Методичні рекомендації щодо викладання зарубіжн



Скачати 140,26 Kb.
Дата конвертації07.11.2018
Розмір140,26 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації

щодо викладання зарубіжної літератури

в загальноосвітніх навчальних закладах

у 2017/2018 навчальному році

Шкільний курс «Зарубіжна література» – унікальне явище не лише у вітчизняній, а й у європейській освітній галузі. Саме у процесі вивчення здобутків зарубіжної літератури та культури можливо найповніше реалізувати завдання літературної освіти сьогодення: формування гуманітарного простору для всебічного розвитку творчої особистості; виховання патріотизму й національної самосвідомості учнів; утвердження «свого», «рідного» і відкритість до здобутків інших країн, народів, національностей; прилучення учнів до шедеврів вітчизняного та світового письменства.

Як зазначила Міністр освіти і науки України Л.Гриневич: «Питання оновлення змісту і запровадження компетентнісного підходу – основа реформи середньої школи. Ми повинні навчити наших дітей використовувати знання і вміння, які вони отримали, для вирішення повсякденних життєвих ситуацій».

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти наскрізними змістовими лініями літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна, які сприяють розвитку ключових компетентностей, а також формують предметну літературну компетентність, яка передбачає:



  • розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і світової художньої культури;

  • усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;

  • знання літературних творів, обов’язкових для текстуального вивчення та варіативних (за вибором учителя і учнів), осягнення твору у єдності змісту та форми, виокремлення складників та художніх особливостей творів (на рівні сюжету, композиції, образів, поетичної мови, жанру);

  • усвідомлення ключових етапів і явищ літературного процесу;

  • знання основних фактів життя і творчості письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю вітчизняної та світової культури;

  • оволодіння передбаченими програмою літературознавчими поняттями та їх застосування в процесі аналізу та інтерпретації художніх творів;

  • розуміння специфіки оригіналу (за умови володіння іноземною мовою) та художнього перекладу твору (українською мовою);

  • знання українських перекладів творів зарубіжної літератури, імен перекладачів та здобутків вітчизняної перекладацької школи;

  • формування читацького досвіду та якостей творчого читача, здібності до створення усних і письмових робіт різних жанрів;

  • уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури, порівнювати літературні твори (в окремих компонентах і цілісно), оцінювати (на початковому рівні) художню вартість творів.

Зміст Державного стандарту в галузі літератури може бути реалізовано наступними видами навчальної діяльності:

  • рецептивна діяльність: читання і повноцінне сприйняття художнього тексту, заучування напам'ять (важлива на всіх етапах вивчення літератури);

  • репродуктивна діяльність: осмислення сюжету твору, зображених у ньому подій, характерів, реалій (здійснюється у вигляді різного типу переказів (близьких до тексту, коротких, вибіркових, з відповідними лексико-стилістичними завданнями і зміною особи оповідача); відповідей на питання репродуктивного характеру);

  • продуктивна творча діяльність: твори різних жанрів, виразне читання художніх текстів, усне словесне малювання, інсценування твору, складання кіносценарію;

  • пошукова діяльність: самостійний пошук відповідей на проблемні питання, коментування художнього твору, встановлення асоціативних зв'язків з творами інших видів мистецтва;

  • дослідницька діяльність: аналіз тексту, зіставлення творів художньої літератури та виявлення в них загальних і своєрідних рис.
    Відповідно до стандарту літературну освіту як результат можна представити у вигляді єдності трьох компонентів:

  • становлення здатності до адекватного емоційно-естетичного співпереживання (співтворчість);

  • засвоєння необхідних теоретико і історико-літературних знань, формування аналітичних інтерпретаційних умінь;

  • літературно-художню і літературно-критичну творчість.

Програма з зарубіжної літератури (2012р. зі змінами 2015 року) побудована на засадах особистісно зорієнтованого, компетентісного і діяльнісного підходів, є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, надає вчителю можливість творчо підійти до її реалізації в кожному класі, у залежності від інтересів і рівня підготовки учнів, конкретних умов викладання (наявністі художніх текстів; можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівня володіння учнями іноземними мовами; знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовки до контрольного оцінювання).

Успішність навчання також залежить від вибору вчителем актуальних і ефективних методик, орієнтованих на системно-діяльнісний підхід, активізацію діяльності учня. Важливо звернути увагу на диференційоване навчання і організацію групової роботи.

У рамках реалізації практичної частини курсу зарубіжної літератури рекомендуємо:


  • систематизувати інформацію про прочитані твори з обов'язковим виділенням теми, проблеми та ідеї художнього твору, періодично проводити повторення вивченого матеріалу;

  • об'єднати вивчені програмові твори у групи в залежності від теми і проблеми;

  • регулярно проводити порівняльний аналіз художніх творів, близьких по тематиці, проблематиці, ідеї, особливостях жанру, художнього мовлення;

  • навчати вмінню аналізувати готові твори і виявляти їх сильні і слабкі сторони (порівняння двох творів на одну тему, написання вступу, «вирівнювання» логіки, моделювання переходу від однієї думки до іншої );

  • включати в процес навчання письмові завдання невеликого обсягу, що вимагають відповіді на проблемне питання.

У 2017/2018 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (наказ МОНУ від 07 червня 2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів»).

У 10-11 класах – за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту. Рівень стандарту зі змінами, затвердженими наказом МОН від 14.07.2016 № 826.



Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України до використання в навчальних закладах, зазначене у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті МОН (www.mon.gov.ua).

Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.

Одним із компонентів допрофільної і профільної підготовки школярів є використання в навчальному процесі курсів за вибором і факультативів.

Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Міністерство освіти і науки України рекомендує для використання:


  • Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8-11 класи. Книга 1 / За загальною ред.: Таранік-Ткачук К. В., Дворницької І. П. - Тернопіль: Мандрівець, 2011 (лист МОН України від 28.10.2016 № 2.1/12-Г- 792);

  • Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН України від 29.05.2015 № 14.1/12-Г- 333);

  • Збірник програм курсів за вибором і факультативів із зарубіжної літератури. 8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ» (лист МОН України від 29.05.2015 № 14.1/12-Г- 333).

У навчальну програму з зарубіжної літератури для 9 класу внесено зміни.

Додано тему «Просвітництво» (перенесено з 8 класу).

Вірш «Івікові журавлі» Ф. Шиллера перенесено до списку додаткового читання.

Розділ «Ф. Достоєвський», тему «Перехід до модернізму» (розділи «Шарль Бодлер», «Поль Верлен», «Артюр Рембо») перенесено до старших класів.

Вилучено тему «Перехід до модернізму», натомість розширено вивчення романтизму і творчості Дж. Байрона (поему «Мазепа» і «Паломництво Чайльд Гарольда» запропоновано на альтернативне вивчення), а також реалізму та творчості М. Гоголя (із додаткового читання до основної програми перенесено комедію «Ревізор»).

Тему «Сучасна література» замінено на тему «Література XX-XXI ст.».

Повість «Собаче серце» М. Булгакова перенесено на альтернативне вивчення в розділ «Література XX-XXI ст.» серед інших творів.

У програмі з зарубіжної літератури для 5–9 класів збережено європейський та український вектори. Вона має виразний українознавчий характер. Це чітко прослідковується в її культурологічній, компаративній лініях.

Шкільна літературна освіта, будучи невід'ємною частиною загального процесу духовного розвитку нації, несе в собі найважливіші культурозберігаючі, розвиваючі і виховні функції. В сучасних умовах на літературу як навчальний предмет покладається особлива місія – виховання духовно-моральної особистості, що володіє високим ступенем патріотизму і громадянської свідомості.

Особливо варто сказати про краєзнавчу роботу з літератури як найважливішого компонента позашкільної діяльності. Оскільки в програмах немає розділу з вивчення літератури рідного краю, вчитель може знайти можливість поза уроком знайомити учнів з цими матеріалами. Літературне краєзнавство відкриває учням прекрасне в навколишньому світі, в людях і природі рідного краю, пробуджує у них почуття любові до батьківщини, сприяє розвитку розумової активності, викликає стійкий інтерес до художнього слова. Рекомендуємо словесникам планувати зустрічі з сучасними письменниками-земляками, екскурсії до музеїв та бібліотек, обговорення збірок сучасних авторів, знайомство з образом «малої батьківщини» у творах класиків.

Серед різноманітних форм позакласної роботи важливу роль відіграють олімпіади з зарубіжної літератури. Вони охоплюють значну кількість зацікавлених учнів та допомагають удосконалювати роботу з обдарованими дітьми, формувати широку читацьку компетенцію старшокласників. Цей вид змагань на шкільному, районному (міському) та обласному рівнях вже став традиційним у нашій області.

Слід зауважити, що учні-учасники олімпіади підтвердили достатній рівень знань у цілому, показали знання змісту творів, їх авторів, головних героїв, понять із теорії літератури, навички самостійної аналітичної роботи, вміння застосовувати знання при виконанні завдань творчого рівня.

Проте, незначні труднощі були пов’язані з виконанням тестів відкритого типу та на встановлення відповідності.

Аналіз учнівських творів загалом довершив цілісне уявлення про літературний рівень підготовки школярів. Але, знову ж таки, учасники олімпіади не змогли на високому рівні презентувати широту власного читацького досвіду. Таким чином, учні показали достатній рівень знань на основі базису діючої навчальної програми з предмета в цілому, а їх участь в олімпіаді можна вважати успішною.

Отже, результати перевірки й аналізу робіт ІІІ етапу обласної учнівської олімпіади з зарубіжної літератури надають можливість сформулювати рекомендації, на які варто звернути особливу увагу вчителю-словеснику під час підготовки учнів до олімпіади з зарубіжної літератури:


  • відпрацьовувати фактичний рівень знань учнів з предмета за навчальними темами, які недостатньо широко представлені в програмі через обмежену кількість годин;

  • формувати уявлення про невіддільність, взаємопов’язаність української культури й літератури з історією світового красного письменства;

  • навчати проводити міжлітературні та міжмистецькі паралелі під час аналізу літературних явищ, виявляючи при цьому власне читацьке інтерпретаційне бачення, пов’язувати його з аналізом оточуючої дійсності та формуючи індивідуальне ставлення до неї (тобто не відмежовуючись, як читач, від сучасного суспільства, а інтегруючись у нього);

  • прищеплювати розуміння необхідності подальшого читацького розвитку, не обмежуючись переліком програмових творів, маючи уявлення про новочасні тенденції в літературі, формуючи при цьому власне, сучасне, читацьке «я»;

  • поглиблювати вміння й навички учнів здійснювати (виконувати) аналіз та інтерпретацію літературних творів під час факультативних та індивідуальних занять, шляхом залучення вихованців до літературно-краєзнавчої й науково-пошукової діяльності в позаурочний час;

  • розвивати вміння зіставляти художні твори, знаходити аналогії у творчості різних письменників;

  • прищеплювати смак до художнього мовлення і мотивувати дітей на використання засобів художньої виразності у власній усній і письмовій мові;

  • навчати методикам написання творів нетрадиційних та інноваційних жанрів (есе, етюди, замальовки, притчі, щоденники, портрети, монофони, сиквели, приквели, саги, кенінги, ремікси, сінквейни та інші).

З метою впровадження нових форм роботи з обдарованою учнівською молоддю та розвитку творчих здібностей учнів Українською асоціацією викладачів зарубіжної літератури спільно з Творчим об’єднанням «Соняшник» розроблено концепцію проведення щорічної Міжнародної гри зі світової (української і зарубіжної) літератури «Sunflower» для учнів 1–11 класів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів, яку планується провести 30 листопада 2017 року.

Із правилами проведення гри, порядком реєстрації на участь у ній та матеріалами для підготовки можна ознайомитися на сайті гри: gra-sunflower.com.ua.



Згідно з Програмою реалізації всеукраїнського експерименту з упровадження науково-педагогічного проекту «Філологічний Олімп» завершилися Всеукраїнські конкурси, в яких активну участь брали учителі та учні нашої області. Вітаємо з перемогою:

Алієву Тетяну Іванівну, вчителя зарубіжної літератури ЗОШ I-III ступенів с.Іванівці Кельменецького району за III місце в педагогічному конкурсі «На хвилях сучасності» в номінації «Методичні розробки уроку з використанням інноваційних педагогічних технологій»;

Крячко Дениса і Вацика Максима, учнів 10-Б класу Чернівецької гімназії № 4 Чернівецької міської ради (вчитель Юрушкевич Н.О.) за I місце в учнівському конкурсі буктрейлерів «Стежками літературних героїв» у номінації «За творами класиків»;

Біндяк Дану, ученицю 7 класу Сторожинецької ЗОШ I-III ступенів № 1 (вчитель Балінова В.Д.) за II місце в учнівському конкурсі буктрейлерів «Стежками літературних героїв» у номінації «За улюбленою книгою, якою хочеться поділитися».

Орієнтовний перелік питань, які рекомендуються для опрацювання на методичних об’єднаннях учителів зарубіжної літератури:



  • нормативно-правове забезпечення викладання зарубіжної літератури у 2017/2018 навчальному році;

  • допрофільна підготовка учнів основної школи;

  • оновлення програм із зарубіжної літератури для 5-11 класів;

  • мотивація до читання як продуктивна форма розвитку літературної компетенції школяра, формування кваліфікованого читача з високим рівнем загальної культури та ерудиції;

  • шляхи підвищення читацької компетентності учнів;

  • розширення читацького кругозору засобами позакласного читання;

  • участь в літературних конкурсах як засіб формування читацької культури учнів;

  • системна та систематична підготовка школярів до участі в олімпіадах;

  • місце краєзнавчого компонента в курсі «Зарубіжна література» для учнів 5-11 класів;

  • використання електронних освітніх ресурсів на уроках літератури;

  • складання відеотеки перспективного педагогічного досвіду з актуальних питань літературної освіти.

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Всесвітня література в сучасній школі», «Зарубіжна література в школах України», газету «Зарубіжна література», ресурси Інтернету:

Портал «Світліт» (http://svitlit.ippo.kubg.edu.ua/?cat=10), «Електронна бібліотека світової літератури» (сайт «ae-lib.ru»).

Серед найцікавіших сайтів учням варто рекомендувати такі:


  • Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади):

http://ae-lib.narod.ru;

  • Електронна бібліотека «Джерело»: http://ukrlib.com;

  • Бібліотека Українського центру: http://ukrcenter.com;

  • Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http://chl.kiev.ua.

Методист науково-методичного центру



суспільно-гуманітарних дисциплін ІППОЧО Л.І.Іванова
Каталог: images -> 2017 -> 2017-06 -> metod rekom 17 18
metod rekom 17 18 -> Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2017/2018 навчальному році Навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 н р. здійснюватиметься
2017 -> Чернівецька обласна рада інститут післядипломної педагогічної освіти чернівецької області
2017 -> Перечень статей, опубликованных в научно-методическом журнале «Біялогія і хімія»
metod rekom 17 18 -> Методичні рекомендації щодо викладання природознавства у 2017/2018 навчальному році
2017 -> Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії; пояснює
2017 -> Так як останнім часом пріоритетним у навчанні стає компетентнісно-орієнтований підхід, то після доопрацювання навчальних програм з інформатики на виконання компетентнісних завдань не було виділено окремо навчальний час
2017 -> «Зодчий реалістичної байки» (до 190-річчя від дня народження Леоніда Глібова)
metod rekom 17 18 -> Науково-педагогічні вимоги до складання розкладу занять та раціонального використання навчального часу в освітніх закладах


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка