Методичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії




Сторінка1/6
Дата конвертації17.11.2018
Розмір8,6 Mb.
  1   2   3   4   5   6



Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Третьякова О.В.

ІІІ та ІV етапи

Всеукраїнської учнівської олімпіади

з історії
Інформаційно-аналітичний бюлетень

2013-2014 н.р.

Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

(Протокол № 11 від 25.06.2014 р.)


Упорядник: О.В. Третьякова, методист історії та основ правознавства Сумського ОІППО
Рецензенти: С.П. Ніколаєнко, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

В.М. Тодосийчук, методист інформаційно-методичного центру Сумської міської ради

ІІІ та ІV етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у
2013-2014 н.р.: інформаційно-аналітичний бюлетень / Упор. О.В. Третьякова. – Суми: РВВ СОІППО, 2014. – 74 с.
Інформаційно-аналітичний бюлетень містить нормативні документи та аналітичні матеріали проведення ІІІ та ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії, умови та методичні рекомендації щодо виконання окремих типів олімпіадних завдань ІІІ етапу та завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії.

Бюлетень рекомендується методистам районних (міських) відділів (управлінь) освіти для використання в роботі як інформаційний матеріал та зразок оформлення відповідної документації, а також учителям історії – для підготовки учнів до ІІІ та ІV етапів олімпіади.



ЗМІСТ

Передмова 4


Нормативно-правове забезпечення Всеукраїнської

учнівської олімпіади з історії 5

Методичні рекомендації щодо виконання окремих типів

завдань з історії 6


Склад журі ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2013-2014 н.р 10

Завдання ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2013-2014 н.р. 12

Пам’ятка учасникам Всеукраїнських змагань з історії 27
Аналітичний звіт з проведення І, ІІ та ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 31
Завдання ІV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії

2013-2014 н.р. 41



Передмова
Відомий німецький педагог А. Дістервег сказав: «Поганий вчитель пропонує істину, добрий вчитель вчить її знаходити». Саме навчання школярів знаходити істину минулого, формування у них прагнення її постійного пошуку у своєму щоденному житті – є головним завданням історичної освіти України.

Формування демократичної держави і громадянського суспільства визначає нові завдання історичної освіти в школі. У сучасних умовах шкільна історична освіта покликана дати учням не лише нові знання, але й сприяти серйозній роботі щодо формування свого ставлення до ідей і цінностей громадянського суспільства та правової держави.

Історія є процесом мислення, що спирається на свідчення з минулого, та покликана розвивати уміння його аналізу та оцінки.

Розбудова державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З’явилася нагальна потреба суспільства у творчих, обдарованих, інтелектуально та духовно розвинених громадян. Кожна дитина по-своєму неповторна.

Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади. Олімпіада – це захід, головною метою якого є пошук та підтримка обдарованої учнівської молоді, здатної продемонструвати глибокі теоретичні знання, знання історичних законів, здатність до критичного мислення, уміння наводити переконливі аргументи і докази, висловлювати власну думку.

Бюлетень призначений для спільного опрацювання основної частини учнями та вчителя. Сподіваємось, що активне використання матеріалів інформаційно-аналітичного бюлетеня з історії сприятиме якісному покращенню результатів олімпіади.








Нормативно-правове забезпечення

Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії
Порядок організації та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад, їх організаційне, методичне та фінансове забезпечення, порядок участі й визначення переможців визначає Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності.

Процес організації та проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 2013-2014 н.р. побудовано відповідно до нормативних документів:



  1. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 р. № 1099. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
    від 17 листопада 2011 року за № 1318/20056 «Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності».

  2. Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.08.2013 № 1079 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2013-2014 навчальному році».

  3. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.03.2014 № 218 «Про проведення ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2013-2014 навчальному році».

  4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.03.2014 № 234 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12.03.2014 № 218».

  5. Про проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та участь команд учнів Сумської області в ІV етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2013-2014 навчальному році (наказ управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 26.11.2013 № 895-ОД).

  6. Листів управління освіти і науки облдержадміністрації від 29.01.2014 № 03-12/616 «Про перенесення термінів проведення олімпіади», від 03.02.2014 № 03-12/689 « Про проведення олімпіади».

Методичні рекомендації

щодо виконання олімпіадних завдань з історії
«Від творчого вчителя – до творчого учня»
Потенційний учасник олімпіади – це учень із стійким інтересом до історії, загальною ерудицією, широкими та міцними історичними знаннями, набутими на уроках і під час позакласної роботи (включаючи факультативи, спеціалізовані класи, індивідуальні заняття, самоосвіту тощо); з достатньо високим рівнем розвитку загально навчальних та спеціальних умінь і навичок (співвідносити історичні події, процеси з періодами історії, давати різнобічний опис історичних явищ, користуватися спеціальною історичною термінологією, аналізувати й узагальнювати події в певній системі, порівнювати, оцінювати і пояснювати історичні факти на основі різнобічного вивчення джерел та з позиції загальнолюдських цінностей; розглядати явища у розвитку і в конкретно-історичних умовах; розкривати внутрішні мотиви, спонукання до дії історичних осіб та інші визначені програмою уміння); з розвинутою індивідуальною схильністю до діяльності вченого-історика; із здатністю до активної творчої діяльності, з особистою точкою зору на історичні події та явища; озброєний методами здобуття історичних знань (порівняльно-історичним, аналогій, статистичним, причинно-наслідковим та іншими); з умінням раціонально організовувати свою інтелектуальну і практичну діяльність.

Труднощі під час виконання олімпіадних завдань з історії викликають запитання, які вимагають аналізу та оцінки історичних процесів. В деяких випадках аналіз підмінявся описом подій. Тому у процесі вивчення історії слід більше приділити уваги проблемним питанням.

Певні складнощі викликають творчі завдання. Їх перевірка показує, що переважна більшість учасників олімпіади не зовсім уважно визначають зміст завдань, і як наслідок – бракує чіткої структури під час висвітлення питання, здебільшого відсутні аргументи, а має місце лише перелік фактів. Трапляються й випадки, коли висновки не підкріплюються історичними фактами. Найскладнішими виявилися творчі запитання, в яких вимагалося аргументувати власні висновки. Значна кількість школярів майже не наводили достатньої кількості доказів або слабко аргументували свої думки. Таким чином, важливо звернути увагу не лише на вивчення історичних фактів, але й на формування умінь оцінювати значення цих фактів та чітко, логічно і структуровано аргументувати свої думки.

Важливо не тільки механічно запам’ятати дату і подію, а й логічно пов’язати їх з характеристикою історичного явища та епохою.

Учні – учасники Всеукраїнських учнівських олімпіад з історії під час виконання завдань стикаються з проблемою оперування поняттям «історичний портрет». Головна помилка дітей полягає в тому, що вони підмінюють це поняття близьким, але не тотожним – «політичний портрет».

Очевидна, така плутанина породжена передусім неналежною увагою учителів до понять «історичний портрет» та «політичний портрет», а інколи й повним їх ігноруванням.

В основі створення як історичного, так і політичного портрета на уроках історії лежить поняття «історична особа».

Історична особа – особистість із яскраво вираженою індивідуальністю, що залишила значний слід в історії. З огляду не те, що це поняття є збірним, історичних осіб можна розподілити на типи за наслідками діяльності та за походженням.

Типи історичних осіб за наслідками діяльності:


  • Позитивні (реформатори, творці, гуманісти);

  • Негативні (консерватори, руйнівники, тирани, тощо);

  • Багатогранні (наслідки діяльності суперечливі).

Типи історичних осіб за походженням:

  • Видатні за статусом (монархи, президенти);

  • Видатні за діяльністю;

  • Видатні за статусом і діяльністю.

Для того аби визначити співвідношення понять «історичний портрет» і «політичний портрет», слід порівняти їх значення.

Історичний портрет – характеристика особи в контексті біографічних даних, світогляду, основних етапів життя.

Політичний портрет – характеристика особи в контексті світогляду, основних етапів політичного життя.

Таким чином, поняття «політичний портрет» є складовим поняття «історичний портрет». Для чіткої диференціації понять на нашу думку варто порівняти плани складання обох портретів.


План

складання політичного портрету
1.Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберал, соціал-демократ)

2. Власні оригінальні політичні погляди (завдання, засоби реалізації)

3. Шлях становлення політичного діяча

4. Результати діяльності політичного діяча з погляду сучасників та істориків (політологів)



План

складання історичного портрету


  1. Походження історичного діяча

  2. Дитячі та юнацькі роки

  3. Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберали, соціал-демократ)

  4. Власні оригінальні погляди (завдання, засоби реалізації)

  5. Шлях становлення історичного діяча

  6. Основні напрями діяльності

  7. Результати діяльності історичного діяча очима сучасників та істориків


Нетрадиційні прийоми

складання історичного портрета


  1. Розповідь від імені історичної особи

  2. Розповідь від імені колеги, сучасника, опонента історичної особи

  3. Розповідь – історична розвідка

  4. Газетна публікація

  5. Використання логічних схем і таблиць

  6. Порівняння з її колегою чи опонентом історичної особи

  7. Цитування


Етапи складання

історичного портрета видатної особистості



  1. Запам’ятовування імені та прізвища історичної особи

  2. Ознайомлення з етапами, періодами і змістом діяльності особи

  3. Засвоєння ідейно-теоретичних (політичних, релігійних, філософських тощо) поглядів видатної особистості

  4. З’ясування того, чиї інтереси на тому іншому етапі виражала особистість

  5. Вивчення оцінювання особи її сучасниками та істориками


Методичні вимоги до характеристики

історичної особи


  1. Характеристика на тлі епохи у тісному зв’язку з історичною обстановкою

  2. Показ людини як живої особистості (через портрет, сюжетну ілюстрацію, відгуки та спогади сучасників, висловлювання самої особистості)

  3. Вплив на учня через емоції та логіку викладу

  4. Дотримання історизму та об’єктивний добір джерел

  5. Показ історичних осіб у їх багатогранності

  6. Використання портретів історичних осіб для формування особистісних ідеалів.

Варто більше уваги приділяти дидактичній структурі навчання: факти, уявлення, поняття, причинно-наслідкові зв'язки, закономірності і світоглядні ідеї є обов’язковим компонентом олімпіадних завдань.

Досить часто викликає певні труднощі робота з ілюстраціями, фотографіями, навчальними картинами, документами, діаграмами, схемами тощо. Учитель має широко використати такі завдання для стимулювання учнів шукати додаткову інформацію:

1) придумати назву;

2) зробити опис окремих сюжетів;

3) зіставити окремі сюжети на різних картинах;

4) провести спостереження на основі питань учителя;

5) придумати за діючих осіб слова;

6) побудувати оповідання за змістом;

7) написати твір, газетну статтю;

8) інсценувати сюжет картини;

9) систематизувати матеріал;

10) знайти в тексті рядки, що коментують картину;

11) зробити висновки тощо.

Чим різноманітніші прийоми й засоби навчання, тим вищою є якість засвоєння матеріалу.

Отже, олімпіада з історії має визначати не тільки й не стільки обсяг репродуктивних знань учнів, скільки вміння самотужки здобувати й аналізувати інформацію, робити на її основі самостійні висновки. Учасники олімпіади повинні демонструвати знання фактів, володіння історичною термінологією, розуміння зв'язків між явищами та історичними закономірностями.

Крім того, в 10 і 11 класах можливе включення завдань, які припускають знайомство учасників з концепціями найважливіших істориків, а також уміння показати і аргументувати власну точку зору.



Склад журі ІІІ етапу

Всеукраїнської олімпіади з історії (2013 – 2014 н.р.)


Голова журі

Жмака Віталій Миколайович, старший викладач кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, кандидат історичних наук;

Заступник голови журі

Бугрій Володимир Станіславович, завідувач кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, доктор педагогічних наук, доцент;

Секретар

Третьякова Олена Василівна, методист історії та основ правознавства Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.


Члени журі

Власов Валентин Миколайович



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6 м. Суми, учитель-методист;

Дегтярьов Сергій Іванович



доцент кафедри історії Сумського державного університету, кандидат історичних наук, член Національної спілки краєзнавців України;

Зінченко Ольга Володимирівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 20
м. Суми;

Кириченко Олександр Вікторович



учитель історії вищої категорії, Кіндратівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської районної ради, старший учитель;

Лобко Наталія Вікторівна



доцент кафедри історії Сумського державного університету, кандидат історичних наук;

Луценко

Світлана Миколаївна





доцент кафедри державного управління та педагогічного менеджменту Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат наук з державного управління, доцент;

Ніколаєнко

Світлана Петрівна





старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Пархоменко Ніна Михайлівна



учитель історії вищої категорії Сумської гімназії № 1 м. Суми, старший учитель;

Подліняєва

Оксана Олександрівна





завідувач науково-методичного відділу Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Подрез Юлія Віктороівна



старший викладач кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, кандидат історичних наук;

Романова Ірина Володимирівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18
м. Суми;

Семенов Володимир Миколайович



доцент кафедри права Сумського державного університету, кандидат наук з державного управління;

Скиртач Микола Вікторович



учитель історії першої категорії Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 29 м. Суми;

Чуйко Лариса Володимирівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26
м. Суми, учитель-методист;

Шульчевська Світлана Єгорівна



учитель історії вищої категорії Сумської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4
м. Суми, учитель-методист;

Експерт-консультант

Ткаченко Анатолій Олександрович, завідувач кафедри державно-правових дисциплін Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України», кандидат юридичних наук, кандидат історичних наук, доцент.








Завдання ІІІ етапу

Всеукраїнської учнівської олімпіади

з історії 2013-2014 н.р.
8 клас
Завдання І

1.Розташуйте факти із життєпису Івана Богуна у правильній послідовності:

А. герой Берестецької битви

Б. учасник походу Павла Тетері на Лівобережну Україну

В. в’язень фортеці Мальборк (Мерієнбург)

Г. керівник (разом із Семеном Височаном) оборони Вінниці

Відповідь: Г А В Б
2.Розташуйте назви історико-географічних об’єктів, де відбувалося підписання різносторонніх угод періоду Руїни у хронологічній послідовності, вказуючи дати:

А. Бахчисарай

Б. Андрусово

В. Слободищі

Г. Гадяч

Д. Глухів



Відповідь: Г В Б Д А
3. Викресліть зайве у кожному рядку, поясніть ваш вибір:

1.Битва біля Пуатьє, спалення Ж. Д’Арк, битва при Кресі, битва під Бувіном, битва під Азенкуром.

2.Загибель Святополка, будівництво Софійського собору, облога печенігами Києва, заснування Володимиром Великим м. Переяслава, повстання древлян, вбивство князя Ігоря.

3.Хортицька, Азовська, Чортомлицька, Олешківська. Задунайська.

4.Спаський собор у Чернігові, дзвіниця собору Святої Софії у Києві, Богоявленська церква Братського монастиря, приміщення Києво-Могилянської Колегії, Вознесенський собор у Переяславі.

5.Повстання під проводом М.Жмайла, під проводом К.Косинського, під проводом Т.Федоровича, козацьке повстання П.Павлюка, Я.Острянина.

6.«Апостол», «Буквар», «Пересопницьке Євангеліє», «Адельфотес», Острозька Біблія.

7.Хадж, джихад, газават, талмуд, шаріат.


4.З поданого переліку країн та грошових одиниць складіть комбінації у вигляді літер та цифр

А) Іран (Персія); Б) Арабський халіфат; В) Русь; Г) Візантійська імперія; Д) Німецькі князівства; Е) Римська імперія; Є) Стародавня Греція; Ж) Венеція; З) Японія; И) Іспанія; І)Флоренція

1) марка, пфеніг, геллер, талер; 2) денарій, солід, сестерцій, асс; 3) флорин; 4) гривна, куна, рєзана, векша, вивериця; 5) драхма; 6) реал; 7) дукат; 8) дірхеми; 9) драхма, обол; 10) ієна; 11) солід, міліарій.

Кількість балів: 16 б.

Відповідь: 1– Д, 2 – Г, 3 – І, 4 – В, 5 – Є, 6 – И, 7 – Ж, 8 – Б, 9 ­– Є, 10 – З, 11 – Е.
Завдання ІІ

Історики по-різному оцінювали палку натуру Свидригайла. Так, Н.Полонська-Василенко вважала, що князь не виявляв ні адміністративних здібностей, ні послідовності в справах. Загадкою залишається те, що привертало до нього увагу князів та викликало довіру. М.Грушевський зазначав, що Свидригайло просто не мав щастя на полі битви й у політиці, але князі та бояри вірили йому, йшли заради його нездійснених планів на плаху. Історик І.Крип’якевич стверджував, що князь був людиною талановитою, але дуже неврівноваженою, навіть химерною, що й шкодило його діяльності.

Дайте власну оцінку діяльності Свидригайла.

Кількість балів: 8б.
Завдання ІІІ

1. Після Чорної ради 1663 р. чернь вирізала старшину і шляхту. Гетьман Іван Самойлович відновив елітарну верхівку, створивши значне військове товариство.

Хто були його члени? Які пости займали? Які обов’язки виконували? Які права мали?
2.«Кто по латыни научился, тот с правого пути совратился» – яке ставлення до освіти й науки відображає ця приказка, поширена в Московії уXVI–XVII ст.? Порівняйте тогочасний стан розвитку

культури в Московській державі та на Україні.

Зробіть висновок щодо перспектив приєднання України до Росії.

Кількість балів: 1– 5б., 2 – 10б. Разом – 15б.
Завдання ІV


  1. Поясніть значення понять, які виникають у період Середньовіччя: станова монархія, сюзерен, фільварок, удільне князівство, церковна десятина, воєводство, вотчина.

  2. Визначте, чим були викликані та які наслідки мали історичні події.

причини

дата

Історичні події

наслідки







Встановлення влади литовських князів над Волинню, Поділлям, Київщиною, Чернігово-Сіверщиною, Переяславщиною










Приєднання Галичини до Польщі










Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверської землі











Національний та соціальний рухи на українських землях кінця ХV століття










Укладання Кревської унії










Перемога над Тевтонським орденом

(Грюнвальдська битва)






Кількість балів: 1 – 7б, 2 – 9 б. Разом – 16 б.
ЗавданняV

  1. Персоніфікуйте й охарактеризуйте у формі енциклопедичної довідки зображених історичних діячів: вказавши дати їх життя, коротко, 1­–2 реченнями, розповісти, чим відомі вони в історії.



1 Перикл 2 Солон

3 Дж. Бруно 4 Ян Гус

Кому з цих історичних осіб, належать вислови:

А) «На батьківщину в Афіни, в наш прекрасний град, повернув я багатьох на чужину проданих. Звільнив і тут, на милій батьківщині, рабів, тремтячих перед волею панів»? (Солон)

Б)«Виносячи мені вирок, ви тремтите від жаху більше, ніж я, що йде на багаття». (Дж. Бруно)

Кількість балів: 8б.

ЗавданняVІ


  1. Що означає принцип: «Чия влада, того й віра». Ким і коли його

було проголошено.

(1555р., Аугсбурський релігійний договір, рівноправє між католиками та лютеранами, Карл V)

  1. Що відрізняло людей, які приблизно в один і той же час дістали прізвиська і «Англійський папа».

(«Женевський папа» – Жан Кальвін,засновник кальвінізму – одного з найрадикальніших рухів протестантизму. Прихильник реформаційних ідей Лютера й Цвінглі. «Англійський папа» – англійський король Генріх VIII, захисник католицької церкви. Він написав памфлет «На захист семи таїнств», спрямований проти Лютера.)

  1. Поясніть зміст вислову: «Польща тримається непорядком».

(ХVІ-ХVІІ ст. епоха потрясінь і занепаду в історії Речі Посполитої, яка тривала до середини ХVІІІ ст.)

4. Громадянська війна 1658 р. була наслідком політики І. Виговського чи владних амбіцій М. Пушкаря та Я. Барабаша? Доведіть свою думку.

5. Які факти свідчать про поступальний розвиток української літератури впродовж першої половини ХVІІ ст.?

Кількість балів: 12б.
Загальна кількість балів – 75 Бажаємо успіхів!


9 клас
Завдання І

1. Охарактеризуйте процес Великої грецької колонізації. Визначте хронологічні межі, причини, напрямки, наслідки Великої грецької колонізації.

2. Доведіть або спростуйте твердження: «На перешкоді розвиткові культури в Україні у XVIII ст. передусім стояла колоніальна політика Росії».

Кількість балів: 14б.

Завдання ІІ


  1. Знайдіть зв’язок між названими датами, визначивши подію або історичний процес, що їх поєднує.




Дата




Подія

1772

1793

1795

Три поділи Польщі

1529

1566

1588

Литовські статути

1670-1671

1773-1775

1606-1607

Селянські повстання в Росії

1694-1778

Вольтер


1713-1784

Дені Дідро



1712-1778

Жан Жак Руссо



Роки життя діячів Просвітництва

1805

1820

1834

Заснування університетів

1462-1519

Леонардо да Вінче



1475-1564

Мікеланджело Буанаротті



1483-1520

Рафаель Санті



Роки життя художників епохи Відродження

1562

1572

1598

Релігійні війни у Франції

1566

1572

1609

Національно-визвольний рух у Нідерландах

1775

1776

1783

Війна за незалежність США

1700

1709

1721

Північна війна




  1. Укажіть уривок з літопису, у якому йдеться про Ізяслава – сина Ярослава Мудрого.

А «Коли прийшли візантійські посланці до нього й піднесли дари, він і не глянув на них, а повелів сховати їх»... І мовив один: «Спитуй його ще один раз. Пошли ще йому оружжя. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві». Згоджуйся на данину...»

Б «... Скільки ото йому заподіяли кияни! Самого вигнали, а добро розграбували, – і не воздав він за це злом... А тоді оба брати свої вигнали його, і ходив він по чужій землі, блу­каючи. А коли знову сидів він на своїм столі, і прийшов до нього Всеволод, переможений, то не сказав він йому: «Скільки зазнав я од вас обох зла!» Не воздав він злом за зло, а втішив його...»

В «Вийшов... з священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли - ті до шиї, а другі - до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...»

Г «А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на тім місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді це було поле поза городом. І сталася січа люта... і побігли печеніги в різні боки, і не знали вони, куди втікати».


  1. Імена яких діячів культури пропущено в уривкові з історично­го джерела?

«Трупа Кропивницького поступово зміцніла і, добившись права гастролювати в Києві й Петербурзі, зачарувала сотні й тисячі гля­дачів, навіть тих, які упереджено ставилися до української мови. Молодий український театр недаремно став називатися театром корифеїв. Справді неповторними артистичними індивідуальностя­ми були Кропивницький, Садовський, Заньковецька, Саксаганський.

Стиль синтетичного театру, який поєднував драматичні й комедійні сцени з музичними й вокальними, включа­ючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав чисто народною свіжістю та неподібністю до жодного з існуючих театрів. Не лише на Україні, а й скрізь, де українські актори давали вистави, вони користувалися незмінним успіхом».



Кількість балів: 7б.


Завдання ІІІ

Розв’яжіть історичні задачі, давши коротку відповідь на запитання.

1. Чому за політичними партіями Великої Британії з часу їх утворення закріпилися назви торі і віги?

2. Чому на знакові полтавської масонської ложі «Любов до істини» зображені такі символи: місяць, всевидяще око, циркуль, серце?

3. Чому державний устрій Речі Посполитої називали шляхетською демократією?

4. Чому відкриття Америки називають великим відкриттям, здійсненим через велику помилку?

5. Кому належать слова: «Або ми будемо триматися разом, або будемо гойдатися на шибениці порізно».



6. 5 квітня 2010 р. виповнилося 300 років першої Української Конституції. Поміркуйте, чи можна назвати цей документ спробою подолання помилок І. Мазепи?

Кількість балів:12б.
ЗавданняIV
До якого стилю належать архітектурні споруди. Назвіть основні ознаки цих стилів.
1)





2)


Кількість балів: 8б.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка