Методичні рекомендації щодо використання ікт-супроводу на уроках літератури Підготувала: Маранська І. А., методист цмспс



Дата конвертації11.11.2017
Розмір0,57 Mb.
ТипМетодичні рекомендації

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ

ІКТ-СУПРОВОДУ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ЦЕНТР МЕТОДИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО – ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ


Методичні рекомендації

щодо використання

ІКТ-супроводу на уроках літератури

Підготувала: Маранська І.А., методист ЦМСПС
(друкується за рішенням методичної ради центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради (протокол № 16 від 25.05.2011 року)

Впровадження Державної цільової програми щодо впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2012 року дало поштовх до використання ІКТ супроводу уроку. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань. Використання ІКТ-супроводу може стати ресурсом для подальшої пошуково-дослідницькій роботи при розгляді художніх творів, тому його варто адаптувати під конкретний предмет. Учитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Такий підхід дає змогу унаочнити і систематизувати матеріал, виділивши головне.

Використання ІКТ-супроводу уроку є інструментом, що дозволяє надати масиви інформації у більшому об’ємі, ніж традиційні джерела, в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття.

При проектуванні уроку вчитель може використовувати різні програмні продукти. Електронні презентації Power Point дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку, який стане за допомогою Power Point видовищним і ефективним у роботі над інформацією.

На уроках літератури з’являється можливість познайомитися з тенденціями часу митця чи літературного твору, землею, де народився митець чи ріс, щоб зрозуміти особистість, місце, що надихнуло митця на власні відкриття. Тоді тексти будуть читатися не з позиції «сподобався - не сподобався», а для усвідомлення істини, бо зрозумілим стане і «чужий» час, і його тенденції, озвучені автором.

Але до цього часу у навчально-методичній літературі суттєво не описано методику використання даної технології на уроках літератури. Саме це і стало основною метою створення творчої групи вчителів -філологів щодо використання ІКТ- супроводу уроку літератури. Члени творчої групи прагнули, щоб мультимедійні технології, що стали складовими навчального процесу, не відвернули увагу від мистецтва педагогічного слова.

Головне, щоб при перегляді інформації із застосуванням слайдів буквально не відбувалось роздвоєння сприймача на дві іпостасі одночасно – на читача, який читає мультимедійні тексти, і на слухача, який, читаючи з екрану ті тексти, водночас повинен слухати доповідача.

Метою творчої групи було розробити методичні рекомендації щодо використання ІКТ-супроводу, які не ігнорують традиційне слово вчителя сьогодні, з огляду на сучасні реалії.

Аналіз матеріалів мережі Інтернет дає змогу визначити, що у вирі інтерактивних, пошуково-дослідницьких, проектних технологій весь тягар, часто непосильний, бо не вистачає часу на серйозне дослідження і ще немає досвіду узагальнення інформації, покладається саме на учня, а вчитель часто губиться, бо лише корегує хід уроку, але, на мою думку, не виконує основного свого призначення. Але художній твір так і залишиться незрозумілим, якщо не відкриється таїна особистості автора та часу, в який він жив.

Саме вчитель має подати учню на урок нестандартний, але необхідний для літературного дослідження матеріал у вигляді міні-лекцій, карток-інформацій, асоціативних схем-опор, блок-карток з проблемними запитаннями, мультимедійних власних досліджень, щоб навчити учня бачити приклади особистостей, неповторних у своїй суті.

Матеріал, створений творчою групою, - це відхід від звичайної презентації особистості митця і спроба пошуку вчителем власного відкриття, нового пізнання та осмислення часу і письменника з позиції суб’єктивного бачення.

Кожен наступний слайд-кадр не просто додається до попередніх, а накладається, переплітаючись з ними, та утворює цілісну картину. Це сприятиме гармонійному поєднанню сутності змісту і якості форми, а кожен слайд розглядатиметься, як цілісний засіб інформації, наповнений смислом.

Для того, щоб літературне дослідження не було перетворено на ряд слайдів, ми визначили такі етапи роботи:

- збір матеріалів: відвідування музею, самоосвітня робота;

- унаочнення навчального матеріалу;

- управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів;

- контролю та перевірки засвоєння навчального матеріалу;

- узагальнення та систематизації знань.

Мистецтво вчителя визначається його умінням передбачати художній ефект кожного застосованого ним прийому. А таке передбачення обумовлене тонким розумінням законів психології сприймання висловленої та зображеної інформації.

Підготовка і використання текстових слайдів і слайдів зображальних має свої особливості. Для суто текстових слайдів важливо домагатися з допомогою ретельного редагування мінімізації самого тексту. Не меншої уваги потребують і зображальні слайди – фотографії, репродукції картин тощо. Тут, звичайно, у першу чергу звертається увага на їх змістовий відбір, але й суто технічна обробка (кадрування, посилення чи послаблення кольорової гами) має велике значення.

Представлення своєрідної інтерпретації поетичного тексту через суб’єктивне сприйняття, розробленої у візуальній площині з використанням живопису, світлин, анімації, дизайну та комп’ютерної інсталяції.

Відкриття особистості письменника - це відхід від звичайної презентації особистості митця і спроба пошуку власного відкриття, нового пізнання та осмислення часу і письменника із позиції суб’єктивного бачення. Цей прийом робить урок методично змістовним та розмаїтим, бо не лише розповідає про митця, а вчить спостерігати, виділяти найсуттєвіше, сприяє подальшій роботі зіставлення, аналізу, виділення необхідного, аргументації власних висловлювань, синтезу думок, дискусії, створенню словесного психологічного портрету, визначення орієнтирів трактування постаті:

- через творчість;

- через один ключовий образ;

- через справу;

- через захоплення.

Створення ілюстрованого органічного, інформаційно насиченого та мінімізованого тексту (цілісного нарису), використовуючи щоденникові записи, згадки сучасників про митця, художні твори, що розкривають світобачення автора, поезії про письменника, сучасні розвідки, формулювання проблемного запитання чи гіпотези; вибір фото, що були б ключами у відображенні суті митця; кадрування слайдів для розкриття ідеї, відповіді на проблемне запитання, підтвердження чи заперечення гіпотези;

корекція структури дослідження, виділення головного та відкидання несуттєвого; гармонізація змісту та форми, доступність, науковість, послідовність, естетичність (стиль).

Літературне дослідження з використанням ІКТ- супроводу, як новий жанр, може стати креативною знахідкою зображення світу літератури, ще однією дорогою до відкриття митця через сучасне розуміння.

П’яти – десятихвилинне методично змістовне та розмаїте вчительське дослідження є поштовхом до подальшої пошуково-творчої діяльності учня протягом уроку, бо вчить спостерігати, виділяти найсуттєвіше, зіставляти, аналізувати, аргументувати власні висловлювання, сприяє синтезу думок, дискусії, реалізації творчих прийомів.

Однак не варто вміщувати у проектні дослідження художні прозові твори, їх варто читати та аналізувати через «художні деталі».

Урок з використанням ІКТ- супроводу дає можливість комбінувати в велику кількість завдань, залучати до активної роботи велику кількість учнів. Презентації можна й створювати разом з дітьми, обов’язково враховуючи їхню думку. Загальновизнано, що дитина, яка зацікавлена змістом і формою навчального матеріалу, хоче його пізнати, засвоює потрібну інформацію набагато глибше й швидше за ту, яка стомилася позіхати від давно набридлих «стандартних» форм навчання.

Звісно, використання ІКТ вносить істотні зміни в діяльність педагога, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета, вимагає особливої чіткості організації навчального процесу та індивідуальної роботи з кожним учнем. Та хіба ж усе це не під силу українському словесникові, який (це підтверджено життям) усе може подолати й усього навчитися!

Використання ІКТ розвиває учнівський інтерес, підвищує ефективність процесу, сприяє формуванню світогляду, створює комфортні умови для проведення позакласних заходів, допомагає розвинути творчі і пізнавальні здібності.

Активне використання ІКТ у навчальному процесі забезпечує умови для створення тематичного банку; унаочнення матеріалу; встановлення мережевої взаємодії для обміну інформацією; пошук і використання інформації, тощо. Ефективність навчання за допомогою ІКТ-супроводу залежить від готовності педагога, якості програмних засобів.

Впровадження ІКТ у освітній процес сприяє розвитку навичок критичного мислення, формує здатність брати участь у суспільно-політичних процесах, надає нові можливості в навчанні.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО РОЗРОБКИ УРОКУЗ ІКТ-СУПРОВОДОМ

ТА ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНОЇ ДОШКИ
1. Визначити тему, мету (через діяльність учнів) і тип уроку.

2. Скласти тимчасову структуру уроку, відповідно до головної мети намітити завдання і необхідні етапи для їх досягнення.

3. Продумати етапи, на яких необхідні інструменти інтерактивної дошки.

4. З резервів комп'ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби.

5. Розглядається доцільність їх застосування порівняно з традиційними засобами.

6. Відібрані матеріали оцінюються в часі: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм; рекомендується проглянути і прохронометрувати всі матеріали, врахувати інтерактивний характер матеріалу.

7. Складається тимчасова розгортка (щохвилинний план) уроку.

8. При недоліку комп'ютерного ілюстрованого чи програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці або Інтернеті, або складається авторський супровід.

9. Із знайденого матеріалу збирається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій.

10. Апробація уроку.


КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ТА ЗАПИСУ ІНФОРАЦІЇ,

ЯКА ПРОЕКТУЄТЬСЯ НА ІНТЕРАКТИВНУ ДОШКУ
1. Зміст, глибина і об'єм інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям і рівню працездатності учнів, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості.

2. При відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей.

3. Зоровий ряд і учительський текст повинні бути зв'язані між собою, створювати єдиний потік інформації і подавати її в зрозумілій учням логічній послідовності порційно кроковим методом в доступному учням темпі; учительський текст повинен бути чітким і ясним.

4. Слід уникати великих текстових фрагментів.

5. Інтерфейс повинен бути інтуїтивним.

6. Виділяти в текстах найбільш важливі частини, використовуючи напівжирне і курсивне зображення знаків.



ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ


  • Стислий виклад матеріалу, максимальна інформативність тексту.

  • Використання слів і скорочень, уже знайомих учню.

  • Відсутність нагромадження, чіткий порядок у всьому.

  • Ретельно структурована інформація.

  • Наявність коротких та лаконічних заголовків, маркованих та нумерованих списків.

  • Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати в лівому верхньому кутку слайда.

  • Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда.

  • Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац.

  • Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу.

  • Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал компактно й наочно.

  • Графіка має органічно доповнювати текст.

  • Пояснення треба розміщувати якнайближче до ілюстрацій, з якими вони мають з'являтися на екрані одночасно.

  • Інструкції до виконання завдань необхідно ретельно продумати щодо їх чіткості, лаконічності, однозначності.

  • Використовуйте емоційний фон (художня проза запам'ятовується краще, ніж спеціальні тексти, а вірші - краще, ніж проза).

  • Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок.

  • Продуктивність навчання збільшується, якщо одночасно задіяні зоровий і слуховий канали сприйняття інформації (зарубіжні джерела це називають принципом модальності). Тому рекомендується там, де це можливо, використовувати для тексту й графічних зображень звуковий супровід.

Дослідження свідчать, що ефективність слухового сприйняття інформації становить 15 %, зорового - 25 %, а їх одночасне залучення до процесу навчання підвищує ефективність сприйняття до 65 %.

Закон повторення: 1 - зразу після запам’ятовування; 2 - через 20-30 хвилин; 3 - через 8-9 годин; 4 - через добу; 5 - через 2-3 тижні



ВИМОГИ ДО ВРАХУВАННЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СПРИЙНЯТТЯ КОЛЬОРІВ І ФОРМ


  • Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий).

  • Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, спричиняють сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений).

  • Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий.

  • Поєднання двох кольорів - кольору знака й кольору фону - суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні).

  • Найкраще поєднання кольорів шрифту й фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому.

  • Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів.

  • Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації.

  • Чіткі, яскраві малюнки, які швидко змінюються, миготять, легко «вхоплює» підсвідомість, і вони краще запам'ятовуються.

  • Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку.

  • Показ слайдів із фоновим супроводженням нерелевантних звуків (пісень, мелодій) викликає швидку втомлюваність, сприяє розсіюванню уваги і знижує продуктивність навчання.

Пам'ятайте!

Людина може одночасно запам'ятовувати не більш ніж три факти, висновки, визначення.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ ШРИФТІВ
1. Кожен шрифт (гарнітура + написання) має одне змістове навантаження.

Для сталої гарнітури традиційними, щонайменше, з XIX ст. є такі:

  • напівжирний шрифт - назви структур документа,

  • курсив - логічний наголос, зокрема, на формулюванні основних положень, означень тощо,

  • « прямий » звичайний - основний масив інформації.

  1. Тексти презентацій, які використовують у психологічно напруженій нестандартній ситуації, треба подати гарнітурою зі спрощеним алгоритмом розпізнавання, наприклад, шрифтом Агіаl. Це доцільно під час роботи з інструкціями правил безпеки, нормативними актами, умовами олімпіадних завдань тощо.

  2. Уникайте використання більше трьох різних шрифтів на одному слайді, інакше читач передчасно втомиться, постійно намагаючись вибрати алгоритм розпізнавання шрифту.


ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ПРЕЗЕНТАЦІЇ
(за Д. Льюїсом)



  • Кожен слайд має відображати одну думку.

  • Текст має складатися з коротких слів та простих речень.

  • Рядок має містити 6-8 слів.

  • Всього на слайді має бути 6-8 рядків.

  • Загальна кількість слів не повинна перевищувати 50.

  • Дієслова мають бути в одній часовій формі.

  • Заголовки мають привертати увагу аудиторії та узагальнювати основні положення слайда.

  • У заголовках мають бути і великі, і малі літери.

  • Слайди мають бути не надто яскравими - зайві прикраси лише створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації.

  • Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох.

  • Підписи до ілюстрації розміщуються під нею, а не над нею.

  • Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.


Час безперервної роботи на комп’ютері протягом уроку, відповідно до ДСанПіН 5.5.6-009-98, складає для учнів:


  • початкової школи: 1 клас (6 років) - 10 хв; 2-5 класів – 15 хв.

  • основної школи: 6-7 класів – 20 хв. 8-9 класів – 25 хв.

  • старшої школи: 10-12 класів – 30/20 хв.

У день відповідно 50, 120 і 200 хвилин.
Література

1. Биков О. Новітні інформаційні технології в навчально-виховному процесі О. Биков // Школа. – 2008. – № 7.

2. Букач А. Інформаційні та комунікаційні технології в освітній системі міста А. Букач // Школа. – 2007. – № 12.

3. Клочек Г. Д. Риторика слова і слайду // За інформаційним ресурсом http://www2.kspu.kr.ua/blogs/klochek//?cat=1

4. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносного подхода в образовании И.А.Зимняя. – М. : Исследовательський центр проблем качества подготовки специалистов, 2004.

5. Кучерук О. Уміння – передусім [Текст] / О. Кучерук // Укр. мова і літ-ра в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 10.



6. Пархомець І.Ю. Нові інформаційні технології навчання І.Ю.Пархомець // Управління школою. – 2007. – № 29.
Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка