Методичні рекомендації щодо вивчення іноземних мов в умовах профілізації школи підготувала: Бондаренко С. Ю., методист цмспс




Дата конвертації31.10.2017
Розмір0,65 Mb.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УМОВАХ ПРОФІЛІЗАЦІЇ ШКОЛИ




(для заступників директорів з навчально-методичної роботи та вчителів іноземних мов)




ЦЕНТР МЕТОДИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УМОВАХ ПРОФІЛІЗАЦІЇ ШКОЛИ




Підготувала: Бондаренко С.Ю., методист ЦМСПС.
(друкується за рішенням методичної ради центру методичної та соціально-психологічної служби управління освіти Кіровоградської міської ради (протокол № 21 від 24.05.2012 року)
Профільне навчання – вид диференційованого навчання, яке передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання.

Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Для забезпечення профільного навчання передбачені навчальні плани, що дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за обраними напрямами диференціації (природничо-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним).

Диференціація – одна з ключових проблем організації сучасної школи. Початковий етап диференціації починається в старших класах неповної середньої школи, де вона має попередній, орієнтовний характер. Учні академічних потоків керуються вимогами вищих навчальних закладів, навчальний план яких складається з традиційних загальноосвітніх дисциплін, що не виключає вибір нових навчальних курсів. Школярі, які не орієнтуються на вступ до вищих навчальних закладів, обирають переважно навчальні курси практичного циклу, що в багатьох випадках не обмежує можливості продовження навчання.

Профіль навчання формується загальноосвітнім навчальним закладом, який самостійно визначає перелік профільних спецкурсів, які його забезпечують. Профільне навчання з іноземних мов реалізується через навчально-методичне забезпечення профільного вивчення предметів. Викладання іноземних мов у профільній школі здійснюється за такими програмами:


  • Програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови. Іноземні мови. 1-11 кл. (видавництво «Поліграфкнига», 2010 р.);

  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови (рівень стандарту, академічний, профільний рівень) 10-11 кл. (видавництво «Поліграфкнига», 2010 р.),

  • Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. Програми для профільного навчання (курси за вибором, спецкурси) 10-11 кл. (видавництво «Навчальна книга», 2004 р.);

  • навчальними посібниками, визначеними в інформаційних збірниках МОН молоді та спорту України, як основних так і додаткових для використання в навчальному процесі.

Навчання іноземної мови у класах різних напрямів має забезпечувати оволодіння учнями уміннями та навичками, що певною мірою адаптують їх до обраного профілю. Учні повинні:

  1. розуміти на слух основний зміст висловлювань носіїв мови у ситуаціях професійно орієнтованого спілкування;

  2. визначати для себе професійно значущу інформацію, що звучить по радіо та телебаченню;

  3. писати тези до своєї доповіді/свого виступу, реферат, анотацію, ділові листи, дотримуючись особливостей їхнього формату, прийнятого у країні, мова якої вивчається;

  4. знаходити у тексті та виписувати необхідну інформацію; робити письмовий переклад з іноземної мови на рідну мову професійно орієнтованих текстів у межах програмної тематики, розглядаючи переклад як професійне уміння;

  5. користуватися сучасними інформаційними технологіями як засобами професійного спілкування.

Організовуючи систему профільного навчання, рекомендуємо використовувати курси за вибором. Це навчальні курси, які входять до складу профілю навчання. Основні їхні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компоненту змісту освіти.

Для ефективнішого впровадження профільного навчання з іноземної мови у навчальний процес доцільно повністю використати додаткові години, виділені на поглиблене вивчення предметів, спецкурсів, факультативні, індивідуальні та групові заняття, реалізуючи їх у таких спецкурсах, як «Країнознавство», «Література», «Ділове мовлення», «Технічний переклад».

Існує ряд загальних рекомендацій щодо ефективної організації навчальної роботи з іноземних мов в профільних класах. З цією метою слід:

– проводити профорієнтаційну роботу з учнями 5-9 класів (анкетування, групові та масові заходи, екскурсії, залучення науковців і фахівців з іноземних мов, батьків) з метою найбільш раннього вибору учнями галузі майбутньої професійної діяльності;

– профільну диференціацію навчання здійснювати за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін певного профілю;

– ситуації спілкування на уроках повинні поповнюватися ситуаціями професійного спілкування;

– робота над профільними текстами, дібраними вчителем, повинна спрямовуватись на здобуття змістової інформації в межах обраного профілю;

– в лексичний мінімум необхідно внести частину найбільш уживаної лексики з профільних текстів, в тому числі терміни із відповідних обраному профілю сфер спілкування;

– на уроках у профільних класах рекомендується використовувати доступні країнознавчі матеріали;

– опиратися на вивчену тематику навчального плану, узагальнюючи та розширюючи її, враховуючи інтереси учнів. Наприклад, говорячи про країну, мову якої ми вивчаємо, доцільно доповнювати знання учнів новими фактами з її історії та культури; ставити проблеми, які дають змогу порівняти культуру країни, мову якої вивчаємо, з культурою України;

– повторювати та систематизувати засвоєний лексико-граматичний матеріал, підключаючи до нього новий. Лексико-граматичний запас учнів поповнюється за рахунок мовних явищ, які є типовими для літературних, публіцистичних, функціональних текстів;

– використовувати сучасні технології навчання, наприклад, метод проектів, інтерактивні методи;

– використовувати комп’ютерне обладнання навчальних закладів для вивчення іноземних мов, мережу Інтернет;

– будувати навчальну діяльність учнів так, щоб вона відповідала формуванню головного – комунікативних мовленнєвих компетенцій, в основі яких повинні лежати навички оперування мовним матеріалом;

– при навчанні мовлення особливу увагу слід звертати на розвиток учнями спонтанних висловлювань. Розвиток непідготовленого мовлення здійснювати на основі комунікативних вправ, метою яких є формування вмінь творчого використання напрацьованого матеріалу;

– правильно пов’язувати усне і писемне мовлення;

– для активізації комунікативної діяльності учнів застосовувати раціональне поєднання різних форм організації діяльності учнів, фронтальної, парної, групової, індивідуальної;

органічно поєднувати урок, домашню й позакласну роботу, сприяти розвитку в учнів самостійності, комунікативно-пізнавальної та соціальної активності;

– застосовувати диференційований та індивідуальний підхід до учнів при оволодінні мовним матеріалом; при організації роботи слід враховувати диференційований підхід, тобто в залежності від того, чи буде навчальний матеріал використовуватися в говорінні, чи служити основою для пізнавання при читанні та аудіюванні;

– чітко планувати опрацювання мовного матеріалу як на навчальний рік, так і на кожен урок зокрема. Усі види мовної діяльності (аудіювання, діалогічне та монологічне мовлення, читання й письмо) повинні поєднуватися та формуватися у комплексі.

Сучасна концепція викладання іноземної мови в профільній школі базується на комунікативному підході. Комунікативно орієнтовне викладання мов має на меті не тільки дати учням практичні знання граматики та лексики мови, що вивчається, але також розвинути у них розуміння того, як відповідна мова використовується для спілкування.

Формальні аспекти мови - граматика, лексика, фонетика - подані в комунікативних контекстах для того, щоб в учнів формувалося безпосереднє розуміння того, як ці форми вживаються у мовленні. Окрім того, вміння учнів в говорінні, аудіюванні, читанні та письмі систематично розвиваються за допомогою широкого набору реалістичних видів навчальних завдань, які забезпечують максимум практичних можливостей для використання мови, що вивчається. Цей підхід вимагає відкритої атмосфери співпраці й активної участі учнів в процесі їх навчання на уроці. Можна підсумувати ключові освітні принципи комунікативно орієнтованого викладання мов:

- в учнів стимулюються когнітивні процеси: Це означає, що від учнів очікують, щоб вони використовували свої розумові здібності для виконання проблемних завдань, які містяться в підручнику. Передбачається, що вони вирішуватимуть ці проблемні завдання, використовуючи іноземну мову. Це можуть бути ігри, загадки, вікторини;

- учні беруть активну участь в процесі навчання. Дітей необхідно заохочувати ставити численні запитання і експериментувати з мовою;

- учнів заохочують висловлювати свої думки, виражати почуття і використовувати свій досвід. Щоб школярі могли висловлюватися іноземною мовою на уроці, їх необхідно зацікавити в цьому і створити можливості для ефективного спілкування дітей один з одним або з учителем;

- учні беруть участь в навчальній діяльності, яка імітує або створює реальні чи реалістичні ситуації;

- учнів заохочують працювати разом. Усі комунікативно орієнтовані підручники постійно заохочують учнів працювати в парах чи в групах для того, щоб забезпечити максимальну кількість можливостей для взаємного усного та письмового спілкування іноземною мовою;

- учнів заохочують брати на себе відповідальність за своє навчання і розвивати вміння вчитися;

- учитель виконує різні ролі (інформує, контролює, консультує і дає поради щодо навчальних матеріалів) на різних стадіях уроку. Учитель має постійно вести й підтримувати учнів, але не завжди домінувати над ними. Роль учителя як носія інформації необхідна на тому етапі уроку, коли учням потрібні вихідні дані або пояснення до завдань. Роль спостерігача важлива тоді, коли учні працюють самостійно або в парах чи групах.

Більшість дітей вивчає іноземну мову тому, що вони вірять, що це допоможе їм досягти певних результатів в майбутньому. Вони вбачають в іноземній мові засіб отримання роботи з більшою зарплатнею, вони хочуть подорожувати за кордоном, дізнатися більше про культуру інших націй або просто зустріти нових друзів. І хоча первинна мотивація учнів може бути досить сильною, згодом, під напругою вивчення нової мови з її складною вимовою, синтаксисом і вокабуляром, мотивація може зникнути. Без сильної мотивації учні ніколи не перейдуть від маніпулятивної до комунікативної стадії вивчення мови і ніколи не будуть розмовляти іноземною вільно.

Одним із засобів мотивації є використання аудіо-візуальних засобів. Перш за все, відео приносить носіїв мови в клас і допомагає вчителю надати додаткові моделі для відпрацювання вимови, інтонації і ритму.

Відео мотивує навчання завдяки цікавому сюжету і взаємодіям персонажів. Учні намагаються зрозуміти, про що йдеться і чим закінчиться сюжет. Аудіо візуалізація поліпшує навички сприйняття на слух: учні більше дізнаються з перегляду відео уривка (де слова супроводжуються мовою тіла), ніж з прослуховування того ж уривка на аудіокасеті. Воно стимулює розвиток непідготовленого мовлення, коли учні обговорюють сюжет.

Відео стимулює крос-культурне пізнання. Учням подобається порівнювати свою поведінку з поведінкою героїв фільму. Його можна використовувати для учнів з будь-яким рівнем володіння іноземною мовою.

Відео в класі, крім розваги, має іншу мету: його застосовують як знаряддя, що допоможе учням вивчити іноземну мову. Тому діти починають приймати активну участь у навчанні. Вони усвідомлюють певну мету перегляду фільму, зазвичай у формі певного завдання, яке допоможе їм зосередитись на змісті сюжету.

На уроках вивчення іноземної мови можна використати різні типи відео матеріалів: новини, документальні фільми, освітні відеокурси, рекламні ролики, мультфільми, і, звичайно, художні фільми. Звісно, існують певні критерії відбору: рівень мови, візуальна підтримка, цікавість сюжету і гнучкість (тобто існування можливості для трансферних видів роботи).

Під час активного перегляду можна запропонувати учням спеціальні завдання, спрямовані на розвиток репродуктивних і творчих навичок.

Freeze Frame (Застигла картинка). У певний момент учитель натискає кнопку «Пауза» і отримує картинку на екрані. Усі види діяльності, які проводяться із звичайним малюнком, можна використати і тут: описати людей, зображених на екрані; ввести новий вокабуляр; зробити припущення про звички, стиль життя, економічний статус персонажів, судячи з їхнього одягу, фізичної форми тощо. Можна зупинити сюжет в ту хвилину, коли відбудеться щось дуже важливе або незвичайне, або герой готується щось сказати, і запропонувати дітям передбачити подальший розвиток подій. Можна зупинити стрічку, коли персонаж має дуже цікавий вираз обличчя, і запропонувати дітям написати невеличкий твір-роздум про емоційний стан головного героя в даний момент. Подібний вид роботи допомагає розвивати непідготовлене мовлення, практикувати непряму мову і навички письма.

Також Freeze Frame дуже корисна, якщо ми хочемо відпрацювати певний інтонаційний зразок або граматичну структуру чи ідіому, що зустрілися в фільмі.

Sound Only (Тільки звук). Ця технологія включає в себе прослуховування саундтреку фільму. Учні слухають звуковий фон та діалоги і роблять припущення, що відбувається: хто і де ці люди, що вони роблять. Діти можуть також описати характер героїв, слухаючи їхні голоси.

Silent Viewing (Мовчазний перегляд). Учні дивляться фрагмент без звуку, обговорюють події, героїв, їхні емоції і озвучують сюжет.

Split Viewing (Розділений перегляд). Вчитель об’єднує клас в дві групи. Одна група дивиться відео фрагмент без звука, інша - слухає саундтрек фрагмента. Потім обидві групи реконструюють сюжет.

Jigsaw Viewing (Перегляд-загадка). Клас також об’єднується у дві групи. Кожна група знає відмінну, але не повну версію історії. Щоб відтворити оригінальну версію, групи повинні поділитися інформацією.

Normal Viewing (Нормальний перегляд). Зазвичай створюються завдання, сфокусовані на змісті сюжету.

Після перегляду фільму, учні можуть створити рольову гру, що базується на сюжеті. Також відео-презентація дає чудову можливість організувати трансферні види діяльності: учні обговорюють власне життя, інтереси, звички, порівнюючи їх з життям героїв фільму.

Використання відео стимулює розвиток письмових навичок. Наприклад, після перегляду фільму діти можуть написати рев’ю, анотацію, самері, твір, сценарій, власний розвиток подій тощо.

Крім відео, на уроках іноземної мови радимо використовувати аутентичну музику. Музичний фон допомагає створити певну атмосферу в класі, сконцентруватися на читанні або письмі. Слухаючи музику, учні можуть уявляти певні образи та сюжети і створювати власні історії. Є дуже багато цікавих завдань при роботі з піснями (“Blacked Out Words”, “Whose Line Is It?”, “Are You A Detective?”, “Unscramble Lines” etc):

1. Використовувати пісню як фонетичну зарядку на початку уроку. Пісня дозволяє вчителеві перейти від звуків рідної мови до звуків іноземної мови, тренуючи мовні органи й готуючи їх до більш складної артикуляції. Більшість пісень має форму діалогу. Це допомагає розвивати комунікативні особливості учнів. Оптимальне сполучення повторюваності й варіативності мовленнєвого матеріалу - така найважливіша умова навчання діалогічного мовлення. Велике значення має вміння почати розмову, використовуючи етикетні кліше. Добре відпрацьований, швидко й виразно представлений початок діалогу, що переходить від однієї теми до іншої, підвищує впевненість мовців у своїх силах та із самого початку налаштовує їх на емоційну мову. Такі назви діалогів добре запам'ятовуються й опрацьовуються.

2. Використовувати пісню для міцного закріплення лексичного й граматичного матеріалу. Пісня як один з видів мовного спілкування - засіб розширення лексичного запасу, тому що з її допомогою діти вивчають нові слова й вислови. У піснях уже знайома лексика зустрічається в новому контекстуальному оточенні, що допомагає її активізації. Тут є власні імена, поетичні слова, географічні назви, реалії країни, мова якої вивчається. Це сприяє розвитку в школярів почуття мови, допомагає довідатися про її стилістичні особливості.

За допомогою пісень краще засвоюються й активізуються граматичні конструкції. Пісні сприяють удосконалюванню навичок іншомовної вимови, розвитку музичного слуху. Розучування й використання коротких, нескладних за мелодійним малюнком пісень із частими повторами допомагає закріпити правильну артикуляцію й вимову звуків, правила фразового наголосу, особливості ритму.

3. Використовувати пісню як вид релаксації в середині або наприкінці уроку, коли учні втомилися або потрібна розрядка, що знімає напругу й відновлює їхню працездатність.

Важливим чинником успіху є розуміння того, що мова найкраще засвоюється тоді, коли учням пропонується індивідуальна методична увага й участь, які ґрунтуються на аналізі особистісних навчальних потреб і відповідальності.

І, зрештою, однаково вирішальним і важливим чинником успіху вивчення мови є забезпечення навчального процесу видами та типами діяльності, що сприяють використанню мови. Комунікативна спрямованість у навчанні іноземних мов - це створення умов для мовленнєвої взаємодії. Таким чином, умови та потреби сучасного життя зумовили виникнення нового напрямку у вивченні іноземної мови - застосування таких інноваційних технологій, як комп'ютеризоване навчання.

Інформаційна (комп’ютерна) технологія – це процес підготовки і передачі інформації учневі, засобом якої є комп’ютер. Можливість представлення інформації на комп’ютері дозволяє змінювати та збагачувати зміст освіти, включаючи в нього інтегровані курси. Особливостями організації навчально-виховного процесу на уроках англійської мови з використанням ІКТ є:


  • акцент на самостійну роботу учнів;

  • обов’язкова комп’ютерна грамотність школярів та вчителів;

  • мультимедійний потенціал новітніх інформаційних технологій загалом.

Основні напрями застосування Інтернет-технологій на уроках англійської мови:

  • Інтернет як джерело додаткової інформації;

  • використання Інтернету безпосередньо на уроці;

  • спілкування в Інтернеті;

  • здійснення Інтернет-проектів (WWW-проекти, e-mail проекти).

WWW-проекти розраховані на те, що учні одержують завдання, для виконання якого їм необхідно знайти інформацію в Інтернеті й представити потім результати свого пошуку. Тема проекту може відповідати темі підручника або бути незалежною від неї. У будь-якому випадку вона має бути цікавою для учнів.

Комунікацію електронною поштою найкраще проводити за допомогою e-mail проектів. Успішним проект може бути в тому випадку, якщо він правильно спланований, має цікаву тему і відповідає рівню знань учнів.

Зазвичай e-mail проекти проводяться за участю двох чи кількох груп учнів із різних країн, для яких мова, що використовується, є іноземною. У проведенні e-mail проектів дуже важливим є етап планування. Спочатку необхідно знайти партнерів і обговорити з ними тему, потім – часові рамки проекту. Важливо зазначити, який продукт заплановано одержати після завершення проекту.

Перевагою e-mail проектів є те, що комунікація іноземною мовою відбувається з реальними партнерами. Учням важливо, що тексти створюються для партнерів-однолітків задля передачі цікавої інформації чи обговорення актуальної проблеми. Це сприяє розширенню мовної компетенції учнів і підвищенню мотивації вивчення іноземної мови.

Слід намагатись якомога більше використовувати Інтернет для виконання творчих або проектних завдань. Участь у проектній діяльності дає змогу учням здійснювати свідомий вибір: спочатку визначення сфери діяльності у майбутньому, а потім наближення до свідомого вибору професії.

Вважаємо, що найкраще процес засвоєння нового матеріалу відбувається тоді, коли діти самі намагаються зрозуміти і вивести правила, а також коли вони працюють у групі і допомагають один одному, вчать один одного. Саме тому на уроках англійської мови радимо організовувати групову і парну роботу. Для цього можна використати методику “cooperative learning” (кооперативного навчання): запропонувати дітям проблемні ситуації, де кожна група мусить знайти власні шляхи вирішення проблеми. Ця методика вчить дітей толерантності і поваги один до одного, до інших поглядів на проблему або на життя в цілому.

У зв’язку з тим, що розвиткові писемного мовлення на сучасному етапі приділяється важливе значення, рекомендуємо наступним чином навчати написанню творчих робіт. Найбільш поширеним видом писемного мовлення є творча робота, як відображення навичок письма. Серед багатьох типів письмових творів найбільш поширені твори-роздуми, інтерв’ю, листи, есе, поетичні твори, художні твори, белетристика, особисті щоденники, коментарі, огляди новин тощо. Оскільки кожен твір – це системний виклад власних ідей та думок, то перед його написанням потрібно враховувати наступні два фактори:

1) перед початком написання в учня повинні бути певні ідеї;

2) учень повинен вміти поєднати ці ідеї і оформити їх так, щоб вийшло ефективне єдине ціле. Процес написання твору зазвичай складається з двох основних етапів: планування та власне написання.

Планування складається з наступних етапів:

1. Вибір та чітке окреслення теми. Якщо в назву входять 2-3 речення, слід прослідкувати, щоб всі вони були розкриті. Збір матеріалів – короткий запис всіх ідей, які будуть використані у творі.

2. Організація матеріалів. Планування. Слід згрупувати споріднені ідеї та розташувати групи в логічному порядку.

3. Складання плану. Добре складений план – це половина успішної роботи. Як правило, використовують два види плану – план твору і тези твору. В плані твору кожний пункт – це тема для обговорення на папері, це не речення. Тези твору дають детальніше, точніше значення кожного пункту, вони складаються з досить поширених речень. Маючи перед собою план, учень може писати початковий варіант творчої роботи.

Існують певні стратегії для поліпшення навичок розуміння тексту і письма. Ефективні письмові завдання дають учням змогу писати вільно і з певною метою для певної аудиторії. RAFTS можуть допомогти вчителеві визначити і використати елементи ефективних письмових завдань:

R - роль письменника - роль дозволяє письменнику визначитись з точкою зору і тоном.

А - аудиторія - нагадує, що письменник з кимось спілкується; допомагає визначити зміст і стиль.

F - формат письма - допомагає письменнику організувати ідеї і залучити умови формату, такі як листи, інтерв’ю і проблемні історії.

Т - тема чи предмет письма - допомагають письменнику зосередитись на основних ідеях.

S - сильні дієслова - направляють письменника на визначення мети письма. Сильні дієслова визначають, яку дію треба виконати: переконати, проаналізувати, передбачити, порівняти і протиставити, захистити, оцінити тощо.

Ось приклади деяких письмових завдань RAFTS, але треба пам’ятати, що всі вони базуються на екстенсивних попередніх видах діяльності:

Ви - підліток і разом з іншими пілігримами подорожуєте на “Mayflower” до Америки. Після тяжкого і бурхливого переходу ви, нарешті, бачите землю. Опишіть ваші емоції, почуття, побоювання, очікування в своєму журналі.

Ви - рекламний агент, який щойно отримав контракт на проведення медіа компанії з метою представлення нового продукту Best Even Cookie Company – шоколадно-горіхового печива. Назвіть продукт і визначте аудиторію. Складіть рекламне оголошення обсягом 1 сторінка, яке переконає цю аудиторію купувати продукт.

Ви - Оуен МакКарті, бідний ірландський поет з освітою. Вас засудили до страти за участь у Французько-Ірландському повстанні 1798 року. Коли ви стоїте на площі в Дубліні із зашморгом на шиї, сержант запитує, чи хочете ви сказати останнє слово. У відчайдушній, але мужній промові захистіть право Ірландії на незалежність перед ворожим натовпом глядачів.

Роль учня-письменника може бути будь-якою, починаючи з самого себе і закінчуючи неживим об’єктом.

Аудиторію можна поділити на 6 основних категорій: однолітки, знайомі дорослі, незнайомі дорослі, молодші діти, уявні персонажі і специфічна аудиторія (музиканти, політики, тощо). Наступний список пропонує можливі формати:


Журнал або щоденник

Художня література

Інтерв’ю

Мемуари


Рекламні оголошення

Поліцейські папери




Газетна стаття

Промова


Зізнання

Лозунг


Словникова стаття

Протокол засідання

Сценарій

Листівка (флайер)

Монолог


Новини

Листи


Діалог

Поезія


Заповіт

Рев’ю


Пародія

Спостереження

CV тощо


Теми в свою чергу мусять бути відповідними (тобто треба брати до уваги вік, зрілість, здібності, досвід і зацікавленість письменника); стимулюючими (заохочуючими до пошуку відповідей, спостережень); інструктивними (тобто визначати обмеження, умови, очікуване виконання; заохочувати експериментування, оригінальне і критичне мислення; пропонувати можливість грати з ідеєю, мовою; робити відкриття).

Дотримуючись наведених рекомендацій, вчитель іноземної мови забезпечить оновлення змісту навчання іноземних мов і змісту виховання засобами іноземної мови.

Окремо хочеться звернути увагу на портфоліо учня профільної школи. Сьогодні у світі зростає розуміння того, що стандартна процедура іспиту, яка спирається, як правило, на тестування, не дозволяє відобразити численні вміння та навички, які необхідно формувати в учнів для забезпечення їх успішних життєвих і професійних стратегій після закінчення школи. Стандартизовані тести, які найчастіше використовуються, не можуть оцінити ні здібності учнів, ні вміння використовувати їх у реальних життєвих ситуаціях. Важливим інструментом подібних освітніх задач є портфель індивідуальних освітніх досягнень (портфоліо) учня.

Портфоліо є формою автентичного оцінювання освітніх результатів за продуктом, створеним учнями в ході навчальної, творчої, соціальної та інших видів діяльності. Отже, портфоліо відповідає цілям, задачам та ідеології практико-орієнтованого навчання. Суттєвого значення портфоліо надає плануванню та самооцінці учнів своїх освітніх результатів.

Традиційне портфоліо являє собою підбір, колекцію робіт, метою якого є демонстрація освітніх досягнень учнів. Являючись, по суті, альтернативним способом оцінювання відносно до традиційних форм (тест, іспит). Портфоліо дозволяє вирішити такі основні завдання:

- простежити індивідуальний прогрес учня, досягнутий ним у процесі отримання освіти, причому поза прямим порівнянням з досягненнями інших учнів;

- оцінити освітні досягнення учнів і доповнити (замінити) результати тестування та інших традиційних форм контролю. У цьому випадку підсумковий документ портфоліо може розглядатись як аналог атестата, свідоцтва про результати тестування.

Мовне портфоліо допомагає учням у процесі вивчення іноземної мови самостійно визначити мету й завдання навчання, вибрати шляхи та стратегії навчання, передбачити та досягти запланованих результатів, сприяє розвитку мотивації й автономії учня в оволодінні мовою. Це допоміжний засіб, що базується на загальноєвропейському підході до вивчення іноземних мов, сприяючи поширенню комунікативного підходу при викладанні іноземної мови.

Мовний портфель допоможе підтримати реформування освіти та інноваційні кроки у сфері вивчення іноземних мов через:

- аутентичне забезпечення навчального процесу;

- цілеспрямоване навчання;

- можливість самооцінки своїх навчальних досягнень.

Мовний портфель може використовуватися до всіх іноземних мов, що вивчаються у країні, він містить у собі три основні частини: мовний паспорт, мовну біографію, мовне досьє.

Мовний паспорт відображає в цифрах і фактах наявний на даний час рівень знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення іноземної мови; дає перелік отриманих у галузі вивчення іноземної мови документів (атестат, сертифікат, диплом тощо), якщо такі є. Заповнення мовного паспорта (визначення рівня компетентності А1 - С2, звіт про атестації або відзнаки та подання короткого резюме про отриманий досвід у процесі оволодіння іноземною мовою) допомагає учням об'єктивно оцінити вихідний рівень своїх знань, а в подальшому визначитись із цілями, стратегіями, напрямами та максимально ефективним плануванням майбутнього навчального процесу.

Мовна біографія відображає в основному мотивацію іноземних мов і стимулює залучення учня до процесу планування власної навчальної діяльності, підвищує рівень його активності й автономності, відображає хід навчального процесу, демонструє ступінь досягнутого успіху. Складовими частинами мовної біографії є опис навчальної діяльності учня у вивченні іноземної мови (цілі, мета, засоби, шляхи, види активності, необхідний період часу й досягнуті результати) та досвіду міжкультурного спілкування; контрольний звіт, що забезпечує постійний аналіз результативності навчальної діяльності учня. Завдяки контрольному звіту можна легко визначити, що зроблено і якому рівню відповідають знання на даний час.

Мовне досьє дає можливість учню зібрати більшість матеріалів, з якими він працював, як документальне свідчення процесу навчальної діяльності й досягнутих результатів. До складу мовного досьє можуть входити діалоги, коментарі, листи, твори тощо.

Виходячи з вищенаведеного, можна сказати, що портфоліо - це той рамковий документ, за допомогою якого ми зможемо дати відповідь на такі запитання, поставлені в Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти:

- Як відбувається вивчення мови?

- Що ми можемо зробити, щоб допомогти собі та іншим краще вивчати мову?

- Як ми визначаємо свої цілі та фіксуємо прогрес на шляху від початкового етапу до ефективного володіння мовою?

Тому впровадження європейського мовного портфоліо зробить процес іншомовного навчання більш особистісно - зорієнтованим, буде сприяти підтримці й заохоченню учнів до іншомовної навчальної діяльності, допомагати розвивати здатність до відображення і само оцінювання і таким чином підвищувати відповідальність за власне навчання.



Отже, сучасна школа вимагає від учителя сучасних методів у системі навчання. Сьогодні навчальний заклад повинен прищеплювати інтерес до отримання знань, формувати прагнення учнів навчатися протягом усього життя, усіма сучасними засобами та методами розвивати комунікативні навички, вчити школярів ставити проблеми та вирішувати їх самостійно й у команді. Зробивши своєчасно свідомий вибір загальноосвітнього навчального закладу відповідного профілю, учні старшої школи зможуть зорієнтуватися у виборі навчального закладу для здобуття вищої освіти або галузі трудової діяльності, що в свою чергу сприятиме професійній підготовці молоді та дозволить їй у подальшому житті бути більш конкурентоспроможною на ринку праці.
Література


  1. Варзацька Л. Інтерактивні технології в системі особистісно-зорієнтованої освіти / Варзацька Л., Кратасюк Л. // Дивослово. – 2006. – № 4. – С. 15-25.

  2. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. – К. : Ленвіт, 2003. – 261 с.

  3. Куриш С. Застосування інформаційних технологій у процесі вивчення іноземних мов. – Журнал «Іноземні мови в сучасній школі». – 2012. - №1. - С. 46-47.

  4. Методичний лист МОН України «Про вивчення іноземних мов у 2012-2013 н.р».

  5. Наказ МОН України № 496 від 03.06.2008 р. «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» // Інформаційний збірник №16-17 (червень 2008 р.).

  6. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Пометун О., Пироженко Л. – К., 2004. – 192 с.

  7. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. – Київ: Ірпінь, 2005. – 208 с.

  8. Пилипенко В. Особистісно орієнтовані технології у школі / Пилипенко В., Коваленко О. – Х. : Основа, 2007. – 160 с.

  9. Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі: наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2009 року № 854 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України: офіц. вид. МОН України. – 2009. - № 28-29. – С. 57-64.

  10. Редько В. Комунікативно-діяльнісна, культурологічна і професійно орієнтована парадигма змісту іншомовної освіти старшокласників. – Журнал «Іноземні мови в навчальних закладах». – 2011. - №4. - С. 22-23.

  11. Управління профільною школою: з досвіду роботи директора школи/ ред. кол. — Ч. 1. — Луганськ : Знання, 2007. – С. 3-13.

  12. Jeremy Harmer. The Practice of English Language Teaching / Jeremy Harmer. – England : Pearson Education Limited, 2007. – 448 p.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка