Методичні рекомендації та роз’яснення щодо застосування «Картки стану здоров’я і розвитку дитини»




Скачати 166,16 Kb.
Дата конвертації19.11.2018
Розмір166,16 Kb.
Методичні рекомендації та роз’яснення щодо застосування

«Картки стану здоров’я і розвитку дитини»

Консультування та психолого-педагогічне вивчення дітей в обласній, районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультаціях здійснюється за зверненням батьків (осіб, які їх замінюють).

Показаннями для здійснення такого консультування можуть бути порушення формування у дитини пізнавальної діяльності згідно з віковими нормами, труднощі засвоєння нею знань, умінь, навичок, суспільного досвіду та інше.

Згідно з Положенням про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські)

Психолого- медико- педагогічні консультації, первинне консультування батьків (осіб, які їх замінюють) щодо особливостей розвитку їхніх дітей відбувається з їх власної ініціативи і здійснюється консультантом відповідної фахової спеціалізації. У разі необхідності поглибленого психолого-педагогічного вивчення дитини на засіданні психолого- медико -педагогічної консультації їм надається «Картка стану здоров′я і розвитку дитини».

Психолого-педагогічне вивчення дитини в психолого-медико-педагогічних консультаціях здійснюється тільки в присутності батьків або осіб, які їх замінюють, за наявності таких документів:

- паспортів батьків або осіб, які їх замінюють;

- свідоцтва про народження дитини;

- «Картки стану здоров′я і розвитку дитини» формату А4;

- «Історії розвитку дитини (форма 112/о, затверджена наказом МОЗ України від 27.12.99 № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»;

- «Індивідуальної програми реабілітації дитини -інваліда», затвердженої наказом МОЗ України від 08.10.2007 № 623 «Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання», зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19.10.2007 за № 1197/14464, якщо дитина з інвалідністю;

- зошитів з рідної мови, математики (якщо дитина навчається), малюнків;висновків шкільної психолого-медико-педагогічної комісії про динаміку та якість засвоєння знань дитиною під час випробувального навчання (якщо таке було);

- документів про додаткові обстеження дитини (якщо такі є);

- витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації (для проходження вивчення в центральній консультації);

- письмової згоди батьків або осіб, які їх замінюють, щодо надання дозволу на обробку персональних даних дитини, отриманих в процесі психолого-педагогічного вивчення;

- діти з грубим недорозвиненням мовлення або з його відсутністю потребують проходження додаткового обстеження у дитячого лікаря-сурдолога в обласній дитячій поліклініці.

«Картка стану здоров′я і розвитку дитини» є обов′язковим документом для експертної оцінки стану психофізичного розвитку дитини, яка здійснюється під час психолого-педагогічного вивчення в ПМПК. У «Картці стану здоров′я і розвитку дитини» фіксуються результати медичного, педагогічного (педагогічна характеристика), логопедичного і психологічного обстеження, які проводяться відповідними фахівцями на етапі підготовки дитини до проходження психолого- педагогічного вивчення під час засідання в ПМПК. Такі дані разом з даними психолого-педагогічного вивчення, що здійснюється фахівцями безпосередньо в ПМПК, стають об′єктивною інформаційною базою для висновків і рекомендацій щодо особливих освітніх потреб дитини та форми їх реалізації.

«Картка стану здоров′я і розвитку дитини» дійсна для заповнення в тих навчальних закладах системи освіти, охорони здоров′я, соціального захисту, в яких дитина виховувалась, навчалася, лікувалася, консультувалася. У разі, коли дитина не відвідувала жодного навчального закладу або була відсутня в ньому протягом тривалого часу, попереднє логопедичне, педагогічне, психологічне вивчення її здійснюється фахівцями ПМПК, медичне – лікарями поліклініки чи інших закладів медичного профілю, в яких дитина перебувала протягом поточного року. Іноді порушення зору, слуху, мовлення, інтелектуального розвитку виявляються вже під час перебування дитини в дошкільному навчальному закладі загального розвитку або навчання в загальноосвітній школі (початкових класах). З часом і педагоги і батьки розуміють, що виявлені вади спричиняють затримку процесу розвитку дитини, стають причиною труднощів у навчанні, і тому необхідно визначити для неї адекватні форми психолого-педагогічної корекційної, соціально-медичної допомоги, форми і методи навчання відповідно до її індивідуальних особливостей та психофізичного розвитку. У таких ситуаціях слід своєчасно ухвалити правильне рішення. Такі питання доцільно виносити на обговорення педагогічної ради навчального закладу, ухвалювати колегіальні рішення, доводити до відома батьків.

Діагностичне обстеження дітей психолого-медико-педагогічною консультацією здійснюється в присутності батьків.

Діагностичне обстеження дітей ПМПК може здійснювати як з ініціативи адміністрації шкільних та загальноосвітніх навчальних закладів (за поданням фахівців соціально-педагогічної служби, педагогічних працівників), так і за заявами батьків або осіб, які їх замінюють.

Розділ «Загальні відомості про дитину»

Картка стану здоров′я і розвитку дитини, заповнюється в закладах, які ініціювали звернення батьків в ПМПК.



1.П.І.Б. дитини записується на підставі свідоцтва про народження і чітко співпадає записом у свідоцтві.

2.Дата народження записується повністю: 11 березня 2000р. Вік на час обстеження – до місяця: 10р. 1 міс.

3.Домашня адреса записується повністю: область, район, місто (смт., селище), вулиця, дім, квартира.

4.У яких закладах виховувалась і навчалась: ДНЗ №25 м. Миколаївка.

5.Ким направлена на вивчення.( Варіанти: вихователем; вчителем; за проханням батьків; шкільним психологом та вчителем; адміністрацією школи, лікарем-психіатром і т.ін.)

6.Мета обстеження, скарги. Варіанти: визначення форми подальшого навчання дитини; незасвоєння програми; порушення поведінки, режимних моментів; визначення типу навчальної програми тощо.

7.Стислі відомості про сім’ю та умови виховання: батько –П.І.Б., рік народження, освіта, ким працює; мати –П.І.Б., рік народження, освіта, ким працює. Якщо мати має статус матері

- одиначки, вказати: мати-одиначка. Якщо немає батьків: опікун –П.І.Б., р.н., освіта, ким працює.

Для будинку сімейного типу: мати-вихователь-...; батько-вихователь-... Якщо сім’я багатодітна – вказати (без відомостей про дітей).

8.Соціальний статус дитини: дитина – інвалід; дитина – сирота; дитина, позбавлена батьківського піклування. Якщо немає статусу – не заповнюється.

Розділ «Основні медичні висновки»

Пункт1-заповнюється педіатром(сімейним лікарем ) ,а пункти 2-5 розділу «Основні медичні висновки» заповнюються лікарями територіального медичного закладу : психіатрами, офтальмологами, отоларингологами, неврологами. Пункт 6-8заповнюється фахівцями у разі потреби.

Записи лікарів мають бути завірені особистою печаткою та підписом, обов’язково вказується дата обстеження дитини.

Якщо дитині рекомендована група з порушенням опорно-рухового апарату, необхідним є огляд хірурга (ортопеда). За наявності генетичних захворювань – бажана медико-генетична консультація.



Розділ «Дані логопедичного обстеження»

Логопедичне обстеження дитини, здійснює вчитель-логопед шкільного або дошкільного навчального закладу. Логопед зазначає в картці загальну характеристику мовлення.

Дана графа може заповнюватися у ході обстеження, якщо дитина легко вступає в контакт, швидко відповідає на поставлене запитання, або в кінці обстеження на основі спілкування з дитиною і загального враження про мову.

Мовний розвиток дитини визначається розумінням мови дитини, зверненої до неї, словникового запасу, граматичного складу, вимови звуків, складової структури слів, навичок використання ситуативної і контекстної мови. 

Мовний розвиток повільно обстежується у дітей із загальним недорозвитком мовлення І-ІІІ рівня, з фонетико-фонематичним недорозвитком мови, у дітей, що заїкаються. Тому при перевірці зв'язної мови дитині пропонується скласти розповідь за сюжетною картинкою, серією картинок чи за власним досвідом.

  Висновки про словниковий запас робляться на основі бесіди чи складання розповіді, про граматичний склад мови при використанні прийменників, різних граматичних форм (числа, відмінка), виділяються аграматизми. При наявності аграматизмів у мові графа заповнюється словами: грубі чи незначні аграматизми у мові. 

Вимова і сприймання звуків, складова структура, звуковимова ретельно обстежуються у дітей з ІІІ рівнем загального недорозвитку мовлення, з недорозвитком фонетико-фонематичної сторони мови та заїканням.

  В графі зазначаються порушені звуки чи групи звуків і характер їх порушення, наприклад "Бокові свистячі - б/c", "Міжзубний стегматизм" і т.д.

  Навички використання ситуативної і контекстної мови також обстежуються у дітей, що заїкаються. Форма і ступінь заїкання не вказується.

  Стан слуху обов'язково перевіряється у тих дітей, які перепитують питання, оглушують дзвінкі приголосні, якщо збереженість (наявність) слуху викликає сумнів.

Графа з висновком рішень і рекомендацій ПМПК заповнюється після обстеження дитини таким чином: загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), фонетико-фонематичний недорозвиток мови (ФФНМ), дислалія (проста або складна), заїкання.

Діти з сильним порушенням мови, так звані "немовні діти" направляються у відповідні медичні заклади для оглядів неврологами та психіатрами чи оглядаються на місці, якщо дані спеціалісти входять в склад ПМПК.

  Неврологи разом з логопедами визначають і ставлять відповідний діагноз:

Невролог афазія, дизартрія (її вид), слухова агнозія, сенсорна і моторна алалія, апраксія (аферентна, еферентна), анартрія (нечленороздільність мови, порушення артикуляції).

  Психіатр стан психічного (інтелектуального) розвитку дитини, ранній дитячий аутизм, слухова агнозія, апраксія, дезінтегровані розлади мови (розлад мови).

Сурдолог глухота, приглухуватість, слухова агнозія, сенсо-моторна алалія.

Дані логопедичного обстеження, результати психологічного

вивчення, педагогічна характеристика дитини завіряються печаткою установи,фахівці якої заповнювали ці розділи.



Розділ «Педагогічна характеристика»( для дошкільних закладів)

Цей розділ заповнює вихователь (якщо дитина не відвідує дитячий садок, цей розділ не заповнюється). Характеристика засвідчується підписом вихователя та керівника дошкільного навчального закладу, а також печаткою закладу. Дуже важливо надати об’єкту, розгорнуту, змістовну характеристику, яка разом з іншими відомостями допоможе консультантам ПМПК правильно оцінити досягнення, встановити хід розвитку, діагноз, причини порушень, визначити умови реабілітації та корекційного навчання дитини. Необхідно також зазначити зміст та динаміку змін у її фізичному, пізнавальному, соціальному розвитку, і не стількикількісних показників (що зробила, запам’ятала, виконала) скільки якісних (як виконала: самостійно чи за допомогою дорослого, старанно чи похапцем, із задоволенням, інтересом, творчо чи не проявила ніякої зацікавленості).

Варто зазначити й тенденції поведінки дитини, нахили, здібності до певних видів діяльності, як формуються базові якості, визначити сильні та слабкі сторони в її розвитку. Усе це в сукупності надасть змогу отримати цілісне уявлення про рівень компетентності дитини.

Проте в характеристиці не можна визначати рівень розвитку дитини (високий, середній, низький або відповідає нормі тощо). Вона має бути описово-інформативною, а не оцінною.



Вимоги до написання педагогічної характеристики учня

1. Прізвище, ім’я, по-батькові дитини

- дата народження,

- склад сім’ї.

2.Відношення батьків до виховання дитини: - взаємовідносини у сім’ї.

3.Яку школу, клас відвідує дитина (якщо навчався 2 роки у якомусь класі – вказати).

4.Як будуються відносини з дитячим колективом, вчителем.

5.Засвоєння програм загальноосвітньої школи по всіх розділах: (докладно описати засвоєння математичних знань)

- прямий та зворотній рахунок,

- числовий ряд, склад числа, компоненти арифметичних дій,

- лічильні операції в межах....., з переходом через десяток,

- розуміння та розв’язування задач в....дії.

- Описати граматичні здібності дитини, відмітити характер помилок (незнання правил, знання, але невміння їх застосовувати, помилки дисграфічного характеру і т.д.)

- Відмітити особливості читання (знання букв, уміння зливати у склади, вільно читати, уміння переказувати, розуміння прочитаного та прихованого змісту).

- Стан словникового запасу, зв’язок мови, звуковимови, фонетичного слуху та т.ін.

6.Розвиток уваги, пам′яті, мислення (наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне). Розвиток сенсорних процесів, моторики (мілкої та загальної).

7.Відношення до доручень, суспільних обов′язків, трудової діяльності:-самообслуговування, охайність.

8.Характер дитини, особливості, інтереси.

9. Методи педагогічного впливу на дитину.

Характеристику слід завірити підписом вчителя та печаткою школи.



Розділ картки «Результати психологічного обстеження» заповнюється практичним психологом навчального закладу або дошкільного закладу. В ньому зазначається:

адекватність поведінки, міжособистісні стосунки, наявність інтересу до співпраці з дорослими;

характеристика предметно-практичних дій, рівень працездатності, самостійність;

стан емоційно-вольової сфери;

стан розвитку психічних процесів;

здатність зосереджуватись, аналізувати, встановлювати схоже і відмінне, узагальнювати, класифікувати, переносити вміння в нові ситуації тощо.

Результати психологічного обстеження слід завірити підписом психолога та печаткою школи.

Характеристика дитини з девіантною поведінкою,яку необхідно вказати психологу в «Картці стану здоров’я і розвитку дитини»

- коли розпочалися перші прояви поведінкових порушень;

- мікроклімат в сім’ї;

- стосунки з однолітками;

- особливості емоційно-вольової сфери і контролю;

- рівень інтелектуального розвитку;

- мотивація до навчання ;

- проведення вільного часу дитиною, інтереси, захоплення;

- сильні ,позитивні сторони дитини;

- коли розпочата корекційна робота з учнем;

- які форми і методи і прийоми колекційної роботи були застосовані;

- хто був залучений до корекційно-виховного впливу на дитину;

- які зміни відбулися ;

- що дало хоча б найменший позитивний результат.

Схема психолого-педагогічної характеристики учня, який представляється на вивчення в психолого-медико-педагогічну консультацію

1.Загальні відомості.

2.Прізвище, ім′я, дата народження. Чи відвідував дитячий садок? Рік вступу до школи, тип школи. У яких класах і скільки років навчався.

3.Готовність до шкільного навчання.

4.Рівень знань, умінь і навичок з основних предметів.

Читання.

Рівень засвоєння предмета відповідно до вимог програми та критеріїв оцінювання знань: знання букв, вміння зливати в склади, спосіб читання ( поскладове, цілими словами), швидкість, наявність специфічних помилок, розуміння прочитаного.

Письмо.


Рівень засвоєння предмета відповідно до вимог програми та критеріїв оцінювання знань: копіювання, письмо під диктовку (окремих букв, складів, речень), граматичні та специфічні помилки, особливості каліграфії.

Математика.

Рівень засвоєння предмета відповідно до вимог програми та критеріїв оцінювання знань: наявність поняття числа, порядкова лічба ( в яких межах, конкретна чи абстрактна ), лічильні операції (в яких межах, усно чи на конкретному матеріалі, самостійно чи з допомогою), знання таблиць додавання та віднімання, множення та ділення, розв′язування задач.

Рівень засвоєння знань з інших предметів. (в т. ч. малювання).

4.Ставлення до навчальної діяльності, старанність.

5.Виконання трудових та громадських доручень.

6.Види допомоги з боку вчителя, їх результати.

7.Особистісні риси учня.

8.Моральні якості. Самооцінка. Взаємини з дорослими та дітьми.

9.Психолого-педагогічні висновки та рекомендації.

Дата. Печатка.

Підписи директора школи, класного керівника, психолога.



Методичні рекомендації до написання педагогічної характеристики дитини шкільного віку на ПМПК

1.Характеристика дитини дається на підставі її всебічного попереднього вивчення.

2.Вивчення слід проводити в природних умовах виховання і навчання.

3.Психолог і педагог складають кожен свою частину характеристики, проте відомості про дитину повинні доповнювати одне одному.

4.При вивчення дитини важливо не тільки звертати увагу на прояв рис особистості, пізнавальної активності школяра, але й намагатися з’ясувати мотиви його поведінки і дій, причини його високого (достатнього, низького) рівня інтелектуального розвитку.

5.Основою вивчення учнів є матеріали спостереження за поведінкою дитини в урочний та позаурочний час, різними видами ії діяльності (навчальною, трудовою, спілкуванням тощо), а також експертні завдання (контрольні, тести), аналіз продуктів дитячої діяльності (малюнки, твори).

6.Характеристика повинна бути обґрунтована фактами поведінки дитини, діями, висловлюваннями.

7.Характеристика дається в зв’язку з умовами сімейного виховання дитини та включає аналіз взаємовідносин дитини з однолітками.

8.При складанні характеристики можна використовувати матеріали, отримані з бесід з батьками.

9.Заключна частина характеристики викладається чітко, лаконічно, обґрунтовано.

Слід вказати, які риси дитини потребують корекції.

Характеристика – це результат продуманого систематичного спостереження протягом певного періоду. Вона не повинна бути поверхнева і написана поспіхом.

Факти слід викладати послідовно і систематично. Треба уникати складних мовних зворотів, нерозумних і неправильних термінів.

Програма написання педагогічної характеристики


Загальні

Відомості



П.І.Б., вік , клас, дані про попереднє

навчання(заклад, форма, програма)



Склад,

характеристика

родини


Дані про сім’ю, умови виховання, увага батьків до дитини, хто займається вихованням, травмуючі обставини

Фізичний стан




Діагноз, порушення функцій, зміни в фізичному розвитку, часто хворіє(на які хвороби), порушення координації рухів, стан дрібної моторики рук, стереотипні нав’язливі рухи міміки, працездатність стомлюваність, темп роботи (встигає працювати разом з класом чи відстає)

Стан шкільних

знань і


навичок*

Успішність учня по предметах;

засвоєння програм загальноосвітньої школи,предмет (предмети) які викликають труднощі



Особливості

усної мови




Бідний/ достатній словниковий запас, характер помилок усного мовлення, їх частота, граматичне оформлення речень, здатність зв’язно і послідовно висловлювати свої думки

Читання


Знання букв, уміння зливати в склади, вільно читати, переказувати; розуміння прочитаного та прихованого змісту, здатність робити переказ прочитаного чи прослуханого тексту.

Характер помилок: повільний темп читання, повтор і перестановка складів, слів, втрата слів і рядків, невиразність, в'ялість, читає по літерах або вгадує, заміна слів і змішування елементів слова, заміна одних літер іншими, недостатнє розуміння прочитаного, не знає деяких літер, погано дотримується пунктуаційної інтонації, вкрай важко при необхідності виділити головну думку, ос мислити прочитане, відсутнє розуміння оповідань з прихованим змістом, не здатний оволодіти навичками читання



Письмо


Списує слова, речення, тексти,пише речення під диктовку, розбір слів, виділення членів речень.

Характер помилок: порушення узгодження письмової мови, пропуски і заміни літер, перестановка букв і складів, злиття декількох слів в одне, ускладнене орієнтування в просторі аркуша паперу, неправильно поєднує елементи букв, не дописує елементи букв, не дотримується рядку, завжди порушує правила правопису, не може навчитися писати, не може виконати навіть елементарних графічних завдань.

Причиною граматичних помилок є незнання правил/ знання, але невміння їх застосовувати


Математичні

знання



Прямий та зворотній рахунок (в межах...), від заданого до заданого, розуміння кількісного та порядкового значень;

- порівняння чисел: яке з них та на скільки більше чи менше;

- рахує подумки, користується наочним матеріалом, виконує лічильні операції в межах..., з переходом через десяток, сотню;

- розуміє та розв’язує задачі в ... дії;

- табличне множення і ділення;

- поза табличне множення і ділення;

- здатність дитини повторити умови задачі і питання,скласти план рішення, відповісти на запитання задачі і пояснити рішення;

- вирішує нестандартні задачі, що вимагають кмітливості



Мотивація

навчальної

діяльності


Активний/пасивний на уроці, старанний, бездіяльний,займається сторонніми справами, як реагує на вимоги вчителя, похвалу, покарання

Психологічні

особливості

засвоєння

знань



Здатний утримувати в пам’яті завдання, вірші,таблицю множення;

- запам’ятовує матеріал: швидко/повільно,механічно/логічно;

- розуміє оповідання, умови задачі, встановлює причинно-наслідкові зв’язки, вміє узагальнювати, робити висновки;

- швидко/повільно включається в роботу, може працювати (не)довгий час не відволікаючись, не може переключитися на інше завдання, низький темп праці, рівень працездатності;

- наявність імпульсивності при виконанні завдань.


Поведінка,

особливості

проявів

емоційної




Поведінка на уроках, перервах, найбільш притаманний стан: збудливий, загальмований,

переважаючий настрій дитини, наявність афективних спалахів під час уроків, виховних заходів, в ситуаціях сфери під час навчального процесу ,стосунки з учнівським колективом ;

в міжособистісних контактах; має друзів, вміє будувати стосунки з однолітками конфліктує, причини конфліктів


Риси характеру


Працелюбний, лінивий, чесний, грубий, впертий, агресивний, егоїстичний, замкнутий, стриманий та ін.

Педагогічна

Допомога


Яка допомога була надана з боку педагога, в тому числі на індивідуально-корекційних заняттях, її ефективність

Загальні

Висновки


Рівень засвоєння шкільної програми, особливості, які заважають оволодіти знаннями, можливі причини труднощів, ступінь готовності до

навчання за програмою наступного начального року, необхідність психолого-педагогічної корекції



*Цей розділ педагогічної характеристики більш за все пов’язаний 3 віком та роком їх навчання


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка