Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття




Скачати 261,97 Kb.
Дата конвертації09.09.2018
Розмір261,97 Kb.



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

Затверджено”


на методичній нараді

кафедри госпітальної педіатрії №1




Завідувач кафедри

професор_____________В.О.Кондратьєв


“______” _____________ 2009 р.



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ




ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

педіатрія

Модуль №

2

Змістовний модуль №

10

Тема заняття

Залiзо-, бiлково- та вітамінодефіцитні анемії у дітей

Курс

5

Факультет

лікувальний

Дніпропетровськ, 2009.


1. Актуальність теми: Анемія – це одна з найбільш поширених форм гематологічної патології у дітей. Більш 50% дитячого населення земної кулі страждає на залізодефіцитну анемію. Починаючись у дитячому віці, анемія набуває рецидивного перебігу та викликає формування тяжких ускладнень. Анемію в ранньому віці слід розцінювати як фактор ризику, який впливає на захворюваність на гостру респіраторну інфекцію, пневмонію, рахіт, які в дітей з анемією виникають у 3-5 разів частіше, ніж у здорових дітей. Своєчасне виявлення і лікування анемії попереджає розвиток тяжких ускладнень і наслідків. Все це пояснює актуальність даної теми.
2. Конкретні цілі:

А. Студент повинен знати:



  1. Визначення поняття “анемія”.

  2. Класифікацію дефіцитних анемій у дітей.

  3. Етіопатогенетичні особливості дефіцитних анемій в дитячому віці.

  1. Значення факторів розвитку різних форм анемій

  2. Причини розвитку дефіциту заліза в організмі дитини

  3. Пичини розвитку дефіциту вітамінів (віт.В12), Фотієвої кислоти, білків в організмі дитини.

  4. Патогенез дефіцитиних анемій у дітей

  5. Лабораторні ознаки залізо-, вітаміно, білководефіцитних анемій

  6. Диференційну діагностику різних дефіцитних анемій

  7. Принципи терапії дефіцитних анемій у дітей

  8. Особливості призначення феротерапії у дітей раннього віку.

  9. Принципи профілактики дефіцитних анемій в дитячому віці

  10. Виходи різних анемій у дітей

В. Студент повинен вміти:

1. Розробити схему діагностичного пошуку при анемії.

2. Зібрати анамнез хворого на захворювання крові.

3. Провести об’єктивне дослідження хворого.

4. Дати оцінку лабораторним даним. Вибрати з аналізів дані, які свідчать про

анемію.

5. Виявити клінічні критерії діагнозу при різних формах анемій.

6. Сформулювати розгорнутий клінічний діагноз відповідно класифікації.

7. Провести диференційний діагноз анемії з іншими захворюваннями крові у дітей.

8. Призначити лікування з урахуванням форми захворювання.

9. Проводити профілактику захворювання.

10. Використати деонтологічні принципи під час збору анамнезу, об’єктивного

дослідження хворого.




  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1.Кафедра фізіології, патологічної фізіології, пропедевтики дитячих хвороб.

2.Кафедра пропедевтики дитячих хвороб.


3.Кафедра пропедевтики дитячих хвороб.
4.Кафедра патологічної фізіології.
5.Кафедра фармакології.
6.Кафедра іноземних мов.

1.Знати особливості кровотворної системи в дітей

2.Зібрати анамнез і провести об’єктивне дослідження хворого

3.Інтерпретувати дані анамнезу і об’єктивного дослідження хворого.

4.Пояснити патогенетичні механізми виникнення анемій в дітей

5.Використати засоби патогенетичної та симптоматичної терапії

6. Використати латинську термінологію





  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.


4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Термін

Визначення

1. Залізодефіцитна анемія
2. Анемічний синдром
2. Сидеропенічний синдром

3. Ступені важкості ЗДА

4. Кольоровий показник

5. Сироваткове залізо

6. Загальна залізозв’язуюча здатність сироватки

7. Коефіцієнт насичення трансферину


8. Добова доза елементарного заліза для перорального введення складає (по ВООЗ):


9 Формула для розрахування курсової дози елементарного заліза при парентеральному введенні:
10. Курсова доза залізовмісного препарату (КДП)–

11. Курсова кількість ін’єкцій – КДП:ДДП,


12. Сидероахрестична анемія

13. Мегалобласні анемії


14. Фолієводефіцитна анемія (ФДА)

15. Вітамін-В12 –дефіцитна анемія (В12 –ДА)


Зниження змісту гемоглобіну в циркулюючій крові у зв’язку з дефіцитом заліза в організмі

Симптоми: млявість, стомлюваність, зниження апетиту, нудота, блідість шкіряного покриву, тахіпное, тахікардія, ослаблення тонів серця, систолічний шум на верхівці, в тяжких випадках – затримка зростання, розумової активності

Симптоми: сухість, пігментація шкіри, гіпер кератоз колінних і ліктьових ділянок, дистрофія волосся, нігтів, малосимптомний карієс, спотворення нюху і смаку, ангулярний стоматит, атрофічний глосит, розлади травлення, голубі склери.
легка - Hb 110-91 г/л

середня - Hb 90-71 г/л

тяжка - Hb 70-51 г/л

надтяжка - Hb 50 г/л і менше


Відображає насиченість еритроцита гемоглобіном. Норма 0,85-1,0
Умовно відповідає кількості заліза, зв’язаного з трансферином. Норма у новонароджених: 5,0-19,0 мкмоль/л

> 1 міс: 10,6 – 33,6мкмоль/л


Характеризує загальну кількість заліза, яке може зв’язатися з трансферином, наявним у плазмі. Норма 40,6-62,5

Питома вага сироваткового заліза від загальної злізозв’язуючої здатності сироватки

Норма не < 17%.
для дітей - до 3 років - 3-5 мг/кг

4-7 років - 50-70 мг/добу

> 7 років - 100 мг/добу
МТ´ (78-0,35´ Hb), де

МТ- маса тіла (кг)

Нb – гемоглобін дитини (г/л)
КДП=КДЗ : ВЗП, де

КДЗ – курсова доза заліза (мг);

ВЗП – вміст заліза (мг) в 1 мл препарату
КДП- курсова доза препарату (мл);

ДДП – добова доза препарату(мл)


Анемія, зумовлена ферментними розладами синтезу гемоглобіну і дефектами включення заліза в гем при високому рівні заліза в сироватці.
Група анемій з неефективним еритропоезом, що характеризується порушенням дозрівання й зміною морфології еритроцитів.
може бути наслідком дефіциту фолієвої кислоти в харчуванні
може бути наслідком дефіциту вітаміну В12 в харчуванні


4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Визначення поняття анемії.

2. Класифікація дефіцитних анемій у дітей.

3. Етіопатогенетичні особливості дефіцитних анемій в дитячому віці.

4. Значення факторів розвитку різних форм анемій:



  • Дефіциту заліза та інших мікроелементів.

  • Дефіциту вітамінів групи В.

  • Дефіциту фолієвої кислоти.

  • Дефіциту білку

  • Спадкових та генетичних факторів.

  • Гострої та хронічної патології.

5. Клінічна симптоматика різних форм дефіцитних анемії у дітей.

6. Обстеження хворого на анемію:



  • Виявлення скарг.

  • Виявлення характерних даних з анамнезу.

  • Об’єктивне обстеження хворого.

7. Значення додаткових методів обстеження для діагностики анемії.

8. Принципи терапії анемії у дітей.

9. Препарати заліза в педіатрії

10. Профілактика дефіцитних станів у дітей

11. Виходи різних форм анемії.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

І. Зібрати скарги, анамнез життя та захворювання

2. Послідовно провести огляд дитини.

3. Виявити ранні ознаки дефіцитних анемій у дітей.

4. Дати оцінку стану дитини і наявним клінічним симптомам.

5. Дати оцінку результатам додаткових методів обсте­ження та провести корекцію обстеження дитини.

6. Поставити клінічний діагноз за класифікацією.

7. Скласти план лікування.

8. Дати рекомендації щодо диспансерного нагляду.

5. Зміст теми:
Залізодефіцитна анемія (ЗДА) Шифр МКХ – 10: D 50


  1. Визначення

Залізодефіцитна анемія (ЗДА) – патологічний стан, який характеризується зниженням вмісту гемоглобіну внаслідок дефіциту заліза в організмі при порушенні його надходження, засвоєння або патологічних втрат.
За даними ВОЗ (1973) – нижня межа рівня гемоглобіну капілярної крові у дітей віком до 6 років дорівнює 110 г/л, а після 6 років – 120 г/л.

2.Причини виникнення ЗДА у дітей :

-недостатній початковий рівень заліза в організмі (порушення маточно- плацентарного кровообігу, фетоматеринські та фетоплацентарні кровотечі, синдром фетальної трансфузії при багатоплідній вагітності, внутрішньоутробна мелена, недоношеність, багатопліддя, глибокий і довгостроковий дефіцит заліза в організмі вагітної, дострокова або пізня перев’язка пуповини, інтранатальна кровотеча внаслідок травматичних акушерських втручань або аномалії розвитку плаценти і судин пуповини)



  • підвищена потреба в залізі ( недоношені, діти з великою масою тіла при народженні, з лімфатичним типом конституції, діти другого півріччя життя).

  • недостатній вміст заліза в їжі (раннє штучне вигодовування коров’ячим чи козячим молоком, мучною, молочною або молочно-вегетаріанською їжею, незбалансована дієта, в якої нема достатнього вмісту м’ясних продуктів)

  • збільшені втрати заліза внаслідок кровотечі різноманітної етіології, порушення кишкового всмоктування ( хронічні захворювання кишечника, синдром мальабсорбції), а також значні і тривалі маточні кровотечі у дівчат.

  • порушення обміну заліза в організмі ( пре і пубертатний гормональний дизбаланс)

  • порушення транспорту і утілізації заліза ( гіпо- та атрансферинемія, ензимопатії, аутоімунні процеси)

  • недостатня резорбція заліза у травному тракті (пострезекційні та агастральні стани).


3.Стадії розвитку ЗДА (ВООЗ, 1977)

- прелатентна (виснаження тканинних запасів заліза; показники крові в нормі; клінічних проявів немає).

- латентна (дефіцит заліза в тканинах та зменшення його транспортного фонду; показники крові в нормі; клінічна картина зумовлена трофічними порушеннями, що розвиваються внаслідок зниження активності залізовмісних ферментів та проявляється сидеропенічним синдромом - епітеліальні зміни шкіри, нігтів, волосся, слизових оболонок, спотворення смаку, нюху, порушення процесів кишкового всмоктування та астено-вегетативних функцій, зниження локального імунітету).


  • залізодефіцитна анемія (більш виражене виснаження тканинних резервів заліза та механізмів компенсації його дефіциту; відхилення від норми показників крові в залежності від ступеня тяжкості процесу; клінічні прояви у вигляді сидеропенічного синдрому та загальноанемічних симптомів, які зумовлені анемічною гіпоксією - тахікардія, приглушеність тонів серця, систолічний шум, задишка при фізичних навантаженнях, блідість шкіри та слизових оболонок, артеріальна гіпотонія, зростання астено-невротичних порушень).

Вираженість анемічної гіпоксії залежить не тільки від рівню гемоглобіну, але й швидкості розвитку анемії та від компенсаторних можливостей організму. У тяжких випадках розвивається синдром метаболічної інтоксикації у вигляді зниження пам’яті, субфебрілітету, головного болю, втомлюваності, гепатолієнального синдрому, тощо.

Дефіцит заліза сприяє зниженню імунітету, затримці психомоторного та фізичного розвитку дітей.


У відповідності до рівню гемоглобіну ЗДА поділяється на ступені тяжкості:

легку - Hb 110-91 г/л

середню - Hb 90-71 г/л

тяжку -Hb 70-51 г/л

надтяжку -Hb 50 г/л і менше

4. Лабораторні критерії діагностики ЗДА


аналіз крові з визначенням:

рівня гемоглобіну, еритроцитів

морфологічних змін еритроцитів

колірного показника

середнього діаметру еритроцитів

середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті (МСНС)

середнього об’єму еритроцитів (МС )

рівня ретикулоцитів



аналіз сироватки крові з визначенням:

концентрації заліза та феритину

загальної залізозв’язуючої здатності крові

латентної залізозв’язуючої здатності крові з розрахуванням

коефіцієнта насичення залізом трансферину
5. Основні принципи лікування


  • усунення етіологічних чинників

  • раціональне лікувальне харчування (для немовлят – природне вигодовування, а при відсутності молока у матері – адаптовані молочні суміші, збагачені залізом, своєчасне введення прикорму, м’яса, особливо телятини, субпродуктів, гречаної та вівсяної круп, фруктових та овочевих пюре, твердих сортів сиру; зменшення прийому фосфатів, таніну, кальцію, які погіршують всмоктування заліза).

  • патогенетичне лікування препаратами заліза переважно у вигляді крапель, сиропів, таблеток.

Парентеральне введення препаратів заліза показано тільки : при синдромі порушеного кишкового всмоктування та стану після великої резекції тонкого кишечника, неспецифічному виразковому коліті, тяжкому хронічному ентероколіті та дисбактеріозі, непереносимості пероральних препаратів, тяжкому ступеню анемії.

  • профілактичні заходи по упередженню її рецидиву

Корекція дефіциту заліза при анемії легкого ступеня здійснюється переважно за рахунок раціонального харчування, достатнього перебування дитини на свіжому повітрі. Призначення препаратів заліза при рівні гемоглобіну 100 г/л і вище – не показане.
Добові терапевтичні дози пероральних препаратів заліза при ЗДА середнього і тяжкого ступеню:

до 3 років – 3 -5 мг/кг/добу елементарного заліза

від 3 до 7 років – 50-70 мг/добу елементарного заліза

старше 7 років – до 100 мг/ добу елементарного заліза



Контроль ефективності призначеної дози здійснюється шляхом визначення підйому рівня ретикулоцитів на 10-14 день лікування. Терапія залізом здійснюється до нормалізації рівню гемоглобіну з подальшим зменшенням дози на ½ . Тривалість лікування - 6 місяців, а для дітей недоношених – протягом 2 років для поповнення запасів заліза в організмі.

У дітей старшого віку підтримуюча доза курсом 3 – 6 місяців, у дівчат пубертатного віку –протягом року переривчасто – кожний тиждень після місячних.

Доцільно призначати препарати трьохвалентного заліза завдяки їх оптимальному всмоктуванню та відсутності побічних ефектів.

У дітей молодшого віку ЗДА переважно аліментарного ґенезу і найчастіше є сукупністю дефіциту не тільки заліза, але й білка та вітамінів, що обумовлює призначення вітамінів С, В1, В6, фолієвої кислоти, корекції вмісту у дієті протеїнів.

Оскільки у 50 -100% недоношених дітей розвивається пізня анемія, з 20-25 дня життя при гестаційному віці 27-32 тижні, масі тіла 800-1600 г., ( під час зниження концентрації гемоглобіну крові нижче 110 г/л, кількості еритроцитів нижче 3,0 ´ 10 12/л, ретикулоцитів менше 10%), окрім препаратів заліза (3-5 мг/кг/доб) і достатнього забезпеченням білком (3-3,5 г/кг/доб), призначаються препарати еритропоетину підшкірно, 250од/кг/доб тричі на тиждень протягом 2-4 тижнів, з вітаміном Е (10-20мг/кг/доб) та фолієвою кислотою (1мг/кг/доб). Більш тривале використання еритропоетину – 5 разів на тиждень, з поступовим його зниженням до 3 разів, призначають дітям з важкою внутрішньоутробною чи постнатальною інфекцією, а також дітям з низькою ретикулоцитарною відповіддю на терапію.


Парентеральні препарати заліза повинні використовуватись тільки за спеціальними показаннями, завдяки високому ризику розвитку місцевих та системних побічних реакцій.


Добова доза елементарного заліза для дітей для парентерального введення складає:

1-12 місяців – до 25 мг/сут

1- 3 роки – 25-40 мг/сут

старше 3 років – 40-50 мг/сут

Курсову дозу елементарного заліза розраховують по формулі:

МТ´ (78-0,35´ Hb), де

МТ- маса тіла (кг)

Нb – гемоглобін дитини (г/л)

Курсова доза залізовмісного препарату - КДЗ : ВЗП, де

КДЗ – курсова доза заліза (мг);

ВЗП – вміст заліза (мг) в 1 мл препарату

Курсова кількість ін”єкцій – КДП:ДДП, де

КДП- курсова доза препарату (мл);

ДДП – добова доза препарату (мл)

Протипоказання феротерапії: апластична і гемолітична анемія, гемохроматоз, гемосидероз, сидероахрестична анемія, таласемія, інші види анемій, не пов’язані з дефіцитом заліза в організмі
Гемотрансфузії проводяться тільки по життєвим показникам, коли має місце гостра масивна крововтрата. Перевага надається еритроцитарній масі або відмитим еритроцитам.
6. Профілактика

Антенатальна : жінкам з 2-ї половини вагітності призначають препарати заліза або полівітаміни, збагачені залізом.

При повторній або багатоплідній вагітності обов’язковий прийом препаратів заліза на протязі 2-го та 3-го триместру.

Постнатальна профілактика для дітей з групи високого ризику розвитку ЗДА. Цю групу формують:



  • усі недоношені діти

  • діти, народжені від багатоплідної вагітності і при ускладненому перебігу другої половини вагітності ( гестози, фетоплацентарна недостатність, ускладнення хронічних захворювань)

  • діти із дисбактеріозами кишечнику, харчовою алергією

  • діти, які знаходяться на штучному вигодовуванні

  • діти, які ростуть із випередженням загальноприйнятих стандартів фізичного розвитку.

Передбачається регулярне проведення діагностики можливого розвитку ЗДА і, при її визначенні, призначається профілактичні дози препаратів заліза (0,5-1 мг/кг/доб) на протязі 3-6 місяців.

7. Диспансерний нагляд


Після нормалізації показників крові загальний аналіз крові проводиться 1 раз на місяць на протязі першого року, потім – щоквартально на протязі наступних 3 років.
Мегалобласні анемії (МА).

Група анемій з неефективним эритропоэзом, що характеризується порушенням дозрівання й зміною морфології еритроцитів.

У мазку периферичній крові – анизоцитоз, пойкилоцитоз, гіперсегментація нейтрофилів. У кістковому мозку – деструкція еритроїдних клітин, прискорена загибель периферичних еритроцитів.

Провідними причинами МА є первинні або вторинні дефіцити фолієвої кислоти та цианокобаламіну (В12).


Фолієводефіцитна анемія (ФДА). Шифр МКХ-10 Д52

Частіше зустрічається в недоношених. ФДА розвивається у дітей, що годуються винятково козячим молоком.

Причини ФДА: уроджені порушення адсорбції й обміну фолатів, набуті мальабсорбції, підвищення потреби у фолатах у глибоконедоношених дітей, при гемолітичних анеміях і інших.

Вже через 2-3 тижні після виникнення дефіциту фолату знижується його рівень у сироватці крові, через 3 місяця – мегалобластні зміни у кістковому мозку й периферичної крові, у сечі підвищується формініноглутамінова кислота (ознака дефіциту фолатів та вітаміну В12 при МА).

Клініка: у глибоконедоношених дітей при дефіциті фолатів у віці 3-6 місяців з'являється МА, млявість, анорексія, глосит, хронічна діарея, підвищена кровоточивість і бактеріальні інфекції.

Лікування: фолієву кислоту призначають усередину в дозі – 2-5 мг/добу, тривалість – не менш 3 тижнів. При відсутності ефекту при МА потрібно думати про дефіцит вітаміну В12. При дефектах усмоктування – призначають парентерально.

Профілактика: глибоко недоношеним дітям з 2-х місяців, дітям із групи ризику необхідно щодня одержувати фолієву кислоту в дозі 0,2-0,5 мг.
Вітамін-В12 –дефіцитна анемія (В12 –ДА). Шифр МКХ-10 Д51

Може бути наслідком дефіциту вітаміну в харчуванні (строге вегетаріанство), спадкоємних порушень (уроджені дефіцити сорбції – внутрішнього фактора Кастла, транспорту й метаболізму вітаміну В12 ), придбаних дефектів адсорбції й ін.

Клініка: В12–ДА може з'явитися в дітей уже в 2-м півріччі життя при вродженій відсутності фактора Кастла. У школярів і дорослих характерні, крім ознак МА (блідість, іктеричність склер і шкіри, сухість шкіри, ламкість волосся і нігтів, слабість, нездужання, поганий апетит з особливою відразою до м'яса й ін.), глосит з атрофією сосочків (лакований язик), болючістю язика й афтами, зміни з боку нервової системи внаслідок дорсолатеральних дегенеративних змін у спинному мозку (атаксія, парестезія, гіпорефлексія, клонуси, поява патологічних рефлексів, відчуття ватяних ніг, галюцинації, марення, помірні ознаки серцевої недостатності, діарея, помірний гепатолієнальний синдром.

У периферичній крові – МА (еритроцити з тельцями Жоллі, кільцями Кебота, мегалоцити, мегалобласти), нейтропенія, тромбоцитопенія. У сечі – підвищення метилмалонової кислоти ( диферинцільно-діагностична ознака із ФДА).

Лікування: парентеральне введення вітаміну В12 у дозі 200-500 мкг щодня, при неврологічних проявах дозу підвищують до 1 мг. У дітей перших місяців життя вітаміну В12 у дозах більш, ніж 10 мкг\кг не засвоюється й гнобить функцію щитовидної залози. При спадкоємних формах В12–ДА після купіровання гострих явищ, рекомендують раз в 3 мес уводити 1 мг цианокобаламина.

Матеріали для самоконтролю:
А. Ситуаційні клінічні задачі
Задача 1.

Олексій М., 4 років. Дитина від І вагітності, що перебігала з нефропатією, І стрімких пологів, маса при народженні –3600 г, довжина – 52 см. З анамнезу відомо, що у дитини поганий апетит з особливою відразою до м'яса й ін. При огляді - блідна, іктеричність склер і шкіри, слабість, нездужання, глосит з атрофією сосочків (лакований язик), болючістю язика й афтами, зміни з боку нервової системи внаслідок дорсолатеральних дегенеративних змін у спинному мозку (атаксія, парестезія, гипорефлексія, клонуси, поява патологічних рефлексів, відчуття ватяних ніг, діарея, помірний гепатолієнальний синдром.

У периферичній крові – мегалобласти, нейтропенія, тромбоцитопенія.

У сечі – підвищення метилмалонової кислоти.


Завдання.

1.Ваш імовірний діагноз?

2. На підставі яких симптомів Ви його припускаєте?

3. Що призвело до розвитку даного стану?

4. Які крім вказаних зміні у загальному аналізі крові можуть бути у дитини?

5. Яке дообстеження необхідне хворому?

6. Призначте лікування.

7. Чи потрібне у даному випадку дієтичне харчування? Якщо потрібне – яке?

8. Які заходи моглиби бути профілактичними?


Задача 2.

Хвора дивчинка 2 роки, народженна від ІІІ вагітності, що перебігала з анеміею, пологи при срокі гестації 32 неділі, маса при народженні –1900 г, довжина – 42 см. З анамнезу відомо, що у дитини поганий апетит. При огляді – у дитини млявість, анорексія, глосит, хронічна діарея, підвищена кровоточивість і бактеріальні інфекції. В раціоні дитини - переважає козяче молоко та молочні страви. При обстеженні – у аналізі крові: Ер.-2,5 Т/л, Нв-85 г/л, кп-0,98; ретикул.-0,01‰, Лейк.-6,8 Г/л, э-2%, п-2%, с-38%, л-48%, м-10%, СОЭ – 12 мм/год, Тр. 154 Г/л. У сечі – підвищення метилмалонової кислоти.

1. Ваш попередній діагноз?

2. Що призвело до розвитку даного стану?

3. Дайте оцінку аналізу крові

4. Які симптоми і додаткові дані виявилися важливими для встановлення діагнозу?

5. Чи має значення в діагностиці даного захворювання дослідження мієлограми?

6. З чим пов’язані виявлені зміни в сечі?

7. Яка терапия данного стану?

8. Яким повинно бути харчування дитини для запобігання виявлених проблем?




Задача 3.

Дитині 12 років. До лікаря звернувся зі скаргами на слабість, утому, чорний стілець протягом останніх 5 днів. Об'єктивно: блідість шкіри й слизових оболонок. Задишка (26 подихів в 1 хв. ), тахікардія. Печінка й селезінка не збільшені. В анамнезі - виразкова хвороба 12- палої кишки. В аналізі крові Нb – 80 г/л, ер-3,0х 1012/л, КП-0,7, Лейк. – 5,5 Г/л, с-60%, е.-1%, л-32%, м-7%, ШОЕ – 15 мм/год., микроцитоз еритроцитів. осмотична стійкість еритроцитів- min 0,48% р-ну NaCl, max- 0,30.



    1. Обґрунтуйте попередній діагноз

    2. Який характер анемії у пацієнта?

    3. Що призвело до розвитку анемії у даної дитини?

    4. Оцініть аналіз крові.

    5. Яке дообстеження необхідне для встановлення заключного діагнозу?

    6. Консультації яких спеціалістів необхідні при лікуванні даної дитини?

    7. Як буде визначатись тактика лікування дитини у даному випадку?

    8. Чи потрібні, і які, дієтичні обмеження?

    9. Складіть приблизний раціон харчування цієї дитини.


Б. Тестові завдання

1. У дитини віком 1,5 роки виявлена залізодефіцитна анемія. Яка тривалість лікування препаратами заліза?

A *2-3 місяці.

B 2 тижні

C 21 день

D 3-4 тижні

E 6 місяців
2. У дівчинки 5 років зі скаргами на слабкість, підвищену стомлюваність, погіршення апетиту, звертає увагу блідість шкірних покривів, визначається глосит, схильність до кровотечі, хронічна діарея. У загальному аналізі крові: Ер. – 2.8*1012/л, Hb – 118 г/л, КП – 1.3, анізоцитоз зі схильністю до макроцитозу. Про яку анемію варто думати в даному випадку?

A * Вітамін В12-дефіцитну.

B Залізодефіцитну.

C Гемолітичну.

D Білководефіцитну.

E Гіпо-, апластичну


3. У хлопчика 9 місяців, який народився недоношеним, після перенесеної ГРВІ наросла блідість шкіри і слизових оболонок. Отримує суміш “Малюк”, манну і гречану каші. При огляді: шкіра суха, волосся тьмяне, стоншене. Ангулярний стоматит. Тони серця приглушені, шум систоли. Печінка + 2 см. У аналізі крові: Ер.-3,0 Т/л, Нв-85 г/л, цп-0,78; ретикул.-0,0001Г/л, лейк.-6,8 Г/л, э-2\%, п-2\%. с-38\%, л-48\%, м-10\%, СОЭ – 12 мм/год. Яке з перерахованих досліджень дозволить уточнити генез захворювання у дитини?

A *Вміст сироваткового заліза

B Осмотична стійкість еритроцитів

C Еритроцитометрічна крива

D Проба Кумбса

E Вміст глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах


4. Дитині 7 місяців. Мати скаржиться на поганий апетит у дитини, дратівливість, порушення сну. Дитина народилася на 31 тижні вагітності, з масою тіла 2000 г. Об'єктивно: визначається значна блідість шкіри і слизових оболонок. ЧСС – 148 за 1 хвилину, систолічний шум на верхівці серця. Печінка + 3 см. В загальному аналізі крові – ер. – 2,4*1012/л, гемоглобін – 68 г/л, КП - 0,7, анізоцитоз, пойкілоцитоз, середній діаметр еритр. 6,8 мкм, ретикулоцити – 7\%0. Які препарати необхідно призначити дитині?

A * Препарати заліза.

B Вітамін В12 і фолієва кислота.

C Вітамін С і мікроелементи.

D Вітамін Е, Д і С.

E Еритропоетин.


5. У дівчинки 3 років поганий апетит, млявість, часті випорожнення. Впродовж 2 міс. отримувала препарат заліза всередину у дозі 6 мг/кг на добу e2+ з приводу залізодефіцитної анемії. Об’єктивно: вага 12 кг, шкіра і слизові бліді, сухі, живіт збільшений, випорожнення тричі на день зі слизом. ЗАК: Hb 74 г/л, ер 3,0 Т/л, ШЗЕ 16 мм/год. Копрограма: крохмаль та м’язові волокна ++, мила та жирні кислоти +++, слиз +. Неефективність лікування анемії у дитини найімовірніше пов’язана із:

A *Синдромом мальабсорбції

B Недостатньою дозою заліза

C Нечутливістю до препаратів заліза

D Поганим апетитом

E Передозуванням препаратом заліза


6. У 14-и річної дівчинки протягом останніх 2-х років рясні менструації тривалістю 7-10 днів. Скаржиться на загальну слабкість, зміну смаку. Об’єктивно: виражена блідість шкіри, вушні раковини восковидні, волосся тьмяне, АТ 90/50 мм.рт.ст. Тахікардія 96/хв. Гемоглобін 72 г/л, ер.-2,8х1012 /л, КП-0,7, ретикулоцити-4%0. Який ймовірний діагноз?

A * Постгеморагічна анемія

B Набута гіпопластична анемія

C Фолієво-дефіцитна анемія

D В12 –дефіцитна анемія

E Анемія Фанконі

7. Хлопчик 14 років виписаний із стаціонару, де лікувався з приводу виразкової хвороби 12-палої кишки , що ускладнилася шлунково-кишковою кровотечею. При дослідженні крові: Ер – 2,8 Т/л, Hb – 80 г/л, сироваткове залізо-6 мкмоль/л. Оберіть оптимальний варіант лікувальної тактики ведення даного хворого.

A *Пероральний прийом препаратів заліза

B Дієта, збагачена продуктами, що містять залізо

C Парентеральний прийом препарату заліза

D Прийом вітамінів В6 і В12

E Призначення препаратів заліза і вітамінів В6 і В12


8. Дитині 12 років. До лікаря звернулися зі скаргами на слабкість, втому, чорний кал протягом останніх 5 днів. Об'єктивно: блідість шкіри і слизових оболонок. Задишка [26 дихань в 1/хв. ], тахікардія, печінка і селезінка не збільшені. У анамнезі - виразкова хвороба 12-палої кишки. У контрольному аналізі крові Нb – 100 г/л, Ер-3,0х 1012/л, кол. п.- 0,7; осмотична стійкість еритроцитів: min 0,48% р-ра NaCl, max- 0,30, мікроцитоз еритроцитів. Який характер анемії можна припустити?

A *Постгеморагічна анемія

B Вітамінодефіцитна анемія

C Анемія Мінковського –Шоффара

D Таласемія

E Білково-дефіцитна анемія


9. Дитині 6 місяців. Мати скаржиться на поганий апетит у дитини, дратівливість, порушення сну. З анамнезу відомо, що з народження дитина знаходиться на штучному вигодовуванні, фруктові соки введені з 5 місяців, які отримує не регулярно. В даний час вигодовується молоком та переважно кашами. В 2 місяці перенесла гостру пневмонію, в 4 – обструктивний бронхіт. Об’єктивно: значна блідість шкіри і слизових оболонок. ЧСС – 148 за 1 хвилину, систолічний шум на верхівці. Печінка + 3 см. В гемограмі: ер. – 2,4*1012/л, Нв – 68 г/л, КП - 0,7, анізоцитоз, пойкілоцитоз, середній діаметр еритр. 6,8 мкм, ретикулоцити – 7‰.

Який генез розвитку даної патології у дитини?

A *Анемія при недостатньому харчуванні.

B Анемія внаслідок підвищеного руйнування еритроцитів.

C Анемія інфекційного ґенезу

D Анемія внаслідок зниженої функції кісткового мозку.

E Анемія нез’ясованого ґенезу.

10. Семирічний хлопчик протягом 2-х років хворіє на хронічний гломерулонефрит, гематурічну форму. Спостерігається стійка гематурія. При черговому обстеженні було виявлено зміни в крові і діагностовано хронічну постгеморагічну анемію легкого ступеня. Який із перелічений методів лікування найдоцільніше призначити хворому?

A *Призначення фероплексу

B Переливання крові

C Переливання еритроцитарної маси

D Введення ціанокобаламіну

E Введення ферковену
11.Мати 4-х місячного Васі – сувора вегетаріанка. Яка проблема найбільш вірогідна у дитини, яка знаходиться на повному грудному вигодовуванні?

A * Залізодефіцитна анемія

B В12 фолієводефіцитна анемія

C Рахіт


D Гіпотрофія

E Гострий розлад травлення


12. Дитина 2 років вигодовується переважно козиним молоком. Останнім часом з’явилась блідість шкіри та склер, дитина стала млявою, знизився апетит. При об’єктивному обстеженні виражений глосит, помірний гепатолієнальний синдром. В ан.крові: Ер.- 2,2 Т/л, Нb - 60 г/л, КП-0,9, в еритроцитах тільця Жоллі, кільця Кебота. В мієлограмі: мегалобластний тип еритропоезу. Найбільш вірогідний діагноз?

A * В12, фолієводефіцитна анемія

B Залізодефіцитна анемія

C Постгеморагічна анемія

D Апластична анемія

E Гемолітична анемія

13. Хлопчик 12 років знаходиться на диспансерному обліку з приводу виразкової хвороби 12-палої кишки. Після фізичного навантаження стан дитини різко погіршився, з’явилась слабкість, “метелики” перед очима, нудота, випорожнення чорного кольору. В ан.крові: ер.-2,2 Т/л, Нb - 56 г/л, КП-0,7, Лейк. – 5,5 Г/л, с-60%, е.-1%, л-32%, м-7%, ШОЕ – 15 мм/год. Яке лікування необхідно призначити в першу чергу?

A * Перелівання єритроцитарної маси

B Сорбенти, ферменти

C Антациди, препарати вісмута

D Н2 –блокатори рецепторів гістаміна

E Препарати заліза


14. Дівчинці 3 роки. Батьки звернулися до лікаря із скаргами на млявість, блідість дитини, головокружіння. Кілька днів тому вона травмувала ніс, мала місце значна носова кровотеча. При огляді виявлено блідість шкіри і слизових оболонок. В загальному аналізі крові: Er - 2,0х10 12/л, Hb- 49 г/л, КП - 1,0, Le - 6,4x10 9/л, е – 2%, п-4%; с-55%; л-38%; м-1%, ШОЕ - 10 мм/год. Діагностовано постгеморагічну анемію. Яку терапію доцільно призначити дитині?

А.Феррум лек.

В.Гемофер.

С.Актиферин

Д.Ферроплекс

Е.*Гемотрансфузії.


15. У дитини 8 місяців виявили гіперхромну анемію, анізоцитоз та пойкілоцитоз. З анамнезу відомо, що з 2-х місячного віку дитина вигодовується штучно, годується переважно козиним молоком. Призначте дитині найбільш раціональну схему реабілітації.

А.Гемострансфузія, призначення препаратів заліза та фолієвої кислоти.

В.Раціональне годування, призначення препаратів заліза та фолієвої кислоти.

С.Призначення препаратів заліза та фолієвої кислоти.

Д.Призначення препаратів заліза, фолієвої кислоти та ціанокобаламіну

Е.*Раціональне годування, призначення фолієвої кислоти у добовій дозі 1мг/кг маси тіла.


16. У дитини 8-ми місяців, яка знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу целіакії з гіпотрофією ІІ ступеня, виявлено анемічний синдром: Ер-2,6х1012/л, Нв- 90г/л, КП-0,9. Найбільш вірогідною причиною анемії слід вважати дефіцит:

А.Фолієвої кислоти.

В.Заліза.

С.Вітаміну В12.

Д.*Білків.

Е.Внутрішнього фактора Кастла.


17. Дівчинка 4 місяців, маса тіла 6.000. Народилася з масою тіла 2.000. Знаходилася на доповненому (змішаному) вигодовуванні. При обстеженні: блідість шкіри та слизових, печінка виступає з-під краю реберної дуги. В аналізі крові: Нв 80 г/л, еритроцити 3,6 Т/л, кольоровий показник 0,67, лейкоцити 8,9 г/л, тромбоцити 200 Г/л, ретикулоцити 20 ‰. Гіпохромія, пойкілоцитоз, анізоцитоз. Про яку патологію можна подумати?

А.*Дефіцитна анемія

В.Гіпопластична анемія

С.Анемія Фанконі

Д.Норморегенераторна анемія

Е.Гемолітична анемія


18. Дитина 3-х днів життя знаходиться на лікуванні в спеціалізованому відділенні з діагнозом: Пологова травма, Ураження ЦНС, субарахноїдальний крововилив. Кефалогематома потиличної кістки. В загальному аналізі крові: Er - 3,4х10 12/л, Hb-118 г/л, КП - 1,0. Чим зумовлені виявлені зміни?

А.* Постгеморагічною анемією.

В. Гемолітичною анемією.

С. Дефіцитом еритропоетину

Д.Порушенням гомопоезу.

Е. Недостатністю заліза


19. В анамнезі 6-місячного немовляти, яке перебуває на штучному вигодовуванні, – рецидивна діарея протягом одного місяця, яка не супроводжувалась порушенням загального стану. Після кількох невдалих спроб скоригувати харчування, педіатр призначив дитині козине молоко. У віці 12 міс в немовляти виявляються блідість шкіри і млявість. Найбільш імовірний діагноз:

А.*Анемія внаслідок дефіциту фолієвої кислоти

В. Залізодефіцитна анемія

С. Харчовий дефіцит міді

Д. Хвороба Крона

Е. Синдром мальабсорбції


20. 8 - місячна дитина, яку з раннього ввіку годують манною кашею 6 раз на добу , при огляді – бліда. В аналізі крові: еритроцити – 3,2 Т/л, гемоглобін – 90 г/л, кольоровий показник 0,75. Сироваткове залізо – 7,4 мкмоль/л. Визначте засоби профілактики розвитку анемії у даної дитини.

А.*Введення овочевого прикорму, м’яса

В. Введення фруктових соків з 1- місячного віку

С. Годування адаптованими сумішами

Д. Годування кисломолочними сумішами

Е. Призначення полівітамінів з перших днів життя



Література.
А. Основна.


  1. Педіатрія. Підручник для студентів вищих медичних закладів ІV рівня акредитації/ За ред. проф. О.В.Тяжкої.- Вінниця: Нова Книга, 2008.-С.322-335.

  2. Майданник В.Г. Педиатрия.Учебник для студентов. Харьков, Фолио.- 2002

  3. Дитячі хвороби. За ред. В.М.Сідельнікова, В.В.Бережного.- Київ: Здоров’я, 1999.- 734с.

4. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.- Питер-Ком, С.-Пб., 2002.

5. Наказ МОЗ України №9 від 10.01.2005 р. «Про затвердження протоколів лікування дітей за спеціальністю Педіатрія»».


Б. Додаткова.


  1. Гематология детского возраста. Руководство для врачей. Под ред. Н.А.Алексеева. – СПб.: Гиппократ, 1998. – С.122-236.

  2. Резник Б.Я. Зубаренко А.В. Практическая гематология детского возраста.- Киев: Здоровья. – 1989. – 400с.

  3. Казюкова Т.В. Лечение железодефицитной анемии у детей//Педиатрия.- 2000. - №2. – С.52-62..

  4. Цымбал П.Л. и др. Лечение железодефицитной анемии у детей // Лечащий врач. –2001. -№4. –С.22-28

  5. Аряев Н.Л., Старикова А.А., Шалина В.Л. и др. Эффективность применения препарата Гемоферон в терапии железодефицитной анемии у детей. Современная педиатрия. – 2005. - №1(6). – С.129-133.

  6. Зубаренко О.В., Гурієнко К.О. Метаболічна корекція залізодефіцитних анемій у дітей.//Современная медицина 2006-№1(10)-С.108-115.

  7. Актуальні питання педіатрії. Навчально-методичний посібник. За ред. Проф.. В.В.Бережного. Київ,2006.

Склав: ас. Ширикiна М.В


Затверджено “_____”____________20____р. Протокол №_____

Зав. кафедри, професор В.О.Кондратьєв


Переглянуто.

Затверджено “_____”____________20____р. Протокол №_____

Зав. кафедри, професор В.О.Кондратьєв
Переглянуто.

Затверджено “_____”____________20____р. Протокол №_____



Зав. кафедри, професор В.О.Кондратьєв


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка