Методичні вказівки до практичних занять для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей. Призначене для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей




Сторінка1/3
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0,79 Mb.
  1   2   3
Міністерство освіти і науки України




Українська мова

(за професійним спрямуванням)

Методичні вказівки до практичних занять

для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей

Луцьк – 2014

УДК 811.161.2’38(072)

ББК 81.411.1–923.7

У 45

До друку ___________ Голова Навчально-методичної ради Луцького НТУ



(підпис)

Електронна копія друкованого видання передана для внесення в депозитарій Луцького НТУ ________ директор бібліотеки.

(підпис)
Затверджено Навчально-методичною радою Луцького НТУ,

протокол №__ від «___» _________ 20___ року.


Рекомендовано до видання Навчально-методичною радою Технічного коледжу Луцького НТУ, протокол №__ від «___» _________ 20___ року.

___________ Голова Навчально-методичної ради коледжу

(підпис)
Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії викладачів словесників Технічного коледжу Луцького НТУ, протокол №__ від «__» _____ 20__року.

___________ Голова циклової комісії викладачів словесників

(підпис)
Укладач: ___________ А. В. Радько, викладач української мови

(підпис) та літератури Технічного коледжу Луцького НТУ.


Рецензент: ___________ Ю. В. Громик, кандидат філол. наук, доц. каф.

(підпис) історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.

Відповідальний за випуск: : ___________ А. В. Радько, викладач української

(підпис) мови та літератури Технічного

коледжу Луцького НТУ.
Українська мова (за професійним спрямуванням) : методичні вказівки до практичних занять для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей.

Призначене для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей.

© А. В. Радько, 2014

Зміст




  1. Пояснювальна записка 4–5

  2. Структура курсу 5

  3. Тематика і завдання до практичних занять 6–26

  4. Потрібно знати 27–35

  5. Тести для підсумкового контролю 36–41

  6. Теми рефератів 42–43

  7. Перелік питань до екзамену 44–45

  8. Короткий словник іменників чоловічого роду ІІ відміни

однини у родовому відмінку 46–57

  1. Список рекомендованої літератури 58

Пояснювальна записка

Актуальність курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)» зумовлена низкою причин і тенденцій: загальноцивілізаційна тенденція (мова конструює новий предметний світ науки й виробництва); загальнонаціональна причина (національна мова – засіб спільності нації); практикою повсякденної професійної діяльності, яка пов’язана з дотриманням статей Закону про державний статус української мови і сфери її використання. Українська мова з теоретичної навчальної дисципліни перетворюється на прикладну, максимально наближену до майбутнього фаху. Знання при цьому націлені на практику усного й писемного професійного спілкування.

Пропонований посібник практичного спрямування, побудований відповідно до типової програми цієї дисципліни, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2009 року № 1150, зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН № 259 від 29 березня 2010 року.

Комплекс цих вправ і завдань має на меті сформувати та вдосконалити вміння правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності; сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів; скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо; складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку; послуговуватися допоміжною літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури. Значна частина завдань спрямована на розвиток культури усного мовлення.

Кожна тема містить список рекомендованої літератури, що дозволить вичерпно опанувати теоретичні положення курсу. У розділі «Потрібно знати» подано вибірковий теоретичний матеріал до тем практичних занять: «Правила вітання», «Стилістична неточність», «Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводиться у науковій роботі», «Вимоги до оформлення сторінки документа» та ін. Наприкінці посібника вміщено «Короткий словник іменників чоловічого роду ІІ відміни однини у родовому відмінку», в якому наведено слова, в яких студенти припускають найбільше помилок.

Структура курсу


Кількість годин

денна форма

усього

у тому числі

лекцій

Практичних

самостійної

роботи


екзамен

54

22

12

20

8


Тематика і завдання до практичних занять

Практичне заняття №1

Культура мовлення


  1. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.

  2. Культура мови і мовлення.

  3. Основні ознаки культури мовлення.

  4. Мовленнєвий етикет.

  5. Ґендерні особливості мовленнєвого етикету.

Письмове завдання: прочитайте прислів’я, письмово розкрийте зміст одного з них.

  • Говорити і не думати – це те саме, що стріляти і не вцілити.

  • Добре тому жити, хто вміє говорити.

  • Красне слово – золотий ключ.

Рекомендована література:

  1. Антоненко-Давидович Б. А. Як ми говоримо / Б. А. Антоненко-Давидович. – К., 1994.

  2. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції : Мова та етика ділової комунікації / Н. Ботвина. – К., 2002.

  3. Глущик С. В. Сучасні ділові папери : навчальний посібник / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2009. – С. 200–201.

  4. Коваль А. П. Ділове спілкування / А. П. Коваль. – К., 1993.

  5. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування : підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К. : Кондор, 2011. – С. 40–84.


Практичне заняття №2

Лексичні норми та стильові особливості літературної мови

  1. Лексика СУМ. Синоніми, омоніми та пароніми.

  2. Українська лексикографія. Основні типи словників.

  3. Фразеологія у діловому мовленні.

  4. Стилістична диференціація СУМ.

Письмове завдання: напишіть тексти у художньому, науковому та офіційно-діловому стилі про комп’ютер (автомобіль, пральну машину, книгу).

Рекомендована література:



  1. Ботвина Н. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови : навчальний посібник / Н. Ботвина. – К. : АртЕк, 1999. – 263 с.

  2. Глущик С. В. Сучасні ділові папери : навчальний посібник / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2009. – С. 19–25.

  3. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування : підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К. : Кондор, 2011. – С. 84–112.


Практичне заняття №3

Науковий стиль і його засоби у професійному спілкуванні

  1. Основні етапи становлення і розвитку наукового стилю української мови.

  2. Жанри наукових досліджень.

  3. План. Тези. Конспект. Анотація.

  4. Курсова робота.

Письмове завдання: напишіть рецензію (відгук) на обраний вами твір-поему, збірку поезій сучасних авторів або на невелику фахову статтю.

Підготуйте реферат на обрану тему.

Рекомендована література:


  1. Ботвина Н. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови : навчальний посібник / Н. Ботвина. – К. : АртЕк, 1999. – 263 с.

  2. Онуфрієнко Г. С. Науковий стиль української мови : навчальний посібник / Г. С. Онуфрієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.

  3. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування : підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К. : Кондор, 2011. – С. 308–327.

Практичне заняття №4

Культура писемного мовлення. Особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні

  1. Іменник. Відмінювання іменників. Форми невідмінюваних іменників.

  2. Особливості використання дієприкметників у текстах професійного спрямування.

  3. Числівники і відчислівникові слова.

  4. Особливості використання прийменників у професійному мовленні.

Письмове завдання: провідміняйте порядковий і кількісний числівник 1 372 956.

Рекомендована література:



  1. Корж А. В. Українська мова професійного спрямування : навчальний посібник / А. В. Корж. – К. : Правова єдність, 2009. – С. 131–139.

  2. Український правопис / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. – К., 2008. – 288с.


Практичне заняття №5

Ділові папери як засіб писемної професійної комунікації. Документація з кадрово-контрактних питань

  1. Документ. Класифікація документів.

  2. Склад реквізитів документів. Вимоги до змісту та розташування реквізитів.

  3. Документація з кадрово-контрактних питань:

  • заява;

  • автобіографія;

  • характеристика;

  • резюме.

Письмове завдання: напишіть резюме на заміщення вакантної посади.

Рекомендована література:



  1. Глущик С. В. Сучасні ділові папери : навчальний посібник / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2009. – С. 26–78.

  2. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування : підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К. : Кондор, 2011. – С. 208–233.

  3. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник. – 3-тє вид., виправ. і доповнен. / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алетра, 2013. – С. 265–330.

  4. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : підручник. – 4-те вид., доп. і перероб. / С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2007. – С. 25–57, 82–125.


Практичне заняття №6

Довідково-інформаційні документи

  1. Службові листи, їх види.

  2. Звіт. Види звітів та їх реквізити.

  3. Доповідні й пояснювальні записки.

  4. Протокол, витяг з протоколу.

  5. Прес-реліз. Реквізити та вимоги до оформлення.

Письмове завдання: укладіть ініціативний лист керівництву вашого навчального закладу з цікавою пропозицією.

Рекомендована література:



  1. Глущик С. В. Сучасні ділові папери : навчальний посібник / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2009. – С. 79–142.

  2. Погиба Л. Г. Українська мова фахового спрямування : підручник / Л. Г. Погиба, Т. О. Грибіниченко, Л. М. Голіченко. – К. : Кондор, 2011. – С. 227–230.

  3. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник. – 3-тє вид., виправ. і доповнен. / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – К. : Алетра, 2013. – С. 361–382.

  4. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення : підручник. – 4-те вид., доп. і перероб. / С. В. Шевчук. – К. : Арій, 2007. – С. 145–355.

Практичні завдання


  • Вправа 1. Запишіть терміни – складні слова та словосполучення, поясніть правила вживання великої літери.

У Міністерстві економіки України, Міністерство фінансів України, Національна академія наук України, лист направити Міністру фінансів, Спілка економістів України, вступ України до СОТ, Держстандарт України, соціальна економіка, відомий економіст, заслужений економіст України.

  • Вправа 2. Запишіть текст. Поясніть правопис власних назв.

Президент (у)країни є (г)лавою (д)ержави і виступає від її імені. Він є (г)арантом (д)ержавного (с)уверенітету, територіальної цілісності (у)країни, додержання (к)онституції (у)країни, прав і свобод людини і громадянина.

Новообраний (п)резидент (у)країни вступає на (п)ост не пізніше як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту присягання народові на (у)рочистому засіданні (в)ерховної (р)ади (у)країни.

Президент (у)країни виконує свої повноваження до вступу на (п)ост (н)овообраного (п)резидента (у)країни.

Він очолює (р)аду (н)аціональної (б)езпеки і (о)борони (у)країни, яка є (к)оординаційним (о)рганом з питань (б)езпеки й (о)борони (у)країни.

Статтею 109 (к)онституції (у)країни встановлено, що повноваження (п)резидента (у)країни припиняються з моменту його відставки.

(За матеріалами підручника «Правознавство»)



  • Вправа 3. Запишіть відповіді до формул вітання та поясніть особливості їх використання у спілкуванні.

1. Слава Україні! 2. Дай, Боже, щастя! 3. Слава Ісусу Христу! 4. Христос рождається! 5. Христос Воскрес!

  • Вправа 4. Запишіть 10-15 приповідок, у яких відображено народний погляд на вербальне спілкування.

  • Вправа 5. З’ясуйте символічне значення у східних слов’ян описаних нижче жестів і класифікуйте їх за спільністю.

Розстібування піджака; руки, схрещені на грудях; стиснуті кулаки; рука біля щоки; нахилена голова; почухування підборіддя; жести з окулярами (зняти; потерти скло); поскубування перенісся; погляд у бік; потирання повіки; зціплені зуби; удавана посмішка; ноги (або весь тулуб), повернені до виходу; торкання або легке потирання носа вказівним пальцем; потирання за вухом; долоня вгору при вітальному потиску; підняті брови; виразний погляд на годинник; руки, заведені за спину; перехрещені щиколотки; руки, вчеплені в ручки крісла; копіювання жестів іншої людини; довгий погляд в очі співрозмовника; погляд на чоло співрозмовника.

  • Вправа 6. Прочитайте текст і з’ясуйте роль та функції засобів невербального інформування в різних сферах професійної діяльності менеджера, політика, перекладача, журналіста.

Невербальне інформування: жести, пози, міміка, погляд.

Процес спілкування не вичерпується усними та письмовими повідомленнями. У цьому процесі важливу роль відіграють невербальні форми інформування. Складниками невербальної комунікації виступають жести, пози, міміка, зокрема вираз обличчя, та контакт очей. Дослідники виявили майже мільйон невербальних сигналів.

Особливо дійовими є жести. Усі люди жестикулюють, роблячи це майже завжди підсвідомо. Жести, мимовільно виникаючи, але піддаючись контролю й керуванню, являють собою вияв людських думок, емоцій. У поєднанні зі словами жести стають надзвичайно промовистими, у свою чергу посилюючи емоційне звучання сказаного. Розуміння узгодженості жестів зі словами дає можливість точніше побачити позицію партнера, його реакцію на ваше повідомлення – схвалення чи ворожість, уважне сприймання чи нудьгу. Це може попередити вас про необхідність коригувати власну поведінку, щоб досягти потрібного результату.

Більшість основних жестів однакова в усьому світі. Коли люди задоволені – вони посміхаються, коли чимось засмучені, роздратовані – насуплюються. Кивання на знак згоди практично скрізь означає «так», а хитання головою з боку в бік – «ні», або заперечення. Повсюди поширене також знизування плечима, коли людина не знає або не розуміє, про що ви кажете.

Надмірно жестикулювати – негарно, і не лише тому, що можна ненароком влучити в око співрозмовникові чи справити враження, ніби вам бракує слів, отже, й інтелекту, а й через можливість виникнення непорозумінь унаслідок хибного витлумачення ваших жестів (скажімо, під час ділової розмови з іноземними партнерами по бізнесу, що особливо прикро). Зізнайтеся, вам здається загальновживаним й однозначним жест, коли людина виразно постукує себе пальцем по голові – мовляв, верзеш дурниці, у тебе «стеля поїхала». Як напад божевілля сприймуть цей жест і ваші співрозмовники, якщо вони французи, італійці чи німці. Та коли британець чи іспанець стукає себе по лобі, це означає, що він вельми задоволений собою, своїм розумом. А голландець при цьому ще й піднімає вказівний палець угору, заявляючи таким чином, що він гідно оцінив слушну думку свого співрозмовника. Відтак, мова жесту в різних народів різна.

Спостерігати жести просто, але інтерпретувати їх складніше. До того ж зайва чи суперечлива жестикуляція через неправильне її сприймання шкодить справі. Утім, майже неможливо говорити переконливо, із захватом, лишаючись незворушним і не супроводжуючи сказане рухами рук, голови, шиї, плечей, тулуба, ніг, тобто жестикуляцією. Проте правильно використовувати жести для підсилення значущості своїх слів – важке завдання. Щоб оволодіти бодай азами жестикулювання, потрібне тривале тренування, усвідомлення ролі кожного жесту, бо коли людина не навчиться керувати власними жестами, вони почнуть керувати нею, а вже важко буде сторонньому зрозуміти смисл її невербального повідомлення.

Американський дослідник Поль Л. Сопер у книжці «Основи публічного виступу» рекомендує додержуватися таких правил, коли ви вдаєтеся до жестів під час спілкування:


  1. Жести мають бути мимовільними. Застосовуйте жест при відчутті потреби в ньому. Не стримуйте імпульсу наполовину.

  2. Жестикуляція не повинна бути безперервною. Не жестикулюйте руками протягом усієї розмови. Не кожна фраза потребує підкреслення жестом.

  3. Керуйте жестами. Не намагайтесь уподібнитись вітрякові, зберігайте сили про запас; пам’ятайте, що жестикуляція – елемент рівноваги всієї пози. Жест не повинен відставати від слова.

  4. Урізноманітнюйте жестикуляцію. Не користуйтесь одним і тим самим жестом у всіх випадках, коли треба надати словам виразності.

  5. Жести мають відповідати своєму призначенню. Кількість та інтенсивність їх повинні узгоджуватися з характером повідомлення і співрозмовників. Приміром, дорослі на відміну від дітей віддають перевагу помірній жестикуляції.

Зрештою, як показали дослідження, частота жестикуляції залежить передусім від національної належності, а вже потім від культури поведінки людини. Під час своєї навколосвітньої мандрівки англійський психолог Майкл Арджайл з’ясував, що в середньому протягом годинної розмови фінн використовує жестикуляцію один раз, італієць – 80, француз – 120, а мексиканець – 180 разів.

Зрозуміло, для правильної інтерпретації чужих жестів теж потрібне тренування, ретельне навчання, за складністю подібне до процесу набуття вільного висловлення іноземною мовою. Щоб оволодіти мистецтвом повного розуміння невербальних повідомлень, американські дослідники Д. Ньєренберг і Г. Калеро рекомендують приділяти щодня не менш як десять хвилин свідомому «читанню» жестів інших людей (О. Корніяка).



  • Вправа 7. Прочитайте текст, випишіть у два стовпчики ґендерні особливості спілкування, доповніть їх ще не названими в тексті.

Характер мовленнєвого спілкування, його стратегія, стиль, тональність великою мірою залежать від гендерних і комунікативних статусів учасників спілкування.

Як засвідчує спостереження за живою мовною практикою, комунікативна поведінка жінок часто експресивна, надто емоційна, не завжди послідовна. Українські жінки значно краще аналізують емоції, настрій людини за мімікою і виразом обличчя, ніж чоловіки. Вони здатні розрізняти не менше десяти емоційних станів співрозмовника: сором, страх, відразу тощо. Чоловіки ж переважно зауважують один стан – антипатію. Жінки здебільшого починають і підтримують розмову, а чоловіки контролюють і спрямовують її, виявляючи зацікавленість (тоді підтакують) або ж бажаючи змінити тему (тоді промовисто мовчать). Жінки вдвічі частіше вживають умовну форму, а в п’ять разів – слова, що виражають оцінку повідомлюваного (напевно, очевидно, можливо, сподіваюся, слід гадати, безперечно тощо). Мовленню жінок властиві часті застереження, докладні пояснення, вибачення, незавершеність початок думок.

У зорових контактах теж спостерігається певна відмінність між статями: жінки зазвичай відверто дивляться у вічі співрозмовника, чоловіки прямого погляду уникають.

Гендерні особливості спілкування виразно виявляються у компліментах, які традиційно адресують чоловіки жінкам (За М. Стахів).



  • Вправа 8. Проведіть комунікативну гру в ситуаціях: а) зустріч на вокзалі; б) відвідини хворого в лікарні; в) обід у кафе; г) розмова в міжнародному студентському таборі. Використайте максимальну кількість невербальних засобів спілкування. Обговоріть використання кожного з них.

  • Вправа 9. Поясніть значення слів. З п’ятьма складіть речення публіцистичного стилю.

Креативний, картатий, крислатий, звитяжний, маргінальний, дескриптивний, наративний, розлогий.

  • Вправа 10. Укладіть речення в офіційно-діловому або науковому стилі, введіть у них подані фінансово-економічні терміни.

Авізо (італ.) – повідомлення; акциз (фр.) – непрямий податок; ва-банк (фр.) – великий ризик; депозит (лат.) – річ, віддана на схов; дефолт (англ.) – невиконання зобов’язань; дистриб’ютор (англ.) – оптовий торговець, займається збутом товарів; кадастр (фр.) – реєстр відомостей; комерція (лат.) – торгівля; кото (італ.) – рахунок; кредитор (лат.) – позикодавець; ленд-ліз (лат.) – давати в борг або в оренду; лізинг (англ.) – довготермінова оренда; лімітед (англ.) – обмежена відповідальність компанії, банку за зобов’язання; рентабельний (нім.) – прибутковий; прейскурант (нім.) – офіційний довідник цін на товари й послуги; фіск (лат.) – державна скарбниця; трансфер (фр.) – переказ іноземної валюти з однієї країни в іншу; трейдер (англ.) – торговець.

  • Вправа 11. Доберіть українські відповідники до слів-термінів іншомовного походження.

Абстрактний, автентичний, альянс, аналогічний, гарант, декорум, де-факто, дефолт, де-юре, джек-пот, дисертація, дискусійний, екстрений, ексцентричний, елегантний, електорат, еміграція, імперативний, інновація, інтеграція, іпотека, квота, коаліція, кредит, лізинг, ліміт, тет-а-тет, тривіальний, фарингальний, фарс, фатум, шопінг.

  • Вправа 12. Уведіть словосполучення з багатозначними словами (полісемією) у речення тих стилів, в яких, на вашу думку, вони вживаються.

Слово-криця, дзвінке слово, рідне слово, слово голосне, просити слова, надати слово, запросити до слова; швидкоплинна річка, плинність кадрів, швидкісний трамвай, швидкісне штампування; великий чоловік, велике досягнення, велика перемога.

  • Вправа 13. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди. Обґрунтуйте можливість використання їх у ділових паперах.

Погоджуватися, контакти, конференція, доказово, референдум, форум, всенародне опитування, обґрунтовано, взаємини, збори, радити, давати згоду, порозуміватися, стосунки, нарада, пропонувати, сповіщати, віче, переконливо, рекомендувати, вмотивовано, плебісцит, давати пораду, повідомляти, доводити до відома.

  • Вправа 14. Подані словосполучення з багатозначним словом голова введіть у речення того стилю, якому вони відповідають.

Голова колони, голова профспілкового комітету, козацька голова, сивіє голова, голова кооперативу, триста голів великої рогатої худоби, головка капусти, головка часнику, до булави треба голови.

  • Вправа 15. Поясніть правопис економічних термінів та їх зміст.

Орендна плата, земельний кадастр, оборотні фонди, інвентаризація земель, деградовані угіддя, продовольча безпека країни, приватні інвестиції, економічні митні ставки, рух міграційного капіталу, країни-реципієнти.

  • Вправа 16. Подані омоніми введіть у речення відповідного стилю.

1. Гриф – деталь струнного інструмента; гриф – птах; гриф – відбиток підпису; гриф – затискування руки при боротьбі (у спорті). 2. Кадри – склад працівників установи, підприємства, організації; кадри – окремі знімки фільму; кадри – гумористично (емоційно) про друзів, приятелів, що вчинили щось не так. 3. Ліра – музичний інструмент; ліра – грошова одиниця в Туреччині, Італії, Єгипті. 4. Банки – посуд; банки – медичний засіб для лікування простуди; банки – фінансова установа; банки – обмілини (сісти човном, катером, пароплавом на банку). 5. Блок – будівельний матеріал, що становить частину споруди; блок – колесо з жолобком; блок – політичне об’єднання держав, партій.

  • Вправа 17. Доберіть із довідки відповідне за змістом ідіом пояснення, введіть у текст вибрані вами вирази.

Байдики бити, баки забивати, березова каша, бісики пускати, приймати за чисту монету, викинути з голови, виссати з пальця, виходити в тираж, воду варити, ґав ловити, гарбуза дати, глек розбити, глупа ніч, гріш ціна, держати язик за зубами, жувати клоччя (жуйку), з носом залишити, за ніс водити, за словом у кишеню не лізе, зарубати на носі, зуби (собаку) з’їсти, каїнова душа, карта бита, лебедина пісня, молоко на зубах не обсохло, мотати на вус, на коні бути, набити руку, на сьомому небі бути, нашого полку прибуло, не пускати з ока, пальця в рот не клади, підводити під монастир, права рука, сидіти на шиї, царя в голові мати.

Довідка

Запам’ятати; дотепний, гострий на язик; посідати високе суспільне становище; бути щасливим, відчувати велику радість; ледарювати; задурити голову; кокетувати; приймати за правду; кара різками; вигадати; негодне, нічого не варте; мовчати, зберігати таємницю; посваритися; обдурити, перехитрити; набратися досвіду; збільшилось однодумців; брати до уваги, запам’ятовувати; дуже молода людина (зневажливо); передсмертне творіння; справу програти; найближчий спільник, помічник; мати великий досвід у чомусь; забути; припинити діяльність; нерозбірливо говорити, розповідати про нецікаве, пуста розмова; дурити, морочити голову; безпросвітна пітьма, північ, дуже пізно; знущатися над кимось; зрадник; справу програти; пильно стежити; будь обережний; обурювати, ставити в скрутне становище; жити чужою працею, за чужий рахунок; бути утриманцем; бути розумним; відмовити сватачеві; бути неуважним, ледарювати.



  • Вправа 18. До поданих словосполучень доберіть антонімічні.

Свіже повітря; свіжа булка; свіжа риба; свіжа думка; свіжа рима; свіжий погляд.

Солодкий мед, солодке яблуко, солодкий крекер, солодкі слова, солодке життя.

Чистий зошит, чиста підлога, чисте сопрано, чистий звук, чиста душа.

Новий день, нова сукня, новий погляд, нова традиція.



Гарна дівчина, гарний одяг, гарний смак.

  • Вправа 19. Від поданих слів утворіть стандартні словосполучення з прийменниками.

Мати, мета; відповідно, закон; мати, увага; взяти, увага; згідно, інструкція; заслуговувати, увага; ставити, мета.

  • Вправа 20. Запропоновані дієприслівникові словосполучення введіть у речення, поясніть спосіб творення дієприслівників.

Поговоривши по телефону, дискваліфікувавши адвоката, наткнувшись несподівано на, думаючи про справу, не підозрюючи байдужості, очікуючи слушного часу, пам’ятаючи про необхідність, враховуючи власну помилку, намагаючись розгадати, передбачивши наслідки, контролюючи баланс доходів, переконавши в протилежному, будучи прокурором міста.

  • Вправа 21. Від поданих слів утворіть іменники чоловічого і жіночого роду, що позначають людей за місцем проживання.

Україна, Київ, Одеса, Львів, Вінниця, Черкаси, Умань, Крим, Москва, Рига, Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Німеччина, Кавказ, Данія, Японія, Китай.

  • Вправа 22. Подані іменники поставте у родовому відмінку однини. Зразок: абітурієнт – абітурієнта.

Акт, папір, рахунок, борг, гімн, диск, детектор, орган, знак, суб’єкт, термін, інструмент, документ, дивіденд, апарат, мародер, трамвай, телефон, комбінат, квартал, рекет, плац, тур, фонд, караул, коньяк, ксерокс, маніфест, крах, абзац, відмінок, Крим, Кіровоград, Луцьк, Дніпропетровськ, Вишгород, Лисичанськ, Ужгород, Бориспіль, Париж, Квадрат, плакат.

  • Вправа 23. Запишіть слова, вставивши, де потрібно, пропущені букви. Поясніть написання.

Контрас…ний, зап’яс…ний, щас…ливий, їж…жу, аген…ство, волейболіс…ці, учас…ник, студен…ство, хвас…ливий, швидкіс…ний, п’я…десят, шіс…надцять, якіс…ний, щотиж…ня, облас…ний, президент…ський, свис…нути.

  • Вправа 24. Від поданих іменників утворіть прикметники, з’ясуйте, в яких словах відбулося спрощення, а в яких ні.

Совість, злість, контраст, студент, якість, комендант, область, щастя, президент, кількість, доблесть, інтелігент, радість, швидкість, ненависть, проїзд, баласт.

  • Вправа 25. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою префікса з- або його варіантів с-, зі-. Поясніть написання.

Цідити, чистити, орієнтуватись, ховати, жати, питати, творити, будити, фокусувати, шити, їсти, гнути, гнати, хибити, псувати, пекти, бігати, формувати, фальшивити, терти, мити, кипіти, палити, жувати, сікти, орати, косити.

  • Вправа 26. Вставте пропущені букви, поясніть написання слів.

Бе…збройний, ро…повідь, ро…писка, ро…ставити, бе…чинство, бе…характерний, ро…чарування; пр…тихий, пр…тихлий, пр…спокійний, пр…бережний, пр…міський, пр…мудрий, пр…мурувати, пр…землити, пр…білений, пр…білий, пр…добрий, пр…добритися.

  • Вправа 27. Запишіть іменники у кличній формі.

Світлана Петрівна, курсант, ректор, слухач, Віталій, Петро, викладач, Ірина Євгеніївна, командир, Станіслав Валер’янович, Олег Віталійович, начальник, депутат.

  • Вправа 28. Від поданих імен утворіть жіночі та чоловічі імена по батькові.

Валерій, Микола, Ілля, Петро, Андрій, Роман, Лука, Сава, Василь, Кузьма, Ігор, Лев, Григорій, Юрій, Остап, Корній, Гнат, Микита, Данило, Ярослав, Олег, Віктор, Артем, Олексій, Владислав.

  • Вправа 29. Утворіть прикметники.

Черкаси, Прилуки, Куба, Сочі, Прага, Кривий Ріг, Норвегія, Воронеж, Суми, Житомир, Овруч.

  • Вправа 30. Провідміняйте числівники 5, 6, 8, 10, 50, 200.

  • Вправа 31. Запишіть числа словами у родовому та давальному відмінках: 4, 19, 59, 35, 900, 425, 338, 635.

  • Вправа 32. Укладіть тези поданої статті або подайте резюме.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка