Методичні вказівки до виконання курсового проекту з технічної експлуатації міського електричного транспорту




Сторінка8/25
Дата конвертації07.06.2018
Розмір3,94 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   25

Таким чином,

NНРзн = 0.08 · NЩО , NНРзд = 0.06 · NЩО , (5.12)

NНРвбп = 0.015 · NЩО , або NНРвпб = 0.06 · NЩО , (5.13)

NНРвп = NI або NНРвп = 2NI . (5.14)

Результати розрахунків зводимо до таблиці.
Таблиця 5.2 – Кількість машин, що підлягають ТВ

Вид

ТВ




Найменування ТВ


Позна-чення

Кількість ТВ

Число


роб. днів

Протягом року

За добу

ЩО

Щоденне обслуговування


NЩО










ТО-1

Перше технічне обслуговування


NТО-1










ТО-2

Друге технічне обслуговування


NТО-2










СО



Відповідно до прийнятої


системи ТО і ремонтів

NСО










СР

NСР










(ПР)

(NПР)










КР

NКР










НР

За видами непланових ремонтів


NНР









Кількість технічних впливів за добу визначають діленням їхньої річної кількості на число робочих днів, протягом яких виконується даний вид ТВ.


5.2. Розрахунок показників надійності рухомого складу та його елементів
Розрахунок показників надійності здійснюють за методиками, які застосовуються у техніці, зокрема, на автомобільному [2] і залізничному транспорті [5]

Для підвищення точності розрахунків потрібно знати закони розподілу випадкових величин (напрацювання на відмову, ймовірностей безвідмовної роботи і т.п). Для технічної експлуатації найбільш характерні такі закони розподілу: нормальний, розподілу Вейбулла-Гніденка, логарифмічний нормальний і експоненціальний [2,6].

Нормальний закон розподілу формується тоді, коли на протікання досліджуваного процесу і його результат впливає велике число незалежних (або слабкозалежних) елементарних факторів, кожний із яких окремо виконує лише незначну дію в порівнянні із сумарним впливом всіх інших.

Закон розподілу Вейбулла-Гніденка проявляється в моделі так званої “слабкої ланки”. Якщо система складається з групи незалежних елементів, відмова або несправність кожного з якого приводить до відмови всієї системи, то імовірність її безвідмовної роботи визначається граничним розподілом для крайніх членів послідовності взаємонезалежних величин. Цим законом, наприклад, описується ресурс підшипника кочення, що обмежується одним з елементів (кулька або ролик, сепаратор, кільце і т.д.).

Логарифмічний нормальний закон розподілу може зустрічатися, якщо на протікання досліджуваного процесу і його результат впливає порівняно велике число випадкових і взаємонезалежних чинників, інтенсивність дії яких залежить від досягнутого випадковою величиною стану. Цей закон використовується при описі процесів утомлюваних руйнацій, корозій, напрацювання до ослаблення попереднього затягування кріпильних з'єднань та ін.

Експоненціальний закон розподілу є однопараметричним, що спрощує розрахунки. При експоненціальному законі розподілу імовірність безвідмовної роботи не залежить від того, скільки об’єкт проробив спочатку експлуатації, а визначається конкретною тривалістю розглянутого періоду або пробігу. Таким чином, розглянута модель не враховує поступової зміни параметрів технічного стану, наприклад, у результаті зношування, старіння і т.д. Найбільше поширення експоненціальний закон одержав при описі раптових відмов, тривалості ремонтних впливів та ін.

Методики розрахунків показників надійності при відомих законах розподілу, а також визначення їхніх видів наведені в підручниках і стандартах [2, 5, 6]. Відповідно до [5, 6] ряд показників надійності може бути визначений і при невідомому законі розподілу.

Вважаючи, що у вихідних даних проекту дана кількість раптових відмов, необхідно визначити наступні показники надійності: коефіцієнт відмов, параметр потоку відмов, середнє напрацювання на відмову, імовірність безвідмовної роботи, коефіцієнт технічної готовності, а при відомих експлуатаційних витратах і економічні показники.



Коефіцієнт відмов показує співвідношення окремих елементів до загальної кількості і-х елементів до загальної кількості відмов і визначається за формулою

. (5.15)

Параметр потоку відмов свідчить про кількість відмов, що доводяться на одиницю пробігу. Він дорівнює



або  1/км . (5.16)

Середнє напрацювання на відмову

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   25


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка