Методичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання з курсу «Інтелектуальна власність»




Скачати 271,85 Kb.
Дата конвертації04.08.2017
Розмір271,85 Kb.


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


2934 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання обов’язкового домашнього завдання з курсу

«Інтелектуальна власність»

для студентів спеціальностей:

7.050104 – Фінанси

7.050107 – Економіка підприємств

7.050201 – Менеджмент організацій
денної форми навчання

Суми

«Видавництво СумДУ»

2010
Методичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання з курсу «Інтелектуальна власність»

/укладач О.О.Хворост. - Суми: Вид-во СумДУ, 2010.- 30 с.


Кафедра економічної теорії
Зміст








С.

1

Вступ і методичні вказівки до виконання ОДЗ.................

4

2

Змістовна програма з курсу «Інтелектуальна власність»..............................................................................

6


3

Список літератури................................................................

19

4

Методичні рекомендації щодо виконання обов’язкового домашнього завдання.................................

22


5

Варіанти ОДЗ……………………………………………...

24

ВСТУП


Одним із феноменальних і не всіма усвідомлених явищ кінця ХХ століття є масова поява на ринку нового виду товару – інтелектуальної власності. Темпи росту обсягу торгівлі цим товаром зростають значно швидше, ніж звичайних товарів, тому фахівці прогнозують, що при переході від постіндустріального до інформаційного суспільства, що відбувається на цьому етапі цивілізаційного розвитку, цей вид товару стане основним, а конкурентоспроможність звичайних товарів і послуг буде в основному забезпечуватися використанням відповідних об’єктів права інтелектуальної власності.

Тому економічний розвиток України здійснюють за інноваційною моделлю, в основі якої лежать результати творчої діяльності громадян, тобто об’єктів права інтелектуальної власності. У той час освіта з питань правової охорони, практичного використання та захисту об’єктів права інтелектуальної власності значно “відстає” від потреб сьогодення і вимагає надання студентам вищих навчальних закладів як майбутнім інноваторам комплексу відповідних знань та умінь. Свідченням цього є Указ Президента України “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” від 25.04.01 р. № 285, завданням якого є запровадження у вищих навчальних закладах дисципліни з основ інтелектуальної власності.

Сьогодні фахівець у галузі інтелектуальної власності пов‘язаний з об‘єктом інтелектуальної власності протягом усього його життєвого циклу: від моменту його задуму, створення, розроблення – і до його застосування, реклами та у разі необхідності захисту.

Дисципліна "Інтелектуальна власність" є варіативною складовою стандарту вищого навчального закладу.

Мета цієї дисципліни – ознайомити студентів з понятійним апаратом інтелектуальної власності, виробити в них системне бачення проблеми, полегшити сприйняття ними спеціальних дисциплін навчального плану.

Основні завдання курсу полягають у забезпеченні інтелектуального і соціального розвитку особистості шляхом навчання основ правових та економічних аспектів інтелектуальної власності.

У структуру даних методичних вказівок внесені:

· вступ і методичні вказівки до виконання ОДЗ;

· змістовна програма курсу інтелектуальної власності;

· список літератури;

· вимоги до виконання обов’язкового домашнього завдання;

· варіанти ОДЗ.


Змістовна програма курсу «Інтелектуальна власність»
Тема 1 Інтелектуальна власність як право на результат творчої діяльності людини
Зміст теми

Поняття інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності. Інтелектуальна власність як право.

Еволюція інтелектуальної власності. Еволюція авторського та суміжних прав. Еволюція інтелектуальної власності в Україні.

Соціально-економічні стратегії в країнах світового товариства. Роль промислової власності в економічному розвитку. Авторське право і розвиток культури.


При вивченні даної теми зверніть увагу на те, що:

1) інтелектуальна власність – це результат будь-якої творчості людей;

2) творчість, у свою чергу, це: а) усвідомлена діяльність, внаслідок якої народжується щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю; б) складний процес, що зумовлюється індивідуальними здібностями творця; умовами, за що він творить; мету, яку він перед собою поставив, та розвитком подій, які важко передбачити; в) не будь-яка робота, а лише усвідомлена творча діяльність;

3) інтелектуальна власність – право автора (творця) на володіння, користування і розпорядження належним йому відповідно до закону результатом інтелектуальної діяльності, а саме:

а) володіння твором фактично здійснюється його автором (оприлюднення, опублікування, публічне виконання, публічний показ, демонстрація та ін.). Автор може надати дозвіл іншим особам на опублікування чи інше доведення твору до широкого використання;

б ) користування твором – лише з дозволу автора (творця) на підставі ліцензії щодо оприлюднення (видання), тиражування з метою отримання прибутку;

в) розпорядження твором – автор на свій розсуд визначає правову долю належного йому результату творчості;

4) суб’єктами права інтелектуальної власності є: громадяни, юридичні особи, держава;

5) об’єктами права інтелектуальної власності є: твори науки, літератури, мистецтва; відкриття, винаходи; корисні моделі; промислові зразки; знаки для товарів і послуг; результати науково-дослідних робіт; раціоналізаторські пропозиції тощо.
Ключові поняття: творчість, інтелектуальна власність, володіння товаром, користування товаром, розпорядження товаром.
Тема 2 Система інтелектуальної власності

Зміст теми

Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності. Об’єкти промислової власності. Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Об’єкти авторського права і суміжних прав.

Творець (автор) як суб’єкт права. Суб’єкти права промислової власності. Суб’єкти авторського права. Суб’єкти суміжних прав.

Система законодавства України про інтелектуальну власність.

Державна система правової охорони інтелектуальної власності.

Міжнародна система інтелектуальної власності.


При вивченні даної теми зверніть увагу на те, що:

1) система правової охорони інтелектуальної власності в Україні почала створюватися після набуття нею незалежності. Не можна вважати її створення завершеним. Як сама інтелектуальна, творча діяльність перебуває у постійній динаміці, так і її система правової охорони також перебуває в постійному розвитку. Проте основа правової охорони інтелектуальної власності в Україні створена ухваленням чинного Цивільного кодексу України;



2) Цивільний кодекс України дав визначення поняттю права інтелектуальної власності, а саме: “Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом” (ст. 418). До цього визначення слід додати, що об’єктом права інтелектуальної власності і, отже, об’єктом правової охорони є не будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а тільки той, який відповідає вимогам охороноспроможності, встановленим законом;

3) нормативно-правовими актами в Україні про інтелектуальну власність є: Конституція України від 28.06.1996 (із змінами від 08.12.2004) – ст. 41, 54; Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993; Закон України “Про власність” від 07.02.1991; Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.1993; Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15.12.1993; Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.1993; Закон України “Про інформацію” від 02.10.1992; Закон України “Про науково-технічну інформацію” від 25.06.1993; Закон України “Про рекламу” від 03.07.1996; Закон України “Про видавничу справу” від 05.06.1997; Кримінальний кодекс України від 05.04.2001; Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984; Кодекс законів про працю України від 10 12.1971;

4) основними міжнародними конвенціями та договорами у сфері інтелектуальної власності є: Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886); Всесвітня конвенція про авторське право (1952; її новий текст 1971); Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (1961); Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (1971); Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програм сигналів, що передаються через супутники (1974); Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883); Договір про патентну кооперацію („РСТ”, 1970); Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (1891); Договір про закони щодо товарних знаків (1994); Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації (1958); Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків (1925);

5) найстарішим міжнародним договором у сфері інтелектуальної власності вважається Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883: сутність цього договору полягає в тому, що для одержання охорони в будь-якій зарубіжній країні об’єкта промислової власності цей об’єкт у цій країні треба запатентувати. Дещо інші принципи лежать в основі міжнародних конвенцій про охорону авторського права і суміжних прав. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 09.09.1886 р. базується на принципі, що кожна країна – учасниця цієї Конвенції надає охорону авторам літературних і художніх творів іноземних держав – учасниць Конвенції в такому самому обсязі, як і своїм власним авторам. Таким чином, автор літературного чи художнього твору країни – учасниці зазначеної Конвенції може розраховувати на охорону своїх авторських прав в іншій країні – учасниці Конвенції як і автори цієї країни. Жодних додаткових формальностей виконувати не потрібно. На таких самих принципах базується Всесвітня конвенція про авторське право від 06.09.1952 р.;

6) 14 квітня 1891 р. була укладена Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків. Країни, що підписали зазначену Угоду, утворили Спеціальний союз для міжнародної реєстрації знаків. Громадяни кожної країни, які є членами зазначеного Союзу, можуть забезпечити в усіх інших країнах – учасницях Угоди охорону своїх знаків, що застосовуються для товарів і послуг і зареєстровані в країні походження, шляхом подання заявки на зазначений знак до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності;

7) на розвиток зазначених міжнародних конвенцій, договорів, угод було прийнято низку інших міжнародних актів. На цій основі 14.07.1967 р. була створена Всесвітня організація інтелектуальної власності, яка набрала чинності в 1970 році, є спеціалізованою установою ООН;

8) усі напрями діяльності ВОІВ своїм основним завданням мають всіляко сприяти зростанню уваги до ролі і значення інтелектуальної власності в соціально-економічному розвитку суспільства, сприяти усіма доступними засобами розвитку науки, культури і техніки в усьому світі через стимулювання творчої діяльності, а також широкому обміну між народами досягненнями науки, культури і техніки.
Ключові поняття: міжнародні конвенції, угоди, договори у сфері інтелектуальної власності.

Тема 3 Охорона права на об’єкти інтелектуальної власності
Зміст теми

Мета і принципи правової охорони. Охорона прав на об’єкти промислової власності. Умови патентоспроможності винаходу (корисної моделі) та промислового зразка. Строк дії патенту. Права власника патенту. Умови отримання свідоцтва на торгівельну марку та географічну вказівку.

Охорона прав на нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності. Нечесна конкуренція , її види.

Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав.

Охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності за кордоном.

При вивченні даної теми зверніть увагу на те, що:



1) автор – особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або на оригіналі твору мистецтва;

2) авторське право – сукупність норм права, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв’язку із створенням, використанням та охороною творів літератури, науки і мистецтва:

а) право інтелектуальної власності на літературні і мистецькі твори (авторське право і суміжні права);

б) право промислової власності на результати науково-технічної діяльності (патентне право);

в) право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг (комерційно-фірмове найменування, торговельна марка; географічне зазначення; походження товарів – штрих-код);



3) об’єктами авторського права є: результати творчої діяльності в галузі літератури, науки, мистецтва; виконавська майстерність; фонограми; діяльність організацій мовлення, що пов’язана з публічним використанням творів авторів, виступів артистів,... (ст. 8 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993 р.);

4) суб’єктами авторського права є: а) автор – особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або на оригіналі твору мистецтва – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, громадяни, які не досягли 18 років; б) правонаступники автора – громадяни, юридичні особи, держава;

5) основні ознаки творів, на які поширюється авторське право:

а) твір повинен бути творчим;

б) твір повинен бути виражений в об’єктивній формі, доступній для сприйняття;

в) повинна бути можливість відтворення результатів творчої діяльності автора без його участі;



6) охорона авторського права не поширюється на: офіційні документи (закони, судові рішення/вироки, постанови, укази), їх офіційні переклади; державні символи та знаки, затверджені державними органами (прапори, герби, ордени, медалі, грошові знаки); старовинні акти і пам’ятки; твори народної творчості, автори яких невідомі; повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер прес-інформації; твори, щодо яких минув термін охорони;

7) службовим називається твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків у відповідності із службовим завданням або за трудовим договором (контрактом). Авторське особисте немайнове право на такий твір належить його автору. Виключне майнове право належить роботодавцю. Автору повинна бути виплачена винагорода за створення та використання твору, а між автором і роботодавцем повинні бути спеціальним чином оформлені відносини (ст. 16 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993). Якщо роботодавець проігнорує вимогу Закону, то: а) ст. 52 Закону України „Про авторське право...”- штрафні санкції; б) ст. 176 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 – позбавлення волі. Роботодавець отримує виключне право не тільки використовувати твір, але і право на його відтворення, розповсюдження і переробку. Окрім того, він може давати дозвіл 3-м особам на відтворення, розповсюдження і переробку цих творів (ст. 15 Закону України „Про авторське право...”).

Винахід – це технологічне або технічне рішення, що відповідає умовам патентоспроможності. Для винаходу такими умовами є:

  • Світова новизна.

  • Промислова придатність (винахід у подальшому повинен використовуватися у виробництві).

  • Винахідницький рівень.

Промисловий зразок являє собою декоративний або естетичний аспект промислового виробу (дизайн), що є новим та придатним до відтворення промисловим способом. Патент видається на промисловий зразок, що є оригінальним, новим та має промислове застосування.

Товарні знаки та знаки обслуговування належать до об'єктів промислової власності та являють собою позначення для відрізнення відповідно товарів та послуг, які виробляють чи надають одні фізичні або юридичні особи, від однорідних товарів та послуг, що виробляють чи надають інші фізичні або юридичні особи.

Зазначення походження товарів — це позначення товарів, що походять з певної країни, місцевості, населеного пункту тощо. Вони поділяються на просте та кваліфіковане зазначення.

Просте зазначення походження товару – будь-яке словесне чи зображувальне (географічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару, наприклад „Зроблено в Україні”.

Кваліфіковане зазначення походження товару – термін, що охоплює назву місця походження товару, особливі власти­вості якого винятково або головним чином зумовлені харак­терними для цього географічного місця природними і (або) людськими чинниками), наприклад, Львівське пиво, Іволжанська вода.

До нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності, на які видаються охоронні документи державного рівня, належать сорти рослин та топографії інтегральних мікросхем.


Ключові поняття: патент, свідоцтво, новизна, промислова придатність, винахідницький рівень, засоби індивідуалізації, знаки охорони, піратство, публічний виступ, майнові права, немайнові права, введення в оману, співавторство, дискредитація конкурента, паразитування, секретна інформація.

Тема 4 Економіка інтелектуальної власності

Зміст теми

Права на об’єкти інтелектуальної власності як товар. Комерціалізація прав на об’єкти інтелектуальної власності. Управління правами інтелектуальної власності.


При вивченні даної теми зверніть увагу на те, що об’єкти інтелектуальної власності є товаром, та й як товар мають свої завдання, функції, джерела, принципи та інші ключові передумови формування. Треба усвідомити характеристику понять корисності, рідкісності й універсальності товару. Необхідно розглянути положення відповідності об’єктів інтелектуальної власності цим вимогам. Необхідно розглядати об’єкти інтелектуальної власності як товар. Проаналізувати напрямки вкладів об’єктів інтелектуальної власності в міжнародну торгівлю між розвиненими країнами. Вивчити особливості інтелектуальної власності як нематеріального активу і нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини стосовно нематеріальних активів. Розглянути особливості оцінки прав на об’єкти промислової власності, авторського права і суміжних прав, ноу-хау. Розглянути особливості трьох підходів до визначення вартості прав на об’єкти інтелектуальної власності, а також освоює методи дисконтування і капіталізації доходу. Вміти розрахувати ціну ліцензії, характеризувати фактори, що її визначають, й види ліцензійних платежів. Освоїти визначення ціни ліцензії за методом роялті, з використанням паушальних платежів, при комбінованих платежах, а також мінімальної, максимальної і справедливої ціни ліцензії.

Ліцензія – це дозвіл на використання об’єкта інтелектуальної власності, що надається на підставі ліцензійного договору.

Ліцензіар – продавець ліцензії, тобто юридична або фізична особа, яка зобов’язується передавати права на використання об’єкта інтелектуальної власності за певну винагороду.

Ліцензіат – покупець ліцензії, тобто юридична або фізична особа, яка купує права на використання об’єктів інтелектуальної власності у межах, передбачених у ліцензійній угоді.

Виключна ліцензія – це правовий документ з використання об’єктів нематеріальних активів в обговорених межах.

Ліцензія невиняткова або проста - тобто право ліцензіара, що дозволяє ліцензіатові використати предмет договору в межах територій, обговорених угодою, зберігаючи за ліцензіаром право самостійно користуватися ним на даній території й на певний строк, а також продавати ліцензії за аналогічними умовами третім особам.

 Ліцензія повна - правовий документ, за яким ліцензіар надає ліцензіатові усі права з використання об'єктів нематеріальних активів (на термін дії ліцензійного договору).



Субліцензія - правовий документ, відповідно до якого власник об’єктів інтелектуальної власності передає своєму контрагентові право на використання (в обговорених межах) цих об'єктів інтелектуальної діяльності. У ліцензійній угоді визначається вид ліцензії, характер й обсяг прав на використання об'єкта ліцензії, виробнича сфера, територіальні границі, спосіб передачі технології.

Опціон – ліцензіат отримує право на більш детальне ознайомлення з об’єктом інтелектуальної власності з метою прийняття рішення щодо доцільності придбання ліцензії.

Відкрита ліцензія – ліцензія, видана на основі заяви патентовласника, спрямованого в ДП «Укрпатент», про надання будь-якій особі права на використання об’єкта промислової власності.

Ліцензія примусова - правовий документ, що видається за рішенням компетентної інстанції в обов'язковому порядку за наявності певних обставин (невикористання об'єкта промислової власності, недостатнє використання, суспільна потреба у більш широкому використанні винаходу) у випадку неможливості досягти згоди із власником власності на патент.

Добровільна ліцензія – дозвіл (договір) на повне або часткове використання винаходу, що надається патентовласником за прямою угодою між ним й іншою особою.

Винагорода за ліцензію виплачуєть­ся у такій формі:

1) паушальний платіж фіксованої ціни ліцензії, встановленої незалежно від фактичного обсягу виробницт­ва і реалізації продукції, виготовленої на її основі. Це одноразовий внесок за придбання ліцензії, який най­частіше сплачується у початковий період дії ліцензійного договору;

2) роялті — виплати, розмір яких залежить від ефекту, отриманого від використання об'єкта інтелектуальної власності. Це періодичні відрахування ліцензіата на користь ліцензіара, що здійснюються протягом усьо­го терміну дії ліцензії;

3) комбіновані платежі – передбачають виплату паушального платежу під час підписання угоди та щорічну виплату роялті.


Терміни та поняття

Комерціалізація, ліцензія, опціон, франчезі, роялті, паушальний платіж, витратний підхід, порівняльний підхід, дохідний підхід.


Тема 5 Захист прав інтелектуальної власності
Зміст теми

Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення. Дії, що визначаються порушенням права інтелектуальної власності. Категорії спорів. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS.


При вивченні даної теми зверніть увагу на те, що:

1) способами захисту авторських прав є (ст. 50 Закону України „Про авторське право...”): позови про відшкодування майнової та моральної шкоди; визнання прав автора на створений ним твір; припинення дій, які порушують права автора на твір; вимогу публікації в ЗМІ даних про допущені порушення авторського права та судових рішень щодо цих порушень, а також вимагати від осіб, які порушують його авторське право, надання інформації про 3-х осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних (тих, що розповсюджуються з порушенням авторських прав) примірників творів, засоби обходу технічних засобів захисту та про канали їх розповсюдження; адміністративна відповідальність (ст. 51-2, 176, 255 Кодексу України про адміністративну відповідальність); кримінальна відповідальність (ст. 176 Кримінального кодексу України);

2) найпоширенішими правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності є: а) порушення у сфері авторського права і суміжних прав (виготовлення і розповсюдження контрафактних творів, примірників аудіовізуальних творів та фонограм; тиражування та розповсюдження неліцензійного комп’ютерного програмного забезпечення; виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування); б) порушення у сфері промислової власності (виробництво і розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням знаків для товарів та послуг, зазначень походження товарів та комерційних (фірмових) найменувань відомих вітчизняних та іноземних виробників).



Розглянути основні моменти порушення прав інтелектуальної власності й принципи послідовності при виборі засобів захисту прав інтелектуальної власності. Потрібно усвідомити категорії спорів (спори про визнання результатів інтелектуальної діяльності: спори, які розглядаються тільки в судовому порядку).

Угода TRIPS про торгівельні аспекти прав інтелектуальної вланості регулює широкий спектр прав, які належать до інтелектуальної власності: авторське право і суміжні права, право на товарні знаки, географічні вказівки, промислові зразки, патенти, топографії інтегральних мікросхем і закриту інформацію.
Терміни та поняття

Права власника патенту, дострокове припинення дії патенту, порушення прав, юрисдикційна форма захисту, неюрисдикційна форма захисту, угода TRIPS.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна


  1. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: підручник/ В.Д. Базилевич. - К.: Знання, 2006.-431 с.

  2. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності: навчальний посібник/ П.М. Цибульов. - К.: Інст. інтел. власн. і права, 2005. - 112 с.

  3. Право інтелектуальної власності: Академічний курс/ за ред. О.П.Орлюка, О.Д.Святоцького.-К.:Вид.дім «Ін Юре», 2007.-696 с.

  4. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: у 4 т. Т.1.- Право інтелектуальної власності/ за заг. ред. О.Д.Святоцького. -. - К.: Видавничий дім "ІнЮре", 1999.-500 с.

  5. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: у 4 т. Т.2. - Авторське право і суміжні права / за заг. ред. О.Д.Святоцького. -. - К.: Видавничий дім "ІнЮре", 1999.-460 с.

  6. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: у 4 т. Т.3. - Промислова власність. / за заг. ред. О.Д.Святоцького. -. - К.: Видавничий дім "ІнЮре", 1999.- 656 с.

  7. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: у 4 т. Т.4. - Оцінка інтелектуальної власності. Бухгалтерський облік та оподаткування / за заг. ред. О.Д.Святоцького. -. - К.: Видавничий дім "ІнЮре", 1999.- 384 с.


Додаткова


  1. Охорона інтелектуальної власності в Україні /С.О.Довгий, В.О.Жаров, В.О.Зайчук та ін. - К.: Форум, 2002. - 319 с.

  2. Бондаренко С.В. Авторське право і суміжні права/ С.В. Бондаренко.- К.: Інст. інтел. власн. і права, 2004. - 260 с.




  1. Кожарская И.Ю. Патентное право/ И.Ю.Кожарская, Б.Г. Прахов.- К.: Інст. інтел. власн. і права, 2003. - 140 с.

  2. Тофило А.В. Экспертиза объектов интеллектуальной собственности: заявки на изобретения и полезные модели/ А.В. Тофило.-К.: Інст. інтел. власн. і права, 2004. - 176 с.




  1. Бутнік-Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності/ О.Б. Бутнік-Сіверський.-К.: Інст. інтел. власн. і права, 2004. - 296 с.

  2. Цыбулев П.Н. Оценка интеллектуальной собственности/ П.Н. Цыбулев. - К.: Інст. інтел. власн. і права, 2003. - 184 с.


Закони України:


  1. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-ХІІ від 15.12.1993 р.

  2. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» № 3688-ХІІ від 15.12.1993 р.

  3. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.1993 р.

  4. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» № 752-ХІV від 26.06.1999 р.

  5. Закон України «Про авторське право та суміжні права» № 3792-ХІІ від 23.12.1993 р.

  6. Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм., баз даних» № 1587-ІІІ від 23.03.2000 р.

  7. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем», №621/97 від 5.01.1997 р.



Додаток А

(обов’язковий)
Зразок оформлення титульного аркуша
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

ОБОВ»ЯЗКОВЕ ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Інтелектуальна власність»

варіант №


Виконав(ла): Студент)/студентка П.І.Б.

Перевірив: П.І.Б. викладача

Суми – 201_ рік

Методичні вказівки щодо виконання ОДЗ

Мета виконання самостійної роботи полягає у глибокому вивченні суті права інтелектуальної власності, чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності, практики його застосування, питань економіки права інтелектуальної власності та захисту прав, міжнародної співпраці у сфері інтелектуальної власності.

Результатом самостійної роботи є ОДЗ обсягом 15-20 сторінок друкованого тексту через 1,5 інтервали 14-м кеглем.

ОДЗ є результатом самостійних досліджень на основі вторинної (існуючої) інформації. Завданням роботи є зіставлення точок зору різних авторів стосовно проблеми, що розглядається у рефераті та формування власної точки зору на цю проблему. Особливу увагу слід приділяти виявленню та аналізу суперечностей.

На початку роботи слід чітко сформулювати мету досліджень, що повинна відповідати заданій темі реферату, а також завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети досліджень.

Виконання самостійної роботи необхідно починати з вивчення відповідних розділів підручників, навчальних посібників, нормативних актів тощо, що наведені у переліку рекомендованої літератури, а також додаткової літератури і практичних матеріалів, які студент повинен знайти і опрацювати самостійно.

Робота повинна бути написана студентом самостійно, своїми словами. Забороняється переписувати зміст підручників, нормативних актів тощо. Цитування робіт окремих авторів необхідно наводити з посиланням на джерела їх опублікування, що подається в кінці роботи у списку використаної літератури.

При написанні роботи студент повинен поряд з теоретичним висвітленням аспектів теми дати її аналіз з залученням практичних матеріалів щодо охорони, захисту і використання прав на об'єкти інтелектуальної власності.

У тих випадках, коли роботу повертають студенту для виправлення помилок, нову роботу необхідно подати для перевірки разом з поверненою.

Варіант ОДЗ обирається згідно з номером у журналі групи.


Варіанти ОДЗ

Варіант 1 Загальна характеристика інтелектуальної власності і її правового регулювання.

Дати визначення поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності. Перелічити і дати характеристику об'єктам інтелектуальної власності, авторського права і суміжних прав, зазначити загальні і відмінні риси авторського і патентного права. Визначити основні відмінності об'єктів права інтелектуальної власності від об'єктів речового права власності. Показати роль інтелектуальної власності у створенні сучасної ринкової економіки, а також у забезпеченні добробуту країни. Дати стислу характеристику джерел права інтелектуальної власності.


Варіант 2 Основні поняття авторського права.

Дати визначення авторського права. Предмет авторського права. Джерела авторського права. Об'єкти авторського права.

Незахищені об'єкти. Виникнення і здійснення авторського права, суб'єкти авторського права. Автори і співавтори. Особисті немайнові права автора. Майнові права автора. Вільне використання об'єктів авторського права.
Варіант 3 Суміжні права.

Дати визначення поняття суміжних прав. Суб'єкти й об'єкти суміжних прав. Виникнення і здійснення суміжних прав. Критерії для надання правової охорони суміжних прав. Права виконавців. Права виробників фонограм. Права організацій мовлення. Обмеження прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Термін охорони прав.


Варіант 4 Авторські договори.

Дати характеристику договірних відношень в авторському праві. Поняття і типи авторських договорів. Поняття і види авторських договорів про передачу твору для використання: видавничий договір, постановний договір, сценарний договір тощо. Види авторського договору, його істотні умови. Обов'язки сторін договору. Відповідальність сторін за порушення авторського договору.


Варіант 5 Правовий захист авторського права і суміжних прав.

Дати характеристику порушень авторського права і суміжних прав. Поняття контрафактних примірників творів і фонограм. Характеристика піратства у сфері інтелектуальної власності. Порядок захисту особистих і майнових прав володарів авторського права і суміжних прав. Засоби цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав. Стягнення прибутків з порушника. Виплата компенсації. Стягнення штрафу.



Варіант 6 Сутність радикальної реформи законодавства про промислову власність і патентне право України.

Роль об'єктів промислової власності у сучасній ринковій економіці. Поняття патентного права, його предмет і система. Об'єкти і суб'єкти патентного права. Основні норми законів про промислову власність. Характеристика основних положень радикальної реформи законодавства про промислову власність.
Варіант 7 Правова охорона винаходу і корисної моделі.

Дати визначення поняття винаходу і його об'єктів. Умови надання правової охорони винаходу. Умови патентоспроможності винаходу і їх характеристики. Права та обов'язки патентовласників. Порядок одержання патенту. Припинення дії патенту і визнання його недійсним. Поняття корисної моделі, її об'єкт, умови патентоспроможності.
Варіант 8 Правова охорона промислового зразка.

Дати визначення поняття промислового зразка і його об'єктів. Умови надання правової охорони промислового зразка. Умови патентоспроможності промислового зразка і їх характеристики. Характеристика патенту і патентовласників. Права та обов'язки власника патенту. Порядок одержання патенту. Припинення дії патенту і визнання його недійсним. Порушення прав власника патенту і їх захист.
Варіант 9 Правова охорона торгівельних марок.
Дати визначення поняття торгівельної марки (ТМ). Умови надання правової охорони ТМ. Види позначень, що не можуть бути визнані ТМ. Характеристика свідоцтва на ТМ. Права й обов'язки власника свідоцтва. Порядок одержання свідоцтва. Припинення дії свідоцтва і визнання його недійсним. Порушення прав власника свідоцтв ТМ. Захист прав на ТМ.
Варіант 10 Авторське право.

Дати визначення понять автора і співавтора. Загальна характеристика прав автора. Особисті немайнові і майнові права автора. Право авторства і його ознаки. Винятковий і абсолютний характер права авторства. Набуття прав на об'єкти авторського права. Право на авторське ім'я. Право на винагороду.


Варіант 11 Патентовласники, їх права та обов'язки.
Дайте визначення поняття патенту як охоронного документа. Охарактеризуйте патентовласників і їх види. Права патентовласника і їх ознаки. Форми використання винаходів. Права щодо розпорядження патентом. Обмеження патентних прав. Обов’язки патентовласника. Порядок одержання патенту. Припинення дії патенту і визнання його недійсним.

Варіант 12 Ліцензійні договори.

Дати визначення поняття ліцензійних договорів, показати їхню роль у створенні ринку промислової власності і сучасної ринкової економіки. Види ліцензійних договорів. Характеристика предмета договору. Права й обов’язки сторін. Види ліцензійних платежів. Відповідальність сторін за дотримання зобов’язань за договором.
Варіант 13 Захист прав авторів об’єктів науково-технічної творчості.

Перерахувати права авторів і їхні ознаки. Дати визначення поняття порушення прав авторів і їх видів. Цивільно-правовий засіб захисту прав авторів. Суперечки, що вирішуються в судовому порядку. Кримінально-правовий спосіб захисту прав авторів.


Варіант 14 Захист прав власників патенту.

Перерахувати права власників патенту, дати поняття їх
порушення. Охарактеризувати основні види порушень
виключного права патентовласника. Поняття контрафактної продукції. Цивільно-правовий засіб захисту прав патентовласників. Суперечки, що вирішуються в судовому порядку. Міри цивільно-правового захисту і міри цивільно-правової відповідальності.
Варіант 15 Захист від недобросовісної конкуренції.

Дати визначення поняття недобросовісної конкуренції. Неправомірне використання ділової репутації підприємця і його види. Дискредитація суб'єкта господарювання. Неправомірний збір, розголошення і використання комерційної таємниці. Відповідальність за несумлінну конкуренцію. Порядок розгляду справ про недобросовісну конкуренцію. Рішення антимонопольного комітету України і його територіальних відділень у справах про недобросовісну конкуренцію.


Варіант 16 Еволюція інтелектуальної власності.

Дослідити еволюцію промислової власності, у тому числі окремих об'єктів промислової власності. Пояснити причини, що спонукають до необхідності правової охорони об'єктів промислової власності. Дослідити еволюцію авторського права і суміжних прав. Зазначити, що стало причиною до формування системи захисту авторського права і суміжних прав. Охарактеризувати розвиток інтелектуальної власності в Україні до і після проголошення нею суверенітету.
Варіант 17 Місце і роль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку суспільства.

Описати соціально-економічні стратегії в країнах, що розвиваються. Дослідити зв'язок між промисловою власністю і розвитком, вплив промислової власності на науково-технічний і економічний розвиток держави. Виявити роль авторського права і суміжних прав у розвитку культури суспільства. Звернути увагу на зростаючу роль об'єктів інтелектуальної власності в міжнародній торгівлі, у забезпеченні конкурентоспроможності товарів.


Варіант 18 Економіка інтелектуальної власності.

Дати визначення поняття інтелектуального капіталу, його структури. Інтелектуальна власність як товар. Оборотоспроможність об'єктів інтелектуальної власності. Термін служби об'єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність як нематеріальний актив. Випадки, коли необхідно визначати вартість прав на об'єкти інтелектуальної власності. Підходи до визначення вартості прав інтелектуальної власності. Методи оцінки прав на об'єкти інтелектуальної власності.
Варіант 19 Передача прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Суть торгівлі ліцензіями. Види ліцензій. Ліцензійні договори і їх класифікація. Особливості ліцензійних договорів. Термін дії ліцензійних договорів. Порядок підготовки ліцензійних договорів.
Варіант 20 Захист прав інтелектуальної власності.

Система захисту прав інтелектуальної власності і її призначення. Категорії спорів. Адміністративний порядок захисту прав. Судовий порядок захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності: цивільно-правові способи захисту прав. Кримінальна відповідальність за порушення прав.


Варіант 21 Міжнародне співробітництво у сфері інтелектуальної власності.

Знамення міжнародного співробітництва в сфері інтелектуальної власності. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Участь України в її роботі. Співробітництво в рамках міжнародних регіональних організацій з питань охорони інтелектуальної власності: Європейська патентна організація (ЕПО), Євразійська патентна організація (ЕАПО), Африканські організації інтелектуальної власності. Участь України в міжнародному співробітництві у сфері інтелектуальної власності.





База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка