Методичні вказівки до виконання самостійних робіт з дисципліни: «проектний практикум»




Сторінка1/5
Дата конвертації16.03.2017
Розмір3,38 Mb.
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

"ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання самостійних робіт

з дисципліни:
«ПРОЕКТНИЙ ПРАКТИКУМ»
Для студентів спеціальності:

5.05010301«Розробка програмного забезпечення»

Розробив викладач

ММК ДВНЗ "ПДТУ" ___________ В.В.Горобей
Розглянуто та схвалено

на засіданні циклової комісії

ММК ДВНЗ ПДТУ Протокол № ____

від ___________20___ р.


Голова циклової комісії

з напряму 6.050103 «Програмна

інженерія» ММК ДВНЗ "ПДТУ" __________ О.О.Тузенко

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Відповідно до навчального плану на вивчення курсу предмета "Проектний практикум" студентами спеціальності 5.05010301«Розробка програмного забезпечення» призначено 33 години та 18 годин (прискорена підготовка) на самостійну роботу.

Самостійне вивчення окремих тем і навіть розділів призначені як для закріплення лекційного матеріалу, так и для формування у студентів вміння самостійно освоювати новий матеріал, також підготовлятися до лабораторних занять, випереджаючи їх самостійною підготовкою по заданої теме.

У ході самостійної роботи студент повинен користуватися методичними вказівками викладача, у яких викладені технологія, послідовність самостійного вивчення теми чи розділу, можливі помилки в розумінні теми.

Самостійна підготовка студентів має ціль:



  • Розширення і поглиблення знань по предмету за рахунок раціонального використання навчального часу і самостійних занять;

  • Прищеплювання студентам навичок самостійної роботи з літературою і електроними джерелами інформації.

Задачі курса:

  • Розширити знання студентів вивченням тем і розділів предмета, визначених робочею програмою для самостійних занять;

  • Поглибити знання студентів вивченням тем і розділів, висунутих робочею програмою на лекційні та лабораторні заняття;

  • Навчити студентів працювати зі спеціальною літературою по предмету;

  • Виробити у студентів навички по самостійному створенню конспектів, довідкових посібників, інструкцій;

  • Навчити студентів роботі з електроними джерелами інформації.

Завдання для самостійної роботи студентів з предмету

«Проектний практикум»





Змістовий модуль

Кількість годин

Питання, які студент повинен розглянути

Форми контролю

1

2

3

4

5

1


Змістовий модуль 1.

Шаблони проектування



8

Різноманітні шаблони проектування

Реферат

Шаблони Façade, Adapter, Bridge

Тестове опитування

2

Змістовий модуль 2.

Специфікація та документування вимог



8/6

Розробка специфікацій для обраної предметної області

Розробка специфікацій

Проектування постановки задачі, аналізу предметної області

Усне опитування

3

Змістовий модуль 3.

Технології розробки програмного забезпечення



8/6

Технології розробки програмного забезпечення (RAD, RUP, KANBAN)

Реферат, усне опитування, тестове опитування

4

Змістовий модуль 4.

Процеси управління якістю програмного забезпечення



9/6

Види моделі оцінки зрілості проекту, відповідність програмного забезпечення основим положенням моделі

Письмове опитування




Разом годин

33/18






Самостійні роботи студентів можуть оформлятися у вигляді рефератів, контрольних індивідуальних робіт, інструкцій по використанню, деякі теми перевіряються викладачем в вигляді опитування на заняттях, в ході проведення лабораторних занять.

Реферат оформляється письмово на аркушах паперу формату А4 з титульним аркушем.

Змістовий модуль 1. Шаблони проектування

Проектування проекту з використанням шаблону Façade
У книзі "банди чотирьох" призначення шаблону Facade (фасад) визначається наступним чином. Надання єдиного інтерфейсу для набору різних інтерфейсів в системі. Шаблон Facade визначає інтерфейс більш високого рівня, що упрощаетработу з системою. В основному цей шаблон використовується в тих випадках, коли необхідний новий спосіб взаємодії з системою - простіший порівняно з уже існуючим. Крім того, він може застосовуватися, коли потрібно використовувати систему деяким специфічним чином - наприклад, звертатися до програми тривимірної графіки для побудови двомірних зображень. У цьому випадку нам буде потрібно спеціальний метод взаємодії з системою, оскільки використовуватиметься лише частина її функціональних можливостей.

У моїй практиці був випадок, коли я працював за контрактом для великої інженерно-виробничої компанії. У день мого першого появи на новому робочому місці безпосередній керівник проекту був відсутній. Компанія відмовлялася оплатити цей робочий день просто так, але ніхто не знав, яке завдання мені слід доручити. Вони хотіли, щоб я робив хоч чтонибудь, навіть якщо це не принесло б ніякої користі! Думаю, вам теж доводилося стикатися з чимось подібним. Зрештою, одна зі співробітниць знайшла для мене заняття. Вона сказала: "Вважаю, що рано чи пізно, але вам обов'язково потрібно вивчити ту САПР, яка використовується у нас в даний час, - так що ви можете приступити до цього прямо зараз ". Після цих слів дівчина вказала мені на стос документації, що займала на книжковій полиці майже 3 метри. Книги були надруковані дрібним шрифтом на аркушах формату А4, і вся ця гора паперу представляла собою технічний опис однієї єдиної, але дуже складною системи.



Якщо чотири або п'ять осіб працюють з подібною складною системою, навряд чи є нагальна потреба кожному з них вивчити особливості її функціонування у всіх подробицях. Замість того, щоб витрачати даремно час кожного працівника групи, краще буде кинути жереб і доручити програв написати підпрограми, що забезпечують іншим співробітникам єдиний інтерфейс для роботи з системою. Той, кому доручать це завдання, повинен буде визначити, як інші члени групи мають намір використовувати систему і який API (прикладний програмний інтерфейс) буде оптимальним. Потім йому буде потрібно визначити новий клас (або класи), що надає необхідний інтерфейс. Це дозволить іншим членам групи просто звертатися до даного інтерфейсу, замість того, щоб витрачати час на детальне вивчення складної системи (рис. 6.2). Цей підхід застосовується, коли використовується тільки частина всіх можливостей системи або коли взаємодія з нею здійснюється деяким специфічним чином. Якщо ж необхідно використовувати абсолютно всі компоненти і функціональні можливості системи, то малоймовірно, що існує яка-небудь можливість створити для неї спрощений інтерфейс (якщо тільки розробники системи не отнеслісь до своєї роботи халатно).

Це і є шаблон проектування Facade. Він спрощує використання складної системи, окремої частини системи або забезпечує звернення до системи деяким специфічним чином. Ми маємо складну систему, і нам потрібно використовувати тільки якусь її частину (окремий модуль). В результаті застосування шаблону Facade ми отримаємо нову, більш просту у використанні систему, яка будетточно відповідати нашим потребам.



Основна частина роботи як і раніше буде виконуватися вихідною системою. Шаблон Facade надає лише колекцію методів, простих у розумінні та використанні. Ці методи звертаються до основної системи для реалізації знову певних функцій зовнішньої системи.


Шаблон Facade також може використовуватися для приховування або інкапсуляції базової системи. У цьому випадку клас Facade включає основну систему як свій закритий член. Тому основна система буде взаємодіяти тільки з класом Facade, залишаючись недоступною і невидимою для всіх інших користувачів.

Є декілька причин для інкапсуляції основної системи.

• Контроль за використанням системи. Змушуючи користувачів всі звернення до системи виконувати тільки через клас Facade, легко можна контроліроватьіх доступ до неї.

• Спрощення заміни системи. У майбутньому може знадобитися замінити існуючу систему нової. Подання базової системи як закритого члена класу Facade істотно спрощує цю процедуру. Хоча обсяг необхідних змін може виявитися досить великим, всі вони будуть зосереджені тільки в одному місці програмного коду - в класі Facade.
Шаблон проектування Facade названий так тому, що він як би встановлює новий фасад (інтерфейс) для основної системи. Шаблон Facade застосовується в наступних випадках.

• Коли немає необхідності використовувати всі функціональні можливості складної системи і можна створити новий клас, який буде містити всі необхідні засоби доступу до базової системи. Якщо передбачається робота лише з обмеженим набором функцій вихідної системи, як це зазвичай і буває, інтерфейс (API), описаний в новому класі, буде набагато простіше, ніж стандартний інтерфейс, розроблений творцями основної системи.

• Існує необхідність в інкапсуляції первісної системи.

• Якщо потрібно не тільки використовуватувати існуючі функціональні можливості базової системи, а й доповнити їх деякою новою функціональністю.

• Вартість розробки нового класу менше вартості навчання всіх учасників проекту роботі з базовою системою або суми майбутніх витрат на супровід створюваної ними системи.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка