Методичні вказівки Лещишин Олександр Володимирович Київ 2005 Зміст




Сторінка7/57
Дата конвертації28.11.2017
Розмір1,74 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   57

Метод послідовного відліку в цифрових частотомірах, складові похибки цифрового частотоміра.


Точність вимірювання визначається :

    1. нестабільність кварцового генератора ( відносна похибка або за рік)

    2. Дискретність відліку – найбільша складова похибки обумовлена випадковістю спів падання початку і кінця серб імпульсу

    3. Нестабільність спрацювання формуючого пристрою 1 в наслідок наявності вхідних шумів , в даному несуттєва , оскільки на протязі часу відліку ця складова інтегрується , чим більше відношення сигнал – шум , тим менша ця нестабільність.

Оскільки задаючи генератор в середині приладу ми можемо встановити великі відношення сигнал – шум , нестабільність фронтів строб - імпульсу можемо не враховувати .

Чим більша вимірювана частота , тим більша вимірювана точність.

Один із методів підвищення точності – помноження вхідної частоти .

На низьких частотах можемо взяти Тв=10с , звідси =0,1/fx , fx = 0,1/, можемо знайти та задати певне значення похибки .

Частотоміром доцільно вимірювати частоти більші одиниць , десятків кГц , щоб забезпечити похибку ~ 10 -4




  1. Структурна схема і робота електронного частотоміра в режимі вимірювання частоти.


Принцип роботи полягає в тому, що:

  1. із сигналу, частоту якого необхідно виміряти, формуються короткі відлікові імпульси.

  2. формулюється інтервал відліку ( високостабільний інтервал ).

  3. необхідно підрахувати відлікові імпульси на протязі інтервалу відліку

Інтервал відліку – високо стабільний.



Структурна схема електронного частотоміра у режимі вимірювання частоти

ФП – формуючий пристрій

ДП – двійковий лічильник

БК – блок керування

ЦІ – цифровий індикатор
Гц – високо стабільна.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   57


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка