Методичні вказівки щодо проведення практичних занять для студентів 5 курсу зі спеціальностей 05170108 «Технологія зберігання, консервування та переробки молока»




Сторінка1/8
Дата конвертації30.05.2017
Розмір1,31 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Перспективні напрямки наукових досліджень

Методичні вказівки щодо проведення

практичних занять

Суми 2012

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Сумський національний аграрний університет

Кафедра технології молока і м‘яса


Перспективні напрямки наукових досліджень
Методичні вказівки
щодо проведення практичних занять для студентів 5 курсу зі спеціальностей

8.05170108 «Технологія зберігання, консервування та переробки молока», 8.05170104 «Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса»

для денної форми навчання

Суми 2012

УДК 347.77




Укладачі: Касянчук В.В., д. в. н., професор кафедри технології молока і м’яса

Бергілевич О.М., д.в.н., доцент кафедри технології молока і м’яса

Уханова І.М., к. с.-г. н., доцент кафедри технології молока і м’яса

Перспективні напрямки наукових досліджень. Методичні вказівки щодо проведення практичних занять для студентів 5 курсу зі спеціальностей 8.05170108 «Технологія зберігання, консервування та переробки молока», 8.05170104 «Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса» для денної форми навчання – Суми, СНАУ, 2012. - 57 с. – Бібл.16.


Дані методичні вказівки щодо виконання практичних занять студентів спрямовані на надання методичної допомоги при самостійному опануванні матеріалу з дисциплін «Технологія зберігання, консервування та переробки молока» та «Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса». Містять назви тем згідно робочої навчальної програми, її детальний план, рекомендовану літературу, короткий виклад теоретичного матеріалу з методичними рекомендаціями та порадами із самостійного вивчення повної теми.




Рецензенти:: Димитрієвич Л.Р., доцент кафедри технології харчування СНАУ

Божко Н., к.с.-.г.н., доцент кафедри технології молока і м‘яса СНАУ

Відповідальний за випуск: Уханова І.М.

Рекомендовано до видання методичною радою навчально-наукового Інженерно-технологічного інституту СНАУ. Протокол № від 2012р.

© Сумський національний аграрний університет, 2012

Зміст
Вступ.............................................................................................................................................................5

Тема 1. Ключові поняття науки та наукових досліджень.......................................................................6

Тема 2. Організація науково-дослідної роботи в Україні.......................................................................9

Тема 3. Науково-дослідна робота студентів...........................................................................................18

Тема 4. Інформаційне забезпечення наукової роботи...........................................................................24

Тема 5. Метод і методика наукових досліджень і аналізу....................................................................26

Тема 6. Методика підготовки й оформлення результатів наукового дослідження та

впровадження їх у практику.......................................................................................................32



Тема 7. Механізм проведення наукових досліджень.............................................................................36

Тема 8. Методи обробки експериментальних даних.............................................................................39

Тема 9. Правила оформлення НДР.........................................................................................................46

Тема 10. Впровадження і ефективність НДР..........................................................................................52

Список літератури…………………………………………………………………………….………..57
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


№№

п/п

Назва та зміст модулів

та їх елементів

Кількість

годин

дф



Тема 1 Ключові поняття науки та наукових досліджень

2



Тема 2 Організація науково-дослідної роботи в Україні

2



Тема 3 Науково-дослідна робота студентів.

2



Тема 4 Інформаційне забезпечення наукової роботи.

2



Тема 5 Метод і методика наукових досліджень і аналізу

2



Тема 6 Методика підготовки й оформлення результатів наукового дослідження та впровадження їх у практику

2



Тема 7 Механізм проведення наукових досліджень

2



Тема 8 Методи обробки експериментальних даних

2



Тема 9 Правила оформлення НДР

2



Тема 10 Впровадження і ефективність НДР

2




Разом

20


Вступ

Метою дисципліни «Перспективні напрями наукових досліджень» є формування у майбутніх фахівців вмінь та навичок виконувати аналітичні дослідження і проводити аналіз на практиці з використанням методів та моделей економічного аналізу й приймати обґрунтовані управлінські рішення та набуття студентами практичних навичок, необхідних для написання наукових робіт.

Вивчаючи дисципліну студенти повинні знати: про науку як продуктивну силу; сутність, предмет, об’єкт та функції науки; класифікацію наукових знань; основи методології наукових досліджень; інформаційну базу наукових досліджень; методику наукових досліджень; питання планування, організації і проведення наукового дослідження; форми й принципи організації науково-дослідної роботи студентів.

А також студенти повинні уміти: проводити планування, організацію і проведення наукового дослідження; використовувати методами й прийомами наукових досліджень; впроваджувати актуальні досягнення технічної науки на виробництві; володіти методами й прийомами наукових досліджень; розглянути актуальні проблеми розвитку науки молочної галузі та критерії вибору напрямку наукового дослідження; здійснювати збирання, обробку, аналіз, систематизацію інформації; узагальнювати вітчизняний і зарубіжний досвід з питань розробки новітніх технологій молока і молокопродуктів, використовуючи методи наукових досліджень та сучасні технічні засоби інформаційних технологій.

На подальший розвиток дисципліни «Перспективні напрямки наукових досліджень галузі» спрямоване проведення студентами науково-дослідних робіт у лабораторіях кафедри, на заводах під час практики, їх участь у написанні наукових статей та подання заяви на винаходи.
Практичне заняття 1

Тема : Ключові поняття науки та наукових досліджень.

Мета: ознайомитись з організацією науково-дослідної діяльності, вивчити структуру наукових досліджень.

Завдання1. Провести дослідження процесу зародження сучасної науки в Україні .

Завдання 2. Охарактеризувати сучасний стан, виявити проблеми й вказати перспективи розвитку науки в Україні

Завдання 3. Перелічити й обґрунтувати особливості сучасних наукових досліджень
Порядок виконання роботи.
1. Активний сільськогосподарський сектор, що включає як продовольство, так і технічні культури, є наріжним каменем для економічного зростання та суспільної стабільності. Інвестиції у виробництво продовольства та технічних культур мають підґрунтям сильну науково-дослідну базу. Результатом наукомістких удосконалень у сільському господарстві стає не тільки продовольча безпека, а й поліпшення якості навколишнього середовища та економічного розвитку. Дослідження, виконане на замовлення Комітету з організації та політики сільськогосподарської науки, показало, що середньорічна мінімальна норма прибутковості державних інвестицій США в сільськогосподарські дослідження за 1970-1999 роки перевищила 55%. Досвід американської системи ясно демонструє, що капіталовкладення в сільськогосподарську науку і техніку є розумною та необхідною складовою національної системи інвестицій.

Для розуміння можливостей України в цьому секторі є сенс згадати три ключові події в історії сільськогосподарської науки та освіти США. Перша з них – створення сільськогосподарських шкіл та їхня еволюція до повномасштабних університетів. Друга – фінансування наукових досліджень у галузі сільського господарства, що призвело до неперервного значного прогресу у виробництві продовольства та технічних культур, створення нових видів продукції, забезпечення здоров’я та добробуту нових поколінь споживачів.

Україну колись називали "житницею Європи". Це велика країна з колосальними сільськогосподарськими ресурсами, в тому числі сприятливим кліматом, адекватним рівнем опадів і багатими землями. З колишніх радянських республік Україна поступається тільки Росії за кількістю населення та обсягами промислового і сільськогосподарського виробництва. Лише на 2,7% території колишнього Радянського Союзу українські фермери виробляли понад 20% усієї сільськогосподарської продукції.

Після розпаду Радянського Союзу нові незалежні держави боролись за розбудову власних економічних систем. У другій половині 90-х років Україна переживала важкий період: нестача кредитів, інфляція, застій промисловості, відсутність чіткої ринкової політики мали значний негативний вплив на сільськогосподарське виробництво.

З початку 90-х років в Україні проводиться земельна реформа, а в 2002 році, у партнерстві зі США, розпочато програму приватизації землі. Однак процес приватизації йде складно. Хоча є просування щодо розпаювання землі та видачі земельних сертифікатів, процес створення земельного ринку зупинено.

До структури сільськогосподарської освіти і науки, в якій значною мірою домінує Українська академія аграрних наук (УААН) з її 56 науково-дослідними інститутами, належать також 22 аграрних університети та академії, а також 113 сільськогосподарських технікумів та професійних училищ. Переважна частина фінансування сільськогосподарської науки припадає на УААН з її 5000 дослідників.

Тут варто знову послатись на американську систему університетів, створених за рахунок земельних грантів (УЗГ), як на можливу модель науково-технічного розвитку в інтересах виробництва продовольства та технічних культур. По всьому світі викладачі університетів готуються як науковці, через дисертаційну систему. На цьому базується культура університетів, де ролі дослідника і викладача поєднані. Більше того, як було визнано в ХІХ сторіччі, коли концепція УЗГ стосувалась одночасно виховання нових поколінь науковців і споживачів та підтримку досліджень у таких практичних галузях, як сільське господарство, поєднання цих двох елементів має синергетичний ефект.

Зараз модель фінансування УЗГ США є сумішшю базового та грантового фінансування. Розглядаючи придатність цієї моделі для України, слід зробити наголос на створенні конкурсної системи незалежної експертизи для фінансування сільськогосподарської науки. Така система забезпечує високий рівень досліджень. Сільське господарство (продовольчі та технічні культури, виробництво, створення нових видів продукції, харчова промисловість, питання ринків) має бути визначене як окрема пріоритетна галузь конкурсного фінансування. Серйозні інвестиції в конкурсні гранти для сільського господарства стануть поштовхом для інших видів фінансування, особливо партнерств університетів і промисловості для розширення обсягів дослідницьких робіт (якщо будуть успішно розв’язані проблеми типу захисту інтелектуальної власності). Заохочення розвитку малого бізнесу (модель технопарків, що використовується в університетах усього світу) є ще одним наслідком інвестицій в аграрну науку.

Сільське господарство не є незалежним від інших пріоритетних напрямів наукових досліджень. Наприклад, нанотехнології можуть мати застосування в аграрному секторі, такі як розробка систем введення ліків для тварин, біосенсори для контролю стану тварин і рослин і безпеки продукції для споживачів. Інвестиції в молекулярну біологію як пріоритетну галузь можуть передбачати застосування у сільському господарстві, серед яких продовження розробки генетично модифікованих рослин для зниження рівнів використання пестицидів і покращання здоров’я споживачів, системи моніторингу якості харчових продуктів, нові методи підвищення споживчої корисності сільськогосподарської продукції. Інвестиції в геопросторові технології як пріоритетну галузь пов’язані із сільським господарством, підтримуючи точні методи контролю поживності грунтів, боротьби зі шкідниками тощо.

Головна мотивація для визначення сільського господарства як пріоритетної галузі полягає в необхідності поєднати фундаментальні дослідження зі впровадженням у ринкову практику. Транснаціональні агрофірми досягають цього через свої дослідницькі структури, але досвід показує, що університетська наука і освіта заповнюють тут суттєві прогалини. Університетська система може звертатись до нових ідей, які не вписуються в бізнес-плани транснаціональних корпорацій. Наприклад, прогрес у виробництві генетично модифікованих рослин сфокусовано на дуже невеликій кількості культур, а багато важливих регіональних і місцевих видів залишаються поза увагою.

Надання викладачам університетів повноважень вести дослідження в галузі сільського господарства на додачу до їхньої місії як викладачів має супроводжуватись розширенням поняття викладацької місії. Знову наслідуючи американську модель УЗГ, слід сказати, що додання дистанційної освіти до стаціонарної дозволяє дослідникам ефективно доносити результати їхніх досліджень до тих, хто потребує об’єктивних рекомендацій. Фірмовий знак дистанційної роботи УЗГ, кооперативна система, має на меті саме це. Система надає джерело інформації, незалежне як від наголосу на маркетинг приватного сектора, так і від диктату державних регулюючих органів. Кооперативна система досягла статусу основного джерела інформації в аграрному секторі США завдяки її можливостям впровадження наукових досягнень у практику, а також неупередженому підходу до надання інформації. З розвитком методів дистанційного навчання в цьому сторіччі, розділення між стаціонарним навчанням у наших кампусах і дистанційним навчанням нетрадиційної аудиторії поступово зникне, і університети мають бути рушійною силою цього переходу. Сільське господарство є ключовим сектором, в якому ці зміни можуть і повинні бути досягнуті на благо суспільства.

2. Створити культуру досліджень, що базуються в університетах, з метою повної інтеграції та взаємопідсилення науки та освіти.

Санкція на проведення досліджень у межах університетської системи спирається повною мірою на творче начало, що є основою виховного процесу. У цьому є ефект взаємопосилення - викладач, вихований на наукових дослідженнях, передає найновішу інформацію студентам, які в процесі навчання долучаються до культури створення нового знання.



  1. Створити систему конкурсного фінансування університетської науки, що передбачала б підтримку як фундаментальної, так і прикладної сільськогосподарської науки.

Сільське господарство має бути визначене як пріоритетна галузь для інвестицій у наукові дослідження. Хоча прогрес у харчовій промисловості та виробництві технічних культур може відбуватись як супутній результат відкриттів в інших пріоритетних галузях, цей сектор є унікальним випадком ситуації, коли державі належить унікальна роль як у отриманні, так і у впровадженні результатів досліджень. Приватному сектору належить значна роль у аграрній галузі, але існують важливі потреби, які найкраще задовольняються за рахунок державних інвестицій у сільськогосподарські дослідження.

  1. Розширити навчальну місію університетів, пов’язаних із аграрними дослідженнями, з тим, щоб охопити як стаціонарне академічне навчання (підготовку наступного покоління), так і дистанційне навчання (побудова мережі поширення та передачі ідей і технологій).

Потужна базована на університетах сільськогосподарська науково-освітня система призведе до трансформації українського суспільства. Забезпечення наявності кваліфікованої робочої сили - важлива задача, але ще важливіша роль університету – надання об’єктивних наукових рекомендацій аграрному сектору. Як показав досвід, цю роль не можуть виконати ні приватні, ні державні структури внаслідок суперечливого характеру їхніх задач.

3. Сучасні наукові дослідження здійснюються по трьом основним напрямами.

Фундаментальні наукові дослідження це глибоке і всебічне дослідження предмету з метою отримання нових основоположних знань, а також з метою з'ясування закономірностей з'ясовуваних явищ. Результати яких не передбачаються для безпосереднього промислового використання. Термін (на латині fundare «засновувати») відображає спрямованість цих наук на дослідження першопричинних, основних законів природи.

Прикладні наукові дослідження це такі дослідження, які використовують досягнення фундаментальної науки, для вирішення практичних завдань. Результатом дослідження: створення і вдосконалення нових технологій.
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка