Методичні вказівки зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни




Сторінка1/4
Дата конвертації16.02.2017
Розмір0,68 Mb.
  1   2   3   4

Узгоджено

Затверджено


Методичні вказівки

зі збору, сортування, транспортування,

зберігання, дезінфекції та прання білизни

лікувально-профілактичних закладів

1. Галузь застосування


    1. Дані методичні вказівки розроблені і призначені для працівників лікувально-профілактичних закладів незалежно від форми власності, пралень, а також працівників санітарно-епідеміологічних станцій, дезінфекційних станцій, що здійснюють контроль за проведенням дезінфекції та прання білизни.

    2. Постільна і натільна білизна хворих може служити одним з чинників передачі інфекційних, паразитарних захворювань. Заражена білизна і одяг містять високі концентрації патогенних мікроорганізмів, які потрапляють туди з різними біологічними субстанціями людини. Патогенні бактерії, віруси, грибки і паразити можуть інфікувати людину шляхом передачі із зараженої білизни чи одягу при прямому контакті або з аерозолем, який утворюється при неправильному поводженні з білизною і її сортуванні.

    3. Дані методичні вказівки містять вимоги, спрямовані на зниження ризику виникнення і розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій за рахунок вдосконалення організації білизняного режиму і впровадження сучасних технологій обробки текстильних виробів. Під білизняним режимом розуміють збір, сортування, зберігання, транспортування, дезінфекційна обробка, прання, сушіння, прасування, ремонт, утилізація текстильних виробів лікувально-профілактичних закладів.

    4. Вимоги, викладені в даній Інструкції, розповсюджуються на технологію обробки як інфікованої, так і неінфікованої білизни. Технологія обробки білизни в лікувально-профілактичних закладах, які працюють зі збудниками 1-2 груп патогенності, додатково регламентується спеціальними діючими нормативними документами.

    5. Дані методичні вказівки уточнюють і роз’яснюють окремі положення наступних директивних документі: Державні будівельні норми України ДБН В.2.2-10-2000 «Заклади охорони здоров'я», наказ МОЗ України від 10.05.2007 р. № 234 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»; наказ МОЗ України від 04.04.2008 р. МОЗ України №181 «Про затвердження методичних рекомендацій «Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика», ДСПІН 5179-90 “Влаштування, оснащення та експлуатація лікарень», Наказ від 04.04.2012 № 236 «Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів».

2. Загальні положення
2.1. До асортименту текстильних виробів, на які розповсюджується дана Інструкція, належать: постільна білизна (простирадла, рушники, наволочки, підкладні пелюшки, підковдри), ковдри (байкові), рушники, підкладні пелюшки пологового будинку, пелюшки новонароджених, натільна білизна (сорочки, піжами, халати), санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту обслуговуючого персоналу (халати, ковпаки, медичні костюми, маски), столова і кухонна білизна, бавовняні мішки, текстильні засоби для прибирання.

2.2. Текстильні вироби сортуються наступним чином:

2.2.1. За асортиментом:

- постільна білизна (простирадло, підодіяльник, наволочка, рушник);

- фасонна (натільна білизна, санітарно-гігієнічний одяг і текстильні засоби індивідуального захисту обслуговуючого персоналу);

- спецодяг зі столової;

- білизна із пологового будинку.

2.2.2. За видом обробки:

- з підкрохмалюванням;

- без підкрохмалювання.

2.2.3. За видом волокна:

- бавовняні і льняні тканини;

- зі змішаних волокон (бавовна і льон з синтетикою);

- байкове.

2.2.4. За зношуваністю:

- нова;


- бувша у вжитку;

- білизна, яка потребує наступного ремонту;

- непридатна для подальшого використання за призначенням.
2.2.5. По ступеню забруднення:

- незабруднена (I ступінь) – нові вироби, які не мають видимих забруднень, поступають зі складу, тобто не бувші у вжитку. До пралень практично не поступають;

- слабо забруднена (II ступінь) – текстильні вироби, які мають загальні забруднення, спецодяг харчоблоку, адміністрації і т.п.;

- середньо забруднена (III ступінь) – текстильні вироби з плямами і затертими місцями;

- сильно забруднена (IV ступінь) – текстильні вироби з сильно затертими місцями і плямами, в тому числі білизна, незначно забруднена білологічними виділеннями (кров, сеча і т.п.);

- особливо забруднена (IVа ступінь) – текстильні вироби з біологічними виділеннями (кров, гній, мокрота, сеча, калові маси і т.п.). Сюди також належать пелюшки новонароджених і білизна із інфекційних відділень, лабораторій, що працюють з БПА 3-4 групи патогенності.

2.3. У відповідності до даної класифікації м’який інвентар, санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту, які поступають від (з) адміністративно-управлінського, господарчо-обслуговуючого та іншого персоналу поліклінік, допоміжних лікувально-діагностичних підрозділів, відділень швидкої медичної допомоги, відділень переливання крові, відділень стаціонарів: алергологічного, гастроентерологічного, кардіологічного, кардіоревматологічного, наркологічного, нефрологічного, онкологічного, ортопедичного, отоларингологічного, офтальмологічного, психіатричного, пульмологічного, радіологічного, реабілітаційного, ревматологічного, щелепно-лицевої хірургії, терапевтичного, ендокринологічного, в залежності від ступеня забруднення підлягають обробці за режимами білизни II-IVа ступеню забруднення.

2.4. М’який інвентар, санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту, які поступають із відділень стаціонарів: гематологічного, патології вагітності, гінекологічного, кардіохірургічного, неврологічного, нейрохірургічного, опікового, проктологічного, судинної хірургії, травматологічного, урологічного, хірургічного, торакальної хірургії, реанімації та інтенсивної терапії), в залежності від ступеня забруднення підлягають обробці за режимами для білизни III-IVа ступеню забруднення.

2.5. М’який інвентар, санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту, які поступають із відділень стаціонару: для вагітних, роділь і новонароджених, інфекційного, дермато-венерологічного, гнійної хірургії, туберкульозного, обробляються за режимами для білизни IV ступеня забрудненості; особливо забруднена білизна із цих відділень – по режимам для білизни IVа ступеню забруднення.

2.6. З метою забезпечення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режимів та попередження розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій через білизну пологових будинків, протитуберкульозних закладів, гінекологічних, хірургічних, дермато-венерологічних, інфекційних відділень прання білизни з цих закладів доцільно проводити в спеціально виділених для цієї цілі пральнях, окремо від інших лікарень і відділень. Якщо немає можливості мати спеціальну пральню, таку білизну перуть окремо від білизни інших відділень. В цьому випадку прийом білизни здійснюється в окремому приміщенні і передбачати розподіл цеху для прання на «брудне» і «чисте» відділення.

2.7. Вся білизна, санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту із інфекційних відділень, а також білизна, забруднена біологічними виділеннями із соматичних та хірургічних відділень, клініко-діагностичних лабораторій, патологоанатомічних відділень і бюро судово-медичної експертизи дезінфікуються і перуться в прохідних пральних машинах, які мають два вікна – вікно для завантаження («брудне») і вікно для вивантаження («чисте»). Обробка інших текстильних виробів може здійснюватися у звичайних пральних машинах, тобто непрохідного типу.

2.8. Збір білизни, транспортування, зберігання, і видача її виконують у відповідності з вимогами, викладеними в даній Інструкції.

2.9. При обробці білизни в пральні технологічні потоки брудної і чистої білизни не повинні перехрещуватися.



2.10. Технологічний процес обробки білизни лікувально - профілактичних закладів у пральнях повинен відновлювати її санітарно-гігієнічні властивості та забезпечувати безпеку в епідеміологічному відношенні.

3. Пральня


    1. Прання лікарняної білизни здійснюється централізовано в спеціальних пральнях при ЛПЗ. Допускається прання лікарняної білизни в міських комунальних пральнях за умови виділення спеціальних технологічних ліній, що виключають можливість контакту лікарняної білизни з не лікарняною.

    2. Потужність пральні необхідно приймати із розрахунку прання: 2,3 кг сухої білизни за добу на 1 ліжко в стаціонарі; 0,4 кг сухого білизни на 1 відвідування за добу в амбулаторно-поліклінічному закладі; 1 кг сухої білизни за добу на кожного проживаючого в пансіонаті, відвідувача денного стаціонару, а також матір, яка спільно перебуває з дитиною; 4 кг сухої білизни за добу на 1 новонародженого чи дитину до 1 року.

    3. За наявності в складі лікувально-профілактичного закладу інфекційних ліжок необхідно передбачати самостійні входи для прийому інфікованої і неінфікованої білизни і цех для дезінфекції білизни із інфекційного відділення.

    4. В пральнях багатопрофільних лікарень необхідно організовувати технологічні лінії для обробки білизни IV ступеню забруднення.

    5. Лікарняні пральні необхідно проектувати згідно з вимогами Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-10-2000 «Заклади охорони здоров'я» з урахуванням норм на проектування підприємств побутового обслуговування населення.

    6. Площу приміщень пралень і приміщень приймання і дезінфекції інфікованої білизни приймати згідно додатку 1 (таблиці 1.1 і 1.2) відповідно.

    7. Приміщення пральні повинно бути розділено на «чисту» і «брудну» зону із гігієнічним бар’єром. Необхідно впевнитися, що при всіх умовах експлуатації машин при закритих дверях не повинно бути переміщення повітря між приміщеннями для чистої і брудної білизни. З метою захисту від поширення інфекції і бруду біля входу в цех і виходу з нього рекомендується розміщувати липкі багатошарові полімерні килимки типу «Saluber».

    8. У всіх приміщеннях пральні повинні бути встановлені рукомийники для обробки рук, ліктьові дозатори типу «Лідос» з антисептиками типу АХД 2000 експрес та рідкими миючими засобами для обробки рук персоналу типу Бланідас Софт, закриті диспенсери з одноразовими паперовими рушниками для висушування рук.


4. Білизняний режим у відділенні (лабораторії, кабінеті)


    1. Стаціонари повинні бути забезпечені білизною у відповідності із табелем оснащення в достатній кількості. Доцільно в операційних підрозділах, відділеннях інтенсивної терапії і реанімації, рододопоміжних, післяопераційних палатах застосовувати білизну одноразового використання. В акушерських стаціонарах (пологових блоках та інших приміщеннях з асептичним режимом для новонароджених), повинна бути в наявності стерильна одноразова білизна і пелюшки. Допускається використання сучасних засобів гігієни (памперси, серветки та ін.).

    2. Зміна білизни хворим повинна проводитися регулярно по мірі забруднення, але не рідше 1 разу на 7 днів. Білизна, забруднена виділеннями хворих, підлягає негайній заміні. Зміну постільної білизни породіллям слід проводити 1 раз на 3 дні, постільної, натільної білизни і рушників - щоденно, підкладних пелюшок (серветок) для породіль - по мірі необхідності, але не менше 4 разів за добу в перші три дні, і не менше 2 разів за добу в подальшому. Використані для годування пелюшки змінюються перед кожним годуванням.

    3. В хірургічних відділеннях зміна постільної і натільної білизни проводиться напередодні операції, в подальшому – по мірі забруднення, але не рідше 1 разу на 7 днів. Зміна білизни хворим після операції повинна проводитися систематично до припинення виділень з ран. В реанімаційних відділеннях білизна змінюється щоденно і по мірі забруднення.

    4. В лікувально-діагностичних кабінетах білизна використовується чітко індивідуально для кожного пацієнта.

    5. Обслуговуючий медичний персонал лікувально-профілактичних закладів, а також персонал комунальних пралень, який займається підготовкою і обробкою лікарняної білизни, повинен бути забезпечений комплектами санітарно-гігієнічного одягу і засобів індивідуального захисту (захисний одяг, гумові рукавички, гумовий фартух, шапочка, маска або респіратор, спецвзуття), які піддаються подальшій дезінфекції і пранню, у кількості, яка забезпечує їх щоденну зміну, а також індивідуальними шафами для їх зберігання. В наявності постійно повинен бути комплект санітарно-гігієнічного одягу і засобів індивідуального захисту для екстреної зміни у випадках необхідності.

    6. Прання санітарно-гігієнічного одягу і засобів індивідуального захисту працівників ЛПЗ у домашніх умовах забороняється.

    7. Спецодяг персоналу пологових відділень, відділень реанімації та інтенсивної терапії, операційних блоків, процедурних і перев’язувальних кабінетів, ЦСО, інфекційних лікарень (відділень), дермато-венерологічних відділень, протитуберкульозних закладів змінюється щоденно і по мірі забруднення. Спецодяг персоналу інших відділень змінюється 1 раз в 3 дні, а також по мірі забруднення.

    8. Безпосередню відповідальність за дотримання білизняного режиму у відділеннях несуть старші медичні сестри.



5. Збір, транспортування і зберігання брудної білизни


    1. До збору і транспортування брудної білизни не допускається медичний персонал, який зайнятий доглядом за хворими або приймає участь у різних маніпуляціях і дослідженнях.

    2. Персонал, який працює із брудною білизною, повинен бути забезпечений санітарно-гігієнічним одягом і засобами індивідуального захисту (халат, гумові рукавички, шапочка, маска або респіратор, спеціальне взуття). Після завершення роботи із брудною білизною санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту направляють на прання, рукавички і респіратори знезаражують у дезінфікуючому розчині, спецвзуття обробляють дезінфікуючим засобом, руки персоналу першочергово підлягають гігієнічній антисептичній обробці з використанням відповідних спиртовмісних антисептичних і дезінфікуючих засобів, дотримуючись техніки обробки рук, після цього за необхідності миються з використанням рідких професійних миючих засобів. Для запобігання ризику перехресного інфікування і поширення патогенних збудників для обробки рук персоналу слід використовувати настінні ліктьові дозатори типу «Лідос» або індивідуальні упаковки зі шкірними антисептиками типу АХД 2000 експрес. З метою захисту шкіри рук персоналу від сухості, шкірних алергій, виникнення професійних дерматозів рекомендується використовувати професійні нежирні емульсії типу «Майола-Н5-крем» в кінці робочої зміни.

    3. Всі дії, пов’язані з брудною білизною (такі як зняття, складання після зняття, укладання в спеціальну тару), необхідно виконувати обережно, без енергійних рухів, щоб уникнути розсіювання мікроорганізмів в середовищі. Збирати білизну і укладати її у відповідну тару необхідно біля ліжка хворого. Категорично забороняється струшувати білизну, класти її на підлогу, стільці, інші ліжка, матраци, поручні і т.п.

    4. Для збору брудної білизни в палатах використовують спеціальну промарковану тару з можливістю щільного закривання (мішки типу «Вермоп», щільні клейончасті або поліетиленові мішки, баки з кришками типу «Вермоп», баки з педальним пристроєм, спеціально обладнані білизняні візки з мішками), яку після використання перуть разом з білизною або дезінфікують.

    5. З метою уникнення переносу інфекції та вдосконалення організації подальшого прання білизни вся тара для збору білизни повинна маркуватися залежно від підрозділу ЛПЗ та ступеня забруднення білизни. Для маркування тари слід використовувати відповідне кольорове позначення або надписи.

Рекомендоване наступне кольорове маркування тари для брудної білизни (мішки або баки з можливістю закривання):


Класифікація білизни

Маркування тари для білизни

Білизна II і III ступенів забруднення

Зелений колір

Білизна, яку не можна прати одночасно з постільною білизною (наприклад, фартухи, спецодяг, серветки і т.п.)

Білий колір

Білизна IV ступеня забруднення

Жовтий колір

з додатковим нанесенням надпису

«УВАГА! Інфікована білизна»


Білизна IVа ступеня забруднення

Червоний колір

з додатковим нанесенням надпису

«УВАГА! Інфікована білизна»

Спецодяг персоналу та лікарняну білизну, у першу чергу IV ступеню забруднення слід укладати у водорозчинні мішки типу «Бланідас», які потім перуться разом із білизною.



    1. Після зміни білизни в палатах проводиться вологе прибирання з використанням дезінфекційних засобів, зареєстрованих і дозволених до використання Міністерством охорони здоров’я України у присутності пацієнтів згідно затверджених методичних вказівок щодо використання засобів. З метою підвищення ефективності прибирання і мінімізації ризику переносу інфекції рекомендовано використовувати професійну двовідерну установку типу «Вермоп Медікал» із використанням дозволених з цією метою дезінфекційних засобів.

    2. Для транспортування закритих мішків з брудною білизною необхідно використовувати спеціальні закриті транспортні візки, промарковані належним чином («для брудної білизни») із вказівкою приналежності відповідному відділенню лікувального закладу. В такому вигляді білизну доставляють в санітарну кімнату відділення або центральну білизняну. Тара не повинна мати дефектів, які можуть спричинити забруднення білизни при транспортуванні. Забороняється розбирання брудної білизни у відділеннях, не потрібно також виймати мішки із транспортного візка і перекладати в інші візки, мішки і т.п.

    3. В санітарній кімнаті всі поверхні повинні бути виконані із матеріалів, які піддаються дезінфекції, повинна бути передбачена витяжна механічна вентиляція, бактерицидний опромінювач, окремий вхід, умивальник, ліктьові дозатори з антисептиком і рідким миючим засобом для обробки рук, закритий диспенсер з одноразовими рушниками для висушування рук, дезінфікуючі засоби, інвентар для прибирання, ганчірки, стелажі з покриттям, що піддається дезінфекції, санітарно-гігієнічний одяг і засоби індивідуального захисту (халати, шапочки, фартухи, гумові рукавиці).

    4. Білизна, забруднена біологічними виділеннями, підлягає дезінфекції негайно в санітарній кімнаті із застосуванням дозволених до використання дезінфікуючих засобів у відповідності з методичними вказівками щодо їх використання, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України у встановленому порядку. Дезінфекція білизни проводиться у спеціальній ємності, яка щільно закривається кришкою. Для оптимізації процесу дезінфекції білизни та профілактики інфікування медичного персоналу рекомендується використовувати автоматичні пральні машини (переважно для операційних відділень) з використанням засобів для автоматичної дезінфекції під час прання типу «Требон Плюс». Продезінфікована білизна у вологому стані у водонепроникних мішках направляється до пральні.

    5. Брудна білизна із відділень в упакованому вигляді на промаркованих візках або спеціальним автотранспортом доставляється в приміщення для збору брудної білизни в пральні.

    6. Допускається тимчасове зберігання (не більше 12 годин) брудної білизни у санітарних кімнатах або інших спеціально виділених для цих цілей приміщеннях, в закритій тарі, подалі від нагрівальних приладів.

    7. Транспортні засоби після вивантаження брудної білизни підлягають дезінфекції із застосуванням відповідних дозволених до використання дезінфекційних засобів. Дезінфекція автотранспорту проводиться в окремих приміщеннях (санітарні майданчики) спеціально підготовленими працівниками.


6. Приймання і сортування білизни в пральні


    1. Приймання і сортування білизни здійснюється в пральні в спеціально виділеному приміщенні, стіни якого викладені плиткою на висоту не менше 1,5 м або пофарбовані масляною фарбою на висоту не менше 2 м. в приміщенні повинна бути передбачена самостійна припливно-витяжна вентиляція, бактерицидний опромінював і окремий вхід.

    2. Текстильні вироби, направлені на прання, повинні бути підібрані за кольором, асортиментом і ступенем забруднення згідно п. 2.2 даної Інструкції і упаковані в спеціальну промарковану тару згідно п. 4.4 даної Інструкції. Прання, а при необхідності дезінфекція тканинної тари (мішків) повинне проводитися одночасно з білизною.

    3. Персонал пральні, який працює в «брудній» зоні, повинен бути інформований про небезпеку зараження. Сортування білизни в пральні за умови використання відповідних умовних позначень можна звести до мінімуму. Білизну, забруднену виділеннями, виймають з обережністю, використовуючи спеціальні щипці та засоби індивідуального захисту (гумові рукавички, маски, шапочки тощо).

    4. Приймання і сортування білизни в пральні виконують в спецодязі і засобах індивідуального захисту, які змінюються щоденно, а також при переході із брудної зони в чисту. Обов’язкове використання захисних рукавичок і проведення гігієнічної антисептики рук персоналу з використанням дозволених з цією метою спиртовмісних засобів.

    5. Під час прийому в пральню білизна повторно перевіряється на наявність сторонніх предметів і речей, перераховується і зважується на вагах.

    6. Приймання в пральні брудної білизни виконується шляхом перерахунку всіх предметів білизни з перевіркою наявності штампу встановленого взірця. Виписується квитанція в 2-х екземплярах, з яких перший видається сестрі-господині, яка здала білизну в пральню, а другий залишається у приймальника білизни в пральні.

    7. Брудну білизну в пральні сортує машиніст по пранню білизни і спецодягу з метою підготовки їх до прання по відповідній програмі. Машиніст повинен бути забезпечений санітарно-гігієнічним одягом і засобами індивідуального захисту, спеціальним взуттям, захисними рукавичками.

    8. Брудна білизна зберігається на стелажах або в боксах з напільними решітками, які підлягають подальшій дезінфекції із застосуванням відповідних дозволених до використання дезінфекційних засобів. Зберігання брудної білизни в пральні допускається не більше 3 діб для середньо забрудненої білизни, і не більше доби – для сильно забрудненої білизни, подалі від нагрівальних приладів.


7. Дезінфекція і прання білизни


    1. Білизну можна дезінфікувати за допомогою кип’ятіння, водяної пари, дезінфікуючих розчинів окремо (хімічна дезінфекція) або в процесі прання термічним і хіміко-термічним методом. Методи прання з дезінфекцією можна проводити тільки в пральних машинах під час обертання білизни і рідини.

    2. Під час дезінфекції методом кип’ятіння білизну одну за одною кладуть до кип’ятильнику або котла, який на три чверті наповнений миючим розчином. Цей розчин повинен бути теплим і білизна повністю ним покрита. Рідина далі доводиться до кипіння і кип’ятиться протягом 30 хвилин. Щоб звести до мінімуму незручності, які спричиняє водяна пара, рекомендується під час кип’ятіння накривати котел покришкою. Після кип’ятіння білизну можна прати звичайним способом. Цей спосіб використовують для речей, які можна кип’ятити. Частіше за все, не можливо уникнути того, що забруднені місця на білизні будуть заварені або білизна посіріє.

    3. Дезінфекція білизни водяною парою проводиться в спеціальному апараті. Доцільно для цього використовувати вакуумний спосіб прання. Слід приймати до уваги, що занадто пересушений пористий дезінфекційний матеріал перегрівається при паровій дезінфекції, тоді необхідний більш тривалий час для дезінфекції, ніж для насиченої пари. Цей спосіб використовують, як правило, тільки для чистої білизни.

    4. Хімічну дезінфекцію білизни проводять із застосування дозволених дезінфекційних засобів згідно з методичними вказівками, затвердженими Міністерством охорони здоров’я України. Білизну одну за одною кладуть в спеціальну ємність, яка наповнена дезінфікуючим розчином відповідної концентрації. Білизна повинна бути повністю покрита розчином. Для того, щоб впевнитися, що процес дезінфекції не перервався через пухирці повітря, білизну слід періодично перемішувати палкою, яка весь час знаходиться в ємності. Після завершення дезінфекції білизну слід ретельно прополоскати. Потім білизна підлягає звичайному пранню.

    5. Вся білизна пологових будинків, протитуберкульозних закладів, гінекологічних, хірургічних, дермато-венерологічних, інфекційних відділень повинна піддаватися хімічній дезінфекції в пральнях у виділених ємностями і спеціально обладнаному приміщенні.

    6. Хімічну дезінфекцію білизни без слідів крові і білкових забруднень проводять за режимом знезараження як при бактеріальних інфекціях. Дезінфекцію білизни зі слідами крові, специфічними білковими забрудненнями проводять за режимом як при вірусних парентеральних інфекціях. Знезараження білизни протитуберкульозних закладів проводять за режимом «туберкульоз». Температура дезрозчинів повинна становити 15-20 °С для уникнення заварювання білкових забруднень на білизні.

    7. Для хімічної дезінфекції білизни рекомендовані дезінфекційні засоби наступних класів: засоби на основі активного кисню (наприклад, «Абсолюцид оксі», «Бланідас-А Форте»і т.п.), засоби на основі галогенів та їх похідних (наприклад, «Бланідас, марка А», «Бланідас 300», «Сума Таб Д4 Таб», т.п.), засоби на основі амонійних сполук (наприклад, «Бланідас Актив», «Лізоформін Плюс», «Лізоформін спеціаль» і т.п.), які мають повний спектр антимікробної активності, не фіксують білкові забруднення і не псують тканини.

    8. Для хіміко-термічного дезінфекційного прання білизни рекомендуються дезінфекційні засоби, «Бланідас, марка А», «Бланідас Актив», «Бланідас-А Форте» та інші засоби, дозволені до використання з цією метою.

    9. Для покращення видалення тяжких біологічних забруднень (кров, ліквор, сеча, кал тощо) в процесі прання в пральних машинах рекомендується використовувати пральний порошок з дезінфікуючим ефектом на основі активно кисню типу «Требон Плюс».

7.9.Дезінфікуюче прання необхідно проводити в пральних машинах. Прання і дезінфекція інфікованої білизни здійснюється в прохідних пральних машинах. Пральні машини повинні мати окремі завантажувально-розвантажувальні отвори (завантажувальні приміщення для брудної білизни, розвантажувальні – для чистої), або ж функціональні заходи повинні повністю виключити можливість повторного зараження. Прання неінфікованої білизни може здійснюватися у звичайних пральних машинах.

7.10. Пральні машини необхідно встановити у відповідності з моделлю і режимом експлуатації таким чином, щоб протягом певного часу для дезінфекції були дотримані всі необхідні концентрації дезінфікуючих і миючих засобів, рідний модуль і температура. У випадках, в яких необхідно виключити потрапляння збудників хвороб у стічні води, необхідно завершити дезінфекцію білизни і рідини після першого зливу.

    1. В пральні повинна знаходитися щонайменше одна пральна машина, яка дає можливість проводити хіміко-термічне дезінфекційне прання.

    2. Під час термічного дезінфекційного прання рідина і білизна дезінфікуються при температурі від 85 °С до 90 °С . Миючі засоби необхідні для того, щоб видалити забруднення з білизни. Під час хіміко-термічного дезінфекційного прання дезінфекція здійснюється, насамперед, завдяки дії на білизну хімічних дезінфікуючих засобів. Рідину і білизну нагрівають, щоб посилити і прискорити дію хімічних сполук.

    3. Під час прання білизни велике значення слід приділяти водопідготовці, яка суттєво впливає на якість прання. Основні вимоги до води, яка використовується в процесі прання, викладені в додатку 2 (табл.2).

    4. Для замочування, прання і двох перших полоскань необхідна тепла вода з температурою не вище 40 °С. Для останніх двох полоскань використовується жорстка вода. Задля уникнення заварювання білкових забруднень на білизні, пелюшках - перше попереднє полоскання проводиться холодною жорсткою водою, два останніх - змішаною (холодною і гарячою) водою з поступовим підвищенням температури від 25оС до 40оС.

    5. Коефіцієнт, що враховує ступінь забруднення білизни приймається рівним 1 для звичайних пральних машин і для комбінованих типу «Техстіма» - 0,8 (в машину завантажувати 150 кг білизни). Перевантаження машин білизною понад встановлені норми забороняється, оскільки це веде до різкого погіршення якості прання білизни.

    6. Норма витрат миючих, відбілюючих, антистатичних, підкрохмалюючих засобів залежить від детергентів, які використовуються, жорсткості води, умов прання (програма) і регламентується виробником. Миючі і дезінфікуючі засоби можуть подаватися в пральні машини централізовано у вигляді розчину або в сухому вигляді.

    7. В залежності від ступеня забруднення і виду текстильних виробів вибирається необхідна програма прання згідно додатку 3 (табл. 3.1-3.4).

    8. Для прання білизни відділень новонароджених і дітей до 1 року організовують окремий технологічний потік і використовують миючі засоби на мильній основі, які не містять синтетичних поверхнево-активних речовин).

    9. Під час прання білизни з великою кількістю білкових забруднень (кров, молоко, гній і т.п.), з метою уникнення заварювання здійснюється декілька замочувань у воді з поступовим підвищенням температури.

    10. Прання білизни із інфекційних (дермато-венерологічного, гнійної хірургії, туберкульозного та ін.) відділень, відділень для вагітних, породіль і новонароджених, не залежно від ступеня забруднення проводиться згідно режиму (програмі), яка передбачена для сильно або особливо забрудненої білизни (IV або IVа ступінь згідно п. 2.2.5 даної Інструкції (додаток 3, таблиця 3.3).

    11. З метою оптимізації процесу прання, подовження терміну експлуатації білизни і пральних машин рекомендується використовувати систему рідких засобів «Bilysná», яка складається зі спеціально підібраного комплексу концентрованих рідких засобів, що забезпечують надійне знезараження білизни та якісне видалення всіх видів забруднень: наприклад, дезінфекційний засіб «Бланідас-А Форте» для хіміко-термічної дезінфекції і відбілювання білизни в процесі прання, комбінація миючих засобів Бланідас-Буілд і Бланідас 100 ОБ для ефективного видалення забруднень, нейтралізатор лужності «Бланідас-Комбі цітрік» для якісного виполіскування білизни. Для приготування робочих розчинів застосовуються дозуючі пристрої, що подають засоби послідовно в пральні машини. Це забезпечує якість та стабільність процесу прання, відсутність перевитрат засобів. Технологія прання різного виду білизни залежно від ступеня забруднення з використанням системи «Bilysná» наведено в додатку 4 (табл. 4.1-4.6).

    12. Прання санітарно-гігієнічного одягу і засобів індивідуального захисту повинно здійснюватися централізовано і окремо від білизни хворих.

    13. Чиста білизна не повинна містити залишків миючих і дезінфікуючих сполук і вимагає ретельного виполіскування.

    14. За бажанням білизна і халати можуть бути накрохмалені відповідно до Правил техпроцесу обробки білизни в пральнях.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка