Методичний супровід участі учнів у творчих, інтелектуальних конкурсах




Скачати 174,73 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір174,73 Kb.
Методичний супровід участі учнів у творчих, інтелектуальних конкурсах

(на прикладі діяльності первинного осередку МАН)


Ю.В.Бухонський,

заступник директора з навчально-виховної роботи Володарського ліцею
Протягом навчального року проводиться велика кількість різноманітних творчих, інтелектуальних конкурсів, які ініційовані Адміністрацією Президента, МОНМС України, профільними міністерствами та комітетами, грамадськими організаціями.

Одні з них вже стали традиційними, як-от: «Я - Київщини гордість і надія», Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика, Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням, «Моя Батьківщина - Україна», інші конкурси присвячені знаменним подіям в історії нашої держави, видатним землякам тощо. Крім цього, проводимо ще й творчі та інтелектуальні конкурси місцевого значення: «Топоніміка й історія рідного краю», «Таланти твої, Володарщино» та інші.

Палітра різноманітних конкурсів вимагає максимального напруження фізичних та інтелектуальних сил учасників конкурсів у поєднанні з навчальним процесом водночас. Тому важливим, на наш погляд, є методичний супровід участі учнів в інтелектуальних, творчих, мистецьких конкурсах.

Існує ряд нормативно-правових документів, які стосуються роботи з дітьми, що беруть участь у різноманітних творчих та інтелектуальних турнірах.




  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 р. № 88 «Про удосконалення роботи з талановитими дітьми».

  2. Державна цільова соціальна програма розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року. Затерджено Постановою Кабінету України від 27.08.2010 р. № 785.

  3. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді» від 30.11.2010 р. № 927-2010.

  4. Указ Президента України від 28.12.2012 р. № 756-2012 «Про проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості».

  5. Статут Київського обласного комунального позашкільного навчального закладу «Мала академія наук учнівської молоді».

  6. Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності. Затверджено наказом МОНмолодьспорту від 22.09.2011 року № 1099.

Сюди ж можна віднести і районні та міські програми роботи з обдарованою молоддю.
Хочу зазначити, що феномен обдарованості для пересічних ЗОШ зустрічається не так і часто, частіше маємо справу зі здібними учнями й найчастіше ті, з ким ми працюємо, готуючи до участі в інтелектуальних, творчих турнірах та конкурсах, - це зразкові учні: працьовиті, сумлінні. Це ті учні, які, як правило, є постійними учасниками саме таких конкурсів, турнірів тощо.
Розпочинаючи роботу з методичного супроводу участі учнів у творчих, інтелектуальних турнірах, для вчителя важливо визначити алгоритм такої роботи в умовах загальноосвітнього навчального закладу.

Організаційною основою для початку відповідної роботи має бути наказ керівника загальноосвітнього закладу про роботу з обдарованими та здібними дітьми. У ньому керівник закладу зазначає основні форми роботи зі здібними та обдарованими дітьми, визначає відповідальних за певні напрямки роботи тощо. Маючи такий документ, заступники директора з НВР та НМР організують спільно з психологом закладу участь педагогічного колективу в методичному супроводі учнів у різноманітних інтелектуальних конкурсах.

Із досвіду роботи можна виділити декілька різновидів інтелектуальних та творчих конкурсів, у яких можуть взяти участь учні:


  • міжнародні конкурси;

  • всеукраїнські конкурси;

  • обласні та регіональні конкурси;

  • районні та місцеві конкурси;

  • у масштабах закладу освіти.

За своїм спрямуванням можна виділити наступні конкурси:

  • наукові;

  • галузеві;

  • літературні;

  • мистецькі.

Усіх їх об’єднує інтелектуальна діяльність учня і, як правило, понадурочна.

Вчителеві, який готує учня до участі в інтелектуальному чи творчому конкурсі, слід пам’ятати, що здібність учня може бути загальною, коли дитина має потяг до різних видів інтелектуальної праці та мистецтва, але може бути і спеціальною, коли інтерес проявляється до якогось одного виду діяільності (музичний, художній, спортивний напрями тощо).

Завдання педагога – створювати умови, за яких схильність дітей до нового, нестандартного, їхнє бажання самостійно вирішувати поставлені завдання можуть бути реалізовані в рамках освітнього закладу.

Така робота передбачає ряд складових, які дозволять учителеві залучити учня до участі в різноманітних інтелектуальних та творчих конкурсах, зокрема:



  • має бути створена ситуація свободи вибору;

  • наявна допомога та підтримка;

  • створення ситуації успіху;

  • заохочення учня до самостійної діяльності;

  • заохочення до спільної діяльності «вчитель – учень»;

  • повага до самоосвіти;

  • співпраця з вихованцем.

Коли мова заходить про підготовку учнів до участі в інтелектуальних конкурсах, зокрема в конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт у МАН, які, на наш погляд, є найбільш масовим інтелектуальним конкурсом, то вчитель має знати чітку картину готовності учня до самореалізації в рамках МАН. У ході проведеного моніторингу важливо встановити рівень підготовленості учня до наукового дослідження, а саме:

  • вміння написання наукових рефератів, статей;

  • вміння готувати та виголошувати наукові доповіді;

  • знаходження необхідної інформації, робота з науковою літературою, довідниками;

  • складання бібліографії;

  • наявність навичок самостійної теоретичної та експерементальної роботи;

  • ознайомлення з сучасними методами наукових досліджень.

Цей процес моніторингу має планомірний і системний характер, до нього важливо залучити практичного психолога. Способами визначення результату є:



  • анкетування;

  • спостереження (зокрема психологічне);

  • аналіз індивідуальних карт учнів.

Індивідуальний супровід учителем учня з підготовки до участі в конкурсі-захисті МАН:

  • уможливлює інтелектуальний, соціальний і духовний розвиток, саморозвиток та самореалізацію дитини;

  • допомагає розвивати пізнавальну активність, нестандартність мислення, наполегливість, надзвичайну працездатність, активну життєву позицію в соціальному середовищі;

  • сприяє не тільки просуванню учня в одній галузі, а й підсиленню інтересу до вивчення інших предметів;

  • допомагає завчасно виявити конкретні нахили, уподобання, зумовлені природними здібностями;

  • допоможе дитині знайти себе і своє творче призначення.

Слід зазначити, що адміністрація навчального закладу, методична служба можуть ефективно використати процес індивідуального методичного супроводу учня окремим учителем для його професійного зростання, для підвищення його науково-методичного рівня. Адже вчитель, який працює з учнем і готує його до конкурсу-захисту науково-дослідницької роботи, має вміти індивідуально застосовувати навчальну програму, надавати учню свободу вибору щодо сфери реалізації своїх здібностей, вміти підкреслювати роль індивідуальних відмінностей «підлеглого» учня, врешті-решт вчитель сам має володіти навичками дослідницької роботи.
Сучасна педагогічна наука визначає наступні риси, якими має володіти вчитель, який співпрацює з учнем і готує останнього до конкурсу:

  • доброзичливість і чуйність;

  • цілеспрямованість і наполегливість;

  • розуміння психології учня;

  • високий інтелектуальний рівень;

  • широке коло інтересів;

  • готовність до виконання найрізноманітніших обов’язків, пов’язаних із підготовкою учня;

  • жвавість, активність, почуття гумору;

  • гнучкість, готовність переглянути свої погляди;

  • здатність до постійного самооновлення, емоційна стабільність і вміння переконувати.

Власне саму науково-дослідну роботу вчителя та учня можна поділити на декілька складових:

    1. Вибір теми для наукового дослідження.

    2. Складання календарного плану дослідження.

    3. Знайомство з літературою до вибраної теми.

    4. Збирання, систематизація, класифікація матеріалу.

    5. Робота над планом, змістом викладу отриманих результатів дослідження.

    6. Написання тексту науково-дослідної роботи.

    7. Редагування.

    8. Оформлення науково-понятійного апарату.

Після обґрунтованого вибору теми важливо чітко визначити об’єкт та предмет наукового дослідження, адже учні нерідко плутаються у визначенні цих понять, важливою є допомога вчителя в обґрунтуванні учнем актуальності вибраної теми для дослідження мети та завдання дослідницького проекту.

Працюючи спільно з учнем, вчитель визначає і сукупність прийомів та операцій практичного або теоретичного пізнання, тобто допомагає визначити методи дослідження.

У ході самої роботи над текстом вчитель звертає увагу учня на науковий стиль викладу матеріалу, адже дуже важливо досягнути того, щоб у тексті були точність, логічність, стислість, доказовість, використання наукових термінів. Має бути наукова лексика, чергування простих і складних речень у викладанні думок. У тексті слід звернути увагу й підкреслити аргументованість та новизну даного дослідження.

Завершує спільну роботу вчителя та учня підготовка до виголошення наукової доповіді та вміння вести наукову дискусію.

Вчитель має домогтися, щоб учень оволодів послідовністю виголошення наукової доповіді:

вступ – окреслення наукової проблеми , розширення теми, мети, методів

проведення дослідження;

основна частина - теоретичні висновки, практичні пропозиції.

Практична сторона цієї частини методичного супроводу передбачає виголошення учнем промови, також вчителеві слід звернути увагу на дикцію учня, інтонацію, вміння робити акценти в тексті промови. Учитель при цьому здійснює хронометраж часу й корекцію тексту, який виголошує учень.

На всіх практичних станах роботи дуже важливим є вміння вчителя заохочувати, морально підтримувати і вселяти впевненість в учня, який готується до певного інтелектуального конкурсу.


Рекомендована література:

  1. Артемчук Г. та ін. Методика організації науково-дослідницької роботи.-К., Фортуна. - 2000. – 272 с.

  2. Борзенкова Т.А. Система роботи з обдарованими і здібними учнями // Завуч, № 14, 2008.

  3. Віват, науко молода!: Вісник Київського обласного територіального відділення МАН України / Упор.Заболотний О.В. – Біла Церква: КОІПОПК, 2003. – 124 с.

  4. Вісник Київського обласного територіального відділення Малої академії наук України / За заг. ред. Н.І.Клокар . – Біла Церква. - 2001. - 120 с.

  5. Інформаційний вісник. Головне управління освіти і науки Київської обласної державної адміністації; упоряд.: Мережинська О.Г., Незабитовський І.М., Петровська Т.В. - Боярка, 2011. - 212 с.

  6. Лісовий Оксен. МАНУ плекає кадри української науки. Інформаційний збірник та коментарі МОНмолодьспорту України № 10, 2013

  7. Наукові обрії: Тези науково-дослідницьких робіт учнів – членів Київського обласного територіального відділеня МАН України: Збірник наукових робіт / Упор. Заболотний О.В. / За заг. ред. Н.І. Клокар. - Біла Церква: КОІПОПК. 2006. - 150 с.

  8. Обдаровані діти – майбутнє України: Інформаційно-методичний вісник Випуск 2 / Автори-упорядники: Н.І. Клокар, Є.М. Бачинська. – Біла Церква: КОІПОПК. 2007. - 144 с.

  9. Слободянюк Л., Прокопова Т. Система роботи з обдарованими дітьми // Завуч, № 26, 2008.

  10. Барецька О. МАН – дослідницький спосіб мислення // Директор школи, № 7, 2004.

  11. Тевлін Б. Організація науково-дослідної роботи у школі // Завуч, № 10, 2004.

  12. Умови проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України // Інформаційник збірник МОН України. - 2001. - № 24 - с. 12-22.

Використання методу проектів

у процесі вивчення мистецьких дисциплін

І. Г. Божко,

заступник директора з науково-дослідницької роботи,

вчитель образотворчого мистецтва та художньої культури

Фастівського ліцею-інтернату


Зміст

Вступ


  1. Використання методу проектів на уроках художньо-естетичного циклу

  2. Технологія створення науково-дослідницьких проектів

  3. Метод проектів як засіб реалізації міжпредметних зв’язків

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Учитель має навчити учнів мислити, розмірковувати, досліджувати, робити висновки, обґрунтовувати та відстоювати свої думки. За таких умов найдоцільнішим та найактуальнішим є використання в навчанні та вихованні методу проектів, специфіка та особлива важливість якого полягає в підготовці особистості до реального життя, до співробітництва, до самостійного навчання, пошуку та використання інформації. Тобто школа повинна перестати бути лише підготовчою сходинкою до життя, вона мусить злитися з життям.

Метод проектів не є принципово новим у педагогічній практиці, але, разом з тим, його сьогодні відносять до педагогічних технологій XXI століття як такий, що передбачає вміння адаптуватися у світі, що стрімко змінюється, постіндустріальному суспільстві. «Кинутий уперед» – є точний переклад слова «проект».

Робота за проектними технологіями дає неабиякий позитивний заряд енергії для розвитку творчих здібностей учнів, а ще – стимулює пошукову діяльність щодо реалізації особистості, яка намагається самостверджуватися.

Як відомо, метод творчих проектів – це система навчання, за якої учні здобувають знання у процесі планування і виконання творчих завдань-проектів, що поступово ускладнюються. Без сумніву, він має органічно поєднуватися з іншими методами навчання, зокрема з такими: пояснення, розповідь, демонстрування та ілюстрування.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:



  • планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

  • використовувати багато джерел інформації;

  • самостійно збирати й накопичувати матеріал;

  • аналізувати, зіставляти факти, аргументувати свою думку;

  • приймати рішення;

  • установлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним);

  • створювати «кінцевий продукт» – матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій), підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

  • представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших.

Проектна діяльність, як показує досвід її організації на уроках художньо-естетичного циклу, сприяє розвитку творчих якостей особистості. Разом з тим, учні вперше стикаються із завданнями, в яких відсутнє єдино правильне рішення. Згідно з підходами проектної діяльності йде орієнтація учнів на власне дослідження, в якому передбачається і власний варіант вирішення проблеми.
Використання методу проектів

на уроках художньо-естетичного циклу

Ні для кого не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання цієї проблеми всі ми намагаємося поєднувати в своїй роботі різні методи, прийоми та технології.

На уроках образотворчого мистецтва та художньої культури я застосовую різні технології. А саме:


  1. Групову (колективну) технологію.

Ця технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною, постійною і мобільною.

Перед початком вивчення теми учні розподіляються в групи, кожній з яких повідомляється її тема. Кожна група отримує завдання підготувати та розкрити решті учням свою тему. Методи, форми, засоби для цього учні обирають самостійно. Вони опрацьовують теоретичний матеріал, готують презентації, підбирають тестові завдання, які потім я використовую для перевірки рівня засвоєння даного матеріалу. Роль кожного члена в групі розподіляється учнями також самостійно.

Така організація навчального процесу має ряд позитивних моментів:


  • в ході такої підготовки в учнів формуються навички проведення наукового дослідження та його оформлення;

  • навички пошуку, використання та опрацювання інформації з різних джерел і т.д.

  1. Технологію індивідуалізації процесу навчання.

Це організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Прикладом технології індивідуалізації процесу навчання є проектний метод.

Проекти можуть бути:



  • особистісні, парні, групові (за кількістю учасників).

  • короткочасні, середньої тривалості, довготривалі (за часом проведення).

Проектна діяльність передбачає роботу в колективі. Інформаційна і технологічна, економічна ємність багатьох проектів спонукає учнів об’єднуватися в групи. Склад і чисельність групи, а також обов’язки між її членами учні можуть визначати самі.

У практичній діяльності вчителя мистецьких дисциплін найчастіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів. Важливим заходом є організація зовнішньої оцінки ефективності проекту, що дає змогу підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вносити власні зміни. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовуватися бальна система. Важче оцінювати проміжні результати у творчих проектах.

Короткочасні проекти використовую в межах одного уроку. Проекти середньої тривалості пропоную як залікові роботи в кінці певної теми. Довготривалі проекти виконують учні з високим рівнем навчальних досягнень протягом, як мінімум, одного семестру.

У 5-х класах рекомендовані короткострокові проекти: образотворче мистецтво – «Засоби виразності видів образотворчого мистецтва» (графіка, живопис, скульптура, архітектура, декоративне мистецтво); «Книжкова графіка» тощо.

У 6-х класах короткострокові та середньострокові: образотворче мистецтво – «Анімалістика в різних видах образотворчого мистецтва»; «Пейзаж у різних видах образотворчого мистецтва»; «Натюрморт у різних видах образотворчого мистецтва»; «Портрет у різних видах образотворчого мистецтва»; «Побутовий жанр» тощо.

У 7-х класах: образотворче мистецтво – 1 довгостроковий (колективний) «Архітектура»; 1 довгостроковий (індивідуальний) атестаційний (тема за вибором учня).

У 9-х класах: художня культура – «Напрями музики масових жанрів – джаз, рок, диско, поп», «Видатні режисери світового кіно» тощо.

У 10-х класах: художня культура – 1 довгостроковий (колективний) «Український народний одяг» тощо.

У 11-х класах: художня культура – 1 довгостроковий (індивідуальний) атестаційний «Європейська художня культура» тощо.

Важливим для створення проекту є вибір теми, при цьому треба враховувати: важливість і актуальність проблеми, зацікавленість учасників проекту, обґрунтованість практичного рішення.



  1. Ігрові технології навчання.

Ще однією ефективною формою навчання є ділова гра.

Види ігор:



  • навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

  • пізнавальні, виховні, розвиваючі;

  • репродуктивні, продуктивні, творчі.

Доказом необхідності та актуальності впровадження елементів гри та змагання в шкільний процес навчання є те, що більшість дітей та дорослих не виносять рутинної роботи.

Високий ефект дають ділові ігри, спрямовані на розв’язання профільних задач. На різних етапах уроку я застосовую такі елементи гри:



  • «Розгадай кросворд»;

  • «Мозаїка»;

  • «Вияви фантазію».

Засвоєння й закріплення матеріалу відбувається в кілька разів швидше, якщо використовується такий метод навчання як ділова гра.

  1. Мультимедійні технології.

Мультимедійні технології пов’язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, баз даних. У цих продуктах об’єднуються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.

Сьогодні розроблені програми для підтримки навчання будь-якого предмету. Широко використовую контролюючі програми для проведення комп’ютерного тестування, яке підвищує мотиваційну складову набуття учнями нових знань.

Практичний досвід використання систем тестування показав, що результати тестування стимулюють пізнавальну активність учнів. Перевагою тест-програм є абсолютна об’єктивність в оцінці знань. Тестування дозволяє перевірити весь обсяг знань з теми за короткий термін часу. Учні знаходяться у рівних умовах, високим є рівень надійності, об’єктивності. Але постійне використання тестування для контролю знань не є доцільним. Це призводить до того, що учні звикають до цієї форми контролю й через це не розвиваються. Крім того, тести не завжди враховують індивідуальні та психологічні якості учня. Тому тестування не може розглядатись як абсолютний, універсальний метод контролю. Поряд з тестуванням слід використовувати традиційні засоби контролю.

Все гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання «Як навчати, як створили умови для розвитку та самореалізації особистості в процесі навчання». Як, залишаючись у рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології.

Використання методу проектів сприяє забезпеченню умов для розвитку індивідуальних здібностей та нахилів дитини, учить творчо мислити та інтелектуально вдосконалюватись. Він орієнтує учнів на самостійну, парну чи групову діяльність та активізацію навчання, при цьому реалізується творчий підхід до вирішення певної проблеми. Учень навчається самостійно планувати, організовувати й контролювати свої знання та дії.

Розробка проекту починається з розробки орієнтовного тематичного плану та розробки змісту організації навчання учнів на кожному уроці в процесі виконання проекту і закінчується аналізом усієї діяльності.

Особливої уваги заслуговує використання дослідницьких проектів. У свою чергу дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості. Вони мають бути підпорядковані логіці дослідника, мати відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотез розв’язання проблеми й обґрунтування шляхів їх розв’язання.

Наприклад, на уроках художньої культури у 9 класі при вивченні теми «Живопис. Основи кольорознавства» учням було запропоновано проект «Психологія кольору», який у подальшому (у 10 класі) був відтворений у науково-дослідницьких роботах з секцій «Мистецтвознавство» та «Психологія» МАН України. (Додаток А: 1, 2)



Проект є творчою роботою, але не всяка творча робота є проектом. Творча робота – більш вільний вид діяльності, ніж проектування. Він не передбачає такої чіткої структури в роботі. Виконання проектного завдання для школяра обов’язково повинне бути сполучене із самостійним розв’язанням проблеми й здійсненням обґрунтованого вибору з ряду альтернативних варіантів з наступною рефлексією. У цьому полягає принципова відмінність проекту від просто творчої роботи.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка