Методичний вісник: портфоліо як засіб самоорганізації та саморозвитку особистості




Сторінка1/3
Дата конвертації05.02.2017
Розмір1,24 Mb.
  1   2   3
Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Лабораторія управління та організації освіти


МЕТОДИЧНИЙ ВІСНИК:

портфоліо як засіб самоорганізації та саморозвитку особистості

(випуск 4)





Івано-Франківськ

2009 р.
Методичний вісник: ПОРТФОЛІО як засіб підвищення якості освіти. (випуск 2) / Упорядники Л.Скальська, О.Нижник, А.Дутчак, С.Клімковська. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2009.

Упорядники:

Людмила Скальська, проректор ОІППО;

Ольга Нижник, завідувач лабораторії управління та

організації освіти ОІППО;
Алла Дутчак, завідувач відділу координації роботи з методичними службами;
Світлана Клімковська, завідувач відділу управління закладами

загальної середньої освіти ОІППО

Рецензенти:
Віра Ковальчук кандидат педагогічних наук,

доцент Прикарпатського університету ім. В.Стефаника
Наталія Глинянюк старший викладач ОІППО
Катерина Одуд завідувач методичним кабінетом управління

освіти Калуської міської ради






Відповідальний за випуск Роман Зуб’як, ректор ОІППО


ОІППО, 2009

Усяка оцінка припускає вимір того, що є, і його порівняння з тим, що повинно бути, тобто порівняння реального стану справ з нормою. У школах, як правило, немає банку даних про ефективність професійної діяльності педагогів та її зв'язку з підвищенням кваліфікації, тому виходимо на розуміння необхідності нагромадження досягнень, які формують своєрідний «портфель», що містить набір доказів оволодіння професійними компетенціями. Іншими словами, у вчителя повинно бути «досьє успіхів», у якому віддзеркалюється все цікаве, корисне і гідне з того, що відбувається в житті вчителя. Таким «досьє успіхів» може стати портфоліо педагога.

Портфоліо також є технологією автентичного оцінювання освітньої і професійної діяльності. Це індивідуальний, персонально підібраний пакет матеріалів, які з одного боку, демонструють результат роботи, а з іншого, містять інформацію, яка характеризує способи аналізу і планування діяльності учня, вчителя, методиста.

У методичному посібнику зібрані матеріали, які допоможуть методисту, учителю розібратися у технології, правильно дібрати і укласти матеріали свого портфоліо, організувати зібрання, систематизацію та укладання портфоліо учня.

Посібник призначений для методистів, керівників ЗНЗ, учителів загальноосвітніх шкіл.



Зміст



  1. Оцінювання професійної майстерності вчителя…………………….5

  2. Коротка історія ідеї портфоліо в освіті……………………………...8

  3. Автентичного оцінювання освітньої і професійної діяльності….…9

  4. Види та функції портфоліо. ………………………………………….10

  5. Портфоліо вчителя………………. …………………………………..11

  6. Орієнтовні моделі портфоліо вчителя……………………………....14

  7. Портфоліо як засіб атестації вчителя………………………………..20

  8. Портфоліо педагога, який атестується……………………………...21

  9. Захист освітнього проекту, як форма атестації педагога…………..26

  10. Орієнтовні показники для оцінювання рівня профмайстерності

вчителя……………………………………………………………..…28

  1. Електронний портфоліо ………………………………………….…29

  2. Портфоліо керівника ЗНЗ……………………………………….…..33

  3. Портфоліо учня………………………………………………………36

  4. Портфоліо учня початкової школи…………………………………40

  5. Портфоліо методиста ………………………………………….……42

  6. Література………………………………………………………….…46

  7. Додатки ………………………………………………………………47


Оцінювання професійної майстерності вчителя
Ніхто не може продемонструвати світу, який я є, яскравіше, ніж це зміг зробити я сам. Ніхто не може заховати себе від собі подібних, оскільки кожний вчинок людини, кожний акт творчості говорить про його автора

Эрнест Хемингуэй
У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті відзначена велика роль освіти у сучасному суспільстві і визначені зобов’язання держави щодо забезпечення всім громадянам доступу до якісної освіти.

Якість освіти є тим показником, за яким визначається ефективність функціонування системи освіти будь-якої держави на будь-якому етапі її розвитку, особливо у період її модернізації.

У цих умовах оновлюються професійні вимоги до вчителя, а зокрема переноситься акцент з професійних знань на рівень професійних компетентностей і суб’єктивної позиції вчителя щодо здійснення професійної діяльності.

Значимий учитель сьогодні - це професіонал і особистість. Він не просто займає робоче місце, а й прикрашає своїм особистим ставленням до того, що складає зміст його роботи. На педагогічну систему, що включає державні освітні стандарти, мережу освітніх установ, органи управління впливають державна політика, економічна і соціальна системи. Новизна ситуації в тім, що освіта теж може впливати на всі державні інституції, змінюючи ситуацію на користь підвищення якості життя.



Сучасна школа в умовах переходу на національну модель освіти потребує «нового» типу вчителя — такого, що творчо думає, володіє сучасними методами і технологіями освіти, прийомами психолого-педагогічної діагностики, способами самостійного конструювання педагогічного процесу в умовах конкретної практичної діяльності, умінням прогнозувати свій кінцевий результат.

Проблема становлення і розвитку професіоналізму є загальнодержавною проблемою, вирішенню якої відводиться пріоритетне направлення. Не випадково основною метою освіти стає не проста сукупність знань, умінь і навиків, а заснована на них особиста, соціальна і професійна компетентність - уміння самостійно добувати, аналізувати і ефективно використовувати інформацію, уміння раціонально й ефективно жити і працювати на світі, що швидко змінюється.

Звернемося до дефініцій. Що таке «компетенції» і що таке «компетентність»?



  • «компетентність» працівника трактується науковцями як адекватна поведінка працівника в організації.

Поняття «професійна компетентність» ширше знань, умінь і навичок, не є їхньою сумою, тому що включає всі сторони діяльності: знаннєву, операційно-технологічну, ціннісно-мотиваційну тощо. Більшість дослідників під терміном «компетентність» розуміють складну інтегровану якість особистості, що обумовлює можливість здійснювати деяку діяльність, причому мова йде саме не про окремі знання чи вміння й навіть не про сукупності окремих процедур діяльності, а про властивість, що дозволяє людині здійснювати діяльність в цілому. Іншими словами компетентність – це добросовісне виконання посадових обов’язків, які окреслені вимогами до кваліфікації, професіоналізму і продуктивності.

  • «компетенція» це здатність використовувати знання, уміння та досвід в різноманітних професійних ситуаціях. В цьому випадку мало мати просто кваліфікацію і певний професіоналізм в діяльності, необхідно їх адаптувати і ефективно їх використовувати для досягнення нової якості.

Велике значення відіграють складові поняття «компетенція»:

знання, необхідні для здійснення діяльності, їх здобуванню допомагає відповідний рівень освіти, система підвищення кваліфікації, самоосвіта;

уміння передбачають цілеспрямоване виконання дій для досягнення потрібного результату і якості освіти;

досвідом стає той життєвий і професійний зміст, який осмислено і перероблено людиною і стало частиною її внутрішнього світу, професійним досвідом працівник починає володіти, тільки тоді, коли аналізує результати своєї діяльності і робить правильні висновки.

Таким чином, ми говоримо про компетентісний підхід в освіті,який вимагає нових технологій експертизи і оцінки.
Нині зазнають змін самі аспекти оцінювання діяльності педагога, його філософія.
Зміни філософії оцінювання:


  • Дискретність - безперервність

  • Фрагментарність – системність

  • Однобічність – багатогранність

  • Кількісна оцінка - якісна

  • Жесткость в оцінюванні - гнучкість

  • Штучність - природність

  • Оцінка - самооцінка

  • Оцінка роботи - оцінювання особистісних досягнень

Профкомпетентність вчителя оцінюється через управлінські аспекти.

Ключовими управлінськими аспектами є: внутрішкільний контроль (ВШК), атестація вчителя, підвищення кваліфікації вчителя - триєдина робота з кадрами. Атестація освітньої установи багато в чому визначається професіоналізмом педагогів, що виявляється при ВШК, підвищується за допомогою методичної служби, потім стає підставою для атестації вчителя. Але у школах немає банку даних про ефективність професійної діяльності педагогів та її зв'язку з підвищенням кваліфікації.

Усяка оцінка припускає вимір того, що є, і його порівняння з тим, що повинно бути, тобто порівняння реального стану справ з нормою. У повсякденному житті кожна людина оцінює або себе або ж інших людей і, навпаки, оцінюють її. І дуже прикро буває у той час, коли, здається, усе зробив для успіху, а тебе не помітили.

І тут ми виходимо на розуміння необхідності нагромадження досягнень, які формують своєрідний «портфель», що містить набір доказів оволодіння професійними компетенціями.

Іншими словами, у вчителя повинно бути «досьє успіхів», у якому віддзеркалюється все цікаве, корисне і гідне з того, що відбувається в житті вчителя. Таким «досьє успіхів» може стати «портфоліо педагога».

Технологія «Портфоліо» є однією із сучасних технологій оцінювання діяльності.

Це — індивідуальний портфель освітніх досягнень, індивідуальна накопичувальна оцінка у певній сфері діяльності особистості.

Портфоліо – це також один з методів професійного розвитку. Він призначений для того, щоб систематизувати досвід, нагромаджений спеціалістом, його знання, чіткіше визначити напрям його розвитку, а також більш об’єктивно оцінити професійниї рівень педагога.



За Є. Могильовкіним «Портфоліо» – технологія планування професійної кар’єри.

Основний зміст «Портфоліо» — показати все, на що ти здатний, створити «стимул зростання».



Є.М. Баликіна виділяє три основні характеристики портфоліо [1]:

1) основний зміст портфоліо – дати можливість кожному показати все, на що він здатний, продемонструвати найбільш сильні сторони, максимально розкрити творчий потенціал;

2) розвиток навиків аналізу діяльності, самоорганізації, самоконтролю, самооцінки, а також позитивного ставлення до критики своєї діяльності;

3) самоусвідомлення і самовідчуття своїх результатів, розуміння їх динаміки.



Звідки взялася традиція портфоліо?

З життєвої необхідності, тому що вимоги до якості освіти постійно підвищуються. З одного боку, портфоліо вчителя потрібно керівництву школи для моніторинга ефективності роботи вчителя, для його атестації, з іншого боку – для самоспостереження, самооцінки і самозростання вчителя.



Що ж таке портфоліо вчителя?

Портфоліо вчителя, на думку Пітера Зелдіна, автора книги «The Teaching Portfolio», є черговим етапом в розвитку професії – також у свій час в порт фоліо ввійшли найбільші досягнення дизайнерів, фотографів, архітекторів, модельєрів та ін.



Як зазначає автор - це опис у фактах педагогічних якостей і досягнень педагога, який включає в себе спектр документів, що формують уявлення про специфіку підходу і рівень професійної ефективності вчителя.

Створення і поширення портфоліо має певні завдання:

  • Прослідкувати еволюцію професійної педагогічної діяльності конкретного вчителя.

  • Систематизувати навчальні матеріали і напрацювання.

  • Продемонструвати свої власні досягнення колегам.

  • Запропонувати спосіб організації того чи іншого навчального курсу.

  • Допомагати розширенню науково-методичного діапазону освітньої установи.

Такий феномен як «розкрутка» учителів у США пояснюється ефективністю ідей портфоліо як візитівки педагога. Нині більше 1000 американських шкіл і вузів активно використовують портфоліо як показник самостійності вчителя.

Коротка історія ідеї портфоліо в освіті
Портфо́ліо (англ. portfolio) — перелік (коротке портфоліо) або збірка (широке портфоліо) виконаних робіт та напрацювань певної особи (компанії).

Портфоліо в перекладі з італійської «папка з документами», «папка спеціаліста».

З французької: porter – формувати, нести, folio – листок, сторінка.

Портфоліо може бути як на папері, так і в електронному вигляді. Електронне портфоліо, в свою чергу, може зберігатись локально (бути доступним лише визначеному колу людей) та глобально (бути доступним для всього світу — для користувачів інтернету). Глобально доступне портфоліо інакше називається веб-портфоліо.

Термін «портфоліо» прийшов в педагогіку з мистецтва – в 19 ст. В Італії так називали альбом з фотографіями, а в епоху Ренесансу художники і архітектори привозили з собою «портфоліо», коли претендували на місце в академії мистецтв або на будівельний проект. За допомогою зібраних у порт- фоліо документів можна було скласти думку про якість роботи, оцінити професійний рівень претендентів.


Портфоліо також є технологією автентичного оцінювання професійної діяльності. Це індивідуальний, персонально підібраний пакет матеріалів, які з одного боку, демонструють результат роботи, а з іншого, містять інформацію, яка характеризує способи аналізу і планування своєї діяльності.



Автентичне оцінювання це:

  • форма оцінки особистісних досягнень і освітніх результатів;

  • «справжня оцінка» або «оцінка реальних досягнень».




Технологія портфоліо – це організація оцінки спеціалістом професійних успіхів, труднощів, а також шляхів їх подолання.

Згідно з сучасними словниками, портфоліо — це повна збірка власних досягнень, своєрідне досьє. Портфоліо дозволяє враховувати результати, досягнуті вчителем у всіляких видах діяльності: навчальній, виховній, творчій, методичній, дослідницькій.

Функції портфоліо:

  • нагромаджувальна;

  • моделююча;

  • стимулююча.


Функції портфоліо можна сформулювати і ширше:

  • діагностична – фіксує зміни і ріст профмайстерності за певний проміжок часу;

  • мотиваційна – заохочує до ефективної роботи;

  • змістова – розкриває весь спектр виконуваних робіт;

  • розвивальна –забезпечує безперервність процесу зростання;

  • цілепокладання – підтримує мету самовдосконалення;

  • рейтингова – демонструє діапазон професійних компетентностей.

Види портфоліо (за І.В.Галковською):

За метою:

За змістом:

  • Портфоліо досягнень (найбільший акцент робиться на документи, які підтверджують успіхи в тій чи іншій діяльності);

  • проблемно-орієнтованим портфоліо (робота вчителя над індивідуальною науково-методичною проблемою);

  • тематичний портфоліо (акцент зроблено на представлення творчих робіт в одній або декількох сферах діяльності);

  • презентаційний портфоліо (представлення основних результатів роботи за певний проміжок часу для проведення експертизи на відповідність заявленій кваліфікаційній категорії);

  • комплексний портфоліо (містить елементи вищеперерахованих порт- фоліо) .


Нові форми портфоліо:


  • Электронний портфоліо;

  • Паспорт компетенцій и кваліфікації;

  • Европейський мовний портфоліо (єдиний європейський зразок, прийнятий радою Європи)

Англійське міністерство освіти пропонує таку класифікацію портфоліо:

  1. Портфоліо розвитку

  2. Навчальне планування

  3. Портфоліо готовності

  4. Показове портфоліо

  5. Портфоліо працевлаштування

  6. Портфоліо для вступу до вузу

  7. Портфоліо документів

  8. Портфоліо процесу


Портфоліо вчителя
Вимоги до оформлення портфоліо

Портфоліо вчителя оформляється в папці з файлами. Кожний окремий матеріал, включений в портфоліо, повинен датуватися. Склад портфоліо залежить від мети, конкретних завдань, які ставить перед собою вчитель.

Портфоліо може оформлятися як у вигляді традиційної папки, так і з використанням інформаційних технологій. Використання даних технологій дозволяє спростити процес складання портфоліо, забезпечує постановку поточних завдань і спостереження за їх досягненням, автоматичне датування робіт при їх розміщенні, доступність їх для колег, а також ефективний зворотній зв’язок і оцінку кожної представленої роботи, дає можливість організувати відкрите обговорення.

Будь-яка модель портфоліо повинна починатися з титульної сторінки, на якій подаються особисті дані педагога, його фотографія, назва навчального закладу тощо.


Обов’язкові розділи:

- Титульна сторінка:

Можна оформити так:

  • Прізвище, ім’я, по батькові вчителя;

  • повна назва навчального закладу;

  • назва ВУЗу, який закінчив вчитель;

  • стаж роботи в даному закладі;

  • кваліфікаційна категорія, звання;

  • назва предмета, який викладає, в яких класах;

  • період, за який представлені матеріали;

  • в правому верхньому куті розміщується фотографія вчителя довільних розмірів .

- «Зміст портфоліо», де перераховуються всі представлені -матеріали з позначенням сторінок;

- супроводжувальний лист власника документу з описом мети, призначення і короткого опису даного порт фоліо.


При складанні портфоліо враховується структурування і логічність.

Зібрані матеріали слід сформувати за розділами, які повинні мати заголовки;


Коментар до портфоліо має бути вдумливим, таким, що відображає власні думки вчителя щодо його діяльності, дає повну картину творчого зростання педагога. Він може бути представлений у вигляді окремого листа читачеві, виступу, короткого параграфа з вираженням своїх думок, пояснювальної записки і так далі.

Об’єм матеріалів портфоліо від 30 до 70 сторінок друкованого тексту. Текст розміщується з дотриманням таких розмірів полів: ліве не менше 30 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 15 мм. При комп’ютерному наборі використовується 14 шрифт.



У випадку включення в портфоліо учнівських робіт необхідно додати до них коментар вчителя, анотацію чи супровідний лист. Доцільно до порт- фоліо включити дані про нагороди вчителя.
Мета ведення портфоліо вчителем:

  • систематизація досвіду;

  • чітке визначення напрямів розвитку, що полегшує самоосвіту або консультування з боку колег і адміністрації;

  • об'єктивніша оцінка професійних умінь;

  • допомога в атестації, в отриманні вищої категорії, вищої посади при участі в конкурсі.

Портфоліо необхідний для проведення всебічного систематичного аналізу вчителем своєї педагогічної діяльності. Вчитель в своєму портфоліо відстежує ефективність власного викладання, проводячи самооцінку своєї педагогічної діяльності. Це особистий план реалізації свого професійного потенціалу і поліпшення викладацької діяльності. У портфоліо вчитель відстежує хід і результати учбового процесу. Весь об'єм значущої інформації, який знаходиться в портфоліо, необхідний для пошуку відповідей на власні питання. Спроба відповісти на ці питання неминуче примушує поглянути на свою роботу критично. А сам процес пошуку відповіді на власні питання сприяє професійному зростанню педагога.
Правила складання портфоліо:

  • якомога точніше сформулювати портфоліо, самокритично оцінивши свої можливості і здібності;

  • визначити вигляд і структуру портфоліо, види рефлексії і критерії оцінки;

  • зібрати наявні документи і матеріали і розташувати їх в певному порядку; скласти перелік;

  • всі документи повинні бути датовані, у них повинні бути вказані посади і звання рецензентів, авторів, які пишуть рекомендації за результатами портфоліо (наприклад, до атестації);

  • важливо періодично поповнювати портфоліо відповідними документами і відстежувати результати роботи відповідно до поставлених цілей;

  • вказати джерела, що використані для роботи для роботи інформації, описувати засоби і методи роботи;



Принципи формування портфоліо
1. Системність і регулятивність самомоніторингу.

2. Достовірність.

3. Об'єктивність.

4. Націленість автора на самовдосконалення.

5.Структуризація матеріалів, логічність і лаконічність всіх письмових пояснень.

6. Акуратність і естетичність оформлення.

7. Цілісність, тематична завершеність представлених матеріалів.

8. Наочність результатів роботи.

9. Технологічність.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка