Михайль Семенко (Михайло Васильович) народився 31 грудня 1892 року в с. Кобинці Миргородського району на Полтавщині. Його мати Марія Проскурівна була письменницею і прищепила сину любов до літератури ще в дитинстві



Скачати 19,61 Kb.
Дата конвертації01.02.2017
Розмір19,61 Kb.
  • Михайль Семенко (1892-1937) – поет футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач авангардних тенденцій в українській поезії 20-х років ХХ ст. Урбаністичні мотиви лірики, їхня змістова новизна(“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”).

Хто такий Михайль Семенко?

  • Представник авангардного мистецтва початку ХХ століття, єдиний, хто виступив і поетом, і теоретиком українського футуризму.
  • Михайль Семенко був трагічною і надзвичайно яскравою постаттю української літератури, невиправдано забутим у часи монополії "соціалістичного реалізму".

Михайль Семенко (Михайло Васильович) народився 31 грудня 1892 року в с. Кобинці Миргородського району на Полтавщині. Його мати - Марія Проскурівна - була письменницею і прищепила сину любов до літератури ще в дитинстві.

Родина М. Семенка

  • Брат поета, Василь, був цікавим художником, разом з Михайлом зачинав на Україні футуристичний рух, але на початку імперіалістичної війни загинув на Західному фронті.
  • Другий брат — Олександр та сестра Олександра теж писали вірші, та зовсім молодими загинули від туберкульозу

РОКИ НАВЧАННЯ

  • У Хоролі Михайло вступив до реального училища, а закінчів його уже в Кременчуці, оскільки в Хоролі не було старших класів . Далі — Петербург, Психоневрологічний інститут.
  • З Петербургом було пов'язано багато що: початок літературної праці й захоплення футуристичними теоріями, перше кохання, жорстока нужда, паралельні з Психоневрологічним інститутом заняття — клас скрипки в консерваторії.
  • В інституті Семенко встиг закінчити тільки три курси, далі навчання перервала війна і мобілізація. У листопаді 1914 року він від'їжджає на Далекий Схід. Йому пощастило. Замість того, щоб воювати "за віру, царя і отечество" десь на Західному фронті, він опинився в типово військовому місті, але далеко від війни.

Початок творчості

  • Поетичним дебютом Михайля Семенка стала збірка "Prelude" (1913).

Другий період творчості

  • Проте футуризм не єдиний напрям творчих зацікавлень поета. Ще у 1915-му він пише цикл "Крапки і плями", започатковуючи ним "другий період" своєї творчості, позначений відчутним впливом імпресіонізму (цикли "Осіння рана", "П'єро кохає"). Це дає поштовх до спроб модернізації традиційної лірики.
  • Вищезгадані цикли написані у формі солдатського щоденника. У поезіях переважає інтелектуальне бачення навколишнього світу, а також досить тонкий психологічний аналіз, орієнтований у чуттєву сферу людських переживань.

Подорожі та діяльність

  • Наприкінці вересня 1917 року поет виїздить з Владивостока, а в квітні 1918 року Михайль Семенко, як свідчать підписи під віршами, вже в Києві.
  • За Денікіна його арештували й кинули до Лук'янівської в'язниці, і, мабуть, тільки випадково він уникнув долі розстріляних денікінцями в листопаді 1919 року Василя Чумака й Гната Михайличенка, разом з якими очолював перший український радянський літературно-художній журнал "Мистецтво".

Особисте життя

  • Зі своєю першою дружиною Лідією, Михайль Семенко познайомився у Владивостоці, де він прожив близько трьох років. Лідія Іванівна Горенко походила з української родини переселенців на Далекий Схід. Почуття Семенка до майбутньої дружини було
  • глибоке і водночас безмежно тривожне, що спричинило високі злети ранньої лірики поета, появу в ній – насамперед у циклах «Осіння рана», «П'єро кохає» — зовсім нових мотивів і творчих рішень.
  • Михайль Семенко у першому шлюбі мав сина Ростислава і доньку Ірину.

Друге кохання

  • Михайль Семенко був також одружений з українською актрисою Наталією Ужвій, з якою розлучився 1936 року. В цьому шлюбі єдиною дитиною був син Михайло (1927 р. н.). Він теж проявляв поетичний дар, писав вірші. Після розлучення батьків залишився з Наталією Ужвій. Навчався в Київському університеті на факультеті міжнародних відносин. Помер від менінгіту 13 грудня 1951 року.

Творчий доробок М.Семенка

  • Тонкий знавець людських душ, Михайль Семенко гуртував довкола себе здібну молодь, впливав на неї як один з найвідоміших на той час поетів — автор збірок «Прелюди» (1913), «П'єро Кверофутуризм» (1914), «П'єро здається» (1918), «П'єро кохає» (1918), «Дев'ять поем» (1918), «Дві поезофільми» (1919), «П'єро мертвопетлює» (1919), «Вlос notes» (1919), «В садах безрозних» (1919), «Кабле-поема за океан» (1921), «Проміння погроз» (1921), «Кобзар» (1924, 1925), «Збірка творів у трьох томах» (1929—1931), «Сучасні вірші» (1931), «Поезії», «Вибрані твори» (1936).

Повне зібрання творів М.Семенка було видане в Харкові у трьох томах (1929—1931).

  • Повне зібрання творів М.Семенка було видане в Харкові у трьох томах (1929—1931).
  • У 1985 році видавництво «Радянський письменник» видало в серії «Бібліотека поета» збірку його поезій.

В 1929 р. М. Семенко був заступником голови Всеукраїнської асоціації революційного кіно, в 1930 р. — членом журі Міжнародного конкурсу на проект пам'ятника Т. Г. Шевченку (м. Харків). В 1931 р. здійснював загальну редакцію тритомника В. Маяковського (вид-во "Книгоспілка"), в 1932 р. був членом оргкомітету Єдиної спілки радянських письменників України. З 1933 р. входив до редколегії "Літературної газети", в 1934 р. одним із перших став членом Спілки письменників України, був у числі учасників 1-го з'їзду радянських письменників України.

  • В 1929 р. М. Семенко був заступником голови Всеукраїнської асоціації революційного кіно, в 1930 р. — членом журі Міжнародного конкурсу на проект пам'ятника Т. Г. Шевченку (м. Харків). В 1931 р. здійснював загальну редакцію тритомника В. Маяковського (вид-во "Книгоспілка"), в 1932 р. був членом оргкомітету Єдиної спілки радянських письменників України. З 1933 р. входив до редколегії "Літературної газети", в 1934 р. одним із перших став членом Спілки письменників України, був у числі учасників 1-го з'їзду радянських письменників України.

Останні миті життя…

  • 23 квітня 1937 р. Михайль Семенко провів у Київi творчий вечiр, а через три дні його заарештували. Письменника звинуватили в «активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi». Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. Надломлений морально та фiзично Михайль Семенко, як свiдчать протоколи допитiв 4, 7 та 8 травня 1937 р., «зiзнався» у всiх звинуваченнях.

Вирок суду

  • 23 жовтня 1937 р. відбулося закрите засідання Військової колегії Верховного Суду СРСР. Комісія «іменем Союзу Радянських Соціалістичних Республік» винесла вирок: «приговорила Семенко Михаила Васильевича к высшей мере уголовного наказания — расстрелу с конфискацией всего имущества, лично ему принадлежащего». Того дня М.Cеменка було страчено разом з іншими українськими письменниками. Михайль Семенко був реабілітований посмертно.

Новизна творчості

  • Михайлю Семенку належить заслуга широкої розробки верлібру (вільного вірша). Семенкові верлібри були якщо не абсолютно новим, то в усякому разі новим — як послідовний художній принцип — явищем для української поезії. Хоча створювались вони все-таки на основі відомої національної поетичної традиції.
  • Лідер українського футуризму (панфутуризму), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою.

БАЖАННЯ

  • БАЖАННЯ
  • Чому не можна перевернути світ?
  • Щоб поставити все догори ногами?
  • Це було б краще. По-своєму перетворити.
  • А то тільки ходиш, розводячи руками.
  • Але хто мені заперечить перевернути світ?
  • Місяця стягнуть і дати березової каші,
  • Зорі віддати дітям — хай граються,
  • Барви, що кричать весняно,— служниці Маші.
  • Хай би одягла на себе всі оті розкоші!
  • Тоді б, певно, Петька покохав її,
  • скільки б було сили.
  • А то ходиш цим балаганом, що звуть —
  • природа,
  • Й молиш: о, хоч би вже тебе чорти вхопили!

ЗАПРОШЕННЯ

  • ЗАПРОШЕННЯ
  • Ви знаєте?
  • Прекрасний краєвид з гори Батиєвої.
  • Ви, певне, не були там ніколи?
  • Не гуляли по сніго-білому
  • полю?
  • Ми вас запрошуємо —
  • наберіться бажання сміливого
  • і приходьте до нас. У нас тут доволі
  • весело.
  • Звичайно, до нас не заходять автомобілі —
  • Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді.
  • Ах, як тут
  • гарно!
  • Як тут симпатично й ріжнобарвно!
  • Люди ми сильні, молоді,
  • сміливі —
  • не боїмось нікого й бажаємо усім добра.
  • Коли хочете — ми
  • не заздрим і Батиєві,
  • бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора.
  • Будьте
  • ж такі добрі,
  • не дивіться, як на звірів, на нас —
  • довірливо й доброзичливо, захопивши "трості", —
  • самі
  • побачите, як у нас прекрас-
  • но — приходьте до нас у гості!

Місто

  • Осте сте
  • бi бо
  • бу
  • вiзники — люди
  • трамваї — люди
  • автомобiлiбiлi
  • бiгорух рухобiги
  • рухливобiги
  • berceus* кару
  • селi
  • елi
  • лiлi
  • пути велетнi
  • диму сталь
  • палять
  • пах
  • пахка
  • пахiтоска
  • дим
  • синiй
  • чорний дим
  • пускають
  • бензин
  • чаду жить
  • чаду благать
  • кохать кахикать
  • життєдать
  • життєрух
  • життєбензин
  • авто трам.

Урбаністичні мотиви

  • Своєрідність урбаністичної тематики М.Семенка, яка вирізняє його з-поміж усіх інших футуристів, полягає у введенні до тексту твору науково-технічної термінології, розмовно-побутової лексики, синтаксичних ускладнень, а також у майстерному переході від узагальненого до конкретних образів-елементів міста.

Презентацію підготувала вчитель української мови та літератури

  • Презентацію підготувала вчитель української мови та літератури
  • Івано-Франківської ЗШ І-ІІІ ступенів №18
  • Павлюк Марія Петрівна

Каталог: predmety -> slovo -> media -> files
files -> Людина культурна, до найменших подробиць, європеєць з голови до п'ят… був справжнім аристократом Духа без жодного силування з свого боку… С.Єфремов
files -> Проект Художній світ Т. Г. Шевченка. Автопортрети Кобзаря
files -> Використання творчості письменників рідного краю на уроках словесності та в позаурочній роботі
files -> Только мертвый, спокойствию рад
files -> Валентин чемерис аравійська пустеля
files -> Марина павленко миколчині історії
files -> Ольга Юліанівна Кобилянська
files -> Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році лист мон


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка