Міністерство аграрної політики та продовольства україни миколаївський національний аграрний університет бойко Вікторія Олександрівна




Скачати 459,58 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації17.01.2017
Розмір459,58 Kb.
  1   2


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Бойко Вікторія Олександрівна

УДК:33:338.43:339.13:332.154


Діагностика бізнес-середовища та стратегії

підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)


АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук



Миколаїв - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Міністерства аграрної політики та продовольства України



Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Мармуль Лариса Олександрівна,

Одеська національна академія харчових технологій,

професор кафедри маркетингу, підприємництва і торгівлі


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Яценко Володимир Микитович,

Черкаський державний технологічний університет,

проректор з науково-педагогічної роботи

та соціально-економічного розвитку,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку,

аналізу і аудиту





кандидат економічних наук, доцент

Попович Василь Вікторович,

Одеський державний аграрний університет,

декан економічного факультету


Захист відбудеться «22» травня 2014 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському національному аграрному університеті за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського національного аграрного університету за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий «22» квітня 2014 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Ключник
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку економіки України діагностика бізнес-середовища аграрних підприємств набуває вагомого значення для забезпечення їх конкурентоспроможності та стратегічного розвитку. Підприємства розв’язують поточні проблеми, пов’язані з ефективним використанням ресурсного потенціалу, а питання перспектив розвитку у мінливому бізнес-середовищі перебувають поза увагою, що пов’язано з додатковими витратами та залученням додаткових спеціалістів. Проте підприємство функціонує під постійним впливом зовнішнього оточення, що характеризується певним рівнем складності та невизначеності.

Головне завдання аграрних підприємств у ринкових умовах господарювання - підвищення конкурентоспроможності та ефективності діяльності, що є передумовою їх стратегічного розвитку. Це можливо за умови: швидкої адаптації сільськогосподарських товаровиробників до змін зовнішнього середовища; вчасного виявлення та підтримки власних конкурентних переваг; реалізації інноваційної моделі розвитку; оптимізації інвестиційного забезпечення та раціонального їх розподілу між видами діяльності. Ефективність вирішення вказаних завдань залежить від формування та реалізації дієвих конкурентних стратегій аграрних підприємств.

Дослідженням питань діагностики зовнішнього та внутрішнього середовища підприємств займалися відомі науковці: І. Ансофф, О. Вишневська, О. Віханський, Г. Кіндрацька, М. Саєнко, В. Уваров, З. Шершньова.

Значний внесок у формування поняття «стратегія» зробили фундаментальні праці таких учених, як: Ф. Котлер, В. Маркова, В. Немцов, А. Томпсон, М. Портер, К. Прахалад, Р. Фатхутдінов, А. Чандлер.

Питання конкурентоспроможності підприємств було і залишається актуальним для таких науковців, як: В. Блонська, М. Бондаренко, Я. Галак, О. Гаркуша, Т. Купріянова, О. Лемик, О. Логвин, Н. Міценко, О. Николюк, В. Попович. Вивченням поняття «конкурентоспроможність аграрних підприємств» займалися такі вчені, як І. Банєва, О. Гудзинський, О. Дацій, Л. Євчук, С. Кваша, М. Малік, Л. Мармуль, О. Нужна, Л. Прокопець, О. Школьний та інші. І. Гуторова, В. Збарський, А. Ключник, Ю. Лупенко, І. Маренич, М. Місевич, І. Рєпіна, Ю. Ушкаренко, І. Червен, В. Шебанін, О. Шебаніна, В. Яценко досліджували проблеми оцінки діяльності аграрних підприємств на основі виявлення різних факторів та рівня їх впливу на конкурентоспроможність.

Разом з тим, у вітчизняній науці недостатньо обґрунтовані теоретичні та методичні підходи до вибору оптимального варіанта стратегії для аграрних підприємств з низьким рівнем конкурентоспроможності, а саме для підприємств-аутсайдерів. З огляду на це, тема дисертаційної роботи є актуальною.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку і аудиту та фінансів ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» по комплексній темі «Розробка напрямів розвитку економічних та фінансово-кредитних відносин й обліково-аналітичного забезпечення функціонування підприємницьких структур» (0112U003575). У її межах автором було здійснено аналіз і діагностику внутрішнього та зовнішнього бізнес-середовища, конкурентних переваг та конкурентоспроможності аграрних підприємств, обґрунтовано конкурентні стратегії їх розвитку.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних та методичних засад формування і підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств, розробка стратегічних альтернатив та конкурентних стратегій їх розвитку на основі діагностики бізнес-середовища.

Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені такі основні задачі:



  • з’ясувати теоретичні засади сутності конкуренції, проявів та чинників формування конкурентоспроможності аграрних підприємств;

  • визначити організаційно-економічні засади та принципи реалізації конкурентних стратегій розвитку підприємств;

  • поглибити методичні основи оцінки, аналізу та діагностики конкурентоспроможності аграрних підприємств;

  • проаналізувати основні чинники зовнішнього бізнес-оточення, що мають безпосередній вплив на функціонування аграрних підприємств;

  • провести економічну діагностику внутрішнього середовища сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх виробничо-ресурсного та фінансового потенціалів;

  • розробити пропозиції щодо удосконалення методики оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств на перспективу на основі порівняльного аналізу існуючих методів оцінки;

  • здійснити моделювання впливу організаційно-економічних чинників на конкурентоспроможність аграрних підприємств регіону;

  • обґрунтувати конкурентні стратегії ефективного розвитку підприємств з різним рівнем конкурентоспроможності;

  • удосконалити стратегічне управління конкурентоспроможністю сільськогосподарських підприємств на основі бізнес-планування.

Об’єктом дослідження є процеси формування конкурентоспроможності аграрних підприємств та конкурентних стратегій їх розвитку на основі діагностики бізнес-середовища.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних підходів до діагностики бізнес-середовища і підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Методи дослідження. Для проведення дослідження використовувалися наступні методи: абстрактно-логічний метод (для теоретичного узагальнення, критичного аналізу публікацій вітчизняних і зарубіжних учених); метод узагальнення (для формулювання висновків); монографічний метод (при визначенні конкурентних переваг досліджуваних підприємств); графоаналітичний метод (при оцінюванні динаміки відносних і абсолютних показників діяльності підприємств); економіко-статистичний метод (для аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, для узагальнення тенденцій динаміки обсягів виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції); метод економічного аналізу (для аналізу багаторічних даних діяльності підприємств та з метою виявлення динаміки змін відносних і абсолютних показників); кореляційно-регресійний аналіз (для визначення впливу частки витрат на збут та коефіцієнта придатності техніко-технологічної бази аграрних підприємств на рентабельність виробництва); метод інтуїтивних стратегій (для детального дослідження образу зовнішнього середовища); метод кластерного аналізу (при порівнянні показників конкурентоспроможності окремих сільськогосподарських підприємств); метод економіко-математичного моделювання (для розробки моделі оптимізації виробничих витрат аграрних підприємств); метод штучних нейронних мереж (для моделювання впливу факторів на рівень конкурентоспроможності підприємства); метод бенчмаркінгу, інтегральний і метод балів, SWOT-аналіз, SPASE-аналіз, метод вивчення профілю об’єкта (для оцінки рівня конкурентоспроможності та визначення напрямів її підвищення); матричні методи (для обґрунтування та вибору конкурентних стратегій розвитку).

Інформаційною базою для написання дисертаційної роботи слугували нормативні та законодавчі акти України, інформація Комітетів Верховної Ради України, матеріали Державної служби статистики України, Головного управління статистики в Херсонській області, Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації, звітна і проектна документація окремих сільськогосподарських підприємств південного регіону, публікації, науково-дослідні розробки, монографії, ресурси мережі Internet, результати власних розрахунків.


Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими результатами роботи, що характеризується науковою новизною, є наступні:

вперше:

  • розроблено конкурентні стратегії розвитку аграрних підприємств з визначенням управлінських рішень для підприємств-лідерів аграрного ринку, підприємств з сильною конкурентною позицією та підприємств-аутсайдерів з використанням нечіткого моделювання та нелінійних методів штучних нейронних мереж;

удосконалено:

  • методичні засади системного дослідження конкурентоспроможності із застосуванням методів багатомірної статистики для діагностики бізнес-середовища, оцінки економічної ефективності функціонування та конкурентоспроможності аграрних підприємств;

  • алгоритм формування і реалізації стратегії підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств: на етапі аналізу бізнес-середовища запропоновано визначати позицію підприємства серед конкурентів; після розробки стратегічних альтернатив - моделювати та оцінювати ймовірні сценарії розвитку підприємств;

  • класифікацію конкурентних стратегій за рівнем інтегрального показника конкурентоспроможності, до якої введені наступні види: стратегія лідирування на основі створення інноваційної цінності; стратегія розвитку конкурентоспроможності; стратегія виживання шляхом кооперування.

дістало подальшого розвитку:

  • шляхи підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону через зростання ринкової адаптивності сільськогосподарських товаровиробників, кооперацію, страхування ризиків, використання інноваційних аграрних технологій;

  • оцінка ефективності реалізації конкурентних стратегій аграрних підприємств з використанням кореляційно-регресійного аналізу, де факторними показниками визначені частка витрат на збут у структурі операційних витрат та коефіцієнт придатності техніко-технологічної бази, а результативним - інтегрований показник конкурентоспроможності;

  • напрями реалізації конкурентних стратегій аграрних підприємств, у т.ч. через бізнес-планування створення багатофункціональних кооперативів.

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність мають запропоновані заходи щодо реалізації конкурентних стратегій для аграрних підприємств з різним рівнем конкурентоспроможності.

Зокрема, пропозиції щодо реалізації конкурентних стратегій аграрних підприємств залежно від їх конкурентних позицій передані для практичного використання Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 6-700-5/274 від 05.11.2013 р.); Департаменту агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації (довідка № 04-01-72/239 від 06.02.2014 р.); Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації (довідка № 11-04/418/1 від 14.10.2013 р.).



Пропозиції щодо реалізації конкурентної стратегії виживання на основі кооперування прийняті до впровадження в діяльність СТОВ «Росія» Голопристанського району Херсонської області (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 12.12.2013 р.). Пропозиції щодо реалізації конкурентної стратегії лідирування на основі створення інноваційної цінності, розробленої для СТОВ «Перше Травня» Великоолександрівського району Херсонської області, прийняті до впровадження (довідка №12-04/165 від 07.11.2013 р.). Результати дисертаційної роботи у частині оцінки ефективності реалізації конкурентних стратегій аграрних підприємств з використанням кореляційно-регресійного аналізу передані для використання у навчальному процесі ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (довідка № 66-05/16 від 10.02.2014 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційного дослідження, які виносять на захист, є особистим надбанням автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок у спільно опублікованих наукових працях відзначено окремо в переліку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, виконаних за темою дисертаційної роботи, обговорено та схвалено на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова система України: стан, проблеми, перспективи» (м. Херсон, 2-3 червня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економіка: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Сімферополь, 15 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції в рамках українсько-польського проекту «Підтримка дорадчих служб та інших аграрних інституцій України в реалізації програм розвитку сільського господарства і сільських територій з використанням польського та європейського досвіду» (м. Херсон, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Сімферополь, 27 травня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Підвищення конкурентоспроможності виробничого потенціалу сільського господарства в умовах сталого розвитку» (м. Харків, 4-5 квітня 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Науково-практичне обґрунтування розвитку аграрного виробництва та бізнесу в Україні» (м. Херсон, 21-22 червня 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Актуальні аспекти розвитку підприємств аграрної сфери: облік, аудит та фінансування» (м. Херсон, 18-19 листопада 2013 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стратегія підвищення ефективності та конкурентоспроможності аграрного сектору економіки» (м. Херсон, 23 травня 2013 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 14 наукових працях, загальним обсягом 3,91 авт. арк., з яких 4 статті у наукових фахових виданнях України (з них 1 у співавторстві) – 1,11 авт. арк., 2 публікації у виданнях іноземних держав (з них 1 у співавторстві) – 0,58 авт. арк., 6 у матеріалах конференцій – 0,84 авт. арк., 2 публікації, які додатково відображають результати дисертації – 1,38 авт. арк.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаної літератури. Основний текст дисертації викладено на 177 сторінках комп’ютерного тексту, що містять 47 таблиць і 26 рисунків. Додатки займають 9 сторінок, на яких розміщено 13 таблиць і 1 рисунок. Список використаної літератури включає 243 найменування і поданий на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, її зв’язок з науковими програмами й темами, сформульовано мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, визначено методи дослідження, зазначено інформаційну базу, викладено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію.

У першому розділі «Наукові засади формування стратегій підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств» уточнено сутність поняття «конкурентоспроможність аграрних підприємств», розглянуто особливості конкурентних відносин в аграрному секторі економіки; систематизовано фактори, що формують конкурентоспроможність аграрних підприємств, вивчено існуючі методичні підходи щодо оцінки їх конкурентоспроможності та визначено організаційно-економічні засади і принципи реалізації конкурентних стратегій розвитку аграрних підприємств.

Конкурентоспроможність аграрних підприємств є складним і багатоплановим поняттям, що ґрунтується на кількох основних принципах: формується під впливом ринкових факторів, зовнішнього та внутрішнього середовища, поширюється як на товари і послуги, так і на підприємства, галузі, країни; поняття «конкурентоспроможність» обов’язково ґрунтується на врахуванні якості товару або послуги з боку покупців і продавців; визначається ринковою часткою виробника на діючому ринку; має динамічний стан, який постійно коригується зовнішнім середовищем.

Факторами, що формують конкурентоспроможність аграрних підприємств, є: рівень економічного розвитку держави та політика підтримки вітчизняного товаровиробника; ступінь науково-технічного розвитку та впровадження інноваційних технологій в галузі; тенденції економічного росту галузі; рівень розвитку продуктивних сил суспільства; рівень зміни потреб покупців та їх платоспроможність; забезпеченість підприємства ресурсним потенціалом та ефективність його використання; природно-кліматичні умови; рівень розвитку організаційної структури, інформаційного забезпечення та маркетингової діяльності; фінансові та інвестиційні можливості підприємства, стратегічна спрямованість діяльності.

В економічній науці відсутній єдиний методичний підхід до дослідження конкурентоспроможності аграрних підприємств. Це обумовлює різноманітність методів її оцінки. Дослідження та узагальнення існуючих методів аналізу конкурентоспроможності підприємства дозволило виділити наступні методи, які використані нами для оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону: 1) методи, засновані на теорії ефективної конкуренції; 2) метод бенчмаркінгу; 3) методи, що базуються на аналізі потенційної і поточної конкурентоспроможності; 4) рейтинговий метод з використанням кластерного аналізу; 5) інтегральний метод; 6) графічні методи. Використання різноманітних методів оцінки дозволить визначити їх спільні риси та особливості і удосконалити алгоритм оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств на основі діагностики їх внутрішнього та зовнішнього бізнес-середовища.

Оцінку та діагностику конкурентоспроможності аграрних підприємств необхідно здійснювати в кілька етапів (рис. 1).

На першому етапі виявляють сукупність підприємств, що можуть конкурувати у відповідній галузі або на ринку. Потім оцінюють і діагностують особливості впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища суб’єктів господарювання, визначають ключові фактори успіху з використанням якісних методів та показників, моделей, прогнозів. На підставі отриманих даних визначають інтегральний показник конкурентоспроможності. Оцінка та діагностика конкурентоспроможності може бути проведена на основі розробки рейтингу підприємств, важливою умовою такої оцінки є базування на даних офіційної звітності.







Формування групи підприємств конкурентів обраної галузі


































Діагностика факторів, що мають безпосередній вплив на діяльність підприємств




Аналіз ринкового середовища




























Визначення критеріїв оцінки.

Вибір методики оцінки конкурентоспроможності підприємств. Розрахунок відповідних показників.





















Оцінка рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності.

Ранжування підприємств за отриманими результатами.




















Розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств



Рисунок 1 - Алгоритм оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств



Джерело: сформовано автором
Завершальним етапом оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства є обґрунтування висновків про рівень конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, оцінка та розробка заходів, спрямованих на поліпшення або утримання конкурентних позицій.

Конкурентоспроможність є комплексною характеристикою суб’єкта господарювання і не може бути визначена одним параметром. Набір параметрів буде змінюватися залежно від конкретної ситуації. Для досягнення конкурентоспроможності на ринку підприємство повинне виділити власні конкурентні переваги, що надасть можливість пристосуватись до змін зовнішнього і внутрішнього середовища та забезпечить власну прибутковість.

Забезпечення стійкого функціонування та підвищення рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств вимагає формування на підприємстві ефективної конкурентної стратегії, як основного фактора господарського та комерційного успіху та довгострокового функціонування на ринку. Конкурентна стратегія є частиною корпоративної стратегії підприємств і характеризує набір специфічних підходів до ведення конкурентної боротьби на товарному ринку.

Для вибору й обґрунтування стратегії потрібно знати існуючі види стратегій та умови їх застосування для окремих підприємств у оточуючому середовищі. За ієрархією в системі управління виділяють корпоративну, ділову, функціональну й операційну стратегії. За функціональним критерієм розділяють маркетингову, виробничу, фінансову, організаційну та соціальну. За стадіями життєвого циклу галузі, підприємства чи продукту стратегії класифікують на стратегії зростання, утримання і скорочення. За конкурентною позицією на ринку розрізняють стратегії лідера, претендента, послідовника і новачка у галузі. За способом досягнення конкурентних переваг виділяють стратегію мінімальних витрат, стратегію диференціації, стратегію зосередження.

Розробка стратегії починається з визначення підприємством довгострокових цілей. Аналіз ринків дозволяє виявити, в якій сфері підприємству необхідно вести бізнес, щоб досягти поставлених цілей. Наступним етапом стратегії є виявлення ключових факторів успіху. До них належить набір ресурсів і бізнес-активів, що визначають успіх у даній галузі або на даному ринку. В результаті необхідно отримати чітко сформульовані положення про цільові сегменти, цілі й унікальність бізнесу, стратегію росту.

У другому розділі «Діагностика бізнес-середовища та оцінка конкурентоспроможності аграрних підприємств Херсонської області» здійснено аналіз основних чинників зовнішнього бізнес-оточення, що мають безпосередній вплив на функціонування аграрних підприємств; проведено економічну діагностику внутрішнього середовища сільськогосподарських підприємств з урахуванням їх виробничо-ресурсного та фінансового потенціалів; проведено оцінку конкурентоспроможності аграрних підприємств на основі порівняльного аналізу існуючих методів; розроблено пропозиції щодо удосконалення методики оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників у довгостроковій перспективі.

Результати аналізу взаємодії аграрних підприємств із зовнішнім оточенням дозволяє стверджувати, що попит на продукцію підприємства визначається рівнем середньодушового доходу населення; подорожчання ресурсів виробництва, високий рівень податків та відсоткових ставок призводить до збільшення витрат та підвищення реалізаційних цін на продукцію сільського господарства; пошук постачальників якісного насіннєвого матеріалу та племінного фонду сприятиме покращенню ресурсного забезпечення; державна підтримка розвитку інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур та худоби дозволить сформувати міцні конкурентні переваги даного сектору економіки.



Разом з тим, оцінка внутрішнього середовища досліджуваних підприємств доводить, що продукція якісна та частково рентабельна, асортиментний ряд доволі широкий, однак випуск продукції супроводжується необхідністю вирішення численних завдань: зберігання сировини та готової продукції, сезонність попиту тощо. Підприємства здатні витримати конкурентну боротьбу в разі підвищення професійного рівня менеджменту, найшвидшого впровадження маркетингового комплексу (розробки асортиментних позицій, розширення та завоювання сегментів ринку, стимулювання збуту, створення дилерської мережі, проведення маркетингових досліджень), а також заощадження коштів для оновлення та модернізації виробництва.

Для оцінки конкурентоспроможності аграрних підприємств нами обрано ряд провідних господарств Херсонської області, подібних за своєю спеціалізацією (виробництво продукції рослинництва і тваринництва), відмінних за організаційно-правовою формою господарювання та розташованих у різних районах області. Нами проведено групування досліджуваних підприємств за рівнем конкурентоспроможності у 3 групи та визначено середні показники критеріїв оцінки конкурентоспроможності за методикою Й.М. Маліка та О.А. Нужної (табл. 1).

Таблиця 1 Групування аграрних підприємств Херсонської області за рівнем конкурентоспроможності, балів


Групи підприємств



Критерій

ефективності виробничої діяльності



Критерій фінансового стану підприємства

Критерій ефективності маркетингової діяльності підприємства

Інтегральна оцінка

I (12,0-14,2)

14,5

14,3

13,7

14,2

II (9,6-11,9)

12,1

9,1

9,5

10,3

III (7,1-9,5)

10,2

7,6

7,5

8,5

Джерело: розраховано автором
Дані табл. 1 дозволяють зробити висновок про те, що критерії ефективності виробничої діяльності, фінансового стану та ефективності маркетингової діяльності прямо пропорційно впливають на рівень конкурентоспроможності аграрних підприємств. Першу групу представляють підприємства з сильною конкурентною позицією. Для підприємств другої групи характерним є нестійкий фінансовий стан, що знижує рівень їх конкурентоспроможності. Підприємства третьої групи мають ще нижчі показники фінансового стану та низьку ефективність організації просування і збуту своєї продукції, що обумовлює їх слабку конкурентну позицію.

За результатами аналізу нами визначений інтегральний показник конкурентоспроможності, враховуючи показники, наведені в табл. 2.


Таблиця 2 Групування аграрних підприємств за інтегральним показником конкурентоспроможності, балів

Групи підприємств за інтегральним показником конкурентоспроможності

Індекс

конкуренто-спроможності продукції



Рейтинговий

індекс потенційної конкуренто-спроможності



Індекс товарності підприємства

Інтегральний показник

конкуренто-спроможності



І. Підприємства-лідери

(9,6 – 10,8)



0,6

15,8

1,12

10,6

ІІ. Підприємства з сильною конкурентною позицією (8,1 – 9,5)

0,7

12,3

1,02

8,5

ІІІ. Підприємства зі слабкою конкурентною позицією (6,6 – 8,0)

0,56

13,8

1,04

7,2

IV. Підприємства-аутсайдери (5,1 – 6,5)

0,5

13

0,91

5,2

Джерело: розраховано автором
Розрахунки дозволяють зробити наступні висновки: лідерами в конкурентній боротьбі є підприємства, які мають найвищий індекс потенційної конкурентоспроможності та рівень товарності. Низька конкурентоспроможність продукції прямо пропорційно впливає на інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства та знижує його. Це можна спостерігати у підприємств третьої групи, які випереджають підприємства другої групи за рейтинговим індексом потенційної конкурентоспроможності та рівнем товарності. Отже, висока якість продукції та доступна для споживача ціна дозволять аграрному підприємству підвищити інтегральний показник конкурентоспроможності.

Оцінка конкурентоспроможності аграрних підприємств як об’єктів бізнесу дає дещо інші результати, враховуючи зміни коефіцієнта капіталізації активів та прибутковості сільськогосподарського виробництва. Тому для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємству важливо не лише повністю забезпечити виробництво необхідним ресурсним потенціалом та ефективно його використовувати, але й проявляти ділову активність на ринку і намагатися швидко реагувати на зміни у зовнішньому середовищі.

За результатами досліджень виявлено, що в аграрному секторі регіону не приділяється увага стратегічному плануванню та управлінню. У групу підприємств з сильною та середньою конкурентною позицією об’єднані 60% досліджуваних господарств регіону. При цьому найсильнішим конкурентом виступає СТОВ «Перше Травня» Великоолександрівського району. Досить насиченою є і група підприємств зі слабкою конкурентною позицією (40% усіх досліджуваних господарств). В аграрних підприємствах цієї групи площа сільськогосподарських угідь до 2500 га та здійснюється лише короткострокове планування й оперативне управління діяльністю. Малі обсяги виробництва не дозволяють здійснювати стратегічні капіталовкладення та витрачати кошти на аналіз бізнес-середовища, розробку стратегії діяльності, пошук нових ринків збуту та інвесторів.

За допомогою методу вивчення профілю об’єкта (рис. 2) наочно представлені позиції, які займають досліджувані підприємства на ринку. Вони об’єднані нами в наступні групи: група 1 - підприємства з сильною конкурентною позицією; група 2 - з середньою; група 3 - зі слабкою конкурентною позицією. Це дозволить обґрунтувати конкурентну стратегію підприємства.



Рисунок 2 - Побудова профілю досліджуваних аграрних підприємств Херсонської області



Джерело: сформовано автором
В умовах насичення та глобалізації національного ринку перед вітчизняними аграріями, які за попередній період проведення економічних реформ та налагодження ринкового господарського механізму у вітчизняному економічному просторі зуміли започаткувати, сформувати, розвинути і зберегти виробництво, гостро постають питання подальшого розвитку, зміцнення конкурентних позицій, розроблених стратегій діяльності. Першим кроком до вирішення цих проблем і є оцінка конкурентоспроможності аграрного підприємства, результатом якої є визначення конкурентних переваг підприємства, його «слабких місць»; можливостей для здійснення та подальшого розвитку виробництва та ризиків зовнішнього середовища. Наступним кроком проведених досліджень став стратегічний аналіз конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону, який дозволив сформувати стратегії їх розвитку.

Високий рівень організації та управління діяльністю, повне використання маркетингових і рекламних можливостей, створення позитивного іміджу, висока якість продукції та попит на неї у споживачів дозволили частині досліджуваних підприємств сформувати сильну конкурентну позицію. Окресленій групі підприємств доцільно підтримувати існуючий стан упродовж якомога довшого періоду, що дозволить накопичити фінансові ресурси для економічного зростання. Підприємствам з середньою конкурентною позицією доцільно нарощувати обсяги випуску продукції на існуючих потужностях; глибоко проникати на ринок шляхом пожвавлення рекламної діяльності; розширювати асортимент сільськогосподарської продукції, що вирощується; підвищувати кваліфікацію персоналу, впроваджувати інноваційних технологій сільськогосподарського виробництва. Підприємствам зі слабкою конкурентною позицією необхідно вдосконалювати організаційну структуру управління, оптимізувати чисельність персоналу і скорочувати витрати на управління; змінити організаційно-правову форму підприємства; брати участь у різноманітних об'єднаннях; продати зайве майно, перш за все «неліквіди», залежалі запаси; нормалізувати дебіторську і кредиторську заборгованості; проводити дослідження ринку з метою збільшення частки продажів; шукати нові «ніші», нові ринки збуту.

У третьому розділі «Шляхи підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств» здійснено моделювання впливу організаційно-економічних чинників на конкурентоспроможність аграрних підприємств регіону; сформовано конкурентні стратегії ефективного розвитку підприємств з різним рівнем конкурентоспроможності; удосконалено стратегічне управління підвищенням рівня конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств шляхом бізнес-планування.

У результаті використання запропонованої методики системного дослідження конкурентоспроможності аграрних підприємств Херсонської області із застосуванням багатомірної статистики визначено еталонні господарства, що мають максимальні значення по кожному показнику ефективності господарської діяльності, та розраховано значення коефіцієнтів конкурентної здатності досліджуваних господарств. На основі розрахунків інтегральних показників конкурентоспроможності відзначено, що господарства: в 50% варіантах ТОВ «Торговий Дім «Долинське», 23,5% - ДПДГ «Асканійське» та 17,6% - СТОВ «Перше травня» є еталонними - це вказує на достатньо високу виробничу потужність та економічну ефективність господарської діяльності за роки досліджень і конкурентні переваги даних підприємств.

На основі кластерного аналізу представлено матрицю коефіцієнтів відстаней та дендрограму, за якими здійснена класифікація аграрних господарств Херсонської області за однотипними умовами господарювання та економічним станом. Установлено, що аграрні підприємства четвертої групи з низьким рівнем конкурентоспроможності мають досить високе значення типовості в межах 0,03-0,08, також високою подібністю характеризуються господарства другої групи із значним рівнем конкурентоспроможності - 0,06-0,09 та відносно значною типовістю господарства першої групи із високим рівнем конкурентоспроможності - 0,12.

Уперше для визначення впливу економічних показників на формування конкурентної здатності аграрних підприємств Херсонської області використано нелінійний метод штучних нейронних мереж і в процесі моделювання (створено 550 моделей) апроксимовано кращу узагальнену регресійну нейронну мережу. Встановлено, що вплив економічних факторів на конкурентну здатність аграрних підприємств є майже рівнозначним і коливається в межах 3,68-7,08%. Найбільший вплив на формування рівня конкурентоспроможності агровиробників мають загальний прибуток, валовий дохід, сума виручки від реалізації продукції та загальна вартість валової продукції.

Визначено, що для формування позитивного прибутку і, відповідно, рентабельності необхідно при виробництві продукції рослинництва дотримуватися умов максимального зменшення комерційної собівартості продукції відповідно до витрат на її виробництво, а також раціонально використовувати трудові ресурси. У господарствах Херсонської області з низьким рівнем конкурентоспроможності, відношення суми виробничих витрат до комерційної собівартості продукції рослинництва зафіксоване на рівні 1: 1,54; середня чисельність робітників, задіяних у рослинництві, становила 0,023-0,041 чол/га, що в середньому у 1,7 рази більше, ніж у господарствах із високим рівнем конкурентоспроможності.



Розроблена модель оптимізації спрямована на визначення раціонального співвідношення виробничих і трудових витрат, які забезпечать зменшення комерційної собівартості продукції рослинництва і підвищення рівня рентабельності.

Розрахунки свідчать, що оптимальне значення досліджуваних показників при виробництві продукції рослинництва за роки досліджень становило: середньорічна кількість працівників, у межах 0,006-0,010 чол/га; сума виробничих витрат - 1408-1544 грн/га; комерційна собівартість продукції – 1386-1123 грн/га; рівень рентабельності - 72,5-51,4%. Збільшення найманих робітників та виробничих витрат у рослинництві за період 2010-2012 рр. призвело до значного зменшення рівня рентабельності в середньому 10,6% на рік. Тому питання оптимізації витрат та ситуаційного моделювання можливих змін у виробництві для розробки раціональних рішень щодо підвищення ефективності діяльності аграрних підприємств Херсонської області є актуальними і необхідними.

При формуванні стратегії підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств нами враховано: досягнутий рівень інтегрального показника їх конкурентоспроможності; ринкове середовище, в якому функціонують аграрні підприємства; місію та структуровані цілі діяльності.

Так, підприємства, рівень інтегрованого показника конкурентоспроможності яких коливається у межах 12 - 15 балів (із групи високорентабельних і прибуткових підприємств, які займають сильну позицію в конкурентній боротьбі), повинні обирати конкурентну стратегію лідирування на основі створення інноваційної цінності, головною метою якої є закріпити та утримати позиції лідера. Результатом реалізації такої стратегії повинно стати отримання конкурентних переваг високого порядку: впровадження інноваційних технологій виробництва продукції рослинництва та тваринництва; унікальність та екологічність продукції; постійний моніторинг ринкових змін та розгалужена мережа точок збуту продукції; підвищення доходів працівників.

Оптимальним вибором для підприємств, що мають середній рівень інтегрованого показника конкурентоспроможності (від 9 до 11 балів), є конкурентна стратегія розвитку, що передбачає пошук нових ринків збуту; збільшення ринкової частки підприємства; максимізацію прибутку, мінімізацію витрат.

Підприємства, які мають низький рівень інтегрованого показника конкурентоспроможності (5 - 8 балів), є аутсайдерами на ринку та відносяться до низькорентабельних чи збиткових підприємств, повинні застосовувати конкурентну стратегію виживання на основі кооперування, яка є фінансово низьковитратною, носить здебільшого організаційний характер. Усе це робить її сприятливою для впровадження підприємствами такої групи.

Реалізація запропонованих стратегій дозволить зміцнити конкурентну позицію підприємств, про що свідчать розрахунки, наведені в табл. 3.
Таблиця 3 Ефективність реалізації запропонованих конкурентних стратегій

у еталонних підприємствах Херсонської області



Назва

еталонного

підприємства


Фактично, 2012 р.

Рекомендована конкурентна стратегія

Прогноз, 2015 р.

Приріст інтегральної оцінки, балів

Інтегральна оцінка, балів

Позиція

на ринку


Інтегральна оцінка, балів

Позиція

на ринку





СТОВ «Перше Травня»

14,2

сильна

лідирування

на основі створення інноваційної цінності



15,0

лідируюча

+0,8

ДПДГ «Асканійське»

10,3

середня

розвитку

12,0

сильна

+1,7

СТОВ «Росія»

8,5

слабка

виживання шляхом кооперування

9,6

середня

+1,1

Джерело: розраховано та сформовано автором
Основною стратегією для підприємств зі слабкою конкурентною позицією, на нашу думку, може бути комплексне або часткове, за видами діяльності чи функціями, кооперування з іншими подібними підприємствами. Нами запропоновано створення сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу «Конкурент». Даний кооператив займається організацією переробки молока та реалізацією продукції молокопереробки. Членами сільськогосподарського обслуговуючого багатофункціонального кооперативу започатковано виробництво нових продуктів (бринзи домашньої, сметани, сиру домашнього нежирного, масла). Планується зареєструвати торгову марку «ЕкоПродукт». Кооперативом модернізовано приміщення зерносховища площею 2000 м2 та впроваджено енергозберігаючі технології: налагоджено збереження м’яса свиней, великої рогатої худоби та овець у енергозберігаючому рефрижераторному контейнері (табл. 4).
Таблиця 4 Індикатори успішності проекту для підвищення рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств Херсонської області

Індикатор

Показник

Відхилення

до вступу в кооператив

після вступу в кооператив

абсолютне

%

Вартість проекту на 1 га ріллі для члена кооперативу, грн

х

51,06

х

х

Вартість проекту для підприємства, грн.

х

94818,42

х

х

Окупність інвестицій, місяців

х

6,7

х

х

Ціна реалізації продукції, грн, в т.ч.













  • 1 т пшениці озимої

1142,18

1446,21

+304,03

+26,6

  • 1 т ячменю озимого

1160,73

1408,30

+247,57

+21,3

  • 1 т соняшнику

2600,00

2717,10

+117,10

+4,5

  • 1 л молока

2,68

8,72

+6,04

+ 225

  • 1 ц м’яса великої рогатої худоби

1039,03

2212,9

+1173,87

+113

Валовий прибуток підприємства, грн

94000,00

313596,90

+219596,90

+ 233

Рівень рентабельності, %

1,4

39,4

+38,0

у 28,1 рази

Рівень конкурентоспроможності

низький

середній

підвищився

Джерело: розраховано та сформовано автором
Дані табл. 3 дозволяють стверджувати, що при вступі аграрного підприємства з низьким рівнем конкурентоспроможності до сільськогосподарського багатофункціонального обслуговуючого кооперативу «Конкурент» дане підприємство зміцнить своє внутрішнє середовище, підвищить рівень конкурентоспроможності до середнього та інвестовані кошти окупить менше, ніж за один рік (майже за 7 місяців).
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка