Міністерство охорони навколишнього




Сторінка12/30
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4,42 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   30

Таблиця 6.2.




2000

2006

2007

2008

2009

Площа земель, які піддаються деградації, тис.га
















% до загальної площі території
















Деградація земель, у тому числі:
















вітрова ерозія, тис.га
















водна ерозія, тис.га
















сукупна ерозія, тис.га
















підкислення грунтів, тис.га
















засолення грунтів, тис.га
















залуження грунтів, тис.га
















зсуви землі, тис.га
















Згідно з листом Головного управління Держкомзему у Волинській області від 15.07.09 №06-03-14/1080, інформація щодо деградації земель відсутня, оскільки з 1996 року відмінено складання якісного звіту по угіддях
6. 2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.

Значна розораність сільськогосподарських угідь в області, негативні природні і антропогенні явища призводять до негативного впливу на земельні ресурси та деградації земель. Особливо небезпечних масштабів набула ерозія ґрунтів.

У більшості сільськогосподарських підприємств відсутні науково-обгрунтовані сівозміни, ґрунтозахисні технології вирощування сільськогосподарських культур, бракує необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що призводить до виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їх деградації.



Використання земель без чіткого еколого - економічного та соціального обґрунтування стає причиною виникнення багатьох негативних явищ як екологічної, так і економічної природи. Зокрема, процеси водної та вітрової ерозії земель та інших несприятливих явищ у переважній більшості випадків спричинені саме нераціональним використанням і нехтуванням законами еколого-безпечного природокористування.

Надмірне розширення площі ріллі за рахунок схилових земель призводить до порушення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь. У результаті земельні ресурси деградують, забруднюються і виснажуються. Водна і вітрова ерозії є найбільш суттєвим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів.

Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів). втрати грудкувато-зернистої структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивного забруднення зазнала територія трьох північних районів області, а саме - Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького. Загальна площа радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь становить 160,393 тис. га.

Техногенне забруднення земель пестицидами, важкими металами, а також інші фактори призвели до погіршення якості ґрунтів та їх агроекологічного стану.

Порушення та рекультивація земель

Таблиця 6.3.

Землі

2000

2006

2007

2008

2009

Порушені, тис. га

0,159

0,0595

0,1728

0,1633

0,0932

% до загальної площі території

0,008

0,003

0,009

0,008

0,005

Відпрацьовані, тис. га

0,189

0,5552

0,0709

0,104

0,1259

% до загальної площі території

0,009

0,028

0,004

0,005

0,006

Рекультивовані, тис.га

0,16

0,1127

0,0648

0,1013

0,1367

% до загальної площі території

0,008

0,006

0,003

0,005

0,007

Інформація наведена за даними головного управління Держкомзему у Волинській області
6.3. Якість грунтів

З метою здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення Указом президента України № 1118/95 від 2 грудня 1995 року запроваджена суцільна агрохімічна паспортизація всіх земель сільськогосподарського призначення на території України.

Паспортизації підлягають кожне поле, кожна ділянка, незалежно від того кому вона належить. Проводиться вона в обов’язковому порядку раз на 5 років, а в окремих випадках, наприклад, при зміні власника, землекористувача, обстеження проводиться незалежно від попереднього строку.
6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення

На виконання Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, Закону України “Про охорону земель” Регіональної програми охорони родючості ґрунтів Волинської області, затвердженої рішенням обласної ради від 16 березня 2004 року № 10/22, проведення цих робіт в області покладено на Волинський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”.

Дослідження ґрунтів, які проводяться в області Волинським центром “Облдержродючість”, щодо їх агрохімічного стану (в області щороку три райони через кожних 5 років (тур обстеження) дають змогу відстежити і прогнозувати динаміку вмісту основних елементів родючості ґрунтів (гумус, фосфор, калій, кислотність, мікроелементи, важкі метали тощо).

Екстенсивне ведення рослинницької галузі сільськогосподарського виробництва в останні роки поставило під загрозу збереження ґрунтового покриву. Прискорено зростає інтенсивність руйнування і деградації грунтів, що означає для виробника зниження урожаю та збільшення витрат на відтворення родючості ґрунтів.

За умов екстенсивного господарювання особливо розвивається агрохімічна деградація, для якої характерне підкислення ґрунту, зниження вмісту в ньому рухомих форм фосфору, обмінного калію, гумусу. Це набуває особливої гостроти як для умов області, ґрунтовий покрив якої сформований, в основному, малогумусними ґрунтами легкого гранулометричного складу, що визначило їх низьку ємність вбирання та малу буферність. За таких умов трансформація показників родючості може відбуватися в короткі терміни та інтенсивними темпами.

Результати агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення показують, що в останні роки (2005-2009 р.р.), в порівнянні з попередніми турами обстеження, процеси агрохімічної деградації ґрунтів дещо знизилися (Таблиця 6.4.).


Динаміка родючості ґрунтів області за турами обстеження

Таблиця 6.4.

Тури обстеження

Роки

Вміст гумусу, %

Вміст фосфору, мг/кг

Вміст калію, мг/кг

Кислотність рН (сол.)

VІІ

1995-1999

1,69

127

95

6,42

VІІІ

2000-2004

1,60

116

83

6,29

ІХ

2005-2009

1,61

123

87

6,23

На сьогодні середньозважений вміст гумусу в ґрунтах області становить 1,61 %, що за градацією відповідає низькому вмісту. Вміст рухомого фосфору підвищений (123 мг/кг ґрунту), а обмінного калію – середній (87 мг/кг ґрунту). Кислотність ґрунтів дещо підвищилась і становить 6,23 одиниць.

Агрохімічне обстеження ґрунтів за останні роки засвідчує, що ґрунти області мають в основному низьку та середню забезпеченість мікроелементами.

Волинським центром “Облдержродючість” в 2009 році згідно плану робіт із суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення проводилось агрохімобстеження сільськогосподарських угідь в Любешівському, Маневицькому та Ківерцівському районах.




Агрохімічна характеристика обстежених земель за вмістом гумусу
















Таблиця 6.5.

Адміністративна

Тур

Обсте-

Середньо-

" + ", " - " до

одиниця

(роки)

жена

зважений

попереднього

( район )

обстеження

площа,

показник,

туру







тис.га

%



1

2

3

4

5

Луцький

VІІІ (2000 р.)

34,21

1,73

-0,12

Локачинський

VІІІ (2000 р.)

24,42

1,54

-0,09

Рожищенський

VІІІ (2000 р.)

26,5

1,55

-0,09

Володимир-Волинський

ІХ (2006 р.)

29,16

1,81

+0,07

Іваничівський

ІХ (2006 р.)

28,52

1,55

+0,03

Горохівський

ІХ (2006 р.)

43,68

1,83

+0,26

Камінь-Каширський

ІХ (2007 р.)

18,44

1,63

+0,31

Ковельський

ІХ (2007 р.)

37,23

1,54

-

Турійський

ІХ (2007 р.)

32,49

1,53

+0,14

Любомльський

ІХ (2008 р.)

26,36

1,51

-0,18

Шацький

ІХ (2008 р.)

7,45

1,51

-0,14

Ратнівський

ІХ (2008 р.)

19,21

1,76

-0,09

Старовижівський

ІХ (2008 р.)

24,83

1,56

-0,09

Любешівський

ІХ (2009 р.)

14,81

1,48

-0,14

Маневицький

ІХ (2009 р.)

28,51

1,56

-0,19

Ківерцівський

ІХ (2009 р.)

39,62

1,4

-0,17
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   30


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка