Міністерство охорони навколишнього




Сторінка21/30
Дата конвертації23.10.2016
Розмір4,42 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   30

Таблиця 7.2

№ з.п.

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивовано в 2009р.

гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії




167 (в т.ч. 142 артсвердловини)

30

42

43

93

126

137

З метою розв’язання проблем, пов’язаних з використанням та охороною надр в області розроблені "Програма перспективного розвитку вугільної промисловості області до 2010 року» та Регіональна екологічна програма «Екологія-2010».


7.2. Система моніторингу геологічного середовища

Підземні води є складовою частиною геологічного середовища.

Державна система моніторингу підземних вод – це система проведення спостережень, збирання обробки, підготовки та передавання інформації про стан підземних вод, прогнозування його змін у природних умовах та під впливом господарської діяльності та розробки науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам гідрогеологічної обстановки та дотримання вимог екологічної безпеки.

На 01.01.2010 р. спостережна мережа моніторингу підземних вод державного рівня Волинської області складається із 23 спостережних пунктів (с.п.), в т.ч. на грунтові води – 8 с.п., на міжпластові води – 3 с.п., на опорних полігонах по вивченню умов формування експлуатаційних запасів підземних вод – 4 с.п.


7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Погнозні ресурси підземних вод в Волинській області складають 2586,3 тис. м3/добу з мінералізацією до 1 г/дм3.

За 2009 р. розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси підземних вод по 8 родовищах, які включають 21 ділянку з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 350,84 тис. м3/добу. Розвіданість прогнозних ресурсів підземних вод становить 14%.

Видобуток питних підземних вод з прогнозних ресурсів у 2009 році становив 172,25 тис. м3/добу у т.ч. 86,97 тис.м3/добу з розвіданих запасів на 13 ділянках. Освоєно прогнозних ресурсів 7%, розвіданих запасів – 25%.(за даними Державного інформаційного геологічного фонду України).

Невикористано з прогнозних ресурсів -- 2414,05 тис.м3/добу та з розвіданих запасів 263,87 тис.м3/добу.

У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Виявлено 9 таких родовищ, в минулому експлуатувалося 4 родовища. Води хлоридно-натрієвого, сульфатно-натрієвого і гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієвого типів. За висновками Одеського інституту курортології вони рекомендуються для лікувальних цілей. Так, в районі смт. Ратне, біля с.Осниця, с.Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води.

Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12-13 г/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Вода Журавичівського родовища відповідає якостям джерел Моршинське №1 і Єсентуки №17.

Поблизу м.Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно натрієво-кальцієво-йодо-бромні води, що за якістю аналогічні джерелу Друскінінкай. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300м. Пробурено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90- м3 /добу на 25-річний термін.

Поблизу м.Луцька пробурено дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна.

Станом за 2009 р. по території Волинської області розвідано і затверджено ДКЗ СРСР, УкрТКЗ та ДКЗ України експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 2 родовищах, які включають 2 ділянки з загальними розвіданими експлуатаційними запасами 590,0 м3/добу.

Видобуток підземних вод розвіданих родовищ у 2009 році становив 3,84 м3/добу. З 2 ділянок розвіданих родовищ мінеральних підземних вод в експлуатацію введена 1 ділянка.

Ступінь освоєння експлуатаційних запасів розвіданих мінеральних підземних вод у 2009 році склала – 0,65%.

На території Волинської області існує два основних осередки забруднення підземних вод (військова нафтобаза м.Луцьк, склади отрутохімікатів в с.Скулин). В межах цих осередків підземні води четвертинних та верхньокрейдяних відкладів забруднені амонієм, нітратами та нафтопродуктами.

Водозабори області працюють в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин.


7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площинна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить в тісному зв’язку з неотектонічними рухами території.

Територія Волині по схемі районуваня карста України розташована в межах Західно-Поліської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту – поверхневим та глибинним. Площа поширення карсту становить 20080 км2, що становить 99,4 % площі області.

Глибинний карст належить до серії тектонічних розломів і проявляється по всій мергельно-крейдяній товщі крейдяних відкладів у вигляді тріщіноватих зон з підвищеною водомісткістю. У місцях перетину тріщин утворюються воронки. Походження карстових озер також пов’язано з перетином регіональних тріщін, розломів та зон дроблення.

Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомль, Ковель та Турійськ). Тут в крейдяних відкладах розповсюджені воронки, розміри яких коливаються в значних межах: діаметр – від 1,5 до 40 м, глибина – від 1 до 5м. Схили воронок в основному пологі, деколи – обривчасті. Площа розповсюдженя воронок коливається від 1%-3% -- в межах Волинської височини, до 20% -- в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини. Кількість проявів – 2006 шт.

В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка та інш. широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м.

Процес розвіювання має місце в північній частині області, поширений в долинах річок, найчастіше на бровках терас. На міжрічкових просторах єолові процеси розвинуті в менший мірі, тут єолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани.

В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м.

На умови переміщення дюнних пісків в значній мірі впливає рослинність. На даний час єолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями.

В результаті осушення заплав малих річок, вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах.

Процес заболочування найбільш поширений в межах Волинського Полісся. Цей район характеризується надмірним зволоженням, що в комплексі з плоским слаборозчленованим рельєфом обумовлює широкий розвиток процесу заболочування. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки Прип’ять і її правих притоків: Вижівка, Турія та Стохід, де болотні масиви займають до 60-70% території.

Значно менше боліт та заболочених територій на півдні та центральній частині Волинського Полісся – до 40%. Заболочування даної території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом незначним поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче залягаючих відкладів.

На півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті лише в долинах річок Західний Буг, Луга, Стир та їх притоків.

В межах області ерозійни процеси розвинуті в межах долин річок (бокова ерозія) і Волинської лесової височини, де завдяки їх діяльності створилась розгалужена мережа ярів та балок.

Бокова ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і руйнуванні русел і берегів річок Західний Буг і Стир, в меншій мірі Турії, Стоходу та Прип’яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків.

Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані в долинах річок Західний Буг і Стир в межах Волинської лесової височини. Висота окремих обривів сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км.

В межах Волинського Полісся вертикальні берегові уступи зустрічаються рідше, висота їх коливається в межах 1-2 м, береги піщані і з припиненням підмивання швидко виположуються.

Площинна та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини.

Найбільші площі, що уражені ярами, спостерігаються в Луцькому, Горохівському, та на південному заході Володимир-Волинського району. 3 водами -- по схилах долин та балок, розповсюджена в межаж Луцького, Горохівського, Іваничівського та півдні Володимир-Волинського районів.
Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)

Таблиця 7.3




з/п



Вид

(ЕГП)


Площа

поширення



Кількість

проявів, од.



% ураженості регіону

1

Карст

20,08 тис.кв.км

2006 шт.

(поверхневий)



99,4

2

Підтоплення

9,14тис.кв.км

11 шт

(населені

Пункти)


45,24

3

Осідання земної поповерхні над гірничими виробками

26,2 кв.км

1

ділянка





4

Лесові грунти, здатні до просідання

2,92 тис.кв.км




14,45

5

Бічна ерозія




56

ділянок






7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

Контроль за вивченням та використанням надр здійснює Західна територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр (79601,м.Львів, пл.Міцкевича,8).


7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

За 2009 рік Державним управлінням було розглянуто 10 комплектів матеріалів щодо їх погодження для одержання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Із них було погоджено 5 комплектів документів на пошук (розвідку) корисних копалин, а саме: прісної підземної води, міді, піску, газу та 5 – на експлуатацію ділянок надр з метою видобування корисних копалин – глини, суглинку, піску.



8. Відходи

8.1. Структура утворення та накопичення відходів

Основним джерелом утворення відходів у Волинській області є підприємства гірничо-добувного, машинобудівного, будівельного, деревообробного комплексів.

Протягом 2009 року в області утворювалися відходи І-Ш класу небезпеки (відпрацьовані люмінісцентні лампи, акумулятори, нафтопродукти, шлами гальванічного виробництва), ІV класу небезпеки (відходи деревообробної промисловості), а також побутові відходи та відходи вуглевидобувної промисловості.

За даними облстатуправління, за рік утворилося 805,8 т небезпечних відходів І-Ш класу небезпеки, що на 382,6 т менше, ніж в 2008 році.

Основними утворювачами небезпечних відходів були ДП “Локомотивне депо ”Ковель” державного територіального галузевого об’єднання “Львівської залізниці”, ТзОВ “Кромберг енд Шуберт”, SKF “Україна”, ВАТ “Луцький автомобільний завод”.

Накопичення відходів в області в основному здійснюються на териконах, полігонах та сміттєзвалищах ТПВ . На території шахтних відвалів м. Нововолинська, загальна площа яких становить більше 100 га, за даними статистичного управління накопичено 33,2 млн.т відходів вуглевидобутку. Кількість роміщених твердих побутових відходів становить 788 тис. м 3.



Накопичення відходів станом на початок року та показники утворення відходів у динаміці подано в таблицях 8.1;8.2.

Накопичення відходів (станом на початок року)

Таблиця 8.1

№ з/п

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

1

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів

од.

178




2

Накопичено небезпечних відходів, усього

т

1451,7







у тому числі:










3

відходи 1 класу небезпеки

т

25,3




4

відходи 2 класу небезпеки

т

96,9




5

відходи 3 класу небезпеки

т

1329,5





Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки

Таблиця 8.2



з/п

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1

Обсяги утворення відходів:













Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т *

292600,0

263700,0

196700,0




Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів),

т **


728600,0

782400,0

648200,0





Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

1042,4

1188,4

805,8




Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³

226,0

814,0

788,0




Загальна кількість відходів, т

729642,4

783588,4

649005,8

2

Інтенсивність утворення відходів:













Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

57075

***

***




Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

81,54

***

***




Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

0,22

0,79

0,76

*-відходи вуглевидобутку та вуглезбагачення;

**- дані обласного статистичного управління по формі 14-МТП, куди входять відходи вуглевидобутку;

***-показник ВРП обласним статуправлінням не надано
8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

На кінець 2009 року на території області зберігалося 1451,7 т небезпечних відходів. Основну групу небезпечних відходів становлять відходи, що містять метали та їх сполуки 1312,0 т, заборонені до застосування та непридатні пестициди – 71,3 т, відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки – 43,2, відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки – 6,7 т. та інші.

Значна кількість небезпечних відходів, яка утворилася в 2009 році на території області була передана підприємствам, діяльність яких пов’язана із збиранням, видаленням та утилізацією відходів. Їх в області прцює три.

Так приватним підприємством “Айслаг” зібрано та відправлено на Львівський дослідний нафтомаслозавод 36,627 т відпрацьованих нафтопродуктів.

Підприємством ВТП “Екоцентр” зібрано та відправлено на демеркуризацію понад 13278 тис.шт. відпрацьованих люмінісцентних ламп.

Продовжувалась робота по знешкодженню небезпечних відходів переробки ЗОР на SKF “Україна” – відправлено на утилізацію 427,9 т металошламу та 168,4 т піношламу.

За рахунок коштів обласного,місцевих бюджетів та коштів Євросоюзу в 2009 році було вивезено на знешкодження на підприємство “Елга” (Сумська область) 289,451 т непридатних ХЗЗР.

Основні показники поводження з відходами I-III класів небезпеки подано в таблиці 8.3.



Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис.грн)

Таблиця 8.3

з/п


Показники

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1

Утворилося

0,28

1,042

1,188

0,806

2

Одержано від інших підприємств

0,03

0,412

0,506

0,087

3

у тому числі з інших країн

-

-

-

-

4

Використано

0,125

0,196

0,226

0,231

5

Знешкоджено (знищено)

0,0006

0,158

0,052

0,053

6

у тому числі спалено

-

0,157

0,052

0,053

7

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

-

0,0001

-

0,002

8

Передано іншим підприємствам

0,148

0,844

1,100

0,818

9

у тому числі іншим країнам

-

-

-

-

10

Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

-

-

-

-

11

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

-

0,0004

0,0024

0,009

12

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

0,462

1,332

1,659

1,452

У 2009 році кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені пестициди, в області скоротилася з 11 до 5, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними відходами.Здійснення операцій з непридатними ХЗЗР подано в таблиці 8.4


Поводження з непридатними пестицидами
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   30


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка