Міністерство освіти І науки департамент освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації державний навчальний заклад «Іркліївський професійний аграрний ліцей»




Сторінка4/10
Дата конвертації06.09.2018
Розмір1,63 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Опис досвіду роботи викладача світової літератури


ДНЗ «Іркліївський професійний аграрний ліцей»

Тіщенко Ольги Іванівни

кваліфікаційна категорія

«спеціаліст вищої категорії»

Тема досвіду:

«Активізація розумової діяльності учнів на уроках світової літератури»

Іркліїв 2014р.

  1. Роль учителя у навчально-виховному процесі

    1. Bcтуп.


Життя - це вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом непередбачувано. У період реформування освіти роль учителя в навчально -виховному процесі має бути переосмислена кожним , i кожен має зрозуміти, усвідомити свою роль у житті нашої держави i в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, вікрите в щоденній кропіткій праці, здійснити крок на шляху опанування таких педагогічних технологій, які б допомагали зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.

Національною доктриною розвитку освіти в Україні утверджено стратегію прискореного випереджаючого інноваційного розвитку освіти i науки, забезпечення самоствердження i самореалізації особистості.

Освіта сьогодення спрямована на умови демократії, ринку, новітніх наукових іформаційних технологій. На уроках учитель має не просто дати суму знань, а сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базується на знаннях, досвіду, цінностях, здобутих завдяки навчанню.

Орієнтація на такі особливості сучасного навчально-виховного процесу зумовлює вибір учителем інтерактивних технологій навчання, в основі яких підготовка молодої людини до громадянської активності, активізація навчальних можливостей учня, а не переказування абстрактної, «готової» інформації, відірваної від їх життя й суспільного досвіду. Такі уроки надають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички й зразки поведінки. 3 огляду на це, метою освітнього процесу стає неокреслення кола необхідних знань, умінь i навичок, а розвиток особистісних можливостей учня. Навчання – це завжди діяльність, але поняття «діяльнісна основа» має ще одну суттєву ознаку: учні вчаться самостійно здобувати i застосовувати знання.

Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для вcix випадків організації навчання. Використання таких форм навчання – не самоціль. Це лише зaciб для досягнення тієї атмосфери на уроці, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню, доброзичливості.

    1. Технологія досвіду.


«Вчительське серце... Ти б'єшся в ycix куточках нашого ліцею, надихаючи на розумне, добре, вічне. Живи ж у віках, Велике Учительське Серце!» - так написала у своєму твopi моя учениця. Для мене це були не просто слова, а доказ того, що мене визнали не тільки як педагога, а й як наставника i друга.

Перебираю в пам'яті уроки. Бувало, звичайно, по-різному. Після одних виходила окрилена i щаслива, після інших – пригнічена й сумна. Але завжди намагалася шукати вихід, причому разом з учнями. Тільки тоді можна досягти чогось у роботі, коли уроки перетворюються у співпрацю учителя i його вихованців, коли на уроках немає байдужих та інертних.

Ідеал сучасного навчання – особистість iз гнучким розумом, з добрими навичками i творчими здібностями. В основу методики мoєї роботи як вчителя зарубіжної літератури покладена «Я-Концепція» - тобто розвиток i виховання учня, здатного пристосовуватися до умов соціуму – зi швидкою реакцією на все нове, повноцінного, інтелектуально розвиненого, з комунікативними здібностями громадянина. Тому вважаю , що такі форми роботи, як:

- дослідницька діяльнсть;

- вільна імпровізація;

- пізнавальні ігри;

- словесне малювання;

- життєві ситуації;

- захист композицій,

сприяють загальному розвитку учнів, допомагають відійти від стандарту, «підштовхнути» учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя.

Немає i не може бути злих, лінивих, неорганізованих дітей. Злість спричинюємо ми несправедливими вчинками, лінь з'являється там, де не пробуджений процес до навчання , неорганізованість – там, де вчитель не знайшов оптимальні форми й методи роботи . Тому одним з головних своїх завдань вважаю створення умов для того, щоб учні стали співучасниками найпривабливішого з пpoцeciв – пізнання. Істина очевидна: або ти співпрацюєш з дитиною i ви обоє – творці, або ти борешся з учнем. Керуюся народною філософією сенсуалізму (світ пізнається через відчуття i почуття), адже художня литература – це світ емоцій. Основний підхід до викладання літератури полягає у реалізації принципу: через емоції – до зацікавлення, з зацікавленням -до осмислення й засвоєння, через засвоєння - до переконань. Кожен урок організовую так, щоб знайти час i найефективніші методи , форми та види роботи для реалізації запланованого. Мені здається, що традиційна структура уроку, де вчитель розповідає – учень слухає зовсім не підходить для пізнавальної діяльності. Бо такий стереотип тільки виробляє пасивність учнів, «присипляє» їx. Потрібні активні типи уроків, на яких розгортається полеміка, висловлюють свої думки опоненти, є скептики i оптимісти, але немає байдужих i тих, хто приховує власні сумніви. Будити думку i почуття учнів, спонукати трудитися їx душі – головне на моїх уроках. Наприклад, вивчається тема «Е.Хемінгуей. Життя i творчість». У вступному слові розповідаю учням про талант, його рідкісність, про те, як довго йде визнання до письменника. Життя справжньої людини завжди складне, сповнене випробувань, боротьби з негативним у coбi. Трапляються i хвилини розчарування, бажання кинути почате, зневіра у своїх силах. Але якщо у людини сильна воля, якщо вона – духовно багата i цілеспрямована особистість, то вci труднощі будуть подолані.

Це початок виступу. Він, звісно, може бути й іншим. Однак завжди слово повинно хвилювати учнів, порушувати гocтpi, цікаві проблеми, розкривати вікно в невідоме. Такі уроки проводити непросто. Але викладач – організатор навчального процесу, а не лектор. Я – за «відкритий фінал» уроку, де проблема не розв'язується до кінця. Нехай діти caмi думають, зіставляють, аналізують, роблять висновки. Іноді уроки вивчення біографії письменника проводжу у формі спогадів про нього. Умови для виявлення інтересів, нахилів, пріоритетів учня створює особистісно орієнтоване навчання. Заради цього добираються запитання i завдання, які актуалізують досвід учня, оптимально поєднують колективність, парно - групову та індивідуальну роботу учнів, i зорієнтовують інтерактивні технології на мету та структуру навчально – виховного процесу.

Плануючи урок, дбаю про актуалізацію суб'єктного досвіду учня, його залучення до цілевизначення та планування, рефлексії та самооцінки, можливість вибору завдань та інші самостійні рішення щодо здобуття та застосування знань. Важливою є рефлексація відчуттів ( що я відчував під час розв'язання проблеми?) та їх словесне вираження. Для проведення її пропонуються запитання:


  1. Яка моя найбільша справа за день ?

  2. У чому я змінився за цей час ?

  3. Який мій найбільший ycпix ?

  4. Чому i як я його досяг?

  5. Яких найбільших труднощів я зазнав?

  6. Як я їх подолав?

Письмові твори – багатий матеріал для вивчення характеру, мрій i прагнень учнів: саме в них учні розкривають душу, аналізують свої вчинки, шукають підтвердження власним думкам. Я вважаю, що письмовий твip – це наслідок роботи учня над певним літературним матеріалом. Своїм вихованцям пропоную теми, які вимагають глибокого знання текстів творів, літературного процесу в цілому i вміння узагальнювати вивчене, висловлювати свої погляди.

Сучасний зміст освіти характеризується багато компонентністю. Учні мають оволодіти не лише знаннями, а й навчитися набуті знання використовувати в нетрадиційних ситуаціях, тобто оволодівати способами практичної діяльності, творчим досвідом. Для розв’язання проблеми підвищення результативності навчання необхідно оновлювати педагогічні технології, упроваджувати в пізнавальний процес такі, які б стимулювали розкриття внутрішніх резервів кожного учня, сприяли розвитку комунікативних умінь. Такий тип навчання базується на діалозі моделюванні ситуації, вільному обміні думками.

Реалізація його можлива за умов технічного й технологічного забезпечення навчального процесу та високого професіоналізму, що сприятиме розвитку творчих здібностей учнів їхньої пізнавальної самостійності, умінню працювати з інформацією, критично оцінювати її, генерувати ідеї, застосовувати набуті знання та вміння для розв’язання життєвих проблем. Як показало моє дослідження, великі можливості мають робочі зошити у здійсненні комунікативно – діяльнісної змістової лінії. Вони визнані інноваційними засобами, які забезпечують якість учнівських знань, сприяють формуванню вмінь, розвитку учнів з урахуванням їхньої пізнавальної самостійності, інтересу, пізнавальної активності та працездатності.

Завдання на моделювання, конструювання сприяли засвоєнню програмового матеріалу, формуванню комунікативності у процесі самоконтролю, коли треба було пояснити свій вибір, свою позицію. Значна кількість завдань робочих зошитів з світової літератури сприяли удосконаленню мовленнєвої культури учнів. На кінець навчального року, працюючи з робочими зошитами, учні підвищили рівень умінь пізнавати, розуміти, застосовувати, аналізувати, синтезувати, коригувати, зіставляти, узагальнювати матеріал.

Я переконана, що використання робочих зошитів впливає на зростання рівнів знань, пізнавальної активності у процесі спілкування, підвищення інтересу до навчання.

Одним iз засобів активізації пізнавальної діяльності учнів, який я застосовую є доповіді i реферати. Працюючи над завданнями, діти переконуються у своїx творчих можливостях. Окрім того, їх виступи вносять живий струмінь в урок, урізноманітнюють його. Їм під силу самостійно опрацювати icторію написання творів, схарактеризувати образи – персонажі, висвітлити якісь періоди з життя письменника. Уроки літератури повинні бути найрізноманітнішими. У добре підготовленій гpупі можна провести диспут, урок – спектакль, урок – гру, урок –конспект.


    1. Висновки


Звичайно, немає i не може бути універсальних схем , придатних для вcix випадків організації навчання. Структура уроку, тобто послідовність його частин та елементів, залежить передусім від мети та змісту уроку й не може будуватися стихійно. Використання інноваційних технологій – не самоціль. Це лише зaciб для досягнення тієї атмосфери, яка найкраще сприяє співраці, порозумінню, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

Ясно, вона потребує значної кількості часу для підготовки як учня, так i вчителя. Але результат від таких уроків стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникають особливі стосунки між дітьми та педагогами. А це, погодьтесь, має важливе значения для вciєї вчительської роботи.



Кожен урок – це екзамен для вчителя. Витримати його зможе той, хто йде в ногу з часом, постійно збагачує себе, шукає нове, вміє захоплювати учнів своєю любов'ю до літератури.


ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІРКЛІЇВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ»
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка