Міністерство освіти І науки департамент освіти І науки черкаської обласної державної адміністрації державний навчальний заклад «Іркліївський професійний аграрний ліцей»




Сторінка9/10
Дата конвертації06.09.2018
Розмір1,63 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Вольт Вітмен (1819-1892)


Волт Вітмен святиня американської поезії

В.Вітман народився 31 травня 1819 року на острові Лонг-Айленд. Потім жив у Брукліні, Нью-Йорку, Чикаго. Улюбленими для нього були твори Шекспіра, Мілтона європейських романтиків. Вітман змінив чимало професїй: був шкільним учителем, учнем друкаря, журналістом. Поет захоплювався музикою, театром, вирізнявся радикальними політичними поглядами. Він дивився на свою країну з великою надією, як на землю Свободи і Демократії.

Продовжуючи традиції американського і світового романтизму, він водночас здійснив стрибок в майбутнє поезії. Вірші та поеми збірки «Листя трави» вирізняються небаченим епічним розмахом, сміливим поєднанням космічних і буденних образів та глибиною філософських узагальнень. Вітмен один із перших використав «верлібр». Революція Вітмена у віршуванні – це спроба поставити мову поезії в рівень із часом, ритмом, у якому перебував світ.

Головна книга поета – поетична збірка «Листя трави» побачила світ у 1855 році. Тоді до збірки увійшло 12 віршів і поем без назв: відсутність назв у творах мала підкреслити цілісність і наскрізність задуму. У передмові поет висловив свої філософські, естетичні, політичні та літературні погляди.

Уся подальша творчість Вітмена пов'язана із переробкою і доповненням збірки. Він відгукувався на всі події суспільного життя світу. Перед смертю поет устиг внести правки до останнього прижиттєвого видання своєї великої поетичної книги (400 поезій різного обсягу). Помер Вітмен 28 березня 1892 року.

Новаторство світогляду підкреслюється новаторством форми його поезій, відсутність сюжету замінює техніка монтажу, образів, вигуків, монологів, які поет подає під впливом випадкових вражень. У поезії Вітмена відсутні рима і чітко визначений ритм, речення ллються стрімким потоком, в якому люди предмети, явища поєднюються:



Я чую бравурні співи пташок, шерех пшениці ростучої

Балачку пломінціф, тріскотіння дров, що варять мені страву,

Я чую улюблений мій звук, звук людського голосу....

Вітмен поєднує високе і низьке – це митець космічного світобачення: «Земля – цього ж мені досить. Я не хочу, щоб сузір'я стали ближче до нас», Так може промовляти лише той, кому підвладні час і простір, усі світи, той, хто вважає себе рівним Богові.



А тут я несу свою любу одвічну ношу -

Чоловіків і жінок; де не йду - ця ноша зі мною,

Клянуся, що не зможу їх позбутись,

Бо сам я виповнююсь ними і собою виповнюю їх.

Гордим, сильним і вільним, іде поет і голосно співає свою пісню про любов до всього, що існує Поет пророкує мудрість, яка іде від душі, і з позиції мудрості відкидає старі релігії й філософії:



Тепер я знову перегляну філософи та релігії,

Може, вони в аудиторіях гарні,

Але ні на що не придатні під розлогими хмарами,

Поміж краєвидів і понад потоком бистрини,

Нині я збагнув таємницю творення найкращих людей.

Треба рости на вільнім повітрі, їсти й спати із землею разом.

Шлях, яким закликає йти Поет – важке духовне випробування, і треба виховувати в собі терпіння, витривалість і моральну чистоту. То шлях боротьби із загальновизнаними канонами, ось чому:



Мій клич - до бою, до повстання полум'яного заклик,

Хто піде зі мною, хай озброїться добре,

Хто піде зі мною, матиме обмаль харчів,

Стріне злидні, ворога лютого зраду.

Подорож В.Вітмена відкритим шляхом – це містичний контакт душі Поета і Всесвіту. Це велике відкриття нової захоплюючої радості буття, любові до людини і Природи, любові земної. Головний моральний закон поета: «Все мушу прийняти, всім повинен дорожити».

Знайти більшого індивідуаліста, ніж Вітмена, не можна. Він проголошує себе поетом юрби. У «Пісні про себе» читаємо:

Нескінченне розкриття слів, що належить епохам!

Ось моє слово сучасності....

Юрба Вітмена – це абсолютне і вище від окремої особистості. Поет вбачав свій обов'язок у тому, щоб обезсмертити кожну істоту, кожний предмет, навіть найменший, найнепотрібніший:



Я віру, що травинка не менш важлива за поденне зір,

І мурашка, і піщинка, і яйце волового очка досконалі так само...

Твори Вітмена адресовані майбутнім поколінням. Його поезія увійшла до антології американської поезії. Популяляризували доробок поета в Україні В.Мисик, І.Багряний, І. Драч, В. Коротич.



Ти, Уолтер Уїтмен,

Океаном розтроганий вщерть!

Ти вже визрів, поете, спів мірним по духу й закланню…

І. Драч.

Завдання і запитання





  1. Поясніть значення наведених уривків.

  • О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь, -

Всі бурі витримав наш корабель,сміливців лаври ждуть...



  • Я ступаю на шлях відкритий безжурно,

Здоровий, вільний - весь світ переді мною,

Довга тіниста путь веде мене,куди я захочу..



Дайте визначення:

Верлібр - це


Асонанс - це


Алітерація - це




  1. І.Драч проголошував:

Рокотан - океан! Так Уолтере, збурений теслю.

Галька, гравій, граніт -

Це розкришені зуби його.

Ну, а ти ж бо стропила

Крейдою хижо накреслюй,

І роби, і рубай, і рубайся,

Уолтере, чортів огонь!
Що цими рядками стверджував поет?




1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка