Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі


Синонімія суфіксальних формантів як джерело словотвірної варіантності будівельних термінів



Сторінка12/20
Дата конвертації11.03.2019
Розмір4,07 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20

Синонімія суфіксальних формантів як джерело словотвірної варіантності будівельних термінів
На сучасному етапі розвитку системи вищої освіти в Україні відчувається гостра необхідність у поліпшенні мовної підготовки майбутнів фахівців, особливо коли йдеться про інженерно-технічні спеціальності. Здатність до іншомовного професійного спілкування знаходиться у безпосередньому зв’язку з оволодінням професійною лексикою, а отже із вивченням лексичних, морфологічних та синтаксичних особливостей терміносистем. Знання щляхів терміноутворення є важливими для технічних спеціалістів, оскільки дозволяють установити лексико-семантичні та дериваційні зв’язки між твірними та похідними терміноодиницями, що сприяє кращому розумінню і засвоєнню фахової лексики в цілому.

Одним із найбільш плідних способів утворення термінологічної лексики є суфіксація У французькій системі словотвору існує досить великий арсенал суфіксальних формантів. Так, за данними словника Petit Larousse, французький словотвір використовує 155 суфіксальних формантів, серед яких основнми вважають 99. Французька будівельна термінологія використовує дещо меншу кількість суфіксів. У проаналізованому матеріалі ми вирізнили 46 суфіксальних формантів, причому деяким із них притаманна словотвірна синонімія.

Будівельні терміни, утворені за участю семантично рівнозначних суфіксів, фіксуються словниками як синоніми. Наявність однакового словотвірного значення у різних суфіксальних формантів є не лише засобом диференціації лексичного значення паралельних утворень від однієї твірної основи в залежності від словотвірних нюансів конкретного суфікса: bourrage (дія, її результат – ущільнення)/bourrйe (конкретизація результату дії – фашинний матеріал), bour­soufle­ment (дія, її результат – спучування)/boursouflure (конкретизація результату – дії), vaporisage (дія пропарювання)/vaporisation (трансформуюча дія – перетворювання на пару), але й джерелом часткової або абсолютної синонімії. Часткова синонімія (в одному або кількох значеннях похідного) притаманна паралельним утворенням з суфіксами:

–age/-(e)ment (11 синонімічних пар): branchage/branchement (розгалуження, підключення), achevage/achevement (кінцеве оздоблення); perзage/percement (буріння);

–age/-ation (5 пар): fissurage/fissuration (поява тріщин), canalisage/canalisation (каналізація), forage/foration (буріння);

–age/-ure (2 пари): tuyautage/tuyauterie (система труб);

–age/-erie (1 пара): isolement/isolation (ізоляція);

–(e)ment/-ation (3 пари): fondement/fondation (фундамент);

–(e)ment/-ure (3 пари): doublement/doublure (футер);

–(e)ment/-is (1 пара): logement/logis (житло);

–eur/-euse (7 пар) chargeur/chargeuse (завантажувач), perceur/perceuse (буровий станок), sйcheur/sйcheuse (сушарка).

Здатність до абсолютної синонімії, причиною якої є не лише близькість словотвірних значень суфіксальних формантів або вузький семантичний обсяг твірного слова, але й термінологічна спеціалізація семантики дериватів, притаманна:

– утворенням з суфіксами -age/-(e)ment. Вони виявляють найвищий ступінь абсолютної синонімічності (21 пара): ajustage = ajustement (приладжування, монтаж), curage = curement (прочищення), ripage = ripement (пересування, зміщення, насування мостової ферми), foncage = foncement (буріння, забиття паль);

– утворенням з суфіксами -age/-ation (2 пари): finissage = finition (кінцеве оздоблення);

утворенням з суфіксами -age/-is (1 пара): hourdage = hourdis (бутова кладка);

– утворенням з суфіксами -age/-ure (3 пари): soudage = soudure (зварювання), marbrage = marbrure (імітація мармуру);

– утворенням з суфіксами -(e)ment/-ure (1 пара): verdissement = verdure (озеленення).

Абсолютні синоніми виникають також за рахунок існування форм жіночого і чоловічого роду суфіксів -eur (-euse) і -ateur (-atrice) – 11 пар (laveur = laveuse, excavateur = excavatrice, niveleur = niveleuse, trancheur = trancheuse) та дублетності -eur (-euse)/-ateur (-atrice) – 3 пари (vibreur = vibrateur, alimenteur = alimentateur). Ад’єктивні суфікси не виявляють активної здатності до утворення абсолютних синонімів. Серед будівельних термінів нам зустрілося лише 3 пари абсолютно синонімічних прикметників (форми на -aire і -eux): anguleux = angulaire, lamellaire = lamelleux, tubulaire = tubuleux.

Наведені дані дозволяють говорити про синонімію суфіксів

-age, -(e)ment, -ation, -ure, -is, -erie, -eur (-euse), -ateur (-atrice), але їх синонімічний потенціал відносно невисокий (крім -age та -(e)ment), до того ж синонімічність подібних дериватів в ряді випадків виявляється лише в межах терміносистеми будівництва. Так, поза будівельною термінологією verdissement i verdure – не синоніми (verdissement – позеленіння, verdure – зелень), те ж саме стосується лексичних одиниць doublage/doublement/doublure, ajustage/ajustement, які в загальновживаній лексиці одержують переносні значення, а також втрачають синонімічність при входженні в інші терміносистеми. Так, в парі soudage/soudure остання лексична одиниця в медичній термінології має значення «зрощення», яке не є абсолютним синонімом до «зварювання» (soudage). Залишається семантична спорідненість, а не семантична тотожність.

Суфіксальна синонімія є джерелом словотвірної варіантності, під якою ми, услід за С. Морару, розуміємо варіювання в межах тотожності слова, а словотвірні варіанти являють собою формальні модифікації лексичних одиниць при тотожності її лінгвістичного значення. Варіанти виникають за рахунок синонімічності окремих дериваційних формантів, семантичної та функціональної близькості останніх.

Дослідження словотвірних особливостей суфіксальних формантів дозволяє виділити 2 основні лексико-семантичні групи похідних, утворених за участю цих формантів:

1. Словотвірні варіанти із значенням назви дії або її результату, утворені за рахунок семантичної співвіднесеності формантів -age/-(e)ment/-ation/-isation/ ‑ure/‑is: de­po­li­ssage/depolissement, jalonnage/jalonnement, scellage/scellement, metal­lisa­ge/me­tal­­lisa­tion, malaxage/malaxation;

2. Словотвірні варіанти із предметним значенням, представлені варіантністю форм на -eur (-euse); дублетністю -ateur/-eur: pelleteur/pelleteuse, dragueur/dra­gueuse, climatiseur/climatisateur або дериватами із конкретизованим значенням продукта дії: hourdage/hourdis.

Крім синонімічності суфіксальних формантів варіантність може бути зумовлена варіантністю похідної основи (river = riveter; riveuse = riveuse = riveteuse), але подібне явище не характерне для проаналізованого матеріалу.

Віктор Кульчицький

м. Київ
Суфіксація у сфері прикметника німецької мови
Саме суфіксація уможливлює семантичну диференціацію словникового складу німецької мови згідно з магістральними напрямками творчого пошуку мовного мислення, забезпечує розвиток класифікаційних принципів мови. Вона ґрунтується на таких властивостях сприйняття та пізнавально-класифікаційної діяльності людини, як селективний пошук та ціннісна спрямованістью номінативна сутність суфіксації полягає в семантичній субкатегорізації елементів об’єктивної дійсності, що супроводжується, переважно, категорійною транспозицією суфіксального слова. У статті розглянемо найпродуктивніші моделі суфіксації прикметників в німецькій мові.

1. -bar: VA. Найпродуктивніша модель віддієслівникового словотворення прикметників. У сучасній німецькій мові суфікс-bar здатний поєднуватись з основою будь-якого перехідного дієслова, що вживається в пасиві. Про це свідчать не тільки результати спеціальних досліджень, a й кількість новотворів, що не піддається поясненню з суто номінативними потребами. Загальне словотвірне значення моделі «здатність чи спроможність бути об’єктом дії» з більш тонкою диференціацією, в окремих випадках, модального значення за шкалою можливість/бажаність/необхідність виконання дії. Формування словотвірного значення моделі -bar: V→А здійснюється, головним чином, на основі кардинальних для дієслова граматичних значень стану і модальності. Тому словотвірні значення віддієслівних прикметників є лише поєднанням у семантичній структурі похідного слова категоріальних ознак твірної основи з категорійним значенням прикметника. Завдяки наявності такої моделі стає можливою особлива «номінативна проекція» на предмети, явища навколишнього світу як об’єкти активної перетворювальної діяльності людини.

2. -ig: NA. Суфікс -ig традиційно вважається одним з найпродуктивніших засобів утворення похідних прикметників Однак підставою для такого висновку є, здебільшого, лише лексикографічна фіксація таких дериватів. За цим показником вони справді не мають собі рівних серед похідних прикметників. Однак новотвори за цією моделлю досить нечисленні, що можна пояснити, насамперед, двома головними причинами:

1) нездатністю форманта -ig поєднуватися з іменниками на -heit-/-keit/-igkeit, -schaft, -tum, -ung, тобто, майже з усіма найпоширенішими похідними субстантивними словами;

2) зростаючою продуктивністю напівсуфіксації у словотворенні прикметника, що на перших порах покликана була забезпечити творення прикметників від похідних іменників, а пізніше, внаслідок більш чітко вираженої внутрішньослівної семантики, почала поширюватись і на кореневі іменники, витісняючи в цій функції суфікс g, порівняйте: erkerreich, kobaltreich, metaphernreich, musenreich, musenfreudig, reisefreudig, seenreich тощо. Подекуди в мові співіснують обидва варіанти, про що свідчать і лексикографічні тлумачення значення слів, порівняйте: knotigknotenartig; steinreichsteinig тощо.

Коли іменні основи поєднуються з формантом -ig, виникають похідні слова з такими значеннями:

а) орнативність (наділення ознакою): einbeinig, scharfkrallig, strupsig, тощо.

б) компаративність (порівняння за зовнішньою чи внутрішньою схожістю): purzelbдumig, rippig, sauermilchig, zwerglig тощо.

Варіантом моделі є лексеми з елементом -haltig, що опосередковано співвідносяться зі словосполученнями на базі дієслова enthalten: salpeterhaltigSalpeter enthalten. Їх слід зарахувати до похідних слів з суфіксом -ig та твірною основою − словосполученням. Цей різновид моделі активно «працює» на процеси конструювання, розбудови висловів, реалізуючи словотвірне значення орнативності: gipshaltig, nickelhaltig, symbolhaltig, virushaltig тощо.

3. -lich: NА. Більшість дослідників дотримується думки, що це одна з найпродуктивніших моделей творення прикметників. Однак і тут констатація продуктивності – швидше данина минулому, аніж відображення дійсного стану справ у сучасній німецькій мові. Велика кількість похідних слів з суфіксом -lich у словниках унаслідок ретельної їх лексикографічної фіксації не знаходить, здавалося б, логічного продовження у відповідній чисельності новотворів.

Основне словотвірне значення моделі − загальне співвіднесення прикметника з поняттям, вираженим твірним іменником, порівняйте: motivlich, nachrichtendienstlich, vogelkundlich, weltmeisterlich, zweiglich тощо; компаративність: feindlich, menschlich, та орнативність: aengstlich, gluecklich, widerspraechlich тощо.

Невелика кількість новотворів пояснюється тими ж причинами, що й у випадку з суфіксом -ig, до яких слід додати ще й сильну тенденцію прикметників на -lich до лексикалізації і, як наслідок, багатозначність та відсутність чіткого «семантичного профілю», що значно утруднює їх творення в мовленнєвих процесах.

4. -isch /-erisch: NА. Продуктивність моделі підтверджується значною кількістю новотворів. Їхнє основне словотвірне значення − «загальна співвіднесеність з поняттям, позначеним твірним іменником», залежно від семантики мотивуючого імені, реалізується в таких варіантах:

а) порівняльна характеристика особи (мотивуюча основа – назва особи або тварини): aeffisch, dichterisch, schelmisch тощо;

б) орнативність (мотивуюча основа − абстрактний іменник, що означає, переважно правило, емоційний чи психічний стан): argwoehnisch, launisch, neidisch, spoettisch, tueckisch тощо.

Особливо висока продуктивність притаманна словотвірному елементу -isch при поєднанні з географічними назвами. В таких випадках реалізується значення локативності: orientalisch, polnisch, schweizerisch, zypriotisch usw.

Усе більшого поширення набувають вторинні прикметники з суфіксом -isch, -erisch від власних назв: hamletisch, rousseauisch. Творення похідних прикметників від географічних чи власних назв не обмежене якимись семантичними, структурними чи прагматичними чиннками й зумовлюється лише комунікативними та номінативними потребами.

Серед новотворів за моделлю -isch/-erisch: NA найчастіше трапляються похідні прикметники від складних іменників зі значенням загальної співвіднесеності з мотивуючим поняттям чи порівняльної характеристики особи, наприклад: bьhnenbildnerisch, fernsehdramatisch, formgestalterisch, narzistisch, privateigentuemlerisch, speichelleckerisch usw.

5. -isch/-erisch: VA. Мoдель традиційно зараховується до непродуктивних однак чітка семантична спеціалізація (вираження характерологічного значення) та активність у творенні нових слів суперечать цій думці, порівняйте: beschauerisch, besitzergreiferisch, schulterklopferisch тощо.

6. -sam: VA. Суфіксальна модель з обмеженою продуктивністю внаслідок поширення в тому ж значенні віддієслівних прикметників з суфіксом -bar. Однак між обома моделями поступово викристалізовується семантична диференціація, котра має поки що вигляд швидше тенденції, аніж закономірності: похідні слова з суфіксом -bar означають здатність бути об’єктом дії, словотвірні конструкції з формантом -sam виражають, здебільшого, характеристику особи за діями, що здійснюються нею, або здатністю цієї особи – бути об’єктом чи суб’єктом дії: fuegsam: gehorsam, anpassungsfaehig; anschmiegsam: sich gerne anschmiegend, zaertlich; enthaltsam: bestimmte Dinge nicht tuend, abstinent, sehr bescheiden. Саме такі значення реалізує більшість новотворів: bedrohsam, belehrsam, vertragsam usw.



Людмила Кучерява

м. Київ
Поетонім як особливий вид власного імені
У художньому творі ім’я завжди зазнає значної трансформації залежно від цільової установки автора, воно здатне сфокусувати увагу читача як ніякий інший засіб лексичної номінації оскільки коло його конотацій є надзвичайно широким Як результат, виникає особливе ім’я “поетонім”.

Ми розширюємо термін “поетонім”, включаючи до нього 2 типи імен: реальні імена, що зазнали трансформації під впливом художнього контексту (узяті з мови чи з інших попередніх контекстів); 2) авторські новотвори (імена безпосередньо вигадані автором). Співвідношення тих та інших визначається темою, жанром твору, світоглядом автора, художніми особливостями його стилю тощо.

Основною відмінністю власного імені, що входить до мовного лексикону, від поетоніма, що належить художньому контексту, є те, що поетонімами, як правило, позначаються не реальні, а існуючі у творчій свідомості автора і (через текст твору) в сприймаючій свідомості читачів ідеальні образи вигаданих або реальних об’єктів чи суб’єктів, названих власними іменами.

Поетонім ніколи не називає реальний об’єкт. Навіть, якщо автор використовує ім’я реальної особи, воно вже не позначає реального носія (пор. Наполеон у Стендаля і Наполеон реальний).

Власним іменам притаманна певна статичність змісту, зафіксована у мові, а поетоніми відрізняються принциповою смисловою динамічністю, оскільки вони мають властивість розвивати свій сигніфікат з рухом оповіді.

Поетоніми, крім узуальних конотем, завжди мають розгалужену конотативну сферу, сформовану текстом твору. Вона є невід’ємною частиною семантики поетоніма. Конотативні семи розкривають індивідуальні, вирізняльні ознаки, якості, властивості персонажа.

Особливою відмінністю поетоніма від власного імені є те, що поетоніми характеризуються образністю, тоді як власні імена, як правило, залишаються без-образними.

Семантика поетоніма виростає на основі пресупозицій позакомунікативного оніма і є імплікацією, яка виникає в рамках контексту.

Власне ім’я має мовне наповнення, поетонім – контекстуальне.

Говорячи про відмінності власних імен та поетонімів, ми виділяємо ще одну суттєву різницю між ними, а саме особливу зумовленість (недовільність) іменування персонажів у порівнянні з семантикою мовних онімів. Семантика власного імені строго детермінована історичними і мовними факторами; навіть повна втрата зв’язку з апелятивним значенням не позбавляє ім’я здатності передавати інформацію про названий об’єкт. Літературна онімія детермінована інакше. Кожне власне ім’я в художньому творі міцно зв`язане з властивостями зображуваного (і названого ім’ям) предмета. Персонаж художнього твору має, як правило, лише йому притаманне іменування (байдуже, чи зустрічається воно у реальній дійсності чи ні). У художньому творі ім’я, завдяки ланцюгу асоціацій, у читача пов’яжеться з названим так героєм і якимось чином визначить його.

Нарешті, ще однією особливістю поетонімів є те, що автор майже завжди активізує внутрішню форму поетоніма, або доантропонімічне значення. Ця риса є важливою як для вигаданих, так і для реальних поетонімів.

Отже, характеристика основних рис та компонентів значення поетонімів свідчить про їх більш складну у порівнянні з семантикою реально існучих власних імен, естетично ускладнену конотаціями семантику, що формується на основі імплікацій, створених контекстом чи формою поетоніма в рамках комунікативного акту, про наявність обов’язкового номінативно-характеризуючого компонента. Ускладнення семантики поетоніма знаходиться у взаємозв’язку з відтворенням не тільки його внутрішніх, але і зовнішніх (структурної та звуко-графічної форми) характеристик.



Вікторія Ліпська

м. Київ
Аналіз практики викладання англійської мови як іноземної у вищих західноєвропейських навчальних закладах освіти.
Сьогодні англійська мова займає провідне місце в європейському освітньому просторі і в системі іншомовної освіти країн-членів Ради Європи та Європейського Союзу. Тенденції вивчати англійську мову, якою розмовляють у провідних країнах Ради Європи, весь час набувають усе більшого розповсюдження. Можемо констатувати, що у країнах Західної Європи організація навчання англійської мови у ланці вищої освіти здійснюється з урахуванням соціального запиту, а саме: широких перспектив їх застосування у просторі вищої освіти та на ринку праці.

Навчання англійської мови на рівні вищої освіти у країнах Західної Європи відбувається у першому та другому циклах (ступінь бакалавра і магістра, або інших ступенів системи, прийнятій у державі). Їх викладання здійснюється мовними відділами, школами, центрами при навчальних закладах, які діють узгоджено, паралельно чи самостійно, формуючи різні схеми, та забезпечуючи широкі можливості для опанування мов студентами. Вивчення і вдосконалення знань англійської мови здійснюється шляхом організації інтенсивних, напівінтенсивних, регулярних, допоміжних, підготовчих мовних курсів до чи під час перебування за кордоном. Ці курси, які викладаються мовними центрами, об’єднані спільною метою: підготувати до навчання за кордо­ном, що вимагає володіння певним рівнем знань, уміннями та навичками з англійської мови.

У навчальних закладах курси з англійської мови поділяються за метою, а саме: загальні, спеціальні чи інші (поєднують кілька завдань), порядок вивчення яких відрізняється. Годинне наван­таження становить у середньому для обов’язкового, вибіркового, факультативного вивчення англійської мови − 2-4 год. на тиждень, вивчення курсу триває від половини року до усього терміну навчання 4-5 років. Проте можливі й інші варіанти. Так, якщо під час навчання студент обирає мови з метою отримання мовного сертифіката за спеціальністю (Німеччина), наванта­ження може досягати 12-14 год. на тиждень протягом семестру (складає 170-200 годин), а курс тривати 4 семестри.

Наприклад, Нідерланди перша серед не англомовних країн ще з 1950 р., пропонує програми навчання англійською мовою, розроблені спеціально для іноземних студентів.



Розглянемо, як же побудована робота різноманітних курсів іноземної мови в самому серці Англії – Вулверхемптонському університеті. Обов‘язковою складовою частиною цього університету, не обділеного увагою іноземців, є мовний центр, де потенційні студенти з інших країн удосконалюють англійську мову. Програми університету акредитовані Британською Радою і центр має статус Міжнародного Центру іноземних мов, який входить в асоціацію мовних шкіл Англії. Курси в університеті Вулверхемптона в основному працюють для дорослої аудиторії: старших школярів, студентів, випускників вузів. Яку б програму не вибрав студент, він має вивчати не тільки мову, але й інші предмети. Тим, хто збирається вступати в британські університети, необхідно освоїти програму Foundation, тобто вивчити не тільки мову, але й оволодіти основами інформаційних технологій, бізнесу, інженерії. Є тут і так звана програма «Англійська плюс», яка включає інтенсивну двотижневу підготовку з мови, включаючи «британську і європейську систему права», «основи математики», тощо. Перевага англійської системи мовної освіти полягає саме в тому, що англійці розробили модель викладання своєї рідної мови іноземцям English as a Foreign Language (EFL). Завдання підтримки високої якості навчання здійснює Британська Рада, об’єднана асоціація державних і приватних мовних шкіл, а також регіональні асоціації центрів англійської мови, таких як HELSA (Heart of England Language School Association), English in the North, Learn English in Wales та інші. Усі ці організації об’єднались в 2004 р. в організацію English UK.

Таким чином, можна стверджувати, що вивчення англійської мови як іноземної сприяє підвищенню навчальної мотивації та пізнавальної активності студентів вищих навчальних закладах та полегшує подальше встановлення ділових і культурних зв'язків з іншими країнами.

Светлана Логвина, Екатерина Сахно

г. Симферополь
Реализация дидактических принципов в процессе формирования потенциального англоязычного словаря студентов неязыковых вузов
Возросшие требования к профессиональной подготовке выпускников неязыковых факультетов обусловливают необходимость интенсификации и рационализации процесса обучения английскому языку за счет максимального использования аутентичных материалов. На наш взгляд, наиболее разноплановым источником лексического материала являются новостные сообщения СМИ, где тексты выступают основными носителями оперативной информации и позволяют осуществлять постоянный мониторинг наиболее значимых событий в мире. Одним из наиболее существенных препятствий на пути овладения англоязычной речью является ее лексическая ограниченность. Наиболее эффективным и экономичным по времени, на наш взгляд, является способ расширения словарного запаса студентов путем формирования их потенциального словаря. Проблема выделения и реализации дидактических принципов обучения усвоения потенциально возможной лексики актуальна, так как прежде чем разработать методику формирования потенциального словаря, необходимо проанализировать основополагающие дидактические принципы, а также современные подходы, которые отражают прогрессивный характер нынешней дидактики. Планируя содержание, методы и формы обучения усвоению потенциально возможной лексики, необходимо обеспечить решение всего комплекса доминирующих задач системы уроков по любой теме, а также конкретного урока. Таким образом, дидактические принципы через основные задачи косвенно влияют на все последующие компоненты процесса обучения.

Говоря о дидактических принципах обучения усвоению лексического материала, важно отметить, что принципы обучения исторически конкретны и отражают насущные общечеловеческие потребности. Под влиянием социального прогресса и научных достижений они видоизменяются и совершенствуются.

Мы хотим выделить некоторые дидактические принципы, которые в дальнейшем будут реализовываться при разработке методики и составлении комплекса упражнений с целью формирования потенциального словаря студентов неязыковых факультетов. Такими принципами, по нашему мнению, являются: научность и доступность, посильная трудность; сознание и творческая активность студентов при руководящей роли преподавателя; наглядность и развитие теоретического мышления; системность и систематичность обучения; связь обучения с жизнью и практикой профессиональной деятельности; прочность результатов обучения и развитие познавательных способностей студентов.

Принцип научности и доступности. Научные знания непрерывно расширяются в своем объеме. Каждое десятилетие, по приблизительным подсчетам, приносит удвоение научной информации. Способности же студентов к усвоению знаний, хотя и растут, однако далеко не в той мере, в какой растет объем знаний. В новостных сообщениях регулярно констатируются и рассматриваются новые явления, события и достижения в области науки, технологий, медицины. СМИ сообщение является одним из первых общедоступных источников научной информации.

Однако научность обучения имеет смысл только тогда, когда объяснения учителя ясны для студентов, т.е. информация должна быть доступна для понимания, что, в свою очередь, обеспечивается путем системной подачи нового материала, в нашем случае, новой лексики.



Принцип систематичности и последовательности предполагает, чтобы преподавание учебного материала учителем доводилось до уровня системности в сознании студентов, чтобы знания давались студентам не только в определенной последовательности, но и были взаимосвязанными, а также постоянное повторение изученного материала.

В процессе обучения участвуют все органы чувств человека. Учитывая систематичность предъявления и заучивания новой лексики, важно учитывать и тот факт, что специфика СМИ сообщений обеспечивает видеоряд, который способствует лучшему усвоению новой лексики. Так как пропускная способность органов зрения – 100 000 условных единиц информации за единицу времени, орган осязания за ту же единицу времени пропускает 10 000 условных единиц информации, а орган слуха лишь 1000. Таким образом, около 80% сведений об окружающем мире человек получает с помощью зрения. Это и есть принцип наглядности.

Четко прослеживается взаимосвязь принципов научности, доступности, систематичности обучения и наглядности, но все это будет результативным только при условии активного и сознательного использования этого материала студентами. Это принцип сознания и творческой активности студентов при руководящей роли преподавателя, который заключается в активном овладении студентами знаниями и умениями на основе их осмысления, творческой переработки и применения в процессе самостоятельной работы.

Принцип связи обучения с жизнью и практикой профессиональной деятельности отвечает целям современного образования, где ключевым является совершенствование профессиональных качеств студентов. Реализацию этого принципа мы видим в формировании у учащихся иноязычного потенциального словаря, который значительно расширит их возможности чтения аутентичной профессиональной литературы, говорения с носителями языка и письменного делового общения.

Усвоения знаний и умений студентами будет успешным и полезным в их профессиональной деятельности, если они осуществляют полный цикл познавательных действий, состоящий из восприятия изучаемого материала, его осмысления, запоминания и применения на практике. Принцип прочности и действенности результатов обучения требует, чтобы в обучении гармонично сочеталась работа произвольной и непроизвольной памяти. Невольно хорошо запоминается то, что для человека важно, интересно, связано с деятельностью, доступно, наглядно, систематически и сознательно.

Итак, все принципы обучения неразрывно связаны между собой: научность невозможна без систематичности и последовательности и может быть реализована, только опираясь на доступность обучения; осуществлению доступности способствует применение наглядности, что помогает в сознательном и активном усвоении учебного материала; прочно усваивается то, что доступно, то есть соответствует возрастным и индивидуальным особенностям студентов.

Учитывая специфику слухового восприятия новостных СМИ сообщений, а именно скорость и фонетические особенности предъявления, а также высокую информативность, мы бы хотели предложить принцип предварительной информативности для снятия аудитивных трудностей при восприятии СМИ сообщений. Предварительное ознакомление (прочтение) и обсуждение студентами тех тем, которые будут в дальнейшем предъявлены в форме видео новостного сюжета, позволит им восполнить пробелы в эрудиции, если таковые имеются, или получить знания о новых явлениях, но в более привычной форме, в виде чтения. Для этого мы предлагаем перед каждым новым новостным сюжетом, прочитать статью из газеты или журнала на эту же тему.

В учебном процессе все дидактические принципы очень тесно переплетаются и порой невозможно четко определить, какой из них лежит в основе обучения. Однако они дают возможность осуществлять обучение таким образом, чтобы оно соответствовало логике познания как такового. Специфичность связи и взаимообусловленность отдельных элементов процесса обучения осуществляются при соблюдении определенных условий в процессе систематической работы с аутентичными источниками, такими как СМИ сообщения.

Олеся Лубянова


Каталог: bitstream -> NAU -> 18306
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
18306 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка