Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі


Конструкции с английскими инхоативными глаголами



Сторінка14/20
Дата конвертації11.03.2019
Розмір4,07 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20

Конструкции с английскими инхоативными глаголами

в медицине
В методической литературе многими лингвистами высказывалось мнение о важности овладения конструкциями и оборотами при изучении английского языка, в частности глагольными конструкциями. Особый интерес представляют конструкции с инхоативными глаголами, которые лингвистом Хорнби А.С. были определены термином Inchoative Verbs (начинательные). Они составляют особую группу в английском языке и представляют очень интересный материал для анализа. Толковый словарь С. Ожегова начинательными, инхоативными или инкогативными глаголами (от лат. verba ichoativa) называет «некоторые глаголы в отдельных индоевропейских языках, выражающие, при помощи тех или других формальных особенностей, не только действие вообще, но и то, что действие это только недавно…» (со ссылкой на энциклопедический словарь Ф. Брокгауза и И. Ефрона). Л. Нармирьян изучала вопросы семантической категории инхоативности и способы её выражения на материале английских глаголов. И. Нематова исследовала семантическое поле инхоативности и синтетический способ образования инхоативных глаголов в русском и английском языках, Л. Денисова исследовала семантику и функционирование глаголов инхоативного способа действия.

Актуальность исследования заключается в необходимости определения конструкций с инхоативными глаголами на материалах профессионально направленной медицинской лексики. Поэтому цель данной статьи состоит в выявлении, определении и описании конструкций с основными инхоативными глаголами, встречающимися в лексике, связанной с медициной. Наиболее распространенными глаголами этой группы являются get, become, grow.

Термин «начинательные» (inchoative) применим ко всем этапам процессов изменения (начала, продолжения и завершения), а не только к этапу начала. (His hair is just beginning to go grey. He is going bald. His hair has gone (turned) white.)

Эти глаголы имеют характер связок и образуют конструкции. Синтаксическая сочетаемость этих глаголов неодинакова. Предикативным членом бывают прилагательные (grow worse – ухудшаться), существительные (become a family physician – стать семейным врачом), существительные с предлогом (fall into a rage – впасть в исступление), инфинитив с частицей to (come to know – узнать).

В отличие от глагола get, который в General English чаще всего встречается в инхоативном значении, нами было отмечено, что глагол become в медицинской литературе является самым распространенным. Он широко употребляется в научной медицинской литературе для описания процессов изменения. Он употребляется с прилагательными и превратившимися в прилагательные причастиями. (Blood becomes oxygenated in the lungs. The students became interested in Topographical Anatomy). Глагол become в отличие от get сочетается еще и с существительным. (He became the best physician of the family practice in the regional clinic). Глагол get широко употребляется в медицинской литературе. Get образует длительные формы чаще других глаголов этой группы. (She reported that she wasnt getting any better).

Исследовав случаи употребления конструкций с инхоативными глаголами в медицинской литературе, можно сделать вывод о том, что инхоативный способ действия образуется в основном при помощи глаголов become, get, grow, come, go, turn, run, причем самый частотный из них в медицинском английском языке – это глагол become, в то время как в General English самым распространенным является глагол get. Перспектива для дальнейших исследований есть в сравнения инхоативных глаголов английского и русского языка на материалах медицинской лексики.



Світлана Мірошник

м. Київ
Вербалізація стереотипів іспаномовної культури в американському варіанті англійської мови
Стереотипне сприйняття іспаномовної людини як представника чужої спільноти, як іммігранта детерміновано низкою розбіжностей, яка існує між культурою білих американців та культурами латиноамериканців. Ці розбіжності в першу чергу виявляються в ідеології, менталітеті, світосприйнятті, релігії тощо. Американці європейського походження, як правило, наголошують, що вихідці з Латинської Америки відрізняються від них традиціями, мовою, релігією, походженням, історією, а головне тим, що у США вони – іммігранти. Ідентичність слід розглядати як результат динамічної взаємодії позицій, відношень і багатьох інших параметрів, зумовлених мінливими ситуативними факторами. Ідентичність іспаномовних спільнот США концентрується навколо їх ставлення до норм американського суспільства, виявляється через механізм протиставлення англомовної та іспаномовної культур, причому «своя» культура представлена у позитивному світлі, «чужа» – у негативному: I look better than any of these humildes (O. Cofer). Протиставлення здебільшого ґрунтується на мовних преференціях, асоціативних, ґендерних та суспільно-культурних ознаках, експліцитному висловленні бажання належати до будь-якої з культур.

Ідентифікація є узагальненим та примітизованим “ментальним стереотипом” про «чужі» етноси. У процесі «ксеностереотипізації» активізуються гіперпейоративні характеристики та зменшується кількість меліоративних одиниць. «Ксеноетноніми» на позначення вихідців із Латинської Америки в американській культурі становлять додаткові назви, що мають конотацію пейоративності. Певна частина з них утворена засобами англійської мови, інші складають переосмислені запозичення з іспанської мови. Утворення пейоративних етнонімів (етнофобізмів) детерміновано екстралінгвальними факторами та відбувається за соціокультурною ознакою. «Ксеноетноніми» на позначення іспаномовних спільнот не лише відповідають загальній настанові «свої-чужі», а й співвідносяться з конкретними стереотипами.

Неофіційні номінації іспаномовних етносів, як правило, представлено етнофобізмами (spic-латиноамериканець (уродженець Мексики), в основу утворення яких покладено певні номінативні трансформації (Dago-прізвисько іммігранта з Іспанії, Jose-поширене ім’я серед латиноамериканців, ban-заборона (нелегально перебуваючий латиноамериканець на території Америки), can в’язень (сленг), taco-мексиканська кулінарія). У цілій низці мовних характеристик цього типу відбито поширені стереотипи стосовно способу перетину кордону іммігрантами-нелегалами з Мексики, зокрема, шляхом переплиття річки Ріо Гранде (river-crosser-той, хто переткнув річку Ріо Гранде, wetback-мексиканський чорнороб,) або переходу через пустелю штату Аризона (border hopper-той, кому вдалося «перепригнути» кордон). Значна кількість неофіційних етнонімів в англійській мові США ґрунтується на стереотипному уявленні про непрестижні низькооплачувані роботи, що їх виконують мексиканці в Америці (berry-picker-збирач плодів, gardener-садівник).

Особливе місце серед стійких словосполучень метафоричного характеру посідають мовні одиниці, у складі яких присутній етнонім Mexicano. Компонент Mexicano фактично завжди є смислоутворюючим та виконує функцію приписування певних якостей мексиканцям (Mexicano breakfast, Mexicano promotion).

Лексичні запозичення з іспанської мови є вагомою частиною словникового складу американського варіанта англійської мови. Окреме місце в його лексико-семантичній системі посідають етнокультурно забарвлені запозичення, тобто лексика, семантичні особливості якої в мові-реципієнті фактично детерміновані етнічною стереотипізацією (macho-чоловік, гарної статури, pachuco-молодий мексиканець, який проживає в Америці). За лексико-семантичної асиміляції цих запозичень в англійській мові США спостерігається цілий комплекс механізмів переосмислення: генералізація та конкретизація значення, перенесення значення на базі метонімії, метафори та антономазії. Метонімічне перенесення при переосмисленні етнокультурно зумовлених запозичень з іспанської мови фіксується найчастіше, тому що номінації іспаномовних етносів більш пов’язані з асоціативними ознаками, ніж із процесом порівняння, тобто перенесення значення здійснювалося на базі асоціацій з реальними явищами, поведінкою та типовими рисами характеру вихідців із Латинської Америки.

Основні способи продукування «псевдоіспанізмів» включають словотворення та граматико-морфологічний спосіб. Словотворення охоплює афіксацію та контамінацію. Афіксація в цьому випадку представлена поєднанням основи, що походить з англійської мови, із суфіксами іспанської мови –o, -ola, -ado (fatso-товстун, crapola-сміття, desperado-відчайдушна людина). Контамінація полягає в поєднанні словотворчих компонентів англійської та іспанської мов (latrino-плітка). Граматико-морфологічний спосіб реалізується в поєднанні означеного артикля іспанської мови el з одиницями, що мають суфікс -o (el cheapo – дешева, неякісна річ, el stupido – дурень) або із власне англомовними одиницями (el fish-риба, el building – будівля). Зафіксовано окремі випадки формування псевдоіспанізмів шляхом «псевдо калькування» (caca de toro-лайно бика, caca pasa – ізюм). «Псевдоіспанізми» характеризуються пейоративністю, хоча в конотативному компоненті семантики цих одиниць може бути присутній і елемент інтенсифікації, іронічності, евфемістичності. Як правило, сигніфікативне значення цих лексем не змінюється, зміни відбуваються в конотативному компоненті семантики псевдоіспанізмів.

Англійсько-іспанський білінгвізм опосередковано знаходить вияв у комунікативній поведінці носіїв англійської мови. У комунікативній практиці англомовних американців-монолінгвів спостерігається тенденція до вживання запозичень та вкраплень з іспанської мови (лексична інтерференція). Американці європейського походження вживають лексику іспанської мови, що зафіксована англомовними лексикографічними джерелами (amigo-друг), та мовні одиниці, що у словниках не наводяться (hasta luego-до зустрічі). Іспаномовний матеріал вживається у спотвореному конотативному значенні (adios-прощавай) та вигляді (hasta la pasta-до зустрічі), адаптується до англомовних ситуацій спілкування.

Основними функціями запозичень та вкраплень з іспанської у мовленні англо-американців слід вважати передачу негативних емоцій, незадоволення; досягнення комічного ефекту (каламбури); імпліцитне вираження презирства та зневаги до іспаномовних спільнот. Комунікативна діяльність мексикано-американців зумовлює такі функції іспаномовного лексичного компонента, як відбиття національних особливостей власного етносу; віддзеркалення характерних рис власної етнічної групи; стилістично забарвлене позначення об’єктів, що мають відношення до культури та життєдіяльності етносу.

Отже, етноспецифіка сприйняття навколишнього світу детермінує особливості мовних картин світу різних спільнот, що, у свою чергу, зумовлює феномени національного характеру та етнічного стереотипу, які тісно корелюють між собою. З одного боку, простежується вплив параметра політичної коректності англійської мови, з іншого боку, – підтверджується факт стійкості стереотипів: в американському варіанті англійської мови й досі існує значна кількість пейоративних «ксеноетнонімів» на позначення іспаномовних спільнот, американців африканського походження, індіанців, азійців, італійців, євреїв, поляків, росіян і т.д.

Прояви характерних рис англійсько-іспанського білінгвізму в комунікації можна спостерігати на прикладах мовленнєвої поведінки американців європейського походження та вихідців із Латинської Америки. Білінгвізм у мовленні цих спільнот виявляється неоднаково, хоча перехід з англійської на іспанську у мовленні білінгвальних американців-вихідців із Латинської Америки та білих американців США зумовлено ідентичними екстралінґвальними чинниками.



Ірина. Мірошниченко, Ірина Томаз

м Харків.
Інтерактивний метод у викладанні англійської мови за професійним спрямуванням
На сучасному етапі розвитку світової цивілізації, що характеризується процесами глобалізації в усіх сферах діяльності, актуальною стає ідея формування професіонала нового типу. Від сучасного фахівця вимагається не тільки своєчасне отримування необхідної інформації, але й уміння якісно її синтезувати та аналізувати. Все це призводить до трансформації цілей, які стоять перед методистами і викладачами іноземних мов, змушуючи їх посилити інтерактивну сторону оволодіння іноземною мовою, а саме навчання спілкуванню.

В останні роки у методиці викладання іноземних мов з’явилась тенденція до переходу від комунікативного підходу до його різновиду – інтерактивному підходу, який був запропонований західними методистами.

Серед основних методичних принципів інтерактивного підходу виділяють:

- взаємне спілкування іноземною мовою з метою сприйняття інформації, однаково цікавої для всіх учасників,у ситуації, що важлива для всіх;

- сумісна діяльність, що характерізується взаємоз’вязком трьох об’єктів: постачальника інформації, одержувача інформації та ситуативного контексту;

- зміна традиційної ролі викладача в навчальному процесі, перехід до демократичного стилю спілкування;

- рефлективність навчання, свідоме та критичне осмислювання дії, її мотивів, якості та результатів як з боку викладача, так і студента.

Як свідчить практика, інтерактивний підхід до навчання інозених мов найбільш прийнятний у професійно орієнтованій галузі, тому що вивчення іноземної мови на немовному факультеті є етапом практичного оволодіння мовою, специфіка якої визначається характером подальшої професійної діяльності. При цьому, головним завданням є не тільки практичне оволодіння іноземною мовою, але й розвиток навичок і вмінь, необхідних для майбутньої професійної діяльності в ситуаціях міжособистого спілкування .

Отже, інтерактивний підхід у навчанні професіно орієнтованої іноземної мови – це активна взаємодія всіх учасників навчального процесу, при якому відбувається обмін аутентичною професійно важливою інформацією та набуття навичок професійного спілкування. При цьому, важливо не тільки навчитися обмінюватися інформацією іноземною мовою, але й оволодіти навичками самого процесу спілкування.

В умовах професійно орієнтованого навчання завдання викладача – створити таке навчально-методичне середовище, у якому можна було б сформувати і розвинути необхідні риси майбутнього спеціаліста. При цьому, ефективність процесу навчання залежить від реалізації таких принципів: комплексного підходу до процесу навчання на комунікативно-ситуативній основі, інтерактивності, диференційованості підходу, урахування індивідуальних здібностей, варіативності режиму роботи.

Таким чином, використовуючи інтерактивний підхід до навчання, можна оптимізувати процес оволодіння навичками професійно орієнтованого іншомовного спілкування та зробити його більш ефективним в умовах немовного навчального закладу.

Юлія Надточій

м. Київ
Номінальний стиль з морфолого-синтаксичної точки зору та причини його вживання
На сьогоднішній день номінальний стиль (НС) сучасної німецької мови став розповсюдженим явищем, що потребує детального розгляду і опрацювання, оскільки це явище все частіше зустрічається в мові, а синтаксис речень є досить складним для розуміння.

За Петером фон Поленц субстантивація дієслів та прикметників зустрічається в старонімецькій мові – у монастирській прозі, у містичних текстах ХІІІ та ХІV століття, у фаховій літературі Середньовіччя та в німецькій науковій літературі в епоху просвітництва.

Під поняттям «номінальний стиль» розуміють «спосіб висловлення, в якому члени речення номінальної групи є не просто важливими, а найважливішими носіями предикату»

Можливості словотвору і синтаксичні явища не мають специфічної морфолого-синтаксичної форми і структури в номінальному стилі. НС характеризується надмірною частотністю вживання цих морфолого-синтаксичних засобів і структур. Мова йде про підбір потрібних лінгвістичних конструкцій з великою кількістю можливостей створення того чи іншого слова в НС.

Номінальні явища поділяються на три види: номіналізація і словотвір іменників; розширення ядра номінальної фази за допомогою означення; функціональні вербальні зв’язки.

Слово «номіналізація» походить від англійського терміну «nominalization», який був створений трансформаційно-генеративною лінгвістикою. Це слово означає як граматичний процес (Transformationsvorgang, Transformation), так і результат цього процесу. Явище номіналізації дуже розгалужене. Воно тісно пов’язане з іншими граматичними феноменами, такими, як, наприклад, зв’язки між сполучниками і прийменниками.

Отже, номіналізація – це створення іменників за допомогою інших частин мови, наприклад, за допомогою дієслів та прикметників. Цей процес представляє собою своєрідну словотворчу конструкцію. Класифікація цих конструкцій спрямована на вид словотворчого елементу та їх комбінацію. Розрізняють декілька видів класифікації. Т. Шипан пропонує: композит; деривація; префіксація (перехід від однієї частини мови в іншу шляхом додавання префіксу); суфіксація (перехід з одної частини мови в іншу шляхом додавання суфіксу); конверсія; функціональні вербальні зв’язки.

Українські лінгвісти розрізняють наступні види словотвору: утворення складних слів шляхом словоскладання; деривація (префіксація, суфіксація, конверсія); створення скороченого слова.



Складні слова (Komposition, Zusammensetzung), – це процес утворення складного слова, що складаються мінімум з двох коренів, які можуть виступати як самостійні слова. Цей вид розглядається як один із найважливіших процесів творення, розширення та зміни лексичного складу німецької мови. Складовими таких слів можуть бути як самостійні частини мови (іменник, дієслово, прикметник), так і службові (прийменник). За П. Айзенбергом складні слова, утворені співставленням іменників, є найпоширенішим видом композити. Для створення номінального складного слова на останньому місці повинен стояти детермінат (Determinantum) або основний компонент складеного слова (іменник); частинка, що стоїть перед іменником, детермінант (Determinants) може складатися з одного чи декількох різних частин мови.

Основні типи композиту:

Nomen + Nomen > Bombenschlag, Adjektiv + Nomen > Rohstoff,

Verb + Nomen > Esstisch, Prдposition + Nomen > Untergeschoss

Adverb + Nomen > Auβenverteidiger

Комбіновані складні слова зустрічаються дуже часто:



Datentrдgervernichtungsservice

Nomen + Nomen + Fugen-s + Nomen

Найдовший композит складається з 79 літер:

Donaudampfschifffahrtselektrizitаеtenhauptbetriebswerkbaubeamtengesellschaft – товариство службовців молодшої ланки органу з нагляду за будівництвом при головному управлінні електричного обслуговування дунайського пароплавства.

У таких випадках складові частини слова зв’язані елементами, що називаються елементами-зв’язками. У німецькій мові існують такі зв’язки: -е, -s, -es, -n, -er, -ens. Але є слова, після яких не потрібно ставити елементи-зв’язки (після слів з суфіксами –ur, in-).

Відносно номінального стилю, групи слів можуть теж утворювати одне складне слово. Це робиться для «конденсування» інформації:

Ein Buch fuer Kinder > Kinderbuch, Die Wahl des Praesidenten > Praesidentenwahl, Orientiert an der Praxis > praxisorientiert.

У фаховій літературі часто зустрічається думка, що цей процес відповідає структурній тенденції синтаксичного спрощення інформації. У зв’язку з цим часто говорять про фразові складені слова (Bindestrich-Komposita). Наприклад:



von-der-Hand-in-den-Mund-leben

Це своєрідна заміна речення одним довгим словом. Утворені таким чином слова є особливою ознакою сучасного мовного стилю. Треба узяти до уваги, що скорочення інформації є причиною мовної економії. Але такий вид складеного слова не рекомендується вживати часто.



Конверсія. Термін «конверсія» використовувався представниками різних мовознавчих шкіл і напрямків. Дослідники, що займалися проблемою конверсії, дійшли згоди у визначенні цього виду словотвору, як створення нового слова шляхом включення твірної основи в іншу парадигму. Однак у багато в чому цей вид імпліцитного словотвору слугує причиною лінгвістичних дискусій.

Конверсія значною мірою є семантичним засобом словотворення, оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв’язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію. Зміна значення в багатьох випадках – це переосмислення, метафоричний перенос, оскільки у самому акті перенесення однієї частини мови в іншу виникає елемент порівняння, наприклад: der Barsch (окунь) – barsch (колючий), abkommen (домовлятися) – das Abkommen (угода, договір).

Найчастіше з конверсії утворюється іменники від дієслівних основ: NaffelLangeweile (von „ naffeln“); Scheuch – langweilige Veranstaltung (von „verscheuchen“); Dudel – Rundfunkgerаеt, Plattenspieler (von „dudeln“).

Деривація – вид словотвору за допомогою морфемних конструкцій (афіксів). Афіксація (особливо суфіксація) відіграють важливу роль при творені нового іменника. Словотворчі суфікси стоять справа від кореня слова і можуть таким чином змінювати належність слова до тієї чи іншої частини мови.

У німецький мові існує багато словотворчих суфіксів. Наприклад: -ung Basis: Verb behandeln >Behandlung

-schaft Basis: Adjektiv eigen > Eigenschaft

Що стосується префіксації, то найпоширенішим словотворчими префіксів є un-, miβ-, ur-, erz- (запозичене з грецької archi- - через, церковно-латинське arci) i ge-. Ці префікси відомі з найдавніших періодів розвитку німецької мови, і в основному вони залишилися продуктивними і до сьогоднішнього дня. Найбільш поширеним префіксом для утворення іменників слід вважати префікс un-. Un –утворює перед усім антоніми до ряду іменників: GeduldUngeduld, SinnUnsinn, FriedenUnfrieden, RuheUnruhe.

Мовознавці виділяють ще один вид деривації – імпліцитна деривація – коли іменник утворює з сильним дієсловом без афіксальне, часто зі зміною кореневої голосної слово: greifen > Griff,

Універбація (Univerbierung) – це тенденція перетворення з багаточленної синтаксичної конструкції в одне слово. В цьому виді словотвору, в якому дериватив на основа змінюється лише формально, зникають деякі слова або закінчення, можуть з’являтися умлаути (часто в прикметниках). Цей вид словотвору дуже наближений до двох інших видів, з однієї сторони до простої деривації, з іншої – до композити:

Gesetz geben + Ableitung > Gesetzgebung

In Anspruch nehmen + Ableitung > Inanspruchnahme.

Поширене означення. Формальними ознаками поширеного означення в німецькій мові є: місце розташування ліворуч від іменника; відсутність ком; рамкова конструкція; вираження визначення дієприкметником або прикметником: Das vor drei Jahren durchgefuehrte Experiment hatte eine groβe Bedeutung. (Проведений три роки тому експеримент мав велике значення);

Наталія Орініч, Наталія Крохмаль, Марина Мелащенко

м. Полтава


Каталог: bitstream -> NAU -> 18306
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
18306 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка