Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі



Сторінка9/20
Дата конвертації11.03.2019
Розмір4,07 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

Listening: Theory and Practice in Modern Foreign Language Competence
Research has demonstrated that adults spend 40-50% of communication time listening, but the importance of listening in language learning has only been recognized relatively recently. Listening is an invisible mental process, making it difficult to describe. Listeners must discriminate between sounds, understand vocabulary and grammatical structures, interpret stress and intention, retain and interpret this within the immediate as well as the larger socio-cultural context of the utterance. Scientist Rost defines listening, in its broadest sense, as a process of receiving what the speaker actually says (receptive orientation); constructing and representing meaning (constructive orientation); negotiating meaning with the speaker and responding (collaborative orientation); and, creating meaning through involvement, imagination and empathy (transformative orientation). Listening is a complex, active processes of interpretation in which listeners match what they hear with what they already know. Listeners use metacognitive, cognitive and socio-affective strategies to facilitate comprehension and to make their learning more effective. Metacognitive strategies are important because they oversee, regulate or direct the language learning process. Cognitive strategies manipulate the material to be learned or apply a specific technique to a listening task. Socio-affective strategies describe the techniques listeners use to collaborate with others, to verify understanding or to lower anxiety. Research shows that skilled listeners use more metacognitive strategies than their less-skilled counterparts do. When listeners know and evaluate the success of their approach, they are using metacognitive knowledge for successful listening comprehension. This is critical to the development of self-regulated learning.

Teaching listening notes a gap between the interests of listening researchers and classroom practitioners in that classroom materials do very little to develop metacognitive knowledge through raising learners' consciousness of listening processes. It is imperative to teach students how to listen. This shifts the emphasis of listening practice from product to process and the responsibility of learning from the teacher to the student, thereby helping students become self-regulated learners. The following pedagogical sequence can develop an awareness of the process of (one-way) listening and help students acquire the metacognitive knowledge critical to success in listening comprehension.

Pre-listening activities help students make decisions about what to listen for and, subsequently, to focus attention on meaning while listening. During this critical phase of the listening process, teachers prepare students for what they will hear and what they are expected to do. First, students need to bring to consciousness their knowledge of the topic, their knowledge of how information is organized in different texts and any relevant cultural information. Second, a purpose for listening must be established so that students know the specific information they need to listen for and/or the degree of detail required. Using all the available information, students can make predictions to anticipate what they might hear.

During the listening activity itself, students monitor their comprehension and make decisions about strategy use. Students need to evaluate continually what they learned. Teacher intervention during this phase is virtually impossible because of the ephemeral nature of listening. Periodic practice in decision-making skills and strategy use can sharpen skills and help students to monitor more effectively. Evaluating the approach and outcomes of a listening task .Students need to evaluate the results of decisions made during a listening task. The teacher can encourage self-evaluation and reflection by asking students to assess the effectiveness of strategies used. Group or class discussions on the approach taken by different students can also stimulate reflection and worthwhile evaluation. Students are encouraged to share individual routes leading to success; e.g., how someone guessed (inference) the meaning of a certain word or how someone modified a particular strategy. In order to help students consciously focus on planning, monitoring and evaluation before and after the completion of listening tasks, teachers can develop performance checklists. Such instruments help students prepare for a listening task and evaluate their performance.



Діна Калашник, Світлана Півень

Полтава
Застосування модульних технологій у дистанційній освіті
Сучасна орієнтація університетської системи освіти на дистанційну форму робить актуальною проблему пошуку педагогічних технологій, які є адекватними її принципам, функціям, можливостям та засобам.

Серед педагогічних технологій, які мають потрібний потенціал, сучасна педагогічна наука виділяє модульну технологію навчання. Модульна форма відноситься до нової генерації гнучких технологій освіти і дає можливість комплексно вирішувати такі задачі, як добір, оптимізація і структурування змісту навчання на основі діяльнісного підходу; забезпечення можливості варіативного вивчення змісту навчання; специфічне «порційне» представлення учбового матеріалу і постійний контроль успішності навчання; адаптація програми освіти до рівня підготовки студента; швидке коригування та оновлення навчального матеріалу.

У модульній технології процес навчання реалізується шляхом розділення на модулі – професійно значимі дії і операції, які студент виконує більш-менш однозначно, що дозволяє досягти запланованих результатів. Засвоєння кожного модуля відбувається поступово. Виконання кожного етапу забезпечується методичними засобами, що називаються «учбовий елемент» або «освітній модуль». Виконання кожного етапу контролюється за допомогою тестів.

Незважаючи на багаторічну увагу науки і практики до модульного навчання, досі не існує єдиного підходу до вживаної в зв’язку з цим типом навчання термінології та відсутня систематизація існуючого досвіду їх використання.

Слід зауважити, що за основу всіх концепцій модульного навчання береться діяльнісний підхід, з позиції якого освітній процес орієнтовано на поступове засвоєння студентом елементів професійної чи учбової діяльності відповідно до змісту модульної програми навчання.

З огляду на різні концепції, модульні освітні програми можуть бути різними за змістом та структурою, та існувати у вигляді документів різних форм, але обов’язковими є три основних компоненти. Це – цільова змістовна програма навчання; банк інформації у вигляді пакетів «Учбових елементів» або «Освітніх модулів»; пакети для контролю, які складаються із тестів і практичних завдань.

Якщо потенціал і можливості модульних технологій у справі реалізації дистанційного навчання визнаються вченими та дослідниками; то теоретичні і методологічні засади їх використання в такій формі освіти практично не напрацьовані. Таким чином, через специфіку дистанційного навчання постає протиріччя між об’єктивною доцільністю використання модульних технологій у дистанційній освіті і відсутністю теоретичних і методичних основ їх проектування і організації..

Аналіз досліджень, присвячених проблемі використання дистанційної освіти, дозволяє виділити її специфічні особливості. Специфікою дистанційної освіти можна вважати наступне: учбовий процес базується на комп’ютерних комунікаціях і передбачає диференціацію і індивідуалізацію освіти; система контролю рівня засвоєного матеріалу носить систематичний характер і будується на оперативному зворотному зв’язку; передбачається можливість комунікації з викладачем у процесі пізнавальної діяльності; специфіка технічно-технологічної бази вимагає подачу учбового матеріалу відносно невеликими, логічно закінченими порціями.

Така специфіка, обумовлена особливостями модульного підходу, зробила можливим визначення педагогічних умов застосування модульної технології в рамках дистанційної освіти.

До визначених педагогічних умов відносяться наступні:

модульна технологія навчання зберігає свою сутність, яка полягає в підготовці студента до виконання певних дій, які характеризують діяльнісний підхід до предметної чи професійної підготовки;

зміст навчання представлено у вигляді модульної програми, що має гнучку структуру, складається з окремих, адекватних виділеним операціям, блоків, які, у свою чергу, складаються з учбових елементів;

обсяг, структура і спосіб подачі інформації в освітніх модулях залежать від конкретного навчального матеріалу;

система контролю включає вхідне, поточне, проміжне і заключне тестування і реалізується засобами комп’ютерної комунікації;

застосовується система опосередкованого управління освітнім процесом, яка орієнтована на технічно-технологічні засоби дистанційної форми навчання.

Відповідно до вищезазначених педагогічних умов, було розроблено структурно-функціональну модель застосування модульних технологій в умовах дистанційної форми. Модель розглянуто в двох аспектах: змістовному та організаційному (технологічному). У змістовному аспекті вона представлена програмою навчання, учбовим матеріалом, структурованим у вигляді окремих модульних блоків, які характеризуються цілісністю та подільністю. Кожен модульний блок включає в себе учбовий матеріал, необхідний для формування знань і вмінь, що потрібні для виконання конкретної операції. Модульний блок складається з учбових елементів. Учбовий елемент є носієм порції інформації теоретичного чи прикладного характеру. Для кожного учбового елементу формулюються цілі навчання, добирається і ілюструється матеріал, складаються тести чи практичні завдання.

В організаційному аспекті модель розкриває процес реалізації модульної програми в умовах дистанційної форми навчання, який складається з установчого, навчального та атестаційного етапів. Під час установчого процесу інваріантна модульна програма індивідуалізується і адаптується до рівня підготовленості кожного студента на базі результатів вхідного тестування. Отримана індивідуальна модульна програма пред’являється студентові. На навчальному етапі студенти послідовно вивчають учбові елементи, які включено в їх індивідуальні програми; проходять поточний контроль засвоєння змісту учбових елементів і проміжний контроль засвоєння змісту модульних блоків; виконують контрольні роботи. Навчання і контроль супроводжуються необхідними консультаціями студентів викладачем. У процесі атестаційного періоду студенти виконують, а викладачі рецензують і оцінюють комплексні контрольні атестаційні роботи. Як варіант цієї діяльності проводиться комплексне заключне тестування чи екзамен. Взаємодія викладача і студента на всіх етапах, забезпечення студента необхідними учбовими елементами та контрольними тестами, передача студентами виконаних робіт здійснюється як за допомогою засобів комп’ютерної комунікації, так і засобами масової комунікації.

Спроектована модель може бути взятою за основу в процесі розробки модульної технології дистанційної освіти.



Ольга Каніболоцька

м. Запоріжжя
Телекомунікаційні проекти як засіб формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів немовних спеціальностей
У сучасних умовах глобалізації та євроінтеграції, коли країни прагнуть до співробітництва та взаємозбагачення в суспільній, економічній, політичній, культурній, науковій та інших сферах, великого значення набувають міжкультурні зв’язки представників різних держав, ефективність яких є необхідною передумовою налагодження контактів та взаємодії, досягненням взаєморозуміння та взаємовигоди. У XXI столітті мовою міжлюдського спілкування стає мова культури – високої культури суспільної свідомості, загальної культури особистості, культури міжнародного співробітництва, культури суспільства в цілому. Міжкультурна комунікація в сфері повсякденного спілкування розглядається як знання моделей спілкування, культурних стереотипів, ціннісних орієнтирів, образів і символів культури. У формуванні основ міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції студентів немовних спеціальностей значну роль відіграє використання нових інформаційних технологій (НІТ).

НІТ дозволяють створювати автентичне мовне середовище і відкривати нові можливості для міжкультурного спілкування, що допомогає студентам побачити практичну користь вивчення іноземної мови (ІМ). Як показує досвід і аналіз спеціальної літератури, для студентів немовних спеціальностей системне і цілеспрямоване використання методу телекомунікаційних проектів (метод ТКП) у навчальному процесі є тим засобом, який забезпечує найбільш ефективне іншомовне спілкування на міжкультурному рівні в межах програми вищої школи. Метод телекомунікаційних проектів розглядається як ефективний спосіб створення автентичного мовного середовища, в якому відбувається залучення студентів до іншомовної культури з урахуванням особливостей рідної культури, через усвідомлення студентами іншомовної культури.

Формування основ міжкультурної комунікативної компетенції студентів буде більш ефективним за умови, якщо: процес навчання англійської мови на міжкультурній основі буде організовано з використанням методу телекомунікаційних проектів як засобу створення автентичного мовного середовища; модель навчання з формування міжкультурної комунікативної компетенції буде створена з урахуванням вікових та психологічних особливостей студентів, основних положень комунікативно-діяльнісного підходу і спиратися на принципи: комунікативності; проблемності; культуровідповідності; обліку рідної мови і культури; пізнання та обліку культурних цінностей; етнографічності; зміст навчання буде відібрано з урахуванням цілеспрямованої і керованої іншомовної мовленнєвої діяльності відповідно до правил спілкування і національно-культурних особливостей двох країн.

Метод телекомунікаційних проектів має свої переваги:

1. Метод ТКП є одним із найбільш ефективних методів навчання англійської мови, який дозволяє організувати вивчення іноземних мов в умовах, наближених до справжнього міжкультурного спілкування в процесі співвивчення мови і культури.

2. Принципами організації навчального процесу на основі методу ТКП є: принцип комунікативності, принцип культуровідповідності, принцип обліку рідної мови і культури, принцип пізнання і врахування культурних універсалій, принцип етнографічності, які отримують новий зміст у зв'язку з використанням методу ТКП. При цьому одним з провідних принципів є принцип культуровідповідності, що передбачає виховання і навчання учнів на основі культур і традицій рідного краю та країни досліджуваної мови, що знаходяться в руслі загальнолюдських цінностей.

3. Ефективність формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції студентів із використанням методу ТКП визначається такими психолого-педагогічними факторами: етнопсихологічними й віковими особливостями студентів; наявністю проблемної ситуації; позицією рефлексивної самооцінки, що дозволяє реалізувати студентові своє внутрішнє ставлення до навколишнього світу, усвідомлювати результати власної пізнавальної діяльності; використанням телекомунікаційних проектів, що сприяють підвищенню мотивації та зацікавленості студентів, творчому розвитку, самоосвітній активності і, відповідно, підвищенню якості знань. Наукова новизна полягає в тому, що розроблено: теоретичні положення методу ТКП, які лягли в основу моделі навчання, спрямованої на формування міжкультурної комунікативної компетенції студентів; психолого-педагогічні та дидактичні умови застосування методу ТКП в організації процесу навчання, спрямованого на формування міжкультурної комунікативної компетенції .

Теоретична значущість методу ТКП полягає: в систематизації та узагальненні дидактичних, психолого-педагогічних та методичних особливостей організації процесу навчання англійської мови з використанням методу ТКП, спрямованого на формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції; в обґрунтуванні принципів організації навчального процесу з використанням методу ТКП і моделі навчання, спрямованої на формування основ міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції; у вирішенні проблеми відбору змісту телекомунікаційних проектів, спрямованих на інтенсифікацію процесу формування основ міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції.

Практична цінність методу ТКП полягає: у створенні та експериментальній перевірці методичної системи організації процесу навчання англійської мови з використанням методу ТКП. Апробована на практиці модель навчання довела свою ефективність у формуванні міжкультурної комунікативної компетенції студентів немовних спеціальностей. Запропонована логіка занять, стиль спілкування викладача та студентів, включення проблемних завдань у процес пошуку й отримання знань, їх практичне застосування в ході виконання телекомунікаційної проектної роботи представляють для викладачів нові методичні можливості ведення занять із англійської мови з використанням методу ТКП в умовах вищої школи.

Для забезпечення адекватної підготовки студентів немовних спеціальностей вищої школи до іншомовної комунікативної компетенції, здатних до продуктивного спілкування, необхідно змінити цілеспрямованість навчання: замінити мету формування розвитку навичок і умінь, необхідних для переважно навчальної комунікації, на мету, яка полягає в підготовці до реального спілкування з представниками інших культур. У зв'язку з цим новими підходами до навчання іноземних мов є: лінгвокультурологічний, лінгвокраїнознавчий та ін. Ці підходи дозволяють визначити предмет навчання – іншомовну культуру, а стратегічною метою навчання іноземних мов стає не набір конкретних умінь, а формування міжкультурної комунікативної компетенції, яка дозволяє мовній особистості здійснити ефективне спілкування з представниками інших культур.

Організовуючи міжкультурне навчання, «слід приділяти належну увагу рідній лінгвокультурі студентів. Те, як людина сприймає чужий світ і що вона в ньому бачить, завжди знаходить відображення в її інтерпретаціях і поняттях через призму власних культурних норм».

Виходячи з того, що предметом навчання ІМ виступає іншомовна культура, учні повинні усвідомити, що таке культура, як вона утворюється і як здійснюються взаємини в сучасному полікультурному світі. При навчанні іноземної мови та культури у вищому навчальному закладі доцільно звернути увагу на такі складові культури: а) рідна (українська) культура, б) культура країни іноземних мов, в) культура як теоретична конструкція.

При навчанні іншомовної культури важливо: 1) визначити обсяг досліджуваного культурологічного матеріалу, 2) з'ясувати, якого роду культура відповідає цілям вивчення мови у вищій школі; 3) відібрати і проаналізувати матеріал, який відповідає цим цілям; 4) формувати в студентів розуміння того, що ні одна культура не є статичною, 5) усвідомлювати, що тепер у світі функціонує кілька варіантів англійської мови (наприклад, британський англійський, американський англійський і т.п.). Очевидно, вирішити ці завдання можна, використовуючи не тільки навчальні матеріали, але й повною мірою організовуючи самостійну роботу студентів із довідковою літературою, словниками, енциклопедіями і т.д. Також додаткові можливості для вивчення іноземної мови й культури відкривають нові інформаційні технології, які дозволяють створювати автентичне мовне середовище і формувати на його основі справжню потребу в знанні іноземних мов.

Міжкультурна комунікація – це середовище взаємодії двох або декількох комунікативних партнерів, що належать до різних культур, причому інша культура пізнається за допомогою образів рідної культури, яка усвідомлюється і переосмислюється в процесі пізнання чужої культури. При цьому сам процес комунікації є передумовою для виникнення діалогу культур у свідомості окремого індивіда. Для здійснення міжкультурної комунікації студенти повині оволодіти міжкультурною комунікативною компетенцією, яка передбачає володіння: етнографічною інформацією, яка відбиває найбільш яскраві історичні події, відомості про загальну культурну орієнтацію країни, відомих особистостей та ін; паралінгвістичну інформацію, куди входять відомості невербальних засобів комунікації (жести, міміка, пауза, інтонація і наголос); мовну інформацію (лексичні та стилістичні засоби), пов'язані з національною специфікою країни, мова якої вивчається; інформацію про етикет, специфіку національного образу комуніканта.

Реалізація методу телекомунікаційних проектів і дослідницька діяльність веде до зміни позиції викладача. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх викладача. Змінюється і психологічний клімат в аудиторії, тому що викладачеві доводиться переорієнтовувати свою роботу і роботу студентів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Таким чином, використання інформаційних технологій розглядається як специфічна форма міжкультурного спілкування, в процесі якого у студента формуються зразки і моделі поведінки, розвивається мислення, здатність до аналізу й оцінки, складається образ світу й самого себе. Внаслідок опосередкованого міжкультурного спілкування в процесі вивчення ІМ з використанням телекомунікаційних проектів здійснюється формування студента як суб’єкта діалогу культур. Під час використання інформаційних технологій відбувається активне формування комунікативної компетенції студентів немовних спеціальностей як комплексу лінгвістичної, соціокультурної та прагматичної компетенцій.



Марта Карп

м. Львів
Role-play in teaching foreign languages
Ukraine reaches a new level in its relations with other countries in the world. It forms new political, socio - economic and cultural realities. Ukraine needs highly skilled and versatile professionals with knowledge of foreign languages. It also needs professionals who are ready to generate and introduce fresh ideas.

At this stage of education development it is formed a characteristic tendency to enhance the communicative focus of the educational process. So, communicativeness should be methodical content of modern foreign language lessons.

The need for communicative skills in English has been increasing, both for business and in private life. Dramatization meets a need of the times in which students’desires to practice English in the classroom and to express themselves are increasing. Role - play is the most effective method in foreign language education, because it has beneficial effects on the learner’s communicative competence and motivation. At the same time, the necessity of learner-centered education in language classes has been proclaimed.The activity of drama is suitable for making an environment in which students do not remain silent but rather can naturally speak in and listen to the target language. This article claims that activities of role - play are the best and most appropriate methods to improve one’s communicative skills while cultivating awareness of grammatical accuracy. Such activities can foster the personal growth of students as they participate in creative and cooperative assignments.

Recently global changes are observed in Ukraine. These phenomena lead to the desire of educators to diversify the curriculum, programs and implement innovative technologies. It is about attracting new forms of work in the student audience.

Methods of teaching foreign language are intended to form the active professional position of students. Priority of informative aspect of training is a big disadvantage. The importance of procedural aspects is noted in the process of learning. This will help bridge the gap between the informational and procedural side, strengthen the personal and training nature of the activity.

The principle of role perspective involves performing complex and responsible role of each student, which simulates a situation close to their profession. The effectiveness of active learning is achieved by differentiated approach. Lesson built on the principle of using role-playing perspective, provides an opportunity to demonstrate independence, creativity and initiative. It develops the ability to update the knowledge from different disciplines and to address specific professional goals.

Role playing and business games promote faster remembering of special terminology, strengthening and improving grammatical knowledge, expanding vocabulary. They must accurately simulate the real situation of professional communication that will increase interest in learning a foreign language. Application of this method aims to make each student an active participant in the learning process and involve intensive cognitive activity.

Learning a foreign language is a complex and lengthy process. One of the most complex and de-motivating things is the transition from the use of language in the classroom to its real use in life. In the audience the process of communication takes place in certain limits. But the situation dramatically changes when the student needs to use a foreign language for a particular solution of professional problems.

Educational role-playing game is regarded as one of effective means for the strengthening of language skills of the student. Role play has the elements of surprise, which can face every person in the process of real communication (the partners have to listen, think quickly and react to changing situations).

In the audience a problematic situation is played, in which each individual student identifies him/herself with a certain character. This type of task can be used with students of almost all levels of linguistic training. Properly and logically selected game stimulates to talk even beginners.

The positive atmosphere, interest in theme, aiming to win, involvement in solving the problem and the individual contribution of each individual motivate the student. When wit and ingenuity, knowledge of the professional subjects are important than the high level of language proficiency, they create the preconditions for the assertion in the team and implement necessary communication and self-actualization. It stimulates students to find adequate language models, necessity to use foreign words and structures, overcoming shame that beneficially effects on learning outcomes. It also encourages them to think in a foreign language.

Participant involvement in role – playing game can create intelligent and emotional intense. If a teacher can combine the necessary knowledge and interests of specific group with the game issues, they can confidently guarantee to find a realistic solution to the task level. If role-playing game is interesting and fascinating, material is remembered well and stays lengthily in memory. Educational role-playing game is communication in a foreign language and linguistic skills to solve problems in the professional activities.

Professional and communication skills are particularly important for the teacher. Communicative competence includes forecast of the student reactions, knowledge of psychological barriers, ability to attract attention, generate interest, maintain contact, create an atmosphere of trust and coordinate interaction. Educational role-playing game requires serious preparation and clear understanding of the teacher.

General rules of role-playing game are quite simple: explanation of problem situations, role division, identification and explanation of unfamiliar lexical items.

Conduction of role-playing game: at this stage it is desirable to achieve naturalness in the performance of roles, the use of movements, gestures, facial expressions, a deepening of the voice, laughter from the students.

Discussion of the game results: for teacher it is important to get student’s point of view according to their performance on role and bring to the discussion as many students as possible, give them an opportunity to make an overall assessment of game progress, find out what they consider the appropriate and consider their comments in further work on the role games.

An important recommendation for the teacher is not to stop students during the game to correct errors. It is appropriate to take the next lesson for recorded lexical and grammatical errors, so as not to violate students' motivation. Immediate analysis of errors gives a negative effect on the game. It is reasonable to focus on the successful use of language, ideas, accent and intonation, facial expressions and so on. The aim is to convince students of their ability to communicate in a foreign language in certain situations. In role-play of professional orientation the teacher acts as moderator to enable students themselves to make decisions and bear responsibility for them.

Thus, it is necessary to state that the right kind of educational role-playing game is an important method to achieve the goal of the lesson. It helps to provide motivation for learning a foreign language for professional communication, forms creative thinking of future professional specialists, increases the interest of students, organizes teamwork, leads to team cohesion, takes students to another level of foreign language, helps to reveal and overcomes shyness and uncertainty.

The system of traditional methods can not meet the current needs of education. It creates a problem of activation of the learning process and implementing new methods. The playing activity method shows high mental activity of students in the process of making independent decisions and a search for ways to solve simulated problems.

Thus, business and role-playing is one of the most important means to increase efficiency of students’ professional communication. It represents a form of connection of foreign language with the future profession. This form of work allows students to consolidate the knowledge and promotes the activation of professional communication skills.



Анна Колісниченко

м. Київ
Каталог: bitstream -> NAU -> 18306
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
18306 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний авіаційний університет проблеми викладання іноземних мов у немовному вищому навчальному закладі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка