Мiнiстерство освiти І науки, молоді та спорту україни




Сторінка3/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0,54 Mb.
1   2   3

ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Слово як основна одиниця лексичної системи мови. Слово vs. морфема та слово vs. словосполучення. Проблема ідентифікації слова. Відношення між словом/позначувальним та позначуваним (проблема знаковості). Виокремлення слова в мовленні (проблема окремості й цільнооформленості слова). Виокремлення слова в мові (проблема тотожності слова). Аспекти слова. Основні напрями вивчення слова: семасіологічний, ономасіологічний, функціональний, когнітивний. Знакова природа слова. Типи лексичних знаків. Співвідношення між формою і змістом слова (принципи «асиметричного дуалізму» С. Карцевського). Варіантність слова. Функціонально-стилістична характеристика слова.

Словотворення і морфемна структура англійського слова. Типи морфем. Морфологічна класифікація слів англійської мови. Принципи словотворення і морфемного аналізу слова. Співвідношення словотвірного та морфемного рівнів аналізу слова (дериваційний синтез і морфемний аналіз як відображення різних позицій комунікантів). Комплексні одиниці системи словотворення. Словотворче гніздо, словотворча парадигма, словотворча категорія. Функціональний аспект системи словотворення. Поняття продуктивності, активності та вживаності словотворчих моделей. Типи словотворчої моделі. Словотворче значення. Семантичний зв’язок словотвору з іншими підсистемами мови – морфологічною деривацією, синтаксисом, семантикою, тема-рематичною організацією тексту.

Проблема значення слова. Основні концепції значення слова: референтна теорія значення (остенсивне визначення значення слова), концептуальна теорія значення (трактування значення слова як поняття/концепту, позначуваного словом), релятивістська теорія значення, функціональна, біхевіористська, когнітивна теорії (теорія прототипів). Аспекти і типи значення: денотативне, сигніфікативне, конотативне. Загальнолінгвістична типологія значень (опозиція лексичного і граматичного значень). Типологія значення за М.В. Нікітіним. Діахронічний і синхронічний підходи до вивчення значення слова. Проблема полісемії та омонімії. Причини, типи й функції семантичних змін. Контекстуально вільні та контекстуально зумовлені значення. Роль лінгвального і екстралінгвального контексту у виявленні значення слова. Типи внутрішніх зв’язків між словами. Гіперо-гіпонімічні відношення.

Загальна характеристика словникового складу сучасної англійської мови. Словник англійської мови як система лексичних одиниць. Поняття про основний словниковий фонд мови. Проблема виокремлення сталої частини мови. Критерії і шляхи лексико-семантичної систематизації словникового складу. Парадигматичні та синтагматичні зв’язки як фактор, що зумовлює системність словникового складу мови. Специфіка сполучуваності лексичних одиниць та її роль у формуванні своєрідної системної організації англійської мови. Розвиток і мінливість системи мови: синонімія, антонімія, гіпонімія. Проблема критеріїв визначення синонімічності лексичних одиниць (концепції Д.М. Шмельова, Дж. Лайноза, У.Е. Коллісона, Ю.Д. Апресяна). Шляхи виникнення синонімів і антонімів. Евфемізми. Принципи угрупувань слів. Прояв системного характеру мови на рівні лексико-семантичного поля, тематичної групи, гіперо-гіпонімічних рядів. Основні характеристики семантичного поля, фактори, що визначають його специфіку. Типи і схеми відношень у гіперо-гіпонімічних полях. Запозичення в лексичній системі. Причини запозичень. Мови-джерела запозичень. Шляхи і форми запозичень. Асиміляція запозичень. Статус запозичених та суто англійських слів у системі мови. Типологія запозичених мовних одиниць. Адаптивність системи словникового складу. Регіональна та соціальна варіативність мови за територіально-діалектними ознаками. Соціолінгвістичний аспект слова. Діалектизми. Соціолект. Ідіолект. Основні тенденції зміни системи мови.

Вільні словосполучення. Характеристика вільних словосполучень. Проблема визначення, критерії і засоби їх виділення в мовленні. Умови і правила сполучуваності слів. Граматична (структурна) і лексична (семантична) сполучуваність. Зв’язок поняття сполучуваності в теорії мови з поняттями оточення і дистрибуції, контексту, валентності. Словосполучення vs. слово і речення. Типологія обмежень сполучуваності слів: предметно-логічний підхід (Е. Косеріу, В.Г. Гак), історико-традиційний, екстралінгвальний, лінгвальний/нормативний. Ономасіологічна природа слова як провідний фактор індивідуальної сполучуваності слів та сполучуваності на рівні класів слів. Стійкі (непродуктивні) словосполучення. Порівняльна характеристика з вільними словосполученнями англійської мови. Концепції ідіоматичності, стійкості, еквівалентності слову. Концепції фразеологічних одиниць. Класифікації фразеологічних одиниць за О.І. Смирницьким, О.С. Ахмановою, В.В. Виноградовим, Н.Н. Амосовою, А.В. Куніним. Джерела походження фразеологічних одиниць (класифікація А.В. Куніна). Параметри, за якими фразеологічні одиниці зближуються зі словом і словосполученням та отримують статус одиниць проміжного типу.

Англійська лексикографія. Зв’язок лексикології з лексикографією. Задачі і проблеми лексикографії. Типи англійських словників. Історія розвитку британської та американської лексикографії.


Загальна література

Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: ЛГУ, 1963.

Апресин Ю.Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка. – М.: Наука, 1974.

Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М.: Просвещение, 1986.

Каращук П.М. Словообразование английского языка. – М.: Высшая школа, 1977.

Кунин А.В. Фразеология современного английского языка. – М.: Междунар. отн., 1979.

Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка. – М.: Наука, 1976.

Мороховский А.Н. Слово и предложение в истории англйского языка. – К.: Вища школа, 1980.

Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Харків: Основа, 1993.

Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словочетании. – Владимир: ВГПИ им. П.И. Лебедева-Полянского, 1977.

Никитин М.В. Курс лингвистической семантики. – СПб.: Науч. центр проблем диалога, 1997.

Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. – М.: Высшая школа, 1988.

Панов Е.Н. Знаки. Символы. Языки. – М.: Знание, 2003.

Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология. – К: Издательство Украинского Фитосоциоцентра, 2000.

Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К: Вид-во Українського Фітосоціоцентру, 1999.

Смирницкий Л.И. Лексикология английского языка. – М.: Изд-во иностр. яз., 1965.

Телия Н.В. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. – М.: Наука, 1986.

Харитончик З.А. Очерки о языке. – Минск: МГЛУ, 2004.

Харитончик З.А. Лексикология английского языка. – Минск: Вышэйшая школа,1992.

Человеческий фактор в языке. Язык и картина мира / Под ред. Б.А. Серебренникова. – М.: Наука, 1988.

Человеческий фактор в языке. Язык и порождение речи / Под ред. Е.С. Кубряковой. – М.: Наука, 1990.

Человеческий фактор в языке. Языковые механизмы экспрессивности / Под ред. В.Н. Телии. – М.: Наука, 1991.

Швейцер А.Д., Никольский Л.Б. Введение в социолингвистику. – М.: Наука, 1978.

Язык и структура представления значения. Сб. научно-аналит. обзор / Под ред. Ф.М. Березина и Е.С. Кубряковой. – М.: ИНИОН, 1992.

Arnold I.V. The English Word. – M.: Просвещение, 1988.

Cruse D.F. Lexical Semantics. – Cambridge: Cambridge University Press, 1995.


Література до окремих тем

Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка. – М.: Дрофа, 2005.

Аспекты семантических исследований / Под ред. Н.Д. Арутюновой и А.А. Уфимцевой. – М.: Наука, 1980.

Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 1977.

Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. – М.: Высшая школа, 1974.

Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале английского языка). – М.: ИЯ РАН, 1992.

Кубрякова Е.С. Что такое словообразование? – М.: Наука, 1965.

Кубрякова Е.С. Основы морфологического анализа. – М.: Наука, 1974.

Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. – М.: Наука, 1981.

Маковский М.М. Английская этимология. – М.: Высшая школа, 1986.

Минаева Л.В. Слово в языке и речи. – М.: Высшая школа, 1986.

Семантика и категоризация / Под ред. Ю.А. Шрейдера. – М.: Высшая школа, 1991.

Старикова Е.Н., Раевская Н.Н., Медведева Л.М. Лингвистические чтения. Проблемы словообразования. Лингвистика текста. – К.: КГУ, 1985.

Телия В.Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке. – М.: Наука, 1981.

Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. – М.: Наука, 1969.

Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США. – М.: Высшая школа, 1963.

Язык и идеология / Под ред. Ю.А. Жлуктенко. – К.: КГУ, 1981.

A Course in Modern English Lexicology / Ginsburg R.S., Khidekel S.S., Knyazeva G.K., Sankin A.A. – M.: Высшая школа, 1979.

Marchand C.H. The Categories and Types of Present-Day English Word-Formation. – Wiesbaden: Mouton de Gruyter, 1960.

Palmer V. Semantics. A New Outline. – M.: Высшая школа, 1982.

Rayevskaya N.N. English Lexicology. – K.: Вища школа, 1979.

Ullman S. Semantics. An Introduction to the Science of Meaning. – Oxford: Oxford University Press, 1962.


СТИЛІСТИКА
Лінгвостилістика як мовознавча дисципліна. Її наукові засади і базові поняття: стиль, норма, контекст та його різновиди, образ і образність, синоніми в мові і мовленні, виражальні ресурси мови та стилістичні прийоми мовлення.

Типи стилістик (генетична, від автора; іманентна; стилістика сприйняття, від читача) та її різновиди. Критерії їх розмежування, персоналії та еволюція підходів. Вихідні поняття. Генетична стилістика: логістичний аналіз, психологічний аналіз (зв’язок з поняттями мовної особистості та когнітивного стилю автора), описова стилістика Шарля Баллі, концепція Лео Шпіцера (поняття філологічного кола). Іманентна стилістика: російський формалізм (мистецтво як прийом, поняття очуднення), структуральний аналіз Р.Якобсона (принцип реляційності, проблема поетичної референції і природи поетичної функції). Стилістичний аналіз Л.В. Щерби як предтеча стилістики від читача (поняття порогу сприйняття, поняття мовного чуття, норма та відхилення від норми в художній комунікації). Семіотична стилістика Б.А. Ларіна. Метаопис і метаобраз: зміст концепції та її сучасне застосування. Стилістика сприйняття: персоналії і ключові поняття. Поняття висунення в контексті художнього твору: зміст явища та історія терміну. Критерії стилістичного аналізу Майкла Ріффатера: стиль як емфаза, середній читач як евристичний прийом, стилістичний контекст і контраст, ефект ошуканого очікування, стилістична конвергенція. Стилістика декодування І.В. Арнольд (уточнення поняття висунення, його функції і типологія, сильні позиції).

Поняття стилістичного значення у різних дослідницьких парадигмах. Конотація і стилістичне значення. Типи конотацій. Різновиди стилістичного значення. Стилістичне значення і стилістичне забарвлення. Концепція взаємодії стилістично релевантних значень І.Р. Гальперіна. Семіотична концепція стилістичного значення К.А. Долініна.

Проблема визначення, розмежування та класифікації стилістичних засобів сучасної англійської мови у різних лінгвостилістичних парадигмах. Зображувальні та виражальні засоби. Тропи і фігури. Механізми виникнення стилістичних прийомів. Види синтагматичних відношень у підґрунті стилістичних прийомів. Види синтагматичних відношень у підґрунті стилістичних прийомів. Виражальні засоби і стилістичні прийоми різних рівнів: подібності та відмінності.

Стилістична лексикологія. Стилістична диференція словникового складу сучасної англійської мови (загальні положення, різні підходи до класифікації, стилістичне використання лексики і фразеології). Поняття лексико-стилістичної парадигми. Основні риси слів, що мають (не мають) лексико-стилістичних парадигм. Проблемні питання стилістичної класифікації лексики сучасної англійської мови. Критерії класифікації лексики за її стилістичним значенням у термінах концепції К.А. Долініна. Стилістична класифікація та стилістичні трансформації фразеологізмів сучасної англійської мови.

Стилістична морфологія. Загальна характеристика засобів стилістичної морфології у сучасній англійській мові. Поняття виражальних засобів і стилістичних прийомів у морфології. Стилістичне використання іменників, дієслів, прикметників, займенників і прислівників у їх інваріантних та категоріальних значеннях.

Стилістична фонографемика. Загальна характеристика засобів стилістичної фонографемики у сучасній англійській мові. Їх використання у різних стилях і жанрах. Фонетичні (алітерація, асонанс, звукопис, евфонія), графофонетичні (засоби виділення речення чи його частини, засоби виділення окремого слова чи словосполучення) та графічні засоби стилістики (сегментація, графічна модель тексту, граф, опис тощо). Виконавські та авторські засоби стилістичної фонографемики. Пунктуація як стилістичний прийом. Графічна образність. Фонетичне мотивування та фонетична варіативність у контексті стилістики.

Стилістичний синтаксис. Загальна характеристика засобів стилістичного синтаксису у сучасній англійській мові. Стилістичні моделі як ресурси стилістичного синтаксису. Синтаксична синонімія. Стилістично значущі трансформації синтаксичних одиниць: редукція вихідної моделі (еліпсис, умовчання, номінативні речення, безсполучниковий зв’язок), розширення вихідної моделі (полісиндетон, включення додаткових елементів), зміна порядку компонентів вихідної моделі (інверсія, дистантність, обособлення). Основні механізми створення синтаксичних стилістичних прийомів. Типологія та критерії класифікації синтаксичних стилістичних прийомів: взаємодія синтаксичних конструкцій (паралелізм, хіазм, анафора, епіфора), транспозиція засобів синтаксичного зв’язку (парцеляція, сурядність замість підрядності). Стилістичні класифікації синтаксису в різних стилістичних парадигмах (І.В. Арнольд, І.Р. Гальперін, О.М. Мороховський): подібності та розбіжності.

Стилістична семасіологія. Загальна характеристика та лінгвостилістичні класифікації тропеїки сучасної англійської мови. Критерії класифікації тропів та фігур у різних лінгвостилістичних парадигмах. Фігури заміщення (фігури кількості: гіпербола, мейози, літота; фігури якості: метафора, метонімія, іронія) та фігури суміщення (фігури тотожності: образне порівняння, стилістичні синоніми у мовленні; фігури протилежності: антитеза, оксиморон; фігури нерівності: наростання, розрядка, зевгма). Стилістичний статус епітету. Метафора та образність. Традиційна теорія образності. Основні аспекти образу (референційний, естетико-концептуальний, емотивний, евристичний, інтенційний, сугестивний, синергетичний). Ключові напрями у вивченні метафори в контексті традиції (субституційний, порівняльний, інтеракціональний, психологічний, семантичний підходи) і сучасності (когнітивний, дискурсивний підходи). Когнітивна, вербальна та поетична (художня) сутність метафори. Розщеплення та призупинка метафоричної референції. Складники процесу метафоризації: еволюція поглядів. Конститутивні риси метафори (категоріальний зсув, антропоцентричність, стереоскопічність, емотивність, енігматичність, іконічність) та її основні функції (евристична, моделювальна, характеризуюча тощо). Структурна і функціональна типології словесних метафор. Поняття ключової метафори. Метафора-епіфора та метафора-діафора. Семантичні й синтаксичні відмінності між метафорою та образним порівнянням. Метафора і метаморфоза.

Функціональна стилістика. Проблеми функціональної диференціації сучасної англійської мови. Поняття функціонального стилю у різних лінгвостилістичних парадигмах. Місце функціонального стилю у тріаді «мова :: мовленнєва діяльність :: мовлення» з огляду на різні стилістичні підходи. Концепція функціональних стилів О.М. Мороховського. Семіотична концепція стилю К.А. Долініна. Основні стилетвірні фактори за М.М. Кожиною. Базові принципи та проблемні питання класифікації функціональних стилів сучасної англійської мови. Конститутивні параметри окремих функціональних стилів сучасної англійської мови.

Стилістика тексту. Проблематика тексту у стилістиці. Основні підходи до вивчення тексту як вербального об’єкту. Поняття тексту і текстових категорій. Текстовість (текстуальність) і її основні параметри у західноєвропейській та східноєвропейській традиціях. Принципи систематизації категоріальних ознак текстів різних типів. Іманентні і реляційні текстові категорії. Референційно-концептуальний та прагмасемантичний виміри тексту. Категоріальні моделі текстів різних типів. Категоріальна модель художнього тексту: макрознак :: комунікат :: текстура. Принципи організації компонентів текстової моделі. План змісту і план вираження тексту. Ієрархія шарів плану вираження тексту: холістичний, текстемний, архітектонічний, трансфрастичний, текстономічний. Адресованість як текстова категорія. Текстові сигнали (спеціалізовані і неспеціалізовані) адресованості в художній комунікації. Стилістичне використання текстових категорій: когезія і когерентність, образ автора та образ читача, інтертекстуальність та інш. в стилістичному контексті.

Загальна література

Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. (Стилистика декодирования). – Л.: Просвещение, 1981 (1973).

Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М.: Прогресс, 1989.

Брандес М.П. Стилистика немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1990 (1983).

Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. – М.: Высшая школа, 1967.

Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М.: Изд. Академии СССР, 1999 (1963).

Винокур Г.О. Филологические исследования. Лингвистика и поэтика. – М.: Наука, 1990.

Долинин К.А. Стилистика французского языка. – М.: Просвещение, 1987.

Кожина М.П. Стилистика русского языка. – М.: Просвещение, 1983 (1977).

Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – М.: Просвещение, 2002 (1988, 1979).

Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003.

Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ІХ: Лингвостилистика. – М.: Прогресс, 1980.

Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1993 (Тернопіль: Богдан, 2000).

Потебня А.А. Эстетика и поэтика. – М.: Искусство, 1976.

Разинкина Н.М. Функциональная стилистика. – М.: Высшая школа, 1989.

Степанов Ю.С. Стилистика французского языка. – М.: Высшая школа, 1985.

Стилистика английского языка / Мороховский А.Н., Воробьёва О.П., Лихошерст Н.И., Тимошенко З.В. – К.: Вища школа, 1991 (1984).

Якобсон Р. Избранные работы. – М.: Прогресс, 1985 (1980).

Galperin I.R. Stylistics. – M.: Высшая школа, 1981.

Turner G.W. Stylistics. – Harmondsworth: Penguin Books, 1977.
Література до окремих тем

Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1975.

Брандес М.П. Стилистика текста: теоретический курс. – М.: Прогресс-Традиция, ИНФРА-М, 2004.

Будагов Р.А. Портреты языковедов ХІХ-ХХ вв.: Из истории лингвистический учений. – М.: Наука, 1988.

Виноградов В.В. О теории художественной речи. – М.: Высшая школа, 1971.

Виноградов В.В. О языке художественной литературы. – М.: Художественная лит., 1980 (1959).

Воробьёва О.П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация). Дис. … докт. филол. наук. / МГЛУ. – М., 1993.

Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. – К.: Вища школа, 1993.

Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981.

Долинин К.А. Интерпретация текста. – М.: Просвещение, 1985.

Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. – Одесса: , 1991.

Краткий словарь когнитивных терминов / Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. / Под общ. ред. Кубряковой Е.С. – М.: Изд-во МГУ, 1996.

Лотман Ю.М. Структура художественного текста. – СПб.: Искусство, 1998 (1970).

Метафора в языке и тексте / Под ред. Телии В.Н. – М.: Наука, 1983.

Наер В.Л. Функциональные стили английского языка. – М.: Высшая школа, 1981.

Новое в зарубежной лингвистике. Вып. VІІ: Лингвистика текста. – М.: Прогресс, 1978.

Общие и частные проблемы функциональных стилей. – М.: Наука, 1986.

Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К.: Фітоцентр, 1999.

Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006.

Теория метафоры / Под общ. ред. Арутюновой Н.Д. и Жулинской М.А. – М.: Прогресс, 1990.

Тураева З.Я. Лингвистика текста. – М.: Просвещение, 1986.

Metaphor and Thought / Ed. by A. Orthony. 2nd ed. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996.

van Peer, Willie. Stylistics and Psychology: Investigations of Foregrounding. – London etc.: Croom Helm, 1986.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ

РЕФЕРАТУ З ТЕОРІЇ МОВИ
Написання і захист реферату з теорії мови є письмовою складовою кандидатського екзамену зі спеціальності 10.02.04 – германські мови і виконується на тему, запропоновану екзаменаційною комісією з огляду на проблематику та напрям, у якому здобувач планує здійснювати дисертаційне дослідження.

Реферат з профілюючої лінгвістичної дисципліни передбачає реферування наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з проблеми дослідження з урахуванням напрямів, шкіл, теоретичних і практичних надбань у відповідній галузі з позицій їх узагальнення і критичного аналізу з боку здобувача.

Написання реферату включає ряд етапів:


  • висвітлення актуальності теми дослідження;

  • визначення мети і завдань реферативного викладу;

  • складання списку літератури та її критичний аналіз;

  • конспектування першоджерел;

  • обробка отриманої інформації, її якісний і кількісний аналіз;

  • складання робочого плану викладу (попереднього, чорнового варіанту) за схемою:

    • вступ (окреслення контексту викладу із зазначенням актуальності проблематики дослідження, висвітлення мети і завдань реферованої роботи, перспектив подальших досліджень з обраної тематики);

    • основна частина викладу (реферативний огляд літератури, аргументативне, логічно вибудоване, послідовне представлення доказів, цитування першоджерел з посиланням на авторів);

    • заключна частина (формулювання висновків);

    • читання коректури (внесення змін, поправок до тексту викладу);

  • форматування й оформлення роботи;

  • написання остаточного варіанту реферату;

  • захист реферату під час другого етапу кандидатського іспиту.


Рекомендації щодо опрацювання наукових джерел
Підбір літератури до рекомендованої теми реферату здійснюється здобувачем самостійно. Опрацювання літератури, відбір актуальних для реферату фактів і доказів, їх диференціація й узагальнення є показником індуктивних і дедуктивних здібностей науковця-початківця. Узагальнення та критичний аналіз напрацювань попередників допоможе здобувачеві зорієнтуватись у колі проблем та виявити дослідницькі прогалини, питання, не розроблені дотепер, визначитись з новизною дисертаційної роботи, що планується до виконання.

Бібліографічний список опрацьованої літератури складається з різних типів публікацій: монографій, підручників, навчальних посібників, дисертацій, авторефератів дисертацій, статей у періодичних виданнях та збірниках наукових праць, тез доповідей на наукових конференціях, депонованих рукописів, електронних джерел. Укладений список наукової літератури в цілому відображає загальну і наукову культуру здобувача, начитаність і обізнаність із засадничими працями. Отже, бібліографія має бути якісною за змістом і оформленням, сучасною з позиції хронологічного підходу, оскільки зміст видань останніх років охоплює матеріали попередніх. Узагальнення і систематизація матеріалів будується за такими критеріями:



  • основні ідеї та наукові позиції авторів, представників окремих напрямів і шкіл у лінгвістиці (методологія, аспекти, підходи, погляди на досліджувану проблему, фундаментальні положення теорії, які об’єднують або ж роз’єднують авторів як представників різних течій, шкіл і напрямів);

  • невисвітлені питання та положення, що викликають сумнів;

  • перспективні напрями подальших досліджень;

  • практичне застосування теорії.


Зміст і структура висновків
Здобувач повинен коротко сформулювати висновки проведеної роботи згідно з такими вимогами:

  • зміст висновків повинен містити стислу загальну характеристику реферативної праці. Призначення висновків – оперативне ознайомлення читача та/або рецензента зі змістом роботи, методикою дослідження, фактичними результатами по розділах, представлених у рефераті;

  • висновки не повинні містити нових термінів, визначень, понять, тобто того, що не було висвітлено у змісті роботи;

  • у висновках доцільно уникати пояснень і посилань на інших авторів.


Структура реферату

  • Зразок титульної сторінки:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра теорії, практики та перекладу англійської мови

СИДОРЕНКО Ольга Валеріївна


ПРОСОДИЧНІ ЗАСОБИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИСЛОВЛЕНЬ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСІ


Реферат

Київ – 2013




  • Зміст.

  • Вступ (обґрунтовується актуальність теми, її значення для лінгвістики у теоретичному та прикладному аспектах, мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження).

  • Основна частина (поділяється на розділи з визначенням засадничої ідеї кожного розділу та доказових матеріалів, що підтверджують основну ідею розділу. Доказовий матеріал включає аналіз опрацьованої наукової літератури з посиланням на автора/ів, цитування першоджерел, власний фактичний матеріал, перспективи подальшого дослідження розглянутої проблеми).

  • Висновки (зумовлюються змістом роботи).

  • Список використаної літератури (бібліографія). На наукові джерела, що представлені в бібліографії, повинні бути посилання в тексті реферату. Всі наукові роботи подаються в алфавітному порядку (спочатку кирилицею, потім латиницею) і мають бути оформлені з урахуванням сучасних вимог до бібліографічного опису (див. Бюлетень ВАК № 3, 2008 рік). У списку наукової літератури (кількість не менш ніж 20 позицій) повинні переважати новітні видання.

  • Додатки, куди можуть бути винесені схеми, малюнки, таблиці, методрозробки і рекомендації, ілюстративний матеріал.

Обсяг реферату – 20-25 машинописних сторінок, виконаних шрифтом Times New Roman, кегель 14, кількістю 28-30 рядків на сторінці. Поля: зліва = 2,5 см, справа = 1,5 см, зверху і знизу = 2 см. Нумерація сторінок проставляється у верхньому правому кутку арабськими цифрами, починаючи зі Вступу на с. 3.





1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка