Міністерство освіти і науки України Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара




Сторінка16/19
Дата конвертації19.11.2018
Розмір6,01 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

Вправи комплексу «Загальне заспокоєння»


Заняття 1 5

Я зовсім спокійний (згадайте почуття приємного спокою, який ви колись відчували).

Мене ніхто та ніщо не турбує (згадайте почуття приємного спокою, коли після напруженої роботи ви приходите додому та лягаєте відпочивати).

Усі мої м'язи приємно розслаблені для відпочинку (відчуйте це розслаблення. Зручна поза сама по собі викликає розслаблення м'язів).

Усе моє тіло відпочиває (згадайте почуття приємного відпочинку та розслаблення, коли ви лежите в теплій ванні).

Я зовсім спокійний (думайте про спокій і відпочинок).



Заняття 6 9

Я зовсім спокійний...

Мене ніхто та ніщо не турбує...

Усі мої м'язи розслаблені для відпочинку...

Усе моє тіло повністю відпочиває...

Я зовсім спокійний.



Заняття 10 12

Я абсолютно спокійний...

На 6–9-му заняттях досить буде вимовляти лише одні формули («Я зовсім спокійний» і т. д.) без примусового згадування відповідних почуттів, а на 10–12-му заняттях – ключову формулу («Я абсолютно спокійний...»).

Вправи комплексу «Досягнення тренованої м'язової релаксації»


Я відчуваю приємну важкість у правій руці. Відчуття важкості в моїй правій руці наростає. Моя права рука дуже важка. Відчуття приємної важкості у всьому тілі все більше наростає. Приємна важкість наповнює мої руки та ноги. Усе моє тіло дуже важке. Усе моє тіло розслаблене та важке.

На 1-му та 2-му заняттях ці формули не застосовують.


Комплекс «Мобілізуючі вправи»


Я добре відпочив. Мої сили відновилися. У всьому тілі відчуваю приплив енергії. Думки ясні, чіткі. М'язи легкі, наповнюються силою. Готовий діяти. Я наче прийняв освіжаючий душ. По всьому тілі перебігає приємний холодок. Роблю глибокий вдих, різкий видих, піднімаю голову (або встаю) та розплющую очі.

Вправи комплексу «Загальне зміцнення емоційно-вольової сфери»

Я все краще володію собою. Я володію своїми думками. Я володію своїми почуттями. Я завжди уважний. Я постійно організований. Я завжди впевнений у собі. Я завжди врівноважений. Я володію собою.

Формули самонавіювання під час практичного застосування можна комбінувати.

Вправи комплексу «Райдужний тонік» є чудовий спосіб підбадьоритися, підняти настрій і тонус.

Влаштуйтеся якомога зручніше та зробіть глибокий вдих і видих.

Уявіть собі світле блакитне небо з райдугою від краю до краю.

Сконцентруйтеся на червоній лінії. Уявіть, як вона починає вібрувати, віддаляється від райдуги та наближується до вас у вигляді червоної хмаринки. Коли ця хмарка досягне вас, вона розсипається на рубінові кристали і сипеться на вас. Кристали торкаються шкіри та перетворюються на краплі води, вона просочується всередину та наповнює ваше тіло рубіновим кольором. Коли ви відчуєте, що тіло наситилося кольором, зайва волога вирветься назовні та швидко розвіється.

Повторіть ці уявні дії з наступною та всіма іншими кольоровими лініями райдуги. Зовсім не обов'язково, до речі, відразу використовувати усі кольори, можна обмежитися декількома. Поглинання різних кольорів може займати різний час, якщо один колір ви поглинаєте набагато довше за інші, зверніть увагу, що несе цей колір і чого, власне, вам не вистачає, оскільки саме його ви поглинаєте так довго.

Вправи комплексу «Зоряне дихання»

За допомогою цієї техніки можна вилікувати біль будь-якого походження, тривогу, страхи, поганий настрій. Перед тим як почати виконувати ці вправи, необхідно обрати потрібний вам колір.

Сядьте якомога зручніше, а краще приляжте.

Уявіть синє небо, усіяне зорями.

Оберіть одну зірочку вона тепер належить вам.

Виберіть необхідний для зцілення колір.

Увімкніть зірочку, нехай вона засвітиться цим кольором. Кольоровий промінь широкий, він все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на рахунок «один-два-три», уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло, спробуйте побачити та відчути це. Вдихати бажано саме носом.

Затримайте дихання, порахувавши до трьох. Видихніть на рахунок «один-два-три».



Ще двічі повторіть дихальний цикл. Якщо ви хочете, наприклад, позбутися болю локального характеру, то направте кольоровий потік до хворого органу або частини тіла. До речі, ця техніка дуже корисна під час пологів, а також, для заспокоєння перед виходом на сцену або під час екзаменів. Так само насичуватися кольорами ви можете просто вживаючи їжу потрібного кольору.

Антистресова поведінка. Коли не треба ніде бути в точно зазначений час, залишайте наручний годинник удома. Намагайтеся робити одну справу. Спробуйте розмовляти тихіше. Ходіть пішки потихеньку. Будьте більш люб’язними з оточуючими, посміхайтеся. Плануйте свої справи так, щоб між ними були п’ятнадцятихвилинні перерви. У розпорядку дня має бути час для відпочинку. Знаходьте час для насолоди від маленьких радощів життя.

Антистресове дихання. Уявіть собі, що ви плачете. Зробіть видих із зусиллям, тривалий, уривчастий (3 – 6 сек), вдих відкритим ротом (1 сек), видих із зусиллями, тривалий, уривчастий (3 – 6 сек).

Помякшення стресу. Ставтеся до будь-яких змін у житті як до нових можливостей, виклику долі або ії благословлення. Щодня знаходьте привід, щоб хоч трохи посміятися.

Помякшення сприймання критики. Поміркуйте, можливо, у критиці є частка справедливості. Можливо, й інші критикували вас подібним чином. Чи впевнена людина, яка вас критикувала, у тому, про що вона говорила? Якщо критика повязана з незадоволенням людини, яка критикує, її варто пожаліти. Чи не прихована за критикою розбіжність думок про проблему? Відповівши на ці запитання та зрозумівши, що критика безпідставна, забудьте про неї.

Зменшення стресу. Виконайте найпростіші фізичні вправи (походіть). Прийміть теплу ванну або душ. Розкажіть друзям про ваші неприємності. Полічіть до 100 й у зворотному порядку. Приготуйте чашку теплого чаю з трав та пийте його повільно. Не бійтеся плакати. Висміюйте свої тривоги. Знаходьте привід, щоб посміятися. Навчиться передбачати критику.

Переключення на приємні спогади. Ви почули сьогодні хороші новини. Ви дотримали своїх обіцянок. Хтось дотримав своїх обіцянок стосовно вас. Згадайте, чи не зробив вам хто-небудь комплімент. Може, вам вдалося допомогти комусь, хто слабший за вас.

Нейтралізація стресу. Діліться своїми переживаннями з членами родини. Розповідайте про них друзям. Робіть справу, що приносить задоволення. Намагайтеся висипатися. Займайтеся процедурами, які поліпшують самопочуття (душ, прогулянка тощо).

Примушення стресу працювати на вас. Намагайтеся думати про минулі події як про перемогу. Ставтеся до стресу як до джерела енергії. Відпочивайте у проміжках між боротьбою за існування. Ви можете контролювати свою реакцію на вчинки інших. Ви повинні час від часу догоджати собі. Порівняйте невелику за часом кризу з картиною свого майбутнього.

16. Вправи для покращення зору, слуху та мовлення

Порушення зору. Найбільш поширеною патологією зору у дітей та молоді є міопія (короткозорість), на 2-му місці діагностують косоокість, на 3-му – далекозорість. Короткозорість виникає внаслідок перевантаження зорового аналізатора (погане освітлення, порушення осанки, порушення способу життя, спадкова патологія, тривалі напружені заняття). Далекозорість переважно спричинена недорозвитком очних яблук. Косоокість є наслідком патології вагітності чи пологів, вона може розвиватися внаслідок хвороб головного мозку або травм. Косоокість буває збіжною або розбіжною. Порушення зору викликає зміну характеру людини, її поведінки, з’являється неуважність, слабкість, втома. Людина починає сутулитися, з’являється головний біль, біль в очах. Якщо є скарги на порушення зору, то потрібно негайно проконсультуватися у лікаря- офтальмолога.

Вправи для покращення зору

1. Температурно-водна стимуляція очей.

Візьміть 2 шматки чистої тканини, один опустіть у гарячу воду (скільки шкіра рук може витерпіти), другий – у льодяну (просто холодну брати не можна). Вийміть тканину з гарячої води та прикладіть до очей. Потім негайно прикладіть на 1 хв тканину, змочену водою з льодом. Процедура допомогає за короткозорості та далекозорості.

2. Дихання, що стимулює прилив крові до очей:

а) глибоко зітхніть, затримайте дихання, не вдихаючи, зігнувши коліна, нахиліть голову, щоб вона була нижче від рівня серця. Стояти так, рахуючи до 5. Вправу треба робити без зусиль ще 9 разів;

б) заплющіть очі так щільно, як тільки зможете, потім розплющіть їх широко, повторіть це 9 разів. Кілька разів глибоко зітхніть, а потім замружуйте очі ще 10 разів.

Загальний час виконання вправ – до 20 хв. Мають позитивний ефект під час короткозорості та далекозорості.

3. Вправи для очей за методикою Шичко – Бейтса. Послідовно рухайте очима:

– максимально вверх вниз;

– максимально вправо – вліво;

– максимально перехресно;

– по периметру уявного прямокутника;

– з верхньої дужки;

– з нижньої дужки;

– по периметру уявного конверта, розташованого горизонтально;

– по периметру уявного конверта, розташованого вертикально;

– з фіксацією окремо правої та лівої дуг;

– з периферії до центру по спіралі та навпвки;

– по уявній пружині, розташованій горизонтально;

– по уявній пружині, розташованій вертикально;

– по уявній змійці, розташованій горизонтально;

– заплющіть очі дуже щільно, потім продовжувати рухати з відкритими очима:

– по уявній вісімці;

– за кінчиками вказівних пальців асинхронно вверх – вниз;

– за кінчиками вказівних пальців разом і порізнь;

– за кінчиками вказівних пальців у косих проекціях разом і порізнь;

– за кінчиками вказівних пальців в бокових напівдугах.

Ефективно під час косоокісті. Повтор кожної вправи 2 – 3 раза.



Порушення слуху. Туговухість – це таке зниження слуху, коли сприйняття розмови у звичайних умовах незадовільне. Ступені туговухості: 1 – вада слуху за наявності незначного шуму; 2 – вада слуху у звичайних умовах; 3 – потрібно кричати у вухо (або використовувати слуховий апарат). Серед дітей поширеність туговухості становить близько 6,1%. Наявність туговухості спричияє порушення мовлення. Основна причина тцієї вади – наслідки захворювань середнього вуха (46%). Друга її причина – це кохлеарний неврит і отосклероз (30%), який виникає через постійний шум або вібрації на барабанну перетинку, коли дитина користується плеєром чи знаходиться у постійному шумі. 24% виникнення туговухості залежить від інших причин, наприклад, від отруєння отогенними речовинами, наслідків травм і контузії, гіпертонічної хвороби, захворюваннь мозку (коркова туговухість). Для виключення туговухості та визначення патології показано дослідження у ЛОР- лікаря.

Для збереження слуху слід дотримуватися таких правил:

1) шум має відповідати нормам (40 – 70 дБ) з перепадами до 5 дБ;

2) саджати дітей та підлітків з діагнозом туговухість 1-го ступеня за перші парти (столи);

3) забороняти учням голосно кричати на перервах;

4) забороняти учням користовуватися на перервах і заняттях телефонами та плеєрами з навушниками;

5) навчити дітей обережно користуватися динаміками, колонками та іншими потужними музикальними приладами;

6) навчити дітей користуватися індивідуальними засобами захисту від сильного шумового забруднення.

Учнів, що мають туговухість, слід перевести до спеціалізованих навчальних закладів.



Порушення мовлення. Мовлення – дивовижний дар, яким володіє лише людина. Слово разом із думкою та творчістю – найцінніше та найважливіше, що має людина. Воно дає людині можливість пізнавати світ і підкорювати собі сили природи. Слово – могутній засіб самовираження, необхідний кожній людині. Для розвиненого мовлення характерні грамотність, логічність, чіткість, стислість, жвавість тощо.

Для покращення власного мовлення необхідно:

– виконувати лінгвістичні вправи;

– читати класичну українську та зарубіжну літературу, обов’язково з’ясовуючи значення незразумілих слів і виразів;

– вчити напам’ять вірші, намагатися читати їх для самого себе;

– мати та користуватися словниками;

– писати листи рідним, близьким, друзям з будь-якого приводу;

– розпочати вести щоденникові записи;

– писати вірші та віршики, співати різноманітні пісні.

Пам’ятайте що мова формує інтелект, а інтелект відбивається у мові.

Для виправлення недорікуватості виконують спеціальні вправи щоденно тричі. Кожну вправу повторюють 7 – 10 разів по 5 – 10 с, загальний час виконання комплексу вправ – 15 хв. Виконують такі вправи:

– надути щоки одночасно;

– надути щоки поперемінно;

– втягувати щоки у рот;

– складати губи трубочкою та розтягувати їх у губи в посмішці;

– вищірити зуби з розкриванням та закриванням рота;

– висунути язик у нормальному положенні, потім «лопаткою»;

– протяжно вимовити звуку [а ] або [и ] з висунутим язиком;

– дути на широкий язик;

– висовувати язик по черзі «лопаткою», потім «голкою»;

– висунутий язик виконує вправу «маятник» (вправо – вліво);

– упор язика робити по черзі на верхні та нижні зуби;

– ковтати (імітація та його затримка);

– імітувати позіхання з підніманням та опусканням голови за міцного натискання підборіддям на кулаки рук.



Список використаної літератури

  1. Аветисов З.С, Ковалевский Е.И., Хватова А.В. Руководство по детской офтальмологии. М.: Медицина. 1987. 494 с.

  2. Аветисов З.С, Ливадо Е.И., Курпан Ю.И. Физкультура при близорукости. М.: Советский спорт, 1993. 80 с.

  3. Аветисов З.С, Мац К.А. Метод тренировки цилиарной мыішцы при ослабленной аккомодации // Материалы научной конференции по вопросам профилактики, патогенеза и лечения заболеваний органа зрения у детей. – М.: 1971. – С. 60–65.

  4. Аветисов З.С. и др. Занятия Физической культурой при близорукости /З.С.Аветисов, Ю.И.Курпан., Е.И.Ливадо/. М.; Физкультура и спорт, 1983. 148 с.

  1. Аветисов З.С. Охрана зрения детей. М.: Медицина, 1975. 270 с.

  1. Аветисов З.С., Ливадо Е.И., Курпан Ю.И. Физкультура при близорукости. М.: „Советский спорт", 1993. 205 с.

  2. Анатомия человека /Под ред. М.Р. Сапина 2-ое изд. перераб. И доп. М.: Медицина 1993. 560 с.

  1. Анатомія і фізіологія дитини (з основами шкільної гігієни): Практикум: Навч. посіб. для студ. пед. фак. пед. ін-тів / Ю.П. Антипчук, Й.Б. Вожик, Н.С. Лебедєва, Н.В. Луніна. К. : Вища шк., 1984. 176 с.

  2. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини (з основами шкільної гігієни). Практикум: навч. посібник для пед. фак-тів пед. ін-тів/ Ю. П. Антипчук, Вожик Й.Б., Вожик Й.Б., Вожик Й.Б. – К.: Вища школа, 1984. 176 с.

  1. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: учебное пособие / Ашмарин Б.А. М.: Физкультура и спорт, 1978. 223 с.

  2. Баранов А.А. Матвеева Н.А. Здоровье школьников: Пути его укрепления. – Красноярск, 1989. – 184 с.

  3. Бабій І.М. Корекція рухової сфери у глухих підлітків на заняттях з легкої
    атлетики // Педагогіка і психологія формування творчої особистості:
    проблеми і пошуки. Київ Запоріжжя, 2000. С. 187189.

13. Байкина Н.Г., Мутьев А.В., Крет Я.В. Влияние потери слуха на
адаптационнне и реабилитационные процессы глухих подростков //
Адаптивная физическая культура. СПб., 2002, № 4 (12). С. 1419.

14. Беляков В. Д., Жук Е. Г. Военная гигиена и эпидемиология. – М.: Медицина, 1988.320 с.



15. Бурмистрова Н.И. Осанка под контролем //Физическая культура в школе 1996.№1.0.1416.

16. Венсловене Н.И., Уфимцева Л.П. и др. Здоровье развивающее направление в коррекционно-реабилитационной и учебно-воспитательной работе со слабовидящими школьниками. // Современные аспекты офтальмологии. Сборник: Красноярск. 1998.

С. 222 225.

17. Виноградов П.А., Панаєв В.Г., Розумовський Е.А. До питання оцінки фізичного стану дітей і підлітків // Матеріали Всеукраїнської науково-практ. конференції „Здоров'я і фізичний стан населення України на початку 21 століття" К., 1994. 2425 жовтня, С. 2123.

18. Ворошилов П.А. Близорукость у школьников. Действия учителя. // Физическая культура в школе. –1998. – №2. – С. 85 – 87



19. Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. ДСанПіН. Затв. МОЗ України 23.12.1996 р. № 383.

20. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983.320 с.



21. Гигиена детей и подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. М.: Медицина, 1989. – 320с.

22. Гігієна харчування з основами нутриціології / В.І.Ципріян та ін. Навч. посібник - К: Здоров'я, 1999. – 568 с.

23. Гигиеническая оценка условий обучения школьников / Сост.: Н.В. Анисимов, Е.А.
Карашвили. – М.: ТЦ Сфера, 2002. – 164 с.

24. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. – Тернопіль–Київ–Вінниця: Лілея, 1997.328 с.

25. Даценко I.X., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології; Навчальний посібник. К.: Здоров'я, 1999. 694 с.



26. Засенко В.В. Проблема підготовки випускників шкіл глухих і
слабочуючих до самостійного життя // Матеріали Всеукраїнської науково-
практичної конференції "Інтеграція аномальної дитини в сучасній системі
соціальних відносин. К.: Просвіта, 1994. С. 172175.

27. Загальна гігієна: Посібник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. – Львів: Світ, 2001.471 с.



28. Катернога М.Т. Українська криниця. К.: Техніка, 1996. 112 с.

29. Коберник Г.Н., Синев В.Н. "Введение в специальность "дефектология" Киев.: Висшая школа, 1984. – 168 с.

30.Крет Я.В. Коррекция психофизического развития глухих детей старшего
дошкольного возраста: Дис. ... канд. психол. наук. К., 2000. 241 с.

31. Мастюков Е. М. Ребенок с отклонениями в развитии. М.: Владос, 1992. 74 с.

32. Никберг И.Й. Гигиена больниц. К.: Здоров'я, 1993. 260 с.

33. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення // Закон України № 4004-ХП від 24.02.94.

34. Сердюковская Г. Н. «Гигиена детей и подростков», Москва, «Медицина»,1989. – 464 с.

35. Современные технологии оздоровления детей и подростков в образовательных


учреждениях: пособие для врачей./ Сост. В.Р. Кучма, Л.М. Сухарева и др.–М., 2002. – 248 с.

36. Фомічова Л.І. Розвиток інтелекту та проектування навчання (чуючі, глухі
та слабочуючі дошкільники). К,: Міжнародна фінансова агенція, 1997. 234 с.


Додаток 1

Аспекти вікової фізіології та оздоровлення у процесу навчання та виховання дітей і підлітків

1. Система психофізіології короткочасної пам’яті полягає:

а) у вмінні визначати головне, використанні персональних біоритмів людини;

б) наявності достатньої кількості фосфоліпідів та інозиту;

в) використанні комплексу усіх аналізаторів;

г) застосуванні методів мнемотехніки та інших технології (гіпнозу, гомеопатії).

2. Система психофізіології довгочасної пам’яти полягає:

а) у формуванні короткочасної пам’яті;

б) щоденній, щотижневій, щомісячній, щорічній системі формування короткочасної пам’яті;

в) застосуванні гіпнозу, гомеопатії;

г) застосуванні мнемотехники.

3. Видом памяті є:

а) конкретна;

б) абстрактна;

в) дискретна;

г) змішана.

4. Послідовність розподілу інформації памяті у корі головного мозоку людини:

а) ліва – права півкулі головного мозоку;

б) лобні, тім’яні, скроневі, потиличні частини головного мозоку;

в) п’ять порядків дублювання;

г) чотирі порядка.

5. Значення центрів автоматизму спинного мозку:

а) захисне;

б) регуляторне;

в) лікувальне.

6. Функція вегетосудинної нервової системи полягає:

а) у прискорювальні, стимулюючій дії;

б) гальмівній дії;

в) змішаній дії.

7. Коло кровообігу поділяється:

а) на більше;

б) легеневе;

в) коронарне.

8. Виконувати свої функції серцю допомогає:

а) м’яз;

б) нервова система;

в) друге серце.

9. Сльози допомогають для лікування та профілактики:

а) хвороб носу та носоглотки;

б) хвороб шлунку;

в) хвороб очей.

10. Практично здоровий чоловік дихає:

а) груддю;

б) животом;

в) груддю та животом.

11. Практично здорова жінка дихає:

а) груддю;

б) животом;

в) груддю та животом.

12. Практично здорова людина дихає:

а) ротом;

б) носом;

в) ротом і носом.

13. Час вдиху відповідає часу видиху як:

а) 1/2 : 1/2 ;

б) 1/3 : 2/3 ;

в) 1 : 1.

14. У легенях людини відбувається фізіологія:

а) газового обміну;

б) травлення жирів;

в) зігрівання тіла.

15. Додаткові пазухи носа функціонують:

а) для очищення повітря;

б) зігрівання повітря;

в) формування тембру голосу.

16. Первинне сортування харчів у шлунку існує:

а) для порівняння їх температури;

б) визначення складу харчів.

17. Вторинне сортування харчів у шлунку існує для:

а) порівняння температури харчів з температурою шлунку;

б) визначення складу харчів.

18. У процесі вторинного сортування білки накопичуються:

а) на малій кривині шлунку;

б) великій кривині шлунку;

в) не накопичуються взагалі.

19. У дванадцятипалій кишці розщеплюються:

а) білки;

б) жири;

в) вуглеводи.

20. У товстій кишці утворюються:

а) вітаміни В1, В-с;

б) вітамін К;

в) етиловий спирт;

г) речовини, що зігрівають тіло.

21. Резерв функціонуючих альвеол для здорової людини становить:

а) 50%;

б) 40%;

в) 30%.


22. Резерв функціонуючих нефронів для здорової людини становить:

а) 50%;

б) 40%;

в) 30%.


23. Водний баланс здорової людини у співідношенні кількості сечі, втрати води під час дихання, поту та калу становить:

а) 65 : 15 : 15 : 5%;

б) 70 : 15 : 10 : 5%;

в) 60 : 20 : 15 : 5%.

24. Для здорової людини добовий обєм сурфактану становить:

а) 3 л;

б) 4 л;

в) 5 л.


25. Для здорової людини добовий обєм сечі становить:

а) 500 мл;

б) 1,5 л;

в) 1 л;

г) 2 л.

26. Ознаками шоку є:

а ) падіння артеріального тиску, зменшення серцевого викиду крові;

б) зменшення капілярного кровообігу в органах;

в) підвищення периферичного опору судин;

г) зменшення ефективного циркулюючого об'єму крові.
27. Головна ознака колапсу:

а) втрата пам'яті, відсутність рефлексів;

б) тахікардія;

в) брадикардія;

г) падіння артеріального тиску.

28. Основні ознаки коми:

а) падіння артеріального тиску;

б) підвищення артеріального тиску, судоми;

в) той чи інший ступінь втрати пам'яті;

г) ослаблення чи відсутність рефлексів на зовнішні подразники.

29. Причинами колапсу є:

а) зменшення тонусу судин;

б) збільшення тонусу судин;

в) зменшення серцевого викиду крові, гіповолемія;

г) відкриття артеріовенозних анастомозів.

30. Визначити патогенетичний чинник кардіогенного шоку:

а) зменшення тонусу судин;

б) зменшення серцевого викиду крові;



в) збільшення тонусу судин, збільшення проникності судин;

г) відносна гіповолемія.

31. Патогенез анафілактичного шоку полягає:

а) у зменшенні серцевого викиду крові та тонусу судин;

б) збільшенні тонусу судин;



в) збільшенні проникності судин;

г) відкритті артеріовенозних анастомозів.

32. Патогенез септичного шоку полягає:

а) у зменшенні серцевого викиду, зменшенні тонусу судин;

б) збільшенні тонусу судин;



в) збільшенні проникності судин;

г) відкритті артеріовенозних анастомозів.

33. Патогенез постгеморагічного шоку полягає:

а) у зменшенні серцевого викиду крові;

б) зменшенні тонусу судин;

в) гіповолемії;

г) анемії та гіпоксії.

34. Наслідки опіку можуть спричинити шок за рахунок:

а) інтоксикації;

б) інфекції й алергії;

в) зневоднення;

г) болю.

35. Головним механізмом патогенезу розвитку опі­кового шоку є:

а) зменшення серцевого викиду крові;

б) зменшення об'єму крові;

в) зменшення тонусу периферичних судин;

г) біль і посилення згортання крові;

36. Наслідки травми, що можуть спричинити шок, це:

а) крововтрата;

б) тромбоемболія легеневої артерії;

в) запалення та пневмоторакс;

г) біль.

Здоров’я та фактори ризику

1. Здоров’я – це:

а) добре самопочуття;

б) відсутність хвороб і травм;

в)  рівновага зовнішніх факторів і стан комфорту внутрішніх органів;

г)  відсутність скарг, зовнішніх проявів хвороб і травм.

2. Здоровий спосіб життя – це:

а) діяльність людини;

б) активний спосіб життя;

в) збереження здоров’я та його покращення;

г) стан психічної та фізичної рівноваги.

3. Фактори ризику спричиняють:

а) критичні ситуації;

б) появу та розвиток хвороб;

в) несприятливі фактори;

г) зміни способу життя.

4. До зовнішніх факторів ризику належать:

а) зміни обставин, географічне місце перебування;

б) малорухливий спосіб життя;

в) забруднення зовнішнього середовища;

г) психоемоційне перенапруження.

5. До внутрішніх факторів ризику належать:

а) куріння та вживання алкоголю;

б) збалансоване харчування;

в) спадкові хвороби;

г) генетичний ризик та хвороби зі спадковою схильністю.

6. Урбанізація – це:

а) переважно міське населення;

б) поліпшення життя;

в)  розподіл господарства;

г) кількісна перевага міст.

7. Гіподинамія – це:

а) зникання функції;

б) втрата чутливості;

в) недостатня м’язова діяльність;

г) малорухливий спосіб життя.

8. Початковий вплив факторів ризику на виникнення захворювань

може спричинити:

а)  хронічний коліт;

б) гіпертонічну хворобу й ішемічну хворобу серця;

в) хронічний аднексит;

г)  рак легень.

9. Незбалансоване харчування спричиняє:

а)  хвороби ендокринних органів;

б) гіпотрофії;

в) хвороби органів дихання;

г)  хвороби м’язів.

10. Зловживання алкоголем викликає:

а)  захворювання кістково-м`язової системи;

б) захворювання ендокринної системи;

в) функціональні розлади;

г)  алкоголізм, нервово-психічні хвороби.

11. Переохолодження частіше відбувається:

а) під час переходу з теплого приміщення у холодне;

б) під час сну та на протязі;

в) під час занять спортом;

г) у плавальному басейні.

12. Стрес – це наслідок:

а) неприязних стосунків;

б) почуття незадоволення та порушення харчування;

в)  травм;

г) психічного навантаження.

13. Зниження атмосферного тиску може спричинити:

а) загострення ревматизму та приступи епілепсії;

б) загострення хронічного гастриту;

в) підвищення артеріального тиску;

г) зниження артеріального тиску.

14. Підвищення атмосферного тиску може спричинити:

а) нервово-психічні реакції;

б) підвищення артеріального тиску;

в) зниження артеріального тиску;

г) біль у суглобах.

15. Підвищення температури у приміщенні спричиняє:

а) підвищення артеріального тиску;

б) зниження артеріального тиску;

в)  підвищення активності організму;

г) гіперемію шкіри та підвищення температури тіла.

16. Низька температура у приміщенні спричиняє появу:

а)  ішемії кровоносних судин;

б) обмороження;

в) ендартеріїту та хвороби Рейно;

г)  сиптомів ревматизму.

17. Вібрація може спричинити появу хвороб:

а) крові та бронхолегеневої системи;

б) нервової системи;

в) шлунково-кишкового тракту;

г) кістково-м’язової системи.

18. Збільшення кількості холестерину в крові призводить до виник -нення:

а) хвороб судин і атеросклерозу;

б) функціональних хвороб;

в) хвороб печінки;

г) хвороб легень.

19. Підвищення інсоляції – це:

а) підвищення температури тіла та підсилення ультрафіолетового

опромінення;

б) підвищення тепловиділення;

в) підсилення інфрачервоного опромінення;

г) підвищення сонячного опромінення.

20. Підвищення рівня шуму може спричинити:

а) головний біль;

б) хвороби органів дихання та посилення росту волосся;

в) гіпертонічну хворобу;

г)  зниження слуху.

21. Запорошення повітря призводить до появи:

а) хвороб крові;

б) хвороб суглобів;

в) хвороб серця;

г) пневмоконіозів.

22. Підвищення загазованості повітря спричиняє:

а) кашель;

б) чихання;

в)  хронічні бронхіти;

г) гіпоксію та задуху.

23. Важка фізична праця може викликати:

а) дистрофію й атрофію;

б) компенсацію;

в)  декомпенсацію;

г) гіпертрофію.

24. Шкідливі звички – це:

а) постійне повторювання окремих слів;

б)  заїкання;

в) відрижка;

г) систематичний прийом «шкідливих» речовин.

25. Канцерогени – це:

а) недієтична їжа, що викликає хвороби;

б) гострі приправи;

в) речовини, що спричиняють виникнення раку;

г) речовини, що викликають отруєння.

26. Радіоактивне випромінювання викликає:

а) хвороби ендокринних органів;

б) хвороби крові;

в) розлади нервової системи;

г) хвороби серця.

27. Забруднення води зумовлює появу захворювань:

а) нервової системи;

б)  опорно-рухового апарату;

в) нирок та ендокринних органів;

г)   шлунково-кишкового тракту.

28. Підвищення кількості нітратів викликає хвороби:

а) сечостатевих органів;

б) кістково-м’язової системи;

в) ендокринних органів;

г) онкологічні та хвороби печінки.

29. Кращим засобом попередження інфекційних захворювань є:

а) загартовування;

б) здоровий спосіб життя;

в) профілактичне щеплення;

г)  дезінфекція та стерилізація.

30. До демографічних показники суспільного здоров’я належать:

а) народжуваність;

б)  смертність;

в) середня тривалість життя;

г) захворюваність.

31. Показник народжуваності – це:

а) кількість народжень за рік на 100 чол.;

б) кількість народжень за рік на 1000 чол., які проживають на певній території;

в) кількість народжень за рік на 1000 чол.;

г)   кількість народжень за рік на певній території.

32. Здоров’я – це категорія:

а) суспільна;

б) соціальна;

в) філософська;

г)  біологічна.

33. За визначенням ВООЗ під здоров’ям розуміють:

а) відсутність захворювань;

б) добре самопочуття;

в) стан повного фізичного та психічного благополуччя;

г) стан повного соціального благополуччя.

34. Суспільне здоров’я – це:

а) здоров’я людей;

б) здоров’я інвалідів;

в) стан повного благополуччя.

35. Коефіцієнт смертності характеризує:

а) частоту летальних випадків за рік на 1000 чол., які проживають на певній території;

б) частоту летальних випадків за рік на 100 чол.

36. До факторів, що визначають здоров’я населення, належать:

а) стан повного благополуччя;

б) відновлення здоров’я та його формування;

в)  втрата здоров’я;

г) відновлення здоров’я.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка