Міністерство освіти І науки україни харківський національний університет імені В. Н. Каразіна




Сторінка1/10
Дата конвертації09.09.2018
Розмір3,91 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Кафедра теорії та практики перекладу англійської мови
Рекомендовано до захисту

Протокол засіданні кафедри № ____


від «____» _____________ 2017 р.

Завідувач кафедри Ребрій О.В.

(підпис)
ДИПЛОМНА РОБОТА
ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДО МЕДИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Виконавець:

Студентка Ⅵ курсу, групи ЯЕ-63

Шмат Ліна Петрівна

Керівник роботи:

Лукьянова Тетяна Геннадіївна

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теорії та практики перекладу англійської мови

Підсумкова оцінка:

за національною шкалою:

кількість балів: ______

Підпис керівника

Дипломну роботу захищено на засіданні Екзаменаційної комісії

Протокол № ____ від «____» ______________ 2018 р.

Голова Екзаменаційної комісії ______________

(підпис) (прізвище та ініціали)


Харків – 2018

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…. 3

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СТИЛЮ……...... 8

1.1. Особливості перекладу наукових текстів …………………...……………… 8

1.2. Загальна характеристика англомовної медичної термінології ...……….... 12

1.3. Компетенція перекладача у медичній галузі …...…………………………. 17

1.4. Специфіка перекладу медичної документації .……………………………. 21

1.5. Переклад документації до медичного обладнання ……………………..... 32

Висновки до розділу 1…………………………………………………………… 37

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ПЕРЕКЛАДУ АНГЛОМОВНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ …………………………………………………………..….. 39

2.1. Способи термінотворення ………………………………………………...... 39

2.2. Лексико-термінологічні особливості..……………………………………... 44

Висновки до розділу 2………………………………………………………........ 53



РОЗДІЛ 3. ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ МЕДИЧНОГО ОБЛАДНАННЯ………………………….. 55

3.1. Лексико-термінологічні особливості термінів медичного обладнання… 55

Висновки до розділу 3………………………………………………………........ 61

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………. 62

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...... 64

ДОДАТОК А. Англо-український та українсько-англійський словники........ 69

SUMMARY………………………………………………………………………. 76

ВСТУП
На сьогоднішній день переклад медичних текстів та медичної документації важливий не лише для індустрії медицини, але також для сучасного ринку перекладачів. Останнім часом перекладається не лише медична література, а й історії хвороб, медичні довідки та інша документація, котру пацієнти мають надавати лікарям задля лікування закордоном. При перекладі медичних текстів, перекладач має нести відповідальність за кожне слово, оскільки правильність перекладу діагнозу, медичного документа чи довідки може вплинути на здоров'я та життя людини.

Розвиток лексичної системи англійської мови полягає в тому, що з кожним днем зростає роль термінології у різних сферах спілкування. Такий процес демонструє шляхи пристосування мовної системи до нових потреб комунікації.

Наша робота присвячена вивченню медичної термінології, яка за об’ємом та кількістю інтернаціональних одиниць займає важливе місце серед інших терміносистем.

Якщо поглянути на аналіз сучасних досліджень в галузі англійської термінолексики, то можна побачити недостатню кількість праць, які присвячені вивченню особливостей термінотворення та специфіки перекладу медичної термінології.



Актуальність нашої роботи обумовлена необхідністю покращення якості перекладу текстів, що стосуються медичної документації, а також постійним підвищенням інтересу до дослідження та вивчення різноманітної англомовної медичної літератури. Цей інтерес ґрунтується на зростаючому збільшенні технічної та наукової медичної інформації.

Об’єктом дослідження є термінологічні одиниці англомовних наукових текстів медичної галузі та їх відповідники.

Предметом дослідження є адекватність перекладу англомовних термінологічних одиниць у галузі медицини за допомогою перекладацьких способів та трансформацій.

Метою нашої роботи є виконання перекладу тексту у галузі медицини і класифікація термінів за будовою та предметними групами, визначення лексико-термінологічних особливостей перекладу медичної документації до медичного обладнання.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:



  • Окреслити теоретичне підґрунтя дослідження англомовної медичної термінології у науково-технічній літературі.

  • Виділити змістовні ознаки термінологічних одиниць лексики у галузі медицини.

  • Виконати переклад тексту обсягом 45 тисяч знаків.

  • З’ясувати структурні характеристики англомовної термінології у галузі медицини.

  • Визначити перекладацькі способи перекладу медичної термінології.

  • Скласти англо-український та українсько-англійський словники у галузі медицини.

Матеріалом дослідження обрано текст у медичній галузі, який стосується проведення медичних інструктажів «Guidance for the use of medical equipment maintenance strategies and procedures» [37].

Методи дослідження: провели теоретичний аналіз та опрацювали літературу за темою медицина, зробили порівняльний перекладацький аналіз, застосували метод суцільної вибірки, а також кількісний метод, тобто провели підрахунки частоти застосування різних перекладацьких способів та трансформацій при перекладі термінологічних лексичних одиниць.

Положення, що виносяться на захист:

  1. Медичний переклад ґрунтується на значній кількості спеціалізованої лексики, яка, в свою чергу, може спричиняти складнощі при перекладі. Всі медичні терміни мають особливу специфіку. Терміни можуть бути вузькоспеціальними, міжгалузевими, загальнонауковими. Але існує також проблема «хибних друзів» перекладача, їх також називають міжмовними омонімами.

  2. Професійні перекладачі в галузі медицини повинні мати та розвивати фонові знання у обраній галузі, володіти експертними знаннями термінології, розуміти вихідний текст, володіти навичками письма та адекватними навичками використання спеціалізованих, професійних словників та глосаріїв.

  3. Мова медичної облікової документації застосовується в письмовій комунікації в жанрі інтрапрофесійної комунікації та жанрі інтерпрофесійної комунікації. Медичне обладнання постійно використовується лікарями, медсестрами та іншими медичними працівники. Існує широкий спектр медичних інструментів для збереження та поліпшення життя пацієнтів, тому кожен елемент медичного обладнання, від простих голок до високотехнологічних засобів візуалізації, має важливе значення для повсякденного функціонування медичного закладу.

  4. У науково-технічних медичних текстах найчастіше зустрічаються терміни-словосполучення. Другими за частотністю вживання є похідні й прості терміни. Частка складних термінів є незначною.

  5. Основними перекладацькими способами при передачі спеціальних та загальнонаукових термінів медичної сфери є калькування, транскодування та вибір автохтонного відповідника. Менш уживаними є пермутація та напівкалька. Найменш уживаним є переклад за допомогою заміни частини мови.

Наукова новизна нашого дослідження обумовлена необхідністю впорядкування фахової медичної термінології для перекладу технічних текстів у галузі медицини. В роботі проводиться спроба комплексного дослідження англомовної медичної термінології на матеріалі медичних текстів, які стосуються проведення медичних інструктажів та технічного обслуговування медичного обладнання.

Теоретичне значення ґрунтується на дослідженні медичного термінотворення англійської мови, котре висвітлює своєрідність теорії словотвору медичної термінології.

Практичне значення нашого дослідження зумовлене отриманими результатами, які можна застосовувати під час перекладу медичних текстів, а також для навчання студентів медичної сфери. Матеріали дослідження можуть бути застосованими на практичних заняттях з англійської мови зі студентами медичних спеціальностей, а також при укладанні навчальних медичних словників та галузевих перекладних словників, при складанні довідкових посібників та підручників для студентів медичного профілю. Отримані результати можуть допомогти під час написання курсової чи дипломної роботи як для студентів факультету іноземних мов, так і для студентів медичної спеціальності.

Основні положення даної роботи пройшли апробацію на ІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Маріупольський молодіжний науковий форум: традиційні й новітні аспекти дослідження і викладання іноземних мов і літератури» (Маріупольський державний університет, 29 березня 2017 року).



Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг роботи – 79 сторінок, обсяг основного тексту – 61 сторінка. Список літератури містить 51 найменування.

У вступі надано тему роботи, мету, завдання, предмет та об’єкт нашого дослідження. Сформульовано положення, які виносяться на захист та новизну дослідження, визначено методи дослідження, встановлено теоретичну та практичну цінність роботи, наведено дані про апробацію.

У першому розділі обґрунтовано ознаки та характеристики стилю науково-технічної літератури. Визначено особливості морфології та синтаксису у цьому стилі, функції. Надано визначення поняття "термін", "терміносистема", класифікація термінів. Висвітлено особливості медичної термінології, загальні проблеми перекладу медичної термінології. Розглянуто види медичної документації їх складність.

У другому та третьому розділах з’ясовано лексико-термінологічні особливості перекладу медичної документації до медичного обладнання, структурні характеристики англомовної термінології у галузі медицини та визначено перекладацькі прийоми перекладу термінології в обраній галузі.

У загальних висновках викладено головні теоретичні положення і отримані практичні результати дослідження.


РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО СТИЛЮ
1.1. Особливості перекладу наукових текстів
Мова науково-технічних текстів має характерний стиль, який включає певні термінологічні та граматичні особливості. Характерною ознакою мови науково-технічної літератури є присутність великої кількості спеціальних термінів та абревіатур, які дуже часто відсутні не лише в звичайних словниках, а й термінологічних. Для мови науково-технічної літератури характерна стислість викладення матеріалу та чіткість формулювань. Перекладаючи такого роду літературу, перекладач звертається до формально-логічного стилю, який характеризується відсутністю емоційності та безособовості [35, c. 57].

Для науково-технічного стилю притаманна наявність службових слів (прийменники та сполучники), вони разом з прислівниками забезпечують логічні зв'язки між певними елементами речення. З точки зору граматики, цей стиль включає в себе безособові та пасивні конструкції. Переважно в науково-технічному стилі використовуються складнопідрядні та складносурядні речення. Прикметники, неособисті форми дієслова, іменники переважають в таких реченнях. Щодо способу викладу матеріалу, то його можна найдоречніше охарактеризувати, як формально-логічний, для науково-технічного стилю не є притаманним використання емоційно забарвлених виразів та слів [26].

Г. Грицик та О. Ключник вважають, що терміни та термінологічні сполучення насичують тексти науково-технічної літератури. За їх словами, саме це є найхарактернішою лексичною особливістю таких текстів. Причинами виникнення труднощів під час перекладу науково-технічних текстів є саме терміни [16].

При опрацюванні науково-технічних текстів переклад лексичних одиниць спричиняє найскладніші труднощі перекладу. Сюди можна віднести терміни, загальновживані та загальнонаукові слова тексту оригіналу. Велику частину перекладацьких помилок припадає на словниковий склад мови, тобто сферу лексики. Постійна поява нових термінів, їх нових значень і є причиною цих складнощів. Особливу специфіку має переклад загальнонаукових, загальновживаних слів та вузькогалузевих термінів. Терміни, які вживаються в певних галузях науки, тобто вузькогалузеві терміни, займають приблизно 25 % загальної лексики, а вже на загальнонаукові та загальновживані слова припадає 75 % [32].

Як зазначає М. Зубков, спеціальні слова позначають наукові поняття, саме таке визначення він дав термінам, які, на його думку, є основою наукової мови. Звичайне слово називає поняття, а от терміну поняття додається, тобто приписується. Така різниця підкреслює конвенційність терміна, це означає, що різні фахівці та вчені певної галузі розуміють поняття терміна однаково. Дефініція терміна визначає конкретний зміст поняття, саме логічне та лаконічне визначення може надати повне розуміння слова. Науково-технічна термінологія активно розвивається, цей шар лексики взаємодіє з іншими шарами, найбільше із загальновживаною лексикою [11, c. 134].

Особливостями, характерними для науково-технічного стилю є його зрозумілість, логічність, послідовність, ясність, змістовність, об'єктивність, інформативність, точність. В текстах науково-технічного стилю більшою чи меншою мірою присутні зазначені риси.



Варто відзначити, що особливістю науково-технічного стилю є сукупність певних рис, які характерні лише йому. Вони поділяються на синтаксичні, композиційні, морфологічні, лексичні.

До морфологічних особливостей можна віднести те, що словотворення загалом відбувається за допомогою конверсії та афіксації; використовуються безособові конструкції, через це обмежується використання особових форм дієслова. В науково-технічному стилі переважають не дієслівні, а іменні конструкції [29].

Рис. 1.1. Риси науково-технічного стилю

У текстах наукового стилю назви дій з'являються в меншій мірі ніж назви понять. Тому іменники вживаються частіше, а от дієслова рідше. Через узагальненість та абстрактність науково-технічного стилю дієслово втрачає лексичне значення, тобто відбувається процес десемантизації. Це чітко можна прослідкувати, коли у науковому стилі значна частина дієслів має зв’язкову функцію: ставати, бути, визначатися, робитися, здаватися, називатися, володіти, вважатися та інші. Науково мова характеризується використанням дієслівних форм з послабленим лексико-граматичним значенням часу, особи, числа [27, c. 186].

Щодо фонетичних бар'єрів, то їх роль несуттєва, адже загалом наукова інформація знаходиться у письмовому вигляді.

Морфологічні засоби, в свою чергу, мають акцентувати увагу на емоціональній нейтральності тексту, переводити увагу від особистості дослідника до предмету дослідження. Щодо граматичних особливостей, узагальненість наукової мови та її абстрактність проявляються через вибір форм та категорій, частоту їх використання у тексті. Ще однією особливістю науково-технічних текстів є іменний характер, це пояснюється наявністю якісних характеристик явищ та предметів [8, c. 11–14].

Як нам відомо, науковій думці характерна докладність та змістовність, тому досить складно виразити її простим реченням. Однією з задач наукового тексту є здатність передати великий обсяг нової інформації у достатньо обмеженому обсязі тексту. Саме це призводить до синтаксичної компресії у такого роду текстах. Синтаксису наукового стилю мови властиве вживання узагальнюючих слів, а також однорідних членів речення. Досить легко відстежити послідовність появи синтаксичних особливостей наукового стилю, не дивлячись на те, що синтаксичні конструкції є загальновживаними та нейтральними. Саме відображення зв’язку з мисленням є притаманністю синтаксису, котрий в свою чергу, означає порядок та побудову словосполучень. Синтаксична компресія, як ми вже згадували, є однією з характеристик наукового стилю сьогодення. Автори наукових текстів прагнуть скоротити обсяг тексту шляхом стиснення, при цьому збільшити його інформативність. Словосполучення іменників, а іноді навіть іменників з прийменником є типовими для науково стилю, а отже у функції визначення виступає саме родовий відмінок імені. Вживання іменного присудка, а не дієслівного є притаманним науковому стилю, тому цей стиль має іменний характер. Для наукового стилю своєрідним є вживання іменних складових присудків разом з дієприкметниками, наприклад «може бути використаний» [34].

Пасивне значення зворотних дієслів є притаманним науковому стилю. Таку тенденцію можна пояснити тим, що в процесі опису якогось процесу, механізму чи структури вся увага зосереджується не на тому, хто виконує дію, а саме на описі. 3-я особа множини минулого чи теперішнього часу характерна для використання у науковому стилі, тим більше, суб’єкт дії не вказується [31, c. 28].

Також варто відзначити, що короткі пасивні дієприкметники є досить вживаними у науковому стилі, вони схожі за функціями зі зворотними дієсловами, які мають пасивне значення. На відміну від інших стилів, наукова мова характеризується вживанням коротких прикметників [9, c. 87].



Частотними є терміни-слова, терміни-словосполучення, терміни-абревіатури тощо.
1.2. Загальна характеристика англомовної медичної термінології
І. В. Арнольд відзначає, що для науково-технічного стилю притаманна особливість застосування спеціальної термінології. Для кожної галузі науки існує своя термінологія, яка характерна відповідно до метода та предмета роботи тієї чи іншої галузі. У науковому стилі ядром є саме термінологія, вона є внутрішнім колом, слугує ведучою та найважливішою ознакою наукової мови. Необхідно відзначити, що термін втілює в собі головні особливості наукового стилю [1, c. 64].

Лінгвісти зазвичай розрізняють термінологію: [15, c. 36–37]

Рис. 1.2. Термінологія

Термін – це особливе слово чи словосполучення, яке вживається у конкретній професійній сфері за певних умов [21, c. 508].

Є багато різних визначень терміну. Комарова стверджує, що немає іншої більш багатозначної та невизначеної одиниці, ніж термін [17, c. 13]. Вона визначає п'ять тенденцій визначення поняття: 1) прагнення забезпечити логічне визначення терміна через його зв'язок з деякою концепцією, пов'язаною з певною сферою знань або діяльності; 2) прагнення розкривати зміст терміна через опис характерних ознак; 3) визначення терміну через протиставлення його деякою негативною одиницею (термін проти слова, термін як одиниця термінології проти номенклатури як одиниці номенклатури тощо); 4) визначення терміну на основі статистичних та розподільчих особливостей тексту. Оскільки, на думку автора, всі наведені вище спроби забезпечити концептуальне визначення терміну були непродуктивними, вона визначає ще одну тенденцію: 5) надати терміну принаймні "робоче" визначення щодо мінливості мови (включаючи термінологію) [17, c. 13–14].



За словами відомого мовознавця, Тараса Романовича Кияка, на даний час, для термінів існує декілька важливих вимог, їх висуває сучасна мова науки та техніки. Правила та норми певної мови створюють деякі рамки.

Рис. 1.3. Характеристики терміна

Ще однією характеристикою терміна є його довжина, він не може бути довгим, але іноді цей критерій може не відповідати вимогам повноти та точності терміна; в терміні має бути однозначність [15, c. 39].



Але остання характеристика має враховувати полісемію термінів, тому однозначність, скоріше за все, це вимога для термінів в межах однієї терміносистеми; синонімічність не характерна для термінології, вона впливає на розуміння одне одного; термінам своєрідна експресивна нейтральність, тобто інтенсивність певних семантичних складників [10].

Галузеві терміносистеми завжди пов'язані між собою, вони мають один термінологічний фонд. Не існує ізольованих терміносистем, вони мають уніфіковані терміни на міжгалузевому рівні. В залежності від рівня спеціалізації значення терміни діляться на такі групи [36]:

Рис. 1.4. Групи спеціалізації значення терміна.

Для української медичної термінології притаманна значна кількість запозичень. Численні мови-джерела представляють походження іншомовних медичних термінів. Головну роль у запозиченні медичних термінів відіграють латинська та грецька мови. В багатьох випадках, запозичення медичної термінології відбувалося не лише напряму, а й завдяки посередництву європейських мов [15, c. 12].

Знання та розуміння латини є головною вимогою для медичного перекладача. Латина завжди слугувала фундаментом для медицини. На сьогоднішній день, всі медичні документи містять значну кількість термінології, яка була запозичена з латинської мови, доволі часто ці терміни досить важкі для перекладу. Саме через це перекладачі постійно консультуються з медичними фахівцями з різних кваліфікацій, наприклад, хірургами, гінекологами, стоматологами, терапевтами тощо в процесі роботи над текстом. Переклад медичного документу проходить, щонайменше, у два етапи: це з’ясування змісту медичного тексту та вибір варіанту перекладу. Але, скоріше за все, над медичним перекладом працює не одна людина, адже після повного перекладу тексту, необхідно відредагувати і зробити ще одну перевірку, тому що саме медичний текст вимагає найточнішого перекладу [38].



Медична термінологія має певні риси, які можна розділити за деякими ознаками:

  1. диференціація

  2. інтеграція

  3. інтернаціоналізація

  4. уніфікація

  5. абревіація


Рис. 1.5. Риси медичної термінології

Як нам відомо, медичний переклад являє собою різновид науково-технічного перекладу. Саме за класифікацією Васіної, медичний переклад, як і будь-який інший, поділяється на усний та письмовий [4, c. 7–11]. Усний переклад представлений на професійному, напівпрофесійному та побутовому рівнях спілкування, щоб розрізнити необхідно розглянути ситуації, освіту учасників комунікації (чи є медицина спеціалізацією), а також володіння медичною термінологією. Побутовий рівень представлений мовою повсякденного спілкування, оскільки учасники комунікації не мають відношення до медицини, а також характеризується побутовими розмовами про самопочуття. Для професійного рівня характерно використання певних лексичних одиниць і синтаксичних конструкцій, які характерні і для письмового медичного перекладу. Це мова конференцій, консиліумів, презентацій, доповідей. У напівпрофесійному рівні (наприклад, спілкування лікаря з пацієнтом) ефективність комунікації знижена тим, що один з її учасників не належить до сфери медицини, тому встановлюються бар’єри для спілкування: комунікативний, психологічний. семантичний, стилістичний та культурний [4, c. 15].

Термін належить певній термінологічній системі, яка стосується тієї чи іншої галузі виробництва чи науки. Місце у терміносистемі залежить від концептуального змісту терміна. У кожного терміна своє виняткове наукове визначення, тобто дефініція. Загальновживані слова багатозначні на відміну від термінів, які в одному термінологічному полі однозначними. Одне й те ж саме слово має змогу виступати терміном у різноманітних галузях знань, це означає, вони можуть виступати в омонімічних відношеннях. Терміни протиставляються загальній лексиці, тому що вони пов'язані з окремою науковою концепцією: термін показує результати наукових досліджень та їх розуміння в теоретичному аспекті. Кожне слово, яке має чітку дефініцію, може виступати терміном. Саме дефініція розкриває іменоване поняття та достеменну понятійну сферу, яка чітко обмежується, ізолюючи це слово від звичайних змістів омонімічних слів загальновживаної лексики. Слово, яке створене штучним шляхом, також може стати терміном [23].

Рис. 1.6. Характерні ознаки терміна

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка