Міністерство освіти і науки України Криворізький державний педагогічний університет Кафедра фізичної культури та методики її викладання




Сторінка1/9
Дата конвертації19.11.2018
Розмір1,59 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Міністерство освіти і науки України
Криворізький державний педагогічний університет
Кафедра фізичної культури та методики її викладання



В.В.Шутько





МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ
РУХЛИВИХ ІГОР



Методичні рекомендації

м. Кривий Ріг


2016



УДК 796.2(072)


Ш 97

Шутько В.В. Методика застосування рухливих ігор: методичні рекомендації/ В.В.Шутько. – Кривий Ріг: Криворізький державний педагогічний університет, 2016. – 145 с.

В методичних рекомендаціях представлені пропозиції практичного використання рухливих ігор в різних формах і проявах їх застосування у дітей шкільного віку.

В кінці кожного розділу додаються питання для самоконтролю.

Для студентів педагогічних вузів та вчителів фізичної культури.
Укладач:

Шутько В.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичної культури та методики її викладання.

Рецензенти:

Марчик В.І., кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізичної культури та методики її викладання.

Пухальська Т.В., головний спеціаліст відділу вищої професійно- технічної освіти, профорієнтації,охорони праці та кадрової роботи управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради.

Тітенко О.М., методист з фізичної культури К.З. «Інноваційно- методичний центр» м. Кривого Рогу.
Рекомендовано до друку Вченою радою природничого факультету Криворізького педагогічного інституту, протокол №3 від 24 листопада 2016 року.
ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………..…….………5

  1. Загальні поняття про ігрову діяльність…………………...……….……7

  2. Характеристика рухливих ігор в педагогічній практиці…...…………..9


2.1. Класифікація сучасних рухливих ігор…………………..…………..9

2.2. Форми проведення та задачі рухливих ігор……………..….………11


2.3. Використання рухливих ігор, в структурі уроку…………………..

3.Методика організації рухливих ігор……………………….…...………..15

    1. 3.1. Загально організаційні дії педагога……………………..…………..15

      1. Вибір гри…………………………………………….………......15

      2. Аналіз сутності гри……………………………………………..16

      3. Підготовка місця гри та інвентарю………………….………...18


    1. Методика організації учнів для проведення гри……..…………...19

      1. Пояснення змісту гри…………………………………………..20

      2. Розміщення гравців……………………………………………..21

      3. Визначення ведучих………………………………...………….22

      4. Формування команд………………………………….…………23

      5. Вибір капітанів команд………………………………..……….24

      6. Призначення помічників……………………………………….25

    2. Керівництво грою……………………………………………………26

      1. Спостереження за ходом гри і поведінкою школярів………..26

      2. Суддівство………………………………………………………28

      3. Дозування навантажень………………………………………...29

      4. Закінчення рухливої гри………………………………………..30

      5. Підведення підсумків гри……………………………………...30

  1. Методика проведення рухливих ігор з дітьми молодшого шкільного віку…………………………………………………………………….....33

  2. Рухливі ігри за способами рухової діяльності…………………….……..37

    1. Перелік рухливих ігор та естафет…………………………………39

    2. Зміст рухливих ігор та естафет……………………………………41

    3. Розподіл рухливих ігор та естафет за «школами» рухової діяльності…………………………………………………………........59

  3. Методика проведення рухливих ігор з дітьми середнього шкільного віку…………………………………………………………………………

  4. Методика проведення рухливих ігор для учнів старшої школи ……...

  5. Методика та організація рухливих ігор на перерві в школі……………

  6. Ігри – атракціони …………………………………………………………

10.Методика і організація проведення естафет……………………………

  1. Застосування рухливих ігор в групі продовженого дня……………….

  2. Змагання з рухливих ігор та їх організація……………………………..

  3. Методика проведення фізкультурно – спортивних свят і «Веселих стартів»……………………………………………………………………

  4. Методика застосування рухливих ігор в дитячому оздоровчому таборі

Список літератури ……………………………………………..………………



ВСТУП


На протязі великого проміжку історичного часу рухливі ігри були і є найважливішим засобом підготовки підростаючого покоління до життя. Зростаюча дитина найактивніше і найповніше розвивається в умовах гри. Ігри своїм різноманіттям змісту обдаровують дітей новими умовами спілкування, новими відчуттями, способами сприйняття навколишнього середовища, новими уявленнями про нього.

На тлі сформованих відносин суспільства до основних складових життєдіяльності – інтелектуальної і тілесно – рухової була зумовлена проблема минулого і теперішнього часу. Це гіподинамія – гостра рухова недостатність зростаючого організму дитини. Саме широке, масове і у всіх доступних формах використання рухливих ігор покликане надавати благотворний вплив на ліквідацію дефіциту рухової активності дітей

Методичні рекомендації, які викладені в навчальному матеріалі, розраховані на студентів педагогічних вузів, вчителів фізичної культури і в особливості вчителів початкових класів. В них розкриті практичні способи застосування рухливих ігор на уроках фізкультури та позаурочний час у молодших школярів, підлітків та учнів старшої школи, розглянуті педагогічні погляди і основні положення методики.

Пропонується практичний матеріал, а це насамперед ігри які рекомендовані шкільною програмою в 1–4 класах, і ті які доповнюють її з урахуванням «школи» рухової діяльності. Крім переліку і змісту рухливих ігор і естафет рекомендується їх віковий розподіл по класам і рухової спрямованості, що значно полегшить їх вибір в практичному застосуванні.

Значна частина матеріалу присвячена аналізу методики та організації рухливих ігор на перерві в школі, групі продовженого дня, в дитячому оздоровчому таборі. Особливо корисні поради для проведення змагань з рухливих ігор, фізкультурно – спортивних свят та «Веселих стартів». Наведений великий перелік і зміст різноманітних ігор, естафет, атракціонів для наповнення активного дитячого життя.

Ціль методичних рекомендацій – оволодіння студентами:



  1. основами теорії гри й методики організації і проведення рухливих ігор в початкових класах;

  2. вірного використання рухливих ігор враховуючи конкретні задачі уроку і шкільної програми розподіленої за «школами» рухової діяльності;

  3. методикою проведення рухливих ігор з учнями середньої та старшої школи;

  4. умінням організації змагань та спортивних свят з використанням рухливих ігор;

  5. арсеналом рухливих ігор;

  6. здатністю підбору ігор та естафет з урахуванням віку учнів, дозування навантажень, психолого-фізіологічної та фізичної підготовленості школярів різного віку.

  7. методикою та організацією рухливих ігор в позаурочний і позашкільний час.

В кінці кожного розділу методичного та практичного матеріалів додаються питання для самоконтролю.




  1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ІГРОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ


Гра – відносно самостійна діяльність дітей і дорослих. Вона складає велику частину дитячого життя з призначенням розважати, згуртовувати, розвивати, веселити, показувати – лише б було цікаво, динамічно і задерикувато.

Рухлива гра – це усвідомлена, емоційна діяльність дітей, спрямована на досягнення ігрової мети. Рухлива гра – це активна рухлива діяльність дітей, для якої характерні творчі рухливі дії, мотивовані її сюжетом. Ці дії частково обмежуються правилами, спрямованими на подолання різних труднощів.

Зміст рухливої гри складає її сюжет (тема, ціль, завдання), правила і рухливі дії.

Сюжет гри – це серія ретельно продуманих дій, які призводять через боротьбу двох протиборчих сил до кульмінації і розв’язки. Сюжет запозичується з навколишньої дійсності і образно відображає її дії (наприклад, мисливські, побутові, трудові та інші) або створюються спеціально виходячи із задач фізичного виховання. Сюжет гри оживляє цілісні дії гравців, надає окремим прийомам і елементам тактики цілеспрямованість, робить гру цікавою.

Правила гри – це умови, яких необхідно дотримуватися всім учасникам гри. Правила – це опис дій гравців в тій чи іншій ігровій ситуації, прийомів і умов обліку результатів. При цьому не виключається прояв творчої активності і ініціативи гравців в рамках правил гри.

Рухові діїце цілеспрямований руховий акт, який здійснюється в цілях вирішення яких-небудь рухових завдань. В рухливих іграх рухові дії дуже різноманітні. Вони можуть бути наслідувальними, образнотворчими, ритмічними, виконуватись з проявом сили, спритності, швидкості, витривалості. Під час гри зустрічаються короткі прискорення зі зміною напрямку і затримкою руху, різноманітні метання на дальність та в ціль, подолання перешкод, опір суперника та інші. Всі ці дії виконуються в самих різноманітних комбінаціях і поєднаннях.

Ігровий метод – упорядкована ігрова рухова діяльність згідно з образним або умовним сюжетом, в якому передбачається досягненні певної мети багатьма дозволенними способами, в умовах постійної і в значній мірі випадкової зміни ситуації.


  1. ХАРАКТЕРИСТИКА РУХОВИХ ІГОР В ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ.

В практиці шкільного фізичного виховання застосовуються майже всі рухливі ігри, які входять в перелік сучасної класифікації рухливих ігор.


2.1. Класифікація сучасних рухливих ігор

Індивідуальні рухливі ігри створюються, організовуються і ведуться однією дитиною. У цьому випадку дитина може сама визначати смисл та зміст гри, тимчасові правила для самого себе, які може змінювати під час гри, заради більш ефективного досягнення цілі, обумовленої власним сенсом ігрових дій.

Діти молодшого шкільного віку віддають перевагу так званим вільним іграм. Вони полягають в тому, що діти самі спонтанно придумують гру, з обов'язковою наявністю мети та її досягненням. Такі ігри часто застосовуються педагогами для розширення психологічних завдань, включаючи реабілітаційні.



Колективні рухливі ігри називаються так за ознакою одночасної участі в грі певної кількості граючих. Цей різновид ігор найбільш популярний серед дітей і відрізняється великим різноманіттям. Колективні ігри поділяються на командні та некомандні.

Некомандні ігри проводяться з ведучим і без ведучого учасника. За функціональною ознакою для некомандних ігор без ведучих характерне індивідуальне суперництво гравців за своє, обумовлене правилами місце на ігровому майданчику. Особливістю некомандних ігор з ведучим є за рольовими функціями гравців протиборство з ведучим і протидія гравців однієї команди ведучим з іншої шляхом взаємодії з партнерами по команді або за їх підтримки і безпосередньої фізичної допомоги.

Командні ігри поділяються на ігри, в ході яких учасники відповідно до змісту гри і правилами не вступають у фізичний контакт з суперником, і на ігри з наявністю фізичного протиборчого контакту гравців - суперників у процесі ігрових дій.

В іграх без фізичного контакту суперників за функціональною ознакою гравців наявні: прояв єдиноборства за свою команду; прояв боротьби за свою команду шляхом взаємопідтримки і фізичної взаємодопомоги гравців однієї команди.

Рухливі ігри з контактною взаємодією гравців протиборчих команд за функціями гравців поділяються: на індивідуальне єдиноборство за свою команду; боротьбу за інтереси своєї команди, але при сукупності всіх единоборчих дій, підтримці партнерів по команді і їх фізичної допомоги.

Некомандні та командні рухливі ігри характеризуються рядом узагальнених для цих груп ігор типових рухових дій:

- Виконання ритмічних рухів - проявом творчості, а також наслідування тваринам в їх специфічних рухах;

- Перебіжками на короткі дистанції з проявом швидкості переміщення і спритності;

- Швидкісних дій виражено координованого характеру з різними інвентарними предметами;

- Стрибками, пов'язаними з подоланням перешкод, силовим опором;

- Проявом раніше сформованих рухових навичок, заснованих на вмінні орієнтуватися в просторі, уловлюванні та розрізненні звуків і спостережливості.

Рухливі ігри з ведучим і без ведучого проводяться граючими різних вікових груп, проте варіант гри з ведучим доцільно застосовувати відповідно з віковими руховими можливостями дітей, без надмірного ускладнення змісту і правил гри.

Рухливі ігри з фізичним контактом із суперником поділяються на ігри, де контакт носить опосередкований характер, наприклад, у перетягуванні каната, або випадковий, який важко уникнути, не порушуючи зміст гри та її сутність. При підборі ігор або при спонтанному визначенні їх змісту рекомендується уникати ігор з потенційно травмонебезпечним змістом, де цілеспрямований фізичний контакт граючих може призвести до небажаних і небезпечних наслідків для їхнього здоров'я [5].

В педагогічній практиці, в соціальному житті та побуті розрізняють дві форми організації рухливих ігор: урочна та позаурочна.
2.2. Форми проведення та задачі рухливих ігор.
Урочна форма проведення рухливих ігор передбачає безпосередню керівну роль вчителя, регулярність занять з незмінним складом учасників, регламентовані зміст і обсяг ігрового матеріалу, і його взаємозв'язок з організацією, змістом і методикою учбово-виховного процесу, в який включається дана гра.

Рухливі ігри, які відносяться до позаурочної форми занять, мають на увазі велику роль організаторів, ватажків з середовища самих дітей; вони організовуються, як правило, епізодично, склад учасників може змінюватись, а ігри варіюються за змістом та обсягом ігрового матеріалу.

За урочної форми проведення рухливих ігор керівник, вирішує такі завдання: 1) оздоровчі, 2) освітні, 3) виховні.
Оздоровчі завдання

При вірній організації занять з врахуванням вікових особливостей і фізичної підготовленості школярів ігри надають сприятливий вплив на ріст, розвиток і зміцнення кістково-зв’язкового апарату, м’язової системи, на формування правильної постави, а також покращення функціональної діяльності організму.

При заняттях іграми необхідно пам’ятати:


  1. фізичні навантаження повинні бути оптимальними;

  2. недопустимо доводити учасників гри до перевтоми і довготривалих затримок дихання;

  3. при систематичних заняттях іграми можна допускати інтенсивні навантаження, щоб організм поступово пристосовувався до них.

Гігієнічне та оздоровче значення рухливих ігор

Рухливі ігри підвищують функціональну діяльність, втягують в різноманітну динамічну роботу різні великі і дрібні м'язи тіла, збільшують рухливість в суглобах.

Під впливом фізичних вправ, що застосовуються в іграх, активізуються всі сторони обміну речовин (вуглеводний, білковий, жировий і мінеральний). М'язова робота стимулює функції залоз внутрішньої секреції.

Необхідно враховувати, що рухливі ігри обмежують можливість точного дозування навантаження, так як немає можливості заздалегідь передбачити дії кожного учасника.

Постійно мінливі ситуації в грі, висока емоційність взаємодії виключає можливість програмувати зміст вправ у окремих учасників і точно регулювати навантаження за величиною і напрямком.

Ігри повинні надавати благотворний вплив на нервову систему школярів. Це досягається шляхом оптимальних навантажень, а також такою організацією гри, яка б викликала у граючих позитивні емоції. Погана організація гри, яка веде до негативних емоцій, порушує нормальний хід нервових процесів, з'являються стреси, що шкодить здоров'ю.

Ігри на відкритому повітрі в літній і зимовий час (з урахуванням погоди) сприяє загартовуванню дітей.

Широке використання рухливих ігор сприяє зниженню гіподинамії, так як компенсує дефіцит рухової активності.

Рухливі ігри можуть бути активним відпочинком після тривалої розумової діяльності. З цією метою їх застосовують на перервах в школі, після закінчення уроків на майданчику під час прогулянки (при подовженому дні), дома після приходу зі школи і після закінчення приготування уроків.

У молодших класах школи бажано проводити ігри в вигляді физкультпауз під час уроку, так як дітям 7-8 років бути в напрузі протягом 45 хвилин, особливо на останніх уроках навчального дня, дуже важко.

Коротка рухлива гра в класі біля парт переключає роботу нервових центрів, дає можливість відпочити (загальмувати збуджені нервові центри) і активізувати м'язову діяльність.
Освітні завдання

Рухливі ігри можуть позитивно впливати на розумовий розвиток дітей, організаторські навички, формування особливості. При проведенні рухливих ігор в силу їх специфічності насамперед вирішуються задачі власне фізичного виховання. Ігровий метод особливо рекомендується використовувати на етапі початкового освоєння рухів.



Освітнє значення рухливих ігор

В іграх діти відображають накопичений досвід, поглиблюють, закріплюють своє уявлення про уявні дії, про життя. Дитина, як і дорослий, пізнає світ в процесі діяльності.

Заняття іграми збагачують учасників новими відчуттями, уявленнями, поняттями.

У руках педагога ігри сприяють всебічному розвитку дитини. Вони розширюють коло його уявлень, розвивають спостережливість, кмітливість, уміння аналізувати, порівнювати і узагальнювати бачене, на основі чого робити висновки з явищ, що спостерігаються в навколишньому його середовищі.

Освітнє значення мають ігри, родинні по руховій структурі окремим видам спорту (спортивних ігор, легкої атлетики, гімнастики, боротьби, плавання та ін.). Такі ігри спрямовані на вдосконалення та закріплення розучених попередньо технічних і тактичних прийомів і навичок того чи іншого виду спорту.

У рухливих іграх розвиваються здібності правильно оцінювати просторові і тимчасові відносини, швидко і правильно реагувати на ситуацію, яка складається в часто мінливих обставинах в грі.

Велике освітнє значення мають рухливі ігри, що проводяться на місцевості в літніх і зимових умовах; на базах відпочинку, в походах, екскурсіях.

Ігри на місцевості сприяють утворенню навичок необхідних туристові, розвіднику, слідопиту.

Освітнє значення має знайомство учнів з народними іграми в нашій багатонаціональній країні. Вони знайомлять дітей з національною культурою різних народів, з їх обрядами та звичаями.

У рухливих іграх учасникам доводиться виконувати окремі ролі (ведучого, лічильника очок, помічника судді, судді, організатора гри і ін.). Це сприяє розвитку у них організаторських навичок і знань.

Для школярів молодших класів важливі ігри з дрібним інвентарем, які збільшують м’язово-рухливу чутливість, удосконалюють рухливі функції рук і пальців.

Виховні завдання

Змагальний характер рухливих ігор, за рахунок активних дій школярів, визиває у них прояв рішучості, мужності і стійкості для досягнення цілі. В колективних іграх кожний учасник наочно переконується в перевагах загальних, дружніх зусиль, направлених на подолання перешкод в вирішенні загальних задач.



Виховне значення ігор

Дуже велике значення рухливих ігор у моральному вихованні дитини. Ігри розвивають у дітей почуття товариськості, солідарності і відповідальності за дії один одного. Почуття солідарності та товариства виховуються в іграх поступово.

Правила гри сприяють вихованню свідомої дисципліни, чесності, витримки, вмінню "взяти себе в руки" після сильного збудження, стримуючи свої егоїстичні пориви.

Рухливі ігри сприяють і художньому вихованню дітей. В іграх дітей, особливо молодшого шкільного віку, велике місце займає творча уява: проста палиця може бути і конем, і велосипедом, і рушницею, і шаблею і т.п.

Уява розвивається і в рольових іграх, і в організованих рухливих іграх з сюжетним змістом. В іграх дитина виявляє всі свої особисті якості і властивості. Виявлення індивідуальних особливостей в процесі гри допомагає краще пізнати кожну дитину і впливати на розвиток в потрібному напрям. Жодна діяльність так яскраво і всебічно не розкриває характерні риси особистості школяра, як гра.
Захоплюючий ігровий сюжет викликає у учасників позитивні емоції і спонукає їх до того, щоб вони з неослабною активністю багаторазово проробляли ті чи інші прийоми, проявляючи необхідні вольові якості та фізичні здібності. Для виникнення інтересу до гри велике значення має шлях досягнення ігрової мети - характер і ступінь складності перешкод, які треба долати для отримання конкретного результату, для задоволення грою. Рухлива гра, що вимагає творчого підходу, завжди буде цікавою і привабливою для її учасників.

Рухливі ігри в більшій мірі сприяють вихованню фізичних якостей: швидкості, спритності, сили, витривалості, гнучкості.

Розвиток швидкості.

Більшість рухливих ігор вимагає від учасників швидкості (швидше втекти, наздогнати, миттєво реагувати на звукові, зорові, тактильні сигнали).

Багато рухливих ігор включають вправи подібного характеру, тому ігри ефективно використовуються для розвитку швидкості реакцій і інших проявів швидкості: швидкості одиночного руху і частоти руху. Наприклад, в грі "Наступ" гравці обох команд повинні швидко зреагувати на свисток керівника, при цьому одні повинні втекти, а інші їх наздогнати.

Для розвитку швидкості можна використовувати будь-які рухливі ігри, що включають швидкі короткочасні переміщення і виконуються з максимальною швидкістю, а також вправи з стрибками, вистрибуваннями та ін.



Розвиток спритності.

Спритним називають людину, здатну швидко освоювати нові складні рухи і здійснювати адекватні точні дії, незважаючи на мінливі умови. Це складна фізична якість, яка значною мірою обумовлює успішність будь-яких рухових дій людини.

Постійна зміна обставин в грі, що вимагає від учасників швидкого переходу від одних дій до інших, сприяє розвитку спритності.

В грі створюються нескінченні варіації рухових ігрових ситуацій, виникають різноманітні можливості вирішення труднощів, що постають перед учасниками завдань, створюється сприятливий емоційний фон, знімається стан скутості і зайвої м'язової напруги, моделюються міжособистісні взаємини.

Для розвитку спритності можна використовувати будь-які рухливі ігри, що містять елементи новизни, фізичні вправи більшої координаційної складності, вправи на рівновагу і точність рухів, ігри, пов'язані з необхідністю прийняття нестандартних швидких рухових рішень з дефіцитом часу і з використанням різних предметів ( "Вірьовочка "," Вартові і розвідники ").

Розвиток сили.

Для розвитку сили у дітей і підлітків з більшою ефективністю використовуються рухливі ігри, що включають вправи з зовнішнім опором (вага предметів, протидія партнера, біг по піску і т.д.) або вправи з подоланням ваги власного тіла (згинання-розгинання рук в упорі лежачи, лазіння на рукоходах і т.д.). Рухливі ігри, спрямовані на розвиток сили, доцільно застосовувати після ігор на швидкість і спритність, які підготовляють дихальну і серцево-судинну систему дітей до силових навантажень. Ігри зі швидкісно-силовою спрямованістю також виховують силу.

Як приклад можна назвати такі ігри, як "Перетягування каната", "Перетягування в парах" і т.п. Вправи з подоланням ваги власного тіла можуть бути включені в різні естафети у вигляді окремих елементів або їх серій.

Розвиток витривалості.

Розвиток витривалості у фізичному вихованні школярів займає одне з центральних місць. У широкому сенсі слова витривалість характеризується здатністю людини протистояти втомі за рахунок загальної та спеціальної тренованості і вольових зусиль.

Для розвитку витривалості у школярів використовуються різні фізичні вправи, які повинні відповідати наступним умовам: участь більшості м'язових груп; застосування освоєних і неважких по техніці рухів; регульованість інтенсивності вправи; наявність інтервалів відпочинку і моментів напруження і розслаблення м'язів; повторюваність вправ.

Рухливі ігри мають ще одну перевагу – школярі в залежності від індивідуальних особливостей фізичної підготовки регулюють інтенсивність навантажень, самостійно обираючи момент “відпочинку”.

Існує й негативна сторона рухливих ігор, її потрібно обов'язково враховувати керівнику при проведенні тієї чи іншої гри.

Змагальний характер гри призводить до значного емоційного напруження, мобілізації всіх сил і підвищенню працездатності, діти захоплюються і забувають про втому. Але хоча розвиток витривалості і передбачає настання стомлення, та керівник повинен за зовнішніми його ознаками вчасно знизити інтенсивність і обсяг навантажень.



Угруповання ігор з прояву фізичних якостей (по В.Г.Яковлеву)

Якості, проявлені в іграх

Характеристика ігрових дій

Ігри

Спритність

Ігри, спонукають негайно переходити від одних дій до інших. Ігри, що вимагають вміння зосередити увагу одночасно на декількох діях (біг, стрибки, дії з вивертанням)

Вибивали, Кругова гилка, Перестрілка, Боротьба за м'яч, Передача м'яча в колоні


Швидкість

Ігри, що вимагають своєчасних рухових відповідей на зорові, звукові сигнали, з короткими перебіжками; з подоланням невеликих відстаней в найкоротший термін; з бігом на швидкість в умовах, що змінюються

Зумій наздогнати, Наступ, Кругова естафета, Зустрічна естафета, Хто швидше


Сила

Ігри з короткочасними м'язовими напруженнями динамічного і статичного характеру

Естафета з обручем і скакалкою, Скакалка в парах,Естафета з лазінням і перелазінням, Зміна місць


Витривалість

Ігри з неодноразовими повтореннями активних, енергійно виконуваних дій, пов'язаних з безперервними інтенсивними рухами, в яких активні дії чергуються з короткими паузами для відпочинку, переходами від одних видів рухів до інших

Боротьба за м'яч, Волейбол з двома м'ячами

Удосконалення гнучкості відбувається в іграх, пов'язаних з частою зміною напрямку рухів.

Оздоровчі, освітні і виховні завдання потрібно вирішувати в комплексі, тільки в такому випадку кожна гра буде ефективним засобом різностороннього фізичного виховання дітей [10,4.c.9-13].

  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка