Міністерство освіти І науки україни слов’янський енергобудівний технікум



Скачати 351,82 Kb.
Дата конвертації01.02.2020
Розмір351,82 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ЕНЕРГОБУДІВНИЙ ТЕХНІКУМ




Методична розробка

відкритого семінарського заняття

за темою “Як люблю я тебе, мій народе дорогий …”

(за творчістю В. Сосюри)

з предмету «Українська література»

2016


Методична розробка семінарського заняття з дисципліни “Українська література ”

Підготувала: Арапова І.І., викладач першої кваліфікаційної категорії, викладач

Слов’янського енергобудівного технікуму

У методичній розробці викладено методику проведення семінарського заняття

з української літератури з використанням інноваційних технологій (пошуково-дослідницький проект, мультимедійна презентація)

Для викладачів української літератури ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації


Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії гуманітарних дисциплін


Рецензія

на методичну розробку

відкритого семінарського заняття

з інноваційними елементами

за темою “Як люблю я тебе, мій народе дорогий …”

з дисципліни “Українська література ”
Одним із розділів програми є вивчення літератури рідного краю. Тема заняття є досить актуальною, бо студенти повинні мати уявлення про життя і творчість поета В. Сосюри, який проживав у рідному краї. Викладач використовує різноманітні методи і прийоми, разом із студентами проводить пошуково-дослідницьку роботу. Студенти досліджують життя і творчість В.М. Сосюри, читають напам’ять, аналізують його поезії.

Для кращого засвоєння матеріалу, активізації пізнавальної діяльності викладач використовує відео та аудіо матеріали.

Заняття за обраною темою та методикою розвиває у студентів творче мислення, навички пошуково-дослідницької творчої роботи, вміння працювати в групах, індивідуально з різними джерелами інформації. Студенти вчаться представляти результати своєї роботи, робити висновки.

Отже, сучасний підхід до викладання української літератури передбачає використання інтерактивних технологій, творче поєднання методів і прийомів в структурі конкретного заняття.

Голова регіонального

методичного об’єднання

викладачів української

мови та літератури



Семінарське заняття з української літератури

за темою “Як люблю я тебе, мій народе дорогий …”

(пошуково-дослідницький проект)
1. Вступ………………………………………………………………………………….3

2. Зміст. Обґрунтування теми……………………………………………………….....4

3. Організаційно-методичні вказівки з теми………………………………………..5-6

3.1. Методична, дидактична (навчальна, розвивальна), виховна мета…………...….

4. Схема (план заняття), зміст і хід заняття………………………………………...7-8

5. Розгорнутий план-конспект семінарського заняття………...……………….... 9-23

5.1. Організаційна частина………………………………………………………………

5.2. Мотивація навчальної діяльності………………………………………………......

5.3. Презентація пошуково-дослідницьких проектів……………………...……..........

5.4. Закріплення знань, умінь і навичок………………………………………..............

5.5. Підсумок заняття………………………………………………………………........

5.6. Домашнє завдання…………………………………………………………….…….

6. Висновки щодо проведення семінарського заняття……………………………...24

7. Додаток № 1 (портрети, ілюстрації)….…………………………………………...25

Додаток № 2 (диск)….……………………………………………………………...26

8. Висновки……………………………………………………………………….........27

9. Література…………………………………………………………………………...29

1. Вступ

Метою вивчення української літератури у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації є:



  • прищеплення студентам любові до літератури як мистецтва слова і національної літератури зокрема;

  • збудження зацікавленості студентів художнім твором як специфічним “інструментом ” пізнання світу і себе в ньому;

  • активізація функції предмета української літератури як одного з основних засобів формування національної свідомості, утвердження людської гідності;

  • засвоєння необхідної суми знань з історії та теорії літератури;

  • прищеплення навичок аналізу художнього тексту з погляду індивідуальної творчої манери (стилю) автора в контексті відповідної історичної епохи та з позиції сучасного читача, розвиток творчого самостійного мислення, естетичного смаку.

Програма побудована з невеликих оглядових розділів, одним з яких є “Література рідного краю ”. Мета – мати загальне уявлення про творчість письменників і поетів, що проживали або проживають у рідному краї.

За програмою для вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, схваленою комісією з філології Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України ( витяг з протоколу № 4 від 29.06.10), на вивчення теми “В. Сосюра. Поезія ” відводиться дві години. Запропонована кількість годин є доцільною, бо дана тема є оглядовою.

Під час розгляду оглядових тем викладач також може детальніше зупинитися на показових, на його розсуд, моментах, вибрати для ілюстрації творчість того чи іншого письменника. Оглядові розділи програми окреслюють основні тенденції певного літературного періоду. Одночасно вони є насамперед своєрідним інформативним матеріалом, що служить лише необхідною мінімальною основою для вивчення конкретних тем, творів окремих письменників.
2. Зміст. Обґрунтування теми
У програмі з української літератури зазначено, на що слід звернути увагу при вивченні теми. Життєвий і творчий шлях поета (огляд). Інтимна лірика та вірш “Любіть Україну ”.

Для В. Сосюри Донбас став джерелом творчого натхнення.

У його творах багато автобіографічного.

Поет оспівав Донбас у безлічі своїх віршів і поемах, у яких розкривається синівська любов до рідного краю, почуття національної гордості, любов до мови, матері, історичного минулого.

А найголовнішим є те, що поезія В.М. Сосюри залишається актуальною і в наш час.

Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой.




3. Організаційно-методичні вказівки з теми
Готуючись до семінарського заняття, викладач бере за основу програму для вищих навчальних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти, затвердженої Міністерством освіти і науки України у 2010 році.

Педагогіка співробітництва найбільше відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізує пізнавальну діяльність студентів, забезпечує партнерство викладача й студента, допомагає розв’язати суспільно та особистісно найважливіші навчальні й життєві проблеми. За такого підходу студент є співавтором заняття, а завдання викладача полягає в тому, щоб виявити індивідуальні здібності й нахили студентів, створити сприятливі умови для подальшого їх розвитку. Досягненню окресленої мети сприяє використання на заняттях інтерактивних технологій навчання.

Слово інтерактив означає взаємодіючий.

На заняттях літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток у студентів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію та здійснювати пошук, дослідницьку діяльність. Звісно, обравши певну (нову для себе) технологію викладання, викладач завжди якоюсь мірою ризикує, бо участь у ній не може бути точно спрогнозована, тому завжди можлива помилка. Але не треба цього боятися і звинувачувати себе в помилковості вибору, тому що, по-перше, література непередбачувана щодо своєї відкритості до нових прочитань, по-друге, людина має внутрішнє джерело нового в собі – тож раптова зміна навчальної ситуації та імпровізація – явище цілком нормальне. Чим майстерніший і неординарніший викладач, тим більше він ризикує, проте більше й виграє.

Визначається вид заняття – семінар.

Визначається тип заняття - комбіноване.

За методом семінар – проблемно-пошуковий проект.

Заздалегідь до проведення заняття рекомендується література, забезпечується знання окремих поезій автора.

Студенти використовують знання з інших гуманітарних галузей – філософії, естетики. Лише в такому разі заняття буде ефективним, аргументованим.

3.1. Методична, дидактична (навчальна, розвивальна), виховна мета
Для успішного проведення заняття за обраною темою, для кращого засвоєння студентами матеріалу важливим є правильно обрати мету, форму і методи.

Методичною метою даного заняття є втілення проблемно-пошукового методу навчання, нових педагогічних технологій у навчальний процес.

Дидактична мета - ознайомити студентів із творчим доробком поета, залучити їх до активного читання художніх творів літератури рідного краю.

Велике значення приділяється теорії літератури. Зокрема, проводиться словникова робота. За планом робиться художньо-естетичний аналіз поезій.

Фотодокументи, ілюстрації, мультимедійні презентації допомагають студентам краще засвоювати матеріал, усвідомлювати актуальність обраної теми.

Особливе значення надається виховній меті заняття - виховувати любов до рідного краю, морально-етичні якості, красу почуттів, допитливість, відповідальність.



Схема (план заняття)

Дата 24.11.2015 рік Група 0107-1-15“Монтаж і експлуатація засобів автоматики електричних систем ”


Тема заняття: “Як люблю я тебе, мій народе дорогий …”

Цілі заняття

Методична:

Втілення проблемно-пошукового методу навчання, нових педагогічних технологій у навчальний процес.

Дидактична:

Ознайомити студентів із творчим доробком поета, залучити їх до активного читання художніх творів літератури рідного краю.

Розвиваюча:

Формувати комунікативну, соціальну, соціокультурну, діяльнісну компетентності студентів. Розвивати творче мислення, навички пошуково-дослідницької творчої роботи, вміння працювати в групах, індивідуально, з додатковою літературою, іншими джерелами інформації. Поглиблювати здатність представляти результати роботи, робити висновки.

Виховна:

Виховувати любов до рідного краю, морально-етичні якості, красу почуттів, допитливість, відповідальність.
Теорія літератури:

Поглибити знання з теорії літератури – ліричний вірш, ліричний герой.


Вид заняття: семінар
Тип заняття: комбіноване
Методи і форми проведення заняття: пошуково-дослідницький проект, мультимедійна презентація
Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі: Українська мова, географія.

Забезпечувані: Філософія, естетика.
Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор
Методичне забезпечення:

портрет В. Сосюри, рушники, збірки художніх творів поета, відео та аудіо матеріали, роздатковий робочий матеріал до заняття, критична література.


Зміст і хід заняття

1. Організаційна частина

Привітання, відмітка в журналі відсутніх. Перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії, обладнання.



2. Мотивація навчальної діяльності

2.1. Очікувані результати.

2.2. Слово викладача.

2.3. Повідомлення теми і мети заняття.

Запис теми у зошити.

3. Презентація пошуково-дослідницьких проектів

3.1. Презентація проекту “Жив на землі поет …”

3.2. Теорія літератури: ліричний вірш, ліричний герой.

3.3. Презентація проекту “Патріотичні мотиви лірики В. Сосюри ”.

- художньо-естетичний аналіз поезій;

- словникова робота;

- бесіда за запитаннями.

3.4. Презентація проекту “У світі без любові і життя нема ”.

3.5. Презентація проекту “Вшанування пам’яті ”.

4. Закріплення знань, умінь та навичок

4.1. Тестове опитування (усно).

4.2. Відповідь на проблемне питання.

4.3. Творче завдання: прочитати вислів М. Стельмаха про В.М. Сосюру.



5. Підсумок заняття

5.1. Вправа “Мікрофон ”.

5.2. Оцінювання знань, коментування оцінок.

6. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять поезію “Так ніхто не кохав ”.

Написати міні-твір “Які життєві уроки подарували мені поезії В. Сосюри?”


5. Розгорнутий план-конспект семінарського заняття

Як люблю я тебе, мій народе дорогий …”



5.1. Організаційна частина

(Привітання, перевірка присутніх, готовність до заняття).


5.2. Мотивація навчальної діяльності

5.2.1. Очікувані результати

Після заняття студенти зможуть:



  • поглибити свої знання про твори літератури рідного краю, зокрема про життєвий шлях і творчість В. Сосюри;

  • визначати мотиви творчості поета;

  • удосконалити навички інтерактивної діяльності в групах (презентація проектів);

  • аналізуючи поезії, висловлювати власне ставлення до поетичних творів;

  • удосконалювати навички саморозвитку, самоосвітньої роботи;

  • на прикладі художніх творів і життя поетів виховувати в собі загальнолюдські моральні цінності.

5.2.2. Слово викладача

Ще на початку 19 ст. за нашим краєм було закріплено назву “Донбас”. Митці художнього слова завжди цікавились історичною долею Донеччини, життям людей, які мешкали на цій землі.

Сьогодні можна згадувати багатьох, хто народився на Донбасі, жив чи тимчасово перебував і з любов’ю оспівав його.

Згадаймо автора багатьох ліричних творів і широко відомої пісні “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю …” М. Петренка, чи Миколу Чернявського, автора 10 томів віршів і прозових творів, у яких поет оспівав нашу землю.

Нові імена ще прикрасять літературну спадщину нашого краю, але сьогодні ми будемо говорити про нашого видатного земляка Володимира Сосюру, для якого Донбас став джерелом творчого натхнення.

Самородок. Так називають великий шматок чистого золота, знайдений у породі. Але часом це слово звучить і в іншому значенні. “Самородок ”, - говоримо


ми про людину з вродженим великим талантом. Якби не “самородки ”, то і музика, і малярство, і скульптура були б біднішими. Так само й поезія була б неможлива, якби її не зрощували “самородки”, не засівали чистим, справді золотим зерном своїх образів, не зігрівали глибоким почуттям своїх сердець. Таким самородком був Володимир Миколайович Сосюра.

5.2.3. Повідомлення теми і мети заняття

Запис теми у зошити.

Готуючись до заняття, ви працювали індивідуально і в групах із першоджерелами, критичною літературою, знаходили матеріал до заняття в бібліотеках, Інтернеті, періодиці.

Проектна діяльність – новий, і сподіваюсь, ефективний та цікавий вид навчання, який дає змогу кожному із вас розширити свій кругозір, поглибити знання з теми, повною мірою виявити свої здібності й таланти. Знайти, створити, оформити потрібні матеріали – це дуже важливо. Але не менш важливо вміти представити результати своєї роботи, зацікавити, зробити висновки.

Отже, розпочинаємо презентацію дослідницько-творчих проектів та вивчення теми.



Вірш читає В. Сосюра “Такий я ніжний, такий тривожний” (аудіо запис).
5.3. Презентація пошуково-дослідницьких проектів

5.3.1. Презентація проекту “Жив на землі поет …”

До слова запрошуються студенти І групи.

Студент: Наша група досліджувала життєвий шлях В. Сосюри. Ми працювали з літературними джерелами, пов’язаними з біографією поета, відшукували ілюстративний матеріал про життя поета, його батьків, рідних. Увесь зібраний матеріал ми узагальнили і створили інформаційний проект із мультимедійним супроводом, який назвали “Жив на землі поет …”.

Студент: Я вважаю, біографія В. Сосюри водночас і проста, і складна. Для того, щоб розкрити її в усіх складностях, потрібна, мабуть, ціла книга. Проте у нашій презентації я назву найголовніші віхи біографії поета.

Народився Володимир Сосюра 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве – у степовому Донецькому краю.

Батько поета, за фахом кресляр, не мав постійної роботи: вчителював по селах, був сільським адвокатом, шахтарем, будівельником …

У сім’ї було восьмеро дітей: мати їх виховувала і постійно думала, як їх прогодувати. Скоро сім’я переїхала до селища Третя Рота (нині Верхнє, що входить до міста Лисичанська).

Початкову освіту здобув під наглядом батька. А восени 1911 року він вступає до двокласного училища у Третій Роті.

Володимир Сосюра, як і його ровесники, підлітком не стільки вчився, як заробляв собі на хліб.

У юності почав віршувати. Свої перші ще напівдитячі поетичні спроби Сосюра відносить до 1914 року.

Утворення Української Народної республіки сприяє громадянському змужнінню юнака.

1918 рік – В. Сосюра у лавах повстанців, які піднялися за відновлення УНР.

1919 рік – В. Сосюра, схоплений денікінцями, попав під розстріл, але вижив, бо рана була несмертельною. Після цього – опинився у червоних; воював проти білополяків.

1921 рік – В. Сосюра вчиться у Харківському інституті народної освіти. У цей час пише поезії; серед молоді його вірші здобувають великої популярності.

Студент: З 1921-1939 роки поет створив багато художніх шедеврів. У березні 1931 року під час вшанування пам’яті Т. Шевченка на Донбасі В. Сосюра знайомиться з Марією Даниловою, яка стала його дружиною.

У 1941 році В. Сосюра був евакуйований до Башкирії.

У 1942 році працював в Українському радіокомітеті в Москві, а в 1943 році – входив до складу фронтової газети “За честь Батьківщини”. Як військовий кореспондент виїздить у діючі війська, зустрічається з воїнами; між боями читає вірші бійцям. У цей час написав багато поезій, пронизаних глибоким патріотизмом.

Оцінюючи бойове перо поета, у 1943 році уряд нагороджує його орденом Червоного Прапора.

В. Сосюра натхненно працював до останніх своїх днів. Незважаючи на те, що останнім часом хворів (війна, евакуація, переслідування за окремі його вірші з боку влади), він багато написав творів в останні роки свого життя.

Помер поет 8 січня 1965 року.



Викладач: Хто із студентів І групи хоче доповнити?

Студент: Працюючи з критичним матеріалом, ми знайшли багато висловів видатних українських письменників та вчених про Володимира Сосюру. Андрій Малишко у свій час сказав: “За своє життя В. Сосюра написав біля п’ятидесяти книг. Ніби проклав п’ятдесят крутих сходин на високу гору. Ніби відшукав п’ятдесят стежок до людини – сучасника, до її помислів і почуттів … ”

Студент: Володимир Моренець у нарисі до життя і творчості поета пише: “Жив на світі поет …

Захоплювався і страждав, розчаровувався і втішався, любив і співав…

… він належав вічності і злився з нею у солов’їному своєму піднебессі ”.

Студент: Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.



  • Звертається В. Сосюра до своїх сучасників і нащадків.

Справедливо вважають, що все життя і творчість поета – то зразок служіння народу, духовності, національної самобутності.

Викладач: Дякуємо вам за цікаві, змістовні повідомлення. Я хочу доповнити.

Зверніть увагу на дошку: “Чарівні й загадково прості образи переповнювали його щомиті, рвали душу зсередини, розлітаючись кольорами радості й печалі ”, - пише публіцист Володимир Моренець у нарисі про поета.

А Микола Зеров стверджує: “Мрійний юнак, імпульсивний … Ніжний лірик, що чарує своєю щирістю, задушевністю, парубоцькою одчайдушністю ”.

Таким постає перед нами поет – лірик.

- Перш, ніж запросити вас до поетичної мандрівки стежками рідного краю, де ми зустрінемось з поетом і його творчістю, мені хотілося б, щоб у кінці заняття ви дали відповідь на запитання “Чи можна поезії В. Сосюри назвати уроками життя?” Студенти записують питання в зошити.


Узагальнимо: на дошці підсумкова презентація. Студенти роблять основні записи в зошити.

5.3.2. Теорія літератури

Перш, ніж надати слово студентам ІІ групи, давайте згадаємо, що вам відомо про ліричний твір як жанр?

- Відповідь студента.

Викладач: Зверніть увагу на дошку.

Ліричний вірш – це здебільшого невеликий за розміром твір, у якому основним мотивом звучить якесь особисте поетове почуття, здебільшого кохання, характерне для інших людей.


  • У ліричних поезіях, звичайно, присутній ліричний герой.

Ліричний герой – це умовна дійова особа, внутрішній світ якої (думки, почуття, переживання) відображається в ліриці.

5.3.3. Презентація проекту “Патріотичні мотиви лірики В. Сосюри ”

Слово викладача:

Поезія В. Сосюри – це насамперед дві любові поета – до жінки й Вітчизни. Відтак головні струни Сосюриної ліри – інтимна і патріотична.

ІІ група студентів презентує проект “Патріотичні мотиви лірики В. Сосюри ”.

Студент: Працюючи над даним проектом, члени нашої групи дійшли до спільної думки: у творах В. Сосюри багато автобіографічного. Поет оспівав Донбас у безлічі своїх віршів і поемах, у яких розкривається синівська любов до рідного краю, почуття національної гордості.

Студент: А мене зворушили поезії, у яких автор згадує шахтарський край, де народився, зріс, працював у молоді літа. Уже будучи відомим поетом, він не поривав зв’язків з улюбленою Донеччиною: їздив туди, зустрічався з друзями своєї юності і оспівував усе у своїх поезіях.

Зворушливо звучать спогади про рідні місця, про матір:



Шахти, терикони …

заводські вогні …

Місяць в травах тоне

І пісні, пісні.

Доля ти піснярська,

доленько моя.

Сторона шахтарська,

син твій, син твій я!

Там, де обрій в полі

неба мрійна гать

Золоті тополі

над Дінцем шумлять.

Про крейдяні гори

Не забуду я,

Де молилась зорям

матінка моя.

Піснею лечу я

над простором нив,

землю я цілую,

по якій ходив.
Студент: А я працював з антологією творів майстрів художнього слова Донбасу, яка називається “Донеччино моя ” і присвячена 75-річчю Донецької області (за редакцією С. Жуковського та В. Логачова).

Мене схвилювала поезія В. Сосюри, надрукована в цій книзі: лірична, пройнята любов’ю до рідного краю. Читаєш поезію і у творчій уяві постають рідні поету місця: Дінець, Лисиче.




Я прочитаю уривок з поезії “Хтось батогом у небі цвейка …”

Дінець! Ось ти переді мною

Течеш повз ріднеє село …

О, скільки років за водою

У далі часу одпливло! ...

Усе тут інше … Дня утому

Залізно шахтні рвуть гудки.

Та на тобі, як по старому,

Човни рибалок і тички.

Я чую шепіт прудководу …

Навіки я цих місць співець!

Лиш одхилився од заводу

Ти трохи вбік, о мій Дінець!

Стою в зажурі над тобою …

Ти став мілкішим, трохи згас …

Але солодкою водою

Тепер ти поїш весь Донбас …

О мій Дінець, живий тобою,

З тобою мчу я до висот …

Тобі поїть Донбас водою, -

Мені – піснями мій народ!

Викладач: Поезія перед вами на дошці. Давайте зробимо її художньо-естетичний аналіз. (На дошці план художньо-естетичного аналізу вірша).

План

1. Тема (роздуми поета про …)

2. У яких рядках звучить ідея вірша?

3. Найяскравіші художні засоби.

4. Настрій вірша.

5. Жанр.

6. Вплив на читача.
Відповіді студентів:

1) Тема вірша: змалювання щирих синівських почуттів ліричного героя до рідного краю.
2) Ідея поезії, безумовно, звучить у рядках:

О мій Дінець, живий тобою,

З тобою мчу я до висот …

Тобі поїть Донбас водою, -

Мені – піснями мій народ!

(В останніх рядках звучить почуття громадянського обов’язку поета перед народом).


3) У цій поезії автор вдало використовує різноманітні художні засоби:

- епітети: … іду в Лисиче

… В далеку молодість мою

Дінець! … течеш повз ріднеє село …

… солодкою водою …

- метафори:

“Хтось батогом у небі цвейка …

Мов хмара хмару в тьмі гука …

Залізно шахтні рвуть гудки

О мій Дінець, живий тобою,

З тобою мчу я до висот ”.

У цій поезії автор використовує загальновживані слова: земля, небо, чебрець, народ, які уособлюють рідний край, Батьківщину.


4) Незважаючи на те, що ліричний герой повертається в рідні місця через багато років, “в зажурі ” згадує свою юність, настрій вірша, я вважаю, оптимістичний: поет ще буде радувати свій народ поезіями.
5) Жанр поезії – громадянська лірика.

6) Рідний край, змальований В. Сосюрою, викликає у читача патріотичні почуття, почуття любові до рідного краю.

Студент: А мені сподобався вірш В. Сосюри “Донеччина моя ” (розповідь напам’ять).

Викладач: Хочу нагадати вам слова Т.Г. Шевченка: “Свою Україну любіть. Любіть її … во время люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть ”.

Недаремно я згадала ці слова, тому що зараз мова піде про патріотичний вірш “Любіть Україну ”.



Викладач і студент читають поезію напам’ять.

Студенти відшукують у збірках поезій цей вірш.
Презентація ІІ групи продовжується.

Патріотичний вірш “Любіть Україну ”, написаний у 1944 році, у 1951р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.

Вірш уперше був опублікований у “Київській правді ” та “Літературній газеті ”.

Викладач проводить словникову роботу (незрозумілі слова).

Словникова робота

Купина – у біблійній міфології – кущ, який горить і якимось чудом не згорає;

зойки – крики;

пурпуровий – темно-червоний;

канонади – гучні звуки від пострілів;

багнети – ножі на рушницях.

Аналіз поезії “Любіть Україну ”

Тема: зображення поетичного образу України, її краси й величі.

Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю.

Основна думка: закликає українців любити рідну землю: “Любіть Україну!”

Жанр: громадянська лірика.

Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями:


  • З приводу чого В. Сосюра написав свій вірш?

  • Чому письменник вважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і у “годину негоди”?

  • Що приваблює автора вірша в Батьківщині?

  • Чим необхідно довести свою любов до рідного краю?

  • Якою В. Сосюра зображує Україну?

  • З якою метою Україна порівнюється з купиною?

  • Як у вірші згадується воєнне лихоліття?

  • Поясніть, як ви розумієте рядки:

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну! …



  • Чому В. Сосюра акцентує увагу на вічному зв’язку кожної людини з Батьківщиною?

  • Від чого застерігає автор поезії юнака і дівчину у своєму зверненні до них?

  • Чому ця поезія актуальна і сьогодні?

Узагальнення:

Прослуховується пісня “Любіть Україну ” у виконанні хору (аудіо запис).

Викладач: Дякую вам за цікаві повідомлення. Дійсно, тематика творчості В. Сосюри багатогранна. Почуття патріотизму, любові до рідного краю, до Батьківщини, її мови, матері, до історичного минулого – усе це тісно переплелося у віршах і поемах Володимира Миколайовича. А найголовнішим є те, що поезія В. Сосюри залишається актуальною і в наш час.

5.3.4. Презентація проекту “У світі без любові і життя нема ”

Викладач: Яка, на вашу думку, різниця між словами “любити ” і “кохати ”?

Зверніть увагу на дошку. У “Тлумачному словнику української мови ” за редакцією А.О. Івченка читаємо значення слів:
Кохати – бути глибоко прив’язаним до когось, мати велику симпатію до особи іншої статі.

• безмежно кохати дружину. Синонім любити.



Любити, люблю, любиш –

1) бути глибоко відданим кому – чому-небудь, відчувати прив’язаність до когось або чогось.

• любити рідне місто.



2) виявляти сердечну прихильність до особи іншої статі.

• любити дівчину.



3) мати інтерес, потяг до чого-небудь.

• люблю читати книжки.



4) із спол. щоб потребувати якихось умов як найсприятливіших для існування, росту тощо (про рослин, тварин).

• квіти люблять, щоб їх часто поливали.


А тепер вашій увазі презентація проекту студентів ІІІ групи.

Студент: Для свого творчого проекту ми обрали тему інтимної лірики В. Сосюри. Із його поезії підібрали заголовок.

Звучить пісня “Мені ти приснилась давно ”.

На життєвому шляху поета зустрілася жінка, яку він безтямно покохав і яка стала його дружиною. Це була Марія.

“Я полюбив її так, як ніколи не любив до неї. І саме тоді у мене зароджувались вірші про кохання ”.

В. Сосюра читає вірш “Пам’ятаю, вишні доспівали … ” (аудіо запис).

“Сонечко моє заповітне, Світло моє нескінченне … Моє життя, коли тебе зі мною нема, безбарвне, сіреньке і нудне. Без тебе – немає мене. Так я люблю і жалію тебе, кохана, що твій біль – мій біль, твої сльози – мої сльози, твоя радість – моя радість. Мені нескінченно дорога кожна твоя клітина, все, з чого ти, - живе в мені … Моє серце б’ється лише для тебе. Іншої радості мені немає, як дарувати радість тобі, бачити, як щасливо сяють сині озера твоїх очей … Душа моя рідна, навіки любима! Без тебе мої думки, як голі дерева, як торішнє листя під снігом … Для мене всі пісні інших поетів про любов звучать, як пісні про тебе. Із ними зливаються мої пісні, які живуть лише з тобою … ”

Ці рядки писав не юнак, їх писав Володимир Сосюра своїй дружині Марії на тридцять третьому році спільного життя. Володимиру Миколайовичу виповнилося 66, Марії – 54. Протягом усього життя Марія була для поета жіночим ідеалом, всепоглинаючою любов’ю і незмінною Музою, - і лише їй одній – всі найкращі поетові посвяти.
Володимир і Марія познайомились 9 березня 1931 року в день традиційного Шевченківського свята в театрі. Того вечора, одягнувши святкове українське вбрання, вона йшла на сцену. “І раптом, - пише у своїх спогадах Марія Гаврилівна, - помітила наче вирізьбленого на дерев’яній стіні, в задумі, нерухомого мужчину років тридцяти. Чорнявий красень побачив мене пізніше, я вже встигла його роздивитися ”…
Їх познайомили. “Без усякої манірності поет простягнув мені руку, я щось прошепотіла невиразне, і ніжна, по-жіночому красива рука потиснула мою … Золотий вогник смуглявого обличчя. Мрійні, задумані, сонячного кольору великі очі, м’який карий зір, смуги втоми під очима, чорна хвиля волосся ”, - пригадує дружина поета. Невеличка пауза була порушена його ніжним голосом: “А які у вас очі, Маріє?” Він прикрив рукою обличчя і прошепотів: “Ой, я пропав!” - це сказало його серце.
Студентка читає вірш напам’ять “Васильки ”.
Васильки у полі, васильки у полі,

І у тебе, мила, васильки з-під вій,

І гаї синіють ген на видноколі,

І синіє щастя у душі моїй.
Одсіяють роки, мов хмарки над нами,

І ось так же в полі будуть двоє йти,

Але нас не буде. Може, ми квітками,

Може, васильками станем – я і ти.
Так же буде поле, як тепер синіти,

І хмарки летіти в несвідомий час,

І другий, далекий, сповнений привіту,

З рідними очима порівняє нас.
Недаремно В. Сосюра писав: “Щасливий той, хто в світі має своє гніздо, а в нім любов …”
В. Сосюра читає вірш “Коли потяг у даль загуркоче ” (аудіо запис).
Викладач: Вершиною інтимної лірики В. Сосюри є поезія “Так ніхто не кохав …”. Читає поезію напам’ять.


  • Чим ця поезія вас вразила?


Прослуховування пісні “Так ніхто не кохав ”.

Студенти ІІІ групи демонструють портрети коханих В. Сосюри.

Отже, ми прослухали презентації проектів груп, які ознайомили нас з життєвим і творчим шляхом В. Сосюри, а саме з патріотичною та інтимною лірикою.



Залишилася ІV група.
5.3.5. Презентація проекту “Вшанування пам’яті ”.

  • На батьківщині поета у м. Сіверську працює меморіальний музей.

  • 100-річчю від дня народження Володимира Сосюри присвячена Пам’ятна монета НБУ номіналом у 2 гривні.




  • У 1998 р. випущена марка України із зображенням Володимира Сосюри.

- Нагороди:

• У 1939 році за заслуги в розвитку літератури Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом “Знак пошани ”.

• У 1943 році нагороджений орденом “Червоного прапора ”.



• За книгу поезій “Щоб сади шуміли ” (1948) удостоєний звання лауреата Державної премії І ступеня.

  • Надгробок Володимира Сосюри на Байковому цвинтарі в Києві.



5.4. Закріплення знань, умінь та навичок

5.4.1. Усна форма відповідей

Тестове опитування:


1. Україну В. Сосюра називає:

а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою.


2. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до:

а) юнака; б) дівчини; в) вихованців дитячого садку;

г) тих, хто у скрутний для країни час зрадив її.


3. “Всім серцем любіть Україну свою, - і вічним ми будемо з нею ”. Дані рядки в композиційній будові твору є:

а) експозицією; б) кульмінацією; в) зав’язкою; г) розв’язкою.


4. Любити свій край потрібно:

а) як вишневий сад; б) у годину негоди; в) мов цінну річ;

г) не звертаючи уваги на ментальність його народу.

5.4.2. Дати відповідь на запитання:

“Чи можна поезії В. Сосюри назвати уроками життя?”


Відповідь студента:

- Так, можна. Я вважаю, що поет, який безмежно любив свій рідний край, людей, які в ньому живуть, оспівав щирість і вірність кохання, залишивши нам у спадок свій солов’їний голос, може і повинен бути для молоді зразком для наслідування. Його творчість – це дійсно книги життя. Читайте їх, збагачуйте себе життєво і духовно. І ви будете відкривати кожен раз для себе щось нове, досі незвідане, те що збагатить вас і духовно, і морально.



5.4.3. Прочитати вислів М. Стельмаха про В. М. Сосюру.


поезіїбезВолодимираСосюри

неможнауявитинашої

вересневоїщедрості,так

безпосередності,аосенібез

веснибезберезневої

якнеможнауявити

“Неможна уявити поезії без Володимира Сосюри, так як неможна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості ”.


5.5. Підсумок заняття.

5.5.1. За допомогою методу “Мікрофон ” закінчити речення:

“Сосюра – це поет, який …”;

“Я не забуду …”

5.5.2. Виставлення оцінок за роботу, коментування їх.

5.6. Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять поезію “Так ніхто не кохав ”.

Написати міні-твір “Які життєві уроки подарували мені поезії В. Сосюри?”
6. Висновки щодо проведення семінарського заняття
Тема семінарського заняття є досить актуальною. Викладач використовує різноманітні інноваційні методи і прийоми, разом із студентами проводить пошуково-дослідницьку роботу. Студенти досліджують життєвий і творчий шлях В.М. Сосюри, визначають основну тематику його поезій, аналізують, розповідають вірші напам’ять, роблять висновки та узагальнення.

Для кращого засвоєння матеріалу, активізації пізнавальної діяльності викладач використовує відео та аудіо матеріали.

Семінарське заняття за обраною темою виховує у студентів любов до рідного краю, морально-етичні якості, допитливість, відповідальність.

ДОДАТОК № 1

ДОДАТОК № 2

8. Висновки
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі студенти. При цьому їм надається змога рефлексувати з приводу того, що вони знають та думають. Колективна діяльність студентів у процесі пізнання і засвоєння літературного матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. При цьому має панувати атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки. Вона створює умови, за яких студенти не лише здобувають нові знання, а й розвивають свою пізнавальну діяльність, виходять на вищі форми співробітництва.

Інтерактивна діяльність ґрунтується на діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв’язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Інтерактив унеможливлює домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. Студенти перебувають у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з художнім текстом, уявлюваним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем, викладачем і т. ін. Отже, інтерактивне навчання – передусім діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія викладача і студента.

Заздалегідь до проведення заняття рекомендується література, забезпечується знання окремих поезій – лише в такому разі дискусія буде ефективною, а доведення істини аргументоване й переконливе.

Перед заняттям студенти повинні отримати таку настанову, яка могла б викликати у них інтерес до постаті митця – це спонукатиме до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про поета, до читання й аналізу його поезій.

Викладач зобов’язаний забезпечити системний підхід у викладанні свого предмета, поступовість упровадження нових технологій, дозування завдань за принципом – від простого – до складного.

Разом з експертною групою педагог має об’єктивно оцінювати відповіді, ідеї, аргументи студентів, тактовно коригувати і спрямовувати їхні думки.


Одне з важливих завдань викладача – створити в аудиторії ситуацію успіху, яка дасть змогу розкритися “замкненим характерам ”, з’явитися оригінальним ідеям.

При вивченні даної теми студенти створюють пошуково-дослідницькі проекти. Це спонукає їх розмірковувати, робити узагальнення, висновки, висловлювати власні думки – розвивати усне мовлення.

Отже, сучасний підхід до викладання української літератури передбачає використання інтерактивних технологій, творче поєднання методів і прийомів в структурі конкретного заняття. Це допомагає студентам вчитися пояснювати і вмотивовувати, а де треба – відстоювати свою точку зору.



9. Література


  1. О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв, “Теорія літератури ”. - Київ, 2001.

  2. “Українське слово – хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. ”, кн. І-ІV. - Київ, 2001.

  3. В. Сосюра “Калина над водою ”. – Київ, 1968.

  4. В. Сосюра “Сонячні мечі ”. – Київ, 1967.

  5. В. Романько “Література рідного краю ”. - Донецьк, 1995.

  6. Історія Української Літератури ХХ ст. У двох кн. – Київ: Либідь, 1998.

  7. В. Сосюра “Твори в двох томах”. – Київ, 2000.

  8. І. Майстренко “Спогади про В. Сосюру ” [у:] Сучасність, травень 1965, Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.

  9. В.І. Гришко “Заборонений Сосюра – вибране з творів ”. – Луцьк, 1992.

  10. Ю. Бурляй “Володимир Сосюра ” . – Київ, 1959.

  11. В. Моренець “В. Сосюра. Нарис життя і творчості ”. - Київ, 1990.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка