Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет матеріал и міжвузівської науково-методичної конференції




Сторінка1/3
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0,51 Mb.
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
М А Т Е Р І А Л И
Міжвузівської науково-методичної конференції
Актуальні питання сучасної післядипломної підготовки лікарів
23-24 вересня 2008 року

м. Суми

Вид-во СумДУ

2008
післядипломнА медичнА освітА – досягнення, перспективи
М.Д. Чемич, д-р мед. наук, професор,

Сумський державний університет

Підготовка лікарів-інтернів у інтернатурі, лікарів-курсантів на курсах підвищення кваліфікації в Медичному інституті СумДУ на факультеті післядипломної медичної освіти базується на єдиній, цілісній системі політики держави, спрямованій на модернізацію освіти, запровадження новітніх інформаційно-освітніх технологій, наближення вищої освіти до європейських стандартів на засадах Болонського процесу. Особливе значення в післядипломній освіті відводиться її етапності та послідовності, контролю якості навчання та практичної підготовки.

Проводячи навчання на післядипломному етапі, враховуються соціально-економічні, виробничі, медико-гігієнічні, психологічні, педагогічні аспекти професійної діяльності лікаря. Вивчення особливостей і структури захворюваності північно-східного регіону України дозволило наблизити медичну освіту до кожного лікаря, надати йому під час підготовки саме те, чим йому необхідно володіти сьогодні.

На сьогодні в Сумській області склалася складна кадрова ситуація: 5559,25 штатних посад лікарів, на яких працюють 4123 лікарі. 241,0 штатних посад лікарів загальної практики-сімейної медицини зайнято 200 фізичними особами, з яких атестовано лише 79, що становить 39,5 %. Серед педіатрів зазначені працівники становлять відповідно 311,5; 251; 165 (65,7 %), хірургів − 245,5; 197; 148 (75,1%), терапевтів – 478,5; 409; 278 (68,0 %), акушерів-гінекологів – 277,5; 245; 197 (80,4 %), інфекціоністів – 82,75; 64; 45 (70,3 %), спеціалістів із організації охорони здоров’я – 340,25; 340, 170 (50 %). Із загальної кількості зазначених спеціальностей атестовано лише 63,4 %.

Кількість неукомплектованих лікарських посад по Сумській області становить 1435. У ряді районів, у тому числі і в м. Суми, наявний значний дефіцит лікарів. Вищенаведене суттєвим чином впливає на показники медичного забезпечення населення області, викликає незадоволення жителів, особливо сільських районів.

З метою покращання та виправлення становища в СумДУ створена належна матеріально-технічна база, яка відповідає вимогам підготовки та післядипломного вдосконалення кваліфікації спеціалістів.

З 2003 року здійснюється підготовка лікарів-інтернів та магістрів за спеціальностями: акушерство-гінекологія, інфекційні хвороби, загальна практика-сімейна медицина, педіатрія, внутрішні хвороби, хірургія, радіологія. Про якісну підготовку свідчать високі результати складання ліцензійного іспиту “Крок-3” у 2007 році, вони є найвищими серед вищих навчальних медичних закладів України (загальний показник університету - 81,2 %). За результатами державного ліцензійного іспиту „Крок-3” у 2007 році 12,1 % лікарів-інтернів увійшли до числа 100 найкращих за рейтингом лікарів-інтернів України. Показники складання ліцензійного іспиту„Крок-3” у 2005-2006 роках є також високими і становлять за спеціальностями: інфекційні хвороби – 82,2 %, терапія – 79,1 %, педіатрія – 79,5 %, загальна практика-сімейна медицина – 85,3 %, акушерство і гінекологія – 78,4 %, хірургія – 70,8 %.

Новим етапом у післядипломній підготовці стало проведення курсів тематичного вдосконалення кваліфікації лікарів: інфекціоністів, педіатрів, загальної практики-сімейної медицини, внутрішньої медицини, акушерів-гінекологів, хірургів. Тематика вдосконалення враховує сучасні актуальні питання надання медичної допомоги мешканцям Сумщини з виконанням випускних робіт кожним курсантом та впровадженням їх у лікувально-профілактичних закладах області. Усе це дає змогу ефективно проводити контроль засвоєння знань та практичних навичок, підвищити зацікавленість керівників ЛПЗ в участі лікарів на курсах. Наявні матеріали свідчать про успішне, високоефективне та якісне проведення курсів тематичного вдосконалення кваліфікації лікарів (публікації в обласній медичній газеті, листи курсантів начальнику УОЗ Сумської обласної державної адміністрації та ректору СумДУ, результати анонімного опитування лікарів-курсантів тощо).

У клінічній ординатурі за останні 5 років навчалася 61 особа, із них 43 - на контрактній основі. На сьогоднішній день у клінічній ординатурі займається 12 лікарів.

Усе це підтверджує, що Сумський державний університет спроможний організувати повноцінну післядипломну освіту в умовах своїх клінічних підрозділів.

Таким чином, оволодіння знаннями та практичними навичками – важливий етап у здійсненні післядипломної підготовки лікаря, але сучасні умови роботи медичної служби вимагають подальшого її удосконалення, поглиблення та розширення. Вивчення регіональних особливостей і структури захворюваності сприятиме покращанню післядипломного навчання, створенню діючої системи безперервного професійного розвитку лікарів.


СОВРЕМЕННЫЕ ФОРМЫ НЕПРЕРЫВНОГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ
С.В.Попов, д-р мед. наук, професор,

Сумський державний університет

Непрерывное и продолжающееся последипломное медицинское образование (НМО) – основной гарант поддержания качества медицинской помощи населению в соответствии с постоянно совершенствующимися представлениями о ведении больных с той или иной патологией.

Имеющаяся отечественная система лишь эпизодически – раз в 5 лет – контролирует НМО на предаттестационных циклах. Когда, каким образом и с каким эффектом врач проводит свое непрерывное (или эпизодическое) образование, остается практически целиком в его введении.

Между тем за рубежом вводятся целые Internet-базируемые комплексы НМО, предусматривающие ежегодное выполнение определенных обучающих/контролирующих программ с on-line контролем с итоговым экзаменом для ресертификации. Их невыполнение закрывает возможность продолжения профессиональной деятельности.

В частности в США для педиатров предлагается инновационная программа Education in Quality Improvement for Pediatric Practice (eQIPP) - образование в качественном улучшении педиатрической практики. Участник цикла ресертификации должен пройти один курс eQIPP, а по желанию - больше. В ходе выполнения этого компонента врач получает возможность получить углубленные знания патогенеза, диагностики, лечения одного из заболеваний, разобрать их на примерах реальных больных, на основе полученных форм провести анализ своей деятельности, сравнить их с подобными результатами других специалистов, наметить стратегию улучшения своей работы.

Предусматривается выполнение интернет-базируемых курсов самооценки. Один из них - ABP Knowledge Self-assessment - состоит из 200 вопросов, отражающих тот же самый контент, что применяется на собственно экзаменах, в том же самом виде. Альтернативным вариантом является PREP SA-курс. Командой педиатров создано около 250 вопросов, ответов, мультимедийных презентаций, которые полностью перекрывают экзаменационный контент за 5-летний период. Еще один курс - Decision Skills Self-assessment - состоит из решения ситуационных задач, приблизительно из 50 вариантов. Они включают анамнестические, клинические и параклинические данные, требуют решения о возможном диагнозе, необходимом дополнительном обследовании. И этот курс можно начинать и прерывать неоднократно, однако закончить его необходимо в течение календарного года.

Таким образом, НМО за рубежом является действительно непрерывным процессом, что обеспечивается, в том числе, созданием комплекса обучающих/контролирующих программ. Преимущественное использование Internet-зависимых курсов дает возможность сэкономить время врача для большей концентрации на проблемах диагностики и лечения больных.


АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО

НАВЧАННЯ З ОНКОЛОГІЇ ФАХІВЦІВ ЗАГАЛЬНО- ЛІКУВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
Н.М.Волошина, О.В.Бутаєв, С.М.Пащенко, М.П.Мельничук,

Запорізька медична академія післядипломної освіти


Однією з основних причин смертності для більшості країн сучасного світу є злоякісні новоутворення. Ураження населення онкологічними захворюваннями зростає, смертність не має тенденції до зниження. Разом з тим необхідно констатувати, що рівень онкологічної допомоги населенню України все ще не відповідає реальним потребам та сучасним вимогам [Щепотин І.Б.,2007].

Основною проблемою залишається пізнє виявлення злоякісних новоутворень в амбулаторно-поліклінічних закладах, що пов'язано з рядом факторів організаційного характеру та низьким рівнем онкологічної перестороги лікарів загальнолікувальної мережі. Лікарю-спеціалісту для підтримки свого рівня потрібно постійно підвищувати свої фахові знання.

На сучасному етапі система післядипломного навчання потребує глибокого реформування. Складовими стратегічного реформування освіти є: широке впровадження освітніх стандартів, глибоке структурування медичних знань та їх безперервний моніторинг. У вищих навчальних закладах проводиться впровадження кредитно-модульної системи навчання. Зростає кількість навчальної інформації в міжліцензійному проміжку часу. Постійно зростає кількість нових технологій, створюються нові форми і методи навчання. Цей факт обумовлює висунення більш високих вимог як для фахівців онкологів, так і лікарів усіх спеціальностей, особливо на післядипломному етапі. На жаль, існуючі на сьогодні навчальні плани медичних ВНЗ містять невелику кількість навчальних годин, що присвячені питанням етіопатогенезу, клініці та патоморфологічним аспектам онкологічних захворювань різних локалізацій. Ураховуючи це, на післядипломному етапі навчання потрібно формувати у лікарів більш цілісне уявлення про онкологічні хвороби, клінічний перебіг та принципи сучасного лікування онкологічних хвороб.

На кафедрі онкології ЗМАПО для післядипломної освіти лікарів загальнолікувальної мережі створено цикл тематичного удосконалення «Сучасні методи діагностики та лікування онкологічних захворювань». На цьому циклі навчаються лікарі-терапевти, сімейні лікарі, хірурги, гінекологи та лікарі увіх спеціальностей. З метою поліпшення діагностики та лікування передракових захворювань жіночої статевої сфери та освоєння скринінгових методів діагностики для лікарів акушерів-гінекологів та сімейних лікарів упроваджено цикл тематичного удосконалення «Діагностика та лікування передпухлинних захворювань та злоякісних пухлин жіночої статевої сфери з основами кольпоскопії». Лікарі-курсанти беруть участь у консультативних прийомах хворих, вивчають методи обстеження, додаткові дослідження, навчаються формувати етіопатогенетичний підхід до складання плану лікування.

Упродовж усіх циклів тематичного удосконалення згідно з принципами доказової медицини курсанти навчаються методів сучасної лабораторної діагностики (ІФА, ПЛP, ІГХД та ін.), а також дають оцінку інструментальним та сучасним методам обстеження (УЗД, КТ, МРТ).

За період навчання курсанти працюють у медичній бібліотеці академії, готують реферати із запланованих тем, складають індивідуальну картотеку із онкологічних захворюваннь. Під час навчання курсанти мають змогу користуватися комп’ютерною базою кафедри, що містить лекції з онкології, матеріали з’їздів, конференцій ЕSMO, стандарти діагностики та лікування онкологічних захворювань.

На кафедрі онкології ЗМАПО розроблені сучасні авторські методичні рекомендації, записані відеофільми для самостійної підготовки курсантів, підготовлені навчально-методичні програми згідно з вимогами Болонського процесу.
ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КУРСІВ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕНЯ З АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПЕДІАТРІЇ
Маркевич В.Е., д-р мед. наук, професор,

Загородній М.П., канд. мед. наук,

Зайцев І.Е., канд. мед. наук

Медінститут СумДУ


Зараз в систему реформування охорони здоров’я України впроваджується безперервний професійний розвиток у підготовці лікарів. Це обумовлено різким збільшенням обсягів медичної інформації, суттєвим підвищенням вимог до якості надання медичної допомоги, швидким упровадженням нових технологій діагностики та лікування, глобалізації інформаційного простору, розвитком дистанційної освіти. Завданням безперервної професійної освіти лікарів (БПОЛ) є забезпечення індивідуалізації навчання, використання нових технологій сучасного навчання, насамперед на основі інформаційних технологій. Основою БПОЛ є тематичне удосконалення, впровадження кредитно-модульної системи (набору лікарями кредитів залежно від поставленої мети), ліцензування діяльності лікарів. Необхідною умовою БПОЛ є стажування в провідних клініках України і за кордоном, освоєння практичних навичок і теорії під час навчальних занять та надання медичної допомоги під керівництвом більш досвідчених колег. Важливим є участь у з’їздах, конгресах, семінарах, конференціях, відвідування лекцій, участь у науково-дослідних проектах, інформаційний обмін, консультації тощо. І все це буде здійснюватися на фоні гострого дефіциту лікарів. Забезпеченість лікарями в Україні на сьогодні нижча, ніж у середньому в Європі (26,5 на 10 тис і 35 на 10 тис. відповідно). Тільки в нашій області дефіцит лікарів становить близько 1,5 тис. Це вимагає забезпечення підвищення кваліфікації лікарів з мінімальним відривом їх від виконання професійних обов’язків.

На базі клініки з 2007 року проводяться цикли тематичного удосконалення лікарів-педіатрів та лікарів, які надають медичну допомогу дітям. Удосконалення проводиться за програмою „Актуальні питання педіатрії”, куди входять всі основні питання педіатрії. Визначення вхідного рівня знань свідчило, що всі лікарі відповіли менше ніж на 60% запитань стандартної програми вимог з педіатрії. Анкетуванням 50 курсантів установлено, що ніхто із лікарів не передплачує медичні видання, і тільки кожен третій читає безкоштовну газету Mediсus Amiсus. Це пов’язано з фінансовою недоступністю видань для лікарів, крім того, бібліотеки лікувальних закладів у більшості випадків періодичні видання з педіатрії не виписують. Інтернет доступний лише 4% лікарів.

Після проведення циклу тематичного удосконалення всі лікарі показали високий рівень підготовки (2/3 відповіли більше ніж на 85% за питань програми МОЗ України). Всі заняття проводилися з мультимедійним забезпеченням, демонстрацією та дослідженням тематичних хвороб, використанням навчальних фільмів, освоєнням практичних навиків на муляжах. Усі курсанти виконали випускну роботу з діагностики, лікування та профілактики анемій у дітей раннього віку. Враховуючи результати впровадження тематичного удосконалення з педіатрії вважаємо за необхідне:

- організувати очно-заочні цикли тематичного удосконалення з використанням кущових занять у міжрайцентрах;

- розробити лекції в електронному вигляді для курсантів тематичного удосконалення відповідно до існуючих програм;

- упровадити елементи дистанційного навчання та контролю з обов’язковим короткотерміновим стажуванням на базі відділень клініки;

- разом з управлінням охорони здоров’я облдержадміністрації здійснити впровадження накопичувальної системи кредитів у підготовці педіатрів до атестації;

- підвищити активність роботи обласного осередку асоціації педіатрів України в підготовці семінарів та конференцій для лікарів-педіатрів області.



ВИКЛАДАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРЯ – ТЕРАПЕВТА
В.В.Лаба, В.Ф.Орловський,

Сумський державний університет


Підготовка спеціалістів на етапі післядипломної освіти розпочиналася з 1998 р. з клінічної ординатури після здійснення першого випуску лікарів медичного факультету. В 2001 р. було здійснено випуск першого клінічного ординатора-іноземця. Підготовку з інтернатури розпочато з 2003 р. за фахом «Загальна практика-сімейна медицина». Перший випуск зазначених фахівців було здійснено у 2004 р. за програмою однорічної підготовки в кількості 23 осіб.

У зв’язку з організацією кафедри сімейної медицини інтернатуру цього фаху було передано названій кафедрі.

У 2003 р. розпочата підготовка з фаху «Терапія» і у 2004 р. підготовлено 9 чоловік.

У 2007 р. випущено 7 лікарів-терапевтів.

За новою дворічною програмою підготовку лікарів-інтернів з фаху «Внутрішні хвороби» розпочато у 2006 році. Таких фахівців у кількості 16 осіб підготовлено у 2008 році.

Станом на вересень 2008 р. на кафедрі навчаються 14 лікарів-терапевтів ІІ року навчання і 7 лікарів І року навчання.

Таким чином, на кафедрі за всі роки існування підготовлено 55 фахівців, з них – із 23 загальної практики-сімейної медицини і 22 – з терапії.

Необхідно відмітити стабільно високі показники зі складання інтегрованого ліцензійного іспиту «КРОК-3» за всі роки підготовки.

Підготовку з магістратури за фахом «Внутрішні хвороби» розпочато в 2003 році. Перший випуск магістра Рокитянської Г.А. (керівник доц. Приступа Л.Н.) здійснено в 2004 р. Її робота присвячена бронхіальній астмі і супутнім захворюванням у жителів Сумської області. Другий випуск магістрів здійснено у 2005 році у кількості 3 осіб, це лікарі Богушева О.І., Гапонова О.Г. і Кисельов Ю.В. (керівники – проф. Орловський В.Ф., доц. Мелеховець О.К., доц. Климанська Н.В.). Їхні роботи, присвячені проблемам гастроентерології, ендокринології і кардіології, були достойно представлені на захисті магістерських робіт медичного факультету СумДУ. В 2005-2007 рр. виконувалася робота Лаби О.В. з проблем кардіології (керівник – проф. Орловський В.Ф.). В 2006-2008 рр. випускалося 3 магістри, це лікарі Опімах О.І., Жаркова А.В. і Наумко Ю.С. (керівник – проф. Орловський В.Ф.). Їхні роботи були присвячені проблемам гастроентерології і кардіології. Таким чином, за період існування магістратури випущено 8 магістрів. На сьогодні виконуються 2 магістерські роботи.

У клінічній ординатурі здійснено підготовку 2 осіб. У 2001 р - керівник доц. Лаба В.В. і в 2006 р. – Джуманне Джафет Каріа (керівник – проф. Орловський В.Ф.). Нині виконується підготовка одного клінічного ординатора ІІ року навчання – Рапути О.В. (керівник – проф. Приступа Л.Н.)

Згідно з цими даними видно, що матеріальна база кафедри і клінічних баз та кваліфікація викладачів достатні для якісної післядипломної підготовки терапевтів.

Співробітниками кафедри оновлені і видані в 2008 році методичні вказівки до семінарських занять для лікарів інтернів І і ІІ років навчання за спеціальністю «Внутрішні хвороби», які доступні кожному інтерну, і книжковий фонд бібліотеки Медичного інституту. Для семінарських і практичних занять є достатні за обсягом і якістю набори додаткових засобів навчання – це і клінічні завдання інтегрованого іспиту «КРОК-3» в комп’ютерній версії, програмований іспит «Ellex», які можна відпрацьовувати в окремо відведеному класі для лікарів-інтернів. Є достатній набір тестових контрольних занять на паперових носіях інформації, електрокардіограми, фонокардіограми, рентгенограми, лабораторні аналізи при патології внутрішніх органів.

У 2007 р. видано навчальний посібник «Внутрішні хвороби у тестових завданнях» (автори: проф. В.Ф.Орловський, доц. В.В.Лаба), який призначений і для використання в навчальному процесі інтернів. Він містить 1170 завдань з майже всіх розділів внутрішньої медицини. У 2006 р. видано посібник «Гематологія» за редакцією Л.Б.Винниченко і В.Ф.Орловського, а також методичні вказівки «Клінічні ситуаційні задачі і тести з кардіології». У 2004 р. видано посібник «Діагностика та лікування захворювань сполучної тканини» (автор - доц. Климанська Н.В.) Підготовлені в електронному варіанті до видання 2 посібники з кардіології і пульмонології за редакцією доц. Лаби В.В. і співавторів та проф. Приступи Л.Н.

На клінічних базах кафедри успішно проводиться науково-пошукова робота лікарів-інтернів магістрантів. З 2003 р. виконано 8 магістерських робіт і 2 виконуються магістрантами ІІ року навчання.

З 2007 р. кафедра займається післядипломною освітою лікарів терапевтичного профілю. Проведено 3 цикли в 2007 р. і 1 – в 2008 р. за тематикою «Актуальні питання терапії з курсом ЕКГ» (3) і «Фармакотерапія в клініці внутрішніх хвороб» (1). Завершили навчання з отриманням сертифіката 69 лікарів, з них переважно представники ЛПЗ м. Сум – 47 і з ЦРЛ – 22.

У навчальному післядипломному процесі є низка невирішених питань, хоча їх реалізація не потребує суттєвих матеріальних витрат. По-перше, це питання клінічних баз. Прикро констатувати про відсутність угоди між СумДУ і обласним кардіодиспансером. Кафедра просить виділити 1 кімнату площею 15-20 м2. Такий поширений розділ внутрішньої медицини не може бути демонстрований лікарям післядипломної освіти.


ФОРМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ЗАГАЛЬНА ПРАКТИКА – СІМЕЙНА МЕДИЦИНА» НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ В МЕДИЧНОМУ ІНСТИТУТІ СумДУ
О.К. Мелеховець, канд. мед. наук, доцент,

Сумський державний університет,

кафедра сімейної медицини з курсом ендокринології
Створення умов для поглибленого набуття спеціальних вмінь та практичних навичок з формуванням самостійного клінічного мислення лікарів-інтернів зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина» (ЗПСМ) є пріоритетним напрямом післядипломної підготовки в межах реалізації державної стратегії зміцнення ланки первинної медико-санітарної допомоги. Реалізація навчальних технологій, орієнтованих на реальні потреби охорони здоров’я населення, передбачає створення умов, максимально наближених до професійної діяльності лікарів-інтернів на місцях майбутнього працевлаштування. Це потребує відходу від класичної форми викладання дисциплін на очному циклі інтернатури з проведенням практичних та семінарських занять у профільних стаціонарах.

Практично орієнтоване навчання лікарів загальної практики – сімейної медицини в Медичному інституті СумДУ проводиться профільною кафедрою сімейної медицини з курсом ендокринології, що створена за мультидисциплінарним принципом та об’єднує викладачів з фаху терапії, педіатрії, хірургії, акушерства та гінекології, що пройшли спеціалізацію зі спеціальності «загальна практика-сімейна медицина». Всі викладачі забезпечують викладання навчальних дисциплін та проводять лікувально-консультативну роботу як у міських поліклінічних відділеннях ЗПСМ, так і в амбулаторіях сімейної медицини в сільській мережі. За погодженим деканатом та сільськими лікувальними закладами графіком кафедра здійснює навчально-консультативні виїзди до амбулаторій у складі академічних груп з викладачем. Лікарі-інтерни в умовах сільської мережі самостійно отримують медичну інформацію, визначають обсяг діагностичних методів та складають план лікування.

Для поглибленого засвоєння навичок з надання невідкладної допомоги на базі кафедри створено тренувальний центр зі спеціальним медичним обладнанням для відпрацювання алгоритмів екстреної медичної допомоги.

З метою координації наукових та практичних ланок у мережі формування впровадження сімейної медицини спільно з обласним УОЗ розроблено план організації регіонального навчально-практичного центру загальної практики–сімейної медицини та створення асоціації лікарів сімейної медицини.

Таким чином, післядипломне навчання на базі навчально-практичних та тренувальних центрів з розширеним використанням як клінічних баз реально існуючих можливостей сільських та міських амбулаторій сімейної медицини надасть можливість підвищити мотивації до засвоєння та вдосконалення базових теоретичних знань та практичних навичок лікарів-інтернів.
ОПТИМІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ НА КАФЕДРІ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
М.Д. Чемич, д-р мед. наук, професор,

Н.І. Ільїна, канд. мед. наук, доцент,

В.В. Захлєбаєва, канд. мед. наук,

Сумський державний університет


Створення умов для отримання сучасної інформації та її успішного засвоєння є важливим напрямком удосконалення медичної освіти в Україні. Це досягається виданням сучасних посібників, монографій, методичних вказівок, унаочнень, а також впровадженням у навчальний процес інноваційних технологій.

Особливістю вивчення інфекційних хвороб, оволодіння практичними навичками з діагностики і лікування, необхідними у подальшій практичній діяльності лікаря, є наявність труднощів, пов’язаних зі специфікою цієї галузі медицини. Це насамперед зменшення кількості госпіталізованих хворих в інфекційний стаціонар, сезонність захворювань, а також відсутність багатьох нозологічних форм, таких, як чума, сказ, правець тощо. Тому, на нашу думку, подальше вдосконалення навчального процесу можливе завдяки широкому впровадженню комп’ютерних технологій.

На кафедрі інфекційних хвороб Медичного інституту навчаються лікарі-інтерни спеціальностей “Інфекційні хвороби”, “Загальна практика-сімейна медицина.”, “Внутрішні хвороби”, “Хірургія”, “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія”, “Радіологія”, “Неврологія”, “Патологія і анатомія”, “Ортопедія та травмотологія”, “Пульмонологія та фтизіатрія”. Інтерни останніх 8 спеціальностей оволодівають загальними знаннями з етіопатогенезу, клініки, діагностики і профілактики ВІЛ/СНІДу та особливо небезпечних інфекцій. Лікарі-інтерни “Загальної практики-сімейної медицини” та “Внутрішніх хвороб” опановують знання, вміння та практичні навички з діагностики і лікування найбільш поширених інфекційних хвороб в амбулаторних умовах, надання першої лікарської допомоги при виникненні невідкладних станів, проведення специфічної профілактики, протиепідемічних заходів в осередку інфекції, диспансерного нагляду за реконвалесцентами та носіями.

Програма інтернатури зі спеціальності “Інфекційні хвороби” розрахована на півтора року. Навчання за заочним циклом лікарі-інтерни проходять на базах стажування (інфекційні стаціонари ЦРЛ, Сумської обласної інфекційної клінічної лікарні ім. З.Й. Красовицького, міської лікарні № 4). За очним циклом заняття відбуваються на кафедрі інфекційних хвороб СумДУ, розміщеній на базі СОКІЛ ім. З.Й. Красовицького. Лікарі-інтерни працюють згідно із графіком у відділеннях крапельних інфекцій, кишкових інфекцій, вірусних гепатитів, реанімації, гіпербаричної оксигенації, гепатологічному центрі та приймальному, а також мають щомісяця по 2 нічних чергування. Клінічна база оснащена сучасною апаратурою для діагностики та лікування інфекційних хвороб.

Практичні та семінарські заняття з інтернами проводять досвідчені викладачі. Для кращого оволодіння спеціальністю співробітниками кафедри підготовлено і видано 1 монографію, 13 навчальних посібників, 1 довідник, понад 40 методичних рекомендацій. Створено власний “Електронний навчальний посібник з інфекційних хвороб”, відеофільми: “Практичні навички у клініці інфекційних хвороб”, “Протиепідемічні заходи в осередку холери”, “Протиепідемічні заходи при виявленні хворого з підозрою на SARS”. Створено власний комп’ютерний банк тестових завдань для контролю знань інтернів.

Навчальні кімнати для лікарів-інтернів укомплектовані сучасними комп’ютерами. Семінарські заняття проводяться з використанням мультимедійного проектора шляхом слайдових презентацій, які готують самі інтерни. Більш глибокому вивченню предмета сприяє складання ними ситуаційних завдань, тестів відповідно до теми заняття.

Мультимедійні презентації інтенсивно використовуються, крім практичних і семінарських занять, на лекціях, особливо для демонстрації тих патологічних процесів, прояви яких неможливо продемонструвати на даний час у клініці за відсутності хворих з даною нозологією.

Важливим аспектом оптимізації навчального процесу є залучення інтернів до науково-дослідницької роботи. Ми відійшли від традиційної практики написання рефератів на ту чи іншу тему, а рекомендували лікарям-інтернам теми для наукових розробок, результати яких вони доповідають на науково-практичних конференціях і публікують у вигляді тез.




ШЛЯХИ І ФОРМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ІНТЕРНАТУРІ ПО ПЕДІАТРІЇ

О.І. Сміян – д-р. мед. н., професор;

О.К. Романюк, канд. мед. н., доцент;

П.І. Січненко - канд. мед. н., доцент;

Т.П. Бинда, к. мед. н., доцент; В.А. Горбась, асистент,

Сумський державний університет


Метою навчання в інтернатурі є вдосконалення професійного алгоритму у вирішенні практичних задач, подальше формування клінічного мислення, лікарської професійної поведінки, що базується на деонтологічних принципах. Розвиток у молодого лікаря здатності логічного зіставлення анамнестичних, клініко-лабораторних ознак і симптомокомплексів для діагностики, складань алгоритму терапії і прогнозу захворювання в конкретній клінічній ситуації може бути досягнуто тільки через власну пізнавальну діяльність, яка є об'єктом управління з боку педагога.

Заходи і методи оптимізації якості лікувальної допомоги постійно змінюються і доповнюються як на етапах додипломного, післядипломного навчання, так і на етапах практичної охорони здоров'я і вдосконалення медичної науки.

П’ятирічний досвід роботи на кафедрі педіатрії післядипломної освіти дозволив зробити такі спостереження:

- неточність формування діагнозів згідно із загальноприйнятою класифікацією;

- відсутність знань клінічної інтерпретації симптомів дитячих хвороб;


  • Нездатність у патофізіологічного обґрунтування симптомів в дитячому віці, використання параклінічних методів обстеження у структурі діагностичного алгоритму;

  • незнання рецептури;

  • недостатнє володіння практичними навичками з надання невідкладної допомоги дітям;

- неможливість вироблення правильного тактичного і лікувального підходу до хворої дитини.

Таким чином, мають місце певні недоліки у вивченні питань педіатрії на додипломному етапі і невміння застосувати отримані теоретичні знання в практичній діяльності.

З іншого боку, глибшому осмисленню і розумінню певної проблеми, творчій діяльності лікаря-інтерна сприяє навчально-дослідницька робота з конкретної тематики циклу, з якого починається навчання в інтернатурі. Роботу повинен виконувати кожен лікар-інтерн впродовж всього року навчання під керівництвом викладача, а такий тематичний розподіл дозволяє використовувати не тільки архівний матеріал, але і накопичувати власний і поточний. Результати дослідження доцільно доповідати на кафедральній конференції лікарів-інтернів з подальшим відбором доповідей на загальноінститутську конференцію за фахом "Педіатрія".

Загалом основним підходом в організації первинного післядипломного навчання лікаря-педіатра є принцип індивідуального навчання за комплексною інтегрованою робочою програмою.


БЕЗПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ЛІКАРІВ АКУШЕРІВ-ГІНЕКОЛОГІВ
А.Б.Сухарєв, канд. мед. н., доцент,

Сумський державний університет


Безперервна професійна підготовка - період підготовки лікарів, що починається відразу після завершення базового медичного навчання і післядипломної підготовки та триває впродовж усього професійного життя лікаря.

Вона в основному базується на проведенні заходів у закладах практичної охорони здоров’я. На кафедрі курси проводяться з урахуванням побажань курсантів за систематизованою програмою, у якій описані загальні і спеціальні (для кожної дисципліни) компоненти навчання. Практично орієнтоване навчання включає особисту участь викладача у наданні медичної допомоги у клінічних установах охорони здоров'я.

Лікарі, які одержали базову медичну кваліфікацію, здобувають додаткові навички. Цей етап підготовки кафедра проводить на базі СОЦАРГ у відповідності до спеціальних інструкцій і правил. Підготовка проводиться за принципом наставництва під керівництвом завідуючого кафедрою і викладачів. Кожному курсанту надана можливість консультуватися з викладачами. Практичні заняття проводяться у відділеннях відповідно до навчального плану. Важливим доповненням є перегляд навчальних відеофільмів з демонстрацією найважливіших акушерських і гінекологічних операцій. Ряд занять здійснюється у відділенні екстрагенітальної патології 1-ї міської лікарні. У процес навчання включене викладання практичних навичок, критичного аналізу літератури й наукових даних, положень доказової медицини.

На наш погляд, також доцільніше кожному лікареві проходити двотижневі цикли через кожні два роки. Частину інформації (лекції, тести) доцільно передавати шляхом дистанційних методів навчання. Кафедра в змозі організувати й проводити дистанційне навчання в м. Шостці, м. Конотопі та ряді навчально-консультацційних пунктів СумДУ. Тим самим скорочується час перебування на очному циклі на основній базі в м. Сумах. Можлива передача знань на електронних носіях для самостійного ознайомлення і відпрацьовування практичних навичок у вечірній час, що дозволить пройти курси без відриву від виробництва. Це доцільно практикувати для лікарів, які проживають у м. Сумах.

Контроль знань проводиться у вигляді комп'ютерного тестування на початку і в кінці навчання. Крім того, кафедрою розроблене й пропонується комп'ютерне тестування на знання діючих клінічних протоколів з дисципліни «Акушерство і гінекологія». При проведенні завершальної співбесіди контролюється виконання практичних навичок.

На кафедрі є підключення до Інтернету. Курсантів знайомлять із найбільш відомими медичними сайтами. Є архів статей з актуальних питань акушерства і гінекології.

При визначенні джерел фінансування ми вважаємо, що, крім бюджетного фінансування, необхідно залучати позабюджетне (власні кошти курсантів, які вважають за доцільне дострокове проходження курсів, бажають індивідуально підвищити кваліфікацію, пройти спеціалізацію або отримати в індивідуальне користування друковані та електронні носії інформації).

Отже, існуюча система післядипломної підготовки фахівців вимагає змін відповідно до сучасних вимог.


ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ АКУШЕРІВ-ГІНЕКОЛОГІВ У

З-РІЧНІЙ ІНТЕРНАТУРІ
Бойко В.І., д-р. мед. н., доцент,

Сміян С.А., канд. мед. н., доцент,

Сумський державний університет
На даному етапі підготовка лікарів-інтернів має цілий ряд проблем, які необхідно вирішувати сумісними зусиллями МОЗ України, Управлінням охорони здоров’я при Сумській обласній державній адміністрації, кафедрою акушерства і гінекології СумДУ і лікувальними закладами, які є базами підготовки лікарів.

По-перше, це кадрова проблема. Попередня підготовка лікарів акушерів-гінекологів була ліквідована МОЗ України на цілий рік, потім термін навчання у інтернатурі зі спеціальності «Акушерство і гінекологія» становив на 3 роки, таким чином, відстрочка випуску спеціалістів акушерів-гінекологів склала 4 роки. Для Сумської області наслідком такої політики стало те, що 6 районних лікарень області не укомплектовані лікарями акушерами-гінекологами, у 3 районах – лікарі пенсійного віку, що загалом становить 47,8%, тобто дефіцит лікарів акушерів-гінекологів. Проблема у наданні кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги у сільській місцевості – передовій ланці медичної допомоги. На місцях фізичної відсутності лікарів акушерів-гінекологів викликало необхідність термінової перепідготовки акушерів-гінекологів із лікарів інших спеціальностей.

По-друге, досвід підготовки лікарів акушерів-гінекологів на нашій кафедри викрив і іншу проблему – це статус лікаря-інтерна у лікувальному закладі. Хто він, учень, який вештається за спинами лікарів і заглядає через їх плече, або лікар, якому можна доручити самостійно і відповідально виконувати певні завдання? Статус лікаря-інтерна і обсяг доручень і обов’язків за роками підготовки у інтернатурі повинен бути прийнятий МОЗ України, зважаючи на те, що 3 роки - це достатньо великий проміжок у житті і діяльності людини і лікарі-інтерни, отримуючи державну заробітну плату, повинні вносити помірний вклад у охорону здоров’я, бути допомогою лікарю, а не зайвим навантаженням лікарям.

По-третє, збільшення тривалості навчання у інтернатурі до 3 років має на меті забезпечення підготовки кваліфікованого лікаря акушера-гінеколога. Навчання у інтернатурі складається з оволодіння певними знаннями, мануальними навичками і професійними вміннями. Знання лікар-інтерн отримує на очному циклі, навчаючись на кафедрі під час лекцій, семінарських занять, працюючи з науковими виданнями, Інтернетом та ін. Відпрацювання практичних навичок потребує постійного тренінгу, який починається на очному циклі і повинен продовжуватися на заочному циклі, поступово ускладнюючись протягом трьох років, і набуття професійних вмінь. Саме тут виникла нагальна необхідність складання алгоритму етапності оволодіння мануальними навичками і професійними вміннями. Оскільки акушерство і гінекологія - це хірургічна спеціальність, то випускники, вступаючи до інтернатури, з першого дня бажають потрапити у операційну і ставлять роботу у операційній на перший план, нехтуючи більш важливими навичками і вміннями, такими, як проведення пологів, ведення вагітності та виявлення і лікування її ускладнень, а також інші важливі складові цієї спеціальності. Кількість лікарів-інтернів кожного року збільшується і тому в одному відділенні базового лікувального закладу працюють і навчаються вже по 5-6 лікарів-інтернів, що викликає певні непорозуміння. Тому важливо створити для лікарів-інтернів 1-го, 2-го і 3-го років навчання певну «нішу», тобто визначити коло обов’язків, щоб вони не заважали один одному, а працювали на необхідному рівні. Таким чином, буде забезпечено відпрацювання мануальних навичок і професійних вмінь до автоматизму і високої кваліфікації.

З вищенаведеного випливає і четверта проблема – це підготовка керівників лікарів-інтернів на базах стажування для забезпечення взаємозв’язку між ними і керівниками лікарів-інтернів на кафедрі.

Вирішення даних проблем дозолить покращити якість підготовки лікарів, моральний статус інтерна і загалом якість надання акушерсько-гінекологічної допомоги в Cумській області.



ДЕЯКІ МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ ПЕДІАТРІВ В ІНТЕРНАТУРІ
Бойко В.І., д-р. мед. н., доцент,

Сміян С.А., канд. мед. н., доцент

Сумський державний університет
Домінуючим у навчанні лікаря - інтерна є засвоєння ними досвіду лікаря - педіатра і молодого лікаря-дослідника. На базі Сумської міської дитячої клінічної лікарні (СМДКЛ) педіатри - інтерни ведуть 4-5 хворих під керівництвом лікарів-ординаторів і викладачів кафедри на базі таких підрозділів:

- відділення реанімації та інтенсивної терапії;

-інфекційні відділення №1,№2,№3;

-ЛОР-відділення;

-неврологічне відділення;

-дерматологічне відділення;

-педіатричне відділення;

-фізіотерапевтичне відділення;

-денний стаціонар,

а також відділення фізіобальнеологічне, рентгенорадіологічне, функціональної діагностики; використовуючи клініко-біохімічну, бактеріологічну та інші лабораторії; гастроезофагоскопічний та інші спеціалізовані кабінети; комп'ютерний клас кафедри.



У кожному з клінічних відділень працюють по два інтерни, вони займаються хворими у першій половині дня. Викладачі проводять з кожною навчальною групою обходи хворих за графіком. Наприклад, у понеділок - обхід у педіатричному відділенні, у вівторок - в інфекційному і т.д. Інтернам для підготовки до обходів відводиться 3-4 дні. Вони самостійно обстежують хворих, проводять необхідне обстеження і т.ін. Викладач при обході перевіряє правильність зібраного анамнезу хвороби, якість фізикального обстеження, вміння лікаря – інтерна доповідати про своїх хворих, аналізуючи дані клініко-біохімічних та інструментальних досліджень. Після обходу викладач обговорює із лікарями - інтернами схеми лікування і обстеження, обгрунтування попереднього діагнозу, особливу увагу звертаючи на помилки і прорахунки, які допустили інтерни при обході.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка