Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет матеріал и міжвузівської науково-методичної конференції




Сторінка3/3
Дата конвертації09.09.2018
Розмір0,51 Mb.
1   2   3

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ОСВІТИ
Кононенко М.Г., д-р. мед. н., професор,

Ситнік О.Л., канд. мед. н., доцент,

Кащенко Л.Г., канд. мед. н., доцент,

Кобилецький М.М., канд. мед. н., доцент

Сумський державний університет


Навчання впродовж життя стало ключовим елементом у визначенні Європейським Союзом стратегій формування конкурентоспроможного і динамічного суспільства, що базується на знаннях. Стосовно підготовки лікарів цю концепцію втілено в програмі безперервної післядипломної медичної освіти.

Першим етапом підготовки лікаря-хірурга є навчання в інтернатурі, яке здійснюється протягом 3 років. В подальшому основними напрямками підготовки лікарів-хірургів є: навчання в клінічній ординатурі, аспірантурі, спеціалізація (торакальна хірургія, серцево-судинна хірургія тощо), курси тематичного вдосконалення, передатестаційні цикли.

Основними завданнями безперервної післядипломної підготовки лікарів-хірургів ми вважаємо:

1. Визнання цінності знань.



Мета: вдосконалення розуміння важливості участі у навчанні і результатів навчання, особливо самостійної роботи.

2. Інформація і консультування.



Мета: забезпечення безперешкодного доступу лікарів – хірургів до якісної інформації і консультацій щодо можливостей отримання післядипломної підготовки за фахом.

3. Інвестиції в навчання.



Мета: збільшення рівня інвестицій з метою підвищення кваліфікаційного рівня лікарів-хірургів. Можливі напрямки – залучення коштів фармацевтичних фірм, приватних структур для покращання матеріальної бази кафедр хірургічного профілю Сум ДУ на основі госпрозрахункових тем, а також цільова підготовка лікарів – хірургів ЛПЗ районів області (інтернатура, клінічна ординатура, аспірантура тощо) на контрактній основі за рахунок коштів райдержадміністрацій з урахуванням потреб регіону.

4.Наближення можливостей навчання до тих, хто навчається.



Мета: максимальне наближення можливостей здійс­нення навчання до тих, хто навчається, до місця їх проживання, використовуючи інфор­маційні та комунікаційні технології.

Вирішення цієї задачі можливе таким чином:

по-перше, за рахунок широкого залучення кафедр хірургічного профілю до форм дистанційного навчання, які впроваджені у СумДУ;

по-друге, організацією консультацій в режимі «online» провідними фахівцями СумДУ лікарів-хірургів ЛПЗ області за допомогою мережі Internet;

по-третє, виконанням найбільш кваліфікованими викладачами кафедр хірургічного профілю СумДУ в хірургічних відділеннях ЛПЗ районів області показових операцій та маніпуляцій;

по-четверте, впровадженням очно-заочних форм проведення курсів тематичного вдосконалення;

по-п’яте, організацією на базі міжрайонних центрів виїзних курсів тематичного вдосконалення з урахуванням особливостей та потреб регіонів.

5. Інноваційна педагогіка

Інновації необхідні у процесі та методах навчання. Необхідно перейти від формального викладання, спрямованого на отримання знань, до навчання, що приводить до засвоєння практичних навичок. Вважаємо за необхідне наголосити, що першочерговим для оволодіння методиками операцій лікарями-інтернами та молодими спеціалістами-хірургами є відпрацювання різних оперативних втручань в анатомічному залі. Викладачі повинні ставити питання "чому повинні навчитися лікарі - хірурги", а не питання "чому я повинен їх навчити". Ті, що навчаються, наскільки це можливо, зобов'язані взяти на себе відповідальність за власне навчання, за освоєння знань і умінь.

ОПЫТ ПРЕПОДАВАНИЯ МЕДИЦИНСКОЙ ИНФОРМАТИКИ ВРАЧАМ-ИНТЕРНАМ В МЕДИЦИНСКОМ ИНСТИТУТЕ СУМСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА
К.К. Васильев, С.В. Павличева

Сумский государственный университет


Кафедра социальной медицины и организации здравоохранения преподает медицинскую информатику врачам-интернам специальностей «Акушерство-гинекология», «Общая практика – семейная медицина», «Инфекционные болезни», «Рентгенология – радиология» в объеме 7 часов, специальности «Хирургия» в объеме 14 часов и врачам-интернам специальности «Внутренние болезни» - 21 час. Как видно, разброс в часах значителен и составляет от 7 до 21 часа. Все циклы требуют освещения вопросов организации работы информационно-аналитических служб и использования в работе врачей всех специальностей вычислительной техники. Также на всех циклах рассматривается использование вычислительной техники для расчета показателей деятельности врача, естественно, с учетом его специальности (акушера-гинеколога, хирурга, инфекциониста, радиолога, терапевта, семейного врача).

Вместе с тем имеются существенные отличия в преподавании медицинской информатики для врачей вышеуказанных специальностей. В циклах для интернов-хирургов у нас предусмотрены занятия «Компьютерные системы ведения медицинской документации. Автоматизированное рабочее место врача-хирурга» и «Телемедицина». Преподавание цикла для врачей-интернов специальности «Внутренние болезни», кроме вышеуказанных тем, предусматривает семинарские занятия, во время которых делаются сообщения по специально предложенным темам.

Нам представляется, что все эти занятия должны проводиться на базе информационно-аналитических служб лечебно-профилактических учреждений. К недостаткам следует отнести недостаточное оснащение последних современной компьютерной техникой, в связи с чем в учебном процессе некоторые вопросы приходится освещать теоретически.

ДЕЯКІ ГЕРОНТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ У КЛІНІЦІ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ
Пилипенко В.Г., Скоробагата Т.Є., Деміхова Н.В.*, Старків О.І., Кравець А.Ф., Собчишин Н.П.

Сумський обласний клінічний госпіталь ІВВ,

Сумський державний університет*
Проблема старіння була актуальною для людини в усі часи. Мабуть, не дуже усвідомленою - на початку розвитку людства, трохи міфологізованою - пізніше, у роки пошуку еліксиру вічного життя чи, з присмаком на­уковості, - у наші часи. Сучасна наука, що вивчає процеси старіння організмів у біологічному, психологічному та соціальних аспектах, - геронтологія – свідчить: старість - єдина умова дов­гого життя.

Усе більша кількість людей в усьому світі доживає до літнього і старечого віку. Цей процес є характерним де­мографічним показником усіх економічно розвинених країн. За даними ООН, у 1950 р. у світі проживало близько 200 млн осіб віком старше 60 років. До 1975 р. ця цифра зросла до 350 млн, у 2000 році - до 600 млн. За прогнозами число осіб старше 60 років до 2025 р. перевищить 1 млрд 100 млн, тобто збільшиться в порівнянні з 1975 р. на 224 %. Очікується, що за цей же період загальна чисельність населення у світі зросте тільки на 102%.

За даними Державного комітету статистики України на початок 2008 р. чисельність населення віком 65 і старше років склала 7193,5 чоловік. Приріст у порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав більше 13%. Серед республік колишнього СРСР Україна є "найстарішою" державою.

Геронтологи в системі заходів профілактики прискореного старіння виок­ремлюють такі напрямки, яких необхідно дотримуватися на післядипломному етапі при підготовці лікарів-інтернів та проведенні курсів тематичного удосконалення з внутрішніх хвороб:

- зменшення впливу чинників навколишнього середовища (поліпшення екології, підвищення прибутків населення, покращання соціальної й медич­ної допомоги); це менш за все залежить від окремого індивідуума;


  • навчання основ здорового способу життя (фізична активність, повноцінне збалансоване харчування геропротекторного спрямування, відмова від паління, шкідливих звичок, адаптація до емоційних стресових навантажень, періодичне медичне обстеження тощо); тут усе залежить від кожного пацієнта;

  • використання науково обгрунтованих геропротекторних засобів та застосування для "справного" й тривалого функціонування людського орга­нізму вітамінів, вітамінних комплексів із вмістом мікроелементів і біологічно активних добавок.

Недаремно в концепції "здорового старіння" експерти ООН важливе значення надають "стилю життя" людини - зміні дієтичних звичок, відмові від вживання алкоголю й тютюну, фізичній активності тощо.

Таким чином, призначаючи лікування пацієнтам у геронтологічній клініці, лікар повинен пам’ятати про основні напрямки профілактики прискореного старіння. Режим, харчування і терапія повинні мати геропротекторне спрямування, чому необхідно приділяти увагу при підготовці лікарів-інтернів та проведенні курсів тематичного удосконалення з внутрішніх хвороб.



МОЖЛИВОСТІ ОПАНУВАННЯ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Дужий І.Д., професор,

Сумський державний університет


Кінець 20-го ст., позначився епідемією туберкульозу як у нашій державі, так і в інших країнах СНД, Далекого і Близького Сходу. У нашій державі до останнього часу фтизіатрія і пульмонологія вивчалися на різних кафедрах і за різними програмами. З огляду на це в Україні існують окремі організаційні формування з надання медичної допомоги хворим на туберкульоз і окремо – хворим на неспецифічні захворювання легень.

Такий стан речей призвів до того, що існують фахівці з фтизіатрії і фахівці з пульмонології. Оскільки туберкульоз належить до соціальних хвороб, значна частина пацієнтів, які перебувають у фтизіатричних закладах, належать до соціально дезадаптованих осіб. З іншого боку, висока захворюваність на туберкульоз серед медичних працівників взагалі і фтизіатричних закладів зокрема перевищує середню захворюваність по Україні у 5 разів. Особливо високою є захворюваність у протитуберкульозних закладах. Перелічене робить професію фтизіатра не надто привабливою і, на думку багатьох фахівців, неперспективною. У зв’язку із переліченим молоді лікарі не прагнуть оволодіти фахом фтизіатра. Наслідком цього у нашій області та й в усій Україні віковий ценз фтизіатрів дуже високий, що створює загрозу опинитися перед фактом «обеззброєння» фтизіатричної служби.

З іншого боку, освоїти фтизіатрію у «чистому» вигляді важко, враховуючи те, що більшість видів туберкульозу легень повинні диференціюватись із неспецифічними процесами. Аналогічно стоїть питання і в «чистій» пульмонології. Все перелічене вимагає повноцінного вивчення обох дисциплін, чому може сприяти суміжна інтегруюча дисципліна – бронхологія. Фахівець повинен володіти належним чином методикою ендоскопічного дослідження трахеобронхіального дерева та ендобронхіальними маніпуляціями. Застосування цієї методики необхідно як у фтизіатрії, так і у пульмонології.

Виходячи з переліченого, вважаємо за доцільне змінити на 15% програму з інтернатури, що є прерогативою кафедр, і ввести у навчальний процес вивчення бронхології, тобто частково засвоїти інтернами ендобронхоскопію.

Отримавши відповідний досвід, є надія прохати Міністерство охорони здоров’я офіційно ввести для викладання курсу «Пульмонологія та фтизіатрія» курсу «Бронхологія із вивченням бронхоскопії».

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ

ІНТЕРНАТУРИ З РАДІОЛОГІЇ
Дужий І.Д., професор, Шевченко Ю.Ю., асист.

Сумський державний університет

Сучасна медицина зробила без перебільшення гігантський крок вперед щодо розширення можливостей променевого дослідження пацієнтів у різних галузях медицини. Сьогодні важко уявити охорону здоров’я без повноцінного променевого дослідження хворих.

Звичайно, базовим методом променевої діагностики залишається рентгенологія. У той самий час існують фахівці – рентгенологи, які працюють в окремих спеціалізованих підрозділах охорони здоров’я: в пульмонології, фтизіатрії, ортопедії, урології та інших. Це значною мірою призводить до «викривлення» знань, що не залежить від їхнього бажання, оскільки те, з чим лікар не стикається, швидко забувається.

За програмою лікарі-інтерни з усіх галузей медицини, у тому числі і рентгенології, проходять заочний цикл навчання на базах, де вони у майбутньому повинні працювати. У зв’язку з цим до початку очного циклу вони отримують недостатню підготовку.

На нашій кафедрі вивчається 3 дисципліни за циклами “Загальна хірургія”, “Радіаційна медицина і радіологія”. З огляду на це у нас є можливості інтернів-радіологів впродовж заочного циклу навчання не тримати на якісь спеціалізованій базі, якою б вона не була високою за фахом, а переміщувати щонайменше по трьох базах. Окрім цього, у нас є можливість стажувати інтернів з ортопедичної рентгенології та урологічної рентгенології, оскільки на базі перелічених відділень знаходиться споріднена з нами кафедра ортопедії та травматології.

Тривалість перебування інтернів на усіх перелічених базах узгоджуємо із обласним рентгенологом та управлінням охорони здоров’я.

Набувши відповідного досвіду, будемо просити Міністерство охорони здоров’я внести суттєві зміни у програму інтернів-радіологів, замінивши їх навчання на базі майбутньої роботи навчанням у спеціалізованих відділеннях.


Науково-меточичне видання
МА Т Е Р І А Л И

Міжвузівської науково-методичної конференції
Відповідальний за випуск: директор Медичного інституту

проф. В.Е. Маркевич

Комп’ютерне верстання доц. О.К.Мелеховець, О.В. Кушнерчук

Редактори: Н.А. Гавриленко, Н.В. Лисогуб, Н.М. Мажуга

Відповідальний редактор: доц. О.К.Мелеховець

Підписано до друку 10.09.2008 року

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Сyr. Друк офс.

Ум. друк. арк. 3,02. Обл.-вид. арк. 2,45.

Тираж 50 пр.

Зам. №

Втдавництво СумДУ при Сумському державному університеті



40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова2.

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Дердавного реєстру ДК № 3062 від 17.12.2007.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова,2.




1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка