«Місце професії «Оператор комп’ютерного набору» на сучасному ринку праці»




Скачати 435,06 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір435,06 Kb.
  1   2   3
Черкаський професійний автодорожній ліцей

Дослідження

на тему:


«Місце професії «Оператор комп’ютерного набору» на сучасному ринку праці»

Підготувала:

учениця групи ОС-17-10

Ярохович Ірина Юріївна

Керівник:

майстер виробничого навчання



Лавріненко Тетяна Миколаївна

ЗМІСТ

1

ВСТУП


3

2

ОСНОВНА ЧАСТИНА


4

2.1

Історія виникнення професії

4

2.2

Загальна характеристика професії

11

2.2.1

Основний зміст функціональних обов’язків

11

2.2.2

Характеристика процесу праці

11

2.2.3

Засоби виробництва

13

2.2.4

Зв’язок з іншими професіями

16

2.2.5

Тип діяльності

16

2.3

Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці

17

2.3.1

Ступень тяжкості та напруженості праці

17

2.3.2

Режим праці та відпочинку

17

2.3.3

Особливі умови та фактори праці

17

2.3.4

Можливості помилок у роботі, аварій і травматизму

20

2.4

Вимоги професії до робітника

22

2.4.1

Необхідний рівень загальноосвітніх знань

22

2.4.2

Психофізичні вимоги

22

2.5

Професійне навчання

26

2.5.1

Умови та порядок вступу до ПТНЗ

26

2.5.2

Матеріальне заохочення професійного навчання

27

2.5.3

Провідні навчальні дисципліни

28

2.5.4

Форми і тривалість навчання

29

2.5.5

Суміжні професії

29

2.6

Протипоказання до навчання та виконання професійних обовязків

30

2.6.1

Медичні протипоказання

30

2.6.2

Психофізіологічні та психологічні обмеження

31

2.7

Заробіток

32

2.7.1

Матеріальне заохочення під час навчання

32

2.7.2

Заробіна плата

32

2.8

Перспектива зайнятості

33

2.8.1

Запоруки зайнятості

33

2.8.2

Ризик безробіття

33

2.8.3

Підвищення кваліфікації та оволодіння суміжними професіями


33

3

ВИСНОВКИ


35

4

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

38

1 ВСТУП
Слово комп’ютер стало для всіх звичним, повсякденним. Комп’ютери виконують складні фінансові розрахунки, зберігають і опрацьовують величезний об’єм інформації; діагностують хворих, регулюють вуличний рух і навіть керують польотом космічних кораблів.

Професія оператора комп’ютерного набору нова і перспективна. Немає такої галузі народного господарства, де б не застосовувалися комп’ютери. Послугами обчислювальних центрів і бюро користуються промислові підприємства, будівельні організації, сільське господарство, освіта, охорона здоров’я, наукові установи тощо. За допомогою ЕОМ здійснюють науково-технічні розрахунки, вирішують проблеми міського транспорту, розраховують потреби підприємств у сировині, прогнозують погоду тощо. ЕОМ широко використовується у морській справі, авіації, космонавтиці.

Тому темою нашого дослідження є: «Місце професії «Оператор комп’ютерного набору» на сучасному ринку праці». Предметом дослідження є професія «Оператор комп’ютерного набору»

Для дослідження даної проблеми ставимо наступні задачі, а саме:



  1. Дослідити історію виникнення професії.

  2. Дати загальну характеристику професії.

  3. Проаналізувати санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці.

  4. Дослідити існуючі вимоги професії до робітника.

  5. Проаналізувати вимоги до навчання по даній професії.

  6. Вивчити протипоказання до навчання та виконання професійних обов’язків.

  7. Проаналізувати заробіток працівників даної професії.

  8. Дослідити перспективу зайнятості випускників.



2 ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1 Історія виникнення професії

Історія розвитку обчислювальної техніки починається з глибокої давнини, коли виникла необхідність обчислень. Тоді числа відображали за допомогою різних предметів: бобів, камінців, палок. Перша «рахункова машина» - абак - була схожа на рахівницю. Рахівниці та аналогічні їм пристрої були досить ефективними для вирішення простих арифметичних задач. Але з розвитком цивілізації задачі ускладнювалися. Вже неможливо стало фізично виражати великі числа і маніпулювати ними за допомогою примітивних «рахункових машин». Дії над числами ставали все більш громіздкими, а помилки - більш очевидними.

У XVI ст. шотландський математик Джон Непер суттєво спростив операції з великими числами. У XVII ст. французький філософ і математик Блез Паскаль винайшов перший механічний калькулятор. Цей момент був суттєвим: вперше математики змогли проводити обчислення автоматично.

У 30-х роках XIX ст. британський винахідник Чарльз Беббідж розвинув цю ідею. Він вважав так: якщо можна винайти калькулятор для виконання деякого виду обчислення, то його структура буде придатна для розв’язання будь-якої математичної задачі, потрібно лише виділити основні обчислювальні процедури. Основна ідея «аналітичної машини», яка спочатку навчається виконувати певні дії, а потім переорієнтовується на іншу задачу, дуже близька до принципів сучасних комп’ютерів. Бебідж випередив свій час: винайшов перший програмний калькулятор. Вдосконалений калькулятор був створений у США тільки у 1890 р. і використовувався для перепису населення. Але для цього у 1878 р. російський математик П.Л.Чебишев винайшов арифмометр. У 1912 р. А.Н.Крилов винайшов механічний інтегратор для розв’язування диференційних рівнянь.

Поява на початку 30-х років XX ст. електромеханічних пристроїв (телефонного реле) сприяла виникненню електромеханічних калькуляторів.

У Німеччині молодий інженер Конрад Цузе винайшов комп’ютер на базі багатьох тисяч телефонних реле.

У 1936 р. 24-х річний математик Кембриджського університету Алан Тьюринг аргументовано доказав можливості створення універсальної програмно-обчислювальної машини. Виникла перша концепція штучного інтелекту, яку прирівнюють до відкриття Дарвіна або Ейнштейна. Праці Тьюриига відіграли вирішальну роль у створенні комп’ютера, але, нажаль, вони довго залишалися невідомими. Причина у тому, що машина Тьюринга була створена для Британської розвідки під час Другої світової війни (у 1942 р.), і до 1975 р. всі ці відомості були засекречені. У США в 1942 р. були виділені кошти на створення електронного комп’ютера. Але відсутність досвідчених спеціалістів спричинила таємне прибуття в 1946 р. А.Тьюринга у США, де і була запущена машина «ЕНІАК». Вона мала 18000 вакуумних ламп, але працездатність була дуже обмеженою (в середньому кожні наступні 7 хвилин одна з ламп виходила з ладу).

Тому вважають, що перший у світі електронний комп’ютер з’явився у 1946 р. у США, хоча фактично він був винайдений раніше групою Тьюринга у 50-ти милях від Лондона.

Перша ЕОМ в нашій країні була створена під керівництвом С.А.Лєбєдєва у 50-тих роках XX ст. в Києві. Свій проект створення ЕОМ Лєбєдєв висунув ще до початку Великої вітчизняної війни, яка, нажаль, зашкодила його реалізації. Тому тільки у 1947 р. в АН УРСР розпочалася розробка макету обчислювальної машини, яка називалась МЕОМ (мала електронна обчислювальна машина).

МЕОМ була малопотужною, на ній неможливо було розв’язувати трудомісткі задачі, що потребують більшої точності і швидкості обчислення. Тому, іде до завершення роботи над МЕОМ, С.А. Лєбєдєв організував спеціальну лабораторію для створення ЕОМ ВЕОМ-1 («велика електронно-обчислювальна машина»).

ВЕОМ-1, використання якої розпочалось у 1952 р., була найпродуктивнішою в Європі, - вона виконувала 8-10 тис. операцій за секунду.

Важливою віхою у розвитку ЕОМ був винахід у 1947 р. транзистора. Почалося виробництво комп’ютерів на інтегральних схемах - більш потужних ніж їх попередники і в сотні раз менших за габаритами.

Розробники прагнули більшої мініатюризації комп’ютерів, і нарешті, їх зусилля досягли успіху. У 1975 р. винайшли «кристалл», або «чіп» - дуже складний функціональний вузол, але, разом з тим, зручний для створення більш складних схем. Успіхи в технології їх виробництва дозволили отримати у вигляді мініатюрних кристалів, функціонально еквівалентні схеми з десятками тисяч транзисторів - інтегральні схеми (ВІСи і ОВІСи). Сконструйовані з таких схем комп’ютери по праву отримали назву мікропроцесорів.

Характерною рисою сучасного етапу науково-технічного розвитку є комп’ютеризація найрізноманітніших сфер людської діяльності. Ми стали свідками інформаційного «зриву», коли людський мозок вже не міг впоратися з потоком інформації. І дуже важливу роль почали відігравати комп’ютери, саме на них були перекладені деякі функції людського мозку щодо збереження і опрацювання значної частини інформації. Комп’ютер володіє практично невичерпаними можливостями зберігати інформацію, дозволяючи швидко знаходити її в пам’яті. Цей аспект використання комп’ютера називають інформаційним пошуком.

Слід сказати і про так звану систему обробки тексту. У цій системі комп’ютер використовується для коректорської і редакторської роботи, а також в якості автоматичної друкарської машинки.

Поява системи обробки текстів привела до винаходу електронних журналів. Ідея таких журналів проста: за допомогою системи обробки текстів створюється варіант статті, далі через «електронну пошту» він передається у редакцію на дисплей редактора. Якщо потрібно, редактор передає текст рецензенту, який опрацьовує текст і передає його назад до редакції. Читач під’єднується до комп’ютера, ознайомлюється з переліком надісланих публікацій та їх анотаціями, а при бажанні може вимагати тексти публікацій з банку даних.

Комп’ютер можна безпосередньо використовувати як «виробничу силу». Наприклад, на виробництві автоматично здійснюється чимало технологічних процесів. Вони складаються з певних операцій, і роль людини зводиться до того, щоб проконтролювати технологічну вірність та послідовність їх виконання. Цю функцію можна і потрібно передати машині, запрограмувати в ній контроль технологічного процесу. І вже сьогодні в різних сферах виробництва успішно використовують відповідні автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП).

Аналогічно автоматизується процес виготовлення певної деталі, для цього використовують станки з числовим програмним управлінням. Можна автоматизувати не тільки процес виготовлення, але й процес проектування, задаючи комп’ютеру необхідні параметри і умови. З цією метою і впроваджуються інтенсивна розробка систем автоматичного проектування. Для всіх таких систем використовують великі ЕОМ або навіть складні обчислювальні мережі.

Незабаром координація робіт щодо збереження і пошуку інформації перейде до основної функції бібліотек. У кожній сім’ї, у кожному закладі буде свій власний філіал бібліотеки - завдяки доступу до мережі.

Виникнуть нові шляхи надання послуг, ведення господарства, проектування, організації виробництва. Ймовірно, буде створено «мистецтво мереж», а можливість, що виникне щодо організації робочих місць вдома, може привести до революції в плануванні та архітектурі нових міст.

Застосування обчислювальної техніки впливає певним чином на виробництво. Вдосконалюються засоби виробництва, збільшується випуск продукції, знижується її собівартість; підвищується якість праці, оскільки автомати суворо контролюють дотримання режимів і технологій; зменшується фізичне навантаження на робітників, праця стає більш інтелектуальною; до того ж взаємодія з машинами навчає дисципліні, коректності у роботі, зобов’язує сумлінно виконувати свої обов’язки.

Сучасний комп’ютер може виконувати багато функцій, для яких, як завжди вважали, потрібний розум. Тьюринг запропонував теоретичний універсальний тест для визначення «мудрості» комп’ютера. В експерименті приймали участь два співрозмовники і комп’ютер. Спочатку люди розмовляли на різні теми, а комп’ютер, який був каналом зв’язку, уважно їх «вислуховував». В якийсь момент один із співрозмовників відключався, і тоді комп’ютер «брав на себе» роль співрозмовника. Якщо другий співрозмовник не помічав, що має справу з машиною, то це означало, що дану систему можна вважати інтелектуальною.

До найважливіших проблем, досліджуваних в області штучного інтелекту, відноситься, наприклад, проблема розпізнання образів: здатність впізнавати - одна з найбільш складних і специфічних властивостей мозку. Дослідження в цій області привели до створення машини, яка може сприймати мову і розрізняти графічні зображення - розпізнавати акустичні сигнали і зорові образи. Сьогодні також розроблені системи, що здатні розпізнавати окремі класи об’єктів: рудні родовища, радіолокаційні сигнали тощо. Крім того, розробляються системи, які можна було б використовувати у машинобудуванні для заміни важелів ручного управління.

Одним із підходів щодо вирішення завдань штучного інтелекту є так звані експертні системи. Експертні системи застосовують для відтворювання різних, у тому числі інтуїтивних знань експертів, на підставі яких видаються не вказівки, а поради і рекомендації, які б давав експерт. Користувач у даній ситуації, враховуючи поради експерта і засвоюючи їх , приймає рішення, а далі сам стає експертом.

В області досліджень штучного інтелекту переважає прагнення наділити машину інтелектуальними здібностями і створити певну модель дійсності, яка б відображала ключові характеристики обстежуваного об’єкту або системи. Так, наприклад, існує модель спортивного взуття з вмонтованим мікропроцесором, який дає змогу отримати дані про довжину пройденого шляху, середню швидкість та затрачені калорії.

За допомогою комп’ютера можна з меншими затратами, ніж у лабораторних умовах, провести будь-яке експериментальне дослідження, змоделювати якусь історичну подію тощо.

Широко використовують комп’ютери і в організації дозвілля, наприклад, комп’ютерна мультиплікація.

В музиці використовують багато нових інструментів - від електронних органів, які відтворюють звук за допомогою електронної схеми, без традиційних труб-регістрів - до складних автоматичних синтезаторів.

За допомогою комп’ютера можна також підбирати зачіску та косметику до обличчя.

Неможливо не сказати і про те, що комп’ютери все більше використовуються у побуті. Вже сьогодні широко розповсюджені персональні (домашні) комп’ютери (ПК).

Явно спостерігається тенденція до зниження вартості таких комп’ютерів при одночасному збільшенні об’єму пам’яті та швидкості обробки інформації. Широке розповсюдження домашніх комп’ютерів відкриває нові перспективи. Можна уявити собі що буде, коли всі домашні комп’ютери підключити до обчислювальних мереж банків, магазинів тощо. Тоді окрема частина нашого життя опиниться під управлінням і контролем програмного забезпечення мереж: домашній комп’ютер буде проводити фінансові розрахунки і вести домашнє господарство, займатися питаннями страхування і планування, надаючи господарю ненав’язливі рекомендації з приводу найбільш невідкладних витрат, або ж забороняти незаплановані витрати. При цьому людина не буде сприймати це як пригнічення особистості машиною. Адже всі реакції комп’ютера закладені в його програмне забезпечення (і вони можуть бути змінені в тому випадку, якщо людина - користувач вибере інше програмне забезпечення).

На даний час комп’ютери все ширше використовують в освіті. В цій сфері вони застосовуються в адміністративних, навчальних, дослідницьких цілях, однак особлива увага щодо застосування комп’ютера в освіті приділяється як засобу навчання.

Останнім часом популярними стали «електронні класи»: викладачі і учні спілкуються і обмінюються інформацією через обчислювальну мережу, таким же чином вони звертаються до електронних бібліотек.

2.2 Загальна характеристика професії
2.2.1 Основний зміст функціональних обов`язків

Оператор комп’ютерного набору: виконує операції з базами даних (введення, опрацювання, накопичення, систематизація, виведення інформації) на комп’ютерному устаткуванні відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання) даних на відстань; готує до роботи устаткування, магнітні диски, стрічки, карти, папір; працює в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням; записує текст на дискету чи переносить на папір за допомогою матричного або лазерного принтера; виконує інші операції технологічного процесу опрацювання інформації (приймає і контролює вхідні дані, готує, виводить та передає вихідні тощо); керує режимами роботи периферійного обладнання згідно із робочими завданнями (підготовка текстів документів та листів, розрахунків, таблиць, переліків, списків тощо); своєчасно застосовує відповідні дії в разі появи недоліків у роботі устаткування та доповідає відповідальному працівникові про виявлення відхилення від установлених норм функціонування комп’ютерного устаткування; використовує обладнання для передавання (приймання) інформації на відстань відповідно до вимог призначених для цього програм; постійно удосконалює уміння та навички праці з клавіатурою. У разі необхідності виконує обов’язки секретаря керівника (організації, підприємства, установи), веде діловодство.


2.2.2 Характеристика процесу праці

Життя дуже часто примушує вирішувати різноманітні проблеми та шукати вихід з ситуації, що склалася. Незалежно від того, чи йдеться про перехід вулиці, вибір дружини або чоловіка, отримання відповіді на запитання «Котра година?», - стратегія поведінки в ідеальному випадку має виглядати приблизно так:

Ви аналізуєте ситуацію, що склалася та формулюєте мету.

Ви виконуєте дії у напрямку досягнення мети.

Ви у захваті від результату (та своєї винахідливості).

З цієї точки зору робота на комп’ютері також може розглядатись як послідовність різноманітних ситуацій та спроб користувача вирішити їх.

Електронно-обчислювальна техніка зазнала бурхливого розвитку за останні десятиріччя: від великих та громіздких машин перших поколінь до компактних, зручних навіть у побутовому використанні, персональних комп’ютерів. Відповідно, змінився зміст та характер роботи операторів-користувачів, за допомогою яких здійснюється процес підготовки, введення, обробки та виводу інформації на ПЕОМ.

Робота на ПЕОМ може бути цікавою для тих, хто протягом тривалого часу в змозі зосереджуватися на виконанні складних, але досить одноманітних операцій, любить маніпулювати цифрами, знаками, системою знаків, віддає перевагу роботі, яку може виконувати індивідуально у товаристві з комп’ютером.

Використання комп’ютерів при науково-технічних розрахунках, обробці інформації, автоматичному управлінні економічно ефективно. Вони можуть довго зберігати, безпомилково та швидко відтворювати потрібні дані, невтомно слідкувати, вирішувати математичні завдання, забезпечувати високу надійність отримуваної інформації.

Оператори комп’ютерного набору в процесі роботи вирішують стандартні, обумовлені інструкцією, завдання за допомогою головного дисплея ЕОМ. На екран дисплея обчислювальна система виводить усі повідомлення про стан ЕОМ на даний момент та про всі завдання, які вирішуються.

Оператор комп’ютерного набору для створення поточного документу використовує пакет, який містить набір засобів для побудови базових елементів будь-якого графічного або текстового об’єкту, доступ до якого здійснюється через Drav-меню. Необхідні значення параметрів для побудови ліній, кривих тощо, а також створення тексту встановлюються «по замовчуванню», але можуть бути змінені за допомогою команди Settings-меню. Кожний новостворений елемент поточного документу прив’язується до певної його точки.

Після створення деяких елементів, пакет надає можливість продовжувати формування документу елементами такого ж типу або елементами іншого типу. В процесі створення документу можна змінювати режим його огляду, значення параметрів, проводити розрахунки ряду характеристик документу.

Треба мати на увазі, що в процесі створення документу важливе місце займає його перевірка.

Тому обов’язково:



  • перевірте текст і переконайтеся, що в ньому немає орфографічних помилок;

  • перевірте макет і переконайтеся, що кожний його елемент знаходиться на своєму місці і що колена сторінка появляється в потрібному місці і є потрібному вигляді;

  • на кожному етапі процесу створення документу отримайте офіційне схвалення замовника.

Ви можете редагувати проекти на екрані протягом багатьох років, використовуючи кожного разу нові знання, нові прийоми програмування, дизайну, але, поки ви не завершите етап перевірки, ви не будете знати що отримаєте у готовому вигляді.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка