Моніторинг законодавчої І нормативно-правової бази інноваційної діяльності в цілому І за стратегічними пріоритетними напрямами науково-технологічного розвитку та інноваційної діяльності в Україні за ІІІ кв. 2013 року Пояснювальна записка




Скачати 493,16 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір493,16 Kb.
  1   2   3
Моніторинг законодавчої і нормативно-правової бази інноваційної діяльності в цілому і за стратегічними пріоритетними напрямами науково-технологічного розвитку та інноваційної діяльності в Україні

за ІІІ кв. 2013 року

Пояснювальна записка

Результати проведеного УкрІНТЕІ моніторингу законодавчої та нормативно правової бази України за ІІІ квартал 2013 року свідчать, що у зазначеному періоді було прийнято законодавчі та нормативно-правові акти щодо регулювання інноваційної діяльності в цілому та за окремими стратегічними пріоритетними напрямами науково-технологічного розвитку та інноваційної діяльності в Україні, визначеними Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні":

- освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії (п. 1 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні);

- освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки (п. 2 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні);

- технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу (п. 4 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні);

- широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища (п. 6 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні);

- розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки (п. 7 стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні).

Перелік нормативно-правових актів щодо регулювання інноваційної діяльності, прийнятих у ІІІ кварталі 2013 року та за якими проведено моніторинг, містить Закони України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, і не є вичерпним.

Здійснено аналіз основних положень прийнятих нормативно-правових актів, результати якого свідчать, що серед прийнятих у ІІІ кварталі 2013 року нормативно-правових актів важливими для інноваційної діяльності є:

- Закон України від 05.09.2013 р. № 439-VII "Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2013-2017 роки";

- Закон України від 03.09.2013 р. № 425-VII "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини";

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 р. № 697-р "Про схвалення Стратегії залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013-2016 роки";

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. № 641-р "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки";

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 р. № 843-р "Про затвердження переліку пріоритетних галузей економіки";

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 614-р "Про схвалення Концепції Державної цільової програми створення та функціонування інформаційної системи надання адміністративних послуг на період до 2017 року"



І Нормативно-правові акти, прийняті у ІІІ кварталі 2013 року

щодо регулювання інноваційної діяльності України в цілому
Постанови Кабінету Міністрів України
- Про затвердження Порядку відбору, схвалення і реєстрації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та вимог до таких проектів
Кабінет Міністрів України; Постанова, Порядок, Вимоги від 14.08.2013 р. № 715

Цей Порядок визначає загальну процедуру організації та проведення відбору, схвалення та реєстрації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, для реалізації яких надається державна підтримка відповідно до Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”


- Про затвердження Умов надання у 2013 році державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання - резидентів України державного сектора економіки, залученими для реалізації інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвиткові національної економіки
Кабінет Міністрів України; Постанова, Умови від 03.07.2013 р. № 500

1. Державні гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання - резидентів України державного сектора економіки (далі - суб’єкти господарювання), залученими для реалізації інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвиткові національної економіки, у тому числі експортоорієнтованих і енергозберігаючих проектів (далі - інвестиційні проекти), надаються у межах загального обсягу, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2013 рік”.

2. Дія цих Умов не поширюється на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими під державні гарантії для проведення відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких у реальному секторі економіки надається державна підтримка, відповідно до Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких у реальному секторі економіки надається державна підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2010 р. № 860 “Питання підготовки та відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких у реальному секторі економіки надається державна підтримка” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 71, ст. 2560).

3. Державні гарантії надаються для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єктів господарювання, залученими для реалізації інвестиційних проектів, які передбачається реалізувати на умовах фінансової самоокупності в повному обсязі або частково за рахунок запозичень.

Центральний орган виконавчої влади разом з документами, зазначеними в пункті 5 та підпункті 3 пункту 7 цих Умов, подає Фінансово-кредитній раді з відбору проектів, для реалізації яких залучаються кошти під державні гарантії (далі - Рада), утвореній відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 404 “Деякі питання здійснення головними розпорядниками бюджетних коштів капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1577), інформацію про відповідність інвестиційного проекту таким критеріям:

1) сприяння розвитку національної економіки (зміцнення експортного потенціалу, імпортозаміщення, підтримка національного товаровиробника, реалізація проектів у сфері освіти і науки тощо);

2) відповідність пріоритетам, встановленим державними та регіональними програмами, у тому числі заходам, передбаченим Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2013 р. № 187 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 24, ст. 807);

3) створення, збільшення чи оновлення основних засобів державної та комунальної власності та зменшення обсягів незавершеного будівництва;

4) підвищення рівня енергозбереження та захист навколишнього природного середовища;

5) створення нових робочих місць.

Розпорядження Кабінету Міністрів України
- Про схвалення Стратегії залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2013 - 2016 роки

Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Стратегія від 11.09. 2013 р. № 697-р

Метою Стратегії є визначення ключових напрямів, завдань, очікуваних результатів залучення міжнародної технічної допомоги держав-донорів, міжнародних організацій та ЄС і співробітництва з МФО на 2013-2016 роки відповідно до програмних документів Президента України та Кабінету Міністрів України, Порядку денного асоціації Україна – ЄС, державних програм та стратегій розвитку секторів економіки, а також пріоритетів для залучення ресурсів міжнародної технічної допомоги і МФО, визначених у Концепції планування, залучення, ефективного використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1075 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3088).

З метою стимулювання економічного розвитку першочергова увага Кабінету Міністрів України приділятиметься залученню інвестицій та впровадженню інновацій, прискореному розвитку виробництва продукції з високою часткою доданої вартості та впровадженню у виробництво новітніх технологій, оновленню виробничих потужностей та інфраструктури.

Для виконання зазначених завдань важливим є перехід національної економіки до “зеленої” моделі розвитку на засадах сталого виробництва і споживання, розмежування економічного зростання, деградації навколишнього природного середовища і вичерпання природних ресурсів та запровадження політики сприяння “зеленому” зростанню, що базується на ефективному використанні матеріальних ресурсів, а також результатів наукових досліджень та екологічно орієнтованих інноваційних технологій, сприяння діяльності бізнесу у сфері ресурсоефективного та екологічно безпечного виробництва.

У Стратегії зазначено, що загальнонаціональним пріоритетом є стимулювання розвитку аграрного сектора, який повинен стати рушійною силою розвитку національної економіки, надати імпульс інвестиційному, технологічному та соціальному піднесенню сільської місцевості. Із цією метою необхідно забезпечити виконання комплексу заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності національного виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства на внутрішньому та зовнішньому ринку; створення ефективної системи впровадження наукових розробок та інноваційних технологій в агропромислове виробництво, формування дієвої інфраструктури аграрного ринку і забезпечення розширеного доступу безпосередніх виробників до організованих каналів збуту сільськогосподарської продукції; формування ефективного механізму фінансового задоволення потреб розвитку сільськогосподарського виробництва, у тому числі формування системи кредитної кооперації, розвиток системи іпотечного кредитування та страхування ризиків сільськогосподарського виробництва, розвиток державно-приватного партнерства, підготовку висококваліфікованих фахівців для аграрного сектора економіки.

Визначено стратегічні напрями залучення міжнародної технічної допомоги та співробітництва з МФО, серед яких:

підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інноваційних засадах;

підтримка структурних зрушень за рахунок розвитку високотехнологічних перспективних секторів економіки та переходу країни до “зеленої” моделі розвитку економіки і промисловості, стимулювання “зеленого” зростання;

Передбачається розв’язання таких завдань, зокрема:

за напрямом щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інноваційних засадах

запровадження механізму стимулювання розвитку високотехнологічного виробництва, а саме:

- розширення доступу вітчизняних виробників до ресурсів МФО через державні та приватні банки;

- прискорений розвиток інноваційної інфраструктури шляхом підтримки створення інноваційних центрів та центрів трансферу технологій, технополісів, технологічних та наукових парків, інноваційних кластерів та бізнес-інкубаторів, венчурних фондів і стимулювання комерціалізації інновацій та науково-технічної діяльності;

- створення ринку об’єктів інтелектуальної власності;

- розвиток нового механізму підтримки малих та середніх інноваційних підприємств, які розпочинають свою діяльність;

- розвиток державно-приватного партнерства у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності;

- створення інструментів стимулювання підвищення конкурентоспроможності підприємств будівельної галузі та житлово-комунального господарства;

- усунення технічних бар’єрів у торгівлі, удосконалення стандартизації, метрології, акредитації та оцінки відповідності згідно із стандартами ЄС;

- реалізація проектів у високотехнологічних секторах економіки, які забезпечують конкурентоспроможність України на світовому ринку (космічна діяльність, авіабудування тощо);

- адаптація системи державної статистики до міжнародних норм і стандартів для ефективного проведення моніторингу соціально-економічних перетворень;

- підтримка спільних проектів наукових установ та університетів; посилення співпраці в рамках академічної роботи між такими установами та університетами; організація стажування аспірантів, молодих вчених за кордоном;

- удосконалення механізму формування державного замовлення на підготовку та підвищення кваліфікації фахівців і робітничих кадрів з урахуванням потреби ринку праці та результатів прогнозування процесів економічного розвитку України;

- забезпечення фінансування нової та модернізація існуючої інфраструктури навчальних закладів, зокрема забезпечення сучасним устаткуванням лабораторій та дослідницьких центрів.

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є, зокрема:

розвиток інноваційного вітчизняного виробництва та збільшення у структурі національної економіки частки високотехнологічних виробництв;

підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг, покращення умов для їх доступу на зовнішній ринок;

збільшення обсягу експорту високотехнологічної продукції та технологій;



за напрямом щодо підтримки структурних зрушень за рахунок розвитку високотехнологічних перспективних секторів економіки та переходу країни до “зеленої” моделі розвитку економіки і промисловості, стимулювання “зеленого” зростання

розроблення Концепції державної політики розвитку “зеленої” економіки до 2020 року та плану заходів щодо її реалізації;

інтеграція української енергосистеми до європейської;

прийняття збалансованих рішень щодо економічного зростання на засадах ресурсозбереження та сталого управління природними ресурсами;

запровадження практики сталого виробництва і споживання в окремих секторах економіки;

розвиток ринку послуг для стимулювання інноваційного та “зеленого” зростання, створення платформи для обміну знаннями;

підвищення енергоефективності та енергозбереження;

розвиток сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

стимулювання впровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

сприяння виробництву енергозберігаючого устаткування;

формування справедливого механізму ціноутворення на енергетичні та інші ресурси, впровадження системи енергетичного управління (стандарт ISO 50001).

Очікуваними результатами виконання зазначених завдань є:

адаптація та застосування законодавства відповідно до директив та нормативних документів ЄС стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії, ринку природного газу, ефективності кінцевого використання енергії та енергетичних послуг, а також оцінки впливу на навколишнє природне середовище;

збільшення доступу вітчизняних підприємств до фінансування, сучасних технологій та систем управління для забезпечення сталого виробництва та споживання ресурсів;

зменшення обсягу викидів парникових газів порівняно з 2012 роком;

збільшення обсягу використання енергії з відновлюваних джерел порівняно з 2012 роком;

істотне зменшення енергоємності валового внутрішнього продукту порівняно з 2012 роком;

Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом фінансового, технічного і консультаційного співробітництва з міжнародними організаціями, державами-донорами та ЄС відповідно до міжнародних договорів України, програмних і проектних документів з питань технічного та фінансового співробітництва. Виконання завдань Стратегії забезпечуватиметься шляхом розроблення та впровадження проектів МФО та міжнародної технічної допомоги.


- Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
Кабінет Міністрів України; Розпорядження, План, Заходи від 04.09.2013 р. № 686-р

Розпорядженням затверджено план заходів з реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, серед яких:

43. Забезпечувати підключення позашкільних навчальних закладів до Інтернету. (Постійно)

50. Здійснювати заходи щодо створення на базі професійно-технічних навчальних закладів навчально-практичних центрів із впровадження інноваційних виробничих технологій. (2013-2014 роки)

56. Провести моніторинг стану відповідності дослідницьких університетів критеріям, за якими надається (підтверджується) статус дослідницького університету, та упорядкувати їх мережу. (2014 рік)

77. Розробити програми навчання педагогічних працівників використанню інформаційно-комунікаційних технологій. (2013-2015 роки)

78. Створювати електронні освітні ресурси з кожного навчального предмета, передбаченого інваріантною частиною навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів. (2013-2017 роки)

79. Створювати електронні освітні ресурси для професійно-технічних навчальних закладів. (Постійно)

81. Проводити курси та тренінги для підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі. (2013-2015 роки)

87. Під час акредитації вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації забезпечити проведення оцінки результативності їх наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. (Постійно)

90. Розробити і впровадити перспективні плани інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів (2013-2021 роки)

91. Розробити сучасні інформаційно-комунікаційні технології збору та опрацювання статистичної інформації в системі освіти (дошкільна, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна, аспірантура, докторантура). (2015-2018 роки)

98. Провести моніторинг виконання завдань та заходів Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій “Сто відсотків” на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 494 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 35, ст. 1462). (2013-2015 роки. 2014-2018 роки)

119. Розробити та впровадити автоматизовану інформаційну систему проведення моніторингу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів “Рейтинг”. (До 2015 року)

- Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки
Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 28.08.2013 р. № 641-р

Розпорядженням схвалено Концепцію Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки, визначено Державну службу з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва державним замовником Програми та передбачено разом з відповідними центральними органами виконавчої влади розробити проект Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки.

У Концепції визначено основну проблему на розв’язання якої спрямована зазначена Програма, а саме: в Україні частка малих і середніх підприємств у загальній їх кількості становить відповідно 94,3 відсотка та 5,5 відсотка, що в цілому відповідає рівню розвинутих країн світу. В Україні в малому і середньому підприємництві у 2012 році було зайнято 5,2 млн осіб, що становить лише 25 відсотків економічно активного населення працездатного віку. При цьому в країнах Європейського Союзу такий показник становить більш як 50 відсотків, а в Японії - близько 80 відсотків. У країнах Європейського Союзу малі і середні підприємства створюють 50-70 відсотків внутрішнього валового продукту, в Україні такий показник майже в чотири рази нижчий.

Серед основних причин що перешкоджають розвиткові малого і середнього підприємництва в Україні, є:

ускладнений порядок проходження дозвільних (погоджувальних) процедур і, як наслідок, їх висока витратність;

недосконалість процедур здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

складність процедур сертифікації і стандартизації товарів та послуг;

нестабільність законодавства у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, що не дає можливості суб’єктам підприємництва планувати свою діяльність на тривалий період;

недосконалість механізму партнерства між державою та малим і середнім підприємництвом.

Оптимальний варіант розвязання проблеми передбачає розроблення, затвердження та виконання Програми, що спрямована на реалізацію положень Закону України “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”. Реалізація зазначеного варіанта дасть змогу спрямувати державні ресурси на розв’язання проблеми та підвищити рівень відповідальності органів влади за стан розвитку малого і середнього підприємництва.

Розв’язання проблеми потребує розроблення і виконання Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки, метою якої є створення сприятливих умов для провадження діяльності суб’єктами малого і середнього підприємництва, підтримки та розвитку такого підприємництва шляхом впровадження інноваційних технологій.

Проблеми розвитку малого і середнього підприємництва передбачається розв’язати шляхом, зокрема:

надання підтримки інноваційно-орієнтованим суб’єктам малого і середнього підприємництва, в тому числі в результаті:

- посилення захисту прав власника, інвестора, а також корпоративної безпеки бізнесу;

- стимулювання суб’єктів малого і середнього підприємництва до провадження діяльності з використанням наукоємних, ресурсо- та енергозберігаючих інноваційних технологій;

- підвищення ефективності та розширення сфери застосування інструментів державної підтримки інноваційної діяльності суб’єктів малого і середнього підприємництва шляхом надання грантів, прямого інвестування інноваційних проектів, надання фінансових гарантій, стимулювання участі банків в інвестуванні інноваційної діяльності, надання нефінансових послуг та інших видів підтримки, державного замовлення на розроблення і впровадження новітніх технологій за пріоритетними напрямами, оновлення матеріально-технічної бази наукової та науково-технічної діяльності;

- розвитку співробітництва у сфері інноваційної діяльності між державою, суб’єктами малого і середнього підприємництва, вищими навчальними закладами та науково-дослідницькими установами;

- розроблення і виконання програм інтеграції суб’єктів малого і середнього підприємництва в національні та міжнародні інноваційні і технологічні кластери;

- забезпечення на безоплатній основі дистанційного доступу громадськості до патентно-інформаційних ресурсів, зокрема, щодо описів винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, селекційних досягнень, що сприятиме ефективному захисту прав на такі об’єкти;

Виконання Програми дасть змогу, зокрема:

прискорити розвиток та підвищити конкурентоспроможність малого і середнього підприємництва на вітчизняному і світовому ринку шляхом впровадження інноваційних технологій;

створити сприятливі умови для розв’язання економічних і соціальних проблем;

поліпшити бізнес-клімат та сформувати позитивний імідж держави для залучення інвестицій;

довести до 65 відсотків питому вагу малих і середніх підприємств в обсягах реалізованої продукції (робіт, послуг);

активізувати застосування фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів;

забезпечити пріоритетний розвиток малого і середнього підприємництва у сфері промисловості та сприяти насиченню товарних ринків високоякісною конкурентоспроможною вітчизняною продукцією;

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел.
- Про затвердження переліку пріоритетних галузей економіки
Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Перелік від 14.08.2013 р. № 843-р

Розпорядженням відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць” затверджено перелік пріоритетних галузей економіки:

1. Агропромисловий комплекс за напрямами - виробництво, зберігання харчових продуктів, у тому числі дитячого харчування, а також виробництво біопалива, з орієнтацією на імпортозаміщення.

2. Житлово-комунальний комплекс за напрямами:

створення об’єктів поводження з відходами (побутовими, промисловими та відходами, які утворилися в результаті добування та перероблення корисних копалин і виробництва електричної та теплової енергії);

будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення.

3. Машинобудівний комплекс за напрямами - виробництво нових та імпортозаміщуючих видів комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, машин і устатковання, електричного устатковання, автотранспортних та інших транспортних засобів.

4. Транспортна інфраструктура за напрямами - будівництво, реконструкція і технічне переоснащення у сфері транспортної інфраструктури.

5. Курортно-рекреаційна сфера і туризм за напрямами - будівництво курортно-рекреаційних об’єктів та об’єктів туристичної інфраструктури.

6. Переробна промисловість за напрямом - імпортозаміщуюче металургійне виробництво.


- Про схвалення Концепції розвитку державно-приватного партнерства в Україні на 2013-2018 роки
Кабінет Міністрів України
; Розпорядження, Концепція від 14.08.2013 р. № 739-р

Розпорядженням схвалено Концепцію розвитку державно-приватного партнерства в Україні на 2013-2018 роки.

Урядом доручено Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади за участю Національної академії наук розробити та подати до 1 грудня 2013 р. Кабінетові Міністрів України проект Закону України “Про Стратегію розвитку державно-приватного партнерства в Україні”.

Зазначається, що прийняття Закону України “Про державно-приватне партнерство” та відповідних підзаконних актів свідчить про прагнення до широкого впровадження державно-приватного партнерства, водночас норми Закону не узгоджені з іншими законами, що регулюють відносини, пов’язані із здійсненням державно-приватного партнерства. На виконання Закону прийняті підзаконні акти, що мають недостатню дієвість.

Концепцією визначено:

- проблеми розвитку державно-приватного партнерства в Україні, серед яких незадовільний рівень залучення приватного сектора до реалізації інфраструктурних проектів в Україні;

- основні причини уповільнення розвитку державно-приватного партнерства, зокрема:

недостатній рівень уваги держави до реалізації політики у сфері державно-приватного партнерства і недосконалість системи управління розвитком такого партнерства;

низький рівень інституційної спроможності органів державної влади і приватного сектора до впровадження державно-приватного партнерства;

низький рівень довіри громадян до органів державної влади та обізнаності з питань переваг реалізації інвестиційних проектів на засадах державно-приватного партнерства, недостатній рівень поінформованості населення про переваги і ризики застосування механізмів такого партнерства, неналежне кадрове забезпечення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування фахівцями у сфері державно-приватного партнерства, недостатній обсяг фінансування реального сектора економіки;

несприятливий інвестиційний клімат і складність умов провадження підприємницької діяльності під час реалізації проектів державно-приватного партнерства;

складність механізму надання державної підтримки для реалізації довгострокових інвестиційних проектів за участю приватних партнерів;

відсутність ефективного механізму надання державної підтримки у сфері державно-приватного партнерства;

неузгодженість нормативно-правової бази з питань державно-приватного партнерства;

Метою Концепції є визначення єдиного підходу до розроблення механізму ефективної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, приватним сектором та інститутами громадянського суспільства на засадах державно-приватного партнерства для забезпечення успішної реалізації проектів, спрямованих на поліпшення показників національної економіки, якості життя населення і стану навколишнього природного середовища.

Реалізувати Концепцію передбачається протягом 2013-2018 років.

Завданнями Концепції є:

розроблення з метою підвищення конкурентоспроможності економіки єдиного підходу до розвитку державно-приватного партнерства, визначення пріоритетних сфер застосування і поширення такого партнерства та особливостей його розвитку в окремих сферах;

удосконалення нормативно-правової бази з питань державно-приватного партнерства;

здійснення чіткого розподілу повноважень між органами виконавчої влади у системі державного управління щодо державно-приватного партнерства;

визначення напрямів удосконалення механізму надання державної підтримки, зокрема шляхом надання державних гарантій;

визначення напрямів підвищення ефективності взаємодії держави та приватного сектора щодо ініціювання та реалізації проектів державно-приватного партнерства;

підвищення інституційної спроможності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо використання сучасних механізмів державно-приватного партнерства;

створення умов для залучення громадських об’єднань до формування інституційного середовища та реалізації проектів державно-приватного партнерства.

Розв’язання проблеми повинне здійснюватися шляхом:

визначення пріоритетних сфер застосування державно-приватного партнерства з урахуванням міжнародного досвіду та наявності:

- соціально-економічного потенціалу у відповідній сфері;

- суспільної значущості проекту, пріоритетності сфери застосування державно-приватного партнерства у забезпеченні економічної, фінансової і гуманітарної безпеки держави;

- методичного та організаційного забезпечення державно-приватного партнерства;

- кваліфікованих кадрів і досвіду залучення приватного сектора до реалізації інфраструктурних інвестиційних проектів;

- прозорості та відносної простоти реалізації пілотних проектів

Пріоритетними сферами застосування державно-приватного партнерства є:

виробнича інфраструктура і високотехнологічне виробництво (транспорт і зв’язок, транспортна інфраструктура, енергетичний сектор, машинобудування);

агропромисловий комплекс (ринкова та виробнича інфраструктура);

будівництво і житлово-комунальне господарство (реалізація соціально значущих інфраструктурних проектів, будівництво, реконструкція та технічне переоснащення у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, підвищення ресурсо- та енергоефективності, поводження з побутовими відходами, упорядження територій тощо);

соціальний захист населення (охорона здоров’я, освіта, культура, туризм і спорт);

наукова, науково-технічна, інноваційна та інформаційна;

розвиток природно-заповідного фонду;

поліпшення інвестиційного клімату і конкурентного середовища з метою розвитку державно-приватного партнерства та створення сприятливих умов для провадження підприємницької діяльності

Реалізація Концепції дасть змогу:

сформувати єдиний підхід до удосконалення нормативно-правової бази та розвитку інституціонального середовища державно-приватного партнерства;

удосконалити механізм державного управління у сфері забезпечення розвитку такого партнерства;

розробити і реалізувати проекти державно-приватного партнерства;

підвищити ефективність застосування механізму надання державної підтримки у сфері державно-приватного партнерства;

підвищити рівень підготовки і кваліфікації фахівців органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань застосування механізму зазначеного партнерства.

пріоритетними сферами застосування державно-приватного партнерства є:

виробнича інфраструктура і високотехнологічне виробництво (транспорт і зв’язок, транспортна інфраструктура, енергетичний сектор, машинобудування);

агропромисловий комплекс (ринкова та виробнича інфраструктура);

будівництво і житлово-комунальне господарство (реалізація соціально значущих інфраструктурних проектів, будівництво, реконструкція та технічне переоснащення у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, підвищення ресурсо- та енергоефективності, поводження з побутовими відходами, упорядження територій тощо);

соціальний захист населення (охорона здоров’я, освіта, культура, туризм і спорт);

наукова, науково-технічна, інноваційна та інформаційна;

розвиток природно-заповідного фонду;

поліпшення інвестиційного клімату і конкурентного середовища з метою розвитку державно-приватного партнерства та створення сприятливих умов для провадження підприємницької діяльності

Реалізація Концепції не потребує залучення додаткових фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка