Мовно-літературна освіта 2012-2013: від когнітивної парадигми до «навичок ХХІ століття» І. Історія питання




Скачати 139,95 Kb.
Дата конвертації24.01.2017
Розмір139,95 Kb.
Л. Т. Коваленко,

старший викладач кафедри методики мов і літератури

Інституту післядипломної педагогічної освіти

Київського університету імені Бориса Грінченка


МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТА 2012-2013: ВІД КОГНІТИВНОЇ ПАРАДИГМИ ДО «НАВИЧОК ХХІ СТОЛІТТЯ»

І. Історія питання.

Думка про зміну знаннєвої парадигми навчання на таку, що відповідала б реаліям ХХІ століття, була продиктована самим життям. Кілька чинників суттєво вплинули на перегляд цілей і завдань навчання, зокрема не останню роль відіграли такі далекі, на перший погляд, від освіти проблеми, як приріст населення світу, інформаційний вибух і зміни в напрямах професійної діяльності. Ці глобальні перетворення дали поштовх для перегляду ролі освіти в суспільному житті та розроблення нової стратегії, актуальної для освітніх систем усього світу.

Коротко проаналізуємо кожен із чинників.


    1. Приріст населення світу.

На таблиці (http://geo.1september.ru/articlef.php?ID=200101303) зображено динаміку зростання населення на Землі до початку ХХІ століття. Як бачимо, із наявних нині на Землі семи мільярдів населення п’ять народилося в ХХ столітті.


Рік

Кількість населення

(млрд. ос.)

Проміжок часу, необхідний для збільшення населення на один 1 млрд. ос.

1820

1

Уся попередня історія

1927

2

107

1960

3

33

1974

4

14

1987

5

13

1999

6

12

2011

7

12

Таке стрімке збільшення населення планети спричиняє навантаження небувалих масштабів на природні ресурси та створює проблему забезпечення життєдіяльності людей. За статистикою, якщо використовувати природні багатства так, як жителі Руанди, то запасів вистачить, щоб забезпечити 15 млрд. жителів Землі, якщо ж так, як споживають у США й розвинених країн Європи, — земна куля може підтримати лише 1, 7 млрд. населення. Вирішити проблеми життєдіяльності 7 млрд. людей на планеті можна, лише докорінно змінивши політику в царині природокористування. Забезпечити модернізацію сучасних технологій та високі темпи економічного зростання в цих умовах може лише сучасна якісна освіта.



1.2. Зростання інформаційних потоків.

Ще в 70-ті роки ХХ століття лауреат Нобелівської премії Е. Тоффлер у своїй відомій науковій праці «Футурошок», аналізуючи тенденції суспільного розвитку, констатував, що людство наприкінці ХХ століття переживає другий великий розкол в історії, який за значущістю можна порівняти хіба що з переходом від варварства до цивілізації (http://www.klex.ru/8ux). Причини таких змін викликані різким збільшенням кількості інформації.

У 2004 році дослідники Каліфорнійського університету оприлюднили дані, згідно з якими кількість інформації, що її продукує людство, подвоюється кожні три роки. Зокрема, про темпи зростання науково-технічної інформації говорять такі цифри: щохвилини у світі публікують приблизно 2 тис. друкованих сторінок наукових текстів, кожні 1,5-2 хвилини пропонується нове технічне рішення, щогодини реєструють 15-20 винаходів чи відкриттів. Усе це означає, що фахівець ХХІ століття, щоб бути обізнаним у своїй галузі знань, щодня повинен прочитувати приблизно 1,5-2 тис. сторінок тексту.

Така само динаміка й стосовно фахових періодичних видань. Якщо на початку XIX ст. у всьому світі виходило близько 100 періодичних наукових видань, то вже до 1850 р. їх кількість досягла 1000, а нині перевищує 100 тис. назв (http://fulltext.pl.spb.ru/unor/metod/bblsf10_2_23.pdf).

На початку ХХІ століття глобальні зміни в царині інформації відбулися ще й завдяки бурхливому розвитку Інтернету. Так, за даними аналітичної компанії Cyveillance (http://www.cyveillance.com/), темпи зростання Мережі нині становлять 7 млн. нових сторінок на день.

1.3. Зміни в напрямах професійної діяльності.

Науково-технічний прогрес, соціальні та кліматичні зрушення з початку ХХІ століття змінюють і ринок праці, який потребує від працівника нових знань і вмінь. Скажімо, тільки з 2000 по 2008 рік у кодифікаторі професій України з’явилося 10 нових професій (див. також http://prof.osvita.org.ua/uk/required/articles/37.html). А в яких умовах працюватиме сучасний школяр молодшої школи, скажімо, через 20-30 років? Які навички йому будуть потрібні протягом життя, зважаючи на те, що пенсійного віку він досягне десь у 2060-2070 р.р.?

Цього передбачити не може ніхто, але достеменно відомо, що уже в наступні 20 років ринок праці зміниться до невпізнання. З одного боку, з розвитком технічного прогресу не тільки окремі професії, а й цілі галузі економіки відійдуть у минуле, з іншого — технічний прогрес змушуватиме людей бути мобільними і в середньому змінювати по 8-10 професій протягом життя. І це не факти з науково-фантастичних романів! Про це йдеться в офіційному дослідженні «Shape of Jobs to Come», підготовленому дослідницькою компанією Fast Future для уряду Великобританії.

Експерти Fast Future склали перелік із 20 нових спеціальностей, які виникнуть у наступні два десятиріччя.

1. Фахівець з виробництва органів.

2. Фахівець з наномедицини.

3. Фахівець із вирощування генномодифікованих сільськогосподарських культур і розведення худоби із застосуванням генної інженерії.

4. Велнес-консультант для літніх людей.

5. Хірург зі збільшення пам'яті.

6. Фахівець з етики «нової науки».

7. Космонавт, космічний гід та космічний архітектор.

8. Фахівець вертикальних ферм.

9. Фахівець із боротьби зі зміною клімату.

10. Фахівець із карантину.

11. Погодна поліція.

12. Віртуальний юрист.

13. Менеджер аватарів/віртуальний учитель.

14. Розробник альтернативних видів транспорту.

15. Фахівець з адресного мовлення (narrowcaster).

16. Фахівець з утилізації непотрібної інформації.

17. Фахівець з упорядковування віртуального простору.

18. Часовий брокер/трейдер банку часу.

19. Соціальний працівник у соціальних мережах.

20. Фахівець із персонального брендінгу.

(http://tsn.ua/nauka_it/profesiyi-maibutnogo-yaki-viniknut-u-naiblizhchi-20-rokiv.html)

Автори звіту вказують, що сучасних дітей у школі вже тепер необхідно навчати з акцентом на наукові дисципліни і технології, а також навчати їх вирішувати складні, багаторівневі проблеми. Випускники навчальних закладів — майбутні учасники ринку праці — повинні бути готові до цих змін.


ІІ. Що таке «Навички ХХІ століття»?

Зважаючи на сказане вище, стає зрозуміло, що вже нині вчителі мають усвідомлювати свою майбутню місію: підготувати учнів до професійної діяльності, про яку ще нічого не відомо, навчити їх користуватися інструментами діяльності, які ще не винайшли, сформувати нові навички, що стануть для них запорукою творчості та інновацій. «Щоб уникнути удару об майбутнє, — зазначає Е. Тоффлер, — ми повинні створити постіндустріальну систему освіти. І щоб зробити це, ми повинні шукати цілі й методи в майбутньому, а не в минулому» (http://www.klex.ru/8ux).

Тому ще в 1996 році Міжнародна комісія з освіти в 21 столітті при Організації Об’єднаних Націй розпочала роботу, метою якої було розроблення компетенцій, на формування яких має орієнтуватися освіта майбутнього. Було визначено чотири групи компетенцій:

1) навчитися вирішувати повсякденні проблеми;

2) навчитися постійно вчитися;

3) навчитися бути етично відповідальним;

4) навчитися жити разом (уміння поважати інших і працювати з іншими людьми).

Саме вони вперше були названі як ключові компетенції 21 століття в доповіді президента Комісії Жака Делора «Освіта: прихований скарб», яку він представив в ЮНЕСКО.

На початку ХХІ століття, спираючись на вироблені рекомендації, понад 250 науковців з 60 наукових організацій та 200 провідних компаній світу (серед них Adobe Systems Incorporated, Apple, Bell South Foundation, Cable in the Classroom, Cisco Systems, Inc., Dell Inc., Ford Motor Company Fund, Intel Foundation, Microsoft Corporation, Oracle Education Foundation, та інші) запропонували перелік навичок, завдяки яким люди можуть бути успішними в професійній діяльності та особистому житті в 21 сторіччі. Цей перелік отримав назву «Навички 21 сторіччя» (http://uspih.iteach.com.ua/for-trainers/treasury/21century). Навички 21-го століття не є новими, але вони більше затребувані нині. Це не локальний освітній документ для США чи Європейського Союзу, він універсальний за змістом і рекомендований для всіх країн, які обирають шлях сталого економічного розвитку. Хоч цей документ не є обов’язковою директивою для виконання, але визначає основні стратегії для освіти майбутнього, і на нього орієнтуються провідні країни світу.

У найзагальнішому вигляді суть цієї стратегії полягає в тому, що всі шкільні предмети мають формувати в учнів три групи навичок:



Щоб їх сформувати, школа повинна оновлювати методи роботи (надавати пріоритети особистісно зорієнтованому навчанню), використовувати нові інструменти навчання (інформаційно-комунікаційні технології) та давати орієнтири життєдіяльності в швидкоплинному світі (виховувати в учнів громадянську, особисту й соціальну відповідальність). Формування цих навичок має спиратися на оновлені стандарти та новітні системи оцінювання, удосконалені навчальні плани та створення такого навчального середовища, у якому учень матиме змогу максимально розвиватися (детальніше про навички читайте на сайті http://translate.google.com.ua/translate?hl=ru&sl=en&u=http://en.wikipedia.org/wiki/21st_Century_Skills&ei=IwfPT_nXNZPZ4QT-19S_DA&sa=X&oi=translate&ct=result&resnum=3&ved=0CGsQ7gEwAg&prev=/search%3Fq%3D21st%2Bcentury%2Bskills%2Blearning%26hl%3Dru%26biw%3D1247%26bih%3D635%26prmd%3Dimvns).

Графічно нове бачення розвитку освіти зображено у вигляді схеми:



У зв’язку з упровадженням «Навичок ХХІ століття» постає два питання, які потребують відповіді:

  1. Чи не протиставляються знання сучасній черговій моді на «Навички 21 століття?»

Протиставлення між знаннями й «Навичками» немає й не може бути. Звичайно, всі ми є свідками того, як швидко нині застарівають знання. Красномовний факт: до часу, коли народжена сьогодні дитина закінчить університет, кількість знань у світі збільшиться в чотири рази. До моменту, коли цій дитині буде п'ятдесят, кількість знань збільшиться в 32 рази, оновившись з моменту його народження на 97%. Отже, возводити ЗНАННЯ в абсолют нині неправильно й недалекоглядно.

З іншого боку, є вічні знання, без яких процес навчання стає неможливий. Тому в сучасних умовах завдання вчителя полягає в формуванні таких навичок мислення, які мають стати інструментом для здобуття актуальних для учня знань. «Навички 21 століття» мають на меті подолати розрив між знаннями та практичними навичками. Школа повинна давати не тільки знання, але і навчати способів роботи з інформацією, яка веде до цього знання. Школярі мають навчитися відкидати старі ідеї, знати, коли і як їх замінювати, вони повинні навчитися вчитися й переучуватися. Як зазначав Е. Тоффлер, «неписьменною людиною завтрашнього дня буде не той, хто не вміє читати, а той, хто не навчився вчитися». Використання мислення вищого порядку сприятиме інтеграції змісту освіти й навичок, щоб вижити в сучасному світі. Учні отримають безліч знань, щоб розуміти і вирішувати реальні ситуації, використовуючи навички 21 століття.



Орієнтація на «Навички 21 століття» сприятиме глибокому розумінню світу, а не засвоєнню вузьких знань.

  1. Чи не суперечать «Навички 21 століття» формуванню компетенцій, на які зорієнтована українська освіта?

«Навички 21 століття» ще називають компетенціями 21 століття, тому ніякої суперечності в діяльності учителя, зорієнтованого на цей документ, бути не може. Навпаки, «Навички 21 століття» можна назвати навігатором, який допоможе вчителю конкретніше вибудувати як власну педагогічну траєкторію, так і особистісну траєкторію учня.





Зупинимося на деяких видах навичок ХХІ століття та розглянемо способи роботи на уроках української мови та літератури щодо їхнього розвитку.

Перша група навичок — навчальні та інноваційні — містить три складові: творчість та інноваційність, критичне мислення і вміння вирішувати проблеми й комунікативні навички та навички співробітництва. Перші дві групи передбачають сформованість в учнів таких способів діяльності:


Творчість і інноваційність
• Здатність до оригінальності та інноваційності в діяльності.

• Розвиток, упровадження та донесення до інших нових ідей.

• Відкритість до нового та сприяння новим різноманітним перспективам.

• Робота над творчими ідеями для корисного внеску в царину, у яку впроваджується інновація.


Критичне мислення і вміння вирішувати проблеми
• З’ясування причиново-наслідкових зв’язків, ґрунтовне розуміння та доведення ідей.

• Здійснення вибору та прийняття комплексних рішень.

• Розуміння взаємозв’язків між системами.

• Визначення та постановка суттєвих запитань для прояснення різноманітних позицій, що дозволяє приймати кращі рішення.

• Оформлення, аналіз та синтезування інформації для вирішення проблем та відповідей на запитання.

• Вміле, відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження для окреслення, аналізу та вирішення проблем.



Найефективнішою для формування критичного мислення є, безперечно, технологія «Читання та письмо для розвитку критичного мислення», із стратегіями якої вчителі можуть ознайомитися на сайтах http://ua.textreferat.com/referat-12252.html та http://osvita.ua/school/theory/738/.

.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка