Н. А. Меженська (посада, науковий ступінь, вчене звання)




Сторінка3/4
Дата конвертації20.07.2017
Розмір0,91 Mb.
1   2   3   4

9. Форми контролю.



Контроль та оцінювання навчальних досягнень студентів є важливою складовою навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Контроль у дидактиці вищої школи слід розуміти як педагогічний супровід, спостереження і перевірку успішності навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Процес контролю, здійснюваний викладачем, передбачає декілька етапів:



1) перевірку (виявлення рівня отриманих студентами знань, умінь та навичок);

  1. оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь і навичок та порівняння їх з певними стандартами, окресленими вимогами навчальних програм);

  2. облік (фіксація результатів у вигляді оцінок, балів, рейтингу в журналі, заліковій книжці, залікових чи екзаменаційних відомостях).

Контролюючи навчально-пізнавальну діяльність студентів, викладач спрямовує свої зусилля на вирішення наступних завдань:

  • виявлення якості засвоєння навчального матеріалу, ступеня відповідності отриманих умінь і навичок цілям і завданням навчальної дисципліни;

  • виявлення труднощів у засвоєнні студентами навчальної інформації та типових помилок з метою їх корекції та усунення;

  • визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання;

  • діагностування рівня готовності студентів до сприйняття нового матеріалу. Педагогічний контроль виконує наступні функції:

  • навчальну (освітню), яка полягає у тому, щоб контрольні заходи сприяли поглибленню, розширенню, удосконаленню та систематизації знань, вмінь та навичок студентів, забезпечували зворотній зв'язок у навчанні;

  • діагностично-коригуючу, спрямовану на визначення рівня знань, вмінь і навичок, а також типових помилок, прогалин та утруднень у навчанні, причин неуспішності та забезпечення заходів по їх усуненню;

  • оцінювальну, яка полягає у з'ясуванні стану знань, умінь і навичок як окремих студентів так і академічної групи в цілому, а також забезпечує облік і відкритість результатів контролю, що сприяє об'єктивному оцінюванню та кращому навчанню;

  • стимулюючу, що передбачає схвалення досягнутих студентами успіхів та формування позитивної мотивації до навчання, систематичної навчально-пізнавальної діяльності, розвитку почуття відповідальності за її результативність;

  • розвивальну, яка полягає у тому, що за умов систематичного, педагогічне доцільного контролю розвиваються пам'ять, увага, мислення, усне та письмове мовлення, здібності, пізнавальні інтереси, активність та самостійність студентів;

  • виховну, спрямовану на формування дисциплінованості, організованості, вмінь самодисципліни, позитивного ставлення до навчання, формування потреби в постійній самоосвіті та самовдосконаленні;

- прогностично-методичну, яка стосується як викладача (який отримує досить точну інформацію щодо ефективності своєї діяльності), так і студентів, оскільки вибір оптимальної методики викладання, вдосконалення методів навчання, може суттєво вплинути на кінцевий результат якість професійної підготовки випускника ВНЗ.

Використовуються такі види контролю: попередній, поточний, тематичний, підсумковий.

Попередній контроль здійснюється з метою виявлення рівня підготовленості студента до сприйняття нового матеріалу. Така перевірка може проводитися у вигляді тестових завдань, письмових контрольних робот, фронтального усного опитування на практичних заняттях, індивідуальних чи групових консультаціях.

Тематична перевірка знань спрямована на визначення рівня засвоєння студентами певної теми чи декількох взаємопов'язаних тем (модулів). Одним з основних завдань тематичної перевірки є створення передумов для осмислення та узагальнення достатньо великої за обсягом навчальної інформації. Для проведення тематичного контролю, який може здійснюватися на підсумковому семінарі, колоквіумі чи в процесі модульної або тематичної контрольної роботи, завдання добираються та конструюються таким чином, щоб усунути елементи випадковості та об'єктивно оцінити навчальні досягнення студентів за усіма розділами теми.

Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, практичних умінь та навичок студентів за тривалий проміжок часу навчання семестр, за весь період навчання у ВНЗ. Мета підсумкового контролю знань полягає у виявленні структури і системи знань студентів. Складові такого контролю семестровий контроль і державна атестація. Студента допускають до підсумкового контролю за умови виконання ним усіх видів робіт, передбачених навчальним планом на семестр з цієї дисципліни.

Залік спеціальні засоби здійснення підсумкової перевірки та оцінювання академічних досягнень студентів.

Семестровий залік форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу.

Заліки складають за екзаменаційними білетами, затвердженими кафедрою. Викладач в обов'язковому порядку ознайомлює студентів зі змістом екзаменаційних питань.

Для здійснення контролю за якістю знань та вмінь студентів з дисципліни «Гігієна рослинних харчових продуктів» використовуються наступні методи контролю:

  • модульні тестові завдання;

  • індивідуальні завдання;

  • індивідуальні співбесіди;

  • колоквіуми;

  • іспит.


10. Розподіл балів, які отримують студенти.
Оцінювання студента відбувається згідно положенням «Про екзамени та заліки у НУБіП України» від 20.02.2015 р. протокол № 6 з табл. 1.


Оцінка

національна

Оцінка ЄКTС

Визначення оцінки ЄКTС

Рейтинг студента,

бали

Відмінно

А

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

90 100

Добре

В

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

82 89

С

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

74 – 81

Задовільно

D

ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

64 73

Е

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

60 – 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНОпотрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку)

35 59

F

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

01 34

Для визначення рейтингу студента (слухача) із засвоєння дисципліни RДИС (до 100 балів) одержаний рейтинг з атестації (до 30 балів) додається до рейтингу студента (слухача) з навчальної роботи RНР (до 70 балів): R ДИС = R НР + R АТ .

11. Методичне забезпечення

1. Букалова Н.В. Ветеринарно-санітарна експертиза, кормів, кормових добавок та сировини для їх виробництва: навч. посібник / Букалова Н.В., Богатко Н.М,. Хіцька О.А. – Біла Церква, 2010. – 556 с.

2. Методичні рекомендації методів детекції бактерій роду Salmonella, Listeria (L. monocytogenes) із харчових продуктів, продовольчої сировини та кормів для тварин з використанням автоматичних аналізаторів VIDAS для спеціалістів регіональних/обласних, районних, міжрайонних та спеціалізованих державних лабораторій ветеринарної медицини, слухачів факультетів післядипломного навчання, науковців, викладачів та студентів вищих навчальних закладів ІІІ − ІV рівнів акредитації зі спеціальності «Ветеринарна медицина» / Т.О. Гаркавенко, В.О. Загребельний, І.В. Семенчукова, Н.А. Меженська. − К.: Вид. ПП «Салон софт», 2012. − 29 с.

3. Методичні рекомендації щодо бактеріологічного аналізу кормів для тварин / Т.О. Гаркавенко, О. Л. Кравцова, І.В. Семенчукова, Н.А. Меженська. − К.: Вид. ПП «Салон софт», 2014. – 45 с.



4. Методика вимірювання активності радіонуклідів 137 Сs, 90 Sr в харчових продуктах, кормах, сировині тваринного та рослинного походження на універсальному спектрометричному комплексі «Гамма Плюс» /
А.О. Меженський, Т.О. Прокопенко, Л.М. Гусак, Н.А. Меженська. − К.:
Вид. ПП «Салон софт», 2014. − 81 с.

12. Рекомендована література



Основна література


  1. Антонов Б.И. Лабораторные исследования в ветеринарии: биохимические и микологические / [под ред. Б.И. Антонова]. – М.: Агропромиздат, 1991. – 287 с.

  2. Баканив В.Н. Кормление сельскохозяйственных животных: Учеб. пособие / В.Н. Баканив, В.К. Менькин. – М: Агропромиздат, 1989. – С. 26–36.

  3. Барабанщиков Н.В. Качество молока и молочных продуктов / Н.В. Барабанщиков. – М.: Колос, 1980. – С. 209–214.

  4. Белехов Г.П. Минеральное и витаминное питание сельскохозяйственных животных / Г.П. Белехов, А.А. Чубинская. – Л.: Сельхозиздат, 1960. – С. 79–80.

  5. Белявский Ю.И. Кормосмеси и кормовые добавки в молочном животноводстве / Ю.И. Белявский, Т.Н. Сазонова. – М.: Россельхозиздат, 1981. – 206 с.

  6. Березовский А. А. Силосование кормов / А.А. Березовский. – М.: Сельгиз, 1959. – С. 3–27.

  7. Билай В. И. Фузарии / И.В. Билай. – К.: Наук, думка, 1977. – 420 с.

  8. Билай В.И. Основы общей микологии / В.И. Билай. – К.: Вища школа, 1974. – 381 с.

  9. Билай В.И. Токсинообразующие микроскопические грибы / В.И. Билай, Н.М. Пидoпличко. – К.: Наук. думка, 1970. – 284 с.

  10. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных: учеб. пособие / Г.А. Богданов. – М.: Агропромиздат, 1990. – 624 с.

  11. Боярский Л.Г. Приготовление сенажа / Л.Г. Боярский. – М.: Агропромиздат, 1988. – С. 55–60.

  12. Братерский Ф.Д. Оценка качества сырья и комбикормов / Ф.Д. Братерский, А.Д. Пелевин. – М.: Колос, 1983. – 319 с.

  13. Бростер В.Х. Влияние уровня и системы кормления на молочную производительность / В.Х. Бростер, С. Томас // Новейшие достижения в исследовании питания животных. – Вып. 3. – М.: Колос, 1984. – С. 61–85.

  14. Булатив А.П. Силосование кукурузы с сухой мочевиной / А.П. Булатив, М.Н. Елфимова // Зоотехния. – 1995. – № 4. – С. 24–25.

  15. Булатив А.П. Кормовая база современного животноводства / А.П. Булатив, Л.П. Ярмоц. – Курган: Зауралье, 2002. – 240 с.

  16. Венедиктов А.М. Химические кормовые добавки в животноводстве / А.М. Венедиктов, А.А. Ионас. –М.: Колосьев, 1979. – 160 с.

  17. Витаминное питание сельскохозяйственных животных: метод. рекомендации. – М.: Агропромиздат, 1989. – 71 с.

  18. Головин А. Белково-витаминно-минеральные добавки в кормлении коров // Молочное скотоводство / А. Головин. – 1998. – № 1. – С. 13–15.

  19. Григорьев Н.Г. Биологическая полноценность кормов / Н.Г. Григорьев. – М.: Агропромиздат, 1989. – С. 125–130.

  20. Гуменюк Г.Д. Состав и питательность сырья, используемого при производстве комбикормов в Украинской ССР / Г.Д. Гуменюк, В.Я. Бурцев, Н.М. Пьянова, Л.Е. Букреева. – К.: Урожай, 1976. – 64 с.

  21. Денисов Н.И. Производство и использование комбикормов / Н.И. Денисов, М.Т. Таранив. – М.: Колос, 1970. – С. 55–69.

  22. Дмитроченко А.П. Кормление сельскохозяйственных животных / А.П. Дмитроченко, П.Д. Пшеничний. – Л.: Колос, 1975. – 645 с.

  23. Драганов И.Ф. Кормы из отходов маслопрессового и маслоэкстракционного производства / И.Ф. Драганов // Зоотехния. – 1992. – № 2. – С. 39–48.

  24. Ерсков Э.Р. Новейшие достижения в исследовании питания животных / Э.Р. Ерсков. – М.: Колос, 1983. – 87 с.

  25. Зафрен С.Я. Технология приготовления кормов: дел. пособие / С.Я. Зафрен. – М.: Колос, 1977. – 240 с.

  26. Зоттеев У.З. Минерально-витаминный премикс для дойных коров / У.З. Зоттеев, Л.А. Илюхина // Животноводство. – 1985. – № 5. – С. – 45–46.

  27. Иванов В.Г. Методы идентификации сальмонелл в кормах / В.Г. Иванов, В.Г. Лукапенко // Ветеринария. − 1976. – № 11. − С. 110–112.

    1. Инструкция по проведению ветеринарно-токсикологических, медико-биологических исследований стимуляторов роста сельскохозяйственных животных и гигиенической оценки продуктов животноводства. – М., 1985. – 17 с.

  28. Калашников А.П. Современные проблемы теории и практики кормления / А.П. Калашников // Зоотехния. – 1998. – № 7. – С. 13–17.

  29. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных / Б.Д. Кальницкий. – Л.: Агропромиздат, 1985. – 207 с.

  30. Ковальский В.В. Методы определения микроэлементов в органах и тканях животных, растениях и почвах / В.В. Ковальский, А.Д. Гололобов. – М.: Колосьев, 1969. – 272 с.

  31. Колесникова А.С. Ускоренный бактериологический метод обнаружения сальмонелл в кормах животного происхождения и комбикормах (метод двойного центрифугирования) / А.С. Колесникова // Науч. тр. ВНИИ комбикормовой пром-сти. − 1971. – Т. 3. – С. 56–62.

  32. Костюнина Н.А. Разработка методов выделения зеараленона и определения его в кормах и продуктах животноводства: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук / Н.А. Костюнина. – М., 1981. – 25 с.

  33. Красильников Н.А. Микроорганизмы почвы и высшие растения / Н.А. Красильников. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 463 с.

  34. Краткий справочник по нормативным требованиям к качеству кормов. – 2-е изд. – К.: Урожай, 1984. – 64 с.

  35. Кристенсен К.М. Микрофлора зерна / К.М. Кристенсен, Г.Х. Кауфман // В кн.: Хранение зерна и зерновых продуктов. – М.: Колос, 1978. – С 145–173.

  36. Крохина В.А. Комбикорма, кормовые добавки и ЗНМ для животных / В.А. Крохина, А.П. Калашников, В.И. Фисинин. – М.: Агропромиздат, 1990. – С. 4–57.

  37. Курманов И. А. Кормовые отравления и меры профилактики / И.А. курманов // Ветеринария. − 1981. – № 10. – С 13–15.

  38. Курманов И. А. Зеараленон и его индукция в фуражном зерне и комбикормах / И.А. Курманов, Н.А. Костюшина, В.В. Ермаков // Ветеринария. – 1980. – № 1. – С. 61–62.

  39. Курманов И. А. Определение токсичности комбикормов, пораженных микроскопическими грибами / И.А. Курманов, Г.А. Таланов // Ветеринария. − 1976. – № 1. – С. 98– 101.

  40. Лабораторные исследования в ветеринарии / [под ред. В. Я. Антонина, И. И. Блинова]. – М.: Колос, 1971. – С. 15–24.

  41. Майская Л. С. Санитарно-микологическая оценка комбикормов / Л.С. Майская // Ветеринария. – 1969. – № 1. – С. 29–32.

  42. Машкой И. М. Справочник по качеству зерна и продуктов его переработки / И.М. Машкой, З.И. Xазина. – М.: Колос, 1980. – 335 с.

  43. Методические рекомендации по исследованию кормов на содержание охратоксинов. – М., 1980. − 36 с.

  44. Методичні вказівки по санітарно-мікологічній оцінці і поліпшенню якості кормів. – К., 1998. – 107 с.

  45. Методы экспериментальной микологии: справочник / [под ред. В. И. Балайи]. – К.: Наук. думка, 1982. – 550 с.

  46. Мотовилов К.Я. Экспертиза кормов и кормовых добавок: учеб.-справ. пособие / [К.Я. Мотовилов, А.П. Булатив, В.М. Позняковский и др.]. – Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2004. – 303 с.

  47. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: дел. пособие. − М.: Знания, 1994. – 400 с.

  48. Олпсон Л.Е. К вопросу о биосинтезе токсических стеролов микроскопическими грибами / Л.Е. Олпсон. – К.: Наук. думка, 1972. – С. 12–13.

  49. Орлинский Б.С. Добавки и премиксы в рационах / Б.С. Орлинский. – М.: Россельхозиздат, 1884. – С. 157–170.

  50. Петрухин И.В. Кормы и кормовые добавки: справочник / И.В. Петрухин. – М.: Агропромиздат, 1989. – 526 с.

  51. Пидопличко П.М. Грибная флора грубых кормов / П.М. Пидопличко. – К.: Изд-во АН СССР, 1953. – 482 с.

  52. Полоз Д. Профилактика токсикозов животных на пастбищах / Д. Полоз, Ф. Кохтюк // Молоч. и мясн. скотоводство. – 1980. – № 7. – С. 37–39.

  53. Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки: метод. рекомендації. – К.: 1997. – 24 с.

  54. Правила бактериологического исследования кормов. – М.: Колос, 1976. – 18 с.

    1. Про захист прав споживачів: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., .2005.

    2. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 1994.

    3. Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 2003.

    4. Про ветеринарну медицину: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 2006. –109 с.

    5. Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 2005.

    6. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К., 2003.

  55. Разумов В. А. Массовый анализ кормов: справочник / В.А. Разумов. – М.: Колос, 1982. – 176 с.

  56. Саркисов А. X. Микотоксикозы / А.Х. Саркисов. – М.: Сельхозгиз, 1954. – 136 с.

  57. Смирнов А.М. Рост и метаболизм изолированных корней в стерильной культуре / А.М. Смирнов. – М.: Наука, 1970. – 455 с.

  58. Спесивцева Н.А. Санитария кормов / Н.А. Спесивцева, Б.Н. Хмелевский. – М.: Колос, 1975. – 329 с.

  59. Справочник по косовицам и пастбищам. – М.: Россельхозиздат, 1986. – 335 с.

  60. Таранив М.Т. Биохимия кормов / М.Т. Таранив. – М.: Агропромиздат, 1987. – С. 52–113.

  61. Тишков А.И. Случаи отравления животных госсиполом / А.И. Тишков // Ветеринария. – 1981. – № 12. – С. 61–63.

  62. Токсикологічний контроль кормів та кормових добавок: методичні рекомендації. – Львів: Тріада плюс, 1999. – 118 с.

  63. Третьяков А.Д. Ветеринарные препараты / Под ред. А.Д. Третьякова. – М.: Агропромиздат, 1988. – 319 с.

  64. Филатов И.И. Кормопроизводство в Сибири / И.И. Филатов // Животноводство. – 1984. – № 6. – С. 12.

  65. Харченко С.М. Влияние гербицидов на рост и токсические свойства грибов – возбудителей микотоксикозов человека и сельскохозяйственных животных / С.М. Харченко // Тр. IV съезда микробиологов Украины. – К.: Наук. думка, 1975. – С. 205–206.

  66. Харченко С.М. Аліментарний мікотоксикоз у корів, викликаний токсинами Aspergillus flavus / С.М. Харченко, В.П. Литвин // Вісн. с.-г. науки. – 1975. – № 9. – С. 93–96.

  67. Харченко С.М. Изучение антибиотических свойств грибов / С.М. Харченко // В кн.: Методы экспериментальной микологии. – К.: Наук. думка, 1982. – С. 269–286.

  68. Харченко С.М. Справочник по микозам и микотоксикозам / С.М. Харченко, В.П. Литвин, И.М. Тарабара. – К.: Урожай, 1982. – 167 с.

  69. Харченко С.М. Способ инактивации грибного токсина дендродохина: информ. письмо / С.М. Харченко, В.П. Литвин. – К.: УСХА, 1982.– 4 с.

  70. Харченко С.М. Методичні рекомендації по діагностиці, профілактиці та боротьбі з аспергільозами і аспергілотоксикозами птиці / С.М. Харченко. – К.: УСГА, 1982. – 22 с.

  71. Харченко С.М. Биологический способ профилактики и борьбы с плесневением кормов: информ. письмо / С.М. Харченко, С.Р. Резник, В.П. Литвин. – К.: УСХА, 1982. – 6 с.

  72. Харченко С.М. Микрофлора комбикормов, отобранных на свинокомплексах и ее токсигенные свойства / С.М. Харченко // Науч. тр. УСХА. – К.: УСХА, 1983. – С. 37–41.

  73. Харченко С.М. Виды рода Aspergillus mich., продуцирующие коевую кислоту на комбикормах и ее роль в микотоксикозах свиней / С.М. Харченко, А.И. Япышин // Микробиол. журнал. – 1983. – № 4. – С. 46–49.

    1. Харченко СМ. Ветеринарно-санітарна експертиза кормів / СМ Харченко, М.К. Щербанюк. – К.: Урожай, 1985. – 112 с.

  74. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных / А. Хенниг. – М.: Колос, 1976. – 560 с.

  75. Шпакив А.С. Основные направления увеличения производства кормового белка в России / А.С. Шпакив // Кормопроизводство. − 2001. – № 3. – С. 6–9.

  76. Эрнст Л.К. Животноводство России 2001–2010 / Л.К. Эрнст // Зоотехния. − 2001. – № 10. – С. 2–8.


Нормативно-правова база України та ЄС щодо виробництва, розміщення на ринку та методів контролювання кормів, кормових добавок і преміксів


  1. Регламент (ЄC) № 183/2005 Європейського Парламенту та Ради Європи від 12 січня 2005 року, що встановлює вимоги до гігієни кормів.

  2. Регламент (ЄC) № 767/2009 Європейського Парламенту та Ради Європи від 13 липня 2009 року щодо розміщення на ринку та використання кормів.

  3. Директива Ради (ЄС) № 32/2002 від 07.05.2002 про небажані речовини для годівлі тварин.

  4. Директива Ради (ЄС) № 90/167 від 26.03.1990, що встановлює умови управління приготування, розміщення на ринку та використання лікувальних кормів у Співтоваристві.

  5. Регламент (ЄC) № 1831/2003 Європейського Парламенту та Ради Європи від 22 вересня 2003 року щодо кормових добавок, які використовуються для годівлі тварин.

  6. Директива Ради (ЄС) № 95/53 від 25 вересня 1995 р. що закріплює принципи організації офіційних інспекцій у сфері харчування тварин, останні зміни до якої були внесені Директивою 2001/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2001 року

  7. Регламент (ЄС) № 882/2004 про офіційний контроль для гарантування відповідності кормів вимогам законодавства, санітарії та благополуччя тварин.

  8. ЗУ "Про ветеринарну медицину" − № 2775–ІІІ від 15.11.2001р. (ст. 76−80).

  9. Закон України "Про безпечність та якість харчових продуктів" -
    № 2809-ІV від 06.09.2005.

  10. Проект ЗУ “Про корми”.

  11. Постанова Кабінету Міністрів України “Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень” від 14 червня 2002 р. № 833.

  12. Постанова КМУ від 21.11.2007 № 1349 "Про затвердження положень про державну реєстрацію ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів".

  13. Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.03.2002 №15 “Про заборонну використання окремих ветеринарних препаратів”.

  14. Порядок пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затверджений Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.1999 № 49 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2000 р. за № 9/4230.

  15. ДСТУ 1203–92 Кормовий концентрат метанового бродіння (КМБ-12) – вітамін В12. Загальні технічні умови.

  16. ДСТУ 3016–95 Висівки кормові пшеничні і житні. Технічні умови.

  17. ДСТУ 3570–97 (ГОСТ 13496.7–97) Зерно фуражне, продукти його переробки, комбікорми. Методи визначення токсичності.

  18. ДСТУ 3698–98 (ГОСТ 13496.12–98) Комбікорми, комбікормова сировина. Метод визначення загальної кислотності.

  19. ДСТУ 3768:2004 Пшениця. Технічні умови.

  20. ДСТУ 3769–98 Ячмінь. Технічні умови.

  21. ДСТУ 3782–98 (ГОСТ 13496.1–98). Комбікорми, комбікормова сировина. Методи визначення вмісту натрію та хлориду натрію.

  22. ДСТУ–П-4117:2002 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії ДСТУ 4124–2002 Комбікорми повнораціонні для свиней. Технічні умови.

  23. ДСТУ 4120:2002 Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці. Технічні умови.

  24. ДСТУ 4124:2002 Комбікорми повнораціонні для свиней. Технічні умови.

  25. ДСТУ 4230:2003. Шрот соєвий кормовий. Загальні технічні умови.

  26. ДСТУ 4233:2003 Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої “маси на гектолітр”. (Контрольний метод).

  27. ДСТУ 4234:2003 Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої “маси на гектолітр”. Частина 2. Робочий метод.

  28. ДСТУ 4252:2003 Зернові культури та продукти помелу зернових. Визначення загальної золи.

  29. ДСТУ 4325:2004 Барда дріжджова з відходів виноробства. Технічні умови.

  30. ДСТУ 4478:2005 Продукти перероблення барди зернової післяспиртової. Загальні технічні умови.

  31. ДСТУ 4482:2005 Премікси. Технічні умови.

  32. ДСТУ 4507:2005 Комбікорми для контрольної відгодівлі свиней. Технічні умови.

  33. ДСТУ 4508:2005 Комбікорми–концентрати для свиней. Технічні умови.

  34. ДСТУ 4523:2006 Горох. Технічні умови.

  35. ДСТУ 4525:2006 Кукурудза. Технічні умови.

  36. ДСТУ 4638:2006 Шрот соняшниковий. Технічні умови.

  37. ДСТУ 4674:2006 Сіно. Технічні умови.

  38. ДСТУ 4685:2006 Корми трав’яні штучно висушені. Технічні умови.

  39. ДСТУ ISO 5500:2005 Макуха і шроти насіння олійних культур. Відбирання проб (контрольний метод).

  40. ДСТУ ISO 5502:2005 Макуха і шроти насіння олійних культур. Готування зразків.

  41. ДСТУ ISO 5510–2003 Корми для тварин. Визначення вмісту доступного лізину.

  42. ДСТУ ISO 5983–2003 Корми для тварин. Визначення вмісту доступного азоту і обчислення вмісту сирого білка методом К’єльдаля.

  43. ДСТУ ISO 5984:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту сирої золи.

  44. ДСТУ ISO 5985:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту сирої золи нерозчинної в соляній кислоті.

  45. ДСТУ ISO 6322-1:2004 Зберігання зернових і бобових. Частина 1. Основні положення.

  46. ДСТУ ISO 6322-2:2004 Зберігання зернових і бобових. Частина 2. Практичні рекомендації.

  47. ДСТУ ISO 6322-3:2004 Зберігання зернових і бобових. Частина 3. Захист від шкідників.

  48. ДСТУ ISO 6490-1:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту кальцію. Частина 1. Титрометричний метод.

  49. ДСТУ ISO 6491:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту фосфору.

  50. ДСТУ ISO 6492:2003 Корми для тварин. Визначення вмісту жиру.

  51. ДСТУ ISO 6495:2005 Добавки кормові для тварин. Методи виззначення вмісту водорозчинних хлоридів.

  52. ДСТУ ISO 6496:2005 Корми для тварин. Визначення вмісту вологи та інших летких речовин.

  53. ДСТУ ISO 6497:2005 Корми для тварин. Методи відбирання проб.

  54. ДСТУ ISO 6654:2005 Корми для тварин. Визначення вмісту сечовини.

  55. ДСТУ ISO 6655:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту розчинного азоту після оброблення пепсином у розведеній соляній кислоті.

  56. ДСТУ ISO 6865:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту сирої клітковини методом проміжного фільтрування.

  57. ДСТУ ISO 6866:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту загального та вільного госиполу.

  58. ДСТУ ISO 6867:2005 Корми для тварин. Метод визначення вмісту вітаміну Е з використанням високоефективної рідинної хроматографії.

  59. ДСТУ ISO 7302:2003 Зерно і зернові продукти. Визначення загального вмісту жиру.

  60. ДСТУ ISO 7485:2003 Корми для тварин. Визначення вмісту калію і натрію. Методи з використанням полум’яно-емісійної спектрометрії.

  61. ДСТУ ISO 13690:2003 Зернові, бобові та продукти їх помелу. Відбір проб.

  62. ДСТУ ISO 14565:2004 Корми для тварин. Визначення вмісту вітаміну А методом рідинної хроматографії високо-роздільної здатності.

  63. ДСТУ ISO/ТS 17764-1:2005 Корми для тварин. Визначення вмісту жирних кислот. Частина 1. Готування метилових ефірів.

  64. ДСТУ ISO/ТS 17764-1:2005 Корми для тварин. Визначення вмісту жирних кислот. Частина 2. Газохроматографічний метод.

  65. ДСТУ EN 770:2005 Мішки для транспортування продовольства. Мішки паперові.

  66. ГОСТ 68–74 Жмых хлопковый. Технические условия.

  67. ГОСТ 80–96 Жмых подсолнечный. Технические условия.

  68. ГОСТ 435–77 Марганец (ΙΙ) сернокислый 5-водный. Технические условия.

  69. ГОСТ 606–75 Шрот хлопковый. Технические условия.

  70. ГОСТ 2116–82 Мука кормовая из рыбы, морских млекопитающих, ракообразных и беспозвоночных. Технические условия.

  71. ГОСТ 2156–76 Натрий двууглекислый. Технические условия.

  72. ГОСТ 4148–78 Железо (ΙΙ) сернокислое 7-водное. Технические условия.

  73. ГОСТ 4165–78 Медь (ΙΙ) сернокислая 5–водная. Технические условия.

  74. ГОСТ 4174–77 Цинк сернокислый 7-водный. Технические условия.

  75. ГОСТ 4232–74 Калий йодистый. Технические условия.

  76. ГОСТ 4462–78 Кобальт (ΙΙ) сернокислый 7-водный. Технические условия.

  77. ГОСТ 4523–77 Магний сернокислый 7-водный. Технические условия.

  78. ГОСТ 6419–78 Магний углекислый оснолвной водный. Технические условия

  79. ДСТУ 3016–95 Висівки пшеничні. Технічні умови.

  80. ДСТУ 3016–95 Висівки житні. Технічні умови.

  81. ГОСТ 9078–84 Поддоны плоские. Общие технические условия.

  82. ГОСТ 9265–72 Комбикорма-концентраты для рабочих лошадей Технические условия*.

  83. ДСТУ 4508:2005 Комбікорма-концентрати для свиней. Технічні умови.

  84. ГОСТ 9268–90 Комбикорма-концентраты для крупного рогатого скота. Технические условия*.

  85. ДСТУ 3768:2004 Пшениця. Вимоги при заготівлі та поставках.

  86. ГОСТ 10199–81 Комбикорма-концентраты для овец. Технические условия*.

  87. ГОСТ 10385–88 Комбикорма для прудовых карповых рыб. Технические условия* .

  88. ГОСТ 10386–72. Комбикорма–концентраты для кроликов и нутрий. Технические условия*.

  89. ГОСТ 10417–88 Бобы кормовые. Требования при заготовках и поставках.

  90. ГОСТ 11048–95 Жмых рапсовый. Технические условия*.

  91. ГОСТ 11049–64 Шрот кукурузный. Технические условия.

  92. ГОСТ 11202–65 Жмых сурепный|. Технические условия*.

  93. ДСТУ 4638:2006 Шрот соняшниковий. Технічні умови.

  94. ГОСТ 11321–89 Люпин|лупин| кормовой. Требования при заготовках и поставках*.

  95. ГОСТ 11694–66 Жмых конопляный|. Технические условия*.

  96. ГОСТ 13299–71 Комбикорма-концентраты для поросят–сосунов|. Технические условия*.

  97. ГОСТ 13496.0–80 Комбикорма, сырье. Методы отбора проб*.

  98. ГОСТ 13496.4–93 Корма, комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения содержания азота и сырого протеина*.

  99. ГОСТ 13496.5–70 Комбикорм. Методы определения спорыньи.

  100. ГОСТ 13496.6–71 Комбикорм. Метод выделения микроскопических грибов*.

  101. ГОСТ 13496.8–72 Комбикорма. Методы определения крупности размола и содержания неразмолотых семян культурных и дикорастущих растений*.

  102. ГОСТ 13496.10–74 Комбикорм. Метод определения содержания спор головневых грибов*.

  103. ГОСТ 13496.13–75 Комбикорма. Методы определения запаха, зараженности вредителями хлебных злаков*.

  104. ГОСТ 13496.14–87 Комбикорма, комбикормовое сырье, корма. Метод определения золы, не растворимой в соляной кислоте.

  105. ГОСТ 13496.18–85 Комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения кислотного числа жира*.

  106. ГОСТ 13496.19–83 Корма, комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения содержания нитратов и нитритов.

  107. ГОСТ 13496.20–87 Комбикорма, комбикормовое сырье. Метод определения остаточных количеств пестицидов.

  108. ГОСТ 13496.21–87 Корма, комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения лизина и триптофана*.

  109. ГОСТ 13496.22–90 Корма, комбикорма, комбикормовое сырье. Метод определения цистина и метионина*.

  110. ДСТУ 4525:2006 Кукурудза. Вимоги при заготівлі і поставках.

  111. ГОСТ 13797–84 Мука витаминная из древесной зелени. Технические условия.

  112. ГОСТ 13979.0–86 Жмыхи, шроты и горчичный порошок. Правила прийомки и методы отбора проб*.

  113. ГОСТ 13979.1–68 Жмыхи, шроты и горчичный порошок. Методы определения влаги и летучих веществ*.

  114. ГОСТ 13979.3–68 Жмыхи и шроты. Метод определения суммарной массовой доли растворимых протеинов*.

  115. ГОСТ 13979.4–68 Жмыхи, шроты и горчичный порошок. Методы определения цвета, запаха, количества темных включений и мелочи *.

  116. ГОСТ 13979.5–68 Горчичный порошок. Метод определения металлопримесей (В Україні відмінено в частині, що стосується макухи та шротів)*.

  117. ГОСТ 13979.6–69. Жмыхи, шроты и горчичный порошок. Метод определения золы*.

  118. ГОСТ 13979.8–69 Жмыхи и шроты. Методы определения свободной и связанной синильной кислоты*.

  119. ГОСТ 13979.9–69 Жмыхи и шроты. Методика выполнения измерений активности уреазы|.

  120. ГОСТ 13979.11–83 Жмыхи и шроты хлопковые. Метод определения свободного госсипола*.

  121. ГОСТ 14192–96 Маркировка грузив.

  122. ДСТУ 4507:2005 Комбікорм для контрольної відгодівлі свиней.

  123. ГОСТ 17256–71 Шрот конопляный|. Технические условия.

  124. ГОСТ 17483–72 Жир животный кормовой. Технические условия*.

  125. ГОСТ 17498–72 Мел. Виды, марки и основные технические требования.

  126. ГОСТ 17536–82 Мука кормовая животного происхождения. Технические условия*.

  127. ГОСТ 17681–82 Мука животного происхождения. Методы испытаний.

  128. ДСТУ 4120–2002 Комбікорм повнораціонний для сільськогосподарської птиці. Технічні умови.

  129. ГОСТ 18663–78 Витамин В12 кормовой. Технические условия.

  130. ДСТУ 4685:2006 Корми трав’яні штучно висушені. Технічні умови.

  131. ГОСТ 20083–74 Дрожжи кормовые. Технические условия*.

  132. ДСТУ 4124–2002 Комбікорми повнораціонні для беконної відгодівлі свиней. Загальні технічні умови.

  133. ГОСТ 21650–76 Средства скрепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования.

  134. ГОСТ 21904–76 Комбикорм-концентрат гранулированный для племенных кобыл. Технические условия*.

  135. ГОСТ 23513–79 Брикеты и гранулы кормовые. Технические условия*.

  136. ГОСТ 23638–90 Силос из зеленых растений. Технические условия*.

  137. ГОСТ 22834–87 Комбикорма гранулированные. Общие технические условия*.

  138. ГОСТ 22842–88 Комбикорма-концентраты гранулированные для откармливаемых лошадей. Технические условия*.

  139. ГОСТ 23423–89 Метионин кормовой. Технические условия.

  140. ГОСТ 2346295 Продукция комбикормовой промышленности. Правила приемки. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение*.

  141. ГОСТ 23999–80 Кальция фосфат кормовой. Технические условия*.

  142. ГОСТ 24230–80 Корма растительные. Метод определения переваримости in vitro.

  143. ГОСТ 24597–81 Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры.

  144. ГОСТ 25311–82 Мука кормовая животного происхождения. Методы бактериологического анализа*.

  145. ГОСТ 2614284 Препараты ферментные. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение*.

  146. ГОСТ 26176–91 Корма, комбикорма. Методы определения растворимых и легкогидролизуемых углеводов*.

  147. ГОСТ 26177–84 Корма, комбикорма. Метод определения лигнина*.

  148. ГОСТ 2649885 Дрожжи кормовые. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение*.

  149. ГОСТ 26502–85 Белково-витаминные и амидовитаминные добавки. Технические условия.

  150. ГОСТ 26573.2–85 Премиксы. Методы определения марганца.

  151. ГОСТ 26573.3–85 Премиксы. Метод определения крупности.

  152. ГОСТ 26826–86 Мука известняковая для производства комбикормов для сельскохозяйственных животных и птицы и для подкормки птицы. Технические условия*.

  153. ГОСТ 27149–95 Жмых соевый кормовой. Технические условия.

  154. ГОСТ 27262–87 Корма растительного происхождения. Методы отбора проб.

  155. ГОСТ 27547–87 Витамин Е (а-токоферола ацетат) микрогранулированный кормовой. Технические условия.

  156. ГОСТ 27978–88 Корма зеленые. Технические условия*.

  157. ГОСТ 28001–88 Зерно фуражное, продукты его переработки, комбикорма. Методы определения микотоксинов: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2) и охратоксина А*.

  158. ГОСТ 28074–89 Корма растительные. Метод определения растворимости сырого протеина*.

  159. ГОСТ 28075–89 Корма растительные. Метод определения расщепляемости| сырого протеина*.

  160. ГОСТ 28078–89 Крупка комбикормовая. Технические условия.

  161. ГОСТ 28178–89 Дрожжи кормовые. Методы испытаний*.

  162. ГОСТ 28256–89 Комбикорма-концентраты для дойных кобыл. Технические условия*.

  163. ГОСТ 28178–89 Дрожжи кормовые. Методы испытаний*.

  164. ГОСТ 28396–89 Зерновое сырье, комбикорма. Метод определения патулина*.

  165. ГОСТ 28460–90 Комбикорма для дичи. Технические условия.

  166. ГОСТ 2847190 Продукция микробиологическая. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение*.

  167. ГОСТ 2849590 Продукция микробиологическая. Правила приемки и методы отбора проб*.

  168. ГОСТ 28497–90 Комбикорма, сырье гранулированные. Методы определения крошимости*.

  169. ГОСТ 28612–90 Метионин кормовой. Атомно-абсорбционный метод определения ртути*.

  170. ДСТУ 3769–98 Ячмінь. Вимоги при заготовках і поставках.

  171. ДСТУ 4523:2006 Горох. Вимоги при заготівлі і поставках.

  172. ГОСТ 28736–90 Корнеплоды кормовые. Технические условия*.

  173. ГОСТ 28902–91 Корма для животных. Спектрофотометрический метод определения общего содержания фосфора.

  174. ГОСТ 29113–91 Комбикорма, белково-витаминные добавки, карбамидный концентрат. Методы определения массовой доли карбамида*.

  175. ДСТУ ISO/IEC 17025-2006 “Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій”.

  176. ДСТУ ISO 6651–2003 Корми для тварин. Визначення вмісту афлатоксину В1.

  177. ДСТУ ISO 14181:2003 Корми для тварин. Визначення залишків хлорорганічних пестицидів. Метод газової хроматографії.

  178. ДСТУ ISO 11133-1 Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин. Настанови щодо готування та виробництва поживних середовищ. Частина 1. Загальні настанови щодо виготовлення поживних середовищ гарантованої якості в лабораторії (ISO/TS 11133-1:2000, IDT).

  179. ДСТУ ISO 11133-2 Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин. Настанови щодо готування та виробництва поживних середовищ. Частина 2. Загальні настанови щодо виготовлення поживних середовищ гарантованої якості в лабораторії (ISO/TS 11133-2:2000, IDT).

  180. ДСТУ ISO 4833:2006 Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод підрахунку мікроорганізмів - метод підрахунку колоній за 300С.

  181. ДСТУ ISO 725:1993 Мікробіологія. Загальне керівництво підрахування Escherichia coli.

  182. ISO 21528-2 Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин – Горизонтальний метод виявлення та підрахунку ентеробактерій (Enterobacteriaceae).

  183. ДСТУ EN 12824:2004 Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод виявлення Salmonella.

  184. ДСТУ ISO 6579:2006 „Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Методика виявлення Salmonella spp.

  185. ДСТУ ISO 11290-1:2002 Мікробіологія продуктів харчування та кормів для тварин – горизонтальний метод виявлення та підрахунку Listeria monocytogenes.

  186. ДСТУ ISO 7937:2006 „Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Горизонтальний метод визначення кількості Clostridium Perfringens. Техніка підрахування колоній.

  187. ДСТУ ISO 7954:2006 „Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Загальні настанови з підрахунку дріжджів і мікроскопічних грибів. Техніка підрахування колоній, культивованих за температури 25 град.

  188. ISO 10273 Мікробіологія продуктів харчування та кормів для тварин – горизонтальний метод виявлення та підрахунку Yersinia enterocolitica.

  189. ISO 7218 Microbiology of food and animal feeding stuffs — General requirements and guidance for microbiological examinations

  190. ДСТУ ISO 6887-1-2003 Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Готування досліджуваних проб, вихідної суспензії та десятикратних розведень для мікробіологічного дослідження. Частина 1. Загальні правила готування вихідної суспензії та десятикратних розведень (ISO 6887-1:1999, IDT).

  191. ДСТУ ISO 6887-2:2005 Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин. Готування досліджуваних проб, вихідної суспензії та десятикратних розведень для мікробіологічного досліджування. Частина 2. Специфічні правила готування м'яса та м'ясних виробів.

  192. ISO 15189:2007 Medical laboratories − Particular requirements for quality and competence (Медичні лабораторії. Специфічні вимоги щодо якості та компетентності)

  193. ДСТУ ISO 7218:2008 Мікробіологія харчових продуктів і кормів для тварин. Загальні настанови щодо мікробіологічних досліджень (ISO 7218:1996, IDT)

  194. CSN EN 12830:1999 Temperature recorders for the transport, storage and distribution of chilled, frozen, deep-frozen/quick-frozen food and ice cream − Tests, performance, suitability (Датчики температури, які використовуються при транспортуванні, зберіганні і розповсюдженні охолоджених, морожених, глибокозаморожених харчових продуктів і − Випробування, робочі характеристики, придатність)

  195. FDA Title 21 CFR Part 11: Electronic Records; Electronic Signatures; Final Rule of the Code of Federal Regulations 1997 (FDA Title 21 CFR Part 11: Керівні принципи електронних записів; електронних підписів; Остаточний варіант Кодексу Федеральних Правил 1997)

  196. ДСТУ ISO 16140:2006 Мікробіологія харчових продуктів та кормів для тварин. Протокол валідації альтернативних методів (ІSO 16140:2003, ІDT)


Допоміжна література


  1. Директива 2000/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 20 березня 2000 р. про апроксимацію законодавств Держав-членів ЄС у галузі маркування, зовнішнього вигляду та реклами харчових продуктів

  2. Директива Комісії 2003/14/ЄС від 10 лютого 2003 р. про внесення змін до Директиви 91/321/ЄЕС про харчові продукти для немовлят у віці до б місяців та для немовлят у віці старше 4 місяців

  3. Закон України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції». №1393-XІV|14.01.2000 р.

  4. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності2. № 877-V від 05.04.2007 р.

  5. Постанова КабмінуУкраїни «Про затвердження порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень». № 833 від 14.06.02 р.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка