На спільному засіданні ради та адміністрації




Сторінка4/10
Дата конвертації09.09.2018
Розмір7,11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Моніторинг якісного та кількісного складу педагогічних працівників за віком (2014/2015 - 2016/2017 н.р.)

Велику стимулюючу роль у професійному зростанні педагогічних кадрів відіграє атестація, яка сприяє моральному і матеріальному заохоченню педагогічних працівників, узагальненню та впровадженню досвіду кращих педагогів у практику навчання та виховання дітей.

Організація атестації педагогічних працівників у 2016/2017 навчальному році здійснювалася відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 року за № 1255/18550 (зі змінами).

Атестація проходила шляхом поетапного виконання запланованого: вивчення системи роботи педагогічних працівників через відвідування уроків та позакласних заходів, у тому числі відкритих; через аналіз матеріалів внутрішньошкільного контролю, з’ясування рівня виконавчої та трудової дисципліни педагогічних працівників протягом атестаційного періоду; через ознайомлення з персональними доробками педагогів, представленими на обласному фестивалі-огляду освітніх Інтернет-ресурсів протягом атестаційного періоду. У 2016/2017 навчальному році за планом було атестовано вчителя географії Петруненко Л.І. За результатами атестації Петруненко Людмила Іванівна, вчитель географії відповідає займаній посаді, відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «Спеціаліст вищої категорії».

У навчальному закладі є у наявності план проходження курсів підвищення кваліфікації на поточний навчальний рік та перспективний план на п’ять років.

Курси підвищення кваліфікації педагоги закладу проходять своєчасно та в повному обсязі, що підкріплюється відповідними свідоцтвами. У 2016/2017 навчальному році 5 педагогічних працівників пройшли курси підвищення кваліфікації у КВНЗ «ХАНО».

Розроблений план роботи з педагогічними кадрами, його реалізація, уся система заходів методичного характеру вирізняються системністю та змістовністю, сприяють формуванню професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширенню і поглибленню їх знань, продукуванню ними нових педагогічних ідей, технологій, навчання та виховання в сучасних умовах, творчому росту педагогічних працівників.



Методична робота в закладі була організована відповідно до шкільного наказу від 01.09.2016 №115 «Про організацію та проведення методичної роботи з учителями та вихователями школи-інтернату у 2016/2017 навчальному році» та спрямована на вирішення єдиної педагогічної теми: «Створення ефективної моделі сучасного спеціалізованого загальноосвітнього навчального закладу для обдарованих дітей – школи-інтернату з поглибленим вивченням дисциплін художньо-естетичного та інформаційно-технологічного циклів», що передбачало оволодіння педагогічними працівниками новими активними прийомами та методами навчання і виховання, різними формами організації навчально-виховної діяльності учнів.

Центральною ланкою моделі методичної роботи стала методична рада школи, до складу якої входять адміністрація, досвідчені вчителі, вихователі. Методична рада є колективним координатором здійснення відповідної діяльності.

Методична робота – одна з найбільш важ­ливих ланок навчально-виховного проце­су, важлива складова післядипломної педагогічної освіти, мета якої – допомога педагогічним кадрам у реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення їх професійної майстерності та рівня психологічної підготовки, активізація творчого потенціалу вчителя. Організація методичної роботи та її результативність у навчальному закладі відповідає законодавству,

інструктивно-нормативним документам про школу. Її зміст спрямований на підвищення рівня теоретичної підготовки кожного вчителя, можливість виявити свою творчість, засвоєння й упровадження в шкільну практику прогресивних технологій навчання та виховання, ефективного педагогічного досвіду, підвищення результативності педагогічної праці тощо.

Діяльність педагогічного колективу шко­ли за своїм змістом і результативністю була спрямована на реалізацію мети, поставле­ної на початку навчального року в справі навчання та виховання підростаючого по­коління, а також на реалізацію чітко ви­значених принципів організації методич­ної роботи, на основі яких здійснювався системно-культурний підхід до вдоскона­лення особистості вчителя й розвитку його творчого потенціалу.

Аналіз підсумків роботи за 2016/2017 навчальний рік свідчить: колектив педагогічних працівників у процесі своєї діяльності ефективно працює над реалізацією освітніх завдань, які були сконцен­тровані в єдиній педагогічній темі: «Формування компетентної особистості вихованця спеціалізованого навчального закладу в умовах сучасного інноваційного освітнього середовища».

Робота над методичною темою стала поштовхом для пошуку форм і функціональних структур для підготовки вчителя в загальнометодичному, психолого-педагогічному та науково-теоретичному аспектах. Однією з пріоритетних на сьогодні є проблема підвищення професійного рівня вчителя через його самоосвіту. Самовдосконалення - важ­ливий аспект творчої діяльності педагогів, але через їхнє пасивне ставлення до професійного вдосконалення, жодні фор­ми підвищення кваліфікації педагогів не дають ефективних результатів. Тому осно­вне завдання організованих з ними заходів (міжкурсові форми роботи) полягає в тому, щоб схилити вчителів до вдоскона­лення особистої кваліфікації, перетворити їх на об'єкт цього вдосконалення. Саме з цією метою в плані роботи з педкадрами та в плані роботи методичних підструктур були передбачені індивідуальні форми ро­боти: індивідуальна робота над методичною проблемою (темою), само­стійна робота, докурсова та післякурсова підготовка, стажування, консультування, наставництво, опрацювання фахових журналів, методичної літератури та інше. Методичні об'єднання вчителів внесли у свої плани роботи виступи вчителів з обраної теми, а педагоги, які атестували­ся, презентували власний досвід.

Основними напрямками вивчення діяль­ності вчителя були: предметна діяльність та методична грамотність, виховна спрямо­ваність уроків, а також соціалізація дитини, роз­виток її особистості, реалізація особистості в сучасному суспільстві. Отже, спираючись на ці напрямки, можна виділити такі пара­метри оцінки діяльності вчителя:



  • рівень знань, умінь та навичок учнів (їх навчальні досягнення, рівень навченості);

  • результативність участі учнів у предметних олімпіадах, інших конкурсах, виставках, методичних заходах;

  • предметна та методична компетентність учителя.

Під час опрацювання проблеми конкре­тизувались питання щодо роботи з педа­гогічними кадрами:

  • поглиблення знань з проблем навчання та виховання учнів, розвиток ініціативи та творчості на основі вивчення та впровадження ефективного педагогічного досвіду, нової моделі навчаль­но-виховного процесу, новаторських пошуків;

  • реалізація принципів гуманізації навчального процесу, диференціації та індивідуалізації навчання, ідей громадянської освіти, громадянського вихо­вання на основі особистісно-орієнтованого підходу до учнів у практичній роботі;

  • надання адресної практичної допомоги вчителеві на діагностичній основі щодо вирішення актуальних проблем навчання та виховання школярів, під­вищення професійної компетентності педкадрів шляхом введення інновацій­них технологій.

фізичної культуриолі № 185одо реалізації Концепції формування компетентнісних якостей випускника Раціонально організува­ти, продумати та спланувати роботу методичної ради, спрямува­ти діяльність вчителів допомагала діагностика вчительського колективу, яка лежить в основі співпраці з педагогічними кадрами. Таке співробіт­ництво є добре продуманим, має внутріш­ню чітку систему з комплексом алгоритмів діяльності, яка зосереджена навколо єдиної педагогічної теми: «Формування компетентної особистості вихованця спеціалізованого навчального закладу в умовах сучасного інноваційного освітнього середовища».

У процесі роботи над єдиною педагогічною темою на осно­ві особистісного підходу до кожного вчи­теля, глибокого вивчення та аналізу ре­зультативності роботи, активізувалися форми методичної роботи, які сприяли підготовці кожного педагога до робо­ти тільки на високому та належному рівнях, а також вихованню педагогічного колективу на певних методичних засадах, виробленню правильних шляхів і методів удосконалення навчального процесу.



Методична робота з педагогічними працівниками реалізовувалася в основному через традиційні колективні, групові та індивідуальні форми її організації:

  • педагогічні ради, ярмарки педагогічних ідей, семінари (колективні);

  • методичні об’єднання, роботу методичної ради, творчих груп, школи молодого вчителя, семінари (групові);

  • методичні консультації, співбесіди, стажування, взаємовідвідування уроків та їх аналіз, самопідготовку (індивідуальні).

Структура методичної роботи в 2016/2017 навчальному році складалася з трьох методичних об’єднань:

  • інтегроване методичне об’єднання гуманітарного циклу та вчителів початкових класів. Тема, над якою працювало МО: «Розвиток творчих здібностей учнів через впровадження інтерактивних методів навчання»;

  • методичне об’єднання природничо–математичного циклу. Тема, над якою працювало МО: «Впровадження елементів інноваційних технологій на уроках природничо-математичного циклу з урахуванням профільності навчання».

  • методичне об’єднання класних керівників та вихователів. Тема, над якою працювало МО: «Впровадження ідей оптимального управління творчістю вчителів, вихователів і учнів та вдосконалення на цій основі ефективного навчально-виховного процесу».

З метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників та їхньої педагогічної майстерності були проведені декади методичних об’єднань, декада методичної роботи, творчі звіти вчителів. У центрі уваги методичних об’єднань були питання оновлення методів та прийомів навчання, залучення інноваційних технологій до процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей в умовах сучасного уроку. Шкільні предметні об’єднання спрямували свою роботу на вдосконалення майстерності педагогів, розвиток їх творчого потенціалу. Реалізація цих завдань забезпечувалась проведенням засідань предметних об’єднань та різноманітних заходів з педагогами у міжсекційний період.



Тематика засідань предметних об’єднань є актуальною, суттєвою, представлена теоретичними питаннями про інноваційні технології, життєву компетентність школярів, розвиток їх здібностей. Під час вивчення питань педагогіки, методики, психології використовувалися ділові та рольові ігри, диспути, «круглі столи» тощо.

Значна увага приділялася роботі з нормативно-правовим забезпеченням, методичними рекомендаціями щодо вивчення певних предметів.

Практична частина засідань забезпечувалася обміном досвіду вчителів з обраних ними проблем, творчими звітами педагогів, які атестувалися, діловими іграми «Я роблю так». З метою пропаганди творчих надбань педагогічного колективу школи, створення банку пе­дагогічних інновацій, досвіду роботи педагогів протягом року на високому рівні про­водились предметні та методичні декади, методич­ні виставки, творчі звіти, дні відкритих уроків тощо.

Робота предметних об’єднань вчителів сприяла вдосконаленню професійної майстерності педагогів, розвитку їх творчого потенціалу й досягненню якісного результату навчально-виховного процесу на уроках, дозволила оптимізувати систему професійної діяльності учителя та поклала початок глибокому комплексному аналізу ступеня спрямованості навчально – виховного процесу на формування творчої професійної діяльності вчителя.

Головами об’єднань підготовлено творчі звіти всіх структурних підрозділів методичної роботи в рамках поетапного проведення практичної конференції.

В перспективі передбачається створення динамічних груп учителів, творчих лабораторій та майстерень. Це зумовлено важливістю оволодіння педаго­гами мистецтвом індивідуалізації навчан­ня та виховання, технічного спілкування, психологічного тренінгу, застосування особистісно-орієнтованих педагогічних техно­логій, виходу на експериментальні майданчики, видання посібників, збірників з досвіду роботи вчителів.

Тому в змісті та структурі методичної робо­ти слід звернути увагу на пріоритетні на­прямки розвитку освіти, процеси вивчен­ня і впровадження ефективного досвіду, вироблення навичок самостійної робо­ти вчителів з літературою, аналізу і само­аналізу, вибору ними педагогічної пози­ції, технології, підручників, методів, форм навчання.

Ефективним механізмом підвищення якості освіти є запровадження національної системи моніторингу якості загальної середньої освіти, у тому числі зовнішнього незалежного оцінювання. Упродовж 2016/2017 навчального року проведено організаційно-роз’яснювальну роботу щодо особливостей проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2017 році, інформування майбутніх абітурієнтів у рамках інформаційної кампанії про порядок проведення тестування. На нарадах було розглянуто організаційно-правові аспекти проведення зовнішнього незалежного оцінювання та умови прийому до вищих навчальних закладів 2017 року. Вчителі та учні ознайомлені із законодавчо-нормативною базою, порядком проведення пробного тестування, порядком реєстрації учасників зовнішнього незалежного оцінювання, термінами.

Однією з ефективних форм реалізації пріоритетних завдань щодо підвищення якості освіти є інформатизація навчально-виховного процесу. Функціонуючий комп’ютерний клас для учнів складається з 33 персональних комп’ютерів, що зумовлює середній показник кількості школярів на один комп’ютер - 4.

Свідченням ефективності методичної ро­боти є якісні показники навчання й виховання дітей. Особлива увага приділялася виконанню завдань Департаменту науки і освіти, виходячи з проблеми області, зокрема, роботі з обдарованими учнями, організації і проведенню олімпіад із навчальних предметів, турнірів, конкурсів, активній участі у заходах Всеукраїнського та обласного рівнів.

2016/2017 навчального року предметні олімпіади проведені з 11 навчальних дисциплін: українська мова та література, історія, правознавство, фізика, математика, хімія, біологія, іноземна мова (англійська), інформатика, географія, інформаційні технології.

У першому (шкільному) етапі взяли участь 93 учнів 7-11 класів. 17 школярів, що стали переможцями I етапу, змагалися у II етапі олімпіад з навчальних дисциплін. Переможцями у II етапі стали:


  • з біології

Панов Олександр (8-б клас) – III місце

Плужник Анна (8-а клас) – III місце

Ластовка Катерина (9 клас) – III місце


  • з географії

Карпова Анастасія (8-а клас) – III місце

  • з математики

Калиненко Валерія (8-б клас) – I місце

Плужник Анна (8-а клас) – III місце



  • з англійської мови

Калиненко Валерія (8-б клас) – III місце

Мазур Владислав (9 клас) – III місце



Журба Діана (9 клас) – III місце

  • з української мови та літератури

Терновська Ярослава (7 клас) -I місце

Плужник Анна (8-а клас) – II місце

Калиненко Валерія (8-б клас) – III місце


  • з хімії

Плужник Анна (8-а клас) – II місце

  • з інформатики

Калиненко Валерія (8-б клас) – II місце

  • з фізики

Плужник Анна (8-а клас) – III місце

Калиненко Валерія (8-б клас) – III місце



  • з інформаційних технологій

Калиненко Валерія (8-б клас) – II місце

У VII Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Терновська Ярослава (7 клас) – II місце

Плужник Анна (8-а клас) – II місце

Бойко Софія ( 6 клас) - III місце

У XVII Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика -

Журба Діана (9 клас) – II місце

Гузієвата Лілія (10 клас) - II місце.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка