На здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених




Скачати 64,74 Kb.
Дата конвертації16.02.2017
Розмір64,74 Kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Державний природознавчий музей НАН України


Цикл наукових праць



на здобуття щорічної премії Президента України
для молодих вчених


ФУНКЦІОНАЛЬНА РОЛЬ ТА ІНДИКАТОРНЕ ЗНАЧЕННЯ БІОКОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМ КАРПАТСЬКОЇ ЧАСТИНИ БАСЕЙНУ РІКИ ДНІСТЕР



позинич Ірина Сергіївна

провідний інженер Державного природознавчого музею НАН України







Дяків Христина Ігорівна

кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України







САВИЦЬКА Анастасія Григорівна 

молодший науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України















Реферат
2013

Охорона біотичного різноманіття у глобальному, континентальному та національному вимірах передбачає здійснення системи заходів щодо його моніторингу на ценотичному та ландшафтному рівнях, що потребує відповідного наукового опрацювання та теоретичного узагальнення. Ці проблеми особливо актуальні для західних областей України, зокрема Карпатської частини басейну ріки Дністер, де тривала господарська діяльність призвела до глибоких змін рослинного покриву. Тільки збереження оселищ може бути запорукою охорони та відновлення регіонального автентичного видового та ценотичного різноманіття.

Важливим є вивчення флористичного наповнення рослинних угруповань на рівні якомога більшої кількості компонентів. Необхідна детальна інвентаризація мохоподібних лісових угруповань різних асоціацій, та вивчення закономірностей їх розповсюдження у лісових умовах в залежності від різних екологічних умов їх змін та при антропогенному навантаженні. Приорітетними залишаються питання охорони видів мохоподібних та визначення їх раритетності. Охорона мохів можлива лише при збереженні їхніх місцезростань та екологічних ніш. Пізнання сучасної структури, походження та флористичного наповнення рослинних угруповань є фундаментальною основою для розроблення загальної природоохоронної стратегії та забезпечення ефективності функціонування екологічної мережі.

Річкові басейни, як унікальні цілісні природні системи, є невід’ємною і важливою складовою екомережі України. Функціонально гідроекологічні коридори забезпечують зв’язок територій, сприяють обміну енергії. Беззаперечно важливою є роль, яку відіграють гідроекологічні коридори у збереженні біорізноманіття територій. Тому дослідження окремих компонентів гідроекосистем, що можуть бути відразу й індикаторами їх екологічного стану є важливим і актуальним завданням сьогодення. Такими біоіндикаторами можуть слугувати окремі групи амфібіотичних комах, життєвий цикл яких відбувається частково у водному середовищі, а частково в наземному і пов’язаний з навколоводною рослинністю.



У зв’язку з цим основною метою даної роботи було спеціалізоване дослідження та теоретичне узагальнення сучасного стану різноманіття рослинного покриву і модельних груп амфібіотичних комах карпатської частини басейну р. Дністер.

Тому програмні завдання теми передбачали:

1. Узагальнити сучасний стан рослинного покриву і різноманіття модельних груп амфібіотичних комах (Insecta: Plecoptera) карпатської частини басейну р. Дністер.

2. Встановити діагностичну роль окремих видів організмів, структурних особливостей модельних біотичних систем щодо антропогенних трансформацій екосистем в цілому.

3. Дослідити та узагальнити стан бріокомпоненту лісових угруповань та визначити тенденції зміни складу бріофітів у різних екологічних умовах.

4. Встановити структурно-функціональні параметри і біоіндикаційні властивості угруповань веснянок ритралі.

5. Розробити рекомендації щодо засад охорони, відновлення екосистем, а також раціонального використання біотичних ресурсів.

Методичні підходи, об’єкти та матеріали. Поглибленими комплексними та спеціалізованими дослідженнями було охоплено лісові, чагарникові, лучні та річкові екосистеми. Особлива увага приділена дослідженню різноманіттю рослинного покриву та модельних груп амфібіотичних комах. Це дозволило виявити причинно-наслідкові зміни у біотичних системах, визначити індикаторне значення окремих груп та видів організмів у цих процесах.

Наукова новизна. Досліджено та узагальнено сучасний стан різноманіття рослинного покриву карпатської частини басейну ріки Дністер. Уперше для модельного району встановлено, проаналізовано та узагальнено фітоценотичне різноманіття рослинного покриву, його флористичне наповнення, напрями антропогенних сукцесій. Уперше для басейну р. Дністер охарактеризовано важливі з точки зору моніторингу гідроекосистем угруповання веснянок (Insecta: Plecoptera) – їх таксономічну структуру, структуру домінування, показники різноманіття та видового багатства, хорологічну і трофічну структури.

Встановлено, що у ценофлорі деревної, чагарникової та нелісової рослинності на території Карпатської частини басейну ріки Дністер та прилеглої частини виявлено 557 видів вищих судинних рослин, включно з 25 мохами які належать до 308 родів, 92 родин. В складі флори виявлено 32 видів вищих судинних рослин, 1 лишайник та 1 гриб занесених до Червоної книги України. Провідними родинами дослідженої модельної території Карпатської частини басейну ріки Дністер є наступні: Asteraceae, Poaceae, Rosaceae, Cyperaceae, Lamiaceae, Fabaceae, Apiaceae, Ranunculaceae, Scrophulariaceae, Caryophyllaceae. Було побудовано класифікаційну схему рослинного покриву. Вона є типовою для перехідної смуги між неморальною та бореальною зонами та представлена 44 асоціаціями із 20 союзів 15 порядків, 11 класів.

Уперше досліджений бріокомпонент лісових угруповань на території Карпатської частини басейну ріки Дністер. Складені видові списки по ряду рослинних асоціацій лісів цієї території, визначені основні екологічні характеристики їх бріокомпоненту. Зінвентаризований видовий склад бріофітів заказників «Моршинський», «Грофа», «Болото Лютошари». Започатковано моніторингові дослідження на території заказника «Болото Лютошари» за участю основних видів мохоподібних.

У результаті проведених досліджень, вперше представлено найповніший фауністичний список веснянок верхів’я басейну р. Дністер. Вказано 16 нових видів Plecoptera для цього регіону. Вперше визначено параметри структурно-функціональної організації угруповань веснянок – структуру домінування, індекси різноманіття та видового багатства, хорологічну і трофічну структури, а також особливості життєвих циклів. Проаналізовано роль Plecoptera як біоіндикаторів екологічного стану поверхневих вод Українських Карпат.



Практичне значення. На основі з’ясованих закономірностей динаміки розвитку рослинних угруповань є можливим прогнозування зміни ценотичної структури й флористичного наповнення рослинного покриву та вироблення практичних рекомендацій щодо його моніторингу та раціонального природокористування.

Отримані дані по структурно-функціональній організації угруповань веснянок можуть бути у подальшому використані для розробки ефективних методів біологічного контролю екологічної якості поверхневих вод. На підставі отриманих даних окремі таксони можуть бути внесені до списків видів, що вимагають охорони. Зібрані ентомологічні матеріали поповнили колекцію Державного природознавчого музею НАН України.



Апробація результатів досліджень. Опубліковано 41 наукових публікацій, в тому числі 15 у фахових виданнях, представлено результати на 20 міжнародних конференціях, в тому числі на ІІ Міжнародній конференції «Сучасні проблеми біології, екології та хімії» (Запоріжжя,01-03 жовтня, 2009), на науковій конференції «Екологічний стан та біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку» (Шацьк 10 -13 вересня 2009), у матеріалах науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю природного заповідника «Медобори» (Сколе, 2009), IV Міжнародної конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери», (Харків, 17-21 листопада 2009 р.), «Отечествинная геоботаника: основные вехи и перспективы» (Санкт-Петербург, 20-24 вересня 2011), «Ekologiczne problemy XXI wieku» (Варшава, 26-30 жовтня 2011), «XX Międzynarodowa konferencja Ekosystemy leśne jako fundament integralności przyrodniczej i różnorodności biologicznej Karpat» (Ustrzyki Dolne 8-10 вересня 2011), Международная Пущинская школа- конференция молодых ученых «Биология наука XXI века» ( Пущено 2011), VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання)" (м. Львів, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Охорона різноманіття комах у західному регіоні України: стан, проблеми та перспективи" (Тернопіль, 2011), Міжнародній науковій конференції "Проблеми вивчення еволюції та хорології таксономічного різноманіття біоти" (Львів, 2011), ІІ міжнародна науково-практична конференція «Сучасні аспекти природничої музеології» (Київ, 2012).

Найбільш вагомий результат. Уперше побудовано і представлено в мережі Інтернет флористично повні фітоценози типових та малопоширених рослинних угруповань: http://ekontsh.civicua.org/fam.

Уперше на території України досліджено структурно-функціональну організацію угруповань Plecoptera, чутливих біоіндикаторів екологічного стану гідроекосистем.



Розроблено обгрунтування необхідності оголошення ландшафтного заказника "Базиївка"місцевого значення. http://dovkillya.hmarka.net/index.php?/qq.html.
Загальна кількість публікацій, у яких відображена робота – 41.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка