Національна академія наук України Інститут фізики конденсованих систем нан україни




Сторінка1/17
Дата конвертації01.01.2017
Розмір4,54 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17



УДК 004.91; 004.457; 004.031

КП


№ держреєстрації 0113U002606

Інв. №
Національна академія наук України



Інститут фізики конденсованих систем НАН України

79011, м. Львів, вул. Свєнціцького, 1; тел. (032) 276 19 78


ЗАТВЕРДЖУЮ


ЗАТВЕРДЖУЮ



Директор ІФКС НАН України,

академік НАН України



Віц-президент НАН України,

академік НАН України









__________________ І.М.Мриглод

________________ А.Г.Загородній

«___» ______________2013р.

«___» ______________2013р.

ЗВІТ


ЗА ПРОЕКТОМ 04/2013

ПРОГРАМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАН УКРАЇНИ НА 2013 РІК



Система інформаційної підтримки роботи наукового періодичного видання

Шифр _________

(заключний)


Керівник базової установи Програми, директор Інституту програмних систем НАН України академік НАН України

_____________



П.І. Андон


Керівник сектору спеціальних робіт НОВ Президії НАН України, канд. фіз.-мат. наук



_____________



В.Л. Майстренко


Керівник проекту

директор ІФКС НАН України

академік НАН України



_____________



І.М. Мриглод


Львів-2013


Рукопис завершено 18.12.2013 р.
Результати роботи розглянуто

Вченою радою Інституту фізики конденсованих систем НАН України,

протокол № 25 від 20 грудня 2013 р.

Виконавці проекту

академік НАН України Мриглод Ігор Миронович

керівник проекту


провідний науковий співробітник Швайка Андрій Михайлович
провідний науковий співробітник Пацаган Оксана Вадимівна
старший науковий співробітник Дручок Максим Юрійович
молодший науковий співробітник Мриглод Олеся Ігорівна
Реферат

Зміст містить 34 сторінки машинописного тексту і складається із вступу, 2 розділів основної частини з викладом основних результатів, висновків, списку літератури з 10 найменувань. У звіті наведено 10 рисунків.
Ключові слова: інформаційні технології, електронна редакція періодичного видання, інформаційна підтримка керування науковим періодичним виданням.
Основне завдання проекту – це впровадження ряду інформаційних технологій і рішень для оптимізації роботи наукового періодичного видання. Зокрема, значну увагу приділено запуску електроної редакції в роботу періодичного видання на прикладі журналу Condensed Matter Physics. Цьому передувала велика аналітична робота, результати якої відображено у вступній частині із оглядом і порівнянням наявних редакційних систем. Також у звіті знайшли своє відображення подальші кроки із розгортання та налаштування електронної редакції. Ще одним із перспективних аспектів науково-дослідної роботи за проектом став цикл досліджень науковометричного спрямування. У цього напрямі проведено оцінки часових характеристик редакційної роботи наукових періодичних видань і запропоновано рецепти для моніторингу їх поточного стану, які мають хороші перспективи впровадження у практику діяльності наукових періодичних видань.
Зміст

Вступ 5

1.1. Огляд наявних редакційних систем 7

1.2. Огляд Open Journal Systems 9

1.3. Встановлення та налаштування сервера для електронної редакції 11

1.4. Налаштування засобів пошуку в OJS 13

1.5. Налаштування журналу в OJS 14

1.6. Налаштування прав та регламенту для різних учасників редакційного процесу. Зміни в сценаріях та шаблонах OJS 16

1.7. Статистика використання OJS у редакційній роботі журналу Condensed Matter Physics 21

2.1. Дослідження процесів природної людської активності у термінах теорії черг 22

2.2. Аналіз часових характеристик редакційного процесу у науковому виданні 24

2.3. Застовування аналізу даних про тривалість редакційної обробки статей 28

2.4. Аналіз даних про скачування статей журналу 29

Висновки 33

Список використаних джерел 35




Вступ

Сьогодні ми все частіше стикаємося із проявами характерних рис новітнього інформаційного суспільства. Новини, обмін знань, технології, комунікація – це ті невід’ємні компоненти, що супроводжують інформаційну добу. На їх основі відбувається створення єдиного інтегрованого інформаційного простору. Машинний розум допомагає людині обробляти гігантські масиви даних (тексти, звуки, зображення, цифрові сигнали, тощо), моделювати об’єкти широкого спектру складності, розпізнавати прекурсори чи будувати прогнози для різноманітних явищ і таке ін. У вужчому контексті впровадження нових технологій для наукової установи полягає, зокрема, в представленні своєї діяльності, створенні умов відкритості і доступності для кооперації та обміну знаннями із колегами за фахом. Окрім тривіальних задач забезпечення установи доступом до ресурсів Інтернет все більше уваги приділяється іншим напрямкам інформаційно-комунікаційного спрямування. Інститутом фізики конденсованих систем НАН України вже 20 років поспіль видається журнал Condensed Matter Physics. Впродовж цього часу пройдено складний організаційний шлях – від міжвідомчого збірника до міжнародно-визнаного журналу з імпакт-фактором. Сьогодні Інститут працює над автоматизацією частини рутинних технічних операцій із організації рецензування, обробки, публікації та розповсюдження офіційних видань, у першу чергу — журналу Condensed Matter Physics, з допомогою глобальної мережі Інтернет. Для цього проводиться вдосконалення і уніфікація технологічного процесу роботи редакції, а саме збору та підготовки статей для розповсюдження їх, як через веб-сайт журналу, так і через існуючі електронні бази даних (агрегатори) та архіви публікацій. Одною із задач цього напряму є формалізація та делегування електронним системам частини завдань, що виникають у роботі наукового періодичного видання.


Мета роботи – впровадження в дію системи інформаційної підтримки наукових періодичних видань у роботу журналу Condensed Matter Physics.
Завдання проекту полягає у впровадженні електронної редакції в роботу журналу Condensed Matter Physics та створенні функціональної підсистеми підтримки наукових періодичних видань, що дозволить проводити аналіз роботи редакції та підвищити ефективність роботи видання. Більш розширено ці роботи можна згрупувати в кілька блоків. Перший блок передбачає роботи із інсталяції та налаштування виділеного сервера для подальшого встановлення електронної редакції. Надійність збереження даних слід убезпечити через реалізацію дискового простору на RAID-масиві і створення регулярних резервних копій. Також необхідно встановити та сконфігурувати необхідне супутнє програмне забезпечення. Аналіз існуючих рішень для електронних редакційних систем, вибір і апробацію, пристосування до вимог видання включає в себе задача із розгортання електронної редакції для журналу “Condensed Matter Physics. Цей етап потребує проведення огляду готових розробок, аналіз їх функціональних можливостей, відбір та тестування. Більш того, програмне забезпечення вимагає достосування до потреб видавничого процесу журналу. Ще одним завданням, супутнім до створення сервісу електронної редакції, є формалізація сценаріїв видавничого процесу. Вона передбачає деталізацію взаємодій між авторами, рецензентами та редакторами випусків шляхом створення шаблонів для відповідних сторінок веб-інтерфейсу редакції, листів переписки, відпрацьовання взаємозв’язків та розподілення ролей для ключових осіб процесу. На основі оригінальних програмних продуктів буде зроблено наступний крок до створення функціональної підсистеми підтримки наукових періодичних видань, що досягається розробкою програмних продуктів для збору та аналізу даних журналу, що дозволить ефективно оцінювати поточний стан наукового періодичного видання та одержувати релевантну інформацію для аналізу актуальних наукових напрямків, формування цільових груп рецензентів, редакторів, побудови мереж співавторства та визначення авторитетних фахівців за напрямками.
1. Впровадження електронної редакції в роботу журналу Condensed Matter Physics
Цього року журнал Condensed Matter Physics перетнув позначку 20-и років діяльності. Природньо, що на ранніх етапах становлення редакційно-видавничий процес відбувався у напівручному режимі і донедавна подання статей, переписка редакції з авторами, запрошеними редакторами і рецензентами здійнювалася із звичайних скриньок електронної пошти, а реєстрація статей і заповнення бази даних виконувалося вручну. Так само заповнювалися форми CrossRef при реєстрації номерів DOI статей і готувалися метадані для arXiv і DOAJ. Це і стало передумовою та, водночас, мотивацією для організації єдиного робочого середовища із забезпечення роботи редакційної колегії і виконання усіх завдань, пов’язаних із підготовкою, виданням і розповсюдженням журналу.

1.1. Огляд наявних редакційних систем

У рамках виконання проекту рішенню із вибору редакційного середовища передувала широка пошукова і аналітична робота із вивчення можливостей наявних систем управління вмістом, зокрема для потреб журналів. Також було проведено пробне налаштування однієї із таких систем для огляду особливостей налаштування системи, оформлення інтерфейсу, внесення загальної інформації про видання, реєстрації користувачів у системі, визначення їхніх ролей, тощо.

Слід відзначити, що на даний час існує багато Електронних Видавничих Систем із відкритим кодом. Серед них більшість була розроблена і використовується для створення цифрових бібліотек і репозиторіїв документів. Прикладами таких систем є


  1. CDS Invenio (http://cdsware.cern.ch/invenio/index.html),

  2. Connexions (Rice University, http://cnx.org/ ),

  3. DiVA (Electronic Publishing Centre,

  4. Uppsala University Library, Uppsala University, Sweden , http://www.diva-portal.se),

  5. Ambra (http://www.ambraproject.org/).

Переважно такі системи знаходять застосування в університетських бібліотеках і використовуються для публікації студентських робіт, рефератів, конспектів чи підручників і надають можливості для колективного обговорення опублікованих матеріалів, коментарів і дискусій, з реалізацією певних елементів соціальних мереж. Проте вони не пристосовані для повноцінної редакційної роботи зі складною ієрархією ролей і не підтримують анонімного проходження статті через видавничий процес, тобто такі Електронні Видавничі Системи не можна вважати повноцінними Електронними Редакційними Системами (Електронними Редакціями).

Інколи можна зустріти гібридні моделі, у рамках яких Електронні Видавничі Системи використовуються для розміщення електронних публікацій, а для організації редакційного процесу розробляється інше програмне рішення. Наприклад, Public Library of Science (PLOS, http://www.plos.org/) для розміщення свого контенту використовує Ambra, а для редакційної роботи — віддалений комерційний ресурс Editorial Manager (http://www.editorialmanager.com/), який є хостингом для електронних редакцій багатьох рецензованих журналів.

Частково певні елементи електронної редакції підтримуються пакетом DPubS (Cornell University Library, http://dpubs.org/), але ця видавнича система складна в налаштуваннях і, що більш критично, має обмежену і застарілу документацію. Зараз цей проект перебуває у замороженому стані, остання офіційна версія 2.3 датується квітнем 2009 року.

На противагу створенню самостійних електронних редакційних систем, існують також спроби створювати відповідні розширення до популярних систем розміщення контенту (content management system). Зокрема, широко розповсюджена платформа Drupal (https://drupal.org/home), на платформі якої реалізовано веб-сторінку ІФКС, містить видавничий модуль E-Journal (https://drupal.org/project/ejournal). Цей модуль насправді є спробою відтворити в Drupal функціональні можливості Open Journal Systems, яка розглядається нижче. На цей час E-Journal складається з наступних пакетів:



  • ejournal — базові функції з видання окремих публікацій і цілих випусків;

  • ejournalaccess — встановлення доступу для різних груп користувачів;

  • ejournalauthors — інтеграція з профілями користувачів Drupal;

  • ejournalcitation — створення списку посилань для опублікованих статтей;

  • ejournalshortly — публікація коротких повідомлень поруч з основним вмістом.

Цей проект усе ще перебуває на стадії становлення, при цьому остання стабільна версія від листопада 2009 року має статус RC3 (RC – release candidate), але розробка продовжується.

1.2. Огляд Open Journal Systems

Серед програмних продуктів із відкритим програмним кодом, найбільш багатофункціональними є Open Journal Systems (OJS; http://pkp.sfu.ca/ojs). Реалізована на мові PHP, OJS є платформою для організації ефективної роботи редакційної колегії рецензованих журналів і передбачає участь користувачів із різними функціями (ролями) у видавничому процесі:



  • менеджери журналу (Journal Managers),

  • головні редактори (Editors),

  • редактори-експерти наукових секцій (Section Editors),

  • рецензенти (Reviewers),

  • автори (Authors),

  • читачі (Readers),

  • технічні редактори (Layout Editors),

  • випускні редактори (Copyeditors),

  • коректори (Proofreaders),

  • менеджери передплати (Subscription Managers).

Взаємодія між учасниками редакційного процесу, що реалізована в діючій версії OJS, зображена на діаграмі із офіційного довідника системи (Рис. 1.1)



Рис. 1.1. Схема організації редакційного та видавничого процесів в Open Journal Systems.

Важливою особливістю OJS є можливість авторам самим розпочинати процес подання статтей. Також OJS містить цілу низку додатків для виконання різних специфічних завдань, у тому числі і для взаємодії з різними інтернет ресурсами. У першу чергу, це експорт XML метаданих для завантаження на сервіс CrossRef, для реєстрації номерів DOI статей, та DOAJ, для організації доступу до вмісту журналу через бібліотеки різних країн світу. Крім того, OJS служить Web порталом (основною Web сторінкою) для надання доступу до опублікованих статей.

У грудні 2012 р., після періоду роботи в тестовому режимі, в ІФКС НАН України було інстальовано і налаштовано електронну редакційну систему Open Journal Systems версії 2.3.8 для забезпечення неперервної роботи редакційної колегії журналу Condensed Matter Physics (http://www.icmp.lviv.ua/journal/).

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка