Національна медична академія післядипломної освіти імені п. Л. Шупика


-й рік ( тривалість: 5 місяців - 780 год.)



Сторінка2/13
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.59 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

1-й рік ( тривалість: 5 місяців - 780 год.)

Назва відділення (кабінету)

Кількість навчальних годин

Число тижнів практичної роботи

Амбулаторія (відділення) сімейної медицини

708

18,7

Кабінет функціональної діагностики

36

1

Жіноча консультація

36

1

Рентгенологічний кабінет

36

1


2-й рік (тривалість: 7 місяців - 1092 год.)

Назва відділення (кабінету)

Кількість навчальних годин

Число тижнів практичної роботи

Амбулаторія (відділення) сімейної медицини

984

27,3

Фізіотерапевтичний кабінет

36

1

Жіноча консультація

36

1

СЕС

36

1

Розподіл робочого часу лікаря-інтерна на роботу в амбулаторії, на дільниці сімейного лікаря та у кабінетах проводить керівник інтернів відповідно до особливостей організації роботи базової установи. Під час роботи в центрі сімейної медицини лікар-інтерн приймає участь в клінічних тематичних розборах хворих (1 раз на тиждень) та окремих семінарських заняттях, які проводять керівники інтернів. Крім того інтерни беруть участь у профілактичній, санітарно-освітній роботі на дільниці та в громаді, клінічних та клініко-патологоанатомічних конференціях, роботі наукових лікарських товариств.

Вузькі розділи навчальної програми та додаткові програми інтерни вивчають під час навчання як в очній частині на відповідних кафедрах, де одночасно поглиблюють теоретичні знання і вдосконалюють спеціальні практичні навики, так і на заочному циклі, на якому передбачено відповідний час на засвоєння практичних навиків та самостійну роботу, з чіткою регламентацією відповідних видів роботи.

Зважаючи на актуальність підготовки інтернів з питань педіатрії під час навчання на заочному циклі рекомендовано для забезпечення належного рівня практичної підготовки окрім роботи в амбулаторії сімейної медицини (де не завжди є в наявності достатній контингент хворих) на протязі 1-го місяця (156 год.) працювати в умовах педіатричного стаціонару, при цьому: 36 год. – відділення патології новонароджених; 36 год. - відділення дітей раннього віку; 36 год. - відділення дітей старшого віку; 48 год. - відділення дитячої анестезіології та інтенсивної терапії. Під час проходження заочного циклу у структурах первинної медико-санітарної допомоги бажано також протягом 1-го місяця (156 год.) працювати у дитячих поліклініках або дитячих відділеннях міських або районних поліклінік. Решту годин інтерни працюють за місцем майбутньої роботи.

Лікар за фахом «загальна практика – сімейна медицина» на базі стажування виконує весь обсяг роботи передбачений займаною посадою. Із загальної кількості робочого часу на базі стажування рекомендовано виділити 36 год. (1 тижень) на роботу в кабінеті функціональної діагностики, 36 год. (1 тиждень) на роботу в рентгенологічному кабінеті, 36 год. (1 тиждень) на роботу в СЕС, 36 год. (1тиждень) на роботу в фізіотерапевтичному кабінеті та 72 год (2 тижні) на роботу в жіночій консультації..

Під час проходження інтернатури на базі стажування керівник інтернів має забезпечити можливість опанування всіма практичними навичками згідно кваліфікаційних вимог до лікаря спеціаліста за спеціальністю «загальна практика-сімейна медицина» (тобто неврологічними, ЛОР, офтальмологчними, хірургічними, травматологічними, акушерськими та ін.), для чого амбулаторії сімейної медицини, що є заочними базами стажування лікарів інтернів «загальної практики-сімейної медицини» мають бути укомплектовані відповідно до табелю оснащення. При відсутності відповідного оснащення в амбулаторії сімейної медицини лікарю-інтерну на заочній базі стажування має бути надана можливість відпрацювання практичних навиків у спеціалізованих кабінетах багатопрофільних поліклінік, в пунктах невідкладної медичної допомоги, в жіночих консультаціях та ін.

Статус лікаря-інтерна у відділенні

В адміністративному відношенні лікар-інтерн підпорядковується керівництву базової лікувально-профілактичної установи. На нього повністю поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права та пільги, що встановлені для медичних працівників даної установи. Під час проходження інтернатури, при здійсненні функції лікаря він має права і несе відповідальність за свої дії на рівні з іншими лікарями.

Відповідно з існуючим положенням про інтернатуру, лікар-інтерн повинен самостійно забезпечувати діагностичний та лікувальний процес під керівництвом безпосереднього керівника. Необхідно звернути особливу увагу на зміст, що вкладається в розуміння «самостійно». В точному розумінні лікар-інтерн не може працювати самостійно, оскільки при його обмеженій компетентності неможливо надати усю повноту вирішення складних клінічних, організаційних чи деонтологічних завдань. Виходячи зі сказаного, під поняттям «самостійність» необхідно розуміти тільки максимально можливу самостійність, яка, однак, повинна бути під контролем керівника. Необхідний індивідуальний підхід, зумовлений конкретними теоретичними знаннями лікаря-інтерна з того чи іншого питання, ступенем засвоєння практичних навичок, його характерологічними особливостями та рядом інших факторів. Ступінь самостійності повинен прогресивно зростати в процесі навчання і, в результаті, до кінця інтернатури підготовка лікаря-інтерна повинна відповідати поставленим вимогам самостійності у вирішенні клінічних задач, передбачених програмою.

За весь період навчання в інтернатурі лікар-інтерн повинен оволодіти певним переліком практичних навичок і маніпуляцій. Передбачено три рівні засвоєння матеріалу: перший рівень – ознайомлення з даним питанням; другий рівень – уміння застосувати набуті знання у роботі з хворими, виконувати найбільш поширені маніпуляції; третій – уміння самостійно проводити необхідні заходи для обстеження, лікування, профілактики та реабілітації хворих.

Таким чином, робота лікаря-інтерна зі спеціальності «загальна практика – сімейна медицина» на базі стажування охоплює наступні основні напрямки:

І. Практична діяльність.


  1. Діагностична робота

Основна мета цього розділу роботи – оволодіння сучасними методами діагностики в умовах амбулаторії (відділення) сімейної медицини. Не дивлячись на навчання у вищому медичному закладі освіти, вдосконаленню знань з діагностики слід приділяти особливу увагу. Перш за все, йде мова про закріплення отриманих раніше знань та навичок на такому рівні, який міг би бути основою для подальшої самостійної роботи. По-друге, специфіка роботи сімейного лікаря вимагає вдосконалення певного обсягу спеціалізованих діагностичних маніпуляцій, визначення необхідності скерування хворого на додаткові методи обстеження та інтерпретація їх результатів.

Керівнику інтернів необхідно приділяти велику увагу удосконаленню ними практичних навичок, згідно з переліком, відповідно кваліфікаційним вимогам до лікаря-спеціаліста.

При складанні індивідуального плану підготовки лікаря-інтерна керівник встановлює конкретний термін оволодіння різними практичними навичками і кількість маніпуляцій з урахуванням характеру і обсягу лікувально-діагностичної роботи на базі стажування та графіку навчання на кафедрах в очній частині інтернатури.


  1. Лікувальна робота

У процесі підготовки лікарі-інтерни засвоюють принципи консервативного і оперативного лікування хворих в амбулаторних умовах, основи надання невідкладної медичної допомоги, спостереження за хворими в післяопераційному періоді. Лікарі вивчають особливості організації і проведення лікування хворих в умовах стаціонару на дому. Достатню увагу слід приділяти у вивченні лікарями-інтернами немедикаментозних методів лікування, заходів реабілітації та санаторно-курортного лікування. Інтерн повинен вміти визначити покази до госпіталізації та забезпечити наступність щодо лікування хворих.

  1. Профілактична та санітарно-освітня робота

Основою роботи лікаря загальної практики є профілактична робота, що забезпечує особливу ефективність та економічність організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Керівникам інтернів слід зробити акцент на поглибленні практичних навиків щодо профілактики захворювань та травматизму, формування здорового способу життя, виявлення та корекції факторів ризику найбільш поширених захворювань на дільниці. Лікарів-інтернів слід активно залучати до санітарно-освітньої роботи шляхом підготовки доповідей та наочних посібників. Керівник інтерна повинен звернути особливу увагу на правила організації диспансерного нагляду за хворими, патронажу за вагітними та новонародженими, виділення осіб з факторами ризику та навикам по оцінці стану здоров'я населення (пацієнт/сім’я/громада); дільниці.

4. Протиепідемічна робота

Санітарно-протиепідемічна робота передбачає знання інтернами основних документів, які регламентують заходи з підтримання санітарно-епідемічного режиму у лікувально-профілактичних закладах, основних заходів асептики та антисептики. Лікар-інтерн за допомогою керівника складає план щеплень на дільниці та проводить контроль його виконання та ефективності. Керівникам інтернів необхідно проводити з лікарями-інтернами практичні заняття з організації протиепідемічних заходів при виникненні осередку інфекції.



ІІ. Теоретична підготовка лікарів-інтернів.

Основою теоретичної підготовки лікаря-інтерна є самостійна робота над літературою. Керівник повинен з’ясувати у інтерна з якою літературою він ознайомлений, характером і якістю рефератів, наявних у нього. Відповідно з цим в індивідуальний план інтерна включається реферування того чи іншого джерела обов'язкової літератури. Реферування опрацьованих джерел має дві цілі: по-перше, краще засвоєння матеріалу, по-друге документування виконаної обов'язкової роботи.



ІІІ. Науково-практична робота лікарів-інтернів

Основу науково-практичної роботи складають клінічні спостереження чи розробка архівних матеріалів. Кожен інтерн повинен зробити доповідь на заключній науково-практичній конференції, що організовуються наприкінці проходження інтернатури. Тема повинна бути обрана протягом перших двох місяців навчання в інтернатурі. План наукової роботи складається спільно з керівником інтерна при консультативній допомозі відповідального за інтернатуру викладача закладу післядипломної освіти. Інтерн починає виконання наукової роботи на базі стажування, а завершує її під час навчання на кафедрі.

Інтерни займаються науковою роботою під керівництвом свого викладача. Результати наукових досліджень доповідаються на щорічній науково-практичній конференції.

навчальний план

спеціалізації (інтернатури)



зі спеціальності «Загальна практика – сімейна медицина»

Тривалість навчання – 10 місяців (1560 годин)

Код курсу, розділу

Назва курсу, розділу

Кількість годин

Лекції

Прак­тичні

Семінарські

Всьо­го

01

Організація охорони здоров'я

2

12

2

16

02

Внутрішні хвороби

24

300

106

430

02.01

Основи і принципи доказової медицини

2

-

2

4

02.02

Профілактична діяльність в практиці сімейного лікаря

2

16

4

22

02.03

Консультація – основа діяльності сімейного лікаря

2

10

4

16

02.04

Хвороби органів дихання

4

50

18

72

02.05

Хвороби серцево-судинної истеми

4

70

24

98

02.06

Ревматичні хвороби

2

26

8

36

02.07

Хвороби органів травлення

2

50

18

70

02.08

Хвороби нирок і сечовивідних шляхів

2

30

10

42

02.09

Хвороби органів кровотворення

2

20

8

30

02.10

Хвороби ендокринної системи

2

28

10

40

03

Охорона здоровя дітей

12

174

62

248

03.01

Організація педіатричної допомоги в Україні

2

4

4

10

03.02

Профілактична робота і контроль за станом здоров'я і розвитком дітей

-

12

6

18

03.03

Сучасні перинатальні технології догляду, виходжування та грудного вигодовування новонароджених Фізіологія та патологія пери- та неонатального періоду

2

38

14

54

03.04

Медична генетика

-

4

2

6

03.05

Харчування здорових і хворих дітей

2

8

4

14

03.06

Клінічна імунологія

2

4

2

8

03.07

Хвороби органів дихання

2

20

6

28

03.08

Хвороби органів кровообігу. Ревматичні хвороби

-

24

6

30

03.09

Хвороби органів кровотворення

-

8

4

12

03.10

Хвороби органів травлення

2

20

6

28

03.11

Хвороби сечової системи

-

14

4

18

03.12

Хвороби ендокринної системи

-

6

2

8

03.13

Інтенсивна терапія та реанімація. Невідкладна медична допомога

-

12

2

14

04

Охорона здоров’я жінки та репродуктивне здоров’я

4

50

18

72

04.01

Акушерство

2

26

8

36

04.02

Гінекологія

2

16

6

24

04.03

Планування сім'ї та репродуктивне здоров'я

-

8

4

12

05

Загальна хірургія з курсом дитячої хірургії та проктологія

2

36

14

52

05.01

Загальна хірургія













05.01.

01


Травматичні ушкодження органів грудної і черевної порожнини

1

4

2

7

05.01.

02


Хірургічні захворювання органів черевної порожнини

1

4

2

7

05.01.

03


Хвороби периферичних кровоносних судин

-

4

2

6

05.01.

04


Мала амбулаторна хірургія

-

10

2

12

05.01.

05


Опіки та обмороження

-

2

2

4

05.02

Дитяча хірургія

-

6

2

8

05.03

Проктологія

-

6

2

8

06

Травматологія і ортопедія

-

16

-

16

06.01

Переломи

-

6

-

6

06.02

Вивихи

-

6

-

6

06.03

Вроджена та набута патологія опорно-рухового апарату

-

4

-

4

07

Урологія

-

10

4

14

07.01

Симптоми та синдроми в урології

-

-

2

2

07.02

Інфекційно-запальні захворювання сечостатевої системи

-

4

-

4

07.03

Аденома передміхурової залози

-

4

-

4

07.04

Ургентні стани в урології

-

2

2

4

08

Онкологія

2

22

6

30

08.01

Скринінгові програми в онкології

2

4

2

8

08.02

Профілактика онкозахворювань, передракові стани

-

4

2

6

08.03

Сучасні методи діагностики і лікування, амбулаторний моніторинг злоякісних пухлин

-

10

2

12

08.04

Організація догляду за помираючими та невиліковно хворими

-

4

-

4

09

Хвороби ока з курсом дитячої офтальмології

2

26

8

36

09. 01

Семіотика та методи обстеження в офтальмології

-

2

2

4

09. 02

Профілактика порушень зору в дитячому віці. Дитяча офтальмологія

-

6

2

8

09.03

Діагностика і лікування запальних захворювань ока і захисного апарату

2

4

1

7

09.04

Аномалії рефракції. Хвороби кришталика

-

4

1

5

09.05

Глаукома

-

4

1

5

09.06

Ураження органа зору при інших захворюваннях

-

2

-

2

09.07

Травми ока та його додатків

-

4

1

5

10

Отолярингологія з курсом дитячої отолярингології

2

26

8

36

10.01

Семіотика та методи обстеження при захворюваннях ЛОР-органів

-

-

2

2

10.02

Діагностика і амбулаторне лікування запальних захворювань вуха у дітей і дорослих

2

4

-

6

10.03

Діагностика і амбулаторне лікування запальних захворювань носа і приносових пазух у дітей і дорослих

-

4

-

4

10.04

Порушення гостроти слуху у дітей і дорослих

-

2

-

2

10.05

Діагностика і амбулаторне лікування запальних захворювань глотки та гортані у дітей і дорослих

-

4

-

4

10.06

Орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення риногенного характеру

-

2

1

3

10.07

Отогенні внутрішньочерепні ускладнення

-

2

1

3

10.08

Травми та сторонні тіла ЛОР-органів

-

4

-

4

10.09

Невідкладні стани в оториноларингології

-

2

2

4

10.10

Захворювання ЛОР-органів у дітей раннього віку

-

2

2

4

11

Стоматологія

-

6

-

6

11.01

Профілактика запальних та пухлинних захворювань ротової порожнини

-

2

-

2

11.02

Патологія зубного ряду

-

2

-

2

11.03

Надання першої допомоги при гострих стоматологічних захворюваннях

-

2

-

2

12

Нервові хвороби з курсом дитячої неврології

4

52

16

72

12.01

Семіотика та методи обстеження нервової системи

-

8

-

8

12.02

Захворювання периферичної нервової системи

-

8

2

10

12.03

Судинні захворювання нервової системи

2

8

2

12

12.04

Інфекційні захворювання центральної нервової системи

-

4

2

6

12.05

Демієлінізуючі захворювання нервової системи

-

2

2

4

12.06

Міастенія і міастенічні синдроми

-

2

2

4

12.07

Хвороба Паркінсона

-

2

-

2

12.08

Травми і пухлини нервової системи

-

4

2

6

12.09

Дитяча неврологія

2

8

2

12

12.10

Невідкладні стани в неврології

-

6

2

8

13

Психіатрія

2

18

4

24

13.01

Законодавчі акти в галузі психіатрії

2

-

2

4

13.02

Консультування пацієнтів з патологією психіки, відхиленнями поведінки

-

4

-

4

13.03

Алгоритми скринінгу та тактика ведення хворих із найбільш розповсюдженими психічними розладами

-

6

-

6

13.04

Допомога залежним

-

4

-

4

13.05

Епілепсія

-

2

1

3

13.06

Шизофренія

-

2

1

3

14

Еідеміологія

-

6

-

6

15

Інфекційні хвороби з курсом дитячих інфекційних хвороб

4

46

16

66

15.01

Семіотика і основні методи діагностики інфекційних хвороб

-

-

2

2

15.02

Захворювання з переважно фекально-оральним механізмом передачі

1

6

2

9

15.03

Захворювання з переважно повітряно-крапельним механізмом передачі

1

6

2

9

15.04

Захворювання з переважно раньовим (інокуляційним) механізмом передачі

-

4

-

4

15.05

Захворювання з переважно трансмісивним механізмом передачі

-

4

2

6

15.06

Інвазії (гельмінтози)

-

4

2

6

15.07

Дитячі інфекційні хвороби. Особливості перебігу інфекцій в дитячому віці

2

22

6

30

16

Фтизіатрія

2

26

8

36

16.01

Виявлення туберкульозу

1

2

2

5

16.02

Профілактика туберкульозу

1

4

2

7

16.03

Діагностика туберкульозу

-

4

2

6

16.04

Туберкульоз органів дихання

-

4

2

6

16.05

Туберкульоз інших органів і систем

-

4

-

4

16.06

Туберкульоз у дітей

-

2

-

2

16.07

Туберкульоз при імунодефіцитних станах та супутніх захворюваннях

-

2

-

2

16.08

Принципи лікування хворих

-

4

-

4

17

Дерматовенерологія

2

22

6

30

17 .01

Методи обстеження дерматовенерологічних хворих

-

2

2

4

17.02

Принципи лікування дерматовенерологічних хворих

2

4

2

8

17.03

Сверблячі дерматози

-

2

-

2

17.04

Ексудативні дерматози

-

2

-

2

17.05

Дерматози з вираженим лущенням

-

2

-

2

17.06

Мікробні ураження шкіри

-

2

-

2

17.07

Вірусні ураження шкіри

-

2

-

2

17.08

Грибкові ураження шкіри

-

2

2

4

17.09

Псоріаз, парапсоріаз

-

2

-

2

17.10

Захвювання що передаються статевим шляхом

-

2

-

2

18

Немедикаментозні методи лікування

-

6

2

8

18.01

Методи електролікування

-

1

-

1

18.02

Методи світлолікування і магнітотерапія

-

1

-

1

18.03

Ультразвукова терапія

-

1

-

1

18.04

Лікувальний масаж

-

1

-

1

18.05

Лікувальна фізкультура

-

2

-

2

18.06

Санаторно-курортне лікування

-

-

2

2

19

Реаніматологія та інтенсивна терапія

4

52

16

72

19.01

Загальна реаніматологія та інтенсивна терапія

2

12

2

16

19.02

Інтенсивна терапія шокових станів

2

10

2

14

19 03

Інтенсивна терапія при коматозних станах

-

10

4

14

19.04

Інтенсивна терапія при гострих отруєннях

-

10

4

14

19.05

Невідкладні стани впедіатрії

-

10

4

14

20

Військово-спеціальна підготовка

-

22

14

36




Всього

68

928

310

1306




Базисний контроль знань

-

-

-

2




Підсумковий річний контроль знань

-

-

-

6




Конференції

-

-

-

6




Іспит

-

-

-

8




Разом

-

-

-

1328




Додаткові програми

20

178

34

232

1
Військово-м едична підготовка

-

8

2

10

2
Організація невідкладної медичної допомоги населенню при надзвичайних ситуаціях

2

4

-

6

3
СНІД та вірусні гепатити

2

4

-

6

4

Радіаційна медицина

2

2

2

6

5
Особливо небезпечні інфекції

-

10

2

12

6
Клінічна імунологія

-

4

2

6

7
Імунопрофілактика

2

-

4

6

8

Протидія насильству в сім’ї

2

-

4

6

9

Трансплантологія

-

4

2

6

10

Медична інформатика

-

4

2

6

11

Гуманітарні аспекти клінічного мислення

2

2

2

6

12

Медицина невідкладних станів*

8

136

12

156




Разом

88

1106

344

1560

* Додаток 1

Каталог: 606 -> UKR -> Iinternatura
Iinternatura -> Характеристика
Iinternatura -> Міністерство охорони здоров'я україни державний заклад «дніпропетровська медична академія моз україни»
Iinternatura -> Рефератів циклу спеціалізації за фахом «Загальна практика сімейна медицина»
606 -> Інформаційні методики та технології залучення дітей до читання, розвиток їх творчого потенціалу
Iinternatura -> Міністерство охорони здоров'я україни державний заклад «дніпропетровська медична академія моз україни»
Iinternatura -> Рефератів циклу спеціалізації за фахом «Загальна практика сімейна медицина»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка