Національний університет біоресурсів І природокористування україни кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин затверджую




Сторінка10/11
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1,22 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Лектор: д.вет.н., проф. Любецький В.Й._________

Завідувач кафедри Любецький В.Й. ____________

Конспекти лекцій відповідального за викладання дисципліни науково-педагогічного працівника (у т.ч. їх електронні варіанти)

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

З Біотехнології відтворення тварин
Спеціальність 6.110.101 – “Ветеринарна медицина” для ОКР “Бакалавр”
Штучне осіменіння нині є основним методом відтворення сільськогосподарських тварин у господарствах. Воно проводиться з метою інтенсивного використання цінних племінних плідників для масового поліпшення породних та підвищення продуктивних якостей тварин.

Складовою частиною навчального плану підготовки лікаря ветеринарної медицини є навчальна практика зі штучного осіменіння. Вона проводиться на третьому курсі в обсязі 36 годин (6 робочих днів) на академічну групу. Навчальну практику з штучного осіменіння кафедра проводить у ВП НУБіП України „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”, база якого відповідає профілю напряму спеціальності, там створені усі необхідні умови для проведення практики.



Мета практики
Мета навчальної практики – закріплення та поглиблення знань теоретичного матеріалу та вироблення певних практичних навичок із штучного осіменіння в умовах виробництва, освоєння сучасних методів його організації, формування у студентів умінь і навичок з даної дисципліни та прийняття самостійних виробничих рішень.

Завдання практики
Реалізація даної мети передбачає виконання кожним студентом або бригадою тем і завдань, які виносяться на період навчальної практики.

Основними завданнями навчальної практики з дисципліни „Біотехнологія відтворення тварин” є :



    • набути навичок підходу до тварин у стані статевого збудження та їх фіксація в спеціальних станках;

    • оволодіння методикою складання та підготовки штучної вагіни до взяття сперми від плідників та засвоєння техніки взяття сперми у бугаїв-плідників;

    • оволодіння методами виявлення тварин в охоті, визначення оптимального часу осіменіння та оволодіння сучасними методами штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та трансплантації ембріонів у корів;

    • навчитися готувати матеріали, інструменти і розчини, що використовуються при штучному осіменінні сільськогосподарських тварин;

    • визначати якість отриманого еякуляту;

    • ознайомитися з документацією, яка є на пункті штучного осіменіння.

Завдання виконуються за методами, що викладені у підручниках та методичних розробках з штучного осіменіння тварин.



      1. В.А. Яблонський. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології. К.: Мета, 2002.

      2. И.Ф. Заянчковский, И.В. Смирнов. Практикум по искусственному осеменению сельскохозяйственных животных. М.: 1975.

      3. В.С. Шипилов, Г.В. Зверева и др. Практикум по искусственному осеменению сельскохозяйственных животных. М.:1988.


Керівництво практикою
Керівництво практикою проводять викладачі кафедри (два викладачі на одну академічну групу студентів). Основною формою організації студентів є бригада. Викладачі постійно стежать за дотриманням техніки безпеки при виконанні навчальних завдань та дають студентам необхідні консультації. В організації та керуванні навчальною практикою із штучного осіменіння беруть участь ветеринарні спеціалісти ВП НУБіП України „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”.

Організація та місце проведення практики
Організація і проведення навчальної практики зі штучного осіменіння здійснюється згідно з наказом по університету. Наказ на практику формується за поданням завідувача кафедри акушерства, гінекології та біотехніки відтворення тварин і обов’язково узгоджується з деканом ФВМ та навчальною частиною НУбіП України.

Проводиться навчальна практика студентів на базі навчально-дослідного господарства НАУ „Великоснітинське”.

До навчальної практики допускаються студенти, які прослухали курс лекцій та виконали лабораторні роботи в повному обсязі відповідно до навчальної програми із штучного осіменіння тварин.

На період проходження практики академічна група та викладачі поселяються в гуртожиток ВП НУБіП України „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка”.



Після прибуття на базу навчальної практики інженер з охорони праці ВП НУБіП України „Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка” проводить інструктаж студентів з охорони праці.

Академічна група поділяється на п’ять бригад, призначаються бригадири. Кожна бригада під керівництвом викладача впродовж робочого дня виконує окреме завдання, що є частиною навчального плану практики.

Перед виконанням кожного завдання викладач перевіряє теоретичну готовність бригади. При непідготовленості бригади – вона не допускається до виконання завдання.

За кожною бригадою для виконання програми навчальної практики закріплюється певна територія ферми та пункту штучного осіменіння, столи, інструменти, прилади, реактиви та тварини. Кожна бригада отримує у лаборанта кафедри за списком прилади, інструменти тощо, які необхідні для виконання завдання; по закінченню виконання завдання передає їх наступній бригаді, а після закінчення практики здає лаборанту кафедри.

Студенти, що проходять навчальну практику, несуть матеріальну відповідальність за пошкоджене майно в гуртожитку та навчальне майно лабораторії та кафедри, якщо воно пошкоджено навмисно або через недбале (неохайне) поводження.

Студенти групи проводять підготовку робочого місця для виконання певного навчального завдання.

Починаючи з першого дня практики, кожний студент веде щоденник навчальної практики, куди ретельно занотовує всю виконану роботу впродовж кожного дня практики. Звіт, підписаний і оцінений керівником практики, є загальною формою звітності студента за навчальну практику. Звіт повинен містити відомості про виконання студентом усіх розділів програми практики та бути оформленим відповідно до вимог чинних нормативних актів.

Оцінка практики проводиться викладачами, що вели навчальну практику, за змістовність, правдивість та актуальність у веденні робочого зошита, за сумлінність у виконанні завдань та теоретичні знання з предмета.

Студенту, який частково або повністю не виконав програму практики з поважних причин, термін її виконання може бути перенесений на інший період.

Студенту, який не виконав програму практики повністю або частково без поважних причин, може бути надане право повторного проходження практичного навчання в інший час.

Студент, який не виконав програму практики і не атестований за її результатами, відраховується з числа студентів НУБіП України.
План навчальної практики

Тема 1. Виявлення самок у статевій охоті. Складання схеми гормональної підготовки донорів та реципієнтів до трансплантації ембріонів. Доставка тварин до пункту штучного осіменіння. Підготовка самок до осіменіння, а самців до взяття сперми.

Тема 2. Отримання сперми від плідників.

Тема 3. Візуальна та мікроскопічна оцінка отриманих еякулятів.

Тема 4. Мікроскопічна оцінка сперми плідників.

Тема 5. Підготовка робочого місця техніка штучного осіменіння та осіменіння самок сільськогосподарських тварин. Трансплантація ембріонів коровам.

Тема 6. Підведення підсумків проведеної практики з біотехнології відтворення тварин і проведення заліку.
Тема 1

Виявлення самок у статевій охоті.

Доставка тварин до пункту штучного осіменіння. Підготовка самок до осіменіння, а самців до взяття сперми
Мета завдання. Оволодіння клінічними методами виявлення самок різних видів сільськогосподарських тварин в охоті та складання схем гормональної підготовки донорів та реципієнтів до трансплантації ембріонів. Ознайомлення з технікою безпеки при доставці тварин на пункт штучного осіменіння та при взятті сперми від плідників і штучному осіменінні самок.
Забезпечення заняття: 4‑5 мотузок; 2 відра; 2 тазики; ганчірки та щітки для миття тварин; 2–3 скребки; мило – 2шт.
Завдання 1. Виявлення тварин в охоті і доставка їх до пункту штучного осіменіння:

а) збір анамнестичних даних, встановлення дати отелення;

б) оволодіння методами виявлення самок в охоті;

в) оволодіння методами фіксації тварин та технікою безпеки при їх доставці.


Завдання 2. Підготовка станків і тварин для штучного осіменіння:

а) навчитися підготовлювати станки для штучного осіменіння тварин (миття та дезінфекція);

б) оволодіння методами підготовки самок до штучного осіменіння.
Завдання 3. Санітарна обробка та фіксація самок при штучному осіменінні і їх повернення в приміщення після осіменіння:

а) миття зовнішніх статевих органів самок і їх знезараження;

б) фіксація самок під час штучного осіменіння;

в) повернення самок після осіменіння в приміщення.



Завдання 4. Підготовка і доставка плідників для отримання сперми, надання допомоги при її отриманні і забезпечення пункту штучного осіменіння теплою водою:

а) доставка плідників на пункт штучного осіменіння;

б) миття та санітарна обробка плідників;

в) оволодіння методами фіксації плідників.


Завдання 5. Оформлення календаря техніка штучного осіменіння. Перевірка знань студентів і підсумки виконання завдань з теми 1.
Тема 2

Отримання сперми від плідників


Мета завдання. Вивчення будови і підготовки штучної вагіни до взяття сперми. Оволодіння методами отримання сперми від плідників.
Забезпечення заняття: корпус штучної вагіни – 3‑4 шт.; гумові камери –3‑4 шт.; фіксаційні кільця – 9‑12 шт.; спермоприймачі – 3‑4 шт.; тримачі спермоприймачів – 3‑4 шт.; краники – 3‑4 шт.; вазелін – 300‑500 г; ебонітові палички – 2‑3 шт.; металева кружка – 1-2 шт.; лійка скляна або пластикова; тазик; йоржик; кальцинована сода або пральний порошок – 500 г; скарифікатор Г.К.Корчака; термометр; спиртові тампони; пінцет; гаряча та холодна вода.

Завдання 1. Складання та підготовка штучної вагіни до отримання сперми від плідника:

а) вивчення будови штучної вагіни і методів отримання сперми;

б) складання штучної вагіни;

в) підготовка штучної вагіни до отримання сперми;


Завдання 2. Отримання сперми від плідників сільськогосподарських тварин:

а) вивчення прийомів отримання сперми від плідників сільськогосподарських тварин;

б) відпрацювання на фантомі-тренажері прийомів одержання сперми від плідників;

в) отримання сперми від бугая на штучну вагіну.


Завдання 3. Оформлення записів у журналі використання бугаїв і взяття матеріалу із препуціального мішка:

а) вивчення журналу обліку використання бугаїв і його заповнення;

б) ознайомлення з будовою скарифікатора Г.К.Корчака;

в) оволодіння методом взяття бактеріологічного матеріалу із препуціального мішка.


Перевірка та оцінка знань студентів і підсумки виконання завдань з теми 2.
Тема 3

Візуальна та мікроскопічна оцінка отриманих еякулятів за густиною, активністю та концентрацією


Мета завдання. Навчитися проводити загальну санітарну оцін­ку отриманих еякулятів. Оволодіти методами оцінки сперми за густиною, активністю та концентрацією сперміїв.

Забезпечення заняття: свіжоотримана сперма;

спермоприймачі; градуйовані піпетки; мірні циліндри; марлеві серветки; скляні палички; ватні спиртові тампони; столик Морозова або електричний столик; мікроскоп; камера Горяєва; оптичні стандарти; 3%-й розчин кухонної солі; еритроцитарні та лейкоцитарні меланжери; предметні та накривні скельця; флакончики з-під антибіотиків; вата біла; гаряча та холодна вода; рушники; 2,9%-й розчин натрію цитрату .


Завдання 1. Загальна санітарна оцінка отриманих еякулятів:

а) засвоїти зміст санітарної оцінки сперми;

б) оволодіти методами визначення об’єму сперми, її кольору, запаху та консистенції.
Завдання 2. Візуальна оцінка за густиною та активністю нерозбавленої сперми:

а) навчитись правильно готувати препарат ”роздавлена крапля”;

б) оволодіти методикою визначення густини та активності сперміїв у спермі.
Завдання 3. Визначення концентрації сперміїв у спермі:

а) вивчити методи визначення концентрації сперміїв у спермі;

б) оволодіти методикою визначення концентрації сперміїв за допомогою камери Горяєва.
Завдання 4. Мікроскопічне дослідження зішкребів із препуціального мішка бугаїв-плідників та проведення записів у ордері на сперму, яка відправляється з племоб’єднання до лабораторії:

а) оволодіти методикою одержання зішкребів із препуціального мішка бугаїв-плідників за допомогою скарифікатора Корчака.

б) навчитися проводити дослідження зішкребів із препуціального мішка під мікроскопом;

в) ознайомитися з ордером на сперму, що відправляється та провести в ньому записи.

Перевірка та оцінка знань студентів і підсумки виконання завдань з теми 3.
Тема 4.

Мікроскопічна оцінка сперми плідників з визначенням відсотків живих і патологічних форм сперміїв та впливу на них факторів довкілля.


Мета завдання. Оволодіння методиками визначення відсотка живих та патологічних форм сперміїв. Навчитися визначати інтенсивність дихання та вплив на сперміїв фізичних та хімічних факторів.
Забезпечення заняття: предметні і накривні скельця; шліфувальне скельце; 5%-й водний розчин еозину, виготовлений на 3%-му розчині натрію цитрату; 1%-й розчин метиленової синьки; 2,9%-й розчин натрію цитрату; 96%-й етиловий спирт; 5%-й спиртовий розчин йоду; 2-3 мікроскопи; катетери для визначення інтенсивності дихання сперміїв; скляні палички; 2 кювети; 2 піпетки; дистильована вода; столик Морозова; біла вата; тепла вода; кальцинована сода; мило; рушник.
Завдання 1. Визначення відсотка патологічних і незрілих форм сперміїв в отриманій спермі:

а) вивчити причини появи патологічних і незрілих форм сперміїв;

б) навчитися робити мазки і визначати відсоток патологічних і незрілих форм сперміїв у спермі.
Завдання 2. Визначення відсотка живих і мертвих форм сперміїв:

а) навчитися виготовляти тонкі мазки і їх фарбувати;

б) визначити процент живих і мертвих форм сперміїв.
Завдання 3. Визначення інтенсивності дихання сперміїв за швидкістю знебарвлення метиленової синьки:

а) оволодіти методикою визначення інтенсивності дихання сперміїв;

б) провести визначення інтенсивності дихання сперміїв у спермі.
Завдання 4. Вивчення впливу на сперміїв світла, низької і високої температури, різних хімічних речовин:

а) вивчити дію на сперміїв низької і високої температури, дистильованої води, розчину натрію цитрату, етилового спирту і парів йоду;

б) провести експериментальні дослідження згідно із завданням і записати отримані результати.
Завдання 5. Визначення виживання сперміїв у отриманій спермі:

а) оволодіти методикою визначення абсолютного виживання сперміїв.

б) визначити показник абсолютного виживання сперміїв у спермі.
Перевірка та оцінка знань студентів і підсумки виконання завдань з теми 4.


Тема 5

Підготовка робочого місця техніка штучного осіменіння та осіменіння самок сільськогосподарських тварин.


Мета завдання. Навчитися готувати розчини та матеріали на робочому місці техніка штучного осіменіння та оволодіти методами штучного осіменіння сільськогосподарських тварин та трансплантацією ембріонів коровам.
Забезпечення заняття: натрію бікарбонат; натрію хлорид; кальцинована сода; натрію цитрат; фурацилін; етиловий спирт; вата; піхвові дзеркала; разові поліетиленові рукавички; шприц-катетер; мікрошприц-катетер; ПОС-5; УЗК-5; ебонітовий катетер; гумовий катетер Іванова; бинт; гумова трубка; кружка Есмарха; 2 мотузки; піпетки; ампули; полістиролові катетери; дистильована вода; посуд для розчинів; ваги з наважками; фільтрувальний папір; скляні палички.
Завдання 1. Підготовка робочого місця техніка штучного осіменіння і приготування розчинів:

а) навчитися готувати робоче місце техніка штучного осіменіння;

б) приготувати спиртові тампони;

в) приготувати 1%-й розчин натрію бікарбонату ; 0,9%-й розчин кухонної солі; 2%-й розчин кальцинованої соди; 2,9%-й розчин натрію цитрату; розчин фурациліну 1 : 5000; 70%-й етиловий спирт.


Завдання 2. Вивчення інструментів, матеріалів, що використовуються при штучному осіменінні корів і телиць:

а) вивчити методи штучного осіменіння самок сільськогосподарських тварин;



б) відпрацювання методів штучного осіменіння корів (мано-цервікальним, візо-цервікальним, ректо-цервікальним та епі-цервікальним);
Завдання 3. Вивчення способів осіменіння та інструментів і матеріалів, що використовуються при штучному осіменінні овець, кобил і свиней.

Перевірка та оцінка знань студентів і підсумки виконання завдань з теми 5.



Тема 6

Підведення підсумків проведеної навчальної практики з біотехнології відтворення і проведення заліку.



ПРОГРАМА З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З ДИСЦИПЛІНИ “ВЕТЕРИНАРНЕ АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ”
ВСТУП

Ветеринарне акушерство, гінекологія та штучне осіменіння с.-г. тварин є однією з провідних клініко-біологічних дисциплін, яка висвітлює питання фізіології та патології розмноження.

Складовою частиною навчального плану підготовки лікаря ветеринарної медицини є навчальна практика з ветеринарного акушерства та гінекології. Вона проводиться на 4 курсі в обсязі 36 годин (6 робочих днів) на академічну групу.

Багаторічний досвід кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин свідчить, що навчальну практику слід пов’язувати з виробничою діяльністю ветеринарної служби і найбільш доцільно проводити в навчально-дослідних господарствах Національного аграрного університету, на базових філіалах кафедри. При цьому режим роботи студентів визначає викладач, пов’язуючи його з розпорядком дня тваринницької ферми, який має місце у господрастві.

План навчальної практики і умови її проведення погоджуються з головним лікарем ветеринарної медицини господарства перед навчальною практикою, затверджується завідувачем кафедри і деканатом факультету.

Мета і завдання практики

Головна мета навчальної практики – закріпити знання, отримані студентами протягом теоретичного курсу навчання з ветеринарного акушерства та гінекології, набуття практичних навиків в умовах виробництва з питань організації і проведення заходів з профілактики і лікування акушерсько-гінекологічних захворювань, хвороб молочної залози і новонароджених тварин, діагностики вагітності і неплідності, проведення заходів з профілактики і ліквідації неплідності, формою організації акушерсько-гінекологічної диспансеризації і методикою аналізу економічних збитків від неплідності.

Реалізація даної мети передбачає послідовне виконання кожним студентом або бригадою тем і завдань, які виносяться на період навчальної практики. Академічна група поділяється на 6 бригад, а кожна тема включає 5 завдань, які послідовно виконуються кожним студентом. Обов’язковим для зарахування матеріалів практики для бригади є заповнення журналу акушерсько-гінекологічної диспансеризації, робочої відомості клінічного дослідження молочної залози та лабораторного дослідження молока, робочої відомості клініко-гінекологічного дослідження корів.

Під час навчальної практики кожен студент проводить курацію однієї хворої тварини, з метою виконання курсової роботи.



ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

ТЕМА 1. Діагностика вагітності с. -г. тварин. Хвороби вагітних, їх діагностика, лікування та профілактика.

ТЕМА 2. Роди і післяродовий період. Хвороби новонароджених.

ТЕМА 3. Патологія родів та післяродового періоду.

ТЕМА 4. Хвороби та функціональні розлади молочної залози.

ТЕМА 5. Гінекологічні захворювання.

ТЕМА 6. Аналіз та захист матеріалів практики.

ТЕМА 1

Діагностика вагітності с. - і. тварин. Хвороби вагітних, їх діагностика, лікування та профілактика.

Мета завдання. Оволодіння методами клінічного і лабораторного дослідження вагітності. Аналіз повноцінності раціону для вагітних тварин та корів в запуску, захворювання корів в сухостійний період.

Забезпечення заняття: фартух акушерський, поліетиленові рукавиці, відра, мило, рушники, 0,5% водний розчин аміаку, спиртовий розчин йоду, прямі і зігнуті ножищ, піхвове дзеркало, флакони з під антибіотиків, пробірки бактеріологічні, спиртівки, робочий розчин мідного купоросу з питомою вагою 1,008, 25%-ний розчин NaOH, предметні скельця, мікроскоп, гематоксилін-еозин, 3%-ний розчин гідропериту, концентрована соляна кислота, 1%-ний розчин фенилгідразину, спирт 96 градусів.



Завдання 1. Клініко-гінекологічне дослідження однієї групи тварин (закріпленої за оператором машинного доїння) з метою діагностики стану статевого апарату:

а) анамнестичні дані, дата отелу і перебіг післяродового періоду, кількість осіменінь, дата останнього осіменіння;

б) методика фіксації тварин під час клініко-гінекологічних досліджень;

в) зовнішнє дослідження (огляд, пальпація, аускультація);

г) внутрішнє дослідження (вагінальне, ректальне);

д) оформлення робочої відомості та журналу акушерсько-гінекологічної диспансеризації.



Завдання 2. Лабораторна діагностика вагітності у тварин тієї ж групи:

а) визначення питомої вага цервікального слизу:

б) проба по Ю. Катєринову;

в) мікроскопія мазків цервікального слизу;

г) реакція Буркіна.

Завдання 3. Аналіз хвороб вагітних тварин (однієї групи) за попередні 2,5 міс. та на час їх дослідження:

а) аборти та їх причина.

б) порушення обміну речовин у корів в сухостійний період (остеомаляція, експрес аналіз ацетону в сечі, передродові набряки та залежування);

в) захворювання шлунково-кишкового тракту та кінцівок (анамнестичні дані за попередні 2,5 міс.).



Завдання 4. Лікування та профілактика хвороб вагітних тварин:

а) анамнестичні дані па хвору тварину;

б) загальні та спеціальна дослідження;

в) розроблення схеми лікування та рекомендацій щодо профілактики. Оформлення академічної історії хвороби.



Завдання 5. Аналіз повноцінності раціону корів в запуску:

а) вияснити результати дослідження кормів на поживність, де і які корми досліджувались останній раз, як часто практикуються їх дослідження;

б) забезпеченість раціонів вітамінами, макро-, мікроелементами (які підкормки вводяться в раціон сухостійним коровам, як. проводиться вітамінна обробка тварин та ін.);

в) закріплення тематично хворих тварин за студентами для виконання курсових робіт.



Перевірка знань студентів, підведення підсумків виконання завдань з теми 1.

ТЕМА 2

Роди і післяродовий період. Хвороби новонароджених.

Мета заняття. Вивчити фізіологію родового процесу і післяродового періоду в динаміці часу, вміти визначити передвісники родів, стадії перебігу родів, їх тривалість. Оволодіти методами контролю за перебігом післяродового періоду.

Забезпечення занять: спиртовий розчин йоду, ножиці, фарба Романовського-Гімза, предметні скельця, мікроскопи, 10% розчин формаліну, лічільні камери Горяєва, розчин Тюрка, акушерські інструменти.



Завдання 1. Спостереження за перебігом родів і надання допомоги породілі і плоду:

а) передвісники родів;

б) стадії родів, перейми і потуги, їх тривалість у різних видів тварин;

в) допомога і догляд за матір’ю і плодом після родів.



Завдання 2. Фізіологія післяродового періоду:

а) інволюційні процеси в статевих органах (піхва, матка, середні маткові артерії, крижово-сідничні зв’язки);

б) лохії, як матеріал для контролю за перебігом післяродового періоду (консистенція, колір, запах, мікроскопія мазків лохій, відбір проб метроаспірату для бактеріологічного дослідження з 1-ї по 14-ту добу);

в) лабораторне дослідження гомеостазу породілі (морфологічні та біохімічні дослідження крові тощо).



Завдання 3. Організація і використання родильних приміщень і профілакторіїв в господарстві:

а) підготовка породілі, інструментів та руки акушера;

б) дослідження розміщення плода відносно родових шляхів матері з визначенням акушерських термінів;

в) фіксація окремих частин тіла плоду і надання рододопомоги.



Завдання 4. Клінічне дослідження новонароджених та надання їм допомоги:

а) надання допомоги при кровотечі із судин кукси пупка;

б) надання допомоги при запалені пупка, нориці урахуса;

в) аналіз народженості телят гіпотрофіків за попередні 2,5 міс. (з 1.01.200_р.) і під час проходження практики.



Завданий 5. Взаємозв’язок молочної залози і сталевої системи:

а) клінічне і лабораторне дослідження молочної залози (огляд, пальпація, діагностичні тести на мастит);

б) (оформлення робочих відомостей, журналу акушерако-гінекологічної диспансеризації, академічних історій хвороб)

в) розгляд історії хвороби з діагнозом “Фізіологічні роди”.



Перевірка знань студентів, підведення підсумків виконання завдань з теми 2.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка