Національний університет «острозька академія» Інститут міжнародних відносин




Скачати 219,74 Kb.
Дата конвертації30.10.2017
Розмір219,74 Kb.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»



Інститут міжнародних відносин


Кафедра міжнародних відносин
’’Затверджую’

Проректор з навчально-методичної роботи

________________

’’____’’ __________________20__ р.

Програма навчальної дисципліни



АНАЛІЗ І ПРОГНОЗУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ



Острог – 20__



УДК

ББК

Аналіз і прогнозування зовнішньої політики. Програма навчальної дисципліни. – Національний університет «Острозька академія», 20__. – 13 с.




Розробник:
Рецензенти:

Затверджено вченою радою НУОА



Протокол №__ від __ ___________ 20__ р.

ББК

НУОА, 20__.

Структура програми навчальної дисципліни

Аналіз і прогнозування зовнішньої політики”



  1. Опис предмету навчальної дисципліни


Предмет: Аналіз і прогнозування зовнішньої політики


Курс: підготовка магістрів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни.

Кількість кредитів, відповідних ECTS: 3
Модулів: 2

Змістових модулів:

2 модулі
Загальна кількість годин:

108 год.
Тижневих годин: 2 години





Шифр та назва напряму

0403 Міжнародні відносини


Шифр та назва спеціальності: 8.030400 Міжнародні відносини


Освітньо-кваліфікаційний рівень магіст

Обов’язкова
Рік підготовки: 1
Семестр: 1
Лекції: 20 год.
Семінари: 16 год.
Самостійна робота: 54 год.
Індивідуальна робота: ІНДЗ- 18 год.
Вид контролю: іспит.


М Е Т А




Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів знань про методику аналізу й прогнозування в системі прийняття зовнішньополітичних рішень та опануванні практичним інструментарієм для здійснення аналітично-прогностичної роботи в зовнішньополітичній діяльності; у з’ясуванні теоретичних засад та принципів, методів роботи аналітично-інформаційних систем та практичних аспектів застосування аналітичної та прогностичної діяльності у різних зовнішньополітичних структурах та відомствах.


Завданням дисципліни є вивчення аналітичної і прогностичної діяльності: від загальних принципів побудови та управління аналітично-прогностичними структурами в зовнішньополітичних відомствах до підготовки аналітичних документів та практичної роботи з прийняття зовнішньополітичних рішень.

Дисципліна умовно поділяється на два базових модулі:



  • методологічний, в якому студенти отримують теоретичні та практичні знання з проведення аналітично-прогностичної діяльності на базовому рівні, навички підготовки аналітичних продуктів.

  • організаційно-управлінський, в якому студенти вивчають теоретичні принципи та методику побудови та застосування аналітично-прогностичних систем в зовнішній політиці, отримують навички розробки, аналізу та моделювання аналітично-прогностичних систем.


У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:


  • теоретичні основи аналітичної та прогностичної діяльності;

  • світову практику аналітично-прогностичної роботи у зовнішній політиці;

  • основні тенденції аналітичної роботи у зв’язку з переходом до інформаційного суспільства;

  • основні методи аналітично-прогностичної роботи;

  • особливості прогнозування у зовнішній політиці України та основні фактори впливу, що визначають повноту й верифікованість прогнозів;



уміти:


  • складати аналітичні документи;

  • розробляти критерії аналізу та відбору інформації в зовнішній політиці;

  • вивчати аналітичні потреби організації та планувати її аналітичну роботу;

  • використовувати конкретні методики обробки інформаційних матеріалів в царині зовнішньополітичної діяльності.



ОСНОВНИЙ КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ КУРСУ

Основний категоріальний апарат курсу складають загальноісторичні та спеціальні міжнародні й аналітичні поняття, а саме:

Зовнішньополітична діяльність, аналіз, регіональні системи, національна зовнішня політика, політичний прогноз, суб’єкти міжнародних відносин, канали інформації, експлікативні методи, контент-аналіз, квантифікація, висновки і прогнози, івент-аналіз, когнітивне картування, когнітивні фактори, ключові поняття, картосхема понять, аналогія, екстраполяція, сценарій, моделювання, системний підхід, стабільність системи міжнародних відносин, виклики, параметри динамічності, параметри статичності, геополітика, стратегічне партнерство, стратегічні інтереси, аналіз цілей, інформаційна базаеханізми трансформації системи міжнародних відносин, геополітичні коди, сфери співробітництва.

П Р О Г Р А М А
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Аналіз зовнішньої політики
Тема 1.

Місце зовнішньополітичного аналізу,

прогнозування та планування

Місце зовнішньополітичної діяльності в забезпеченні функціонування держави. Завдання зовнішньої політики. Поняття зовнішньополітичного акту.

Зовнішньополітична діяльність як система. Взаємодія зовнішньої та внутрішньої політики. Причинно-наслідкові зв’язки в зовнішньополітичній діяльності. Можливість альтернативних рішень.

Поняття “аналіз” в зовнішньополітичній діяльності. Джерела аналізу. Завдання аналізу.

Поняття планування в зовнішньополітичній діяльності. Завдання планування. Види планування. Планування і поточна політика. Аналіз і планування. Стратегічний аналіз і стратегічне планування.

Прогнозування в зовнішньополітичній діяльності. Завдання прогнозування. Види прогнозування.



Тема 2.

Зовнішньополітичний аналіз та прогнозування в структурі

державного апарату країн Західної Європи

Державні органи зовнішньої політики Франції, Німеччини, Великобританії. Законодавча основа організації зовнішньої політики цих країн.


Основні державні аналітичні центри в сфері зовнішньої політики. Їхні функції. Друковані органи.

Університетські наукові центри. Приватні дослідницькі корпорації. Їхні функції. Друковані органи.

Вплив дослідницьких наукових центрів на прийняття зовнішньополітичних рішень.

Тема 3.

Аналіз зовнішньополітичної діяльності

суб’єктів міжнародних відносин

Поняття суб’єкта міжнародних відносин. Міжнародно-правовий статус суб’єкта міжнародних відносин.

Інтереси суб’єктів міжнародних відносин. Структура інтересів суб’єкта. Інтереси і цілі суб’єкта. Стратегічні й поточні цілі. Інтереси явні і приховані. Методика виявлення інтересів і цілей.

Поведінка держави на міжнародній арені. Методи аналізу. Критерії оцінки. Способи врахування поведінки держави.

Суб’єкти міжнародних відносин в структурах міжнародних організацій. Форми участі. Правовий статус. Аналіз цілей. Виявлення особливостей участі й поведінки.

Аналіз діяльності представників держави в міжнародних відносинах. Місце суб’єктивного фактора. Методи використання суб’єктивного фактора в міжнародних відносинах.



Тема 4.

Методи дослідження зовнішньополітичної діяльності

Інформаційна база для аналізу зовнішньополітичної діяльності. Канали надходження інформації. Офіційні канали інформації. Засоби масової інформації як джерело.

Експлікативні методики дослідження. Виділення первинних одиниць аналізу. Контент-аналіз. Види контент-аналізу. Змістовий контент-аналіз. Структурний контент-аналіз. Переваги й недоліки методу. Прийоми квантифікації в процесі контент-аналізу. Побудова висновків і прогнозів. Івент-аналіз. Побудова матричних таблиць. Ранжування і вимірювання. Побудова висновків.

Когнітивне картування. Когнітивні фактори. Виділення ключових понять. Побудова картосхеми понять. Методика Б. Корані. Інші методики побудови висновків.

Прогностичні методи. Висновки за аналогією. Метод простої екстраполяції. Дельфійський метод. Побудова сценаріїв.

Аналіз детермінант і змінних. Моделювання. Системний підхід.



Тема 5.

Стратегічний аналіз: функціональні

та концептуальні особливості

Аналіз місця і ролі держави в багатополярній геополітичній моделі сучасного світу. Визначення стратегічних цілей зовнішньої політики держави. Її ієрархія. Аналіз геополітичних кодів держави. Формування геополітики держави протягом її історії, панівні геополітичні концепції, засоби їх реалізації. Політичні економічні, соціальні, релігійні та їх чинники, які визначають геополітичні коди держави.

Визначення союзників і конкурентів на даному етапі розвитку держави.

Визначення сфер і регіонів співробітництва та сфер і регіонів конкуренції з окремими державами світу. Стратегічне партнерство і його перспективи. Критерії стратегічного партнерства.

Вибір ефективних засобів в реалізації стратегічних інтересів держави на міжнародній арені (воєнні, політичні, економічні, ідеологічні, культурні та ін.).

Оцінка стратегічних ризиків держави на міжнародній арені та можливих негативних наслідків.

Розгляд альтернативних варіантів визначення стратегічних цілей. Визначення сфер співробітництва. Вивчення засобів реалізації стратегічних цілей держави на міжнародній арені.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Прогнозування зовнішньої політики
Тема 6.

Прогнозування у міжнародних відносинах

Фактори, які обумовлюють можливість прогнозування у міжнародних відносинах. Визначення об’єкта прогнозування. Передумови успішного прогнозування. Повнота, достовірність і точність даних про об’єкт прогнозування Формування гіпотези при прогнозуванні. Визначення можливих факторів зміни гіпотези.

Прогнозування на основі причинних зв’язків. Прогнозування за аналогією. Застосування теорії ймовірності при прогнозуванні. Передбачення на основі стійких тенденцій розвитку міжнародних відносин. Використання розвитку подій у певному напрямку при прогнозуванні. Врахування циклічності в розвитку подій.

Статистичний матеріал у прогнозуванні міжнародних відносин.

Врахування особового фактору в прогнозуванні зовнішньої політики. Врахування національного характеру та культурних особливостей народу при прогнозуванні зовнішньої політики.

Тема 7.

Здійснення прогнозного проекту

Визначення об’єкту прогнозування. Збір інформації про минулий розвиток об’єкта прогнозування. Визначення об’єкта прогнозування в системі міжнародних відносин. Можливі фактори впливу на об’єкт. Аналіз суспільних сил, які чинять вплив на формування зовнішньої політики.

Побудова моделі чутливих точок впливу. Математичні моделі міжнародних відносин.

Сприятливі фактори в розвитку прогнозу. Несприятливі фактори. Коригування прогнозу.



СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ





Тема


Кількість годин відведених на

Лекції

Семінарські та практичні заняття

Самостійну роботу

Індивідуальну роботу

Змістовий модуль І. Аналіз зовнішньої політики

1

Тема 1. Місце зовнішньополітичного аналізу, прогнозування та планування

2

12

10

12

2

Тема 2. Зовнішньополітичний аналіз та прогнозування в структурі державного апарату країн Західної Європи

2

10

3

Тема 3. Аналіз зовнішньополітичної діяльності суб’єктів міжнародних відносин

2

10

4

Тема 4. Методи дослідження зовнішньополітичної діяльності

2

10

5

Тема 5. Стратегічний аналіз: функціональні та концептуальні особливості

4

10

Змістовий модуль ІІ. Прогнозування зовнішньої політики

6

Тема 6. Прогнозування у міжнародних відносинах

4


4



4


6


7

Тема 7. Здійснення прогнозного проекту

4

Усього годин:

20

16

54

18



ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Аналіз зовнішньої політики
Тема 1. Місце зовнішньополітичного аналізу, прогнозування та планування

  1. Місце зовнішньополітичного аналізу, прогнозування та планування. – 2 год.


Тема 2. Аналіз зовнішньополітичної діяльності суб’єктів міжнародних відносин

1. Аналіз зовнішньополітичної діяльності суб’єктів міжнародних відносин. – 4 год.

Тема 3. Методи дослідження зовнішньополітичної діяльності

  1. Методи дослідження зовнішньополітичної діяльності. – 2 год.

  2. Дослідження параметрів стабільності міжнародних систем. – 2 год.


Тема 4. Стратегічний аналіз: функціональні та концептуальні особливості

  1. Стратегічний аналіз: функціональні та концептуальні особливості. – 2 год.

  2. Реалізація стратегічних інтересів держави. – 2 год.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Прогнозування зовнішньої політики
Тема 5. Прогнозування у міжнародних відносинах

  1. Прогнозування у міжнародних відносинах. – 2 год.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Тема 1. Місце зовнішньополітичного аналізу, прогнозування та планування

    1. Визначити зміст поняття "аналіз". Дослідити кореляцію між поняттями прогнозування та планування. – 10 год.

Тема 2. Зовнішньополітичний аналіз та прогнозування в структурі державного апарату країн Західної Європи

1. Проаналізувати та класифікувати органи зовнішньополітичного аналізу і прогнозування країн Західної Європи. – 10 год.



Тема 3. Аналіз зовнішньополітичної діяльності суб’єктів міжнародних відносин

1. У письмовій формі з’ясувати такі питання: суб’єкти міжнародних відносин в структурах міжнародних організацій. Форми участі. Правовий статус. Аналіз цілей. Виявлення особливостей участі й поведінки. – 10 год.



Тема 4. Методи дослідження зовнішньополітичної діяльності

1. Розглянути основні наукові запозичення із психології, математики, фізики, лінгвістики, які використовуються в методиках аналізу міжнародних відносин. – 6 год.



    1. Проаналізувати механізми трансформації системи міжнародних відносин. Чутливі точки системи. Умови збереження цілісності системи. – 4 год.

Тема 5. Стратегічний аналіз: функціональні та концептуальні особливості

1. З’ясувати альтернативні варіанти визначення стратегічних цілей та сфер співробітництва. Вивчення засобів реалізації стратегічних цілей держави на міжнародній арені. – 10 год.



Тема 7. Здійснення прогнозного проекту

1. Підготувати реферат щодо основних прогностичних методів. – 4 год.



ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

Мета: розвиток навичок самостійної роботи, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення теоретичних знань та практичне застосування знань студента з навчального курсу.

Тема 3. Аналіз зовнішньополітичної діяльності суб’єктів міжнародних відносин

Підготувати порівняльну таблицю щодо основних джерел зовнішньої та внутрішньої політики суб’єктів міжнародних відносин. Скласти коротку пояснювальну записку щодо взаємопов’язаності зовнішньої та внутрішньої політики. – 4 год. – опрацювання літератури.



Тема 4. Методи дослідження зовнішньополітичної діяльності

Використовуючи вивчені аналітичні методи підготувати документ щодо зовнішньої політики одного із довільно обраних суб’єктів міжнародних відносин. – 8 год. – опрацювання джерел.


Тема 6. Прогнозування у міжнародних відносинах

Обґрунтувати основні напрямки сучасної зовнішньої політики України. – 6 год. – аналітичне дослідження.


РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ
Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (ВС);

60-74 балів – задовільно (DE);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).



Система оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою

з курсу “Аналіз зовнішньої політики”


Модуль 1

(поточний контроль)

Модуль 2 (ІНДЗ)

Підсумковий контроль (іспит)

Сума

Змістовий модуль І

Змістовий модуль ІІ

Модульна контро-льна робота

12

12

100

44

20

12

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

8

8

10

10

10

9

9


Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
Модуль 1

(поточний контроль)







Змістовий модуль І

Змістовий модуль ІІ

Вид навчальної роботи

Макс. кількість балів


Макс. Кількість балів

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Виступ на семінарському занятті

2

2

4

4

4

2

2

Понятійний практикум

2

2

2

2

2

2

2

Заохочувальні заходи

1

1

1

1

1

1

1

Творче завдання

2

2

2

2

2

2

2

Контрольний тест

1

1

1

1

1

2

2

Усього за змістовним модулем


46


18

Модульна контрольна робота 12

Усього за модулем №1 76


МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: навчально – методичний комплекс забезпечення дисципліни; ілюстративні матеріали: схеми, таблиці, аудіо та відео матеріали, тощо.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна:

  1. Веймер Д.Л., Вайнінг Е.Р. Аналіз політики: Концепції і практика / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 654 с.

  2. Голосов Г.В. Сравнительная политология: Учебник. – Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. – 207 с.

  3. Гришин А.В., Никольский Н.М. Система анализа и диалог с ЭВМ в исследовании международных отношений. – М.: Международные отношения, 1982. – 344 с.

  4. Джарол Б.М., Ричард К.Р. Политология: Методы исследования / Пер. с англ. – М.: Изд-во “Весь мир”, 1997. – 544 с.

  5. Дольникова Р.Н. Методология и методика прогнозирования внешней политики несоциалистических государств. Опыт системной организации понятий. – М.: Наука, 1986. – 255 с.

  6. Кашлев Ю., Галумов Э. Интеграции и PR в международных организациях. – М.: Известие, 2003. – 432 с.

  7. Коваленко А.О. Політичний аналіз і прогнозування. – К.: Науковий світ, 2002. – 201 с.

  8. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов. Подходы, решения, технологии: Учебное пособие. – М.: Аспект-Пресс, 1999. – 271 с.

  9. Ледяев В.Г. Власть: концептуальный анализ. – М.: РОССПЭН, 2001. – 384 с.

  10. Литвак Б.Г. Управленческие решения. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем», 1998. – 248 с.

  11. Пал Леслі. Аналіз державної політики / Пер. з англ. – К.: Основи, 1999. – 422 с.

  12. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование: Учебник для вузов – М.: Алгоритм, 2000. – 352 с.

  13. Плэтт В. Стратегическая разведка. Основные принципы. – М.: Форум, 1997. – 376 с.

  14. Политический процесс: основные аспекты и способы анализа: Сборник учебных материалов / Под ред. Мелешкиной Е.Ю. – М.:ИНФРА, 2001. – 304 с.

  15. Равив Д., Мелман Й. История разведывательных служб Израиля. – М.: Международные отношения, 2000. – 528 с.

  16. Романов В., Рудік О., Брус Т. Вступ до аналізу державної політики: Навчальний посібник. – К.: Основи, 2001. – 238 с.

  17. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи: інституційний вимір. – Львів: Тріада Плюс, 2004. – 392 с.

  18. Симонов К.В. Политический анализ: Учебное пособие. – М.: Логос, 2002. – 152 с.

  19. Сізих Н.В. Теорія прийняття рішень в міжнародних відносинах: Навчальний посібник до лекційного курсу. – К.: Кобза, 2003. – 208 с.

  20. Современные международные отношения: Учебник / Под ред.  А.В. Торкунова. – М.: РОССПЭН, 2001. – 584 с.

  21. Телешун С.О., Баронін А.С. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2001. – 112 с.

  22. Шикин Е.В., Чхартишвили А.Г., Математические методы и модели в управлении. – М.: Изд-во «Дело», 2000. – 440 с.

  23. Шпига П.С. Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики: Конспект лекцій. – К.: КиМУ, 2004.– 108 с.

  24. Эндрейн Г.Ф. Осуществление политического курса и специальные преобразования. – М.: Изд-во «ИНФРА-М», Изд-во «Весь мир», 2000. – 320 с.

  25. Янг. Е., Куінн Л. Як начинати дієвий аналітичний документ у галузі державної політики: Практичний посібник для радників з державної політики у Центральній Європі / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2003. – 120 с.

Додаткова:

  1. Информация. Дипломатия. Психология. – М.: Известия, 2002. – 616 с.

  2. История Великобритании. – М.: Традиция-Евролинц, 2004. – 512 с.

  3. Крутких А. Информационный вызов безопасности на рубеже ХХІ века // Международная жизнь. – 1999. – №2. – С. 82-89.

  4. Переосмысливая грядущее. Крупнейшие американские экономисты и социологи о перспективах и противоречиях современного развития // МЭМО. – 1998 – № 11. – С. 5-26.

  5. Система, структура и процесс развития современных международных отношений / Отв. ред. В.Й. Гантман. – М.: Наука, 1984. – 194 с.

  6. Системная история международных отношений в четырех томах. 1918-2000. Т.1.События 1918-1945 / Под. ред. А.Г. Богатурова. – М.: Московский рабочий, 2000.– 516 с.

  7. Системная история международных отношений в четырех томах. 1918-2003. Т.3. События 1945-2003 / Под ред А.Г. Богатурова. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2003. – 720 с.

  8. Системная история международных отношений в четырех томах. 1918-2003. Т.4. Документы 1945-2003 / Под ред А.Г. Богатурова. – М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2004. – 598 с.

  9. Современные буржуазные теории международных отношений. – М.: Наука, 1976. – 486 с.

  10. Современные международные отношения и мировая политика: Учебник А.В. Торкунов., И.Г. Тюлин., А.Ю. Мельвиль и др. – М.: Просвещение: МГИМО, 2004. – 991 с.

  11. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с.



РЕСУРСИ

Інтернет – ресурси


  1. http://www.china-embassy.org

  2. http://www.stanford.edu/ fravel/chinafr/toc.htm

  3. http://www.eurasianet.org

  4. http://www.globalaffairs.ru

  5. http://www.sipri.se

  6. http://www.arab.net

  7. http://www.embassy.org

  8. http://asiainfo.narod.ru

  9. http://asiatimes.narod.ru


Адреси бібліотек

  1. Наукова бібліотека НУОА. – м. Острог, пров. Семінарський, 2.

  2. Національна бібліотека ім. В. Вернадського. – м. Київ, пр. Голосіївський, 3;

  3. Наукова бібліотека КНУ ім.. Т.Шевченка. – м. Київ, вул. Володимирська, 62.

  4. Центральний державний історичний архів України. – м. Київ, вул. Солом’янська, 24.

  5. Парламентська бібліотека – м. Київ, вул. Грушевського 1.

  6. Наукова бібліотека Інституту історії України НАН України. – м. Київ, вул. Грушевського, 4.

Автор програми: _________________________________________



Завідувач кафедри міжнародних відносин: _________________________________________




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка