Наказ Державіаслужби від 14. 06. 2006 №416



Сторінка1/4
Дата конвертації18.11.2016
Розмір0,59 Mb.
  1   2   3   4




ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державіаслужби



від 14.06.2006 № 416

ІНСТРУКЦІЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАПРАВЛЕННЯ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИМИ МАТЕРІАЛАМИ І ТЕХНІЧНИМИ РІДИНАМИ В ПІДПРИЄМСТВАХ ЦИВІЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

1. Загальні положення
1.1. Інструкція з забезпечення заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України (далі - Інструкція) розроблена на підставі Державного стандарту України 3982-2000 „Авіаційні палива, оливи, мастильні матеріали і технічні рідини. Організація і правила контролю якості. Загальні положення” з метою забезпечення організації прийому, збереження, підготовки, заправлення повітряних суден підприємств цивільного авіаційного транспорту паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами, подальшого підвищення рівня надійності роботи авіаційної техніки.

1.2. Інструкція є нормативно-технічним документом для фахівців паливозаправних компаній (служб), а також для інших служб, які пов'язані з застосуванням авіаційних паливно-мастильних матеріалів на повітряних суднах підприємств цивільного авіаційного транспорту України.

1.3. Ця Інструкція встановлює порядок і процедуру заправлення повітряних суден паливно-мастильними матеріалами і технічними рідинами в підприємствах цивільного авіаційного транспорту України. Інструкція визначає:

порядок застосування авіаційних палив, олив, мастил і технічних рідин для ПС;

організацію і правила контролю якості авіаПММ;

забезпечення збереження якості авіаПММ при прийомі, зберіганні і видачі зі складу ПММ;

підготовку авіаПММ для заправлення ПС;



організацію забезпечення, зберігання, підготовки, контролю якості, заправлення ПС авіаційними ПММ на аеродромах ЗАНГ;

виправлення якості авіаПММ і приготування сумішей авіаПММ.



1.4. Ця Інструкція призначена для використання суб’єктами, які здійснюють діяльність з авіапаливозабезпечення в галузі цивільної авіації.

1.5. Нормативні посилання

При розробці цієї Інструкції використовувались такі нормативно-правові акти:

Правила сертифікації аеропортів.

Наставление по службе горюче-смазочных материалов в Гражданской авиации СССР (НГСМ ГА-86). Приказ МГА от 12.03.85 №46.

Руководство по обеспечению чистоты и очистке авиационных топлив, масел, рабочих и специальных жидкостей на предприятиях ГА. Утверждено МГА 24.03.86 №20/И.

Инструкция по единой технологии ввода, контроля содержания противоводокристаллизационных жидкостей в авиационном топливе и эксплуатации дозирующих устройств. Утверждено МГА 19.08.87 № 776/У.

Инструкция по организации обеспечения, хранения, подготовки, контроля качества, заправки ВС ГСМ на аэродромах ПАНХ.

Утверждено МГА 15.12.88 №805/У.

ДСТУ 3982-2000 Авіаційні палива, оливи, мастильні матеріали і технічні рідини. Організація і правила контролю якості (загальні положення).

ДСТУ 3464-96 Авіаційні палива, мастильні матеріали, технічні рідини. Терміни та визначення.

ГОСТ 1510-84. Нефть и нефтепродукты. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение.

ГОСТ 2517-85. Нефть и нефтепродукты. Отбор проб.

Об изменениях и дополнениях к Инструкции по применению и контролю качества авиационных горюче-смазочных материалов и специальных жидкостей в гражданской авиации. Указание МГА от 29.06.87 №465/У.

Про допуск до постійного застосування протильодотвірних рідин марок "Kilfrost ABC-3", Kilfrost DF Plus" та " Kilfrost АВС-2000" для захисту повітряних суден від наземного обмерзання.

Вказівка Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 07.10-04 №1.

Інструкція по застосуванню та контролю якості противодокристаліза-ційної рідини "І-М", яка виробляється за ОСТ 54-3-175-73-99. Затверджено ДП "УкравіаПММ" 25.10.2002 р.

Практическое руководство по спецификациям на авиационные топлива для турбореактивных двигателей. ИАТА, 5-е издание, Проект 2, 23.07.2003 г., Часть ІІІ – Чистота и обращение.

Руководство по приему, хранению, подготовке к выдаче на заправку и контролю качества авиационных горюче-смазочных материалов и специальных жидкостей в предприятиях воздушного транспорта Российской Федерации.

Приказ Департамента воздушного транспорта Министерства транспорта РСФСР от 17.10.92 №ДВ-126.

Инструкция по организации обеспечения, хранения, подготовки, контроля качества и заправки ВС авиаГСМ на аэродромах РФ при выполнении авиационных работ. Утверждено Департаментом ВТРФ 29.03.1993 г.

ОСТ 54-3-175-73-99 Противоводокристаллизационная жидкость "И-М". Технические требования.

Изменение №1. ОСТ 54-3-175-73-99 Противоводокристаллизационная жидкость "И-М". Технические требования. Утверждено 30.06.2003 г.

1.6. Терміни та визначення

У цій Інструкції терміни мають такі значення:

Аеропорт - підприємство, що здійснює регулярне прийом та відправку пасажирів, багажу, вантажу і пошти, організацію й обслуговування польотів повітряних суден (ПС) і маюче для цих цілей аеродром, аеровокзал, та інші наземні спорудження, а також необхідне устаткування.

Аеродром ЗАНГ - злітно-посадкові смуги (площадки), тимчасові аеродроми, вертодроми, спеціально підготовлені й обладнані для зльоту і посадки ПС і призначені для виконання, як правило, сезонних робіт.

Служба паливно-мастильних матеріалів - структурний підрозділ авіапідприємства, що забезпечує постачання паливно-мастильних матеріалів (ПММ), прийом, зберігання, підготовку і видачу їх на заправку ПС і наземної техніки з дотриманням правил і вимог охорони праці, пожежної безпеки й охорони навколишнього середовища.

Паливно-заправний комплекс - структури авіапаливозабезпечення незалежно від форми власності.

Склад паливно-мастильних матеріалів - комплекс будинків, споруджень, обладнання і устаткування для прийому, зберігання і видачі ПММ на заправку ПС та спецтранспорту.

Паливно-мастильні матеріали - група матеріалів, що об'єднує палива, мастильні матеріали.

Заправка - комплекс робіт з заповненням бортових ємностей перед вильотом ПС різноманітними видами ПММ.

Якість паливно-мастильних матеріалів - спроможність ПММ задовольняти умовам їх використання, зберігання і транспортування відповідно до їхнього призначення.

Кондиційність паливно-мастильних матеріалів - відповідність ПММ вимогам нормативних документів.

Контроль якості паливно-мастильних матеріалів - визначення фізико-хімічними аналізами значення показників якості ПММ для установлення відповідності отриманих значень вимогам нормативних документів.

Система централізованої заправки літаків (ЦЗС) паливом - комплекс споруджень і технологічного устаткування для подачі палива з резервуарів у баки ПС за допомогою стаціонарних насосів по технологічних трубопроводах і через заправні агрегати.

Проба - визначена кількість продукту, призначена для проведення фізико-хімічного аналізу його якості.

Чистота паливно-мастильних матеріалів - міра забруднення ПММ небажаними розчиненими і нерозчиненими домішками.

Механічні домішки - присутні в ПММ дрібнодисперсні тверді частки мінерального, рослинного, корозійного, зносного й іншого походження.

Безпека польотів - комплексна характеристика авіаційної системи, що визначає її спроможність виконувати польоти без погрози для життя і здоров'я людей.

Авіаційна пригода - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли яка-небудь особа піднімається на борт із наміром здійснити політ до моменту, коли всі особи, що знаходяться на борту, покинули ПС, і в ході якої:

яка-небудь особа одержує тілесні ушкодження з смертельним кінцем або серйозні тілесні ушкодження ;

повітряне судно одержує пошкодження або відбувається руйнування його конструкції;

повітряне судно пропадає без вісті або опиняється у такому місці, де доступ до нього абсолютно неможливий.

Інцидент - будь-яка подія, окрім авіаційної пригоди, що пов'язана з використанням ПС, яка впливає або могла б вплинути на безпеку польоту.

Розслідування авіаційної події - процес, проведений з метою запобігання авіаційних пригод, що включає збір і аналіз інформації, підготування висновків, включаючи встановлення причин і, якщо необхідно, виробітку рекомендацій по забезпеченню безпеки.

1.7. Скорочення:

У цій Інструкції скорочення мають такі значення:

АвіаПММ – авіаційні паливно-мастильні матеріали;

ТР – технічні рідини;

Склад ПММ – склад паливно-мастильних матеріалів;

ПС – повітряне судно;

Авіація ЗАНГ – авіація, яка застосовується в народному господарстві;

НД – нормативні документи;

ДСТУ – державний стандарт України;

ГСТУ – галузевий стандарт України;

ВЗА – водозаправний агрегат;

ГОСТ – державний (государственный) стандарт;

ОСТ – галузевий (отраслевой) стандарт;

ТУ – технічні умови;

ПВК-присадка - присадка противодокристалізаційна;

ЦЗС – централізована заправна система;

ОЗ – оливозаправник;

ІЯП – індикатор якості палива;

ВКЛ – водорозчинні кислоти і луги;

ЦА – цивільна авіація;

ПЗК – паливозаправний комплекс, що включає структури авіапаливозабезпечення незалежно від форми власності;

ЗА – заправний агрегат;

АТБ – авіаційна технічна база;

ІАС – інженерно-авіаційна служба;

АПЦ – автопаливоцистерна;

ПЗ – паливозаправник.


2. Порядок застосування авіаційних палив, олив, мастил і технічних рідин на повітряних суднах цивільної авіації

2.1. Застосування певної марки авіаПММ та ТР у процесі експлуатації ПС регламентується керівництвами з льотної експлуатації, регламентами технічного обслуговування ПС, бюлетенями промисловості, розпорядженнями Державіаслужби.

2.2. До застосування на ПС допускаються авіаПММ та ТР, які відповідають технічним вимогам ДСТУ (ТУ) і пройшли поопераційну підготовку.



2.3. Технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісними авіаПММ та ТР, розробляється керівниками структур авіапаливозабезпечення ЦА відповідно до цієї Інструкції з урахуванням місцевих умов і затверджується керівниками підприємств і паливозаправних компаній. У технологічній карті обов'язково вказуються посадові особи, відповідальні за виконання кожної операції з підготовки заправних засобів, авіаПММ та ТР до заправлення ПС. Типова технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення ПС якісним авіаційним паливом, наведена в додатку 1.

2.4. Авіаційні ПММ і ТР з моменту надходження на склад ПММ підприємства ЦА і до заправлення ПС підлягають у встановленому порядку контролю якості (п.2 цієї Інструкції ) і спеціальній технологічній підготовці перед заправленням ПС (п.3 цієї Інструкції ). Без спеціальної технологічної підготовки і без проходження контролю якості відповідно до встановлених правил застосовувати палива, оливи та технічні рідини на повітряних суднах цивільної авіації ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

2.5. Застосування авіаційних палив і олив для силових установок повітряних суден цивільної авіації



2.5.1. Застосовувані для реактивних двигунів ПС ЦА паливо марок ТС-1 і РТ в умовах експлуатації є взаємозамінними. Дозволяється заправлення і дозаправлення ПС будь-яким паливом названих марок, а також їхніми сумішами в будь-якому співвідношенні. Показники якості сумішей палив не повинні виходити за межі, зазначені в додатку 2.

При оформленні документів на суміші палива марка палива іменується "Суміш" з вказівкою марок палив у суміші. Наявність паспортів якості і сертифікатів відповідності компонентів суміші обов'язкова.

2.5.2. Приготування оливосумішей для ПС на базах паливозаправних комплексів здійснюється відповідно до технології, наведеної в додатку 3, з компонентів, що відповідають вимогам діючих в Україні стандартів або ТУ на ці продукти, а також наявності паспортів якості постачальників і сертифікатів відповідності. Показники якості оливосумішей повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 4.

2.5.3. Для ПС з поршневими двигунами можуть застосовуватися авіаційні бензини різних марок вітчизняного і зарубіжного виробництва, а також автомобільні бензини, які допущені до застосування у встановленому порядку.

2.6. Застосування олив, пластичних мастил для агрегатів, вузлів тертя і приладів повітряних суден цивільної авіації



2.6.1. Асортимент олив, пластичних мастил для агрегатів, вузлів тертя і приладів ПС, а також температурні умови їхнього застосування визначаються нормативно-технічною документацією по відповідній авіаційній техніці. Порядок і умови консервації двигунів, агрегатів і деталей ПС визначаються регламентами технічного обслуговування, бюлетенями та інструкціями виготовлювачів.

2.7. Застосування технічних рідин для повітряних суден цивільної авіації

2.7.1. Для забезпечення нормальної роботи систем, вузлів і агрегатів ПС передбачене застосування різних технічних рідин:

робочих рідин для гідравлічних систем;

противодокристалізаційних присадок, які попереджають утворення кристалів льоду в паливі, яке знаходиться в баках ПС;

протильодотвірних рідин для запобігання поверхонь ПС від обледеніння, а також для видалення льоду, що утворився.

2.7.2. На підприємствах ЦА повинен бути встановлений строгий контроль за витратою технічних рідин. Видавати і застосовувати технічні рідини не за призначенням категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.



2.8. Робочі рідини для гідросистем і стійок шасі

2.8.1. Допуск до застосування конкретної марки робочої рідини визначається нормативно-технічною документацією з відповідної авіаційної техніки.

2.8.2. Змішувати між собою робочі рідини для гідросистем і стійок шасі ПС, дозаправляти або заправляти гідропристрої, які раніше працювали на робочій рідині іншої марки, дозволяється відповідними документами.

2.9. Противодокристалізаційні присадки для попередження утворення кристалів льоду в паливах для реактивних двигунів

2.9.1. При зниженні температури, вологості, тиску навколишнього повітря розчинена в паливі вода виділяється у вигляді емульсії і частково відстоюється та випаровується у надпаливний простір.

При негативних температурах палива в баках ПС і наявності води у паливі через її перехід із розчиненого стану у вільний, можливо утворення кристалів льоду, як в об’ємі палива, так і на сітках фільтрів, що може порушити нормальне прокачування палива.

Для попередження цього приймаються конструктивні заходи, а також додаються до палив у вигляді присадки спеціальні противодокристалізаційні рідини, що знижують вірогідність обмерзання головних паливних фільтрів газотурбінних двигунів, що не мають систем підігріву палива перед цими фільтрами.

При температурах повітря в аеропорту вильоту + 5 С та нижче вірогідність охолодження палива до температури кристалізації води дуже висока і для багатьох типів ПС з урахуванням тривалості польоту потрібно застосовувати палива з додаванням ПВК присадки у визначеній концентрації.

Разом із водою з палива виділяється частина ПВК присадки, перешкоджаючи утворенню кристалів льоду у паливі. При цьому відбувається зниження концентрації ПВК присадки у паливі. Кількість, виділеної ПВК присадки залежить від вихідного вологовмісту палива, швидкості і ступеня зміни зовнішніх умов.

У зв’язку з особливостями конструкції паливних систем для кожного типу ПС встановлюється свій порядок визначення концентрації в паливі ПВК присадки, у залежності від температури навколишнього повітря в аеропорту вильоту, тривалості польоту і марки доданої ПВК присадки, а також інших особливостей і умов польоту.

2.9.2. На ПС допущена до застосування в якості ПВК присадки рідина марки “И-М” виробництва Росії.

Противодокристалізаційна присадка вводиться в паливо на місцях застосування.

2.9.3. Норми додавання ПВК присадки в паливо встановлюються керівництвами з льотної експлуатації ПС, бюлетенями промисловості, вказівками Державіаслужби і залежать від типу ПС, температури повітря в аеропорті вильоту, тривалості польоту, марки ПВК присадки.

2.9.4. Враховуючи на допуски точності контрольно-вимірювальної апаратури, а також похибки дозаторів, встановлюються наступні межі вмісту ПВК присадки в паливі (у % об'ємних), яке подається на заправлення ПС: 0,10% + 0,05%; 0,20%+ 0,02%; 0,30% + 0,03%. Вміст ПВК присадки в зазначених межах нормується в паливі, призначеному до заправлення ПС, і визначається за аналізом проб, відібраних із засобів заправлення (ПЗ, ЗА, колонка ЦЗС) або витратного резервуара.

2.9.5. Додавання ПВК присадки в паливо здійснюється за допомогою дозаторів промислового виготовлення в потік палива після фільтра-сепаратора. У випадку відсутності дозаторів промислового виготовлення або їхньої несправності, тимчасово, до їх одержання, дозволяється вводити ПВК присадку за допомогою дозаторів, виготовлених і відтарованих на місці. Як виняток, допускається введення ПВК присадки в паливо безпосередньо у витратні резервуари і ПЗ за технологією, наведеною в додатку 5.

2.9.6. Додавання ПВК присадки безпосередньо в баки ПС ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

2.9.7. Якщо баки ПС заправлені повністю або частково паливом без ПВК присадки, а має бути виконання завдання, яке вимагає за умовами польоту використання палива з ПВК присадкою, то в цьому випадку за вимогою екіпажа або представника ІАС необхідно злити з баків ПС все паливо без ПВК присадки і знову заправити ПС паливом, яке містить необхідну кількість ПВК присадки.

2.9.8. Контроль за точністю подачі ПВК присадки в паливо дозаторами промислового виготовлення здійснюється не рідше 1 разу за зміну шляхом аналізу проб палива, відібраного з потоку після дозатора на пунктах наливу, з відстійника ТЗ, роздавального рукава заправного агрегату. Контроль за рівномірністю дозування ПВК присадки здійснюється по мірному склу.

2.9.9. У випадку використання дозаторів місцевого виготовлення контроль концентрації рідини в паливі здійснюється не рідше 2-х разів за зміну шляхом аналізу проб палива, відібраного з потоку після фільтрів-сепараторів.

2.9.10. На підприємствах ЦА, де немає лабораторій ПММ, на оперативних аеродромах і посадкових площадках ЗАНГ дозволяється зберігання в горизонтальних резервуарах або ПЗ і застосування палива з ПВК присадкою без контролю її вмісту протягом 10 діб. Після закінчення цього терміну контроль вмісту ПВК присадки здійснюється щодня.

2.9.11. Порядок застосування, зберігання і контролю якості ПВК присадки наведений у додатку 5.

2.10. Протильодотвірні рідини

2.10.1. Протильодотвірні рідини призначені для видалення з поверхонь ПС на землі крижаних утворень (льоду, снігу, що примерз; інею), а також для профілактичної обробки поверхні ПС з метою захисту її від обледеніння. На ПС допущені до застосування протильодотвірні рідини "Арктика" (ТУ 6-00-5763445-10-89) і "Арктика" підвищеної в’язкості (ТУ 6-00-5763445-5-88) виробництва Росії, а також протильодотвірні рідини виробництва фірми
"Kilfrost LTD", "Albion Works" (Великобританія) марок "Kilfrost-АВС-3", "Kilfrost АВС-2000" і "Kilfrost DF Plus". Застосування зарубіжних протильодотвірних рідин здійснюється відповідно до діючої технічної експлуатаційної документації і хіммотологічної карти, а також відповідно до рекомендацій і інструкцій виготовлювача рідини. Контроль показників якості зазначених зарубіжних протильодотвірних рідин проводиться згідно з вимогами ТУ 6-00-5763445-5-88 "Протильодотвірна рідина "Арктика" підвищеної в'язкості. Технічні умови". Можуть застосовуватися й інші марки протильодотвірних рідин вітчизняного і зарубіжного виробництва, які допущені до застосування у встановленому порядку.


2.10.2. Застосування протильодотвірних рідин здійснюється інженерно-авіаційною службою підприємства ЦА за допомогою спеціальних машин, призначених для підігріву і розпилення зазначених рідин на спеціально виділених і обладнаних площадках.

2.10.3. При температурі зовнішнього повітря не нижче –30оС рідина "Арктика-200" розбавляється водою в співвідношенні 100:70 за об’ємом, а при температурі зовнішнього повітря нижче -30 оС на 100 об’ємів рідини "Арктика-200" додають тільки 30 об’ємів води.

2.10.4. Приготування розчину варто робити в спеціальній ємності або в машинах, призначених для обробки ПС.

2.10.5. Приготування розчину необхідно проводити при ретельному перемішуванні.

2.10.6. Після приготування водного розчину рідини "Арктика-200" його густина повинна складати:

при співвідношенні 100:70 не менше 1,072 г/см3, що відповідає температурі замерзання не вище -35 оС;

при співвідношенні 100:30 не менше 1,092 г/см3, що відповідає температурі замерзання не вище -50 оС.

2.10.7. Якщо густина розчину виявилася нижче зазначених значень, то необхідно провести її коректування додаванням рідини "Арктика-200" і повторним ретельним перемішуванням.

2.10.8. Термін зберігання приготовленого розчину – до 1 року.

Після закінчення граничного терміну зберігання проводиться повний контроль якості.

2.11. Спирт етиловий



2.11.1. При технічному обслуговуванні і ремонті авіаційної техніки, проведенні аналізів якості авіаПММ і ТР застосовують спирти: етиловий ректифікований, фракція головна етилового спирту, етиловий денатурований (спирт технічний). Усі застосовувані спирти повинні відповідати чинним стандартам або технічним умовам.

2.12. Дистильована вода



2.12.1. Дистильована вода застосовується на ПС у системі упорскування води в двигуни при підвищених температурах навколишнього повітря і при виконанні аналізів якості авіаПММ.

2.12.2. Виробництво, зберігання, контроль якості і видачу на заправлення ПС дистильованої води здійснюють ПЗК (служба ПММ) і лабораторії ПММ підприємств ЦА. Порядок проведення цих робіт наведений у додатку 6.

2.12.3. Дистильована вода повинна відповідати чинним стандартам.

2.12.4. Дистильована вода, яка заправляється в баки ПС системи упорскування в двигун, повинна мати показник по солевмісту не більш 5 мг/дм3 (мг/л), а концентрація в ній водневих іонів (рН) повинна бути в межах 5,4 – 7,0.

2.12.5. Застосовувати для заправлення баків ПС системи упорскування води в двигуни воду, яка не відповідає вимогам з якості, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

3. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин



Організація і правила контролю якості авіаційних палив, олив, мастильних матеріалів і технічних рідин повинні відповідати вимогам Державного стандарту України ДСТУ 3982-2000. Цей стандарт встановлює вимоги до організації і порядку контролю якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів і технічних рідин (авіаПММ і ТР), які застосовуються на ПС підприємств цивільного авіаційного транспорту України. Стандарт передбачає єдиний порядок і обсяг контролю якості авіаПММ і ТР при надходженні на склад ПММ підприємства, видачі на заправлення ПС, а також контролю якості на тимчасових аеродромах і посадкових площадках, застосування авіації в народному господарстві (ЗАНГ). Вимоги цього стандарту є обов'язковими для підприємств і організацій, що діють на території України.

Контроль якості авіаПММ і ТР – це процес установлення відповідності між фактичними показниками якості і зазначеними в нормативних документах (НД).

Проби авіаПММ і ТР для проведення контролю якості в залежності від призначення і виду транспортних постачань відбираються відповідно до ГОСТ 2517.

3.1. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин під час надходження на склад



3.1.1. Авіаційні паливно-мастильні матеріали та технічні рідини надходять до підприємств спеціалізованим залізничним, водним, автомобільним транспортом, трубопроводами або в спеціальній тарі іншими транспортними засобами.

3.1.2.Під час надходження на склад підприємства авіаПММ або ТР до зливання в резервуари або приймання для зберігання здійснюється вхідний контроль якості.

3.1.3. Вхідний контроль якості авіаПММ і ТР здійснюється відповідальною особою ПЗК (служби ПММ) за затвердженими стандартом показниками якості з метою встановлення відповідності марки продукту, що надійшов на склад ПММ, марці, зазначеній у відвантажувальних документах та відповідності його якості вимогам НД за цими показниками.

3.1.4. Вхідному контролю якості повинен передувати комплекс заходів (згідно з ГОСТ 1510), котрі мають бути проведені відповідальною особою ПЗК (служби ПММ) для запобігання погіршенню якості авіаПММ і ТР, що надійшли на склад ПММ.

3.1.5. Відповідальна особа ПЗК (служби ПММ) зобов'язана:

перевірити справність транспортних засобів, наявність і цілісність пломб, чистоту нижніх зливних приладів;

звірити номери залізничних цистерн (вагонів) з номерами, зазначеними в транспортних накладних і актах технічного стану;



перевірити правильність та повноту заповнення постачальником паспортів якості і сертифікатів відповідності на авіаПММ і ТР і накладних;

зіставити фактичні дані паспортів якості авіаПММ та ТР, що надійшли, з вимогами НД;

перевірити відповідність маркування на тарі відвантажувальним документам та справність тари;

визначити наявність підтоварної води та її рівень;



у разі перевезення авіаПММ і ТР водним транспортом одержувач продукту зобов'язаний вимагати капітанську пробу.

3.1.6. Вхідний контроль якості палив для реактивних двигунів, авіаційних бензинів, авіаційних олив та мастил, протильодотвірних рідин проводять на зливо-наливному пункті або в місцях приймання продуктів у тарі на складі ПММ підприємства, а противодокристалізаційних присадок (ПВК присадок) і дистильованої води – у лабораторії авіаПММ.

3.1.7. Відповідальна особа ПЗК (служби ПММ) відбирає об'єднану пробу (порядок відбору, дослідження та транспортування проб прописаний у
додатках 7-10). Відібрана об’єднана проба потім зберігається на складі ПММ до проведення повного контролю якості, і складає акт на відбір проб (додаток 11).

3.1.8. Вхідний контроль якості авіаПММ та ТР проводиться за показниками, наведеними у табл.1

Таблиця 1
Перелік показників якості, які перевіряються під час вхідного контролю якості авіаційних паливно-маститильних матеріалів та технічних рідин


Назва авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин

Показник якості

Палива для реактивних двигунів

Густина за температури 20оС

Вміст механічних домішок та води



Авіаційні бензини

Густина за температури 20оС

Колір та прозорість

Вміст механічних домішок та води


Авіаційні олива і оливосуміші

Густина за температури 20 оС

Вміст механічних домішок та води



Противодокристалізаційні присадки *

Густина за температури 20оС

Зовнішній вигляд

Вміст механічних домішок

Вміст води

Показник заломлення

Вміст розчинних забруднень



Протильодотвірні рідини

Густина за температури 20оС

Зовнішній вигляд

Вміст механічних домішок


Вода дистильована

Вміст солей

Концентрація водневих іонів (рН)



Технічні рідини для авіаційних гідросистем

Контроль якості не проводиться

Пластичні мастила

Контроль якості не проводиться

Порядок застосування і контролю якості противодокристалізаційної присадки "И-М" виробництва Росії викладений в ОСТ 54-3-175-73-99 і
зміні №1, затвердженим і введеним в дію 30.06.03 р., а також в інструкції, затвердженій генеральним директором ДП "УкравіаПММ" від 25.10.02 р.

3.1.9. У разі позитивного висновку вхідного контролю якості і при наявності паспорта якості постачальника, який підтверджує кондиційність отриманого продукту за всіма показниками НД, дозволяється проводити зливання авіаПММ та ТР із транспортних засобів у резервуари складу ПММ, про що робиться відповідна відмітка в журналі реєстрації надходження авіаПММ та ТР (додаток 12).

На паспортах постачальника (відправника) робиться відмітка про номери цистерн, що надійшли, дату зливання продукту, вказується, у які резервуари злиті авіаПММ та ТР, прізвище особи, під керівництвом якої здійснюється зливання. Паспорт якості постачальника зберігається на підприємстві ЦА не менше 1 року після витрачання даної партії авіаПММ.

3.1.10. У разі негативного висновку вхідного контролю якості проводиться відбір проб авіаПММ та ТР із транспортних засобів відповідно до ГОСТ 2517 та донної проби з оформленням акту комісії (додаток 11) на відбір проб для повного та арбітражного контролю якості (згідно з п.п. 3.2.1 і 3.2.3 цієї Інструкції ).

Проби авіаПММ, взяті з різних рівнів, зберігаються на авіапідприємстві до з'ясування причини некондиційності продукту.

3.1.11. При надходженні палива на склад ПММ авіапідприємства трубопроводом із резервуарів нафтобази постачальника необхідно відібрати пробу перед початком перекачування з резервуара нафтобази і пробу палива з приймального резервуару складу ПММ (у разі наявності його залишків у цьому резервуарі).

Після перекачування проводять повний контроль якості продукту, злитого в резервуари складу ПММ авіапідприємства.

За позитивного висновку відібрані проби утилізують. У разі негативного висновку проводять повний, а при необхідності, – арбітражний контроль якості відібраних проб палива для встановлення причин його некондиційності.



3.2. Контроль якості авіаційних паливно-мастильних матеріалів та технічних рідин під час зберігання на складі ПММ

Під час зберігання авіаПММ та ТР на складі ПММ підприємства проводиться повний, оперативний та арбітражний контроль якості продукту.



3.2.1. Повний контроль якості

3.2.1.1. Повний контроль якості авіаПММ та ТР проводиться з метою встановлення відповідності їхньої якості вимогам НД за показниками, наведеними у табл. 2.

3.2.1.2. Відповідність якості авіаПММ і ТР вимогам НД за показниками якості встановлюється згідно з паспортом якості постачальника.

3.2.1.3. Повний контроль якості авіаПММ і ТР проводиться в лабораторії ПММ авіапідприємства.

3.2.1.4. Відбір проб для проведення повного контролю якості виконується фахівцем ПЗК (служби ПММ).
Таблиця 2


Каталог: uploads -> documents
documents -> Правила сертифікації суб’єктів аеропортової діяльності
documents -> Сучасна практика підготовки баяністів
documents -> Сьомого скликання
documents -> Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
documents -> Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
documents -> Обережно борщівник сосновського
documents -> Апарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
documents -> Сьомого скликання
documents -> В. М. Солошкін узгоджено директор Департаменту культури Харківської міської ради


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка