Науково-методичний центр



Сторінка1/13
Дата конвертації03.11.2018
Розмір3,88 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ХМЕЛЬНИЦЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

І-ІІІ СТУПЕНІВ №22 ІМ.О.ОЛЬЖИЧА
МАЙБУТНЄ ПОЧИНАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ.
ВИХОВАННЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОЇ ОСОБИСТОСТІ НА ЗАСАДАХ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ

науково-методичний посібник


Кравченко Світлана Миколаївна

Мельник Людмила Йосипівна

Учителі історії, учителі-методисти

Хмельницький – 2015

Упорядники: С.М.Кравченко, Л.Й.Мельник. Майбутнє починається сьогодні. Виховання духовно-моральної особистості на засадах гуманної педагогіки. [Навчально-методичний посібник] / Л.Мельник, С.Кравченко. - Хмельницький: Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 ім. О.Ольжича, 2015.-68 с.

Рецензенти:

Крук С. Л., кандидат педагогічних наук, доцент, директор Центру інноваційної педагогіки та психології, доцент кафедри практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету, президент Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки.

Дейнега О.О., методист НМЦ управління освіти Хмельницької міської ради;

Погребняк С.В. заступник директора з навчально-виховної роботи Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 22 ім. О.Ольжича

Схвалено до друку науково-методичною радою Хмельницька середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 ім. О.Ольжича Хмельницької міської ради (протокол № 2 від 10.06.2015р.)

Автори науково-методичного посібника пропонують свої досягнення з особистісно-зорієнтованого навчання історії на засадах гуманної педагогіки у загальноосвітній школі.

Посібник допоможе учителям історії, географії, правознавства, класним керівникам 5-11 класів на уроках та в позаурочний час створювати атмосферу співпраці та творчості. Зокрема, у посібнику вміщено конспекти уроків та виховних годин з використанням технології особистісно-зорієнтованого навчання та виховання на засадах гуманної педагогіки.

Посібник рекомендовано для вчителів історії, правознавства, географії та інших категорій педагогічних працівників, які займаються самоосвітою в оволодінні навичками особистісно-зорієнтованого навчання.

© Мельник Л.Й., Кравченко С.М., 2015



ЗМІСТ

Вступ 4


Розділ І. Гуманна педагогіка – педагогіка ХХІ століття.

    1. Історичні корені гуманної педагогіки. 6

    2. «Школа життя» Ш.О. Амонашвілі. 7

Розділ 2. Лабораторія гуманної педагогіки

2.1. Експериментальний майданчик на базі Хмельницької

середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

№22 ім.О.Ольжича 14

2.2. Старша школа в умовах експерименту

2.2.1. Нестандартний урок «Японія – прорив в двадцять 24

перше століття. Чи можливий він в Україні.» 11 кл.

2.2.2. Музейний урок

«Археологія. Речові історичні джерела» 5 кл. 38

2.3. Формування духовної особистості в позаурочний час

на засадах гуманної педагогіки. 43

2.3.1. Правовий захід «Ти - людина, знай свої права». 44

2.3.2. Захід «Рідне місто над Бугом». 51

Епілог. 62

Список використаних джерел. 63

Додатки. 67



ВСТУП

В.І.Вернадський в своєму вченні про ноосферу писав, що людина відповідальна як за минуле, так і за майбутнє. Ноосфера – це поєднання біосфери з інтелектуальною та виробничою діяльністю людини, це новий рівень розвитку людської цивілізації. Існування її можливе лише завдяки наполегливій праці свідомих людей і за відсутністю війн. Глобальні проблеми людства – тероризм, голод, війни, злочинність, наркоманія можуть бути вирішені лише за допомогою виховання, піднесенню культурного рівня й духовності людей. Отже, світ врятують гуманітарії в обличчі шкільного учителя з гуманним педагогічним мисленням.

Гуманне педагогічне мислення – це вічний пошук істини, це стрижень вищого педагогічного досягнення. Воно має в собі можливість для постійного оновлення життя, для творчої діяльності вчителя і вчительських колективів. Гуманна педагогіка як педагогіка XXІ століття своїми основними постулатами – вірою в можливості дитини, розкриття її самобутньої природи, повага й утвердження її особистості, спрямованість на служіння добру і справедливості сприяє виникненню особистого творчого досвіду, зародженню нових педагогічних систем.

Життєздатність принципів гуманно-педагогічного мислення залежить від рівня розвитку суспільства і культурного рівня вчителя. Сучасна методика викладання витіснила зі школи цілісний освітній процес. У школі залишилася лише програма, яку потрібно було «гнати». Такі цілі школи, як становлення етичної та духовної особистості хоча і проголошувалися, але як придаток. І ось зараз, нарешті, почалося оновлення освітньої сфери в бік духовності, моральності, гуманності, пошуку систем у розвитку особистості.

На зміну авторитарно-імперативній педагогіці в школу XXІ століття надходить і отримує широке визнання гуманно-особистісна педагогіка. Вона ґрунтується на духовно-моральних цінностях православ’я, світової філософії, психології і педагогіки. В її основі – ідеї виховання особистості через розвиток її духовного і морального потенціалу.

Згідно з документами про реформування освіти в Україні основним завданням є виховання духовної, моральної людини. Це співпадає з основною метою особистісної гуманної педагогіки, яка намагається виховати благородну людину, благородну особистість, благородного громадянина. Гуманно-особистісний освітній процес сприймає дитину такою, якою вона є, наповнює її творчою любов’ю .





Розділ 1 ГУМАННА ПЕДАГОГІКА – ПЕДАГОГІКА ХХІ СТОЛІТТЯ

    1. Історичні корені гуманної педагогіки

Характерною рисою сучасної епохи, епохи гонитви за матеріальним благополуччям, стало зниження духовності, знецінення віщих ідеалів. Людина стала духовно бідною, її турботи замкнені лише на собі. Авторитаризм формує особистість як виконавця чужої волі, чужих наказів, створює людину подвійної свідомості. Вона говорить одне, думає інше, робить третє.

Час вимагає залишити авторитарну педагогіку в минулому, змінити парадигму педагогічної свідомості: якщо свідомість вчителя прийме категорію духовності як головну, то поступово відбудеться переорієнтація педагогічного процесу на нові цінності, на цінності гуманної педагогіки.

Про зміст і значення гуманної педагогіки писав видатний педагог Ш.О. Амонашвілі: » Гуманна педагогічна думка споконвіку, супроводжуючи людство, нагадує про обов’язковість виховання Душі и Серця через розкриття особистості людини, її талантів, інтелекту, неповторності… Для багатьох великих мислителів людства , для багатьох вчителів минулого і сьогодення гуманно-педагогічне мислення стало основою їх світогляду і творчості. Ось чому Доба Серця і Любові, в яку вступає людство, вимагає глибокого оновлення всього освітнього процесу, основа якого – гуманно-педагогічне мислення».

Отже, на сучасному етапі розвитку нашого суспільства особливого значення набуває необхідність утвердження у суспільстві гуманних цінностей добра, справедливості, честі, гідності, совісті, обов’язку, відповідальності. Гуманізація освіти належить до визначальних цінностей суспільного життя, є умовою і результатом якісної шкільної освіти XXІ століття. Людина є не просто носієм соціально-професійних функцій, а рушійною силою розвитку культури людської цивілізації. Тому головною проблемою суспільства є виховання Благородної Людини.

Гуманно-педагогічне мислення будується на фундаменті істин світових релігій та духовно-філософських вчень. Зміст цих істин у визнанні реального існування душі людини в її прагненні до вічного самовдосконалення. Людина співіснує в двох світах: в вищому духовному, і світі природному, долю якого вона розділяє. Природний світ сковує людину і не дає можливості піднятися до вищого – горнього. Вже з давніх давен вчителю передана чітка програма дій, вистраждана пошуками великих гуманістів: Я.Коменським, Ж.Ж.Руссо, Песталоці, Я.Корчаком, В. Сухомлинським.

Російський імперії ідеї гуманного виховання намагався реалізувати К.Н. Вентцель в 1905 році, створивши сімейні «Школи життя». Видатний педагог-гуманіст стверджував, що дитина має отримувати знання в такій кількості, в якій вона побажає, й тоді, коли відчує в цьому потребу. У статті «Революція і вимоги моральності» він писав про звільнення від рабства душі:» Люди все своє життя є знаряддям в чужих руках, вони думають чужими думками, відчувають чужими відчуттями, підкоряються чужій волі».

25 вересня 1917 р. було оприлюднено «Декларацію прав дитини» з її гаслом «Батьки усіх країн об’єднуйтесь для блага своїх дітей». З «Декларації прав дитини» Вентцеля:» Пункт 8. Дитина в любому віці свого життя має рівні права із дорослою повнолітньою людиною…Пункт 11. Усім дітям мають бути надані права у створені правил, що регулюють їхнє життя та діяльність. Дитина і молоде покоління – це шлях до майбутньої свободи усіх.»

Після Жовтневого перевороту було використано деякі ідеї К.Н.Вентцеля, проте після залізного постулату А.В. Луначарського «Школа – це політичний заклад, який держава встановлює в своїх цілях», про К.Н.Вентцеля постаралися забути.

Розмірковуючи про школу ІІІ тисячоліття, на думку приходить, що ідеї цього видатного педагога-гуманіста ще можуть послужити на шляху формування справжнього демократичного суспільства.

Усі видатні педагоги минулого стали світочами педагогічної культури і людяності, й в першу чергу тому, що вони любили дітей. В.А.Сухомлинський у своїй роботі «Серце віддаю дітям» говорить, що «педагог без любові до дітей – як співак без голосу, музикант без слуху, живописець без почуття світла… Школа повинна любити дитину, тоді й він полюбить школу». Це означає, що весь уклад шкільного життя повинен бути наповненим Вірою, Надією, Любов ю.

Формула класичної педагогіки виховання має бути попереду від навчання. «Хто бажає виховати дитину, той має пробудити в ній духовність її інстинктів. Якщо дух пробудити, якщо інстинкт буде облагороджено, то й дитина буде здатна успішно подолати всі труднощі і спокуси життя. Якщо «янгол» буде напоготові в його душі, тоді людина ніколи не стане вовком серед людей.» (І.А.Ільїн)

Педагогічний процес лише тоді буде ефективним, коли виховання буде йти попереду навчання. Виховання сприятиме потужним духовним силам, прагнучим нових й нових знань, необхідних для становлення особистості учня.

Видатні педагоги стверджували, що знання – сила, але ця сила може бути доброю, а може бути злою. Про це обов’язково має думати учитель, тому , що вісь виховання, як акцентує гуманна педагогіка, наповнюється образами. Освіта має годувати душу і серце дитини всім кращим, вищими духовними плодами культури і цивілізації.


    1. «Школа життя» Ш.О.Амонашвілі

Шалва Олександрович Амонашвілі – видатний педагог сучасності, доктор психологічних наук, академік, керівник Центру гуманної педагогіки, відкриває в дитині перш за все багатство душі.

На початку 70-х років двадцятого століття вчений дістав висновку, що теорія загального розвитку потребує збагачення її концепції мотиваційної діяльності і тому для цього особливого значення має завдання виховання

мотивів пізнавальної діяльності і інших видів особистісної діяльності. В кінці 80-х років гуманістичний підхід до дитини просунувся іще далі, авторитарна педагогіка не виправдовувала себе. Життя вимагало нових підходів .

Нову парадигму навчального процесу.

Стало ясно – щоб охопити в педагогічному процесі цілісну особистість дитини треба не готувати її до життя, а виховувати в ньому саме життя.

В 1970-1980 рр. Амонашвілі стає самим відомим педагогом в СРСР. Він створює унікальне науково-виробниче педагогічне об єднання. Педагоги – подвижники під його керівництвом розробили нову систему освіти в початковій школі, а вчителі читали його книги «Здравствуйте, дети!», «Единство цели» й знайомилися з новою методикою. Проте все це давалося Ш.О. Амонашвілі і його колективу нелегко. Більше 20 років приходилося жити під ідеологічним тиском авторитарної системи.

У другій половині 90-х рр. вчений видає унікальну «Антологію гуманної педагогіки», друкує фундаментальні «Бесіди про гуманну педагогіку», «Школу життя», де продовжує розвивати ідеї гуманно-особистісного освітнього процесу.

Процес цей, за глибоким переконанням Амонашвілі, має спиратися на досконале розуміння цілісної природи дитини, її природних рушійних сил, що виявляються в прагненні дитини до розвитку, до дорослості, до свободи.

Зміст теорії гуманно-особистісного підходу міститься в групі фундаментальних понять: Школа, Життя, Школа-Життя, Освіта, Виховання, Місія, Духовність, Становлення, Свобода, Співробітництво, Спілкування, Вчитель, Учень. Ці поняття розкриваються через духовний аспект.

Зміст поняття «школа» пов’язана з семантичним значенням цього слова «скале». Школа означає східці, що ведуть вгору. Це поняття означає процес вдосконалення і розвиток душі, становлення духовності людини. Школа (Скале) – це скелясті тяжкі сходження душі, що потребують сили волі, завзяття, відданості. Носієм цього є вчитель, тобто вчитель і є школа, тобто школа в ньому, а не по за ним. Школа трактується як дім радості, проте істинну радість можна відчути лише в процесі подолання труднощів, в процесі сходження.

Система гуманної педагогіки надихає вчителя на створення такого освітнього процесу, де дитина сама вчиться змінювати, покращувати умови свого життя, підвищувати її якість, а не пристосовується до умов, що склалися. Джерелом такого прагнення повинна стати висока духовність.

Первісний зміст російського слова «воспитание» за Амонашвілі, «ось питания», тобто виховання об єднає в собі цілісну ідею «питания оси». Про яку «вісь» іде мова? Якщо школа є скелясті сходи для сходження душі і духовності людини, то фундаментальне поняття педагогіки «виховання» має означати годування душі, годування духовності. Годування духовної вісі людини, яка знаходиться на шляху становлення.

Як осмислити поняття «освіта»? Виховання як процес годування духовної вісі потребує споживних ферментів. Для годування духовної вісі потрібні духовні ферменті: образи любові, краси, доброти, відданості, творчості, співчуття, мужності.

Процес освіти має бути наповненим високими та витонченими образами, які живлять душу і серце дитини і сприяють появі заключного в ньому самому власного духовного образу. Освіта – не формування людини з певними якостями без участі самої людини. Освіта - процес насичення душі і серця дитини усіма найкращими плодами людської культури.

Зміст понять «учитель» і «учень» міститься в їхньому єдиному ядрі Уч, котрий несе в собі два начала У і Ч. У- Урок, Ура, Логос, Світло, Життя, Любов, Бог. Друге начало слід розуміти як Дух людини. Поняття Учитель має таку основу: Дух, Творець, що дарує світло, знання,життя, любов, мудрість. Поняття Учень означає - Дух, що шукає й приймає світло, життя, знання, мудрість. Учитель помічник Бога у створенні людини.

Яку людину прагне виховати і надати освіту школа? Гуманна педагогіка Амонашвілі намагається виховати Благородну людину, Благородну особистість, Благородного громадянина.

«Школа життя» Ш.О.Амонашвілі заснована на принципах гуманної педагогіки. Автор виділяє шість особливостей освітнього процесу. Перша полягає у внутрішній наступності творчої діяльності природи і людини-вихователя. Природа,на думку Амонашвілі, закладає в дитині можливості безмежного розвитку. Школа бере на себе відповідальність продовжити справу природи і створення з нього благородної людини.

Друга особливість освітнього процесу в гуманній педагогіці - розуміння цілісності життя дитини, спрямованого на майбутнє.

Третя особливість стосується уроку, який розглядається як провідна форма життя дітей, а не тільки їх вчення.

Четверта особливість педагогічного процесу полягає в тому, що співробітництво й співпраця вчителя з дітьми стають його природною якістю.

П’ята особливість проявляється у розвитку в дітей оціночної діяльності при скасуванні шкільних оцінок.

Шоста особливість в гуманній місії вчителя, у його відданості кожній дитині, у почутті відповідальності за долю кожного учня. У прагненні розуміти кожного.

Вчення Амонашвілі вражає як ковток свіжого повітря. Він стверджує, що педагогіка має бути «екологічно чистою» на відміну від забрудненої авторитарної. Шалва Олександрович називає учителя - вихователя дитини помічником Бога. Проте любов – не хаос, гуманна педагогіка - це виховання любов ю, яка організує й створює.

«Не дивно, що в нас учень – вічна жертва наук, що викладають у школі. Не сама історія, хімія, фізика важливі у школі, а історія, хімія, будь яка наука повинна бути тим дротом, через який проходить світло» У цьому постулаті весь Ш.О.Амонашвілі, із його молитовним поклонінням перед духом і працею вчителя, із його вірою в космічне походження кожної дитини і його особливу місію на Землі.







Розділ 2. ЛАБОРАТОРІЯ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ

2.1. Експериментальний майданчик на базі хмельницької загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступенів №22 ім. О.Ольжича

Україні сьогодні потрібні люди з активною громадянською позицією, моральні, благородні, великодушні та освічені , сповнені «сродною працею» (Г.Сковорода), які знають, що таке совість, вдячність, вміють співпрацювати і співробітничати. Тож, сучасна українська школа має увібрати в себе найкращий педагогічний спадок.

У «Національній доктрині розвитку освіти» (2002 р. Розділ 1, пункт2) серед пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти – різноманітність типів навчальних закладів, варіативність навчальних програм, індивідуалізації навчання та виховання. Згідно з цим у ЗОШ №22 ім. О.Ольжича для проведення дослідно-експериментальної роботи була обрана тема «Психолого-педагогічне забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в середньому загальноосвітньому навчальному закладі.»

Мета дослідження: побудувати і опробувати модель психологічного і педагогічного забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в середньому загальноосвітньому закладі в умовах становлення громадянського суспільства в Україні.

Об’єкт дослідження: особистісно-зорієнтований освітній процес на засадах гуманної педагогіки в ЗОШ.

Предмет дослідження: напрями та методи психологічного і педагогічного забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в ЗОШ.



Психологічне забезпечення:

  • розширення і поглиблення свідомого гуманістичного світогляду учасників освітнього процесу (учителів, учнів, батьків);

  • проведення регулярних занять і тренінгів для саморозвитку, самовдосконалення вчителів і заохочення учнів до самопізнання і саморозвитку.

Педагогічне забезпечення:

  • методичне і змістовне викладання навчальних предметів відповідно до принципів гуманної педагогіки;

  • заохочення вчителів та учнів до вдосконалення самостійної навчальної діяльності та співпраці в колективній діяльності.

Завдання дослідження:

1. Побудувати теоретичну модель психологічного и педагогічного забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в ЗОШ.

2. Опробувати та експериментально перевірити модель в ЗОШ.

3. Розробити практичні рекомендації щодо психологічного і педагогічного забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в ЗОШ.



Методи дослідження:

  1. Теоретичні: аналіз наукової та методичної літератури;

  2. Емпіричні: діагностичні (спостереження, тестування, анкетування та ін.);

  3. Прогностичні (експертні оцінки);

  4. Обсерваційні (психолого-педагогічний експеримент);

  5. Методи математичної статистики.

Наукова новизна і теоретичне забезпечення дослідження:

  • Система особистісно-зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки вперше впроваджується в Україні в умовах ЗОШ;

  • Вперше буде побудовано теоретичну модель особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в ЗОШ;

  • Визначено систему психолого-педагогічних умов ефективного здійснення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в ЗОШ;

  • Розроблено систему необхідних заходів для підготовки вчителів української ЗОШ до здійснення особистісно-зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки;

  • Визначено доцільні психолого-педагогічні методи супроводу і моніторингу здійснення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в ЗОШ з урахуванням індивідуальних особливостей учнів і вчителів.



Практичне значення дослідження полягає у :

  • Створенні програми духовно-морального виховання учнів і методичних рекомендацій для вчителів і класних керівників щодо організації особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в українському середньому навчальному закладі;

  • розробці навчально-методичного забезпечення особистісно-зорієнтованих освітніх заходів на засадах гуманної педагогіки в українському середньому навчальному закладі;

  • розробці заходів щодо забезпечення співпраці школи, батьків і громади для сприяння здійснення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в українському середньому навчальному

закладі;

  • розробці практичних рекомендацій щодо психологічного і педагогічного забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в середніх загальноосвітніх закладах;

  • підготовці пропозицій щодо широкого впровадження одержаних результатів у практику роботи загальноосвітніх закладах України.

Достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи забезпечуватиметься теоретично-методичним обґрунтуванням його вихідних позицій, систематичнім моніторингом експерименту, а також підтверджуватиметься на обласних та республіканських семінарах.


Строки та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи.

Програму інноваційної діяльності школи із впровадження особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки планується провести протягом 11 навчальних років з 2015 до 2025 року в 4 основні етапи:



І. Організаційно-підготовчий етап (січень 2015р. – червень 2015р.)

- розробка та затвердження програми дослідно-експериментальної роботи;

- з’ясування принципів особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки на підставі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури;

- проведення роз’яснувальної роботи, семінарів, майстер-класів для педагогічного колективу у школі та зборів для батьків щодо переваг особистісно-зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки над авторитарною;

- підведення підсумків проектно-планувального етапу.

ІІ. Концептуально-діагностичний етап (липень 2015 – червень 2016):


  • побудова теоретичної моделі психологічного та педагогічного забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в середньому загальноосвітньому навчальному закладі;

  • визначення психолого-педагогічних умов її ефективного впровадження у педагогічну практику;

  • підведення підсумків програмно-моделювального етапу.

ІІІ. Формувальний етап (липень 2016 – червень 2023)

  • визначення критеріїв та показників і розробка методики перевірки ефективності впровадження теоретичної моделі у педагогічну практику;

  • розробка навчально-методичного забезпечення дослідно-експериментальної роботи;

  • апробація та експериментально перевірка побудованої моделі психологічного та педагогічного забезпечення особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в середньому загальноосвітньому навчальному закладі;

  • підведення підсумків експериментального етапу.

ІV. Узагальнювальний етап ( липень 2023 – червень 2025)

  • здійснення статистично-кількісного і якісного аналізу результатів експерименту;

  • підведення підсумків дослідно-експериментальної роботи, підготовка загальних висновків і практичних рекомендацій щодо навчально-методичного забезпечення і психологічного супроводу особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в середньому загальноосвітньому навчальному закладі. А також спеціальних статей за матеріалами проведеного експерименту для опублікування у ахових ЗМІ.

Очікувані результати та форми їх подання:

  • створення діагностичного інструментарію, розробка цільових творчих програм особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки;

  • посилення тенденцій до облагородження і гармонізації розвитку особистості учнів загальноосвітніх закладів;

  • посилення патріотичної спрямованості учнів на засадах загальнолюдських цінностей та орієнтації на загальне благо;

  • підвищення рівня взаємозв’язку та співпраці суб’єктів особистісно-зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки у ЗОШ;

  • створення комплексної програми «Впровадження особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в середньому загальноосвітньому навчальному закладі.»

Наукове та кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи

Склад науково-методичної ради



Наукові керівники:

Максименко Сергій Дмитрович. Академік НАПН України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту психології ім. Г.С.

Костюка НАПН України;



Амонашвілі Шалва Олександрович, академік РАО, іноземний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор. Почесний президент Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки.
Наукові консультанти:

Потапчук Євген Михайлович, доктор психологічних наук, професор. Завідувач кафедри практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету, заслужений діяч науки України;

Ящук Інна Петрівна, доктор педагогічних наук, декан факультету початкового навчання та іноземної філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.
Керівник проекту:

Крук Станіслав Леонідович, кандидат педагогічних наук, доцент, директор Центру інноваційної педагогіки та психології, доцент кафедри практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету, президент Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації Гуманної Педагогіки.
Координатор:

Поліщук Ганна Йосипівна, викладач Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Відповідальні виконавці:

Ружицький Валерій Станіславович, директор Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 імені Олега Ольжича.
Матеріали роботи лабораторії гуманної педагогіки.

Створено ініціативну групу на чолі з адміністрацією школи, а також групу учителів, які вивчають основи світової класичної педагогіки і готуються до застосування методів і прийомів гуманної педагогіки.

Ухвалено календарний план роботи лабораторії гуманної педагогіки (теоретичний семінар). У змісті роботи «Цілі і завдання дослідно-експериментальної роботи», «Про «Школу життя». «Як сприймати дитину», «Про рушійні сили Природи в Дитині»,»Про сутність освіти в «Школі Життя», «Варіативна Школа Життя (4, 5, 6. 7, 8-річна) 11-річна Школа Життя», «Урок у Школі Життя». «Учитель Школи Життя», «Батьки у Школі Життя». «Батьківські збори у Школі Життя».

Варіативна складова в початкових класах, включених в дослідно-експериментальну роботу



  1. Християнська етика

  2. Логіка

  3. Поетика

  4. Уроки пізнавального читання

  5. Уроки писемно-мовленнєвої діяльності

  6. Уроки математичних уявлень

  7. Уроки духовного життя.

  8. Уроки осягнення краси

  9. Уроки планування і діяльності

  10. Уроки сміливості і витривалості

  11. Уроки про природу

  12. Уроки про світ наук

  13. Уроки спілкування

  14. Уроки гри в шахи

  15. Уроки комп’ютерної грамотності.

З метою з’ясування принипів особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури та систематизовано теоретичний матеріал з даної теми. Трактат Ш.О.Амонашвілі «Школа життя» , «Маніфест гуманної педагогіки». «Кодекс честі та служіння учителя» вивчались у формі теоретичного семінару для вчителів школи. Семінар завершився проведенням підсумкової атестації з курсу «Основи гуманної педагогіки». Відповідаючи на питання. Педагогічний колектив показав свою готовність до участі в експерименті. З метою підвищення педагогічної майстерності вчителів у школі створена лабораторія гуманної педагогіки. у яку входять групи по створенню навчальних програм та розробки уроків окремих курсів з урахуванням методів та прийомів гуманної педагогіки, планування та проведення уроків і майстер-класів, просвітницької діяльності серед батьків, співпраці з ВНЗ та іншими школами по обміну досвідом з гуманної педагогіки.

Враховуючи, що педагогічний колектив ЗОШ №22 вперше в Україні бере участь у всеукраїнському експерименті по впровадженню особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки, якій є пілотним проектом для подальшого розповсюдження в освітній сфері України, вчителі ЗОШ №22 були запрошені для участі в роботі п’ятиденного авторського семінару академіка Ш.О.Амонашвілі «Гуманно-особистісний підхід до дітей в освітньому процесі» в 16-20 січня 2015 року в м. Києві.

Видатний педагог-новатор у віртуозній, захоплюючій формі поділився своїми знаннями, досвідом, неповторною енергетикою глибокої любові до дітей. Під час семінару Шалва Олександрович провів майстер-класи у вигляді відкритих уроків з київськими учнями. За відгуками вчителів – учасників семінару, в незалежності від їх досвіду роботи, участь у семінарі Ш.О.Амонашвілі кардинально змінила їх ставлення, навіть уявлення про власну професію. 15 квітня 2015 року для учителів Хмельницької області на базі школи проведений семінар-практикум з теми «Впровадження особистісно-зорієнтованої освіти на засадах гуманної педагогіки в школі 1 ступеня.» 18 травня 2015 року директор школи Ружицький В.С., заступники з навчально-виховної роботи Погребняк С.В. та Полякова О.В.. педколектив школи приймав делегацію Юльївського НВК Запорізького району Запорізької області з метою обміну досвідом по впровадженню експерименту у життя школи за участю професорсько-викладацького складу кафедри практичної психології й педагогіки Хмельницького національного університету С.Крука, Л.Паскевич, Л.Подкоритової, В.Гаврилькевича та професорсько-викладацького складу факультету початкового навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії І.Ящук, Н.Сивак, Н.Казакової, .Г.Дудчак. Під час круглого столу обговорено нові підходи до організації управлінської діяльності керівників експериментальних шкіл, визначено основні шляхи впровадженя даного експерименту. Вчителями, співробітниками лабораторії гуманної педагогіки проведено майстер-класи.
2.2. Старша школа в умовах експерименту

2.2.1. Нестандартний урок «Японія – прорив в 21 століття. Чи можливий він в Україні?» 11 клас.

Згідно Наказу №22 міністерства освіти і науки України «про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі Хмельницької середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 імені Олега Ольжича» від 17.01.2015р. до експерименту залучилися й вчителі старшої школи.

Теоретичні семінари й знайомство з педагогічною спадщиною Ш.О.Амонашвілі, з філософією та концепцією школи гуманної педагогіки (ШГП), майстер-класи мотивували педагогічний колектив на свідоме ставлення до нової парадигми навчально-виховного процесу в школі. Основою програми експериментально-дослідної роботи є поняття духовного гуманізму. Духовний гуманізм допомогає усвідомити в собі високі помисли щодо Дитини: Дитина є явищем в земне життя; Дитина має свій Шлях, свою Місію; дитина має необмежену енергію духу. Така віра в дитину спонукає педагогічну свідомість на пошук нових шляхів підходу до неї, на творення відповідного освітнього простору, процесу і змісту. Вчителі досконало володіють освітніми технологіями, різними методичними прийомами та педагогічними засобами, при цьому вважають, що обов’язок учителя – дати дитині радість пізнання, що уроки – не для дітей, а з дітьми, що благородство виховується благородством. Велич душі виховується величчю душі. В освітньому процесі ШГП діти збагачують свій духовний світ образами моральності, краси, вчаться жити в духовному світі. Будують плани на найближче і віддалене майбутнє, вчаться бути творцями майбутнього, творцями своєї долі. Для того, щоб ці наміри учнів увінчалися успіхом, вчителям потрібно турбуватися про олюднення, облагородження середовища навколо дітей,. навколо кожної дитини..Зовнішнє оформлення середовища повинне дотримуватися законів краси, простоти, зручності, чистоти, охайності. Внутрішнє ж середовище – сповнене спокоєм, турботою, любов’ю, повагою, взаєморозумінням, добротою, радістю, вірою. Облагородження середовища навколо кожної дитини є керівним принципом учителя ШГП.

Уроки історії в ШГП мають свої особливості. По-перше, образно виражена тема та лейтмотив. Формулювання теми повинно підносити звичайні земні знання до духовних джерел, повинно натякати на красу і загадковість знань. Лейтмотив надає уроку особистісного звучання, ставить перед учнями задачу особистісного розвитку, саморозвитку: в ньому наголошується на тій якості, яку учні будуть цілеспрямовано розвивати в собі в процесі рішення проблемної ситуації, пізнавальних задач і засвоєння знань. По-друге. На уроці учитель підносить кожного учня в його власних очах, в очах однокласників, поважає його, допомагає досягти успіху і щіро радіє за нього. Третє: на уроці учень торкається ідей про сенс життя. про призначення людини. про творення добра, про служіння і обов’язок і т.д. Потрібно возвеличувати урок в свідомості учня. Як сходинку його зростання. Дуже важливо, щоб учні полюбили урок, прагнули до уроків та учителів. На уроках історії, застосовуючи технологію розвитку критичного мислення, створюється додаткова мотивація до навчання, формуються в учнів навички поєднання теоретичних знань з практикою. При вивченні діяльності історичних постатей звертається увага на оцінку їх моральних якостей, робота на уроці спрямовується на розвиток пізнавальних інтересів учнів, Їх творчих здібностей. Використовуючи інтерактивні методи в учнів формуються навички участі в дискусіях, вміння культурно обстоювати свою думку, й звички до благородної поведінки й спілкування.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблеми. Розробкою інтерактивного навчання займалися В.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, В.Шаталов та ін.

Під час інтерактивного навчання учень стає не об’єктом , а суб’єктом навчання, він відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це забезпечує внутрішню мотивацію навчання, що сприяє його ефективність.

На відміну від лекцій, де переважає монологічна мова педагога, і від самостійної роботи учнів, де доводиться опиратися на сформовані у них мотиви до осмисленого навчання, на заняттях з використанням групової форми роботи відбувається копітка робота невеликих груп і викладача по відпрацюванню конкретних умінь та навичок в режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного в процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв’язків між усіма присутніми, стимулюють процеси глибокого осмислення діяльності. Групова діяльність – це спільна діяльність учителя і учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Також формується колективізм, моральні, гуманні якості особистості.

Для того, щоб сухий матеріал підручника ожив, використовується урок з елементами театральної педагогіки. Учні включаються в уявну ситуацію. Їхня зацікавленість виходить з того, що сам розвиток дії певною мірою залежить від них. Наприклад, на уроці в 7 класі на тему «Середньовічне європейське суспільство» насамперед поділяються роли: сеньйори, васали, рицарі, селяни, міщани. Групи отримують завдання, готуються, потім демонструють всім свої вміння та знання у вигляді інсценізації. Можна запропонувати учням відтворити ритуал посвяти в рицарі; можна відтворити діалог селянина з ремісником, можна запропонувати від першої особи розповісти про своє життя (відповідно до ролі).

Цінність використання вищезгаданих форм викладання історії в тому, що до творче-пошукової діяльності на уроці залучаються всі учні, кожен на своєму рівні розвитку; це дає дітям впевненість в своїх силах, поштовх до оволодіння новими знаннями.

Нестандартність методів вивчення історії, структурування проблем, подій, введення краєзнавчого матеріалу сприяють формуванню історичних знань, вихованню особистісних рис громадянина, сприяють розвитку історичної свідомості, осмислення свого місця в Україні та світі.


Нестандартний урок «Японія – прорив у 21 століття. Чи можливий він в Україні?» 11 клас.

Лейтмотив уроку: Ти, я. він, вона – разом ми одна сім’я.

Мета: познайомити учнів з особливостями післявоєнного економічного і політичного розвитку Японії. Закріпити поняття «економічне диво», «НТР», «державне регулювання». Закріпити вміння відстоювати свою точку зору, вести дискусію, порівняти післявоєнну ситуацію в Японії з посткомуністичною Україною, виховувати державне мислення, бажання внести свій внесок у справу відродження України.

Структура уроку:

1.Японія в 50-60-х роках:

а)причини японського «економічного дива».

б) політичний лад.

2. Дискусія по питанні «Японія і Україна…Чи можливий подібний варіант розвитку у нас?»

Вчитель: Сьогодні ми будемо говорити про Японію. Які почуття і слова асоціюються у вас при слові Японія?

Учні: - Японія – країна світанкового сонця;

- Японія – високі технології;

- Японія – досягнення в радіоелектроніці;

- Японія – стародавні військові мистецтва;

- Японія – почуття захоплення та здивування.

Учитель: Здивування чому? Захоплення від чого?

Учень: Здивування від екзотики, захоплення успіхами Японії і стійкості духу японців.

Вчитель: (Створення проблемної ситуації) Так, японцям є чим пишатись. Японія – країна майбутнього, новий науково-технічний феномен. Чому двічі на протязі ХІХ і ХХ століть Японія дивує своїми економічними стрибками? Адже до ІІ половини ХІХ ст. вона була відсталою феодальною країною, ізольованою від світової культури, острівною державою. Японії загрожувала небезпека перетворитись у звичайну колонію розвинутих країн, як це було з більшістю країн розвинутого Сходу.



  • Як японське суспільство знайшло в собі сили протистояти такому ходу подій?

  • Яким чином Японії вдалось не тільки наздогнати, але й перегнати ь багатьох?

  • Що в досвіді Японії ХІХ ст. ми можемо запозичити для подолання наших економічних негараздів?

Відповіді на ці запитання є метою уроку.

Вчитель: Японія – країна майбутнього, новий науково-технічний

феномен – такими епітетами нагороджують сучасну Японію. У свідомості пересічного громадянина Японія і японці – це найсучасніша техніка, екзотика, дивні звичаї, фантастична працездатність і продуктивність праці, найкраща якість товарів, стійкість духу. Як е вміщується в одній нації?

Є над чим задуматись. Досвід великої країни варто вивчити. Особливо нам, бо ми бачимо економічні труднощі, безробіття, моральне падіння, корупцію, злочинність, злидні, які терплять чесні люди, збагачення кримінальних торгашів, боротьбу за владу лідерів.

Такі часи переживала і Японія. Тому,що з давних давен і до сьогодні на місті зруйнованих імперій відбувається одне й теж саме: беззаконня, хаос, час приватних інтересів.

І. Повторення вивченого. Бесіда: Згадайте підсумки ІІ світової війни для Японії.

Вчитель: Після війни криза в Японії була значно глибша, ніж у нас. Одна з найбільших військово-авторитарних імперій ХХ ст. рухнула, та ще як принизливо: з атомним бомбардуванням Хіросіми і Нагасакі та подальшою окупацією. Перед імператорським палацом у 1945 р. генералітет переможеної армії за самурайським звичаєм вчинив харакірі. Намагався покінчити собою імператор, і тільки чудом залишився живим.

Після принизливої капітуляції, самовбивства імператора, вірнопідданий японець опинився як в ідеологічному вакуумі. Всі цінності в службі, якими він бачив зміст свого життя – імперія, армія, патріотизм, все відійшло в минуле. Залишилась тільки сім’я і робота. Життя треба було починати з нуля в економічно зруйнованій окупованій країні.

Цей період вивчали експерти. Представтесь, поділіться думками по цьому періоду, бо саме тоді зародились перетворення в господарстві - «економічне диво». А учні покажуть ці питання у вигляді плану і запишуть його причини.



ІІ. Слово експертам.

  1. Експерт: Нація, що пережила першу в своїй історії військову катастрофу, опинилась перед рядом проблем. Знайшлось немало впливових людей, що прийняли поразку японського мілітаризму як крах японського образу життя. Тому, вони наполягали повністю відмовитись від японських цінностей. А головним для японців був принцип «ва» – гармонія в людських відносинах на всіх рівнях: голів і членів сім’ї, верхів і низів, держави і підданих. Цей принцип лежить в основі двох основних японських релігій – синтоїзму і буддизму. Вони існують для японців паралельно, а конфуціанство, що теж поширено в Японії, бачить в основі людських стосунків етикет: підкорення нижчого вищому, кожен має знати своє місце, батько (правитель) має бути батьком, син – сином, а в державі, як в сім’ї, всі пов’язані в єдине ціле.

  2. Експерт: Костянтин Симонов, що відвідав Японію зразу після війни описує таку картину: Токіо 1945 року буле схоже на сьогоднішній Хмельницький. Все місто перетворилось в один великий базар, де всі щось продають, міняють. Царство дрібної торгівлі і приватних інтересів. Правда, була і відмінність: люди не тільки торгували, але швидко виробляли. Як гриби після дощу зростали напівкустарні фірми, які виготовляли різні дрібні електровироби – плитки, чайники, кип’ятильники, адже китайське колоніальне вугілля скінчилось. Ось так починалась майбутня електронна слава Японії. Але поки що до слави було далеко. Людина, яка звикла мислити себе не суверенною, а в контексті держави, особливо переживає саме кризу влади. А з владою відбулось щось жахливе. Приватні інтереси, корупція буквально зжирають живцем державні структури.

Про японську демократію складають легенди.

Отже, влада з великої літери закінчилась. Проте залишилися древні традиції японської культури, побудовані на ідеалах служіння. Таким був трагічний розрив. Відчай й сором штовхали людей на самогубство. Із такої психологічної ями треба було терміново вибиратись.

Українському дієслову «служити» в японській мові відповідає 2 слова: »самурау» і «цутомеру». «Цутомеру» означає служити в крамниці, фірмі, департаменті. А служити у високому значенні – Правителю, Сьогуну, Батьківщині, Великій меті – «самурау». Звідси і слово самурай.

Конструктивний вихід знайшло японське суспільство: розпочати самурау там, де до сіх пір був цутомеру. У фірмі. Японські бізнесмени, як практичні люди, миттєво оцінили усі вигоди такої ситуації. Задовольнити потребу у служінні – також услуга. Услуга, яку надає фірма робітнику, а не навпаки. В обмін на це можна получити труд такої інтенсивності, сумлінності, який за гроші не купиш.

3 експерт: Ті, хто поступав на роботу, складали присягу. Початок робочого дня нагадував розрахунок воїнів перед боєм: одягнені в однакову форму, робітники шикуються по команді «струнко» при піднятті прапора фірми. Хором виконують гімн фірми і викрикують її девізи і лозунги.

На великих підприємствах існує система по життєвого найму. Робітники, що працювали на фірмі 20 років, отримують вдвічі більше, ніж новачки. Чим більше служить робітник фірмі, тим більше він отримує. Існує принцип:»Моя сім’я, моя фірма, моя країна.»За рахунок фірми робітникам надаються квартири; в погану погоду розвозять додому; організовують культпоходи в пивні бари; виїзди на природу помилуватись цвітінням сакури – і знову ж всім відділом разом із завідуючим.

Пожиттєва вірність робітників і службовців своїй фірмі прирівнюється готовністю підприємців приймати в штат навіть тих, хто вже втратив свою колишню працездатність. Це базується на середньовічній системі відносин феодалів з самураями. Одні готові були все життя служити під прапором свого клану, інші – турбуватись, щоб прохарчувати не тільки боєздатних, а й пристарілих воїнів, Їхні сім’ї по смерті воїна. Звичайну працю фірма перетворювала у вірну службу. Ось так, сукупність традиційної і трудової етики, що збереглась майже з самого початку цивілізації, відіграла важливу роль у становленні «економічного японського дива.»

Вчитель: Тепер відзначимо і інші причини «японського економічного два» - таку назву у світі отримали перетворення, які відбулись в народному господарстві Японії. Виділіть причини і запишіть їх у вигляді плану в зошитах.



ІII. Причини японського економічного дива:

Соціально-психологічні:

1.Традиції японської культури – повага до старших, до влади, колективізм.

2. Політика пожиттєвого найму.

3. Висока кваліфікація робочої сили.

Економічні:



  1. Великі американські кредити.

  2. Державне регулювання економіки (умови тільки для процвітаючих сучасних галузей).

  3. Нова техніка, технологія.

  4. Аграрна реформа.

  5. Синтез заходу і сходу – зарубіжний досвід і традиційні риси.

  6. Винаходи.

  7. Торгівля.

Політичні:

  1. Американська 7-річна окупація.

  2. Відсутність військових витрат.

  3. Політична стабільність.


ІV експерт: Особливості політичного устрою Японії.

3 травня 1947 року набрала чинності нова конституція Японії, що проголосила суверенну владу народу при збереженні інституту монархії як символу держави та єдності нації. Своєрідність конституційної монархії в тому, що імператор навіть формально не є главою держави. Але він користується духовним впливом. Для японського розуміння монарх – це втілення «духовного початку». Еталон всього японського. Імператора поважають, його пала оберігається та знаходиться в центри столиці – Токіо.

На протязі 40 років при владі знаходилась ліберально-демократична партія, до 90-х років вона монопольно формувала урядові кабінети.

У 50-х роках уряд оголосив офіційною політику «трьох без’ядерних принципів»: не виробляти, не ввозити і не зберігати ядерну зброю.

В центрі уваги ЛДП традиційно знаходились проблеми економічного зростання. Партія намагалась не допустити розколу в суспільстві, хоча постійно існувала опозиція, тому і формувалися коаліційні уряди.

Отже, прослідкувавши соціально-економічний і політичний розвиток Японії, робимо висновок. Вже в 70-ті роки в Японії була найвища в світі заробітна платня, найбільший обсяг зарубіжних інвестицій, найбільший золотовалютний запас, рекордна продуктивність праці, стабільно розвинута економіка. Японія у світових змаганнях наздогнала, а де в чому і перегнала Захід. На очах практично одного покоління країна зробила такий великий стрибок. За 40 років предметами необхідності кожного японця стали автомобіль, відеомагнітофон та інша техніка, хоча до цього предметами необхідності були приправа із морської капусти і невеличка чашка рису.


Вчитель: Шановні члени дискусійного клубу! Ми здійснили екскурс у післявоєнну Японію. Чи можливий подібний варіант розвитку у нас? Ви отримали упереджувальне завдання прочитати про японську і українську ментальність.

Ментальність – національний характер, загальновизнані цінності і суспільна психологія народу.

Ваша думка, чи можливий такий розвиток подій для українців?

Учень: Коли ми визначали причини економічного дива, то спочатку записали соціально-психологічні. У нас, українців, успіх реформ залежить від рівня національної свідомості народу. Ми маємо багату культуру – землеробську, козацьку. В характері українця теж розвинене почуття гармонії, врівноваженість, працелюбність, почуття господаря. Можна привести приклади самопожертви заради спасіння Батьківщини. Ці риси об’єднують японця і українця. Вважаю,що розбудити подібні якості в українців завдання лідерів.


Вчитель: Важливу роль в державі відіграє національна еліта. Чому слабка її роль в нашій країні?
Учень 2. В Японії держава виникла давно, а українська нація формувалась при відсутності власної держави. Звідси – примирення українців до негативних явищ, зайва терпимість, відсутність особистої відповідальності, а довго тривале роз’єднання українських земель призвело до відсутності національної єдності. Ми не маємо досить національно-мислячих лідерів, вчених, нам потрібні національно-філософські ідеї, особистості, такі, як Шарль де Голль, Джовархарлал Неру, Індіра Ганді.
Учень 3. До цього слід додати радянську ментальність, що залишилась у спадок – пасивність, відсутність бажання до покращення життя своїми силами. Люди перекладають всі негаразди на державу, а державні керівники, здебільшого повторюють, що маємо, те, що маємо.
Учень 4. Я вважаю, що треба оголосити пріоритетними освіту і науку. Шкільна освіта має виховувати почуття відповідальності, поваги до моральних цінностей, організованість і точність, дисципліну і вірність слову. А потім ці якості стануть в пригоді під час праці.
Учениця 5. Я би не хотіла вчитись в японський школі. Там самий довгий навчальний день і маленькі канікули, а по кількості дитячих самовбивств Японія займає 1 місце в світі. І працювати за жменю рису я не буду, і бездушно виконувати вказівки не буду. Взагалі, я вважаю, що тільки розумна жінка – президент, або жінка – прем’єр змінить життя на краще. Необхідно змінити становище жінки, дати можливість їй зайнятись політикою.
Заслуховуються інші учні. Разом формулюється висновок: для того, щоб Україна здійснила аналогічний японському стрибок, потрібно перш за все виховувати національно свідому й масштабно мислячу еліту, якій довіряв би народ та формування єдиної політичної нації, яка б жила під гаслами: »Моя сім’я, моя робота, моя країна.»
IV. Висновки

Таким чином, впровадження гуманної педагогіки під час викладання історії вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів, засобів, технологій. Особистісно-зорієнтоване навчання виходить із самоцінності особистості, її духовності та суверенності.

Технології такого спрямування передбачають перетворення суперпозиції вчителя і субординізованої позиції учня в особистісно рівноправну позицію.

Вона дає дитині можливості бути суб’єктом навчальної діяльності,

що сприяє практичній реалізації її прагнення до саморозвитку,

самоствердження. Відбувається соціокультурний діалог у системі »педагог – дитина» на основі її розуміння, прийняття і визнання.


2.2.2. Тема: Археологія. Речові історичні джерела. Музей.

Лейтмотив уроку:



Якщо шукаєш ти предків сліди

В храм муз – музей тихо зайди.

Там археологія з нумізматикою

Чекає на вас і артефакти є

Вищий клас!

Мета: Познайомити учнів з новою і сторичною наукою – археологією, професією археолога та археологічними розкопками. Розкрити роль музеїв у збереженні історичної пам’яті . Формувати навички висловлювати свою думку. Виховувати повагу до історичного минулого.

Обладнання: Артефакти історико – краєзнавчого музею «Шляхами рідного краю»,В.С. Власов «Робочий зошит», В.С. Власов «Історія України», підручник.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування навичок.

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:


-Що таке історія ?

- В якому столітті ми живемо?

- В якому столітті ми живемо?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемна ситуація: Перед вами перший у вашому житті підручник з рідної історії. Цікаво, крім хронології, яка ще помічниця історії допомогла створити підручник? Ця наука допомагає речам заговорити. Це є темою нашого уроку.


4. Оголошення теми уроку і плану роботи.

1. Археологія.

2. Речові джерела.

3. Музей.


5. Вивчення нового матеріалу.

1. Що таке археологія? Як відбуваються археологічні розкопки?

2. Музей:

а) шкільний краєзнавчий музей « Шляхами рідного краю ».

б) музей історичних коштовностей України.

Вчитель підводить до експозиції музею « Давня історія краю ».

Бесіда.

Вчитель:


  • що таке історичні джерела?

  • до якого виду історичних джерел відносять ці артефакти?

Вчитель: Наука, що вивчає історичне минуле за речовими історичними джерелами називається археологією. А вчені, що займаються розкопками і дослідженнями – археологами.

« Археологічні розкопки »

Вчитель: До нас завітали археологи ( два учні з лопатою, щіточкою і ліхтариком ). Вони назвуть правила пошуку давніх пам’яток та їх розкопки.

Перший археолог: Правила пошуку давніх пам’яток. Спочатку уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутнього пошуку. Потім закладають пробний розкоп – вузьку траншею, що має виявити, чи є в грунті цікаві для археолога предмети людської діяльності.

Якщо знаходять бодай щось, то готують великий розкоп.



Другий археолог: Працюючи, археологи не квапляться, щоб не пошкодити пам’яток давнини. Вони застосовують здебільшого легкі лопати, ножі, пензлі. Всю поверхню розкопу поділяють на квадрати зі стороною 10 метрів. Такі самі квадрати, тільки в сантиметрах, креслять на папері. Це дає змогу точно зафіксувати і змальовувати всі знахідки. Крім того, археологи записують у щоденниках, як відбуваються розкопки. Знайдені речі надсилають до лабораторії. Там з’ясовують їхній вік і призначення. Ретельно описують найдрібніші ознаки. З окремих дрібних шматочків збирають і склеюють цілі предмети. Так знахідкам дають нове життя .

Вчитель : Чому археологічні розкопки проводять за певними правилами?

Що, по-вашому, відрізняє скарбошукачів від археологів?

6 .Музей.

Вчитель: Знайдені речі зберігають в музеях. Музей – з грецької мови – житло муз, покровительок мистецтв. Установа, де зберігаються пам’ятні речі минулих часів з різних галузей культури, науки, мистецтва, науки, техніки. Є музеї історичні, краєзнавчі, як той, в якому ми зараз. Є технічні, природничі. Музей іграшок, книг.

- Чи доводилось вам бувати в таких музеях?

Наш музей створено у 2009 році.

Вчитель: Зараз екскурсоводи нашого музею познайомлять вас з експонатами.

Екскурсія по музею. Екскурсоводи розповідають по ескізах музею: «Боністика», «Нумізматика», «Гончарство».


7. Робота з підручником. Читання тексту сторінка 25 ланцюжком. «Як археологічні пам’ятки розповідають про життя людей».

Бесіда по питаннях:

- Роздивіться зображення пекторалі. Знайдіть деталі, про які йдеться в тексті. - Що зображено на прикрасі ?

Роздивіться скіфські пам’ятки й оберіть одну з них і підготуйте повідомлення за планом підручника.

1) Хто зображений на пам’ятках ? Що роблять люди ?

2) У що вони вдягнені ?

3) З чого виготовлені пам’ятки? Як можна оцінити вправність майстрів ?

4) Обміняйтесь думками про життя скіфів з однокласниками.


8. Закріплення вивченого.

Вікторина.

  1. Дослідник – вчений, який розшукує, розкопує і вивчає давні речі та споруди називається?

  2. А як називається наука , що вивчає минуле за речовими історичними джерелами?

  3. Завдання в робочому зошиті №3. Зображені речові пам’ятки сторінка 9.

    1. Що це за пам’ятки?

    2. Де і як знаходять пам’ятки?

    3. Чому ці пам’ятки є історичними джерелами?

    4. Сформулюйте кілька правил про те, як ставитись до пам’яток минулого?


Підсумок.

Вчитель:


  • Що з матеріалів уроку вас зацікавило найбільше?

  • Чим важлива для вас ця інформація, про яку ви довідались?

Підсумок уроку вчителем: Отже, ви стали учасниками музейного уроку. Ви стали членами нашого братства – шкільного музейну. Оцінки.




  1. Домашнє завдання.

Прочитайте вдома батькам про археологічні знахідки на місці Берестецької битви під час Національно – визвольної війни Богдана Хмельницького. Дайте відповіді на питання в робочому зошиті сторінка 9.
2.3. ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС НА ЗАСАДАХ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ
2.3.1. Правовий захід «Ти - людина, знай свої права»

Центром виховної роботи Хмельницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Олега Ольжича №22 в умовах впровадження в освітній процес гуманної педагогіки став шкільний краєзнавчий музей «Шляхами рідного краю».

Метою музею є залучення учнів до вивчення історії, літератури рідного краю та збереження історико-культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості.

Музей має експозиційні розділи: «Первісний лад», «Поділля – колиско і доле», «Ми – слов’яни», «Землеробство – основне заняття наших предків», «Болоховщина: земля і люди», «Українці- козацький народ», «Боротьба за українську державність», «Голодомор - геноцид українців», «Друга світова війна «, «Наша Хмельниччина».

Музей – храм муз. Виховання особистості неможливо без шкільного музею, адже він створює образи, без яких зрозуміти історію свого народу не можна. Музей проводить дослідницьку роботу, екскурсії, заходи, присвячені визначним подіям історії та культури краю: «Тиждень партизанської слави», «День визволення міста від фашистських загарбників» та ін.

Пошуковцями музею зібрано багатий матеріал по темах: «Орден і медаль в моєму домі». «Моя сім’я в роки Другої світової війни». «Герої проскурівського підпілля», «1944. Весна визволення».

В роботі музею беруть участь учителі (Директор – Мельник Л.И., замісник Кравченко С.М.), учні, батьки.

Музей є унікальною точкою заломлення культури та освіти. Тільки в музеї історичні знання зможуть перетворитись на переконання та почуття патріотизму, на готовність стати на захист своєї Батьківщини.

В умовах експерименту по впровадженню особистісно-зорієнтованого навчання на засадах гуманної педагогіки велику роль відіграють різноманітні виховні заходи, що проводяться у школі. Плідно діють «Школа екскурсоводів» та лекторський клуб «Юрист», де учні можуть ефективно розвивати свої здібності. (Див. Додатки)
Позакласний захід для дітей середнього шкільного віку.

«ТИ ЛЮДИНА, ЗНАЙ СВОЇ ПРАВА .»

Лейтмотив уроку: Хто не знає своїх прав, їх не має.

Мета: ознайомлення учнів із Конвенцією про права дитини, виховування в них поваги до прав та основних обов’язків людини як громадянина.

Обладнання: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, мультимедія.


  1. Мотивація з елементами інсценування.

Учитель: Кожна людина є особливою а неповторною. Життя їй дається один раз, і прожити його треба гідно, щоб залишити після себе добрий слід. Зараз ви ще діти. Хто ви на дереві життя? Поки ви ще – листочки, які згодом переростуть у коріння і дадуть початок новим поколінням. Ви, діти, потребуєте особливої уваги внаслідок вашої вразливості, фізичної та розумової незрілості. Саме тому у 1989 р. Генеральна Асамблея ООН затвердила один важливий документ – Конвенцію про права дитини. В Україні ця Конвенція набула чинності з 27 вересня 1991 р. Сьогодні наш захід присвячений знайомству з цим документом. Але спочатку скажіть, як ви розумієте вислів «права дитини»?

(заслуховуються відповіді учнів)

Учитель: Права дитини – це певні можливості, які потрібні дітям для того, щоб жити й дорослішати. Цікаво, як відбувалась еволюція людської свідомості щодо прав людини. Здійснимо мандрівку у минуле людства.

(Звучить музика. З являються учні у середньовічних костюмах)

І учень: У первісному суспільстві людина боролась за виживання. Поведінку людей регулював звичай. З появою держави регулювати поведінку людини почали закони. Проте люди не були рівні між собою.

Раб повставав проти рабовласника, усвідомлюючи несправедливість свого становища, і руйнував все на своєму шляху. Давньогрецькі філософи Платон і Аристотель відстоювали думку про те, що всі народжуються вільними і мають права на гідне життя.

У Середньовіччі в Англії проти несправедливостей й свавілля короля Іоанна виступили барони, рицарі, народ. Вони взялися за зброю, оголосили себе військом Бога і захопили Лондон. Переляканий король був змушений підписати 1215 р. Велику Хартію Вольностей.

(Учень розгортає свиток й читає уривок з «Хартії»)

«Жодна вільна людина не буде заарештована й ув’язнена, або позбавлена майна, або оголошена поза законом, або вигнана, або яким-небудь іншим способом знедолена, інакше як на підставі закону країни.»

«Велика Хартія Вольностей» стала першим документом у світі, в який було закріплено принцип недоторканості особи – основу прав людини і громадянина.

2 учень: Із подальшим розвитком суспільства, особливо за часів великих революцій ХVІІ – ХVІІІ ст.. набула поширення ідея про те, що люди від народження вільні і рівноправні. Боротьба за незалежність англійських колоній у Північні Америці закріпила прагнення людей бути рівними і вільними. З Декларації незалежності 1776 р.: «Усі люди створені рівними, усі вони наділені Творцем певними невід’ємними правами, до яких належить життя, свобода і прагнення до щастя.»

«Свобода! Рівність! Братерство!» У першій Декларації прав людини і громадянина (Франція) проголошувалося, що люди народжуються вільними і рівними у правах.

3 учень: У середині ХХ ст. після Другої світової війни, 10 грудня 1948 р. Генеральною Асамблеєю ООН була схвалена Загальна декларація прав людини, де вперше в історії людства були сформульовані основні права і свободи людини, котрі у цілому світі вважаються зразками для національних конституцій. І пройде не одне десятиліття, поки людство, нарешті, прийме закони які берегтимуть дитину.

Знайомство з міжнародними документами

Учитель історії: У різні епохи неоднаково дивились на виховання та догляд за дітьми. У ХVІІ-ХVІІІ ст.. на дітей починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, пісні та музику. А хіба раніше діти не мали іграшок, запитаєте ви? Так, не мали. Дитина носила довгу сорочку. А коли виростала – надягала вбрання як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово «дитина» було синонімом «дурень». Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які оберігали б їхнє життя.

Учитель правознавства: проте 1953 р. було прийнято Декларацію прав дитини. А у 1989 р. всі прогресивні країни світу, у тому числі й Україна, підписали Конвенцію прав дитини. Що означають слова «декларація» та «конвенція»?

На екрані:

Декларація – документ, у якому викладено правила, обов’язки для всіх людей.

Конвенція: угода, міжнародний договір із певних питань.

Учні по черзі зачитують статті Конвенції про права дитини.

Учитель: На основі Конвенції про права дитини Україна в 1991 р. прийняла Закон України «Про охорону дитинства». Учні, свої права треба знати. Американці кажуть, що той, хто не знає своїх прав, їх не має. Важливо знати й свої обов’язки, тому, що немає прав без обов’язків й обов’язків без прав.

На екрані:

Обов’язки дітей:


  • Старанно навчатися;

  • Берегти природу, пам’ятки культури;

  • Берегти шкільне майно;

  • Дотримуватись моральних норм поведінки;

  • Дотримуватись правил особистої гігієни;

  • Дотримуватись Правил дорожнього руху.


Вікторина «Знай свої права». Переможці отримують нагороду – цукерки.


  1. Закріплення та осмислення вивченого.

Учитель: Ви дізналися про права та обов’язки дітей. А хто порушує ці права, той має відповісти за законом через суд. Ось і сьогодні ми відвідаємо залу суду, де розглядатиметься декілька судових справ із питань порушення прав дітей.

Відбувається інсценізація казки «Попелюшка» та «Снігова королева».


Справа 1.

Позивач: Попелюшка.

Відповідач: Мачуха.
Попелюшка: Ваша честь! Життя з моєю мачухою та її двома доньками стало нестерпним. Вони мене ненавидять. Усю брудну роботу виконю я: і перу, і прибираю, у той час, коли сестри лише сплять та крутяться перед дзеркалом. Я вбрана в лахміття. А вони – в гарних дорогих сукнях. Я сплю на горищі в соломі, а сестри – в розкішних кімнатах на пухових перинах.

Суддя: Відповідайте , відповідачу, що ви скажете про цю заяву?

Мачуха: Це моя сім’я, і я сама в ній розберусь!

Суддя: У Попелюшки є права, і ви їх порушуєте. За це ви відповідатиме за законом! Відповідайте, чому ви так поводитесь з пасербицею?

Мачуха: Я ненавиджу її за красу! Поряд із нею мої власні дочки здаються негарними!

Суддя: Суду все зрозуміло. Оголошується рішення суду. У Конвенції ООН про права дитини зазначено: діти мають рівні права, не повинні залучатися до важкої , непосильної праці мають право на відпочинок, дитина не повинна бути скривджена. А головне – має право на любов і піклування! Ви порушили цілу низку прав Попелюшки і визнанні винною. Суд зобов’язує вас вивчити права дитини і радить не порушувати їх. Інакше з вами трапиться те саме, що з мачухою з казки про 12 місяців: ви перетворитесь на собаку! Рішення прийнято!

Попелюшка: Дорогі друзі! Вивчайте і знайте свої права!

Мачуха: Я не хочу перетворюватися на тварину, а тому більше ніколи не ображатиму свою пасербицю Попелюшку!


Справа 2.

Позивач: Герда.

Відповідач: Снігова королева.
Герда: Ваша честь! Снігова Королева викрала мого названого брата Кая. Зачарувала його і залишила жити в своєму кришталевому палаці. Скільки сліз я пролила! Всі навіть повірили, що Кая нема в живих, що, можливо, він потонув у річці. Потім, шукаючи його, я подолала багато перешкод.

Снігова Королева: Я – королева! І не маю відповідати ні за що! І потім, він сам прив’язав свої санчата до моїх саней.

Суддя: Шановна! Хто б ви не були, але маєте відповідати перед законом!

Снігова Королева: Нічого поганого я не скоїла! Хлопчикові я бажала лише добра! Я обіцяла йому весь світ і пару ковзанів!

Суддя: е лише ваша думка. Але дитина має право на власну думку, а ви його зачарували і позбавили його прав! У вас є щось у своє виправдання?

Снігова Королева: Я не винна!

Суддя: Оголошується рішення суду! Відповідач порушила право дитини на захист від викрадення. Позбавила права дитини на власну думку. Суд зобов’язує вас вивчити і знати права дітей. Рекомендує взяти собі на виховання і догляд дитину-сирітку і дбати про неї, адже таким діткам, що не мають батьків, потрібна особлива увага! Але без усяких чарів, шановна! Рішення прийнято!

Герда: Будьте обережні з незнайомцями! Не впускайте у будинок, коли немає вдома батьків, не сідайте в машину до незнайомих, не беріть від них гостинців, не гуляйте далеко від своєї домівки!

Снігова Королева: Я прислухаюсь до рішення суду і візьму на виховання дитину-сирітку.


      1. Захід «Рідне місто над Бугом».

Позаурочний захід, як і урок в школі гуманної педагогіки, має образно виражену тему та лейтмотив. Лейтмотив: « Краса України, Подолля »





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка