Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей Харків хнамг 2007 ббк 65. 053 Е 40




Сторінка27/28
Дата конвертації31.10.2017
Розмір3,57 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28
Тема 3. Види аналізу і його інформаційне забезпечення

Ключові слова: процес управління, види економічного аналізу, , класифікація видів, техніко-економічний аналіз, соціально – економічний аналіз та їх місце у системі аналітичної роботи, управлінський і фінансовий аналіз, внутрішньогосподарський та зовнішній аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Вивчаючи дану тему потрібно знати, що в різних літературних джерелах, в залежності від змісту і завдань економічного аналізу застосовується різна класифікація його видів.



Наведемо основні види класифікації.

Види економічного аналізу класифікуються:

Залежно від галузевої ознаки:

  • галузевий (галузі і сфери матеріального і нематеріального виробництва),

  • міжгалузевий (економічний аналіз на макрорівні, в галузях національної економіки, адміністративних регіонів).

За ознакою часу:

  • наступний (ретроспективний, який поділяється на оперативний і підсумковий та історичний);

  • попередній (прогнозний, перспективний).

За просторовою ознакою:

  • внутрішньогосподарський (виконується суб’єктами аналізу, підпорядкованими системі управління суб’єктом господарювання, щодо якого здійснюється аналіз);

  • міжгосподарський (виконується на макрорівні).

За об’єктами управління:

  • економіко-статистичний;

  • економіко-екологічний;

  • маркетинговий;

  • техніко-економічний аналіз (вивчає впровадження досягнень інновацій у практику виробництва і економічний ефект від зазначеного впровадження);

  • фінансовий (здійснюється за внутрішніми і за зовнішніми користувачами на підставі фінансової і аналітичної звітності);

  • управлінський (здійснюється внутрішніми суб’єктами, у складі його інформаційного забезпечення міститься інформація, що відсутня при здісненні фінансового аналізу).

  • соціально-економічний (вивчає можливості зростання соціальних умов трудового колективу і їх вплив на зростання показників ефективності всіх видів діяльності суб’єктів господарювання і здійснюється соціальними службами підприємства).

За методикою вивчення об’єктів:

  • порівняльний (порівняння звітних показників з плановими, минулими та з показниками інших підприємств);

  • факторний (вплив факторів на результативний показник);

  • діагностичний (визначення характеру порушень економічних процесів на основі типових ознак);

  • маржинальний (оцінка ефективності управлінських рішень);

  • економіко-математичний (вибір оптимального варіанту);

  • детермінований (вивчення функціональних зв’язків результативних і факторних показників);

  • стохастичний (для вивчення можливих залежностей в економічних процесах);

  • ФВА - функціонально-вартісний аналіз (спосіб виявлення резервів, який базується на пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій при одночасному виключенні зайвих функцій).

Залежно від суб’єктів аналізу:

  • внутрішній (загальноекономічний, техніко-економічний, соціально-економічний, економіко-екологічний, маркетинговий аналіз, тощо. Виконуються у процесі оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробництвом);

  • зовнішній (органи державного управління, органи господарського управління, інвестори, банки, акціонери, тощо).

За обсягом, що вивчається:

  • повний (за всіма показниками діяльності);

  • вибірковий (локальний).

За змістом програми:

  • комплексний аналіз (всі сторони діяльності);

  • тематичний (окремі сторони діяльності).

Залежно від використання засобів комп’ютерної техніки:

  • з використанням і без використання ПЕОМ.

Розглянемо більш детальніше деякі види економічного аналізу, що застосовуються на сучасному етапі економічних відносин.

В зв’язку з організацією бухгалтерського обліку відповідно П(С)БО намітились тенденції поділу економічного аналізу на управлінський і фінансовий (надано на схемі 3.1). Такий поділ покладено і у формування модулю „Економічний аналіз”.

При проведенні економічного аналізу з метою розгляду результатів економічних розрахунків з урахуванням різноманітних факторів може застосовуватись системний аналіз. Розгляд підприємства як системи являє собою системний підхід до організації виробництва, встановлення цілей, структури внутрішнього і зовнішнього середовища, їх функціональних сфер, властивостей і впливу, структури виробничих операційних систем, загальних принципів дії системи.

Комплексний аналіз виробничого процесу передбачає загальний аналіз інтенсивності та ефективності виробництва, аналіз асортименту, структури, сортності продукції, виконання договорів постачання, ритмічності виробництва впродовж звітного періоду.

Оперативний аналіз дозволяє в процесі виробництва одержувати кількісну і якісну оцінку змін у розвитку об’єктів управління щодо заданих параметрів, вчасно виявити тенденції і закономірності розвитку керованих об’єктів, зменшити втрати і припинити їх виникнення, визначити резерви підвищення ефективності діяльності.

Об’єкти оперативного аналізу:



  • план виробництва продукції підприємства і його підрозділів (вартісні і натуральні показники);

  • структура випуску продукції;

  • ритмічність випуску продукції;

  • стан та використання виробничого обладнання;

  • використання робочого часу та персоналу;

  • забезпеченість ресурсами;

  • рівень невиробничих витрат, наявність браку;

  • якість роботи адміністрації та управлінців;

  • рівень витрат на виробництво і собівартість продукції (в т.ч. і окремих видів продукції);

  • розміри і динаміка виробничих запасів, залишки готової продукції, незавершеного виробництва;

  • витрати на оплату праці;

  • виконання плану прибутку та інших фінансових показників;

  • використання обігових коштів;

  • платоспроможність і фінансовий стан підприємства.

Стратегічний аналіз – засіб перетворення бази даних, отриманих у результаті аналізу середовища, на стратегічний план суб’єкту господарювання.

При аналізі внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства визначається критична точка організаційного середовища, місія і цілі економічної організації.

Стратегічний аналіз може бути поділений на два основні етапи:


  • порівняння намічених суб’єктом господарювання орієнтирів і реальних можливостей, аналіз невідповідності між ними;

  • аналіз можливих варіантів майбутнього суб’єкту господарювання, визначення стратегічних альтернатив.

Ситуаційний аналіз проводиться за відповідними ситуаціями. Керівництво підприємства приймає рішення в конкретних умовах, тому йому необхідно мати аналітичні розрахунки по конкретній ситуації, що виникла.

Розгляд фактичних або уявних ситуацій (розгляд рейсів) реалізує навички аналітичного мислення і вміння генерувати і аналізувати різновиди рішення.

Набули розвитку маркетинговий аналіз, аналіз витрат і вигод (дозволяє враховувати якісні фактори, що за звичай не мають вартісної оцінки), операційний (маржинальний) аналіз і ін.

Етапи проведення аналізу:


  • Попередній – виділення суб’єктів і об’єктів аналізу, вибір організаційних форм і їх дослідження; розподіл обов’язків між аналітиками. Складається програма аналізу планування аналітичної роботи.

  • Основний - вивчення і опрацювання необхідної інформації, аналітична обробка даних, оцінка і підрахунок резервів.

  • Загальний - оформлення результатів аналізу; узагальнення і підрахунок загальних резервів виробництва; заключна оцінка роботи підприємства; розробка конструктивних заходів і пропозицій з метою прийняття управлінських рішень щодо зростання ефективності діяльності суб’єкту господарювання.

Важливою умовою, від якої залежить дійовість і ефективність економічного аналізу, є планомірний характер його проведення.

Інформаційною основою проведення економічного аналізу є різноманітні інформаційні джерела. Це можуть бути:



  • планові: інформація, яка включає поточні і перспективні плани, нормативні матеріали, цінники;

  • облікові, до складу яких відносять бухгалтерські документи, статистичні і оперативні звіти, всі види первинного обліку, податкова звітність;

  • позаоблікові: інформація, яка включає законодавчі та господарчо-правові документи, рішення загальних зборів, матеріали вивчення передового досвіду, технічну і технологічну документацію, усну інформацію.


Основні вимоги до інформації, яка використовується в економічному аналізі:

  • адекватність і єдність, що припускає усунення відокремленості та дублювання різних джерел інформації;

  • достовірність і об’єктивність – інформація повинна відповідати реальній дійсності і об’єктивно відображати господарські операції і досліджувані процеси;

  • аналітичність: система економічної інформації, яка надходить з різних джерел, повинна відповідати потребам аналізу господарської діяльності для всебічного вивчення господарських операцій і процесів, виявлення впливу чинників на фінансово – господарську діяльність суб’єкту господарювання, вивчення внутрішніх резервів зростання її ефективності;

  • раціональність (ефективність) – інформація має бути корисна і різнобічна, а витрати на її збір, збереження, пошук, використання та прийняття рішень – мінімальні.

В таблиці 3.1 надані дані щодо форм фінансової (бухгалтерської) та статистичної звітності, яка використовується як джерело інформації для проведення економічного аналізу.

Особливої уваги в умовах значного впливу оподаткування на фінансові результати суб’єкту господарювання. Тому в аналітичній роботі сучасного управління не на останньому місці і податкова звітність.

Указана інформація повинна піддаватись періодичній перевірці, яка включає питання відповідності заповнення форм звітності, правильності арифметичних підрахунків, показаних у звітності відносних величин (відсотків) і ін.

Таблиця 3.1. Перелік основних форм фінансової і статистичної звітності.



Фінансова звітність

  1. Баланс (форма №1, для малих підприємств №2М)

  1. Звіт про фінансові результати (форма №2, для малих підприємств №2М)

  1. Звіт про рух грошових коштів (форма №3)

  1. Звіт про власний капітал (форма №4)

  1. Додаток до річної фінансової звітності (форма №5)

Статистична звітність

  1. Форма №1 – підприємство „Звіт про основні показники діяльності підприємства”

  1. Форма №1 – Б „Звіт про фінансові результати, дебіторську і кредиторську заборгованість”

  1. Форма №1 – П „Звіт промислового підприємства по продукції”

  1. Форма №1 – послуги „Звіт про обсяги реалізованих послуг”

  1. Форма №11– ОФ „Звіт про наявність і рух основних фондів, амортизації”

  1. Форма №1 – ПВ „Звіт про працю”

  1. Форма №3 – ПВ „Звіт про використання робочого часу”

  1. Форма № 5з”Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)


Організація економічного аналізу суб’єкту господарювання
Успішне проведення аналітичної роботи залежить від рівня її організації. основні етапи організаційної роботи по проведенню економічного аналізу показані на рисунку 3.1 та на схемі 3.3.

Досвід показує наступну логічність економічного аналізу:



  • надання об’єктивної оцінки аналізованим показникам з визначенням запланованого рівня їх виконання та динаміки цих показників;

  • визначення чинників, що вплинули на відхилення цих показників від базового (планового) рівня та визначення кількісного рівня впливу кожного із них на одержаний результат, визначення можливого впливу інновацій та передового досвіду на удосконалення виробничого процесу;

  • розробка детального плану заходів і їх регламентація за періодами виконання і виконавцями, що дозволить використати виявлені резерви для усунення недоліків та зростання ефективності виробництва та здійснити оперативний контроль.

Матеріали аналітичних досліджень на заключному етапі узагальнюються і оформляються у вигляді висновків.

Самостійним документом, який відображає наслідки проведеного аналізу є проект наказу, який затверджується керівником суб’єкту господарювання і має обов’язків характер для виконання заходів, запропонованих аналітиками.


Рис.3.1. Організаційно – інформаційна модель фінансово-управлінського аналізу.

В сучасних умовах значне місце у проведенні аналізу займає використання ПЕОМ, що вносить деякі особливості в організацію аналітичної роботи та потреби у забезпеченні аналітиків – користувачів ПЕОМ пакетами прикладних програм та ін.

В процесі комп’ютерної обробки інформації можна виділити наступні етапи:



  • адаптація системи до умов експлуатації;

  • формування інформаційної бази,

  • здійснення розрахунків і висновок щодо одержаних результатів на пристрої відображення.

На базі ПЕОМ створюються АРМ бухгалтера, аналітика, фінансиста і т.д. ПЕОМ, з’єднані в єдину розрахункову систему, дозволяють перейти до комплексної автоматизації і створення єдиних фінансово-аналітичних систем.

С
ТРУКТУРНО – ЛОГІЧНІ СХЕМИ ДО ТЕМИ 3.


Схема 3.1.Схема поділу економічного аналізу в умовах впровадження П (С)БО.

Дії маркетингового аналізу

Виробнича орієнтація

Орієнтація на продаж

Тотальна орієнтація













Дослідження



Удосконалення методів програмування і прийняття рішень

Ідеологія ціноутворення, моди на продукт

Систематична комплексна розробка стратегій і цілей

Визначення потреб



Науково-технічний прогрес і інновації

Продукт не буде проданий без відповідної якості і доброї пропозиції

Постійно під контролем вся система орієнтації

Встановлення цін

Контроль і зниження витрат

Ціна залежить від попиту

Контроль рівноваги попиту і пропозиції

Інформування споживачів



Стимулювання забезпечення якості продукції

Стимулювання

Під контролем комплексна інформація зі зворотним зв’язком

Доставка


продукту

Використання дешевого способу

Бережливе транспортування і зберігання продукту

Пристосування до споживачів

Обслуговування споживачів



Реклама

Виявлення уподобань і фінансових можливостей спостерігачів

Поліпшення якості продукту, впровадження після продажного обслуговування

Схема 3.2. Орієнтири маркетингового аналізу




Схема 3.3. Основні етапи організаційної роботи по проведенню економічного аналізу на підприємстві

РОЗДІЛ 2. Фінансовий аналіз
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка