Навчальний посібник для студентів галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини»




Сторінка6/38
Дата конвертації07.06.2018
Розмір5,52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38

3.1.1. Змістовий модуль І



ЗМ І. Теоретико-методичні та практичні основи музичної ритміки
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1.1. (1)

Тема: «Основи музичної грамоти».
Теоретична частина

  1. Поняття: звук, ритм, такт, розмір музичного твору, музичне речення, музична фраза, мелодія, динамічний малюнок та ін.

  2. Визначення музичного розміру, який використовується на уроках фізичної культури.

Практична частина

Вправи на зв’язок рухів з змістом музики.


Ключові терміни і поняття

Мелодія чергування звуків, які знаходяться у визначеному співвідношенні за висотою і мають визначений темп і ритм.

Ритмпослідовне поєднання звуків різної довжини.

Тактперіодичність між сильними долями.

Темп – швидкість музики.

Розмірпоказує кількість доль у такті.
ЗМІСТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Теоретична частина

1. Поняття: звук, ритм, такт, розмір музичного твору, музичне речення, музична фраза, мелодія, динамічний малюнок та ін.

Однією з особливостей проведення занять із музичної ритміки є використання музики. Музика – це один із видів мистецтва. Кожен вид мистецтва має свої особливості.

Основою музичного мистецтва є мелодія. З грецької мови слово melodia – «спів» або «наспів». Мелодія виражає визначену музичну думку. Вона є чергуванням звуків, які знаходяться у визначеному співвідношенні за висотою і мають визначений темп і ритм.

Мелодія допомагає запам’ятати музику, що полегшує запам’ятовування запропонованої вправи. Знаючи мелодію твору, під яку виконується вправа, учні можуть повторити її без музики, зберігаючи потрібний темп, ритм і навіть динамічні відтінки. Почувши мелодію, можна швидко відновити (на основі умовно-рефлекторних зв’язків між музикою та рухом) послідовність вправ. Мелодія немовби підказує характер рухів, форму та послідовність елементів.

У мелодії є свої закони. Основний її закон - хвилеподібність. Мелодична лінія має свою неоднаковість – наростання або спадання. Сукупність руху музики вгору, вниз або на місці називається мелодійним малюнком.

Визначають такі види мелодійного малюнку:



  • висхідний рух мелодії – перехід до більш високих звуків;

  • спадний рух – перехід до більш низьких звуків;

  • хвилеподібний рух – послідовність висхідних та низхідних звуків.

Мелодійною вершиною називається найбільш високий звук, досягнутий під час кожного підйому.

Момент найбільшого напруження в музичному творі або його частинах називають кульмінацією.



Регістри - це різна висота звучання музики. У кожному голосі або інструменті розрізняють три регістри: високий, середній та низький.

Голосність – це сила звучання музики. Музиканти називають її динамікою. Звук може бути голосним (сильним – форто) або тихим (слабким - піано). Різноманітність голосності звуків утворюють динамічні відтінки.

Тривалість звуку - це протяжність звука. Звук може довго тягнутися або коротко звучати. Найбільш тривалий звук називають «цілий». У нотах його записують у вигляді не заштрихованого овалу. «Половинний» звук – це половина цілого. Його записують як цілий, але збоку додають штиль. Менш тривалий звук називають «четвертний». Записується як половинний, але заштрихований. Більш короткий – «восьмий». Записується як четверть, але додається хвостик.

Приклад:

«цілий» «половинний» «четвертний» «восьмий»

Ритм - послідовне поєднання звуків різної довжини. Мелодія не існує без ритму. Ритм – це один з найбільш виразних засобів у музиці. Чергування звуків різної довжини називається ритмічним малюнком мелодії.

У кожній мелодії ударні (акцентовані, сильні) долі чергуються з неударними (неакцентованими, більш слабкими) долями. Така періодичність ударних і неударних звуків називається метром.



Тактом у музиці називають періодичність між сильними долями. Часто музичний твір починається не з сильної долі, тобто не з початку, а із середини такту. Такий неповний такт називається затактом.

Темпом називається швидкість музики. Визначають:

  • adagio (адажіо) – повільний темп;

  • andante (анданте) – помірний темп;

  • allegro (алегро) – швидкий темп.

Поєднання всіх виразних засобів музики створення музичного образу називається стилем музики. Наприклад, латиноамериканська музика – це характерний ритм, визначена мелодика та характерні музичні інструменти.

Основні музичні жанри – це пісня, танок та марш. Від них беруть початок і всі інші – романс (більш серйозна пісня), серенада (нічна пісня), опера (поєднання співу і танцю), балет (танок).

Частини музичного твору називаються побудовами. Окремі побудови відрізняються один від одного ступенем завершеності музичної думки. Побудова, яка виражає відносно закінчену музичну думку, називається періодом. У ньому поєднуються два музичних речення. Вони зазвичай схожі за логічною основою, але закінчуються по-різному: перше з них звучить не досить закінчено, друге, навпаки, досить закінчено. Речення, в свою чергу, поділяється на більш дрібні побудови – фрази.

Музична фраза – це невелика та найбільш закінчена частина музичного твору.

Схема будови періоду


МУЗИЧНЕ РЕЧЕННЯ

МУЗИЧНА ФРАЗА

МУЗИЧНА ФРАЗА

ТАКТ

ТАКТ

ТАКТ

ТАКТ

ТАКТ

ТАКТ

ТАКТ

ТАКТ


2. Визначення музичного розміру, який використовується на уроках фізичної культури.

Музичний супровід занять фізичною культурою повинен бути виразним, характерним для кожного виду вправ, де чітко прослуховується музична фраза, а кількість доль відповідає тривалості вправи. Усі комбінації уроку повинні будуватися з урахуванням музичної фрази (тактової квадратності), починатися і закінчуватися разом із нею. Музичні фрази можуть бути малі і великі: 4 такти, 8 тактів, 16 тактів, 32 такти тощо.



Розмір показує кількість доль у такті. Основних розмірів два:

  • дводольний (парний), в якому чергуються одна ударна й одна неударна долі ( - полька, - марш);

  • тридольний (непарний), в якому чергуються одна ударна і дві неударні долі ( - вальс).

Музичному розміру відповідає рахунок «раз!» – «два», за більш дрібних рухів «раз» – «і» – «два» – «і», при цьому рахунок «раз» – промовляється голосно, оскільки наголос повинен збігатися з ударною долею, а «два» – менш голосно тому, що наголошувати неударну долю не потрібно.

Музичному розміру відповідає рахунок «раз!» – «два!» – «три!» – «чотири!». Кожна доля цього музичного розміру є ударною, тому потрібний наголос на кожен рахунок.

Музичному розміру відповідає рахунок «раз!» – «два» – «три» або «раз!» – «і» – «два» – «і» – «три» – «і». Перша доля є ударною та основною, відповідно її потрібно виділяти голосом, дві наступні – другорядні, промовляються з меншою інтонацією.

Отже, на фразу в музичних творах дводольного розміру припадає 8 рахунків; тридольного – 12 рахунків; чотирьохдольного – 16 рахунків, за тактами 4 рахунки. Ураховуючи побудову музичного твору, тривалість окремих вправ і навчальних композицій може становити 2, 4, 8, 16, 32 рахунки, за більшої тривалості – число кратне 32 (в окремих випадках – 16). Тривалість вправ, що виконуються під музику тридольного розміру, може бути 3, 6, 12, 24, 48 рахунків, а за більшої тривалості – число кратне 48.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка