Навчальний посібник для студентів галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини»




Сторінка8/38
Дата конвертації07.06.2018
Розмір5,52 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   38
Тема: «Музика на уроках фізичної культури».
Теоретична частина

  1. Визначення поняття «функціональна музика».

  2. Вплив музики на функціональні системи та рухову активність людини.

  3. Режими музичної стимуляції на уроках фізичної культури.

Практична частина

  1. Музичні ігри на узгодження музики та руху.

  2. Ігри на узгодження музики з мелодією, регістром, ритмом, тактом, темпом, динамічними відтінками.


Ключові терміни і поняття

Функціональна музика - спеціально підібрані музичні твори різних жанрів, які спрямовані на стимулювання та регулювання діяльності робочих функцій та психічного стану учнів.

Мобілізуюча музика – так умовно можна назвати музику, яка усуває сонне гальмування, підвищує емоційний тонус учнів.

Структурно-сюжетна музика підпорядкована змісту навчального матеріалу, пов’язана із сюжетом та структурою навчально-виховного процесу, органічно поєднана з ритмом рухів, збуджує до активних дій.

Фонова музика є стороннім подразником, що викликає позитивну реакцію, посилює збудження та енергетику.

Відновлювальна музика дає змогу заспокоїти учнів, відновити їх функції після тривалої і напруженої роботи.
ЗМІСТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Теоретична частина
1. Визначення поняття «функціональна музика».

Серед емоційних засобів, що використовуються у школі на різних етапах навчання, які сприяють кращому засвоєнню навчальної програми і формуванню духовної культури особистості, велику роль відіграє музика, яка своїми виразними засобами сприяє художньому та естетичному розвитку школярів.

Використання музики (функціональної) викликає позитивні асоціації, полегшує засвоєння навчального матеріалу, згладжує напружений ритм уроку, підвищує емоційний тонус, працездатність в учнів, створює оптимальні умови для роботи на уроці, робить урок більш змістовним, цілеспрямованим, емоційним, а набуті учнями знання більш стійкими.

Під функціональною музикою розуміють спеціально підібрані музичні твори різних жанрів, які спрямовані на стимулювання та регулювання діяльності робочих функцій та психічного стану учнів.

Проведення спортивних змагань із музичним супроводом допомагає викликати у тих, хто займається, радість рухової активності та естетичну насолоду, позитивно впливає на ставлення до занять.


2. Вплив музики на функціональні системи та рухову активність людини.

Аналізуючи вплив музики і вплив фізичних вправ на людину, можна зробити висновок, що вони мають практично тотожні механізми дії на всі системи організму, на розумову та рухову функції, особливо на роботу центральної нервової системи як органу управління та узгодження дій усіх частин людського організму.

Організм людини - біологічна система, що саморегулюється, усі ланки якої повинні працювати в гармонії. Саме мозок здійснює головну функцію в цій системі – функцію керування, що забезпечує стабільність системи в зовнішньому середовищі і в самій системі.

Центральна нервова система реагує на всі зовнішні впливи (емоційні та фізичні), опрацьовує вхідну інформацію, перетворює цілі організму в рухові цілі. Будь-яка рухова дія розглядається із двох сторін – змістовної і фізіологічної. Теорія управління рухами людини доводить роль свідомості для вирішення рухового завдання. Мозок управляє діями виконавчих систем організму, застосовуючи нервово-м’язові і нейрогуморальні механізми регуляції. Музика у першу чергу впливає на мозок, активізуючи процеси регуляції. Застосовуючи музику для виконання фізичних вправ, можна посилити їх фізіологічний вплив на організм та отримати «подвійний ефект».

Виконання вправ у заданому темпі дозволяє контролювати та дозувати інтенсивність та обсяг навантаження. Ритм музики дозволяє синхронізувати серцево-судину та м’язову діяльність. Швидкість музики забезпечує необхідний рівень фізичного навантаження. Характер музики допомагає налаштувати на виконання певних видів вправ, використання різних музичних стилів, дозволяє збільшити різноманітність занять і підвищити їх емоційність. Застосування музики посилює інтерес до занять і зберігає його стійкість. Музика забезпечує високий емоційний фон для виконання фізичних вправ, стимулює активність, усуває нервове напруження і втому, сприяє появі відчуття впевненості у своїх силах.

Вплив функціональної музики залежить від таких аспектів:


  1. педагогічного, пов’язаного з метою та змістом уроку або позаурочного заняття, зі структурою, характером, сюжетом та методичними прийомами;

  2. психофізіологічного, який включає емоційність мелодії, її вплив на психіку, поведінку та соматовегетативні функції учнів (дихання, обмін речовин, серцево-судинну діяльність, нервово-м’язову систему, органи чуття);

  3. музично-фонетичного, який включає композиційну побудову, розвиток мелодико-тематичного матеріалу, ритм, фактуру, гармонію, формоутворення (повторність, контрастність, мотив, речення, період).

Сукупність усіх впливів музики на людину називають «ефектом Моцарта».
3. Режими музичної стимуляції на уроках фізичної культури.

За характером впливу на учнів та метою використання музика може бути мобілізуючою, структурно-сюжетною, фоновою, відновлювальною (заспокійливою).



Мобілізуюча музика – так умовно можна назвати музику, яка усуває сонне гальмування, підвищує емоційний тонус учнів. Це мажорні, бадьорі мелодії, які стимулюють до дії, допомагають учителю мобілізувати увагу учнів на виконання вправ або будь-якого завдання. Мобілізуюча музика сприяє активізації рухових центрів, утворенню робочої домінанти у процесі проведення з учнями різних масових заходів.

Структурно-сюжетна музика підпорядкована змісту навчального матеріалу, пов’язана із сюжетом та структурою навчально-виховного процесу. Така музика сприяє процесу навчання й утворює єдність емоційного і виховного впливів, активно сприймається учнями. У фізичному вихованні ця музика органічно поєднана з ритмом, збуджує до активних дій. Наприклад, під ходьби та бігу з підскакуванням вона визначає ритм, танцювальні мелодії (вальс, галоп, польку), підказує характер фізичної вправи.

Фонова музика може не мати прямого зв’язку з змістом, структурою та характером матеріалу, який вивчається. За своєю дією – це сторонній подразник. Дія цього стороннього подразника (музики) викликає позитивну реакцію, посилює збудження та енергетику. Тихий музичний фон, впроваджений під час напруженої роботи, не відволікає, а посилює ефект навчання та підвищує працездатність.

Відновлювальна (заспокійлива) музика дає можливість заспокоїти учнів, відновити їх функції після тривалої та напруженої роботи. Мелодійні мінорні мелодії заспокоюють дихання, серцеву діяльність. Прослуховування таких мелодій на уроках фізичної культури можна супроводжувати дихальними вправами та вправами на повне розслаблення м’язів. Це швидко усуває втому і ліквідує кисневий борг.

Музика одночасно з функціональним справляє виховний вплив, заповнює прогалини слухача у сфері музичної освіти.



Практична частина

Музичні ігри на узгодження музики і руху.

Ігри на узгодження музики з мелодією, регістром, ритмом, тактом, емпом, динамічними відтінками.

  1. «Швидко по місцях!» Гра на узгодження змісту музики з характером рухів.

Правила гри. З початком музики ті, хто грають вільно рухаються по майданчику, виконуючи різні рухи відповідно до змісту музики. Із закінченням музики всі зупиняються. За командою ведучого: «Швидко по місцях !» біжать і стають у колони як до початку гри. Перемагає команда, яка пошикувалася швидше й організованіше, ніж інша.

Методичні вказівки. До команди ведучого шикування не починається. Шикування повинно відбуватися безшумно, швидко, організовано. За порушення правил перемога не присуджується.


  1. «Пізнай регістр». Гра на закріплення вмінь рухатися відповідно звучання музики.

Правила гри. Ті, хто грає, стають парами по колу, ліворуч до центру. У колі – ведучий. Під музику всі рухаються по колу танцювальними кроками, що відповідають музиці. З закінченням музики всі слухають, в якому регістрі звучала мелодія. Заздалегідь відзначається, що на високий регістр перебігають і стають у пару гравці внутрішнього кола, на низький – зовнішнього. У цей час ведучий намагається зайняти одне зі звільнених місць. Той хто залишився без місця, стає ведучим. Перемагає той, хто за час гри жодного разу не був ведучим.

Методичні вказівки. Гравець, який почав рух під музику не свого регістру, стає ведучим.


  1. Гра на узгодження рухів із ритмом музики.

Правила гри. Гравці стають у дві колони. Перед кожною колоною лежать у ряд 7 обручів. Перед початком гри гравці оплесками визначають ритмічний малюнок. За командою перші гравці під музику починають переміщуватися з одного обруча в інший, за ними - всі інші члени команди. Після проходження дистанції гравці повертаються назад у колони. Перемагає команда яка перша закінчує свою дистанцію.

Методичні вказівки. Помилкою вважається не відповідність рухів ритму музики, не точне входження в обруч.


  1. «Ривок на м’яч». Гра для закріплення вмінь визначати розмір музики.

Правила гри. Гравці стають у шеренгу. У середині шеренги - керівник з м’ячем. Ліворуч від нього – одна команда, праворуч – інша. Гравці розраховані по порядку від середини до країв шеренги. За командою керівника гравці швидко піднімають ногу вперед і виконують під нею оплеск. На 1 - 2 такти, приставляючи ногу, повільно піднімають руки вгору. На 3 - 4 такти і першу чверть 5 такту опускають руки. На затакт до 5 такту знову швидко піднімають ногу і роблять під нею оплеск. Так продовжують доти поки керівник, кинувши м’яч, не викликає номер. Відповідні гравці з кожної команди біжать за м’ячем. Той, хто перший спіймає м’яч отримує очко. Перемагає команда, яка перша отримує потрібну кількість очок.

Методичні вказівки. Кількість гравців у командах 5 - 8. Гравець, який до команди закінчив виконувати рухи, переможцем не вважається. Якщо гравці одночасно спіймали м’яч, кожна команда отримує очко.


  1. «Передача м’яча по колу». Гра для закріплення вміння рухатися відповідно до темпу музичного твору.

Правила гри. Гравці стають у коло обличчям до центру. В одного з гравців м’яч у руках. Звучить музика в різному темпі - повільно, швидко, помірно. У повільному темпі гравці передають м’яч праворуч по колу, у середньому передають м’яч на рівні грудей, в швидкому – перекочують по підлозі.

Методичні вказівки. Гравці, які допускають помилки, вибувають із гри.


  1. «Пусте місце». Гра для закріплення навичок виконувати вправи відповідно до побудови музичного твору.

Правила гри. Гравці шикуються в коло обличчям до центру. З зовнішнього боку стає ведучий. Гравці плескають в долоні. Ведучий, оббігає коло в темпі музики. Із закінченням музичного періоду, тобто на останній такт, ведучий кладе руки на плечі одному з гравців у колі і за командою керівника: «Раз, два, три!» біжать у протилежні боки по колу. Перемагає той, хто першим займає пусте місце. Переможений стає ведучим.

Методичні вказівки. Музичним супроводом гри може бути полька.

Література

Основна:

  1. Коджаспиров Ю. Г. Методика музыкальной стимуляции / Ю. Г. Коджаспиров // Физическая культура в школе. – 2004. –№ 3. – С. 35 - 38.

  2. Коджаспиров Ю. Г. Музыкальная стимуляция урочной деятельности учащихся / Ю. Г. Коджаспиров // Физическая культура в школе. – 2004. – № 4. – С. 7 - 11.

  3. Коджаспиров Ю. Г. Функциональная музыка в подготовке спортсменов / Коджаспиров Ю. Г. – М. : Физкультура и спорт, 1987. – 63 с.

  4. Ротерс Т. Т. Музыкально-ритмическое воспитание и художественная гимнастика : учеб. пособие для учащихся пед. училищ по спец. № 1910 «Физическая культура» / Ротерс Т. Т. – М. : Просвещение, 1989. – 175 с.

Додаткова:

  1. Едвард Т. Хоули Оздоровительный фитнес / Едвард Т. Хоули, Б. Дон Френкс. – К. : Олимпийская литература, 2000. – С. 274 - 278.

  2. Использование музыкального сопровождения в процессе проведения занятий по гимнастике и массовых гимнастических выступлений : метод. реком. для студ и препод. фак. физ. воспитания пед. ин-та / Сост. В. С. Титов, А. А. Кожушко. – Х. : ХГПИ, 1989. – 36 с.

  3. Пророков О. Танцювальні елементи на уроках фізкультури та в позаурочній роботі / Пророков О. – Тернопіль : Підручники та посібники, 2006. - 64 с.



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1.4. (4)

Тема: «Зв’язок музики та руху».
Теоретична частина

  1. Фізіологічне обґрунтування музичного керування рухами людини.

  2. Основні вимоги до використання функціональної музики на заняттях фізичною культурою.

Практична частина

  1. Поняття: стройові та порядкові вправи, вихідне положення (в. п.); основна стійка (о. с.); основні в. п. тулуба, ніг, рук.

  2. Організуючі та порядкові вправи з музикою (шикування в шеренгу, колону, перешикування, виконання команд).

  3. Загальнорозивальні вправи (ЗРВ) із музичним супроводом.

Самостійна робота

  1. Використання технічних засобів під час проведення уроків фізичної культури.


Ключові терміни і поняття

Слухомоторна координація рухових дій - це здатність організму людини до запозичення ритмів, яке пропонує зовнішнє середовище.

Вихідне положення - це положення перед початком виконання рухової дії.

Загальнорозвивальні вправи - це система спеціальних гімнастичних рухів, які можна виконувати із різних вихідних положень з використанням і без використання предметів та спортивних приладів (гімнастична стінка, гімнастична лава тощо).
ЗМІСТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Теоретична частина


  1. Фізіологічне обґрунтування музичного керування рухами людини.

Перспективні можливості для підвищення ефективності рухової діяльності приховує в собі ще одна особливість музики – її здатність стимулювати та регулювати ритміку рухів. Людина підсвідомо намагається в ритмі музики крокувати, стрибати, гребти, крутити педалі велосипеда, наносити удари в боксі або виконувати інші рухи. Причому гармонійне поєднання ритму особистих рухів і музики викликає відчуття насолоди і підвищеної впевненості у своїх діях.

Ця особливість впливу музики ґрунтується на тому, що ритмічні звукові коливання поєднані з відчуттям руху. Якщо людина під час рухової діяльності чує музичну мелодію, то в неї виникає слухомоторна координація рухових дій, що помітно полегшує їх виконання.

Організм людини має здатність запозичувати ритм, який пропонує зовнішнє середовище. При цьому він нібито налаштовується на запропонований ритм, прискорюючи або уповільнюючи темп своєї роботи за певних умов.

Ключове розуміння даного процесу визначає запропонований ще А. А. Ухтимським принцип засвоєння ритму. В основі ритмоутворення на зовнішній подразник лежить рефлекторне налаштовування ритмів і темпів діяльності окремих ділянок нервової системи. При цьому швидкості вегетативних процесів стають синхронними із засвоєними швидкостями рухового ансамблю.

Яскравим прикладом засвоєння ритму в спортивній діяльності є групове виконання гімнастичних вправ під музику, де, незважаючи на індивідуальну різницю в темпах активності, досягається синхронне виконання вправ усіма учасниками. Отже, музична стимуляція визначених ритмів роботи здатна перебудовувати індивідуальні характеристики.

Слухаючи музику у процесі спортивної діяльності, людина підсвідомо сприймає восьмі долі нотної тривалості для виконання бігу, стрибків або дрібних рухів, чверті – для виконання кроків і рухів з більшою амплітудою, а цілі ноти поєднує з мірним диханням.

Особливості сприйняття та засвоєння музичного ритму пов’язані з функцією слухомоторного апарату людини. М’язові закінчення слухомоторного апарату можуть налаштовуватись на різні частотно-темпові коливання музичного ритму, що викликає у людини не одне, а цілу гаму рухових відчуттів та уявлень. При цьому, наприклад, за звучанням шістнадцятих доль у музиці можуть слідувати легкі пальцеві рухи слухача, а за основним темпом – більш важкі рухи всієї руки, ноги або тулуба. За пульсацією тактових доль може слідувати ритм серцевих скорочень, за пульсацією музичних фраз – ритм дихання.

Таким чином, специфічні особливості організації музичного ритму досить тонко відповідають природі нервово-м’язових процесів, у зв’язку з чим музичні ритми можуть засвоюватися організмом з достатньою адекватністю одночасно на різних функціональних рівнях. Це ще більше розширює можливості цілеспрямованої музичної стимуляції та регуляції у спортивній діяльності.



Функціональна музика є тонким інструментом наукової організації занять фізичною культурою, яка не терпить дилетантського підходу, вона може зробити її застосування не корисним, навіть пагубним. Її необхідно застосовувати з великою обережністю, зі знанням справи, відповідно до місця та часу.


  1. Основні вимоги до використання функціональної музики на заняттях фізичною культурою.

  1. Найбільш раціональним є дискретний графік музичних сеансів.

  2. Заняття з використанням музики доцільно чергувати із заняттями без використання музики.

  3. На заняттях доцільно використовувати музику під час виконання простих вправ, які не потребують високої концентрації уваги, розумової роботи та відповідальності.

  4. Звучання музики повинне бути чистим. Якщо рівень сторонніх шумів вище ніж 70 дБ, звуки функціональної музики заглушаються до такого ступеня, що починають сприйматися як шум і впливати на організм негативно.

  5. Під час проведення занять із використанням музичного супроводу будь - які звукові контакти між присутніми затрудняють сприйняття, підвищують стомлення, заважають.

  6. Подаючи команди до початку і до закінчення вправи, учитель повинен знати, що команда до початку кожної вправи повинна збігатися із закінченням музичної фрази.

  7. Невиконання цієї вимоги порушує ритмічну узгодженість рухових дій, знижує ефективність музичної стимуляції.

  8. Потрібно враховувати музичні вподобання більшості учнів. Із музичних жанрів найбільш ефективні легка естрадна, поп-музика, електронна музика, марші, танцювальні та народні мелодії.

  9. Добір музичного супроводу для заняття повинен відповідати структурі та змісту заняття.

  10. Музичний супровід не повинен відволікати увагу, тому потрібно добирати музику яка не несе цікавої музичної інформації.

  11. Ритм музики повинен бути регулярним.



Практична частина
Поняття: стройові та порядкові вправи, вихідне положення (в. п.); основна стійка (о. с.); основні в. п. тулуба, ніг, рук.

Стройові та порядкові вправи використовують на уроках фізичної культури з метою швидкого та організованого розміщення дітей і виконання вправ. Разом з тим вони сприяють вихованню звички до правильної постави, а також розвивають, окрім відчуття ритму і темпу, орієнтування у просторі, рівновагу, дисциплінують дітей, прищеплюють навички спільних, узгоджених дій та пересувань. Стройові і порядкові вправи дають змогу підвищити емоційність, насиченість уроку. Стройові вправи на уроках фізичною культурою відіграють переважно допоміжну роль, розв’язують завдання фізичного виховання в комплексі з іншими засобами. Незважаючи на це, засвоєння техніки виконання цих вправ створює певні труднощі, особливо для учнів 1 - 2 класів, і вони полягають передусім у тому, що їх виконання вимагає від учнів досить вільного орієнтування у просторі та часі, уміння розподіляти свою увагу на різні рухи, щоб своєчасно їх виконувати.

У тісному взаємозв’язку та єдності зі стройовими вправами виступають порядкові вправи. Пересування по гімнастичному залу з виконанням елементів фігурного марширування має на меті підготувати клас у цілому до продуктивного проведення навчальної роботи.

Гімнастичне шикування та перешикування застосовують для того, щоб сформувати у школярів навички злагодженої дії класу за різних мінливих умов його розміщення.



Вправи в розмиканні та змиканні повинні забезпечити раціональне розміщення учнів у залі або на майданчику. Вони мають велике виховне значення, бо сприяють формуванню уваги, організованості, дисциплінованості в учнів.
Найбільш поширені стройові положення та порядкові вправи:

Стрій - розміщення учнів за ростом для виконання спільних дій.

Шеренга - це стрій, в якому учні розміщуються по росту один біля одного на одній лінії, обличчям в одну сторону.

Колона - це стрій, в якому учні розміщуються по росту в потилицю один до одного. Колона може бути по одному, по два, по три, по чотири.

Направляючий - учень, який стоїть першим, за яким усі інші беруть рівняння, напрямок і темп руху.

Замикаючий – учень, який стоїть останнім у строю.

Фланг – права і ліва сторона строю.

Інтервал відстань між учнями по фронту.

Дистанція – відстань між учнями у глибину (у потилицю).

Команда наказ, який зобов’язує виконувати рухи за строго встановленою формою. Команда може подаватись голосом, сигналом, особистим прикладом.

Попередня частина команди подається з метою привернути увагу учнів і підготувати їх до виконання вправи.

Виконавча частина команди подається голосно, чітко, надривисто, енергійно і вказує на момент дії.

Розпорядження це наказ висловлений у довільній формі.

Особистий приклад – така дія вчителя, коли він без команди і сигналу, виконати те, що він сам робить.
Основні стройові команди:

«Рівняйсь!» – за цією командою усі учні, крім направляючого, повертають голову направо.

«Струнко!» за цією командою усі учні приймають стройову стійку.

«Вільно!» команда згідно з якою треба розслабити ногу в коліні, не сходячи з місця. Команда подається для відпочинку.

«Відставити!» – ця команда подається для скасування попередньої команди і припинення виконання вправ.

«Шикуйсь!» – за цією командою треба швидко стати на своє місце у вказаному строю і прийняти стройову стійку.

«Розійдись!» за цією командою учні розходяться в різні сторони від місця, де стояв стрій.
Вихідні положення (в. п.)під час виконання ЗРВ.

В. п. це положення перед початком виконання рухової дії. Від цього значною мірою залежить складність виконуваної вправи, якість її виконання і вибірковість впливу на окремі м’язи.

В. п. ніг:

Основна стійка (о. с.) п’ятки разом, носки разом.

Стійка ноги нарізно ноги розставлені нарізно, ступні паралельні.

Стійка ноги нарізно лівою (правою) – ліва (права) нога виставлена на один крок попереду правої (лівої).

Широка стійка ноги нарізно ноги широко розведені нарізно.

Схресна стійка – стійка, коли ноги схрещені з указівкою, яка нога попереду.

Стійка на правій (лівій) – стійка на одній нозі.

Напівприсід – присідання, виконане на половину амплітуди.

Присід ноги повністю зігнуті в суглобах.

Випад – виставляння ноги вперед, згинання її в коліні так, щоб коліно знаходилося на рівні носка, а ступня другої ноги розверталась назовні носком.

Випад вправо (вліво) виставлення ноги в сторону. Ступні зберігають положення основної стійки.

Стійка на колінах – стійка, коли коліна, гомілки, носки упираються у підлогу, носки випрямлені.
В. п. тулуба:

Нахил – згинання тулуба в будь-якому напрямку з повною амплітудою.

Нахил прогнувшись нахил уперед, спина рівна, голова піднята.

Нахил із захватом нахил із захватом руками гомілкових суглобів.

Пружинний нахил – звичайний нахил, який виконується кількома рухами за неповного випрямлення тулуба між нахилами.
В. п. рук:

Руки вниз долоні опущених рук звернено до тулуба, плечі відведено трохи назад.

Руки вперед – долоні рук, піднятих на висоту і ширину плечей, звернено усередину.

Руки в сторону – руки підняті на висоту плечей та утворюють одну пряму лінію, долоні внизу.

Руки вгору – долоні рук, піднятих на ширину плечей вгору звернено до середини; тулуб, руки утворюють одну пряму лінію; голову піднято настільки, щоб можна було бачити кісті рук.

Руки назад долоні, відведених рук назад звернено усередину.

Руки над головою – пальці піднятих вгору рук зчеплені «у замок» над головою.

Руки за голову зігнуті руки розміщені так, що пальці торкаються потилиці.

Руки на пояс – кісті рук утворюють гребінь. Кисті чотирма пальцями вперед, лікті і плечі відведені назад так, щоб лопатки зберігали нормальне положення.

Руки за спиною – зігнуті руки в ліктьових суглобах так, що пальці торкаються ліктів, а руки – спини.

Руки перед грудьми зігнуті в ліктьових суглобах руки піднято до рівня плечей, передпліччя та кісті на одному рівні з плечима; лікті відведено назад.

Руки до плечей – зігнуті руки торкаються пальцями плечей, лікті притиснуті до тулуба.

Руки перед собою – зігнуті, на висоті плечей, одне передпліччя над іншим.

Руки вперед у сторони руки здійснюють один рух вперед у сторони, долонями вниз.

Руки вверх у сторони руки здійснюють рух вверх у сторони. Долоні повернуті усередину або назовні. Положення рук під кутом 45°.
Положення сидячи і лежачи:

Сидячи положення сидячи на підлозі з прямими ногами вперед.

Сидячи ноги нарізно положення сидячи з розведеними ногами.

Сидячи кутом – положення сидячи з піднятими ногами під кутом, спина рівна, голова піднята.

Сидячи на п’ятках – сидячи на двох п’ятках, тулуб вертикально.

Лежачи на спині ноги зімкнуті, прямі, руки вздовж тулуба.

Лежачи на животі – ноги разом прямі.

Упори:

Упор положення з опорою одними руками. Плечі завжди вище опори.

Упор стоячи – крім упору руками виконується упор ногами.

Упор лежачи положення, коли виконується упор руками і ногами в положенні лежачи.

Упор присівши – присід з упором на руки, голова прямо.

Упор на колінах – стійка на коліна з упором на руки.

Упор лежачи на стегнах – упор на руки в положенні лежачі, спина максимально прогнута.
Організуючі та порядкові вправи з музикою (шикування в шеренгу, колону, перешикування, виконання команд).
Загальнорозвивальні вправи із музичним супроводом.

Загальнорозвивальні вправи це система спеціальних гімнастичних рухів, які можна виконувати із різних вихідних положень із використанням і без використання предметів та спортивних приладів (гімнастична стінка, лава тощо). Вони не складні за своєю структурою, спрямовані на розвиток усіх основних м’язових груп.

Орієнтований комплекс ЗРВ із вихідного положення на місці

(музичний розмір або )

    1. В. п.: стійка ноги нарізно, руки до плечей.

1 - 2 – піднімаючись на носки, руки вгору (вдих);

3-4 – в. п. (видих).

2) В. п.: о. с.

1 – крок правою, руки в сторони, прогнутися (вдих);

2 – в. п. (видих);

3 - 4 – те ж з іншої ноги.

3) В. п.: о. с.

1 – руки перед грудями;

2 – руки вгору;

3 – руки перед грудями;

4 – в. п.

4) В. п.: о. с.

1 – руки вгору, праву ногу назад;

2 – в. п.;

3 - 4 – те саме з іншої ноги.

5) В. п.: стійка ноги нарізно, руки на поясі.

1 – поворот тулуба вправо, права рука в сторону, дивитись на руку;

2 – в. п.;

3 - 4 – те ж вліво.

6) В. п.: – те саме.

1 – поворот тулуба ліворуч, руки в сторони;

2 – в. п.;

3 – нахил вперед, торкнутися руками полу;

4 – в. п.

7) В. п.: стійка ноги нарізно.

1 – руки вгору, нахил вліво, ліва нога вбік на носок;

2 – в. п.;

3 – те саме в інший бік;

4 – в. п.

8) В. п.: стійка ноги нарізно, руки в сторони.

1 – нахил тулуба вліво, руки до плечей;

2 – в. п.;

3 – те саме вліво;

4 – в. п.

9) В. п.: о. с.

1 – 2 - 3 – три пружинних нахили тулуба вперед, торкнутися рукам підлоги; 4 – в. п.

10) В. п.: о. с.

1 – руку на пояс, зігнуту в коліні ліву ногу підняти

2 – випрямити ногу, руки в сторони;

3 – зігнути ногу в коліні, руки на поясі;

4 – в. п.

11) В. п.: упор сидячи, ноги прямі.

1 – підняти ноги;

2-3 – виконати ногами рух велосипедиста;

4 – в. п.

12) В. п.: упор сидячи ззаду.

1 – 2 - 3 – три нахили вперед;

4 – в. п.

13) В. п.: упор сидячи позаду.

1 – підняти ноги;

2 – розвести ноги в сторони;

3 – ноги разом;

4 – в. п.

15) В. п.: лежачи на спині.

1 – підняти ліву ногу;

2 – в. п.;

3 - 4 – те саме з іншою ноги.

16) В. п.: упор лежачи.

Згинання – розгинання рук в упорі.

17) В. п.: руки на поясі.

1 - 2 – стрибки на лівій нозі;

3 - 4 – стрибки на правій

18) В. п.: о. с.

1-4 (на кожен рахунок) – стрибки на двох ногах, руки вперед, вгору, вниз.

19) В. п.: руки на поясі.

1 – стрибком ноги нарізно;

2 – стрибком в. п.

3-4 – те саме.

20) Ходьба на місці.

Література

Основна:


  1. Коджаспиров Ю. Г. Методика музыкальной стимуляции / Ю. Г. Коджаспиров // Физическая культура в школе.. – 2004. – № 3. – С. 35-38.

  2. Коджаспиров Ю. Г. Музыкальная стимуляция урочной деятельности учащихся / Ю. Г. Коджаспиров // Физическая культура в школе. – 2004. – № 4. – С. 7-11.

  3. Коджаспиров Ю. Г. Функциональная музыка в подготовке спортсменов / Коджаспиров Ю. Г. – М. : Физкультура и спорт, 1987. – 63 с.

  4. Попова Е. Г. Общеразвивающие упражнения в гимнастике / Попова Е. Г. – М. : Терра-Спорт, 2000. – 72 с.

Додаткова:

  1. Васьков Ю. В. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 1 – 4 класи (102 уроки для кожного класу) / Ю. В. Васьков, І. П. Пашков. – Х. : Торсінг, 2003. – С. 13-16.

  2. Гімнастика : методичні рекомендації для самостійної роботи студентів денної та заочної форми навчання / [укл. С. В. Одінцова.] – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2002. – 41 с.

  3. Огниста К. М. Стройові вправи у фізичному вихованні молодших школярів : навч. посібник. / Огниста К. М. – Тернопіль : Астон, 2001. – 58 с.


ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ 1.5. (5)

Підготовка реферату та доповідь за темою індивідуального заняття:



«Характеристика основних засобів музичної ритміки».
Орієнтований план підготовки реферату:

  1. Загальнорозвивальні вправи на місці і в русі.

  2. Танцювальні вправи і вправи вільної пластики.

  3. Гімнастичні, акробатичні вправи, елементи художньої гімнастики.

  4. Ритмічна гімнастика.

  5. Сучасні види ритмічної гімнастики.

  6. Рухливі ігри та естафети.

  7. Спортивно-масові заходи та фізкультурні свята.

Література

Основна:

  1. Давыдов В. Ю. Новые фитнесс-системы (новые направления, методики, оборудование и инвентарь) : учеб. пособие / Давыдов В. Ю., Шамардин А. И., Краснова Г. О. – Волгоград : Изд-во ВолГУ, 2005. – 275 с.

  2. Менхин Ю. В. Оздоровительная гимнастика. Теория и методика проведения занятий / Ю. В. Менхин, А. В. Менхин. – Ростов н/Д : Феникс, 2002. – С. 67 - 225.

  3. Ротерс Т. Т. Музыкально-ритмическое воспитание и художественная гимнастика : учеб. пособие для учащихся пед. училищ по спец. № 1910 «Физическая культура» / Ротерс Т. Т. – М. : Просвещение, 1989. – 175 с.

  4. Сосина В. Ю. Ритмическая гимнастика : Альбом / В. Ю. Сосина, Э. М. Фабиан. – К. : Рад. шк., 1990. – 225 с.

  5. Шипилина И. А. Хореография в спорте / Шипилина И. А. – Ростов н/Д : Феникс, 2004. – С. 45 - 47.

Додаткова:

  1. Огниста К. М. Стройові вправи у фізичному вихованні молодших школярів : навч. посібник / Огниста К. М. – Тернопіль : Астон, 2001. – 58 с.

  2. Осіпова І. Л. Музично-ритмічне виховання з елементами хореографії : посібник для молоді, яка навчається у навчальних закладах / І. Л. Осіпова, А. І. Шматкова. – Суми : СумДПУ, 2004. – С. 34 - 103.

  3. Пророков О. Танцювальні елементи на уроках фізкультури та в позаурочній роботі / Пророков О. – Тернопіль : Підручники та посібники, 2006. – 64 с.


СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1.6. (6)

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   38


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка