Навчально-методичний посібник для підготовки і проведення уроків Суми 2011 Обговорено і схвалено на раді методичного кабінету




Сторінка4/6
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1,81 Mb.
1   2   3   4   5   6
ТЕМА 8

Точність — одна з головних ознак культури мовлення. Предметна і понятійна точність. Синоніми як один з найважливіших засобів точного вираження думки. Контекстуальні синоніми.

До характерних ознак культури мовлення належить точність. Точність — це комунікативна ознака мовлення, яка означає таке використання слів, яке повністю збігається з їх лексичним значенням і зі сферою їх вживання. Досить часто плутають неточність у відображенні предметів, дійсності і неточність у вираженні думки.

У поняття "неточність" у вираженні думки входить:

- відсутність конкретності;

- неповнота вираження;

- неправильність.

Багато неточностей пов'язано з неправильним розумінням значення слова, з неправильним підбором синонімів, з неправильним уживанням слова у певному контексті.

Критерій точності пов’язується з тим, чи відповідає зміст ужитих мовцем слів прийнятому в літературній мові їх лексичному значенню. Адже перші хиби в мові відразу ж будуть підмічені слухачами, що є небажаним для оцінки мовця. Тому слід пам'ятати, що треба бути дуже уважним у доборі слів для монологічної передачі думки чи діалогічного спілкування.

Точність мовлення створюється за таких умов: 1) знання предмета мовлення; 2) знання мови; 3) володіння мовленнєвими навичками говорити про щось, використовуючи багатство мови.

Точність мовлення залежить не від кількості використаних слів, а від їх доступності, недвозначності. Точність мовлення – це ввічливість, чемність, мовна етика у всіх сферах спілкування.

Основним способом точної передачі слова є контекст (словосполучення, речення, текст). Наприклад: серце б'ється – полк б'ється; червоне золото -= біле золото (бавовна); середня школа – школа життя.

Доводиться чути : “Іди, скажу пару слів”, “Побачимося через пару днів”, “Побуду пару годин у тебе”. У цих висловах іменник пара вжито із значенням непевної кількості, тобто з тією семантикою, яку мають прислівники декілька, кілька. Для літературної мови таке переосмислення неприйняте. Слід говорити: ”Скажу кілька слів”, “Побачимося через кілька днів”, “Побуду кілька годин у тебе”.

Іменник пара традиційно служить для називання двох предметів або двох слів. Іменник пара сполучається :

а) з іменниками, що називають однакові предмети, які разом

становлять одне ціле : пара чобіт, черевиків, валянок, білизни, лиж;

б) з іменниками, що вживаються лише в множині й позначають предмет, складений із двох однакових частин : пара щипців, ножиць, брюк, шкарпеток, рукавичок;

в) з іменниками, що називають двох людей, чимось між собою зв’язаних : пара закоханих, молода пара, спортивна пара.

Правильне слововживання передбачає розрізнення паронімів, тобто однокореневих і неоднокореневих співзвучних слів, схожих за будовою і належністю до однієї частини мови, але різних за лексичним значенням.

Відсутність чіткого розуміння лексичного значення слова письмовий зумовило неточність, яка наявна в реченні: ”Як розповідають письмові джерела, за стародавніх часів біля Чорного моря та в пониззі річки Дон жило войовниче плем’я амазонок”. У ньому слово письмові слід замінити на писемні, тому що прикметник письмовий має значення –“те, що написане в діловому й науковому мовленні” (наприклад, письмова робота, письмове розпорядження ), а прикметник писемний – “той, що переданий графічними знаками” (писемна пам’ятка, писемні джерела).

Помилки у вживанні паронімічних слів допускаються тому, що мовець не задумується над правильним перекладом із російської мови на українську.



Теоретичні питання

1. Що таке точність як ознака культури мовлення?

2. Яка буває точність?

3. Що є одним з найголовніших засобів точного вираження думки?



Практичні завдання

1. Запишіть, добираючи (із дужок) слово, що найточніше відповідає змістові речення.

1. Ввечері мене додому (проводжали, супроводжували) друзі.

2. Картини в музеї добре (освітлені, осяяні, опромінені).

3. Рослини швидко (акліматизувалися, освоїлися) у місцевих умовах.

4. Вдалині (блимнули, блиснули, бликнули) вогні великого міста.

2. Поясніть відмінності в значеннях слів, поданих парами. 3 кожним з них складіть речення:

1) роковини - ювілей; 2) штани - брюки.



3. До поданих слів доберіть синоніми. 3 віділеним словом складіть можливі словосполучення.

Звання, капосний, конфіденційний, патентований, шалений.

Слова для довідок:

ранг, титул, чин; суто приватний, довірчий, таємний, секретний, особистий, інтимний; неприємний, поганий, гидкий, прикрий, паскудний зареєстрований, апробований, дозволений, офіційно-визнаний; несамовитий (крик), відчайдушний (опір), страшенний (біль), нелюдські (зусилля), нерозсудливий, навісний (хто), напружений (ритм), неймовірний (темп), випадкова, сліпа (куля), величезні (гроші).



4. Поясніть, як ви розумієте афоризми?

1. Важко в навчанні, легко в бою. (О. Суворов.)



2. Здоровий дух у здоровому тілі. (Ювенал.)

3. І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь. (Т. Шевченко.)

5. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Підкресліть у тексті прислівники. Зверніть увагу на їх написання.

... Коли вранці випадало снідати або увечері вечеряти молоком, ти почувався на сьомому небі.

Пити молоко ти виходив надвір і сідав чи в затінку за хатою, коли стояла спека, або ж на призьбі, коли ранкове чи вечірнє сонечко світило добродушно, лагідно. Тонко пахло молоко, житній дух ішов од скибки хліба, і ти непоспішливо ласував, неквапливо розкошував.

Добре було, чисто, і сонячне проміння розливалося довкола ясним пахучим молоком, поячи зелень городу, поля, саду.



Є. Гуцало

6. Доберіть антоніми до поданих слів.

1. Сильний, далекий, давно, грітися.

2. Руйнувати, багато, радість, порядок.

3. Достойний, працювати, глибокий, сумувати.



7. Подані словосполучення слів замініть словом-відповідником.

1. Втрата професійних знань, навичок.

2. Позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях.

3. Той, що стосується досліду.

4. Той, який стосується дослідника, належить йому.

5. Той, який стосується іншої держави, країни.

6. Той, який стосується іншої мови.

Слова для довідок: дослідницький, дискваліфікація, іншомовний, дослідний, декваліфікація, іноземний.

8. Ситуація спілкування. Аналіз відповідей.

1. Вас запросили в дитячий садок на святковий ранок "Україна - рідний край". Яке вітальне слово ви скажете дітям?

2. Вас запросили в студію звукозапису. Потрібно привітати слухачів з Новим роком. Як ви це зробите?


ТЕМА 9

Слововживання. Пароніми. Виправлення помилок, пов'язаних із неправильним розумінням значень іншомовних слів.

Культура мовлення вимагає від мовця доброго знання і дотримання норм літературної мови. Проте в процесі спілкування люди допускають помилки. Кожна помилка - це порушення якоїсь норми. Оскільки існують норми вимови, слововживання, правопису, то й помилки відповідають цим нормам.

Щоб правильно використовувати слова, необхідно добре знати їх лексичне значення і сфери вживання. Потрібно вдосконалювати своє мовлення, звертаючись за довідками до словників та посібників. Корисним у таких випадках стануть словники (див. в списку літератури).

Пароніми – це однокореневі чи не однокореневі співзвучні слова, схожі за будовою і належністю до однієї частини мови, але різні за лексичним значенням: адрес (письмове привітання на ознаменування ювілею) і адреса (напис на поштовому відправленні).
Теоретичні питання

1. Що таке інтерференція?

2. Які слова ми називаємо іншомовними? Наведіть приклади.

3. Дайте визначення, що таке омоніми, пароніми.


Практичні завдання

1. Виразно прочитайте подані словосполучення. Складіть з ними речення.

Гучна слава. Примхлива погода.

Нагальна справа. Витончений смак.

Делікатна обставина. Ущипливе зауваження.



2. Складіть речення з поданими парами слів.

1. Заважати (в якійсь справі) – мішати (щось перемішувати).

2. Тактовний (чемний, етичний) – тактичний (спланований, розрахований).

3. Використайте подані слова в різних словосполученнях.

Вих`одити – в`иходити; ру`ки – рук`и; тр`іска – тріск`а.



4. Замініть подані фразеологізми словами-відповідниками.

1. Піймати облизня. 3. Ведмідь на вухо наступив.

2. Хоч кіл на голові теши. 4. Викидати коники.

5. Уважно прочитайте прислів’я і запам’ятайте.

Люди, що не дбають про культуру власної мови, часто помилково кажуть: «Я вибачаюся». Так сказати не можна, бо частка –ся означає себе, отже, виходить, що людина вибачає сама собі, а вважає, що завинила чи помилилася перед кимось. Треба казати: "Вибачте мені", "пробачте мені", "простіть мені"," даруйте мені" або "я перепрошую". Так само не можна казати: "За ці слова треба вибачитись", а слід "треба попросити вибачення" або "треба перепросити".



3 книги Б. Антоненко-Давидовича "Як ми говоримо".

6. Напишіть шлюбне оголошення, в якому правдиво охарактеризуйте самого (саму) себе.

7. Користуючись довідкою, складіть речення з поданими паронімами.

1. Відрізняти - розрізняти.

2. Нервувати - нервуватися.

3. Повстати - постати (повставати - поставати).



Довідка.

Відрізняти - відрізняють ті речі й поняття, що дуже далекі одне від одного; або відокремлювати частину від цілого.

Наприклад: Не можна було відрізнити небо від землі.

Розрізняти - бачити або знаходити відмінність між речами і поняттями, дуже близькими за своєю природою.

Наприклад: Не може розрізнити літер.

Нервувати - тільки можна когось.

Наприклад: Досить мене нервувати.

Нервуватися - дія, направлена на самого себе.

Наприклад: Сьогодні весь день нервувався.

Повстати - підніматися, вставати, встати одразу кільком людям; пробуджуватися, пробудитися до активних дій; діяти вороже проти когось.

Наприклад: Згодом ми всі повставали.

Постати - виникати, виникнути; утворитися, утворюватися.

Наприклад: Переді мною постала проблема.

8. Відредагуйте подані речення. Поясніть лексичне значенння виділених слів.

1. Я не вмію заповнювати декламацію.

2. А зараз ми направимо до наших уявних ворогів парламентарія.

3. Тобі не здається ця розповідь міфологічною?



Довідка.

Порівняйте: декламація - декларація; парламентарій - парламентер; міфологічний - міфічний.



9. Враховуючи, що ортоід грец. - прямий, вірний), поясніть значення поданих слів. Складіть з ними словосполучення.

Ортодонт, ортодокс, ортодром, ортопед, ортоцентр.



Враховуючи, що нотаід лат. - знак, позначення, зауваження), поясніть значення поданих слів. Складіть з ними словосполучення.

Нота, нотабене, нотація.



ТЕМА 10

Доречність, багатство і різноманітність як ознаки культури мовлення. Засоби милозвучності української мови. Вживання фразеологізмів.

Доречність мовлення - ще одна з характерних ознак культури мовлення. Ми інколи кажемо: "це - доречно" або "це - недоречно". Який зміст ми вкладаємо в поняття "доречний"? Доречний - це такий, що відповідає ситуації спілкування.

Ми у своїх висловлюваннях можемо скористатися великою кількістю мовних прийомів: питальною і закличною формами звертання, повторюванням думки з метою її підсилення, риторичним діалогом, відповідями на запитання і т. д.

Уміння вибрати найбільш вдалу форму спілкування якраз входить у поняття доречності. Завжди потрібно зважати на те, перед ким ви висловлюєтеся, враховувати склад слухачів.

Отже, доречність - це ознака культури мовлення, яка організовує його точність, логічність, виразність, вимагає такого добору мовних засобів, що відповідають висловлюванню.

Наше мовлення не безбарвне, і кожному стилю повинне відповідати інтонаційно-колоритна тональність.

Доречність повинна регулювати всю нашу мовленнєву поведінку! Доречність - це добір, організація мовних засобів, що роблять мову відповідною меті, умовам, ситуації спілкування. Розрізняють доречність стильову, контекстуальну, ситуативну, особистісно-психологічну.

Мова - тонкий інструмент. В одних устах вона звучить із такою силою, що, кажучи словами I. Франка, "мов трубою, міліони зве за собою", в інших — тільки ріже слух, вона - мов те лушпиння без животворного зерна...

Якої великої ваги надавав наш народ у своїх приказках і повір'ях мові, людському слову! "Ласкавими словами й гадюк чарують", "Слово - не стріла, а глибше ранить", "Гостре словечко коле сердечко", "Сказаного й сокирою не вирубаєш", "Меле таке, що й купи не держиться", "Лепече, як той пустий млин", "Не тямить голова, що язик лепече". Однією і тією ж мовою, незважаючи на красу її чи немилозвучність, можна, виходить, і полову віяти, й святий вогонь викрешувати. Усе залежить від того, як хто вміє володіти цим чарівним інструментом, що ним є мова.

Б. Антоненко-Давидович

Багатство мовлення – це використання великої кількості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), які відрізняються за смислом і будовою.

Різноманітність мовлення - використання різних мовних засобів для вираження однієї і тієї ж думки.

Багатство мовлення досягається мовними засобами, які в тексті не повторюються, а різноманітність забезпечує вираження однієї і тієї ж думки різними мовними засобами.

Українська мова - багата й різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним. Багатство і різноманітність мовлення залежить від того, хто є мовець: весь народ чи окрема особа, дитина чи доросла людина. Великий вплив на багатство і різноманітність мовлення мають його стиль, сфера спілкування тощо.

В українській мові існують семантичні групи слів (омоніми, синоніми, антоніми), багатозначні й абстрактні, застарілі й новоутворені слова, що становлять її багатство. Виражаючи думку, мовець може використати різноманітні засоби залежно від знання мови, ерудиції, стилю висловлювання. Багатство і різноманітність мовлення виявляються на лексичному, фразеологічному, словотвірному, граматичному і стилістичному рівнях.

Умови досягнення багатства і різноманітності мовлення такі: 1) багатство словникового запасу кожної людини; 2) уміння використовувати у своєму мовленні різні мовні засоби; 3) уміння інтонувати мовлення; 4) постійне удосконалення і збагачення власного мовлення.

Про багатство мовлення судять насамперед за його лексичним складом. Середній запас слів у добре освіченої людини становить 6-9 тисяч, тлумачний словник української мови містить понад 130 тисяч слів, а в народній скарбниці - 200 тисяч слів.

Лексичне і фразеологічне багатство мовлення формується словниками української мови, творами художньої, наукової, суспільно-політичної літератури, усної народної творчості. Лексичне багатство вимагає не тільки засвоєння великої кількості слів, а й усіх можливих значень багатозначного слова.

Багатство й різноманітність висловлювання (тексту) забезпечують синтаксичні конструкції (синонімічні словосполучення й речення), наприклад: дієприкметниковий, дієприслівниковий звороти і підрядні речення, пряма і непряма мова, варіанти граматичних форм, наприклад, майбутній час: буду читати - читатиму, наказовий спосіб: читайте - читали б ( у формі умовного способу) та ін.



Теоретичні питання

1. Що таке доречність як ознака культури мовлення?

2. Назвіть основні стилі мовлення, охарактеризуйте їх.

3. Як співвідноситься доречність як одна з комунікативних ознак мовлення зі стилями мовлення?

4. Що входить у поняття "багатство і різноманітність мови"?

5. Що таке лексика, фразеологія?

6. Скільки слів налічує словниковий склад української мови? Які ви знаєте словники?

Практичні завдання

1. Поясніть багатозначність слів, дібравши відповідні синоніми до кожного із значень.

Гострий, готовий, іти, заступати, підводити.

Зразок: Гострий

(кіл) - загострений, гострякуватий;

(ніж) — вигострений, гостролезий;

(погляд) - проникливий, допитливий;

(слух) — тонкий, музикальний.

2. Прочитайте. Знайдіть слова чи словосполучення, вжиті в переносному значенні.

1.Не шукав я до тебе Український народе,

Ні стежки, ні броду, Тільки, мабуть,

Бо від тебе узбіччям Не дуже яскраво

Ніколи не брів - Горів.

Я для тебе горів, В. Симоненко


Я більше не плачу... Я муку свою

В кайдани навік закую.

О. Олесь

3. Пригадайте і запишіть фразеологізми, в яких уживаються числівники.

Зразок: Кожний дав би дві зими за одне літо.

Їдеш на один день, а хліба бери на тиждень.

Буває год, що на день сім погод.



4. Виразно прочитайте. Якими засобами мови досягається милозвучність поезій?

1. Мені здається часом, що верба,

ота стара, сухенька, то - матуся.
2. Дяка тобі, ніченько-чарівниченько,

що закрила ти моє личенько.


3. Заграй мені, коханий, у сопілку,

Нехай вона все лихо зачарує.


4. Прогорни, моя Доле,

хоч руками долинку,

чи не знайдеш під снігом

з дивоцвіту стеблинку.



Леся Українка

5. Мовленнєва ситуація. Аналіз відповідей.

1. Опишіть літнній (зимовий) день, використовуючи засоби образності.

2. Опишіть свій найяскравіший дитячий спогад.

6. Складіть речення, використавши подані слова:

а) як зменшувально-пестливі форми;

б) як слова з іншим значенням (омоніми).

Ручка, ніжка, вушко, дзвіночок.



7. Виразно прочитайте текст. Доберіть заголовок. Випишіть з тексту дієслова та поставте їх у неозначеній формі.

Де я не бував, де не їздив, з якими тільки людьми не зустрічався, і хто тільки не вдовольняв мою спрагу знайомств та пізнання чужої душі, але завжди із своїх мандрів я повертався в село до батька та матері.

Ну що, здавалося б, може бути цікавого в них - у людях, з якими я стільки прожив і яких знав до найменшої зморшки навколо уст, ну що, здавалося б, може приваблювати в тій хаті і в тому клаптику землі, на якому вона стоїть, - а проте в роз’їздах наступала мить, коли родинне, майже пригасле за далеччю років, вогнище яскравіше спалахувало в моїй пам'яті, зігрівало думки, і тоді я казав собі: треба навідатись додому, треба, треба. Я влаштовував свої справи, купляв чи й не купляв якогось гостинця - і їхав.

Є. Гуцало
8. Прочитайте. Звернітьь увагу на написання прислівників. Як би ви описали "бабине літо"?

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Сонце сходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Половина листя на вербах вже пожовкла, але на тополях, на осокорах лист зеленів, ніби влітку. Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумати, що надворі не бабине, а справжнє літо. Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь.



I. Нечуй-Левицький

9. Напишіть твір-роздум "Труднощі у роботі сучасного вчителя".

10. Визначте, як правильно висловитися.

1. Житель чи мешканець цього будинку.

2. Житель чи мешканець України.

3. Музикальна чи музична школа.

4. Музикально чи музично обдарована дитина.

5. Білет чи квиток на літак.

6. Екзаменаційний білет чи квиток.

11. До поданих слів іншомовного походження доберіть слова-відповідники українською мовою.

Еквівалент, інтрига, адекватний, егоїст, акумулювати.



Слова для довідок: призбирувати, нагромаджувати, накопичувати, зосереджувати; відповіник, рівнозначник; підступ; самолюб, себелюбець; відповідний, рівнозначний.

12. Виразно прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

З усіх відомих мені привітальних ритуалів момент зустрічі двох людей в Америці найбільше нагадує обійми на тбіліському вокзалі, після яких виявляється, що ти палко перецілувався з людьми, які зійшлися зустрічати не тебе. Ковбойські стусани й штурхани і фамільярне поплескування по задній кишені не означають в Америці того, що ви зі співрозмовником стоїте на одному щаблі суспільної драбини, ані того, що ви з ним друзі до останнього подиху. Просто звичай такий.

... Існують також звичаї, що мені не подобаються; американці, наприклад, часто-густо їдять, не знімаючи шапок, - є навіть особливий шик у сидінні за столом у капелюсі, зсунутому на брови.

В. Коротич

13. Ситуація спілкування. Аналіз відповідей.

1. Опишіть будь-який відомий вам звичай.

2. Який звичай існує в України в ніч на Андрія?

14. Поясніть різницю у значеннях поданих пар слів.

1. Болільник - уболівальник.

2. Зрідити - зрідіти.

3. Їжаковий - їжакуватий.



Слова для довідок: настовбурчений; зробити щось рідшим; той, що належить їжаку; пов'язаний зі спортивним хвилюванням; стати рідким, менш густим; не пов'язаний зі спортивним хвилюванням.

15. Виразно прочитайте. Підкресліть займенники.

1. В селі тому вдова жила,

А у вдови дочка росла.
2. За селом село минали,

В городи ходили.

I марою за собою

Приблуду водили.

3. Я - стар чоловік, не здужаю встати,

Буду йому пораду давати.

4. Додому, плачучи, прийшла 5. У нашім раї на землі

I спати, плачучи, лягла. Нічого кращого немає,

Яка лягла, така і встала, Як тая мати молодая

Мов одуріла... 3 своїм дитяточком малим.



Т. Шевченко

16. Уважно прочитайте пари слів і запам'ятайте різницю у значеннях слів. Складіть словосполучення.

1. Молодецький (смілий, хоробрий, завзятий) - молодечий (властивий молодій людині).

2. Популярний (нескладний за змістом і формою викладу; той, що здобув загальне визнання) - популяризаторський (спрямований на популяризацію; властивий популяризаторові).

3. Хутровий (пов'язаний з обробкою, добуванням хутра) хутряний (виготовлений, пошитий з хутра).



17. Відредагуйте речення, виправте помилки, які виникли при заміні прямої мови непрямою.

1. Наталка заявила, що я ніколи не вийду заміж за возного.

2. Він попросив, щоб принесіть води.

3. Бабуся попросила внука купити собі ліки.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка