Навчально-методичний посібник для підготовки і проведення уроків Суми 2011 Обговорено і схвалено на раді методичного кабінету




Сторінка5/6
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1,81 Mb.
1   2   3   4   5   6
ТЕМА 11

Виразність, образність, об’єктивність, ясність як ознаки культури мовлення. Етичні норми, або культура побутового мовлення.

Виразність є ознакою культури мови всіх мовців і виявляється через їх уміння користуватися всіма стилями мови. У наукових текстах вона досягається точністю слів і логічністю викладу, професійною лексикою і фразеологією. В офіційно-діловому стилі для цього використовують адміністративно-управлінську термінологію, сегментування тексту, різні рівні стандартизації, кліше. Публіцистичний стиль увиразнюється суспільно-політичною лексикою, ідеологемами, інформаційними штампами та експресивними художніми засобами.

У художній літературі виразність формується майстерними художніми засобами: тропами і стилістичними фігурами, комбінуванням слів, що мають переносні значення, доречним використанням різноманітних синтаксичних конструкцій. Приємне враження справляє мовець, який вміло користується багатозначністю слів, синонімами, фразеологізмами, прикметниковими, дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами, мова якого є образною. Коли основну думку або інформацію до неї в реченні вже сформульовано, є сенс повернутися до нього ще раз і подумати, що можна уточнити, додати, як конкретизувати і за допомогою яких мовних засобів (синонімів, антонімів, термінів, прикладок, епітетів, порівнянь, метафор, відокремлених членів речення, вставних слів і словосполучень тощо).

Треба прагнути до образності викладу, вживаючи слова з переносним значенням, фразеологізми, прислів’я, приказки, крилаті вислови. У наукових повідомленнях образність широко не застосовується. Але це не значить, що лектору чи викладачеві образність протипоказана. Краще сприймається цікавий виклад, ніж “сухе” пояснення. Однак при цьому необхідно мати почуття міри й дотримуватися здорового глузду, щоб не зрадити красі мови. Люди не стільки слухають промову, скільки бачать і відчувають її. Слово, що не викликає образів, стомлює слухачів (Р. Гарріс). Я знаю слова, що печуть, висаджують спокій в повітря, і знаю такі я, що путь до серця знаходять, як вістря (М. Доленґо).

Обєктивність. Оратор має повідомляти лише достовірну, ретельно перевірену інформацію. Якщо промовець наводить конкретні статистичні дані, його виступ виграє від посилань на джерела інформації. Хто вчора збрехав, тому завтра не повірять. Неправдою далеко зайдеш та назад не вернешся. Кому правди не треба, тому честь не потрібна.

Ясність мовлення – це смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність, безперешкодне засвоєння аудиторією. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель). Ніщо не дає право оратору мучити слухачів важкими поняттями. Сильним та зухвалим летом він може ширяти попід небеса, але ніколи не повинен зникати з поля нашого зору (М. Сперанський). Красномовство – це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми звертаємося, слухали не лише без труднощів, але із задоволенням (Б. Паскаль).

Найбільше на ясність мовлення впливає школа. Шкода, що, навчаючись у школі, учні, як правило, вважають, що обов'язково треба знати, вивчати алгебру і фізику, хімію і географію, а курс культури мовлення, риторики - не обов'язково. Але далеко не всім колишнім учням шкіл будуть необхідні в повному обсязі знання з математики чи з біології. А от висловлюватися доведеться всім, без винятку: чи розповісти про свої почуття, чи пояснити власній дитині премудрості життя, чи сказати привітальне слово за святковим столом, чи виступити на зборах колективу і т. д.

I тоді всі наші знання, завчені правила, теореми і визначення, самостійні, контрольні роботи летять шкереберть. Ми "екаємо", "нукаємо", витискуючи з себе важкі неповороткі слова ніби й рідної мови. Шкода, що риторика, виразне читання не є окремими предметами шкільного курсу.

Навчати риторики почали дуже давно, в епоху античності. Знаменитими риторами, ораторами були Цицерон, Горацій, Езоп та інші.



Теоретичні питання

1. Які фактори впливають на виразність мовлення?

2. Що означає риторика?

3. Які вам відомі правила культури побутового мовлення?



Практичні завдання

1. Складіть усний твір-роздум на тему "Зчерствіли люди од всіляких лих".

2. Прочитайте напам'ять улюблені поезії Т. Шевченка, Лесі Українки та інших авторів. Дотримуйтеся правильної інтонації.

3. Прочитайте і порівняйте казки, написані учнями різних класів. Складіть власну казку. Нехай епіграфом будуть слова Ліни Костенко:

В епоху спорту і синтетики

людей велика ряснота.

Нехай тендітні палці етики

торкнуть вам серце і уста.

Жили-були на веселій хмаринці два приятелі Іменник і Займенник. Іменник був високим і худим, а Займенник - низьким і повним.

Якось почали вони між собою суперечку, хто з них найголовніший. Іменник випростався на весь зріст, ледве з хмаринки не впав, і кричить: "Я головніший за тебе!" А Займенник собі: "Ні, я важливіший!"

I такий вони зчинили лемент, що аж почула їх людина, яка жила на Землі.

Два приятелі все сперечалися; веселій хмаринці набридло їх слухати, вона повільно колихнулася, потемніла вся і пішла дощиком. Падали Іменник і Займенник разом із дощиком на Землю, а сваритися не переставали.

Людина підійшла до них і каже: "Слухайте мене! Уявіть собі, що зникли всі слова, які відповідають на питания: "хто?" а "що?". Уявили?"

- Ой ні, не треба, - занепокоївся Іменник. - Це все брати мої рідні! Якщо їх не буде, тоді і я пропаду! Я ж називаю предмет і відповідаю на питання "хто" і "що".

- Так! Так! Не треба, - жваво підтримав його Займенник і зовсім почервонів. - Я також вказую на предмет чи особу.

Людина поблажливо посміхнулася і промовила:

"Тоді вам нічого сперечатися. Виходить, що ви обидва важливі і навіть є двоюрідними братами".

Безмежно зраділи приятелі, що вони ще й брати. Вмить повеселішали і побігли шукати ще одну хмаринку, щоб на ній політати.

Казка учениці 5-го класу.

На невеличкій, але чудовій казковій хмаринці жила краплина на ім'я Росинка. Всі сестрички найбільше любили її, адже вона була найпривітнішою, найсміливішою. Красивою її не називали (краплини ж усі на одне лице), але очі у Росинки були настільки блакитними, доброзичливими, що від її погляду кожен посміхався.

Хмаринка була незвичайною, вона плавно пересувалася по небу, і її жителі милувалися тим, що відбувалося внизу. Лише тоді, коли хтось із краплиною хотів залишити свою домівку, Хмаринка ставала чорною і дуже-дуже плакала.

Найкращим другом Хмаринки був добрий вітер Подуй. Одного разу вона попросила, щоб він відніс її на Північ, бач, дуже хотілося їй познайомитися із красенем Холодом.

Наближаючись до царства Холоду, Росинка помітила Мороза, сина Холоду. Чарівна Росинка любила, коли нею захоплювались, і почала вона йому розповідати про мандри. Але Мороз був байдужим до Росинки. Він не міг побувати у теплих краях, заздрість і лють оволоділи ним, і вирішив заморозити хвалькувату краплину та її помешкання. Нещадно подув — і враз всі жителі Хмаринки перетворилися в кристалики. А найкращою серед них стала сніжинка Росинка. Її новий одяг був густий, білосніжний.

I лише тепер помітив красуню гордий Мороз. Її ясні очі поглянули на нього - і він усміхнувся щиро, у грудях йому стало гаряче. Мороз відчув тепло, про яке так давно мріяв. Він підійшов до Росинки - сніжинки, їхні руки об'єднались, їхні серця втішилися.



Казка учениці 10-го класу.
ТЕМА 12

Мовний етикет. Емоційність як комунікативна якість мовлення. Паралінгвістичні засоби (поза, жести, міміка).

У поняття "культура мовлення" входить і поведінка мовця, і мовний етикет. Мовний етикет - це найбільш уживані слова і вирази, з якими люди звертаються один до одного, виявляючи ввічливість, пошану, стриманість, такт. Мовна поведінка людини повинна виявляти її глибоку, справжню повагу до інших людей. Мовний етикет робить спілкування людини з іншими приємним, бажаним. Виник він із живої мовної практики українського народу. Увага до мовного етикету проявилася в народних піснях, казках, прислів'ях і приказках. Наприклад: "Що маєш казати, то наперед обміркуй", "Краще недоговорити, ніж переговорити".



Мовленнєвий етикет — правила мовленнєвої поведінки. Ці правила закріплені в системі стійких висловів, прийнятих колективом носіїв цієї мови на певному етапі розвитку суспільства в особливих ситуаціях спілкування.

Жодна суспільна формація не обходилася без норм людської поведінки і спілкування. На певному етапі історичного розвитку, приблизно за часів Людовика XIV (XVII століття) норми зовнішньої культури поведінки — правила пристойності, гарного тону — отримали загальну назву "етикет". За визначенням авторів "Словника з етики", етикет — це "сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішні прояви людських взаємин (поводження з оточуючими, форми звертань і привітань, поведінка в громадських місцях, манери і одяг)".



Мовний етикет — це сукупність мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення. Термін етикет походить від французького слова etiguette, що означає ярлик, етикетка.

Головне призначення етикету, в тому числі й мовленнєвого, — встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Адже мета спілкування — вплив однієї людини на іншу, регуляція поведінки об'єкта спілкування суб'єктом .

Загальна ж функціональна типологія одиниць мовленнєвого етикету українського народу може бути представлена у такому вигляді (наводимо приклади найбільш типових формул):

1. Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоров був! Здоровенькі були! Доброго здоров 'я! Моє шанування! Вітаю Вас! Радий (-а) вітати Вас! Скільки літ, скільки зим! Яким вітром? Салют! Радий (рада) вас (тебе) бачити (вітати)!

Поради:

• Вітаючись, добирайте ту вітальну формулу, яка підходить для даної ситуації.



• Вітаючись, привітно посміхайтеся. Дивіться людині у вічі.

• Вітаючись, не тримайте руки в кишенях. Зніміть рукавички (у рукавичках може дозволити собі вітатися лише жінка).

• Якщо ви молодший, вітайтеся першим.

• Якщо ви кудись зайшли (до установи, до квартири чи хати друзів), вітайтеся першим (першою).

• Жінку має вітати чоловік (руку для вітання першою подає жінка).

• Підлеглий має привітати свого керівника (а руку може подати першим керівник).

• Незалежно від віку, статі, посади тощо першим (першою) вітається той (та), хто заходить до кімнати (кабінету).

• Ідучи в гості, не забудьте, що першою маєте привітати господиню, потім господаря, потім гостей (у тому порядку, як вони сидять).

2. Формули із значенням прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здорові! Дозвольте відкланятись! На добраніч! Щасливої дороги! Будь щасливий (-а, -і)! Я з Вами не прощаюсь! Ми ще побачимось! Ми ще зустрінемось!

3. Вислови вибачення: Вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, винуватий (-а), приношу свої вибачення, перепрошую, не гнівайтесь на мене, я не можу не вибачитись перед Вами; якщо можеш, вибач мені; не сердься на мене; вибач (-те), будь ласка; дозвольте просити вибачення, я не можу не просити у Вас пробачення...

4. Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: Будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб'язні, прошу Вас, чи не змогли б Ви чи можу я попрохати Вас..., маю до Вас прохання..., чи можу звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити..., якщо Ваша ласка..., ласкаво просимо..., якщо Вам не важко..., не відмовте, будь ласка, у проханні..., можливо, Ви мені допоможете...

5. Формули подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою найсер-дечнішу (найщирішу) подяку! Не знаю, як і дякувати вам (тобі)!

6. Конструкції побажальної модальності: Будь(-те) щасливий (-а, і)! Щасливої дороги! Успіхів тобі (Вам)! Хай щастить! Зичу радості (гараздів, успіхів)! З роси і води!

7. Формули привітань з певної нагоди: Поздоровляю з Вітаю (Вас, тебе) з Прийми (-іть) поздоровлення (привітання) з З Новим роком! З днем народження!

8. Типізовані фрази ритуалу знайомства: Знайомтесь ....Я хочу представити тобі (Вам).... Дозволь(-те) представити (познайомити, рекомендувати) .... Рекомендую .... Маю честь представити (рекомендувати) тощо.

9. Звертання: мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, дідусю, пані, пане, панно, паничу, панове, добродію, добродійко, добродії, товаришу, товариство, друже, приятелю, подруго, колего...

10. Згода, підтвердження: Згоден, я не заперечую, домовилися, Ви маєте рацію, це справді так, авжеж, звичайно, певна річ, так, напевно, обов'язково, безперечно, безсумнівно, безумовно, ми в цьому впевнені, будь ласка (прошу), гаразд (добре), з приємністю (із задоволенням)...

11. Заперечення: Ні; ні, це не так; нас це не влаштовує; я не згодний (згоден); це не точно; неможна; не можу; ні, не бажаю; Ви не маєте рації; Ви помиляєтесь; шкодую, але я мушу відмовитись; нізащо; це даремна трата часу; дякую, я не можу; про це не може бути й мови...

12. Співчуття: Я Вас розумію; я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу стривоженість. Ваше хвилювання); це болить і мені; це не може нікого залишити байдужим; я теж перейнялася Вашим болем (горем, тривогою); я співпереживаю (Вашу втрату, Вашу тривогу); треба триматися, людина сильна; не впадайте у відчай (час усе розставить на місця, час вилікує, загоїть рану, втамує біль)...

13. Пропозиція, порада: Дозвольте висловити мою думку щодо..., а чи не варто б..., чи не спробувати б Вам..., чи не були б Ви такі ласкаві прийняти мою допомогу (вислухати мою пропозицію, пораду), чи не погодилися б Ви на мою пропозицію...

Як бачимо, кожна із ситуативно-тематичних груп становить синонімічний ряд етикетних одиниць, які різняться за семантичними і стилістичними ознаками. Наявність синонімічних рядів обумовлює можливість вибору одиниці в комунікативному акті, оскільки особистість характеризується не лише тим, що вона робить, але й тим, як вона це робить. Вибір етикетних одиниць ко-мунікантами передусім залежить від таких визначальних екстралінгвістичних факторів, як:

1) соціальна роль;

2) вік;

3) місце проживання;



4) стать;

5) культурно-освітній рівень адресата й адресанта, соціальна дистанція між ними;

6) характер ситуації спілкування;

7) специфіка взаємин між комунікантами;

8) меншою мірою вибір потрібної етикетної одиниці зумовлений особистісними характеристиками мовця, його психологічними установками (наприклад, схильність до руйнування мовленнєвого шаблону, намагання виявити свою індивідуальність у ситуаціях-стереотипах).

Поради:


• Завжди контролюйте себе що — кому — чому — про що — де — коли ви говорите.

• Дотримуйтесь правил мовного етикету.

• Засвідчуйте свою вихованість, шану і уважність до співрозмовника, привітність, приязнь, прихильність, доброзичливість, делікатність.

Правила мовного етикету людина засвоює з дитинства і користується ними протягом усього життя. Ці правила мають бути нормою поведінки кожного з нас.

Інтерес до жестів і міміки в історії мовознавства відомий ще з античних часів, коли проблема походження мови висунула теорію первинного виникнення мови жестів, на базі якої розвинулася звукова мова. Жест може замінити фразу, слово: замість відповіді на питання "Як ти поживаєш?" показують великий палець — "відмінно". Одна і та ж фраза, що вимовляється з різною інтонацією і супроводжується різними жестами, може набувати різного значення. Наприклад, "Ви!' вимовлене одночасно з притисненням рук до грудей чи супроводжуване похитуванням голови, може означати як вдячність, так і осуд.

Порівнюючи українські жести із жестами европейськими, спостерігаємо, що українці майже не користуються синхронними рухами обох рук, жестикулюючи частіше лише однією рукою (правою). Нерідко рухи руки замінюються рухами головою, плечима. Наприклад, вказуючи напрямок, українці частіше роблять рухи в той бік головою, говорячи: "Вам потрібно в той бік", а замість слів "не знаю" стенають плечима.

Українська жестикуляція, міміка і поза визначаються ситуацією, стосунками між співрозмовниками, їх соціальним походженням. Чим людина ввічливіша і вихованіша, тим стриманіші в неї жести.

Теоретичні питання

1. Що таке мовний етикет?

2. Які ви знаєте найбільш поширені форми звертання, привітання, вибачення, прощання та інші?

3. Охарактеризуйте емоційність як комунікативну ознаку мовлення.



Практичні завдання

1. Запишіть подані прислів'я та приказки. Сформулюйте за їхнім змістом правила мовного етикету.

1. Бережи хліб на обід, а слово - на відповідь.

2. Краще мовчати, ніж брехати.

3. Дав слово - дотримай його.

4. Не хочеш почути дурних слів - не кажи їх сам.

5. Що маєш казати, то наперед обміркуй.

6. Ласкаве слово - як день ясний.

7. Погане слово проковтни.

8. Всякому слову свій час.

9. Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш.



2. Запишіть усі відомі вам форми вітання і прощання з близькими і малознайомими людьми. Поясніть різницю між цими виразами.

3. Напишіть і виразно висловте свої вітання.

1. Для матері до дня її народження.

2. Для улюбленого вчителя з нагоди професійного свята.

4. Мовленнєва ситуація. Аналіз відповідей.

1. Ви посварилися і тепер хочете перепросити товариша (подругу). Як ви це зробите?

2. Ви завдали душевного болю своїй матері (бабусі, сестрі). Як дасте їй зрозуміти, що шкодуєте, що так вчинили?

5. Уважно прочитайте тлумачення іншомовних слів. Складіть з ними словосполучення.

1. Еспандер - спортивний прилад для розвитку м'язів.

2. Інтоксикація - отруєння організму токсичними речовинами, які утворилися в ньому самому або надійшли ззовні.

3. Канделябр - великий свічник з розгалуженнями для свічок чи електричних ламп.

4. Консенсус - збіг думок, одностайність.

5. Пастораль - невеликий мистецький твір (або його частина) з ідилічним зображенням сцен сільського життя.

6. Скептичний - критично-недовірливий.

7. Субмарина - підводний човен.



6. Прочитайте пари слів. Зверніть увагу на наголос.

Поясніть різницю в значеннях слів. Складіть з ними речення.

а) Зан`осити – занос`ити;

б) розс`ильний – розсильн`ий;

в) зап`альний – запальн`ий;

г) лік`арський – л`ікарський.



Довідка.

Заносити - приносити, відносити щось;

заносити - забруднити, обтріпати;

розсильний - той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення, кур'єр;

розсильний - який слугує для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром; призначений для розсилання;

запальний - який стосується запалу, вибухового пристрою;

запальний - який слугує для запалювання; перен. - сповнений енергії, завзяття, перен. - який відбувається напружено, запекло; мед. - пов'язаний із запаленням;

лікарський - який стосується лікаря; лікарський - який має лікувальні властивості.


Методичні рекомендації та поради щодо вибору слова

Серед лексичних помилок і недоліків найпоширеніші ті, що стосуються:

- тавтології – невиправдане повторення тих самих або однокореневих слів, які є виявом слабкої вимогливості до вибору слова, мовленнєвої неуважності: “зробити роботу”, “потрібно краще працювати, щоб покращити наше життя” (зам. потрібно краще працювати, щоб поліпшити наше життя), “осінній день осені” (зам. осінній день), “святкове свято” (зам. свято).

- багатослів’я, вживання зайвих слів (плеоназм): “кожна хвилина часу”, “вперше знайомитись”, “у лютому місяці”, “вільна вакансія”, “довга тривала подорож”, “моя автобіографія”.

- порушування лексичної сполучуваності слів: “день відчинених (зам. відкритих) дверей”, “мова йдеться” (зам. мова йде або просто - йдеться).

- вживання лексичних діалектизмів. Їх – залежно від особливостей місцевої говірки – може бути більше або менше, і за своїм характером, вони, звичайно, різні.

Діалектизми переважають у побутовій лексиці – назвах страв, одягу, взуття. Наприклад: мешти (туфлі), курман (шнурок), гладунець (глечик).

- складні випадки слововживання.

Під час написання документа виникають труднощі в пошуку найдоцільнішого слова, а також у виборі найточнішої граматичної форми – особливо тоді, коли в мові є кілька паралельних способів висловлювання.

Особливо складно буває зробити вибір, коли виникає потреба перекласти російське слово, а в російсько-українському словнику до нього подається не один, а кілька відповідників.

Точності та виразності нашому мовленню надають лексичні явища синонімії та паронімії.

Синоніми – це слова, що означають назву того самого поняття, близькі або однакові за значенням і відрізняються значеннєвими відтінками, експресивно-емоційним забарвленням, стильовою приналежністю: говорити– казати – мовити – розмовляти – балакати – гомоніти – гуторити.

Синонімічні засоби мови мають глибоко національний характер. Вони свідчать про самобутність і специфіку мови. Уміле використання їх дозволяє розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Однак надмірне нанизування синонімів, не виправдане змістом висловлювання, тільки засмічує мову.

Незнання синонімічних можливостей призводить до помилок. Часто виникають ускладнення, коли в російській мові на позначення певних понять існує одне слово, а в українській мові – кілька. Деякі слова відрізняються лише префіксами. Тут треба бути особливо уважними, бо заміна однієї букви може вплинути на значення слова та всього тексту.

Щоб уникнути помилок, варто ознайомитись з таким матеріалом.



Положення – Становище – Стан

Положення означає:

1) розташування в просторі (горизонтальне положення);

2) певне теоретичне твердження чи думку (основні положення статуту);

3) зведення законів, правил (Положення про вибори до Верховної Ради України).



Становище – це події, обставини, ситуації (становище на Балканах).

Стан – це сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан рідини, стан справ, психічний стан людини, стан здоров’я).

Відносини – стосунки – ставлення – відношення

Слово відносини вживається в різних галузях науки, переважно суспільного, економічного та політичного життя (виробничі відносини, дипломатичні (міжнародні) відносини).

Слово стосунки широко використовується на означення зв’язків, контактів (стосунки з республіканськими художніми організаціями).

Слово ставлення вживається тоді, коли йдеться про вияви певних почуттів до кого-, чого-небудь (ставлення до життя, праці).

Слово відношення виражає взаємозв’язки тільки між предметами, явищами. Воно передає зміст поняття “причетність до кого-, чого-небудь; зв’язок із ким або чим” (він мав відношення до цього випуску (тобто був причетний до цього випуску)).

У термінологічному значення слово відношення вживається в математиці, лінгвістиці: арифметичне відношення, синтаксичні відношення.

У науково-діловому стилі слово відношення вживається як діловий лист, що надсилається до установи або офіційної особи.

Примірник – Екземпляр

Примірник – одиниця з тиражу друкованих видань; оригінал або одна з копій надрукованого матеріалу.

Екземпляр – певний представник якогось виду рослинного або тваринного світу, який є результатом дослідження або експонатом; вживається іронічно в значення “унікум” (щодо якоїсь людини).

Розмір – Об’єм – Обсяг

Розмір 1)уживається тоді, коли йдеться про величину чогось в якомусь

одному або в усіх розмірах (площа значних розмірів).

2)це стандартизований показник одягу людини за даними

якогось вимірювання (пальто 46-го розміру).

3)це музичний термін, який означає кількість і розташування

ритмічних одиниць у музичному такті, що створює ритмічний

лад музичного твору (музичний розмір).

4)це літературознавчий термін, що означає певну кількість і

чергування складів у вірші, від чого залежить мелодійний

лад вірша (розмір вірша ).



Об’єм означає величину завдовжки, завширшки і заввишки якогось тіла із замкнутими поверхнями, що вимірюється в кубічних одиницях (об’єм циліндра, об’єм конуса).

Обсяг вживається із словами книжка, стаття, знання, робота (обсяг статті, обсяг знань).

Ящик – скринька - шухляда

Ящик – це прямокутний, часто дерев'яний предмет для зберігання або перевезення інших предметів. Він може бути із кришкою і без (ящик для яблук).

Скринька – 1)висячий ящик (поштова скринька, скринька для скарг і

пропозицій);

2)маленька скриня, дерев'яний чи залізний ящик з ручкою,

ящик-чемодан.



Шухляда – висувний ящик, який є частиною меблів – шафи, комода, стола, буфета (шухляда письмового стола).

Замісник – заступник

Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього керівника.

Заступник – це офіційна назва посади.
Іноземний – Іншомовний

Іноземний – це такий, що належить іншій країні, державі (іноземні делегації, іноземний капітал); вживається також у словосполученні іноземна мова.

Іншомовний вживається тоді, коли йдеться не про мову в цілому, а про певні її елементи, наприклад, лексичні, - слова, терміни, назви (іншомовна назва, словник іншомовних слів, іншомовні запозичення, іншомовні терміни).

Знаменитість – авторитет

Слово знаменитість вживається, коли йдеться про широку популярність особи.



Авторитет – загальновизнаний вплив, значення особи, організації, колективу (авторитет установи, керівника); особа, що користується загальним визнанням (уживається для характеристики людини): Ви наш найбільший авторитет.

Грати роль – відігравати роль

Грати роль – так кажуть про роботу актора.

Відігравати роль – мати значення (в його житті книга відігравала неабияку роль).

Загальний – спільний

Загальний – 1)такий, що охоплює, стосується всіх (загальні збори,

загальна увага);

2)основний, головний, без деталей; без спеціалізації

(загальний огляд країн світу, загальний виклад, загальний

висновок, загальне враження, загальна фонетика);

Спільний - 1)властивий не одному (інколи навіть – усьому загалові);

2)належний кільком або багатьом; такий, яким користується

двоє або більше осіб (спільні інтереси, спільна праця,

спільна квартира);



Дефект - недолік – вада

Дефект – це переважно видимі, відчутні недоліки людини або конкретного предмета;

Недоліки – це недогляди, упущення, помилки в якій-небудь роботі, у діяльності окремої людини або цілої організації;

Вада – переважно про людину (фізичні вади);

Ґандж – переважно про тварин.

Книга – книжка

Слово книжка – емоційно нейтральне, вживається в усіх стилях, позначає будь-яку книжку (слово це є назвою друкованого видання будь-якого літературного твору).

Слово книга більш піднесене; вживається рідше.

Книжка й книга в окремих значеннях синонімічні, але різняться усталеною сполучуваністю з певними словами:

Книга – бухгалтерська книга, касова книга, книга обміну товарів, книга скарг і пропозицій, книга відгуків, домова книга.

Книжка – трудова книжка, ощадна книжка, залікова книжка, телефонна книжка, записна книжка.

Переводити - переказувати

Переводити – 1) переміщати, розташовувати в іншому місці; 2)супроводжувати когось під час переходу через якийсь простір; 3)призначити на іншу роботу; 4)створювати інші умови праці, життя; 5)виражати щось в інших величах; 6)у грошових знаках (перевести гроші з однієї статті прибутку на іншу).

Переказувати – 1)розповідати про щось почуте чи прочитане; 2)переказувати гроші поштою, телеграмою, через банк.

Суспільний - громадський

Суспільний стосується суспільства (суспільний лад, суспільна система, праця; суспільне становище).

Громадський – від “громада”, не державний, не службовий, добровільний (громадські інтереси, громадський транспорт, громадське доручення).

Квиток - білет

Квиток – 1)документ, який засвідчує належність особи до організації, членство в ній (партійний квиток, профспілковий квиток); 2)куплена картка, яка дає право проїзду на транспорті; відвідування музею, театру, кіно (проїзний квиток, квиток у кіно).

Білет – 1)картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки (екзаменаційний білет; попався щасливий білет); 2)цінні папери, гроші (лотерейний білет, кредитний білет, білет державної скарбниці).

Рос. пригласительный билет – укр. запрошення.



Наступний – подальший - такий

Наступний – вживається лише з конкретним поняттям (наступна зупинка, наступний тиждень).

Подальший – вживається на означення абстрактного поняття (подальше життя, подальша доля).

Такий – стосується підсумку (про це можна сказати таке, такі результати).

Здатний - здібний

Здатний – це “спроможний”, “такий, що має можливість, силу, певні дані щось зробити”. (здатний витримати, здатна до всього).

Здібний – обдарований, такий, що має здібності (здібний математик, шахіст; здібна (обдарована) дитина).

Втрачати - губити

Втрачати – 1)вживається, коли йдеться про втрату чи шкоду абстрактного характеру (втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам'ять, свідомість, сором, рівновагу); 2)вживається, коли йдеться про шкоду матеріальну (втрачати вагу, кошти).

Губити – 1)стосується конкретних предметів внаслідок недбалості, неохайності, неуважності (губити книжку, гаманець); 2)вживається в значенні “занапастити” (призводити до загибелі), наприклад: загубити долю, життя.

Грамотний - письменний

Грамотний – 1)це такий, хто правильно, без помилок пише й говорить (грамотний студент, грамотна заява); 2)це той, хто добре обізнаний із справою в певній галузі, а також про його творчий доробок (грамотний агроном, грамотний проект).

Письменний – це той, хто вміє читати й писати, але досконало не знає правил граматики, говорить і пише з помилками.

Давній - старий

Давній – 1)це “старовинний”, “такий, що виник або існував у далекому минулому” (давня література, давньогрецьке мистецтво); 2)вживається на позначення такого, що існувало відносно давно (давній приятель, давні звички).

Старий – 1)вживається в значенні “літній” (стара людина); 2)”непридатний до вжитку”, “занедбаний”, “занехаяний” (стара шапка); 3)”несучасний”, “колишній” (зброя старого зразка); 4)”попередній” (повернувся на старе місце).

Завзятий – запеклий - жорстокий

Завзятий – 1)такий, що має певні переконання, уподобання й енергійно обстоює їх (завзятий фотограф, завзятий танцюрист);

2)“сміливий”, “відчайдушний”, “енергійний”

Наш отаман Гамалія,

Отаман завзятий” (Т.Шевченко).

3)“стійкий”, “вірний” (Він другом був у вірності завзятим);

4)“упертий”, “наполегливий”

Та подивився:



І що за дівчата, -

Дружба весела

Праця завзята” (А.Малишко).

Вислів завзята боротьба – це змагання, що характеризуються енергійністю, послідовністю, але без елемента жорстокості, винищувальності.



Запеклий – вживається на позначення тих самих рис, що й завзятий, але з емоційним відтінком негативності.

Прибігла фурія із пекла,



Єхидніша од всіх відьом,

Зла, хитра, злобная, запекла,

Робила з себе скрізь содом” (І.Котляревський).

Вислів запеклий бій (битва, боротьба) характеризуються ворожістю сторін.



Жорстокий – виражає нелюдськість, негуманність (жорстока експлуатація, жорстокі переслідування).

Посвідчення – свідоцтво – свідчення

Посвідчення – це “офіційний документ, який щось засвідчує”.

Свідоцтво – це “документ, засвідчує якісь біографічні дані особи або її стан – фізичний, сімейний” (свідоцтво про народження, про шлюб).

Свідчення – 1)це “показання свідків” (на суді), “твердження очевидців”; 2)це “підтвердження” досягнень (свідчення дружби, свідчення досягнень у дослідженнях...).

Базар - ринок

Базар – 1)“місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів”; 2)організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або в періоди найбільшого попиту на них (шкільний базар, книжковий базар, овочевий базар); 3)перен. – шум, галас; 4)зоологічний термін – пташиний базар.

Ринок – 1) те, що і перше значення слова “базар”; 2)економічний термін – ринок збуду, світовий ринок, вивчення ринку, ринкові ціни.

Водій - шофер

Водій – це загальна офіційна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими машинами, механізмами, агрегатами.

Шофер – це назва тільки водія автомобіля, при тому – водія-професіонала.

Афіша - реклама

Афіша – це оформлення певним чином оголошення про концерт, виставу, лекцію і т. ін., що вивішується на видному місці.

Реклама – це плакат, зображення чи повідомлення, що використовується як засіб привертання уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників.

Процент - відсоток

Ці слова-синоніми вживаються як у спеціальній літературі, так і в загальномовній практиці. Науковий стиль надає перевагу слову процент, що позначається %.



Відсоток – означає “за сто”, “наріст від ста” – це калькований, латинізований фінансовий термін, пишеться словом – відсоток.

Бесіда – інтерв’ю

Бесіда – це “обмін думками з ким-небудь” та “доповідь, повідомлення на яку-небудь тему з подальшим обміном думками”.

Інтерв’ю – це “призначена для опублікування в пресі, передачі по радіо, телебаченню розмова журналіста з політичним, громадським або яким-небудь іншим діячем і т. ін”.

Правильне слововживання передбачає розрізнення паронімів, тобто однокореневих чи не однокореневих співзвучних слів, схожих за будовою і належністю до однієї частини мови, але різних за лексичним значенням: адрес (письмове привітання на ознаменування ювілею) і адреса (напис на поштовому відправленні).

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі в їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатись до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова.

Запам’ятайте семантику паронімів:



Кампанія - компанія

Кампанія – 1) воєнні дії, війна; 2) заходи для здійснення чергового важливого громадсько-політичного або господарського завдання.

Компанія – 1) товариство, група людей, які разом проводять час; 2)торговельне або промислове товариство, підприємство.

Заснований – оснований

Заснованийстворений, розпочатий. Відповідає на питанні ким? де? коли?

Оснований – той, що базується на чомусь, в основі якого лежить те, про що йдеться. Відповідає на питання на чому?

Тактовний - тактичний

Тактовний (від слова такт) – почуття міри, що створює вміння поводити себе, як годиться вихованій людині.

Тактичний – (від слова тактика – вживається у військовій справі – майстерність ведення бою) і переносно – у політиці, спорті, означаючи сукупність методів і прийомів, застосовуваних для досягнення мети.

Офіційний – офіціальний

Поширені паралельні виступи: офіційне повідомлення й офіціальне повідомлення; офіційний опонент й офіціальний опонент. Існування паралельних українських варіантів пояснюється різними шляхами витворення цих прикметників.

Якщо паралельні прикметникові форми не розрізняються за значенням, то перевагу слід надавати поширеній і словотвірно закономірнішій формі прикметника – офіційне повідомлення, офіційний прийом, офіційний візит.

Відзначати - відмічати

Мають спільне значення – “звертати увагу на щось”. Обидва слова належать до книжних стилістичних засобів вираження. В офіційних документах звичайно вживається дієслово відзначати. В усному виступі можна вжити слово відмічати.



Адаптація - адоптація

Адаптація – вживається в значенні – “пристосування”.

Адоптація – це юридичний термін, вживається в значенні – “усиновлення”.

Афект - ефект

Афект – цей юридичний термін уживається в значенні – “стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження”.

Ефект – уживається в значенні – “сильне враження, викликане ким-, чим-небудь”; “результат, наслідок яких-небудь причин, сил, дій, заходів”.

Любимий - улюблений

Любимий – уживається в значенні – “єдиний”.

Улюблений – уживається в значенні, коли йдеться про виділення чогось чи когось серед інших: улюблена справа, улюблений письменник.

Воєнний - військовий

Воєнний стосується до війни, пов’язаний із нею (воєнна таємниця, воєнні операції проти...).

Військовий стосується до війська; до військовослужбовця (військовий поїзд, військове правило).

Поруч - Поряд

Поруч вживається в значенні “біля” (Батьки живуть поруч мене).

Поряд вживається в значенні “паралельно” (Машини їхали поряд).

Мимохідь - мимохіть

Мимохідь уживається в значенні “по дорозі”; “проходячи мимо кого-, чого-небудь”; переносне – “між іншим”, “не зосереджуючись на чому-небудь”.

Мимохіть уживається в значенні “мимоволі”.
Музичний - музикальний

Музичний – той, що стосується музики; обслуговує потреби осіб, які займаються музикою (музична школа, музичний магазин, музичний вечір).

Музикальний – обдарований здатністю тонко сприймати, відчувати й виконувати музичні твори (музикальна людина, музикальні пальці); вживається також у значенні “мелодійний”, “приємний звучанням” (музикальний голос).

Абонемент - абонент

Абонемент – документ, що посвідчує право користуватись, за плату або безкоштовно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.); а також це реєстрова бібліотечна картка читача-абонента.

Абонент – той, хто користується абонементом.

Паливо - пальне

Паливо – це горюча тверда, рідка або газоподібна речовина, яку можливо й доцільно спалювати в спеціальних установках, щоб здобути тепло.

Пальне – це паливо для двигунів; різні горючі суміші для запалювання.

Вживається термін ядерне паливо.



Виборний - виборчий

Виборний – який обирається голосуванням на якусь посаду для виконання певних обов’язків (виборна посада, виборність і звітність правлінь);

Виборчий – стосовно до виборів (виборча кампанія, виборча дільниця, виборчий бюлетень).

Економічний – економний

Слово економічний вживається стосовно понять, пов’язаних із економікою – суспільно-виробничими відносинами, господарською і фінансовою діяльністю: економічні системи, економічний прогрес.



Слово економний співвідноситься зі словами економія, економити і тому має інше значення – “який бережливо, ощадливо витрачає що-небудь, сприяє економії”: економні рухи, економні витрати.

Особистий – особовий

Особистий – це індивідуальний, такий, що стосується окремої особи, належний особі: особиста власність, особиста думка, особисте життя.

Особовий – такий, що стосується особи взагалі, багатьох осіб: особовий склад, особова справа. Цей прикметник вживається як граматичний термін: особове дієслово, особовий займенник.

Покажчик - показник

Показник – це те по чому можна судити про розвиток і хід чогось, наочне вираження (у цифрах, графічно) результатів чиєїсь праці.

Покажчик – напис, стрілка або інша позначка, яка показує щось; довідкова книжка або довідковий список у книжці (бібліографічний покажчик).

Уява – Уявлення

Уява – синонім слів “фантазія”, “домисел”, “здогад” (означенням до нього може бути прикметник “творча”).

Уявлення – синонім слів “розуміння”, “знання” (означенням до нього можуть бути прикметники “правильне”, “розумне”).

Відпуск - Відпустка

Відпуск – видача, продаж чого-небудь (відпуск товарів). Відпуском ще називається повна копія відправленого із установи документа, яка залишається у відправника.

Відпустка – звільнення на певний час від роботи, навчання (відпустка через хворобу).

Комунікабельний – комунікаційний – комунікативний

Комунікабельний функціонує в засобах масової інформації та художній літературі. Служить для характеристики людини, з якою легко спілкуватися, мати ділові стосунки, яка легко встановлює контакти і зв’язки (комунікабельна людина).

Комунікаційний –той, що стосується комунікації – шляхів сполучення, транспорту, ліній зв’язку тощо (комунікаційні труби).

Комунікативний – “який стосується комунікації як спілкування, інформації” (комунікативна функція мовлення).

Адрес - адреса

Адрес – письмове привітання на ознаменування ювілею.

Адреса – напис на поштовому відправленні.

Адресат – адресант

Адресат – особа, якій адресують поштове відправлення, до якої звертаються.

Адресант – особа, яка адресує комусь поштове відправлення.

Дільниця - ділянка

Дільниця – це адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті, а також виборча дільниця.

Ділянка – частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).

Дипломат – дипломант - дипломник

Дипломат – посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант – особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.

Дипломник – автор дипломної роботи, підготовленої в училищі, технікумі чи вузі.

Від того, як промовець може використовувати ці лексичні явища залежить його професійна майстерність.



Переклад стійких виразів
Арендные отношения – орендні відносини

Аренда помещения – оренда приміщення

Арендодатель – орендодавець

Бывший (директор) – колишній (директор)

Без сохранения заработной платы – без збереження заробітної плати

Беспечно отнестись к… - недбало поставитись до…

Безналичный расчёт – безготівковий розрахунок

Биржевой контракт – біржовий контракт

Безвозмездное (бесплатное) обслуживание – безоплатне обслуговування

Бесспорные платежи – безперечні платежі

Бухгалтерская отчётность – бухгалтерська звітність

Благоприятные условия – сприятливі умови

В зависимости от оснований – залежно від підстав

В пределах своих полномочий – у межах своїх повноважень

В случае досрочного выбытия – прт достроковому вибутті

Возмещение ущерба – відшкодування збитків

Ввиду вышеизложенного – зважаючи на викладене вище; з огляду на викладене вище

Ввиду того, что – через те, що; з огляду на те,що

Вынести благодарность – скласти подяку

В порядке исключения – як виняток

В порядке предоставления технической помощи – у порядку надання технічної допомоги

Все желающие – усі охочі (усі, хто бажає)

В следующем году – у наступному році

В случае неуплаты… суммы – при несплаті… суми

В соответствии с – відповідно до

В состав – до складу

Выдано для представления в …- видано для подання до…

Выписка из – витяг з

Выплата ссуды – сплата позики

Выразить благодарность – висловити подяку

Ведущий специалист – провідний спеціаліст

Взаимоотношения в коллективе – стосунки (взаємини) в колективі

Внедрение в производство – впровадження у виробництво

Во вред – на шкоду

В случае – на випадок

Выплачивать вознаграждение – сплачувати винагороду

Возложить расходы на… - покласти витрати на…

Время пребывания – час пребування

В силу изложенного – зважаючи на викладене

Вести учёт – вести облік

Взыскать штраф – стягнути штраф

Влечь за собой – тягти за собою

В лице – в особі

Возложить обязанности – покласти обов”язки

В полном объёме – у повному обсязі

В пользу (заказчика) – на користь (замовника)

Временное пользование – тимчасове користування

В связи с изложенным – у зв”язку із викладенним

В соответствии графиком відповідно до (згідно з) графіку (графіком)

Вступительный взнос – вступний внесок

Выплата штрафа (неустойки) – сплачування штрафу (неустойки)

В соответствии с изложенным – відповідно до викладеного, згідно з викладеним

Вынести решение о… - винести (ухвалити) рішення про

Вкладчик средств – вкладник коштів

Востребование вклада – вимога внеску

В случае необходимости – у разі необхідності

В дальнейшем – у подальшому, надалі

В другом случае – в іншому випадку

Веское основание – вагома підстава

Во главе – на чолі

Возмещать ущерб – відшкодувати збитки

Воспользоваться предложением – скористатися пропозицією

Ввести запрет на… - увести заборону на…

Ввести пошлины – увести (запровадити) мито (збір)

Вести переписку (дипломатическую, консульскую, коммерческую) –

вести листування (дипломатичне, консульське, комерційне)

Внешнеторговый арбитраж – зовнішньоторговельний арбітраж

Возбуждать просьбу (ходатайство) – порушувати прохання (клопотання)

Возобновить уверение – поновити запевнення

Временный поверенный в делах – тимчасовий повірений у справах

Включить в повестку – включити (занести) до порядку денного

Глубокоуважаемый господин – вельмишановний пане

Дочернее предприятие – дочірнє підприємство

Данный приказ – цей наказ

Для предоставления – для надання

Договор утрачивает силу – договір втрачає силу

Должностной оклад – посадовий оклад

Дать согласие – дати згоду (погодитися)

Держатель (акций) – власник (акцій)

Для освидетельствования – для посвідчення

Кабельное телевидение – кабельне телебачення

Лицевой счёт – особовий рахунок

Личный листок по учёту кадров – особовий листок з обліку кадрів

Мировой рынок – світовий ринок

Меры предупреждения о… - заходи попередження про…

На основе контракта – на підставі контракту

Неоплачиваемые поступления – безоплатні надходження

Насчитывать не меньше чем… - налічувати не менше ніж…

Наложенный платёж – післяплата

На определённый срок – на певний термін

На стажировку – на стажирування

Необходимые условия – необхідні умови

На иждивении иметь – на утриманні мати

Наследственное имущество – спадкове майно

Наследство получить – одержати у спадок

Необходим развод – необхідне (потрібне) розлучення

Непригодный для… - непридатний для…

На должном уровне – на належному рівні

Наличные деньги – готівка

Наличный товар – наявний товар

Нанести ущерб – завдати збитків

Направление деятельности – напрям діяльності

Немедленно известить – негайно повідомити

Ненадлежащее использование – неналежне виконання

Неприбыльная деятельность – збиткова діяльність

Неповреждённое имущество – неушкоджене майно

Нижеподписавшиеся стороны – сторони,що нижче підписалися

Поверенным в делах – повіреним у справах

Отдавать предпочтение – віддавати перевагу

Открывать счёт в банке – відкривати рахунок в банку

Обоюдное согласие – обопільна згода

О приведённом ниже – про наведене нижче

Отпуск внеочередной – відпустка позачергова

Отпуск дополнительный – відпустка додаткова

Отпуск основной – відпустка основна

Отпуск учебный – відпустка навчальна

Обязан(а) выплачивать – зобов’язаний(а) сплачувати

Обязуюсь возвратить – зобов’язуюсь повернути

Ответчик по делу – відповідач у справі

Ответственный наниматель – відповідальний наймач

Ответчик – відповідач

Отгрузочные реквизиты – відвантажувальні реквізити

Отношение к предложению – ставлення до пропозиції

Отчисления в пользу – відрахування на користь

Освещать вопроси – висвітлювати питання

Отдавать отчёт – усвідомлювати

Платить неустойку – сплачувати недоотримку (неустойку)

По вине – з вини

По договорённости – за домовленістю

По закону – згідно із законом

По инициативе – з ініціативи

По необходимости – за необхідності

По окончании действия – після закінчення дії контракту

По поручению – за дорученням

По собственной инициативе – за власною ініціативою

По собственному усмотрению – на власний розсуд

По требованию – на вимогу

По указанию – за вказівкою

Повод для отказа – привід для відмови

Полномочия по найму – повноваження із найму

Порядок разрешения споров – порядок розв’язання суперечок

Порядок расходования фонда оплати труда – порядок видаткування фонду оплати праці

Потребляемые средства –споживчі кошти

Право на разрыв контракта – право на розірвання контракту

Предоставить права – наділити правами

Предоставить льготы – надати пільги

Принимать участие – брати участь

Принять во внимание – взяти до уваги

Производственные отношения – виробничі відносини

По всем вопросам – з усіх питань

Предоставить – надати

При подведении итогов – при підбитті підсумків

Принести вред – завдати шкоди

По вопросам отчётности – з питань звітності

По месту работы – за місцем роботи

По производственно-финансовой деятельности – з виробничо-фінансовоїдіяльності

Предварительная договорённость –попередня домовленість

Предоставить услуги – надати послуги

Привлечение специалистов – залучення спеціалістів (фахівців)

Принадлежащие (нам) ценности – цінності, що нам належать

Принимая во внимание – беручи до уваги

Принять меры – вжити заходів

Поощрение в связи с – заохочення у зв’язку з

По семейным обстоятельствам – за сімейних обставин

Привлечь к ответственности – притягнути до відповідальності

Продвижение по службе – просування по службі

Продолжительность работы на (предприятии) – тривалість роботи на (підприємстві)

Подтвердить факт заключения договора – підтвердити факт укладення договору

Пособие по безработице – допомога у зв’язку з безробіттям

Представительские функции – представницькі функції

Признать недействительным – визнати недійсним

Проектно-сметная документация – проектно-кошторисна документація

Произведённая продукция – вироблена продукція

Производить оплату – проводити оплату

Противоречить законодательству – суперечити законодавству

Предъявлять иск через суд – позивати через суд

Причитающаяся сумма – належна сума

Производить иск – вчиняти позов

Пользоваться случаем – користуватися нагодою

Правящие круги – владні (правлячі) кола

Превзойти все предположения (всякие границы) – перевершити всі

пропозиції (переходити всякі межі)

При определении расходов по… - при визначенні витрат щодо…

Перевести на счёт – переказати на рахунок

Платёжное требование – платіжна вимога

Подвести итоги – підбити підсумки

По заказу – на замовлення

Покрыть расходы – покрити видатки

По назначению – за призначенням

Поставляемая продукция – продукція, що постачаеться

Поставщик обязуется – постачальник зобов’язується

Поступать в распоряжение – надходити в розпорядження

Предпринимательская деятельность – підприємницька діяльність

Предусмотренный данным договором – передбачений цим договором

Предъявить требование – пред’явити вимогу

Привлечение партнёра – залучення партнера

Прийти в негодность – зробитися непридатним

При наличии средств – за наявності коштів

Принять к исполнению (сведению) – взяти до виконання (відома)


Теми рефератів



  1. Культура публічного виступу.

  2. Телефон і ділове спілкування.

  3. Орфоепічна чистота - визначальна якісна ознака мовлення.

  4. Евфонія, або милозвучність української мови і засоби її створення.

  5. Вимовні новації українського мовлення сучасної молоді.

  6. Український наголос, його національні особливості.

  7. Складні випадки правопису в українській мові.

  8. Актуальні питания сучасного українського слововживання.

  9. Канцеляризми і архаїзми в мові.

10.Українські прізвища та імена. Сучасні норми їх вживания.

11. Про імена по батькові в українській мові. Традиція і особливості вживания.

12.Багатство української фразеології.

13.Штампи і кліше. Природа мовного штампу.

14. Сучасні етикетні вирази ділового спілкування.

15.Інтонаційна виразність української мови.

16.Несловесні засоби спілкування.

17. Мислителі давнього світу про мистецтво усного публічного мовлення.

18. Телефонний мовний етикет.

19. Моя улюблена професія (презентація професії).

20. Точність, чистота мови, вдалий вибір слова в науковому та діловому текстах.

Зразок титульної сторінки реферату
БЕЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ

Реферат

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка