Навчання інформатики




Сторінка5/23
Дата конвертації03.11.2017
Розмір7,73 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23
1.4.2. Особливості шкільного курсу інформатики

До найістотніших особливостей шкільного курсу інформатики можна віднести:

1. Зміст шкільного курсу Інформатики базується на чотирьох фундаментальних поняттях сучасної науки: інформація, модель, алгоритм, комп'ютер. Тим самим, з одного боку, забезпечується зв'язок з наукою інформатикою, з іншого - до певної міри задасться обов'язковий для засвоєння учнями рівень знань.

Зміст відображає сукупність нових фундаментальних понять, вперше введених до змісту шкільної освіти.

  1. Важливою особливістю шкільного курсу інформатики є його міжпредметність. Серед шкільних дисциплін іншого такого ланцюгу не існує. Знання, уміння, навички, які учні отримують при вивченні цього курсу, ілюструються і підкріплюються прикладами зрізних шкільних дисциплін, а також використовуються при їх вивченні. Вже в ході вивчення предмета інформатики, а також після закінчення вивчення курсу набуті знання широко використовуватимуся кожним школярем на уроках з інших предметів, де отримуватиме природне продовження процес поглиблення знань в галузі інформатики, розширення сфер застосування комп'ютерів.

  2. Нові фундаментальні знання, привнесені до змісту навчання курсом інформатики: поняття інформації, а також суттєве розширення поняття величини. Учнів раніше ознайомлювали із змінними величинами, що могли набувати лише числових значень. У курсі інформатики в явному вигляді вводяться і використовуються величини різних типів: числові, літерні, графічні тощо.

Крім того, школярі ознайомлюються і працюють з даними, поданими у вигляді таблиць. Величина виявляється носієм не єдиного значення, а цілої сукупності особливим чином організованих значень, що сприймаються як єдине ціле. Все це вимагає нового рівня абстрагування.

4. З введенням до шкільних навчальних предметів курсу інформатики вперше став можливим розгляд і формування в учнів хоч би первинних уявлень про етапи повного розв'язування практичної задачі з використанням комп'ютера від її постановки до аналізу отриманих результатів, про принципи моделювання та основні етапи комп'ютерного моделювання.

Місце курсу інформатики серед шкільних дисциплін можна порівняти з місцем філософії у загальній системі наук. Разом з тим виникає непроста методична задача, що стосується умілого формування поняття про моделювання, як один із найдійовіших і найзагальніших методів пізнання. Подальший розвиток цих уявлень проходить при вивченні інших шкільних предметів.

Нові поняття і методи, що вивчаються в курсі інформатики, істотно розширюють традиційні межі шкільного математичного інструментарію, формують нові прикладні знання, уміння і навички, що підводять допитливого школяра до розуміння фундаментальних методів сучасної науки і їх застосувань до практики.

5. Понятійний апарат інформатики включає універсальні поняття, які достатньо широко використовуються в інших науках і в повсякденній практиці людей {об'єкт, суб'єкт, модель, інформація ,повідомлення, алгоритм, система, технології, схема, ресурси, кодування, передавання інформації тощо), та вузькоспеціальні, без яких неможлива успішна робота на комп'ютері (операційна система, файл, драйвер, налагодження програми, архів, комп'ютерна мережа, сервер, канал зв'язку, електронна адреса, логін і т.п.).

  1. Задачі, які розв'язуються в рамках курсу інформатики, часто відносяться до інших предметних галузей знань - математики, фізики, хімії, географії, соціології, біологи, історії і ін..

  2. В інформатиці є не один об'єкт вивчення, а кілька, які значно відрізняються один від іншого: інформаційні процеси і будова комп'ютера, способи побудови алгоритмів і методи пошуку інформації за допомогою телекомунікаційних мереж і т.п..

  1. Комп'ютер є і об'єктом навчання, і одночасно засобом навчально-пізнавальної діяльності, і інструментом для розв'язування навчальних завдань.

  2. Значно зростає роль організації самостійної роботи учнів, оскільки з'являються можливості значної інтенсифікації навчального процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності.

  3. Темпи розвитку комп'ютерної техніки та телекомунікаційних систем дуже високі, достатньо швидко змінюються навіть принципи роботи пристроїв того чи іншого типу, тому у навчанні постійно доводиться використовувати матеріали комп'ютерної періодики, електронних курсів в системі дистанційного навчання.

11. Значно зростає роль вчителя в управлінні навчально-пізнавальною діяльністю учнів і навчальним процесом взагалі, оскільки за умов інтенсифікації навчання і активізації навчально-пізнавальної діяльності значно частіше виникають все можливі проблемні ситуації і питання, розв'язання яких потребує втручання і участі вчителя.

12. Стрімкість вдосконалення програмного забезпечення, в тому числі і прикладного, приводить до того, що розроблені програмні продукти (навчаючі і контролюючі програми, редактори і ін.)застарівають невдовзі після появи, і при ознайомленні з будь-яким пакетом прикладних програм вимагається розумно поєднувати вивчення загальних питань щодо будови і призначення програмного засобу з його конкретними особливостями, що вимагає формування у учнів політехнічних вмінь при вивченні інструментальних і технічних засобів.

13, На відміну від інших предметів в інформатиці нерідкі випадки, коли окремі питання учні можуть знати краще, ніж вчитель, і відбувається взаємонавчання учня і вчителя.

Особливості курсу інформатики виділяють його із інших шкільних предметів та відображається на формуванні та розвитку методичної системи його навчання: динамічність змісту курсу шкільної інформатики; відсутність загальноприйнятого серед вчителів розуміння інформатики як науки і як навчальною предмета; неоднозначність розуміння цілей навчання; розмаїття орієнтацій в діючих програмах, підручниках; тенденція до інтеграції шкільної освіти; тенденція до зниження віку навчання інформатики, різна початкова підготовка з предмету та ін..

1.4.3. Перспективи розвитку шкільного курсу інформатики

Розглядаючи комп'ютерно-орієнтовані засоби навчання як засоби навчально-пізнавальної діяльності протягом усього набуття загальної середньої освіти (1-12-і класи), вивчення курсу інформатика як самостійної навчальної дисципліни доцільно здійснювати з 7-го по 12-ий класи, а саме:

  • 1 -6-ї класи - використання комп'ютера як засобу педагогічної діяльності. Пропедевтичний курс інформатики без використання комп'ютерів учнями може вивчатися на окремих уроках за рахунок один варіативної складової навчального плану;

  • 7-9-і класи - базовий курс інформатики;

  • 10-12-і класи - курс інформатики допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учнів.

Базовий курс (7-9 класи) забезпечує засвоєння основних теоретичних положень інформатики, опанування науковими основами, методами і засобами інформаційних технологій, тобто забезпечує обов'язковий рівень підготовки учнів з цього предмету. Базовий курс інформатики має вивчатися за державною навчальною програмою, прикладом якої може бути програма [79], та шкільного підручника для учнів 7-го класу, прикладом якого може бути навчальний посібник «Інформатика-7» [76]. Для курсу інформатики у ІО-12-их класах повинні використовуватись експериментальні навчальні програми профільного навчання інформатики за такими напрямами: універсальний, гуманітарний (філологічний та суспільно-гуманітарний), художньо-естетичний, фізико-математичний, природничий, технологічний, спортивний і т.п.

Професійно спрямоване (10-12 класи) диференційоване за обсягом і змістом навчання інформатики залежно від інтересів і спрямованості допрофесійної підготовки школярів. Обов'язковість навчання на цьому етапі пояснюється постійно зростаючою питомою вагою інформаційної складової по відношенню до інших видів професійної діяльності. На цьому етапі продовжується освіта в галузі інформатики у вигляді одного із обов'язкових профільних курсів за вибором учнів. Цей курс інформатики вважається курсом допрофесійної підготовки з урахуванням спеціалізації навчального закладу, а також за вибором учнів.

Слід підкреслити дві особливості цієї структури - неперервний характер шкільної освіти з інформатики і наявність диференційованого навчання інформатики, особливо в старших класах.

Така структура навчального курсу Інформатика забезпечує наступність, ступеневий рівень науковості, достатній рівень підготовки кваліфікованого користувача інформаційних технологій, враховує вікові особливості учнів, професійну спрямованість навчання в старшій школі.

Проблеми вивчення елементів інформатики в молодших класах вимагають спеціальних досліджень як з точки зору перевірки можливості такого вивчення і пов'язаного з ним добору навчального матеріалу, так і з точки зору педагогічної доцільності, яка визначається колом загальноосвітніх задач (а не тільки вузькопредметних), що вирішуються при цьому.

При розгляді курсу Інформатики для підліткової вікової групи вирішується досить об'ємний ряд завдань:

  • виділення сукупності знань, умінь і навичок в галузі інформатики, що мають загальноосвітнє значення і вимагають формування в більш ранньому віці (до них потрібно віднести і навички застосування комп'ютера);

  • визначення змісту окремих етапів формування інформаційної культури, починаючи з формування практичних навичок використання комп'ютерної техніки І закінчуючи використанням її для розв'язування навчальних завдань зрізних навчальних предметів;

  • розробка методики формування інформаційної культури, яка враховує вікові особливості учнів середнього шкільного віку;

  • дослідження впливу роботи з комп'ютером на інтелектуальний розвиток школярів.

Різноманітні думки, висловлені в багаторічних дискусіях про цілі навчання шкільної інформатики, можна звести до наступних основних позицій:

  1. головне в шкільній інформатиці - навчити учнів використовувати комп'ютер і його програмне забезпечення для розв'язування різних завдань, що виконуються в процесі їхньої навчально-пізнавальної і практичної діяльності;

  2. вивчаючи основи алгоритмізації і програмування, можна сформувати елементи алгоритмічного стилю мислення;

  3. в школі потрібно вивчати фундаментальні основи інформатики, зокрема поняття "інформація", "алгоритми", |"інформаційні процеси", "модель", "об'єкт", "система" з метою формування наукового світогляду учнів.

Таким чином, виникають чотири напрями курсу.

  1. Практичний. Базові поняття - комп'ютер та його інформаційне забезпечення. Тут формується уявлення про комп'ютер як про і універсальний інформаційний автомат, розглядаються різноманітні застосування комп'ютера та комп'ютерних мереж, школярі набувають перші навички використання інформаційно-комунікаційних технологій. У цьому випадку основна увага в методиці навчання інформатики повинна приділятися способам діяльності, оскільки головне завдання полягає б формуванні певної сукупності умінь і навичок.

  2. Програмістський. Базові поняття - алгоритм, програма. Внаслідок розв'язування алгоритмічних задач, розробки

найпростіших програм формуються уявлення про алгоритми та методи алгоритмізації, елементи операційного стилю мислення, описування алгоритмів конкретними мовами програмування.

  1. Науково-технічний. Базові поняття - повідомлення, інформація, інформаційні процеси. У результаті повинно сформуватися розуміння інформаційної суті світу, уміння, бачити і аналізувати Інформаційні процеси, будувати інформаційні моделі та досліджувати її за допомогою комп'ютера.

  2. Зміст курсу може і повинен бути спрямований на формування і розвиток творчих здібностей, дослідницьких вмінь і навичок школяра. На уроках інформатики учень, як справжній дослідник, спостерігає різноманітні явища і процеси, на основі спостережень висуває гіпотези, аналізує та доводить чи спростовує їх, робить відповідні висновки і узагальнення, синтезує нові знання, нову інформацію.

З'являється ще один - дослідницький напрям, ключовим словом в якому є слово творчість. Новітні досягнення комп'ютерної техніки і перспективи розвитку інформатики як науки спонукують шукати нові застосування інформатики як навчального предмета в середній школі.

Намітилися нові тенденції поступового розмежування завдань формування інформаційної культури і завдань навчання основ інформатики. Є підстави стверджувати, що такі тенденції будуть наростати. Це зумовлено двома чинниками. По-перше, відбуваються докорінні зміни в змісті діяльності користувачів комп'ютерної техніки, 3 розвитком прикладного програмного забезпечення уміння застосовувати сервісні програмні засоби і пакети прикладних програм стає одним з ведучих компонентів інформаційної культури людини. При цьому роль програмістських навичок в структурі інформаційної культури поступово зменшується.

По-друге, за умов масового впровадження комп'ютерів в середню школу і застосування їх в навчанні всіх шкільних предметів зазначені вище уміння набувають характеру загально навчальних і формуються при вивченні всіх шкільних предметів, а не тільки курсу інформатики. Врахування цієї тенденції передбачає відмову від вузько прагматичного трактування цілей курсу інформатики і виділення в його змісті як завдань розвитку інформаційної культури, так і завдань ознайомлення з основами інформатики як Фундаментальної науки.

З урахуванням сказаного можна зробити висновок, що ідеї А.П.Єршова не застаріли, тому основні цілі сучасного шкільного курсу інформатики, можна сформулювати так:

1) формування у школярів комп'ютерної грамотності, яка включає знання, уміння і навички розв'язування задач за допомогою компютера ;

2) формування у школярів основ інформаційної культури, які передбачають знання фундаментальних основ інформатики і загальноосвітню перед професійну підготовку в галузі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Розподіл системи цілей курсу інформатики на дві великі групи, пов'язані з формуванням комп'ютерної грамотності і ознайомленням школярів з основами інформатики як фундаментальної науки, дає підстави для виділення двох етапів у навчанні цього предмета.

Перший етап забезпечує два рівні формування комп'ютерної грамотності, пов'язані як з засвоєним прикладних аспектів інформатики так і з формуванням навичок формалізованого опису поставлених задач. На цьому етапі забезпечується формування знань і умінь, необхідних при вивченні теоретичних основ інформатики на другому етапі та інших шкільних предметів.

Другий етап присвячений вивченню фундаментальних основ інформатики і пов'язаний, передусім, з формуванням наукового світогляду школярів і заснований на диференційованому підході до навчання.

1.4.4. Диференційоване навчання інформатики

Сьогодні розрізняють два основних види диференціації навчання інформатики - рівневу та профільну.

Перший вид диференціації полягає в тому, що, навчаючись в і одному класі, за одними програмами і підручниками, учні можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначаючим при цьому є і рівень обов'язкової підготовки. Його досягнення свідчить про j виконання учнем мінімальних вимог до засвоєння змісту. На його І основі формуються більш високі ріал оволодіння матеріалом. І Останнім часом цей вид диференціації почали називати рівневою диференціацією.

Другий вид диференціації - пробільна диференціація - це диференціація за змістом. Вона передбачає навчання різних груп школярів за різними програмами. які відрізняються глибиною 1

вивчення матеріалу, обсягом навчальної інформації та ін. Різновидом профільного навчання є поглиблене вивчення інформатики.

Організація рівневої диференціації базується на використанні різних методів, форм і засобів навчання з учнями одного класу.

Відповідно до виявлених здібностей чи інтересів учнів до вивчення інформатики клас можна умовно поділити на групи:

перша - учні з низьким темпом засвоєння матеріалу;

друга - учні з середнім темпом засвоєння матеріалу;

третя - учні з високим темпом засвоєння матеріалу.



Цілі диференційованого навчання в таких групах можна сформулювати так, як показано в табл. 1.4.2.

Профільна диференціація при доборі змісту курсу передбачає врахування, по-перше, здібностей і, по-друге, професійної спрямованості навчання школярів.

Подібна диференціація дозволяє підвести учнів до добору адекватного рівня оволодіння інформатикою в після шкільний період.
Таблиця 1.4.2.

Учні з низьким темпом засвоєння матеріалу (перша група)

Учні з середнім темпом засвоєння матеріалу (друга група)

Учні з високим темпом засвоєння матеріалу (третя група)

Сформувати інтерес до предмета шляхом використання посильних задач, програмних засобів навчального призначення, що дозволяє учневі працювати відповідно до його індивідуальних здібностей

Ліквідувати прогалини в знаннях і уміннях



Розвивати стійкий інтерес до предмета Закріпити і повторити існуючі знання і способи дій, актуалізувати існуючі знання для успішного вивчення нового матеріалу

Розвивати стійкий інтерес до предмета та творчі здібності учнів Сформувати нові способи дій, уміння розв'язувати задачі підвищеної складності, нестандартні задачі

Учні з низьким темпом засвоєння матеріалу (перша група)

Учні з середнім темпом засвоєння матеріалу (друга група)

Учні з високим темпом засвоєння матеріалу (третя група)

Сформувати уміння здійснювати самостійну діяльність за зразком

Сформувати уміння самостійно працювати над задачею або з навчальним програмним забезпеченням

Розвинути уміння самостійно працювати над розв'язуванням задач, алгоритмами або з навчальним програмним забезпеченням
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка