Назва роботи




Сторінка1/11
Дата конвертації16.04.2017
Розмір1,64 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ

Викладач загальноосвітніх дисциплін Дубова В.Г.

Предмет «Економіка»

Педстаж 12р.
НАЗВА РОБОТИ:

«Методика проведення

відкритого уроку з економіки»

Методична мета:самостійна творча робота учнів.


Коротка анотація:

Дана методична розробка вміщує досвід викладача по проведенню уроку засвоєння нових знань з використанням інформаційно-дослідницької проектної технології.


Кременчук 2014р.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»

На засіданні методичної комісії

загальноосвітніх предметів

Протокол № _____ від ___________

Голова методичної комісії Ж.В. Федорович

Методична розробка

проведення відкритого уроку

з економіки

«Ринок капіталів»

Викладач: Дубова В.Г.




Кременчук 2014р.
Етапи уроку.

1

Організаційний момент……………………………………………….

2 хв.

2

Релаксація………………………………………………………………

2 хв.

3

Питання з повторенням……………………………………………….

7 хв.

4

Вивчення нового матеріалу….……………………………………….

22 хв.

5

Рефлексія………………………….……………………………………

10 хв.

6

Підсумок уроку………………………………………………………...

1 хв.

7

Домашнє завдання…………………………………………………….

1 хв.



ПЛАН УРОКУ

Дата:______________________________________________________

Фах: кухар, кондитер

Тема: «Ринок капіталів»

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з використанням інформаційно-дослідницької проектної технології.

Форма проведення : урок - конференція

Методи і прийоми:

економний брейн-ринг, філософський діалог, гра « заощадники та позичальники», історична довідка, робота творчими групами, бліцопитування, прийом «коло думок», презентації учнів, перегляд уривку кінофільму «Іван Васильович змінює професію»

Мета уроку:

Навальна:

  • розкрити особливості ринку капіталів;

  • з’ясувати причини відмінностей у відсоткових ставках;

  • охарактеризувати роль банків в організації ринку капіталів;

  • вивити наявність якостей, що визначають можливість учнів свідомо здійснювати вибір життєвих цінностей.

Розвиваюча:

  • розвивати навички дослідницької роботи, уміння аналізувати інформацію;

  • розвивати економічне мислення;

  • формувати життєві компетентності.

Виховна:

  • виховувати творчу активність,самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів;

  • виховувати моральність.

Ресурсне забезпечення: схеми «Доходи в ринковій економіці», «Ринок капіталів», роздавальний матеріал: картки із завданнями для виконання вправ та роботи в малих групах, мультимедійний проектор

Основні поняття: банк, депозит, кредит (позика), банківський прибуток. 

Міжпредметні зв’язки: література, математика, музика, інформатика, історія.

Компетентності: пізнавальні, інформаційні, життєві.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • Пояснювати економічні терміни: банк, депозит, депозитний відсоток, кредит (позика), позичковий відсоток, банківський прибуток.

  • Оцінити роль банків у суспільстві.

  • Свідомо здійснювати вибір життєвих цінностей.


ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап.

Привітання (1хв) – настрій на позитив.

Кожна людина народжується для якогось діла. (Е.Хемінгуей)

Лиш праця світ таким, як є , створила.

Лиш в праці варто і для праці жить. (І. Франко)

Нехай кожен із Вас у своєму житті обере той шлях, те професійне спрямування, яке дійсно є особистим покликанням та буде приносите лише добро і радість людям.

Деякі люди вважають, що успіх приходить до тих, хто рано встає. Насправді успіх приходить до тих, хто встає в хорошому настрої. За вашими обличчями я бачу, що ви зараз в доброму настрої, тому хай вам щастить на уроці і впродовж дня.

Сьогодні на уроці працюють творчі групи за випереджальним завданням.



ІІ. Релаксація – після серйозного веселе

Під час вивчення економіки завжди виявляється, що кращим часом для купівлі був минулий рік. Говорять, що першим економістом був Колумб. Коли він вирішив відкрити Америку, він не знав, куди прямує, а коли приїхав, то не знав куди прибув. І все це він вершив за державні кошти.



Слово викладача.

Дуже близьким до ринку капіталів є ринок грошей. Розрізнити їх можна за такими ознаками:

а) на ринку грошей діють короткострокові позики, а також ринок валют, у той час як на ринку капіталів — середньострокові й довгострокові позики;

б) на ринку капіталів беруться позики й наявний попит на інвестиційні товари, у той час як на ринку грошей — на будь-які товари.

Як і на будь-який інший товар, на гроші також існує попит. Гроші необхідні як споживачам, так і підприємцям для придбання необхідних товарів та послуг. Попит на гроші для таких цілей називають операційним попитом, або попитом на гроші з боку угод. Попит на гроші з боку угод є нееластичним і залежить від рівня ВВП у країні, тобто чим більше товарів і послуг виробляється в країні, тим більше потрібно грошей для їх кругообігу. Пропозиція на ринку грошей є абсолютно нееластичною.

ІІІ. Питання з повторенням:

Перевірка домашнього завдання на тему гроші за допомогою тесту.

Визначте яку функцію виконують гроші в кожній із ситуацій:


  1. Міра вартості;

  2. Засіб обігу;

  3. Засіб платежу;

  4. Засіб нагромадження.

Функція грошей?

  • «Гроші нікого не зробили дурними, вони лише виставляють дурня на показ».

( Е. Хаббард)

Який він світ грошей?



  • «У світі грошей немає місця людині».

(С. Кашеєв)

Викладач:

На якому ж місці гроші серед життєвих цінностей в учнів вашої групи?

Як бачимо, рейтинг багатства високий.

Мотиваційний етап.



Викладач:

Сьогодні ми продовжимо тему грошей. І тому виникає таке питання: Чи знаєте ви історію грошей в Україні?



Історичний коментар.

Першими монетами, якими користувалися наші предки, були грецькі монети, що поширювалися на українських землях Північного Причорномор'я з IV ст. до н. є. У І ст. н.е. на території України з'являються монети Римської імперії. На той час вони використовувалися для нагромадження багатства й виготовлення прикрас. Більшість римських монет потрапляла в наші землі в результаті торговельних операцій в обмін на продукти місцевого виробництва. Поширення римських монет у Подністров'ї, Прикарпатті, Поділлі, правобережжі Дніпра, південній Волині свідчить про тривалі економічні зв'язки і жваві торговельні відносини з іноземними купцями.

У III ст. н.е. у зв'язку з політичною й економічною кризою Римської держави такі зв'язки перервалися. Однак в обігу залишилися римські монети, а з V—VII ст. і до кінця X ст. з'являються візантійські й арабські монети.

Виявлення скарбів арабських монет на території України свідчить, що головною артерією східної торгівлі Київської Русі був шлях Дніпром і Дінцем через чернігівські, сумські, харківські землі. Торговельний шлях, який пов'язував Русь із Заходом, проходив по територіях сучасних Івано-Франківської та Закарпатської областей.

В останній чверті X ст. розпочинається карбування найдавніших українських монет — златників і срібляників — у часи правління Володимира Святославича (978-1015 рр.). На лицьовому боці монет було зображено князя Володимира на троні І тризуб - - родовий знак Рюрико-вичів. Златник Володимира Великого мав вагу 4,4 г, срібляник — віл 1,73 до 4,68 г.

На той час у Київській Русі функціонувала і так звана кунна система грошей. Куною наші предки називали римський денарій (від соіп, лат. сшіепе — кований). Інші іноземні монети, які наші предки називали ногата, рєзана, векша, розглядалися як різні частини куни. Існують й інші пояснення цього терміна.

Тогочасні іноземні мандрівники розповідали також про хутряно-шкіряний характер кунних грошей. Один арабський дірхем дорівнював одній шкурці куниці, його почали називати куною. Перський учений Ахмет Турський у праці «Дива творіння» (1160 р.) пише: «І в руських шкіряні гроші — шкірки білок і шкірки без хутра з передніми та задніми лапками й кігтями».

Від кінця XI ст. з'являється грошоволічильне поняття гривня, якому відповідали певні злитки срібла або так звані монетні гривні. Гривня від XII ст. стає основним елементом грошової системи Київської Русі.

Термін «гривна» спочатку був пов'язаний з нашийний обручем — жіночою прикрасою із дорогоцінного металу. Пізніше він набуває нового значення — еквівалента певної ваги срібла. З'являється срібна гривня (вагою 204,7 г). Так назва «гривна» перетворилася на назву «гривня».

Срібні і золоті гривні були головним платіжним засобом до XIII ст. У XIII ст. з'явились карбованці — срібні злитки, удвічі легші за гривню.

У другій половині XIV ст. відновлюється карбування монет у Львові та Києві. У грошовому обігу (до XVII ст.) перебували галицькі монети, львівські півгроші, київські монети, празькі гроші, литовські динарії, польські гроші, а також дукати і талери — золоті й срібні монети, які відігравали роль своєрідних світових грошей епохи середньовіччя.

У XVII ст., за свідченнями деяких дослідників, Богдан Хмельницький, прагнучи до запровадження самостійної фінансової політики, випустив власну монету як одну з основних ознак державності. Він намагався тим самим урегулювати грошовий обіг в Україні; уніфікувати ціни й податки, позбутись засилля іноземних монет. У 1658 р. гетьманом Іваном Виговським (а також Іваном Мазепою — у свій час) було здійснено ще спроби запровадити власну грошову систему в Україні. Пізніше, обраний у 1665 р. гетьманом Правобережної України П. Дорошенко організував карбівню у м. Лисянці на Вінниччині, де за копією польських срібних монет випускалися півтораки.

Із середини XVIII ст. на території України, яка опинилася у складі Російської імперії, поширилися російські срібні й мідні монети. Цим Петро І після Полтавської битви прагнув довести всім, що , автономію України ліквідовано. Було введено десяткову монетну систему: рубль, гривеник, копійка, хоча до 30-х років XVIII ст. в обігу на українських землях були польські й західноєвропейські монети. З початку XIX ст. відбулась повна заміна всіх Іноземних монет російськими, що ускладнило товарно-грошові відносини України з іноземними державами.

На території України, що перебувала у складі Австро-Угорської імперії, в обігу були австрійські крони, на яких, крім інших назв, була вказана й українська назва — «корона» — і більше нічого.

У 1917 р., відразу після проголошення Української Народної Республіки, у Берліні було віддруковано, а потім і введено в обіг паперові гривні (мал. 20). В революційне лихоліття друкувалися й регіональні гроші — в Донбасі, на Полтавщині, Харківщині. Навіть Нестор Махно намагався друкувати свої гроші.

У Радянському Союзі, до якого входила Українська РСР, діяли тільки загальносоюзні гроші.

На тих територіях України, які належали до складу інших держав, побутували гроші тих держав.

Під час німецької окупації України у м. Рівному діяв німецький банк «Україна», який випускав карки — гроші для місцевого вжитку, на яких було тільки одне українське слово «Україна», тобто назва щойно згаданого банку.



У 1996 р., майже через 850 років після запровадження гривні у Київській Русі, в Україні було введено в обіг національну грошову одиницю — гривню. Стаття 99 Конституції України визначає: «Грошовою одиницею України є гривня».



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка